Правове регулювання зайнятостi на украiнi

Тема: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТРЖ НАСЕЛЕННЯ НА УКРАРЗНРЖ.

ЗМРЖСТ.

1. Вступ.

1.1. Специфiка ринку зайнятостi Украiни.

1.2. Цiлi i задачi полiтики зайнятостi.

2. Загальна частина.

2.1. Джерела правових норм про працю та зайнятiсть населення в Украiнi.

2.2. Аналiз закону Украiни тАЬПро зайнятiсть населеннятАЭ.

2.3. Порядок отримання допомоги по безробiттю.

3. Висновки.

3.1. Перспективнi напрями полiтики зайнятостi.

3.2. Перелiк використаноi лiтератури.

4. Задачi.

4.1. Задача № 1.

4.2. Задача № 2.

1. Вступ.

1.1. Специфiка ринку зайнятостi Украiни.

Проблема державного правового регулювання ринку зайнятостi актуальна не лише для Украiни. В умовах подальшого розвитку науково-технiчного прогресу, всеоб`iмлюючоi автоматизацii виробництва, ii все бiльш корпоративного або навпаки - локального характеру дiстало мiсце пiдвищення професiйних та особистих вимог до фахiвцiв, тенденцii надвиробництва, неможливiсть швидко знайти пiдходящу роботу. Всi зазначенi явища та iншi дедалi бiльше перетворюються на чинник деградацii робочоi сили. Але в нашiй державi формування ринку працi, яке тики розпочалося, диктуi необхiднiсть розробки полiтики зайнятостi, яка буде враховувати специфiку перехiдноi економiки, нацiональнi особливостi та менталiтет населення. Це не виключаi застосування деяких принципiв та методик, якi i характерними для стратегiй зайнятостi в краiнах з розвиненим ринковим господарством, але можливо лише при умовi iх адаптацii до тАЬукраiнських реалiйтАЭ. В Украiнi трудовi вiдносини як контекст полiтики зайнятостi мають специфiку, яка визначаiться низкою факторiв:

В· Ринковi вiдносини в сферi працi знаходяться в процесi становлення.

В· Безпосереднiм слiдством зниження виробництва стаi не зростання безробiття, як це вiдбуваiться в умовах розвиненого, ефективно функцiонуючого ринку працi, а зростання внутрiшньовиробничоi незайнятостi. Аналiз роботи пiдприiмств останнiх рокiв показуi, що приховане безробiття зростаi значно бiльшими темпами нiж вiдкрите. Рiзке скорочення виробництва не супроводжуiться адекватним звiльненням робочоi сили.

В· РЖнфляцiя i економiчний хаос здiйснюють двостороннiй вплив на заробiтну платню: вiдбуваiться подальше зменшення й без того низькоi реальноi заробiтноi платнi, особливо в державному секторi, та зростаi вiдрив розмiру винагороди за працю вiд ii результатiв, якостi та складностi. В результатi заробiтна платня втрачаi належну iй функцiю розподiлу працi мiж рiзними секторами економiки у вiдповiдностi з попитом. Це призводить до нарощення диспропорцiй мiж структурами попиту на працю та ii пропозицii в професiйно-квалiфiкацiйному, галузевому, територiальному та iнших аспектах. Консервацii зазначеноi диспропорцii сприяi штучне пiдтримання пiдвищеного попиту на робочу силу.

В· У порiвняннi iз засобами, якi мають у своiму розпорядженнi центральна та мiсцева влади у розвитих краiнах свiту, фiнансовi, матерiальнi та кадровi ресурси, яки мають у своiму розпорядженнi вiдповiднi державнi органи Украiни, щодо розробки i проведення полiтики зайнятостi, украй обмеженi. Тому якiсно iнше значення набуваi правильний вибiр прiоритетiв.

З урахуванням вищезазначеного можна сформулювати деякi стратегiчнi принципи полiтики зайнятостi.

1.2. Цiлi i задачi полiтики зайнятостi.

Державна полiтика Украiни зайнятостi населення базуiться на таких принципах:

забезпечення рiвних можливостей усiм громадянам, незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расовоi та нацiональноi належностi, статi, вiку, полiтичних переконань, ставлення до релiгii, в реалiзацii права на вiльний вибiр виду дiяльностi вiдповiдно до здiбностей та професiйноi пiдготовки з урахуванням особистих iнтересiв i суспiльних потреб;

сприяння забезпеченню ефективноi зайнятостi, запобiганню безробiттю, створенню нових робочих мiсць та умов для розвитку пiдприiмництва;

координацii дiяльностi у сферi зайнятостi з iншими напрямами економiчноi i соцiальноi полiтики на основi державноi та регiональних програм зайнятостi;

спiвробiтництва професiйних спiлок, асоцiацiй (спiлок) пiдприiмцiв, власникiв пiдприiмств, установ, органiзацiй або уповноважених ними органiв у взаiмодii з органами державного управлiння в розробцi, реалiзацii та контролi за виконанням заходiв щодо забезпечення зайнятостi населення;

мiжнародного спiвробiтництва у вирiшеннi проблем зайнятостi населення, включаючи працю громадян Украiни за кордоном та iноземних громадян в Украiнi.

Але полiтику зайнятостi, якою вона повинна бути не можна зводити лише до допомоги безробiтним, що спостерiгаються сьогоднi в Украiнi. Теоретичною базою для такого явища напевно i дещо звужене трактування простору ринку працi як сфери, що охоплюi виключно безробiтних та вакансii, а не всю сукупнiсть вiдносин в областi зайнятостi.

У свiтовiй науцi та правi вже давно сформувалося та знайшло практичне застосування розумiння полiтики зайнятостi як iнструмента найбiльш повноi реалiзацii та розвитку трудового потенцiалу населення. Засоби, якi спрямованi на допомогу безробiтним, складають органiчну частину цього бiльш загального контексту. Так, документ, що його пiдготовлено Мiжнародним центром економiчного розвитку, розташовуi в однiй низцi iз скороченням безробiття наступнi цiлi державноi полiтики зайнятостi:

В· Бiльш повне використання недовикористовуваноi робочоi сили;

В· Створення можливостей продуктивноi та добре оплачуваноi зайнятостi;

В· РЖнвестицii до людського капiталу з метою збiльшення iндивiдуальноi продуктивностi сполученоi з адаптацiiю технологiчних процесiв до можливостей працiвникiв;

В· Стимулювання механiзмiв адаптацii до вимог ринку (i в першу чергу сприяння розвитку виробничоi та соцiальноi iнфраструктури).

На сьогоднi полiтика зайнятостi в Украiнi спрямована на допомогу традицiйним групам ризику та особам, якi знаходяться пiд загрозою звiльнення з промислових пiдприiмств. Питання ж найбiльш цiнноi з людськоi точки зору довгочасноi економiчноi вiддачi частини трудового потенцiалу залишаiться невирiшеним. Враховуючи вищезазначене, наведу аналiз дiючого законодавства Украiни про зайнятiсть населення та його вiдповiднiсть сучасним вимогам та природному стану речей.

2. Загальна частина.

2.1. Джерела правових норм про працю та зайнятiсть населення в Украiнi.

Згiдно Конституцii Украiни засади регулювання працi i зайнятостi населення визначаються виключно законами Украiни. Такими законами i:

В· Кодекс законiв про працю Украiни.

В· Закон Украiни тАЬПро зайнятiсть населеннятАЭ.

В· Закон Украiни тАЬПро охорону працiтАЭ.

В· Закон Украiни тАЬПро колективнi договори i угодитАЭ.

В· Закон Украiни тАЬПро оплату працiтАЭ.

В· РЖншi законодавчi акти та мiжнароднi угоди.

Законодавство про зайнятiсть поширюiться на постiйно проживаю чих в Украiнi iноземних громадян i осiб без громадянства, якщо iнше не передбачено законодавством Украiни.

При цьому, згiдно статтi 8(1) Кодексу законiв про працю Украiни встановлено прiоритет мiжнародноi угоди над нацiональним законодавством:: тАЬЯкщо мiжнародним договором або мiжнародною угодою, в яких бере участь Украiна, встановлено iншi правила, нiж тi, що iх мiстить законодавство Украiни про працю, то застосовуються правила мiжнародного договору або мiжнародноi угоди.тАЭ

Виконання державноi полiтики зайнятостi згiдно Конституцii Украiни покладено на вищий орган виконавчоi влади тАУ Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, який розробляi та втiлюi в життя конкретнi програми регулювання цiii сфери вiдповiдно до законiв, що iх приймаi Верховна Рада Украiни. . З метою сприяння зайнятостi населення, задоволення потреб громадян у працi Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни i виконавчими комiтетами мiсцевих Рад народних депутатiв розробляються рiчнi та довгостроковi державнi i територiальнi програми зайнятостi населення.

Згiдно статтi 43 Конституцii Украiни кожен маi право на працю, що включаi можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вiн вiльно обираi або на яку вiльно погоджуiться. При цьому держава створюi умови для повного здiйснення громадянами права на працю, гарантуi рiвнi можливостi у виборi професii та роду трудовоi дiяльностi, реалiзовуi програми професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiдповiдно до суспiльних потреб. Використання примусовоi працi забороняiться. Не вважаiться примусовою працею вiйськова або альтернативна (невiйськова) служба, а також робота чи служба, яка виконуiться особою за вироком чи iншим рiшенням суду або вiдповiдно до законiв про воiнний i про надзвичайний стан. Кожен маi право на належнi, безпечнi i здоровi умови працi, на заробiтну плату, не нижчу вiд визначеноi законом. Використання працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для iхнього здоров'я роботах забороняiться. Громадянам гарантуiться захист вiд незаконного звiльнення. Право на своiчасне одержання винагороди за працю захищаiться законом.

Бiльш конкретизоване вираження зазначених прав та обов`язкiв громадян а також державне регулювання трудових вiдносин знаходимо у Кодексi законiв про працю Украiни. Глава РЖРЖРЖ-А, що маi назву тАЬЗабезпечення зайнятостi вивiльнюваних працiвникiвтАЭ маi посилання на безпосереднi регулювання зайнятостi вiдповiдно до Закону Украiни тАЬПро зайнятiсть населеннятАЭ.

2.2. Аналiз закону Украiни тАЬПро зайнятiсть населеннятАЭ.

Цiй Закон визначаi правовi, економiчнi та органiзацiйнi основи зайнятостi населення Украiни i його захисту вiд безробiття, а також соцiальнi гарантii з боку держави в реалiзацii громадянами права на працю. Вiдповiдно до Закону, зайнятiсть - це дiяльнiсть громадян, повтАЩязана iз задоволенням особистих та суспiльних потреб i така, що, як правило, приносить iм доход у грошовiй або iншiй формi. До зайнятого населення належать громадяни, що проживають на територii держави на законних пiдставах:

а) працюючi по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на пiдприiмствах, в установах i органiзацiях, незалежно вiд форм власностi, у мiжнародних та iноземних органiзацiях в Украiнi i за кордоном;

б) громадяни, якi самостiйно забезпечують себе роботою, включаючи пiдприiмцiв, осiб, зайнятих iндивiдуальною трудовою дiяльнiстю, творчою дiяльнiстю, члени кооперативiв, фермери та члени iх сiмей, що беруть участь у виробництвi;

в) обранi, призначенi або затвердженi на оплачувану посаду в органах державноi влади, управлiння та громадських обтАЩiднаннях;

г) якi проходять службу в Збройних Силах Украiни, Нацiональнiй гвардii Украiни, Службi безпеки Украiни, Прикордонних вiйськах Украiни, вiйськах внутрiшньоi та конвойноi охорони i Цивiльноi оборони Украiни, органах внутрiшнiх справ, iнших вiйськових формуваннях, створених вiдповiдно до законодавства Украiни, альтернативну (невiйськову) службу; направленi на виконання оплачуваних громадських робiт;

е) якi проходять професiйну пiдготовку, перепiдготовку i пiдвищення квалiфiкацii з вiдривом вiд виробництва; навчаються в денних загальноосвiтнiх школах i вищих навчальних закладах;

зайнятi вихованням дiтей, доглядом за хворими, iнвалiдами та громадянами похилого вiку;

ж) працюючi громадяни iнших краiн, якi тимчасово перебувають в Украiнi i виконують функцii, не повтАЩязанi iз забезпеченням дiяльностi посольств i мiсiй.

На вiдмiну вiд зайнятого населення Закон визначаi протилежну групу тАУ безробiтних, як працездатних громадян працездатного вiку, якi через вiдсутнiсть роботи не мають заробiтку або iнших передбачених законодавством доходiв i зареiстрованi у державнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу, готовi та здатнi приступити до пiдходящоi роботи. Рiшення про надання громадянам статусу безробiтних приймаiться державною службою зайнятостi за iх особистими заявами з восьмого дня пiсля реiстрацii у центрi зайнятостi за мiсцем проживання як таких, що шукають роботу. Процедура надання такого статусу визначаiться положенням КМУ тАЬПро порядок реiстрацii, перереiстрацii та ведення облiку громадян, якi шукають роботу, i безробiтних, виплати допомоги по безробiттю, а також умови подання матерiальноi допомоги в перiод професiйноi пiдготовки та перепiдготовкитАЭ.

Пiсля того, як громадянина визнано безробiтним вiн маi право на одержання матерiальноi допомоги по безробiттю та безкоштовне сприяння державноi служби зайнятостi у пошуку пiдходящоi роботи. До державноi служби зайнятостi за сприянням у працевлаштуваннi можуть звертатися усi незайнятi громадяни, якi

бажають працювати, а також зайнятi громадяни, якi бажають змiнити мiсце роботи, працевлаштуватися за сумiсництвом чи у вiльний вiд навчання час.

У разi неможливостi надати пiдходящу роботу безробiтному може бути запропоновано пройти професiйну перепiдготовку або пiдвищити свою квалiфiкацiю. Для усунення розбiжностей трактування та з метою попередження суперечностей мiж державними службами зайнятостi законодавець чiтко визначаi поняття тАЬпiдходящоi роботитАЭ. Цьому питанню присвячена стаття 7: для громадян, якi втратили роботу i заробiток, пiдходящою вважаiться робота, що вiдповiдаi освiтi, професii (спецiальностi), квалiфiкацii працiвника i надаiться в тiй же мiсцевостi, де вiн проживаi. Заробiтна плата при цьому повинна вiдповiдати рiвню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням ii середнього рiвня, що склався в галузi вiдповiдноi областi за минулий мiсяць.

При пропонуваннi пiдходящоi роботи враховуiться трудовий стаж громадянина за спецiальнiстю, його попередня дiяльнiсть, вiк, досвiд, становище на ринку працi, тривалiсть перiоду безробiття.

Для громадян, якi вперше шукають роботу i не мають професii (спецiальностi), пiдходящою вважаiться робота, яка потребуi попередньоi професiйноi пiдготовки, або оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру), яка не потребуi професiйноi пiдготовки, а для громадян, якi бажають вiдновити трудову дiяльнiсть пiсля перерви тривалiстю понад шiсть мiсяцiв, - робота за спецiальнiстю, що потребуi попередньоi перепiдготовки чи пiдвищення квалiфiкацii, а в разi неможливостi ii надання - iнша оплачувана робота за спорiдненою професiiю (спецiальнiстю).

Для громадян, якi працювали не за професiiю (спецiальнiстю) понад шiсть мiсяцiв, пiдходящою вважаiться робота, яку вони виконували за останнiм мiсцем роботи, а робота за основною професiiю (спецiальнiстю) може бути пiдходящою за умови попередньоi перепiдготовки чи пiдвищення квалiфiкацii з урахуванням потреб ринку працi у цiй професii (спецiальностi).

У разi неможливостi надання громадяниновi роботи за професiiю (спецiальнiстю) протягом шести мiсяцiв безробiття пiдходящою вважаiться робота, яка потребуi змiни професii (спецiальностi) з урахуванням здiбностей, здоровтАЩя громадянина i колишнього досвiду, доступних для нього видiв навчання та потреб ринку працi у цiй професii (спецiальностi).

При змiнi громадянами професii (спецiальностi) за направленням державноi служби зайнятостi пiдходящою вважаiться робота як за новою, так i за попередньою професiiю (спецiальнiстю) за останнiм мiсцем роботи. За рiшенням мiсцевих Рад народних депутатiв, може встановлюватись транспортна доступнiсть та iншi критерii пiдходящоi роботи, якi посилюють соцiальний захист населення.

Згiдно статтi 5 Закону Украiни тАЬПро зайнятiсть населеннятАЭ, держава забезпечуi надання додаткових гарантiй щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному вiцi, деяким категорiям населення якi потребують соцiального захисту i не здатнi на рiвних конкурувати на ринку працi, у тому числi:

а) жiнкам, якi мають дiтей вiком до шести рокiв;

б) одиноким матерям, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв;

в) молодi, яка закiнчила або припинила навчання у середнiх загальноосвiтнiх школах, професiйно-технiчних закладах освiти, звiльнилася зi строковоi вiйськовоi або альтернативноi (невiйськовоi) служби i якiй надаiться перше робоче мiсце, дiтям (сиротам), якi залишилися без пiклування батькiв, а також особам, яким виповнилося птАЩятнадцять рокiв i якi за згодою одного iз батькiв або особи, яка iх замiнюi, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

г) особам передпенсiйного вiку (чоловiкам по досягненнi 58 рокiв, жiнкам - 53 рокiв);

д) особам, звiльненим пiсля вiдбуття покарання або примусового лiкування.

Для працевлаштування зазначених категорiй громадян мiсцевi державнi адмiнiстрацii, виконавчi органи вiдповiдних рад за поданням центрiв зайнятостi бронюють на пiдприiмствах, в установах i органiзацiях, незалежно вiд форм власностi, з чисельнiстю понад 20 чоловiк до 5 процентiв загальноi кiлькостi робочих мiсць за робiтничими професiями, у тому числi з гнучкими формами зайнятостi.

У разi скорочення чисельностi або штату працiвникiв пiдприiмств, установ i органiзацiй у розмiрi, що перевищуi встановлену квоту, мiсцевi державнi адмiнiстрацii, виконавчi органи вiдповiдних рад зменшують або взагалi не встановлюють квоти для цих пiдприiмств, установ i органiзацiй.

У разi вiдмови у прийомi на роботу громадян iз числа зазначених категорiй, у межах установленоi бронi з пiдприiмств, установ i органiзацiй державна служба зайнятостi стягуi штраф за кожну таку вiдмову у птАЩятдесятикратному розмiрi неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян. Одержанi кошти спрямовуються до мiсцевоi частини державного фонду сприяння зайнятостi населення i можуть використовуватися для фiнансування витрат пiдприiмств, установ i органiзацiй, якi створюють робочi мiсця для цих категорiй населення понад встановлену квоту.

2.3. Порядок отримання допомоги по безробiттю.

У разi вiдсутностi пiдходящоi роботи рiшення про надання громадянам статусу безробiтних з одночасним призначенням допомоги по безробiттю приймаiться державною службою зайнятостi за iх особистими заявами з восьмого дня пiсля реiстрацii у центрi зайнятостi за мiсцем проживання як таких, що шукають роботу, i оформляiться наказом центру зайнятостi, номер i дата якого заноситься до КПО. З наказом про надання чи ненадання статусу

безробiтного, розмiр i строки виплати допомоги по безробiттю, вiдкладення чи припинення ii виплати громадянин повинен ознайомитися пiд розписку в картцi облiку прийнятих рiшень керiвництва центру зайнятостi.

Виплата допомоги по безробiттю припиняiться або вiдкладаiться вiдповiдно до статтi 30 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення".

Для одержання статусу безробiтного з призначенням допомоги по безробiттю громадянин повинен наступного дня пiсля встановленого строку пiдбору пiдходящоi роботи особисто подати до державноi служби зайнятостi письмову заяву про надання статусу безробiтного та заяву про те, що вiн не маi заробiтку або iнших передбачених законодавством доходiв.

Особи, яким виплата допомоги по безробiттю призначаiться згiдно з пiдпунктом "б" пункту 1 статтi 26 та пiдпунктом "а" пункту 1 статтi 29 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення", в тому числi й тi, що займалися пiдприiмницькою або iндивiдуальною трудовою дiяльнiстю, подають довiдку про середню заробiтну плату за останнi два мiсяцi роботи за попереднiм мiсцем роботи, а вiйськовослужбовцi, звiльненi з вiйськовоi служби у зв'язку iз скороченням чисельностi або штату без права на пенсiю, - довiдку з вiйськового комiсарiату про розмiр i строки виплати посадового окладу та доплати за вiйськове звання.

Якщо у день призначення допомоги по безробiттю громадянин не подав довiдку про середню заробiтну плату за останнi два мiсяцi роботи, а вiйськовослужбовець - довiдку про розмiр i строки виплати посадового окладу та доплати за вiйськове звання, допомога по безробiттю призначаiться у розмiрi не нижче встановленоi законодавством мiнiмальноi заробiтноi плати до подання необхiдноi довiдки, але не пiзнiше шести мiсяцiв з дня призначення допомоги по безробiттю, пiсля чого робиться перерахунок призначеноi допомоги. У разi подання такоi довiдки пiзнiше шести мiсяцiв з дня надання статусу безробiтного перерахунок допомоги по безробiттю не здiйснюiться.

Працiвникам, трудовий договiр з якими було розiрвано з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку iз змiнами в органiзацii виробництва i працi, в тому числi з лiквiдацiiю, реорганiзацiiю, перепрофiлюванням пiдприiмств, установ, органiзацiй, скороченням чисельностi або штату працiвникiв, за умови iх реiстрацii у державнiй службi зайнятостi як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днiв пiсля звiльнення статус безробiтного з призначенням допомоги по

безробiттю надаiться з восьмого дня пiсля реiстрацii у цiй службi зайнятостi як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробiттю вiдкладаiться iм вiдповiдно до пiдпункту "а" пункту 2 статтi 30 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення" i виплачуiться з наступного дня пiсля закiнчення тримiсячного строку збереження середнього заробiтку за попереднiм мiсцем роботи (пункт 1 статтi 26 зазначеного Закону) у розмiрi 75 вiдсоткiв середньоi заробiтноi плати за останнiм мiсцем роботи протягом 90 календарних днiв i 50 вiдсоткiв - протягом наступних 180 календарних днiв, але не бiльше середньоi заробiтноi плати, що склалася в народному господарствi вiдповiдноi областi за минулий мiсяць, i не нижче встановленого законодавством розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати.

З 1 сiчня 1999 р. цiй категорii громадян за умови своiчасноi реiстрацii у державнiй службi зайнятостi як таких, що шукають роботу, допомога по безробiттю виплачуiться з восьмого дня пiсля реiстрацii у розмiрi 100 вiдсоткiв середньоi заробiтноi плати за останнiм мiсцем роботи протягом 60 календарних днiв, 75 вiдсоткiв - протягом 90 календарних днiв i 50 вiдсоткiв - протягом наступних 210 календарних днiв, але не бiльше середньоi заробiтноi плати, що склалася в народному господарствi вiдповiдноi областi за минулий мiсяць, i не нижче встановленого законодавством розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати.

Вiйськовослужбовцям, звiльненим з вiйськовоi служби у зв'язку iз скороченням чисельностi або штату без права на пенсiю, за умови iх реiстрацii в державнiй службi зайнятостi протягом семи календарних днiв пiсля поставлення на облiк у вiйськовому комiсарiатi статус безробiтного з призначенням допомоги по безробiттю надаiться з восьмого дня пiсля реiстрацii у службi зайнятостi як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробiттю iм вiдкладаiться на пiдставi пiдпункту "а" пункту 2 статтi 30 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення" до закiнчення термiну виплати посадового окладу i доплат за вiйськове звання.

Громадянам, звiльненим з пiдприiмств, установ та органiзацiй у разi розiрвання трудового договору в зв'язку з вiдселенням або самостiйним переселенням з територii радiоактивного забруднення, за умови iх реiстрацii у державнiй службi зайнятостi як таких, що шукають роботу, у мiсячний термiн пiсля звiльнення протягом семи календарних днiв пiдбираiться пiдходяща робота, а на восьмий день надаiться статус безробiтного з призначенням допомоги по безробiттю згiдно з пунктом 1 статтi 26 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення". Виплата допомоги по безробiттю iм вiдкладаiться вiдповiдно до пiдпункту "а" пункту 2 статтi 30 зазначеного Закону i вiдновлюiться з наступного дня пiсля закiнчення четвертого мiсяця виплати середньоi заробiтноi

плати за попереднiм мiсцем роботи згiдно iз статтею 45 Закону Украiни "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоi катастрофи".

Громадяни, якi звернулися до центру зайнятостi за сприянням у працевлаштуваннi пiсля розiрвання трудового договору з власником пiдприiмства, установи, органiзацii або уповноваженим ним органом на пiдставах, зазначених у пунктi 6 статтi 36, статтях 38 i 39 та пунктах 1, 2 i 6 статтi 40 КЗпП Украiни, i яким виплачуiться вихiдна допомога вiдповiдно до статтi 44 КЗпП Украiни, визнаються безробiтними з восьмого дня пiсля реiстрацii у центрi зайнятостi як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробiттю iм вiдкладаiться на пiдставi пiдпункту "а" пункту 2 статтi 30 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення" до закiнчення строку, за який виплачуiться вихiдна допомога.

Цей порядок поширюiться на працiвникiв, звiльнених з пiдприiмств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi у зв'язку з вiдселенням або самостiйним переселенням з територii радiоактивного забруднення вiдповiдно до статтi 45 Закону Украiни "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоi катастрофи", а також на дружин (чоловiкiв) вiйськовослужбовцiв згiдно з пунктом 2 статтi 18 Закону Украiни "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв iх сiмей".

Громадянам, з якими трудовий договiр було розiрвано з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу згiдно з пунктами 3, 4, 7, 8 статтi 40 i статтею 41 КЗпП Украiни, а також тим, якi звiльнилися з останнього мiсця роботи за власним бажанням без поважних причин, виплата допомоги по безробiттю вiдкладаiться на строк до трьох мiсяцiв вiдповiдно до пiдпунктiв "б" i "г" пункту 2 статтi 30 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення".

Якщо у перiод одержання допомоги по безробiттю громадяни, яким допомога по безробiттю призначена згiдно з пунктом 1 статтi 26 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення", вiдмовилися вiд послуг державноi служби зайнятостi або були знятi з облiку за невiдвiдування центру зайнятостi без поважних причин понад мiсяць з моменту останнього строку, встановленого працiвником центру

зайнятостi, то пiд час повторноi реiстрацii залишок допомоги по безробiттю iм не виплачуiться. Останнiм днем виплати допомоги по безробiттю вважаiться день останнього вiдвiдування безробiтним центру зайнятостi.

Громадянам, зареiстрованим на загальних пiдставах, допомога по безробiттю виплачуiться з восьмого дня пiсля реiстрацii у державнiй службi зайнятостi до працевлаштування, але не бiльше 360 календарних днiв протягом двох рокiв.

Для осiб передпенсiйного вiку (чоловiкам пiсля досягнення 58 рокiв, жiнкам - 53 рокiв), у тому числi вивiльненим з пiдприiмств, установ i органiзацiй на пiдставi пункту 1 статтi 40 КЗпП Украiни, тривалiсть виплати допомоги по безробiттю становить до 720 календарних днiв. При цьому зазначений вiк визначаiться на момент надання громадянину статусу безробiтного державною службою зайнятостi.

Громадянам, якi бажають вiдновити трудову дiяльнiсть пiсля тривалоi (бiльше 6 мiсяцiв) перерви, та громадянам, якi вперше шукають роботу, допомога по безробiттю виплачуiться не бiльше 180 календарних днiв.

Громадянами, якi вперше шукають роботу, вважаються особи, якi на момент реiстрацii у державнiй службi зайнятостi нiколи не працювали на пiдприiмствi, в установi, органiзацii незалежно вiд форм власностi, у тому числi випускники професiйно-технiчних i вищих навчальних закладiв (очноi форми навчання), та вiйськовослужбовцi строковоi служби, звiльненi з дiйсноi вiйськовоi служби.

Громадянам, якi зареiстрованi на загальних пiдставах у державнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу, визнанi в установленому порядку безробiтними i мають право на одержання допомоги по безробiттю, гарантуiться ii виплата у розмiрi:

а) не менше 50 вiдсоткiв середньоi заробiтноi плати за попереднiм мiсцем роботи, але не бiльше середньоi заробiтноi плати, що склалася в народному господарствi вiдповiдноi областi за минулий мiсяць i не нижче встановленого законодавством розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати, якщо вони протягом 12 мiсяцiв, що передували початку безробiття, працювали не менше 26 календарних

тижнiв;

б) не нижче встановленого законодавством розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати - в усiх iнших випадках, включаючи громадян, якi шукають роботу вперше або пiсля тривалоi (бiльше 6 мiсяцiв) перерви.

Громадянам Украiни, якi працювали у зарубiжних краiнах, у тому числi i в краiнах СНД, допомога по безробiттю виплачуiться не бiльше 180 календарних днiв у розмiрi не нижче встановленого законодавством розмiру мiнiмальноi заробiтноi плати.

Працiвник державноi служби зайнятостi встановлюi строки вiдвiдувань центру зайнятостi та ознайомлюi з ними зареiстрованого громадянина, який пiдтверджуi це особистим пiдписом у картцi облiку вiдвiдувань центру зайнятостi. У разi вiдмови вiд пiдпису складаiться вiдповiдний акт у встановленому порядку.

Кожне порушення громадянином, у тому числi i зареiстрованим на пiдставi пункту 1 статтi 26 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення", строкiв вiдвiдувань центру зайнятостi без поважних причин у перiод пошуку роботи та безробiття вважаiться несприянням своiму працевлаштуванню вiдповiдно до пункту 4 статтi 28 зазначеного Закону, що i пiдставою для вiдкладення на строк до трьох мiсяцiв виплати йому допомоги по безробiттю згiдно з пiдпунктом "в" пункту 2 статтi 30 зазначеного Закону.

Громадяни, якi не змогли своiчасно звернутися до центру зайнятостi для надання статусу безробiтного з поважноi причини, що пiдтверджуiться вiдповiдними документами, повиннi звернутися до центру зайнятостi на наступний день пiсля хвороби чи iншоi поважноi причини.

Громадянам, якi зареiстрованi у державнiй службi зайнятостi як безробiтнi та одержують допомогу по безробiттю у порядку i розмiрах, передбачених статтями 26, 28, 29 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення", пiсля закiнчення загального строку виплати допомоги по безробiттю подальша ii виплата не провадиться. Право на допомогу по безробiттю такi громадяни набувають тiльки пiсля працевлаштування i звернення до державноi служби зайнятостi у зв'язку з припиненням трудовоi дiяльностi.

Допомога по безробiттю виплачуiться два рази на мiсяць, а за згодою безробiтного - один раз на мiсяць у порядку, встановленому установами банкiв.

У разi хвороби безробiтного допускаiться одержання допомоги по безробiттю iншими особами за дорученням, оформленим у встановленому порядку, та довiдки за пiдписом головного i лiкуючого лiкаря, скрiпленим печаткою.

Працiвникам передпенсiйного вiку, трудовий договiр з якими було розiрвано згiдно з пунктом 1 статтi 40 КЗпП Украiни i якi мають право на достроковий вихiд на пенсiю за пiвтора року до встановленого законодавством строку та встановлений законодавством про пенсiйне забезпечення необхiдний загальний трудовий стаж (у тому числi на пiльгових умовах), за умови iх реiстрацii у державнiй службi зайнятостi як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днiв пiсля звiльнення у разi вiдсутностi пiдходящоi роботи видаiться за iх бажанням клопотання про достроковий вихiд на пенсiю для подання в мiсцевi органи соцiального захисту населення.

Право на достроковий вихiд на пенсiю за пiвтора року до встановленого законодавством строку мають особи передпенсiйного вiку, яким на день вивiльнення згiдно з пунктом 1 статтi 40 КЗпП Украiни до досягнення пенсiйного вiку залишилося не бiльше пiвтора року.

Якщо громадянин у разi вiдсутностi пiдходящоi роботи не виявив бажання отримати клопотання про достроковий вихiд на пенсiю, йому надаiться статус безробiтного з призначенням допомоги по безробiттю вiдповiдно до пункту 1 статтi 26 Закону Украiни "Про зайнятiсть населення".

Клопотання про достроковий вихiд на пенсiю може бути видане громадянину за його бажанням та у разi вiдсутностi пiдходящоi роботи i в перiод його перебування на облiку як безробiтного.

Безробiтнi, призванi на навчальнi (або перевiрочнi) та спецiальнi збори у Збройнi Сили згiдно iз Законом Украiни "Про загальний вiйськовий обов'язок i вiйськову службу", отримують грошове забезпечення вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 2 лютого 1993 р. N 76 та зберiгають право на виплати, передбаченi законодавством про зайнятiсть.

Безробiтним, якi перебувають на облiку в центрах зайнятостi, у разi призову або вступу на вiйськову службу, направлення на альтернативну (невiйськову) службу виплачуiться одноразова матерiальна допомога у розмiрi призначеноi допомоги по безробiттю за 60 календарних днiв.

Згiдно статтi 12 Закону Украiни тАЬПро зайнятiстьтАЭ громадяни мають право оскаржити дii працiвникiв державноi служби зайнятостi до вiдповiдного за пiдпорядкуванням органу цiii служби або до суду в порядку, встановленому законодавством.

3.Висновки.

4.3. Перспективнi напрями полiтики зайнятостi.

Офiцiйний процент безробiття в Украiнi (6-7 %), де на протязi 70 рокiв панувала iдеологiя повноi зайнятостi, сприймаiться болiсно. Становище погiршуiться у зв`язку з практичною невiдпрацьованiстю механiзмiв допомоги безробiтним та убогiстю коштiв, якi держава може надати на цi цiлi. Але за мiжнародними стандартами подiбна норма безробiття не i катастрофiчною. Крiм того, питання мiститься не в самому рiвнi безробiття , а в тому, якi процеси та тенденцii воно вiдображаi. За однаковим офiцiйним показником може приховуватися принципово рiзна ситуацiя у сферi зайнятостi. Мова iде про середнiй промiжок часу на протязi якого людина не маi оплачуваноi роботи а також про характерне для Украiни явище тАЬдовгостроковоi неоплачуваноi вiдпусткитАЭ. Однак, у всякому випадку полiтика зайнятостi повинна бути пiдпорядкована головнiй стратегiчнiй задачi тАУ надання кожному працездатному члену суспiльства не роботи взагалi, а можливостi в найбiльший мiрi розвинути i реалiзувати свiй потенцiал, отримуючи при цьому гiдну винагороду за свою працю. Полiтика допомоги безробiтним i органiчною частиною цiii стратегii i це визначаi ii основнi напрями. Особлива увага повинна придiлятися, по-перше, довгостроково безробiтним, оскiльки мова iде про можливу втрату накопиченого людського капiталу (головноi складовоi нацiонального багатства будь-якоi краiни), по-друге, молодi, тому що у неi потенцiал набуття i ефективного використання людського може бути не реалiзований, по-третi, квалiфiкованим спецiалiстам як найбiльш дорогоцiнноi категорii працiвникiв.

Що стосуiться Украiни, то для неi реальну небезпеку являi деградацiя структури робочих мiсць i людського потенцiалу в результатi скорочення зайнятостi у галузях, що потребують працi високоi якостi, i збiльшення зайнятостi в торгiвлi та посередницькоi дiяльностi переважно у неформальному секторi. Крiм того, характерним i збiльшення довгострокового безробiття.

На цих проблемах i повинна, на мiй погляд, зосередиться державна полiтика зайнятостi, яка по сутi на сьогоднi являi собою пасивнi заходи по виплатi мiзерноi допомоги по безробiттю. Уявляiться, що можна запозичити окремi мiри та програми, що використовуються в державах з розвинутою економiкою. Бiльшiсть з них (виключаючи Швецiю) бiльшу частину коштiв, вiдпущених на програми зайнятостi, витрачають на заходи пасивного характеру тАУ виплату допомоги по безробiттю. Разом з тим спостерiгаiться тенденцiя до посилення ролi активних мiр. Однак, не всi з них можуть бути використанi в Украiнi.

Так, активнi мiри, спрямованi на регулювання попиту на працю, вимагають величезних фiнансових витрат, тому iх застосування на Украiнi можливе лише в районах осередкового безробiття.

Мова зокрема йде про виплату пiдприiмствам, що надають роботу визначеним контингентам робочоi сили, на обмеженому промiжку часу субсiдiй, що покривають частину заробiтноi платнi цих працiвникiв. Як звичай, подiбнi заходи використовуються щодо найму довгостроково безробiтних та молодi. Як результат полiпшуiться вiдповiднiсть структури попиту i пропозицii працi, що знижуi природню норму безробiття.

Привабливим, але дорогим засобом i прямi державнi вкладення у створення нових робочих мiсць. Безумовна ii перевага тАУ адресний характер. При наявностi хоча б мiнiмальних коштiв такi програми найбiльш рацiонально використовувати на фiнансування iнфраструктурних проектiв (дорог, мостiв), у тому чи

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права