Воссоздание обстановки и обстоятельств в следственной практике
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра цивiльного права
студента РЖРЖРЖ курсу
Будюха Д.РД.
К У Р С О В А Р О Б О Т А
на тему
СТВОРЕННЯ РЖ УСТАНОВЧРЖ ДОКУМЕНТИ
ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА
Науковий керiвник
ст.викладач Нечипорук Л.Д.
УЖГОРОД - 1996
План курсовоi роботи
Вступ 3
1. Установчий договiр , його змiст 4
2. Статут , його змiст 14
3. Державна реiстрацiя господарського товариства 16
Висновки 21
Список використаних джерел та лiтератури 22
Додатки
Проект установчого договору товариства з обмеженою
вiдповiдальнiстю
2. Проект Статуту товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю
3
В С Т У П
Пiдприiмницька дiяльнiсть громадян i юридичних осiб на територiii Украiни здiйснюiться в органiзацiйних формах i у порядку , встановлених законодавством. Вибiр ii конкретноi органiзацiйноi форми проводиться пiдприiмцем самостiйно. При цьому враховуються змiст i основнi напрями дiяльностi , сфера ii здiйснення , ресурси , якi можуть бути включенi до неi , форма власностi , кiлькiсть i склад осiб , якi безпосередньо об”iднуються для ведення пiдприiмницькоi дiяльностi , iншi початковi умови.
Вибiр органiзацiйноi форми пiдприiмництва здiйснюiться через механiзм державноi реiстрацii конкретного виду пiдприiмства , господарського товариства або iншоi органiзацiйноi форми.
Тема даноi курсовоi роботи обрана для того , щоб зробити спробу дослiдити сам процес обрання органiзацiйно-правовоi форми ведення пiдприiмницькоi дiяльностi , а саме створення господарського товариства.
Процес створення господарського товариства обрано в якостi об”iкту дослiдження, оскiльки , як свiдчать статистичнi данi , найбiльш розпоширеною органiзацiйно-правовою формою , яка обираiться для здiйснення пiдприiмницькоi дiяльностi i саме господарське товариство.
Вiд прийняття Закону Украiни “ Про господарськi товариства “ пройшло чимало часу , але практика свiдчить , що ефективнiсть ведення пiдприiмницькоi дiяльностi багато в чому залежить вiд якостi установчих документiв : можуть виникати рiзного роду суперечностi щодо майна , яке було внесене засновниками , вiдповiдальностi засновникiв за невиконання зобов”язань по внесенню вкладiв ( оплати акцiй ) , можливостi уступки долi в статутному фондi третiй особi , тощо.
4
Установчий договiр господарського товариства , його змiст
Узгоджена дiяльнiсть учасникiв цивiльних правовiдносин може бути спрямована на досягнення спецiальноi мети - створення нового суб”iкту цивiльного права ( юридичноi особи ) , яку вони надiляють необхiдним майном i якому вони визначають предмет дiяльностi. За наявностi у юридичноi особи декiлькох засновникiв вони повиннi погодити своi взаiмовiдносини , в тому числi вид ( характер ) i предмет дiяльностi створюваноi органiзацii , розмiр i порядок передачi у ii статутний фонд майнових внескiв , порядок спiльноi дiяльностi по створеннi юридичноi особи та iншi умови. Для цього i використовуiться установчий договiр.
За загальним правилом юридична особа створюiться згiдно з рiшенням власника або уповноваженого ним органу. Якщо власникiв або уповноважених ним органiв два або бiльше , то таким рiшенням i установчий договiр. Створенню господарського товариства передуi рiшення як мiнiмум двох власникiв. Цим i пояснюiться необхiднiсть укладення установчого договору для створення господарського товариства.
У цивiльному правi Украiни вiдомi п”ять видiв господарських товариств , в основi створення яких лежить установчий договiр : акцiонерне товариство , повне i командитне товариства , товариства з обмеженою i додатковою вiдповiдальнiстю . Поняття i види господарських товариств , правила iх створення , дiяльностi , а також права i обов “ язки iх учасникiв та засновникiв визначаi Закон Украiни “ Про господарськi товариства “ вiд 19 вересня 1991 року № 1576-XII .
В силу установчого договору його учасники ( засновники юридичноi особи ) взаiмно зобов”язуються у встановленому законом порядку створити нову юридичну особу i надати iй необхiдне майно.
За своiю юридичною природою установчий договiр господарського товариства i багатосторонньою угодою консенсуального i оплатного характеру . Установчий договiр вiдноситься до групи так званих органiзацiйних договорiв .
Сторонами установчого договору господарського товариства можуть бути фiзичнi та юридичнi особи. У вiдповiдностi з частиною 3 ст. 3 Закону Украiни “ Про господарськi товариства “ iноземнi громадяни , особи без громадянства , iноземнi юридичнi особи , а також мiжнароднi органiзацii можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарiвнi з громадянами та юридичними особами Украiни , крiм випадкiв , встановлених законодавчими актами Украiни. Обов”язковою ознакою для сторони в установчому договорi господарського товариства i наявiсть правосуб”iктнiстi - правоздатностi i дiiздатностi.
Договiр повинен заключатися у письмовiй формi. Пiдписи фiзичних осiб потребують нотарiального засвiдчення , а пiдписи керiвникiв юридичних
осiб повиннi завiрятися печаткою .
5
Предметом установчого договору господарського товариства i створення господарського товариства . Спецефiчним в даному аспектi i установчий договiр акцiонерного товариства вiдкритого типу , оскiльки вiн укладаiться мiж засновниками акцiонерного товариства та визначаi порядок здiйснення ними спiльноi дiяльностi по створенню акцiонерного товариства , вiдповiдальнiсть перед особами , що пiдписалися на акцii i перед третiми особами. Такий договiр по сутi i договором про спiльну дiяльнiсть i дii до моменту державноi реiстрацii акцiонерного товариства . Учасники договору також мають на метi створення юридичноi особи , але даний договiр не визначаi статус органiзацii , що формуiться учасниками.
На вiдмiну вiд цього установчий договiр визначаi не тiльки узгоджену дiяльнiсть його учасникiв ( засновникiв ) , але й правове становище новоi юридичноi особи, будучи одним з ii установчих документiв.*
Вiд договору про спiльну дiяльнiсть договiр про спiльну дiяльнiсть по створенню акцiонерного товариства вiдкритого типу вiдрiзняiться тим , що у першому випадку нема створення новоi юридичноi особи , а у другому - створюiться нова юридична особа , новий самостiйний власник майна.
Змiст установчого договору господарського товариства визначають тi умови , по яким сторони досягли згоди. Учасники установчого договору - засновники новоi юридичноi особи - взаiмно зобов”язанi передати у власнiсть створюваноi ними органiзацii встановленi ними ж внески , а також провести узгодженi дii по формуванню господарського товариства до його реiстрацii.
Закон визначаi загальнi обов”язковi умови , якi повиннi бути зазначенi в установчих документах господарського товариства. У вiдповiдностi до частини 2 статтi 4 Закону Украiни “ Про господарськi товариства “ установчi документи повиннi мiстити вiдомостi про вид товариства , предмет i цiлi його дiяльностi , склад засновникiв та учасникiв , найменування та мiсцезнаходження , розмiр та порядок утворення статутного фонду , порядок розподiлу прибуткiв та збиткiв , склад та компетенцiю органiв товариства та порядок прийняття ними рiшень , включаючи перелiк питань , з яких необхiдна одностайнiсть або квалiфiкована бiльшiсть голосiв , порядок внесення змiн до установчих документiв та порядок лiквiдацii та реорганiзацii товариства. Закон передбачаi iншi обов”язковi умови , в залежностi вiд виду господарського товариства.
Вiдсутнiсть зазначених вiдомостей ( включаючи вiдомостi , якi повиннi мiстити установчi документи в залежностi вiд виду товариства ) в установчих документах i пiдставою для вiдмови у державнiй реiстрацii товариства.
Згiдно змiн до Закону Украiни “ Про господарськi товариства “ , внесених Законом Украiни вiд 02.03.95 р. № 82/95 ВР також установчi документи гоподарського товариства у випадках , передбачених чинним законодавством , погоджуються з Антимонопольним комiтетом Украiни.
В установчому договорi учасники перш за все закрiплюють своi волевиявлення на створення юридичноi особи i визначають його вид i характер . Установчий договiр вступаi в силу з моменту його пiдписання усiма учасниками ( засновниками ).
* Гражданское право / под ред. Е.И. Суханова . - М.: Издательство БЕК,
1994. - С. 375
6
Його наступна реiстрацiя маi юридичне значення не для дiйсностi самого договору , а для виникнення вiдповiдноi юридичноi особи. Отже , до моменту реiстрацii установчих документiв юридичноi особи учасники установчого договору можуть бути взаiмно зобов”язанi до вчинення певних , узгоджених ними дiй.
Серед вищевказаних видiв господарських товариств повне i командитне товариство i так званими договiрними об” iднаннями , оскiльки у iх основi лежить договiр як угода мiж учасниками , якi зобов”язались один перед одним спiльно дiяти для досягнення цiлей товариства . Договiр пов”язуi кожного учасника персонально iз усiма iншими учасниками . Кожний учасник вправi вимагати вiд iншого належного виконання договору , взятих ним на себе зобов “язань. За загальним правилом , якщо договором не встановлене iнше , ведення справ всерединi товариства проводиться за загальною згодою всiх учасникiв ; у вiдносинах iз третiми особами кожний iз учасникiв вправi дiяти вiд iменi товариства i представляти його в цивiльному оборотi .
“Установчий договiр повного або командитного товариства ще називають фiдуцiарною угодою в тому смислi, що партнерам за договором ( кожному iз учасникiв ) фактично надано бiльше повноважень , нiж це безпосередньо виражено в договорi , але з умовою , що вони не скористуються надлишками цих прав i в першу чергу будуть керуватися iнтересами товариства в цiлому . “ *
Враховуючи особистий характер договору повного товариства , який виражаiться в тому , що учасники зобов”язанi приймати особисту участь у веденнi справ товариства , а також надiленi широкими повноваженнями по здiйсненню ними вiд iменi товариства фактичних i юридичних дiй, що в свою чергу, передбачаi виникнення особисто - довiрчих , товариських вiдносин, логiчно б було передбачити у договорi , що з виходом одного iз учасникiв iз складу товариства , а також його смертю
( реорганiзацiiю , лiквiдацiiю , якщо учасником i юридична особа ) товариство припиняiться ; хоча закон надаi сторонам право домовитись про iнше. Змiни у складi учасникiвв такому випадку i рiвносильними перезаключенню договору i тягнуть за собою реорганiзацiю товариства.
Спори , якi виникають в процесi виконання договору товариства повиннi вирiшуватись за згодою усiх учасникiв. Судовий порядок вирiшення спорiв мiж учасниками доцiльно допускати лише у випадках , прямо встановлених у договорi , якщо тiльки спiр не пов”язаний з майновими претензiями учасникiв один до одного.
Конструкцiя товариського з”iднання розрахована на невелику кiлькiсть учасникiв , в основному фiзичних осiб , хоча учасниками товариства можуть бути й юридичнi особи . Тому доцiльно б було передбачити в договорi , що змiшаний склад повних учасникiв не допускаiться . Однак в командитних товариствах , де повними учасниками i юридичнi особи , вкладниками можуть бути фiзичнi особи , i навпаки , якщо повними учасниками i громадяни , то вкладниками можуть бути юридичнi особи. Закон Украiни “ Про господарськi товариства “ передбачаi ряд iнших обов”язкових умов , якi повиннi бути зазначенi в установчому договорi повного товариства .
* Сборник образцов гражданско-правовых документов / Под общ. ред.
Г.П. Савичева, В.С. Ема.- М.:Издательство БЕК, 1994. - С. 27
7
В установчому договорi повного товариства повиннi бути зазначенi вiдомостi про вид товариства , предмет та цiлi його дiяльностi , склад засновникiв та учасникiв , найменування та мiсцезнаходження , розмiр та порядок утворення статутного фонду , порядок розподiлу прибуткiв та збиткiв , склад та компетенцiю органiв товариства та порядок прийняття ними рiшень , включаючи перелiк питань , зяких необхiдна одностайнiсть або квалiфiкована бiльшiсть голосiв , порядок внесення змiн до установчого договору та порядок реоганiзацii та лiквiдацii товариства .
Також обов”язково повиннi бути зазначенi вiдомостi про те, що всi учасники повного товариства займаються спiльною пiдприiмницькою дiяльнiстю i несуть солiдарну вiдповiдальнiсть за зобов”язаннями товариства усiм своiм майном. Вiдповiдальнiсть повних учасникiв за зобов”язаннями товариства носить двоякий характер. Вона i субсидiарною , оскiльки наступаi тiльки у випадку недостатностi власних коштiв товариства , i солiдарною , оскiльки розподiляiться порiвну мiж усiма учасниками , а кредитор товариства може звернутися до одного з них або до усiх зразу. Учасник , який сплатив борги товариства , вправi звернутися до iнших учасникiв з вимогою про вiдшкодування йому сум у розмiрi збиткiв , якi припадають на цих учасникiв. По причинi такого характеру вiдповiдальностi учасникiв за боргами товариства , однiй i тiй ж особi заборонено брати участь у якостi повного учасника бiльш , нiж в одному товариствi , але дозволяiться брати участь в командитних товариствах в якостi вкладникiв.
Крiм цього , у вiдповiдностi iз ст. 67 Закону Украiни “ Про господарськi товариства “ , установчий договiр про повне товариство повинен визначати розмiр частки кожного з учасникiв , розмiр , склад та порядок внесення вкладiв , форму iх участi у справах товариства . В установчому договорi може визначатися декiлька учасникiв , якi надяляються повноваженнями на ведення справ товариства.
Установчий договiр командитного товариства , як i договiр iншого господарського товариства маi мiстити загальнi обов”язковi умови , так i вiдомостi про розмiр часток кожного з учасникiв з повною вiдповiдальнiстю , розмiр , склад i порядок внесення ними вкладiв , форму iх участi у справах товариства. Стосовно вкладникiв вказуiться тiльки сукупний розмiр iх часток у майнi товариства , а також розмiр, склад i порядок внесення ними вкладiв .
На вiдмiну вiд повного та командитного товариств , товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю та товариство з додатковою вiдповiдальнiстю i статутними об”iднаннями . Змiни у складi учасникiв суттiвим чином змiнюють тiльки спiввiдношення розмiрiв iх часток у майнi товариства ( у повному та командитному товариствах вихiд учасникiв або вступ нових учасникiв, як правило , i якщо сторони не домовились про iнше , тягне за собою лiквiдацiю або реорганiзацiю товариства ). Учасники , якi вступають в товариства з обмеженою або з додатковою вiдповiдальнiстю мають справу не персонально з кожним iз засновникiв , а з товариством у цiлому , в особi його представницьких органiв. Товариства з обмеженою або з додатковою вiдповiдальнiстю не
передбачають встановлення мiж учасниками вiдносин особистоi довiри , оскiльки вони i насамперед об”iднаннями капiтаiв, а не окремих осiб , якi не зобов”язанi своiю працею приймати участь в дiяльностi цих об”iднань. Тому поряд iз установчим договором , ще одним установчим документом товариства з обмеженою або з додатковою вiдповiдальнiстю i статут, який як конституцiя , закрiплюi органiзацiйно-правовий статус товариства , його майнове становище , порядок створення i компетенцiю органiв управлiння i контролю , порядок лiквiдацii та реорганiзацii , тощо.
8
Як правило , установчий договiр товариства з обмеженою або з додатковою вiдповiдальнiстю , як перший установчий документ , мiстить такi умови : вiдомостi про засновникiв ( учасникiв ) , предмет договору , найменування та мiсцезнаходження товариства , юридичний статус товариства , мета створення товариства , майно товариства , порядок формування статутного фонду , визначення часток учасникiв , форма внесення вкладiв , вiдповiдальнiсть за невиконання або за неналежне виконання договору , правонаступництво , строк дii договору . РЖншi обов”язковi умови , якi повиннi бути зазначенi в установчих документах товариства з обмеженою або з додатковою вiдповiдальнiстю мiстяться в статутi цих товариств.
Порядок створення акцiонерного товариства закритого типу складаiться з таких етапiв : пiдписання установчого договору , скликання i проведення установчих зборiв, реiстрацiя акцiонерного товариства закритого типу .
Створення та установчi документи акцiонерного товариства вiдкритого типу мають своi особливостi. Згiдно з ст.26 Закону Украiни “ Про господарськi товариства “ , засновники акцiонерного товариства укладають мiж собою договiр , що визначаi порядок здiйснення ними господарськоi дiяльностi по створенню акцiонерного товариства , вiдповiдальнiсть перед особами , що пiдписалися на акцii i третiми особами. Для створення акцiонерного товариства засновники повиннi зробити повiдомлення про намiр створити акцiонерне товариство , здiйснити пiдписку на акцii , провести установчi збори i державну реiстрацiю. Отже , процес створення акцiонерного товариства складаiться з таких етапiв :
Укладання установчого договору про спiльну дiяльнiсть по створенню акцiонерного товариства.
Реiстрацiя повiдомлення про випуск акцiй .
Повiдомлення про намiр створити акцiонерне товариство та проведення пiдписки на акцii . Реiстрацiя випуску цiнних паперiв у фiнансових оганах.
Скликання та проведення установчих зборiв . Затвердження установчими зборами статуту товариства.
Подання заяви для реiстрацii акцiонерного товариства. Державна реiстрацiя акцiонерного товариства.
У даному питаннi курсовоi роботи будуть розглянутi такi аспекти створення акцiонерного товариства як укладання установчого договору , реiстрацiя повiдомлення про випуск акцiй , повiдомлення i проведення пiдписки на акцii та скликання та проведення установчих зборiв .
Установчий договiр акцiонерного товариства i договором мiж юридичними та фiзичними особами про ведення спiльноi дiяльностi по створенню акцiонерного товариства . Такий договiр заключаiться засновниками акцiонерного товариства i дii до державноi реiстрацii товариства . У предметi договору вказуiться, що сторони дiйшли згоди по укладенню угоди про спiльну дiяльнiсть для створення акцiонерного товариства. У договорi вказуються повне i скорочене найменування АТ , мiсцезнаходження , мета створення товариства , предмет дiяльностi товариства, юридичний статус товариства, права i обов”язки акцiонерiв , передбачуваний розмiр статутного фонду , кiлькiсть акцiй i iх номiнальна вартiсть , види акцiй , кiлькiсть привiлейованих акцiй i розмiр дивiдендiв по ним , порядок формування статутного фонду , вiдповiдальнiсть акцiонерiв за невиконання або неналежне виконання своiх зобов”язань
9
щодо внесення вкладу; кiлькiсть акцiй , якi засновники залишають за собою , характеристика вкладу засновникiв та вартiсна оцiнка вкладу.
В установчому договорi сторони можуть передбачити можливiсть купiвлi засновниками визначеноi кiлькостi акцiй на пiльгових умовах , а також право першочерговоi купiвлi визначеноi кiлькостi акцiй засновниками при збiльшеннi статутного фонду. Сторони можуть передбачити i iншi пiльги для засновникiв акцiонерного товариства. Надання пiльг засновникам за рахунок акцiонерного товариства визначаiться установчими зборами товариства бiльшiстю у три четвертi голосiв. Важливо зазначити в установчому договорi , що усi витрати , пов”язанi зi створенням та реiстрацiiю акцiонерного товариства беруть на себе засновники , з подальшою компенсацiiю цих витрат за рахунок отриманих товариством прибуткiв. У договорi маi бути передбачено , що засновники несуть солiдарну вiдповiдальнiсть перед особами, що пiдписалися на акцii i третiми особами , оскiльки не виключена можливiсть того , що акцiонерне товариство не вiдбудеться , i тодi виникне питання про повернення особам , якi пiдписалися на акцii , коштiв , якi вони передали для оплати акцiй.
Практика створення акцiонерних товариств свiдчить про те , що важливо передбачати в договорi i певнi гарантii для акцiонерiв : засновники , не мають права вихiду з акцiонерного товариства протягом певного перiоду часу. З настанням такоi можливостi не допускаiться одночасне вiдчуження , усiх своiх акцiй одразу ж декiлькома засновниками , У такому випадку черговiсть встановлюiться пропорцiйно
розмiру частки ( вартостi акцii ) засновника ( першим задовiльняiться засновник з мiнiмальним розмiром вкладу i т.д.) з обумовленням мiнiмального строку , пiсля настання якого можлива аналогiчна операцiя.
В установчому договорi також повинно бути зазначено , що до вiдкриття розрахункового рахунку АТ кошти , якi надходять в статутний фонд , вносяться на тимчасовий розрахунковий рахунок .
Порядок вiдкриття тимчасового рахунку визначаiться iнструкцiiю “ Про порядок вiдкриття розрахункових , поточних i бюджетних рахункiв в установах банкiв” , затвердженою постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 11 жовтня 1994 року № 169. У вiдповiдностi до даноi iнструкцii , для вiдкриття тимчасових розрахункових рахункiв господарським товариствам , для зарахування коштiв , якi вносяться для формування статутного фонду , банку надаються такi документи :
- заява про вiдкриття рахунку , пiдписана одним iз засновникiв , якому загальними зборами засновникiв доручено оформлення документiв по органiзацii товариства ;
- копiя установчого договору , завiреного нотарiально .
У випадку формування статутного фонду iз майнових вкладiв , можна передбачити , що до появи самостiйного балансу АТ , вони облiковуються на балансi певноi юридичноi особи.
Сторони повиннi обумовити порядок внесення змiн i доповнень до договору.
Логiчно б було передбачити строк повiдомлення про створення АТ, здiйснення пiдписки , а також попередню дату проведення установчих зборiв.
10
Пiсля укладення установчого договору засновники повиннi зареiструвати повiдомлення про випуск акцiй у вiдповiдностi до iнструкцii , затвердженоi Мiнiстерством фiнансiв Украiни 30.09.91 р. N04-305 ( iз змiнами i доповненнями , внесенеми наказами Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 23.11.93р.N94 та вiд 23.05.95 р. N83) - Порядку реiстрацii випуску акцiй i облiгацiй пiдприiмств i iнформацii про iх випуск . Реiстрацiя здiйснюiться в фiнансових органах Мiнiстерства фiнансiв Украiни , якщо обiг здiйснюiться на всiй територii Украiни ; фiнансовими управлiннями Кабiнету Мiнiстрiв республiки Крим , обласними фiнансовими управлiннями , фiнансовими управлiннями мiст республiканського пiдпорядкування.
Для реiстрацii цiнних паперiв емiтент представляi у фiнансовий орган такi документи :
заяву про реiстрацiю цiнних паперiв ;
нотарiально завiрену копiю протоколу рiшення про випуск цiнних паперiв , оформленого згiдно iз ст. 6 та ст.11 Закону Украiнськоi РСР “ Про цiннi папери та фондову бiржу “ вiдповiдно для реiстрацii акцiй пiдприiмств ;
нотарiально завiрену копiю статуту емiтента , зразок бланка цiнного папера ;
баланс , звiт про фiнансовi результати та iх використання , довiдку про фiнансовий стан , пiдтвердженi аудитором ( аудиторською фiрмою) за останнi три завершених роки ( або за кожний завершений фiнансовий рiк вiд моменту утворення , якщо цей строк менший за три роки ).
Повiдомлення про випуск акцiй повинно мiстити певнi вiдомостi, в залежностi вiд того, чи був у створюваного акцiонерного товариства правопопередник чи нi.
Повiдомлення про випуск акцiй акцiонерного товариства , у якого був правопопередник повинно мiстити :
- фiрмове найменування , мiсце знаходження , дата утворення , предмет дiяльностi , завiрений ревiзором ( аудитором ) бухгалтерський баланс i розрахунок фiнансових результатiв ( доходи , витрати ) за останнi три завершенi фiнансовi роки ( або за кожний фiнансовий рiк з моменту створення , якщо цей строк менше трьох рокiв ) , бухгалтерський баланс за станом на останнiй квартал перед прийняттям рiшення про випуск цiнних паперiв , звiт про статутний фонд ( загальний об”iм , об”iм сплаченоi частини ) , чисельнiсть робiтникiв , а також основнi професiйнi данi про керiвних робiтникiв ( освiта , квалiфiкацiя , виробничий стаж ) ;
- опис дiловоi дiяльностi емiтента , засвiдчений аудитором, насамперед iнформацiйнi вiдомостi про виробництво , реалiзацiю , науковi дослiдження i iнвестицii ;
- вiдомосттi про емiсiю цiнних паперiв : дата i номер протоколу прийняття рiшення про випуск цiнних паперiв , мета використання фiнансових ресурсiв , виручених вiд емiсii ; об”iм емiсii , що плануiться; вид i категорiя цiнних паперiв , пов”язанi з ними права : по акцiям - засновники i можливi права , якi надаються власникам привiлейованих акцiй ; кiлькiсть, номiнальна вартiсть i сума емiсii цiнних паперiв ; число серiй i порядковi номери ; мiсце , день початку i припинення продажу ; iнформацiя про можливi переваги власникiв цiнних паперiв; запланований курс ; найменуванняторговця цiнними паперами ( якщо емiтент користуiться його послугами ) ; дii , якi будуть проводитися у
11
випадку перевищення або недосягнення рiвня пiдписки ; адреси мiсць виплат доходiв , здiйснення операцiй i депонування ;
- перелiк i результати попереднiх емiсiй цiнних паперiв , а також розмежування цiнних паперiв по видам ;
- кiлькiсть именних акцiй , якi випущенi емiтентом, в тому числi акцiй , якi знаходяться у власностi керiвних робiтникiв .
У випадку створення акцiонерного товариства , яке не маi правопопередника , iнформацiя про випуск цiнних паперiв повинна мiстити :
- данi про емiсiю цiнних паперiв - данi i номер протоколу про прийняття рiшення вiдносно випуску цiнних паперiв , мета використання фiнансових ресурсiв,об”iм емiсiй , який плануiться , вид i категорii цiнних паперiв i пов”язанi з ними права , можливi права , якi надаються власникам привiлейованих акцiй , кiлькiсть , номiнальна вартiсть i сума емiсii акцiй ,число серiй i порядковий номер ; мiсце , день початку i припинення продажу ; iнформацiя про можливостi привiлей власниками акцiй ; запланований курс; найменування торгiвця цiнними паперами ( якщо емiтент користiться його послугами ) ; дii , якi проводяться у випадку перевищення або недосягнення рiвня пiдписки , адреси мiсць виплати , здiйснення операцiй i депонування ;
- фiрмове найменування майбутнього акцiонерного товариства , предмет i цiлi дiяльностi , дата проведення установчих зборiв , розмiр плануiмого статутного фонду , склад майна , яке вноситься засновниками в натуральнiй формi , найменування банкiвськоi установи i номер розрахункового рахунку , на який можуть бути внесенi попереднi внески ;
- данi про можливi фактори ризику у дiловiй дiяльностi емiтента ;
- данi , якi вiдносяться до поручительства , якщо для виконання вказаних в акцii зобов”язань юридична особа виступаi як поручитель.
Якщо протягом 10 робочих днiв , починаючи вiд дня , що настаi за днем представлення iнформацii про випуск цiнних паперiв у реiструючий фiнансовий орган , вiн не вiдмовив у реiстрацii , то таку iнформацiю слiд вважати зареiстрованою . Пiдстави для вiдмови у реiстрацii iнформацii визначенi у п. 17 Порядку :
а) наявнiсть в iнформацii вiдомостей , якi дають змогу зробити висновок про невiдповiднiсть умов випуску цiнних паперiв чинному законодавству ;
б) неповнота iнформацii про випуск цiнних паперiв порiвняно з вимогами п.8-12 Порядку ;
в) невiдповiднiсть iнформацii , представленоi реiструючому фiнансовому органу , яка характеризуi фiнансово-економiчний стан емiтента , таким вимогам :
емiтент повинен бути беззбитковим протягом останнiх трьох завершених фiнансових рокiв або до моменту утворення , якщо цей строк i меншим за три роки ;
емiтент не повине мати простроченоi заборгованостi кредиторам , а також платежiв у бюджет ;
емiтент повинен мати повнiстю оплачений статутний фонд на момент прийняття рiшення про випуск облiгацiй.
12
Повiдомлення фiнансового органу про вiдмову в реiстрацii iнформацii з випуску цiнних паперiв доводять до емiтента телефоном , телетайпом , телексом або телефаксом з обов”язковим письмовим пiдтвердженням.
У разi виникнення якихось змiн в iнформацii про випуск цiнних паперiв емiтент повинен представити вiдповiдну iнформацiю у реiструючий фiнансовий орган до закiнчення 30 денного строку вiд дня подання першоi iнформацii .
Слiд зазначити , що порушення порядку випуску ( емiсii ) цiнних паперiв ( випуск цiнних паперiв без реiстрацii iнформацii про емiсiю цiнних паперiв або внесення в документи , якi надаються для реiстрацii емiсii цiнних паперiв завiдомо недостовiрноi iнформацii , а також затвердження таких документiв, якщо цi дii спричинили матерiальну шкоду iнвестору ) тягне за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть , передбачену ст. 148-8 Кримiнального кодексу Украiни.
На наступному етапi засновники органiзовують вiдкриту пiдписку на акцii . Засновники публiкують повiдомлення про наступну вiдкриту пiдписку , в якiй мають бути вказанi фiрмове найменування товариства , предмет, цiлi, та строки дiяльностi , склад засновникiв , дата проведення установчих зборiв , розмiр статутного фонду , що передбачаiться , номiнальна вартiсть акцiй, iх кiлькiсть та види , переваги i пiльги засновникiв , мiсце проведення , початковий та кiнцевий строки пiдписки на акцii , склад майна , що вноситься засновниками в натуральнiй формi , найменування банкiвськоi установи та розрахунковий рахунок , на який мають бути внесенi початковi внески . За рiшенням засновникiв у повiдомлення можуть бути включенi також iншi вiдомостi.
Особи , якi бажають придбати акцii , повиннi внести на рахунок засновникiв не менше 10 % вартостi акцiй , на якi вони пiдписалися , пiсля чого засновники видають iм письмове зобов”язання про продаж вiдповiдноi кiлькостi акцiй.
Акцiонерне товариство вважаiться заснованим , якщо до вказаного у повiдомленнi строку закiнчення пiдписки не менше 60 % акцiй.
Не пiзнiше як через 7 днiв пiсля закiнчення строку вiдкритоi пiдписки на акцii , засновники повиннi представити у реiструючий фiнансовий орган звiт про наслiдки випуску цiнних паперiв. Звiт про наслiдки випуску цiнних паперiв повинен мiстити таку iнформацiю :
а) дату початку i дату закiнчення вiдкритого продажу акцiй ;
б) фактичну цiну реалiзованих акцiй ;
в) кiлькiсть реалiзованих акцiй ;
г) загальну вартiсть реалiзованих цiнних паперiв ( у порiвняннi iз запланованою пiд час органiзацii випуску величиною ) , у тому числi для акцiй у такому розподiлi : кошти у карбованцях,внесенi як плата за акцii ;
вартiсна оцiнка матерiальних коштiв , внесених як плата за акцii ;
оцiнка у карбованцях iноземноi валюти , внесеноi як плата за акцii ;
д) розподiл коштiв на статутний фонд ( у сумi номiнальноi вартостi реалiзованих акцiй ) та додатковi власнi кошти ( у сумi перевищення фактичноi цiни продажу акцiй над iх номiнальною вартiстю ) ;
е) види винагород , виплаченi торгiвцям цiнними паперами ( якщо емiтент користуiтьсмя iх послугами ) .
13
Звiт про наслiдки випуску цiнних паперiв пiдписуi емiтент i торговець цiнними паперами ( якщо емiтент користуiться його послугами ) i завiряi аудиторська фiрма .
Реiстрацiя випуску цiнних паперiв проводиться не пiзнiше 30 днiв вiд момнету подання заяви з доданням необхiдних документiв. Пiд час реiстрацii цiнним паперам присвоюiться реiстрацiйний номер.
До дня скликання установчих зборiв особи , якi пiдписалися на акцii , повиннi внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 % номiнальноi вартостi акцiй.
Установчi збори акцiонерного товариства скликаються у строк , зазначений у повiдомленнi , але не пiзнiше двох мiсяцiв з моменту завершення пiдписки на акцii . При пропущеннi вказаного строку , особа, що пiдписалася на акцii , маi право вимагати повернення сплаченоi нею частки вартостi акцiй . Установчi збори визнаються правомочними , якщо в них беруть участь особи , якi пiдписалися бiльш як на 60 % акцiй , на якi проведено пiдписку. Якщо через вiдсутнiсть кворуму установчi збори не вiдбулися , протягом двох тижнiв скликаються повторнi установчi збори, При повторному незабезпеченнi кворуму акцiонерне товариство вважаiться таким , що не вiдбулося. Голосування на установчих зборах провадиться за принципом : одна акцiя - один голос. Для прийняття рiшення про створення акцiонерного товариства необхiдна бiльшiсть у три четвертi голосiв. Пiсля прийняття рiшення про створення товариства установчi збори затверджують статут товариства . У випадку , коли у встановлений строк пiдпискою на акцii покрита не вся необхiдна сума , установчi збори можуть зменшити розмiр статутного фонду.
У випадку створення господарського товариства з участю iноземного учасника , в установчому договорi ( як i у будь-якiй зовнiшньо-економiчнiй угодi ) особливе значення маi арбiтражне обумовлення. Тут можливi два варiанти таких обумовлень . По-перше , сторони самi призначають третейський суд по узгодженню питань мiж собою i розробляють арбiтражну процедуру. По-друге , наперед вказуiться в якостi третейського суду один iз постiйно дiючих арбiтражiв. В останньому випадку слiд враховувати , що iнiцiатива у виборi iвропейських арбiтражiв , як правило , належить iноземному учаснику .
Украiнськiй сторонi необхiдно придiляти велику увагу в питаннi захисту своiх iнтересiв , так як часто iказаний iноземним учасником арбiтраж знаходиться у сферi впливу компанii , яку представляi iноземний учасник.
. У зв”язку з тим , що самою розпоширеною органiзацiйною формою для юридичних осiб з iноземними iнвестицiями i товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю , слiд з метою впорядкування речових i зобов”язальних вiдносин сторiн надiлити створювану юридичну особу правом власностi на майно , яке iй передаiться , iз збереженням за засновниками тiльки права вимагати встановленого проценту вiд прибутку i повернення вкладеноi долi майна при припиненнi юридичноi особи. При цьому необхiдно , щоб кожний iз засновникiв був власником майна на момент його передачi або як мiнiмум дiяв з письмового дозволу власника. Усi iншi варiанти правового становища майна можуть призвести до складних майнових спорiв мiж засновниками , юридичною особою i власниками.
14
2. Статут господарського товариства , його змiст
Закон Украiни “ Про господарськi товариства “ визначаi , що акцiонернi товариства , товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю створюються i дiють на пiдставi установчого договору i статуту.
Отже , другим установчим документом для вищезазначених видiв господарських товариств i статут. Спiввiдношення установчого договору i статуту i таким , що останнiй по сутi можливо розглядати як частину договору - адже вiн затверджуiться учасниками ( засновниками ) в якостi одного iз основних результатiв iх угоди. Тому змiст статуту господарського товариства може частково перекриватися змiстом договору ( або навпаки ) , наприклад порядок розподiлу мiж учасниками прибуткiв та збиткiв , управлiння дiяльнiстю створеноi ними юридичноi особи , вихiду iз ii складу може встановлюватися не тiльки в установчому договорi , а також i у статутi. Однак деякi принциповi положення про взаiмовiдносини учасникiв ( засновникiв ) , насмперед -
iх воля на створення новоi органiзацii , можуть бути вiдображенi тiльки в договорi про ii створення , а ряд конкретних положень , що стосуються статусу цiii органiзацii , наприклад компетенцiя ii органiв , - тiльки в статутi.
Необхiднiсть iснування статуту в даних видах господарських товариств пояснюiться тим , що учасники ( засновники ) , якi створюють акцiонерне товариство , товари
Вместе с этим смотрят:
"Заказные" убийства и их предупреждение
"Зеленые", как субъект мировой политики
"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки
"Русская Правда" как памятник Древнерусского права