Значення об'iктивноi сторони злочину для його квалiфiкацii

РЖНСТИТУТ ЕКОНОМРЖКИ, УПРАВЛРЖННЯ ТА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА

Навчальна дисциплiна:Кримiнальне право

Тема: Значення обтАЩiктивноi сторони злочину

для його квалiфiкацii

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ОБтАЩРДКТИВНОРЗ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ РЖ РЗРЗ ЗНАЧЕННЯ_______________________________________ст. 3

2. СУСПРЖЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ДРЖЯННЯ (ДРЖЯ АБО БЕЗДРЖЯЛРЖНРЖСТЬ РЗХ ФОРМИ Й ОЗНАКИ _____________ст. 5

3. СУСПРЖЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНРЖ НАСЛРЖДКИ. ПОНЯТТЯ РЖ ВИДИ

___________________________________________________ст. 8

4. ПРИЧИННИЙ ЗВтАЩЯЗОК МРЖЖ ДРЖРДЮ АБО БЕЗДРЖЯЛЬНРЖСТЮ ___________________________________________________ст.9

5. ФАКУЛЬТАТИВНРЖ ОЗНАКИ ОБтАЩРДКТИВНОРЗ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ_________________________________________ ст.10

ЗАКРЖНЧЕННЯ______________________________________ ст.12

СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ______________________________ ст.14

ВСТУП

У данiй роботi розглядаiться тiльки об'iктивна сторона злочину. Як-от ознаки, що характеризують зовнiшнiй прояв злочину, змiни в навколишньому соцiальному середовищi, до яких призводить учинення злочину, а також саме дiяння, подiя вчинення злочину. Можна визначити:

n дiя - активна поведiнка. Суспiльно значиме поводження особи, що складаiться з власних фiзичних зусиль особи, використання iншоi особи, а також використання машин, механiзмiв, сил природи або тварин.

n бездiяльнiсть тАУ пасивна поведiнка. Невиконання особою своiх професiональних та iнших обов'язкiв.

Об'iктивна сторона злочину - це зовнiшнiй акт суспiльно небезпечного зазiхання на об'iкт, що охороняiться кримiнальним правом. Об'iктивну сторону складають:

n суспiльно небезпечне дiяння;

n злочиннi наслiдки;

n причинний зв'язок мiж дiянням i злочинними наслiдками;

n засiб, мiсце, час, знаряддя й обстановка вчинення злочину.

Всi цi елементи об'iктивноi сторони злочину мають значення:

¨ для встановлення наявностi складу злочину як пiдстави кримiнальноi вiдповiдальностi;

¨ для правильноi квалiфiкацii вчиненого;

¨ для призначення справедливого покарання.

Об'iктивна сторона злочину - важлива передумова кримiнальноi вiдповiдальностi, це своiрiдний фундамент кримiнальноi вiдповiдальностi, без якого вона взагалi не iснуi. Це головний критерiй в оцiнцi намiрiв i цiлей злочинця, в оцiнцi його суб'iктивноi сторони.

ПОНЯТТЯ ОБтАЩРДКТИВНОРЗ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ

РЖ РЗРЗ ЗНАЧЕННЯ

Об'iктивну сторону злочину утворюють:

1. Ознаки, що i компонентами самоi злочинноi дiяльностi i безпосередньо характеризують ii зовнiшнiй прояв:

v суспiльно небезпечне дiяння (дiя або бездiяльнiсть);

v суспiльно небезпечнi наслiдки (злочинний результат);

v причинний зв'язок мiж суспiльно небезпечним дiянням i суспiльно небезпечними наслiдками;

v спосiб, знаряддя i засоби, мiсце, час i обстановка вчинення злочину.

2. Ознаки, що характеризують сукупнiсть умов, за яких вчиняiться дiяння:

v мiсце, час, обстановка вчинення злочину або iх своiрiдне поiднання тАУ ситуацiя.

Об'iктивна сторона злочину - важлива передумова кримiнальноi вiдповiдальностi. Кримiнальне право Украiни визнаi злочином не самi по собi iдеi або думки людини, реалiзацiя яких становить небезпеку для особистостi, товариства i держави, а лише суспiльно небезпечне дiяння, що порушуi кримiнально-правовi норми (ст.1,3,7 i iн. ст. КК Украiни). Об'iктивна сторона злочину - своiрiдна основа кримiнальноi вiдповiдальностi, без якоi вона взагалi не iснуi.

Об'iктивна сторона злочину i тому головним критерiiм в оцiнцi намiрiв i цiлей злочинця, в оцiнцi його суб'iктивноi сторони. Вiдповiдно до цього при розслiдуваннi або судовому розглядi кримiнальноi справи в першу чергу встановлюiться об'iктивна сторона злочину, робиться висновок про намiри, мотиви i цiлi особи, що учинила суспiльно-небезпечне дiяння, яке заборонено кримiнальним законом. Без ознак об'iктивноi сторони питання про суб'iктивну сторону не виникаi, тому що остання iснуi тiльки в зв'язку з першою. Таким чином, створюiться бар'iр для проникнення сваволi i суб'iктивiзму в дiяльнiсть суду i прокурорсько-слiдчих органiв. Це служить серйозною гарантiiю дотримання законностi при вiдправленнi правосуддя по кримiнальних справах.

Важливiсть об'iктивноi сторони злочину для кримiнальноi вiдповiдальностi, у тому, що саме цей елемент складу злочину i фундаментом усiii конструкцii складу злочину i кримiнальноi вiдповiдальностi, свiдчить той факт, що в диспозицiях статей Особливоi частини КК Украiни частiше всього вказуються самеознаки об'iктивноi сторони злочину. Наприклад, у кримiнальному законi завжди вказуються ознаки суспiльно небезпечного дiяння, без них неможлива жодна диспозицiя якийсь статтi Особливоi частини, часто вказуються в кримiнальному законi й iншi ознаки об'iктивноi сторони. Важливо вiдзначити, що не усi вони мають однакове кримiнально-правове значення. Обов'язковим для всiх складiв злочинiв i суспiльно небезпечне дiяння (дiя або бездiяльнiсть).

Мiж суспiльно небезпечним дiянням i суспiльно небезпечним наслiдком iснуi причинний зв'язок.

СУСПРЖЛЬНЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ ДРЖЯННЯ

(ДРЖЯ АБО БЕЗДРЖЯЛЬНРЖСТЬ) РЗХ ФОРМИ Й ОЗНАКИ.

Злочинне дiяння (дiя або бездiяльнiсть) i найважливiшою ознакою об'iктивноi сторони, тому що саме воно виступаi стрижнем об'iктивноi сторони в цiлому i ii окремих ознаках. Дiяння може мати форму дii або бездiяльностi (ст. 7. КК Украiни).

З фiзичноi сторони дiя характеризуiться активним поводженням людини. Воно завжди виявляiться в фiзичних зусиллях , але не зводиться лише до них, тому що звичайно включаi не одне а декiлька фiзичних рухiв (наприклад, пострiл вбивцi з пiстолета включаi ряд рухiв, пов'язаних iз прицiлюванням i натисканням на спусковий гачок пiстолета). Але головною для злочинноi дii i не фiзична, а соцiальна характеристика, у якостi якоi виступаi його суспiльна небезпека. Суспiльно небезпечною i дiя, яка заподiюi шкоду об'iктам, що охороняються законом, або ставить iх пiд безпосередню погрозу заподiяння шкоди. Якщо дiя не i суспiльно небезпечною, то вона не може бути визнана злочинною i не може спричиняти кримiнальноi вiдповiдальностi.

Вiдповiдно до ст. 7 КК Украiни "не i злочиномдiя або бездiяльнiсть, що хоч формально i мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого кримiнальним законом, але через малозначнiсть не являi суспiльноi небезпеки".

Щоб мати кримiнально-правовий характер, дiя повиннабути обов'язково вольовою. Не маi кримiнально-правового характеру активне поводження людини, допущене iм пiд впливом непереборного фiзичного примуса з боку iншоi особи або iнших осiб. Пiд ним розумiiться фiзичний вплив на людину (наприклад, нанесення йому побоiв) з метою змусити його учинити суспiльно небезпечну дiю. Для того щоб фiзичний примус виключав кримiнальну вiдповiдальнiсть, необхiдно, щоб дiяння вiдбувалося усупереч волi особи, що дii по примусу. Не може, наприклад, вiдповiдати за ушкодження чужоi речi особа, яку зумисне штовхнули, щоб вона ушкодила цю рiч.

Якщо фiзичний примус не виключав для особи можливiсть дiяти по своiй волi, то вона не звiльняiться вiд кримiнальноi вiдповiдальностi, проте застосоване до неi насильство при цьому розглядаiться як обставина, що пом'якшуi вiдповiдальнiсть при призначеннi покарання.

Визначене кримiнально-правове значення маi i психiчний примус. Пiд ним розумiiться погроза заподiяння якоiсь шкоди (у тому числi i фiзичноi) з метою змусити людину учинити суспiльно небезпечне дiяння. Психiчний примус (насильство) звичайно не виключаi вольового характеру дii, i тому вiн по загальному правилу не виключаi кримiнальноi вiдповiдальностi особи, що здiйснила пiд його впливом передбачене законом суспiльно небезпечне дiяння. Водночас, як i фiзичний, психiчний примус признаiться обставиною, що пом'якшуi кримiнальну вiдповiдальнiсть. Психiчний примус може виключати кримiнальну вiдповiдальнiсть особи, що дiяла пiд його впливом, лише тодi, коли ця особа дiяла в станi крайньоi необхiдностi. Наприклад, касир, що пiд погрозою негайного позбавлення його життя передаi злочинцям грошi, звiльняiться вiд кримiнальноi вiдповiдальностi, тому що життя людини дорожче будь-яких матерiальних цiнностей .

Таким чином, кримiнально-правова дiя являi собою суспiльно небезпечне, вольове й активне поводження людини.

Як було уже вiдзначено, злочин з об'iктивноi сторони може бути зроблено не тiльки шляхом дii, але i шляхом бездiяльностi.

Пiд кримiнально-правовою бездiяльнiстю розумiiться суспiльно небезпечне, вольове i пасивне поводження. Воно полягаi в не вчиненнi особою тих дiй, що вона повинна була i могла учинити в силу лежачих на неi обов'язкiв. Пасивнiсть поводження особи - це не фiзична його (поводження) характеристика, а соцiальна. У фiзичному змiстi особа може поводитися дуже активно, але якщо вона при цьому не виконала визначеного обов'язку, порушив кримiнально-правову заборону, у наявностi кримiнально-правова бездiяльнiсть. Наприклад, особа вiдмовляiться вiд дачi показань, у якостi свiдка, ухиляючись вiд явки в суд (ст.179 КК Украiни), i при цьому працюi на своiму городi. У фiзичному змiстi вона дii (прибираi. Наприклад , овочi), у кримiнально-правовому - не дii (ухиляiться вiд дачi показань у якостi свiдка).

Обов'язок особи дiяти може виникати по рiзноманiтним пiдставам.

По-перше, iз указiвки закону. Так, закон зобов'язуi повнолiтнiх дiтей допомагати матерiально непрацездатним батькам, а батькiв тАУ утримувати неповнолiтнiх дiтей. Злiсне порушення цього обов'язку наказуiться в кримiнальному порядку (ст.116, ст. 114 КК Украiни).

По-друге обов'язок дiяти може виникнути в силу обраноi професii. Наприклад, лiкар у вiдповiдностi зi своiю професiiю зобов'язаний допомагати хворим, i невиконання цього обов'язку без поважних причин спричиняi за собою кримiнальну вiдповiдальнiсть (ст.113 КК Украiни).

По-третi, такий обов'язок може виникнути в силу прийнятих на себе зобов'язань. Так, особа, що визвалася стежити за малолiтньою дитиною, буде вiдповiдати в карному порядку, якщо через недбале, неуважне вiдношення особи до виконання цього обов'язку дитина загине (ст.111 КК Украiни).

По-четверте, обов'язок дiяти може виникнути також iз поводження особи, що ставить у реальну небезпеку об'iкти, що охороняються законом. Наприклад, водiй автомашини, що учинив наiзд на людину, зобов'язаний доставити потерпiлого в найближче лiкувальне заснування або оказати йому iншу помiч. Невиконання особою цього обов'язку спричиняi кримiнальну вiдповiдальнiсть .

Як i кримiнально-правова дiя, бездiяльнiсть носить кримiнально-правовий характер лише тодi, коли вона i вольовою.

Пасивне поводження, позбавлене вольового характеру, не спричиняi за собою кримiнальноi вiдповiдальностi. Тому так само, як i при дii, кримiнальна вiдповiдальнiсть за бездiяльнiсть не наступаi, якщо вона цiлком пiд впливом непереборного фiзичного примуса. Так, охоронець не може вiдповiдати за те, що не перешкодив розкраданню ввiреного пiд його охорону майна, якщо злочинцi зв'язали його i позбавили можливостi втручатися або звати на помiч. Психiчне насильство при бездiяльностi розглядаiться i як пом'якшувальна обставина при призначеннi покарання.

Не маi кримiнально-правового характеру i пасивне поводження людини, допущене iм пiд впливом непереборноi сили природи.

Пiд непереборною силою розумiiться такий вплив об'iктивних чинникiв (стихiйних сил природи, тварин, хворобливих процесiв), у силу котрих людина позбавлена можливостi фiзично дiяти. Непереборна сила виключаi кримiнальну вiдповiдальнiсть тому, що особа не в змозi перебороти перешкоди на шляху до виконання лежачому на ньому обов'язку дiяти. Не може, наприклад, бути визнано злочинним поводженням лiкаря, що не допомiг хворому унаслiдок того, що лiкар сам був тяжко хворий, або шлях до пацiiнта перепиняi рiка, що розлилася, i лiкар не змiг переправитися через ii.

Проте поняття непереборноi сили не i абсолютно незмiнним. Конкретне рiшення цього питання залежить вiд установлення кола обов'язку особи тих вимог, що подаються до нього у визначенiй ситуацii. Наприклад, пожежа i непереборною силою для звичайного громадянина, у зв'язку з чим його не можна притягти до кримiнальноi вiдповiдальностi за залишення особи в будинку, що горить. Проте для пожежного за професiiю ця обставина не може виключати вiдповiдальностi. Така згадана уже обставина, як розлив рiки, визнана для лiкаря непереборною силою на шляху до виконання його фахових задач, не може бути визнана такою для вiйськового, що зобов'язаний переборювати будь-якi перешкоди, що i перепоною на шляху до виконання вiдданого йому бойового наказу (навiть iз ризиком для свого життя).

СУСПРЖЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНРЖ НАСЛРЖДКИ

ПОНЯТТЯ РЖ ВИДИ

Показником, що характеризуi злочин, i наслiдки. Злочиннi наслiдки можуть бути класифiкованi в такий спосiб : майнова, моральна, фiзична й iнша шкода, що заподiюiться злочинами суспiльним вiдносинам, а також усi витрати товариства на боротьбу з цим соцiально-негативним явищем.

РЖснують двi основнi групи злочинних наслiдкiв:

v матерiальнi ;

v нематерiальнi.

У свою чергу, матерiальнi наслiдки пiдроздiляються на наслiдки майнового характеру i заподiяння шкоди для життя i здоров'я громадянина.

Нематерiальнi наслiдки також пiдроздiляються на наслiдки, пов'язанi з порушенням суспiльного порядку або дiяльностi установi пiдприiмств i порушення честi i гiдностi громадян i iх особистих майнових прав ( наприклад, моральна шкода при обмовi або образi).

Кримiнальний закон видiляi:

Ø злочини з матерiальними складами тобто, коли наявнiсть кiнченого складу злочину зв'язуiться з настанням цiлком визначених наслiдкiв.

Ø злочини з формальними складами.

Злочин рахуiться закiнченим пiсля вчинення суспiльно небезпечного дiяння незалежно вiд настання визначених суспiльно небезпечних наслiдкiв.

У реальнiй дiйсностi будь-якi злочини, у тому числi i формальнi, завжди спричиняють якiсь шкiдливi змiни в обтАЩiктах, що охороняються законом. Проте цi змiни i наслiдки не включенi до складу формальних злочинiв i при вирiшеннi питання про наявнiсть або вiдсутнiсть дiяння не приймаються в увагу. У цьому випадку наслiдки можуть мати кримiнально-правове значення, але не для визначення складу злочину, а як обставини, що пом'якшують або отягчають провину при призначеннi покарання.

При конструюваннi об'iктивноi сторони злочину (матерiальний або формальний склад) вибираiться не довiльно, а з урахуванням i в залежностi вiд характеру i специфiчних особливостей суспiльноi небезпеки злочину й особливостей кримiнально-правових мiр боротьби з ним.

Наслiдки лежать за межами складiв таких небезпечних злочинiв, як розбiй (ст. 86 КК Украiни), вимагательство ( ст. 86-2КК Украiни).

ПРИЧИННИЙ ЗВтАЩЯЗОК МРЖЖ ДРЖРДЮ АБО БЕЗДРЖЯЛЬНРЖСТЮ

Причинний зв'язок i ознакою об'iктивноi сторони матерiальних злочинiв. Мова про вiдповiдальнiсть особи за суспiльно небезпечнi наслiдки , що наступили (при наявностi, зрозумiло, провини) може йти тiльки тодi, коли вони знаходяться в причинному зв'язку суспiльно небезпечною дiiю або бездiяльнiстю, що вiдбулися. При вiдсутностi причинного зв'язку кримiнальна вiдповiдальнiсть за настання шкiдливих наслiдкiв виключаiться.

Причина - це фiлософська категорiя, яка вiдображаi одну з форм загального об'iктивного зв'язку, взаiмозалежностi i взаiмозумовленостi предметiв, явищ i процесiв, що вiдбуваються в природi й у суспiльствi.

Пiд причиною розумiiться явище, що закономiрно, з внутрiшньою необхiднiстю породжуi iнше явище, яке розглядаiться як слiдство. Це фiлософське розумiння причинностi i загальним для всiх галузей знань, i тому воно застосовуiться i до причинного зв'язку в кримiнальному правi.

Об'iктивний характер причинних зв'язкiв маi важливе значення i для кримiнального права. Слiдчi органи i суд при розслiдуваннi i судовому розглядi кримiнальноi справи встановлюють не якийсь уявлюваний зв'язок мiж суспiльно-небезпечним поводженням особи i шкiдливих наслiдкiв цього поводження, а об'iктивний, iстотну причинний зв'язок, iснуючий поза свiдомiстю слiдчого i суду.

Найбiльшою загальною ознакою наявностi причинного зв'язку в карному правi варто назвати багатозначнiсть - у реальнiй дiйсностi рiдко бувають випадки, коли один наслiдок породжуiться одною причиною. Причинний зв'язок частiше усього не взаiмодiя двох явищ, а сукупнiсть ряду явищ.

При рiшеннi питання про наявнiсть або вiдсутнiсть причинного зв'язку мiж суспiльно небезпечним дiянням i суспiльно небезпечним наслiдком при розслiдуваннi або судовому розглядi кримiнальноi справи, не обмежуючись установленням того, чи наступили в реальнiй дiйсностi суспiльно небезпечнi наслiдки, необхiдно встановити, чи вiдбулося при цьому суспiльно небезпечне дiяння, що мiстить ознаки вiдповiдного складу злочину. Цю обставину необхiдно в першу чергу враховувати в тих випадках, коли ознакою об'iктивноi сторони складу злочину i порушення визначених правил або iнструкцiй. Наприклад, якщо в результатi наiзду шофера наступила смерть пiшохода, то не можна вiдразу ж вирiшити питання про наявнiсть причинного зв'язку мiж дiiю шофера (наiздом) i наслiдком , що наступив, (смерть потерпiлого). Необхiдно з'ясувати, чи порушив шофер якiсь спецiальнi правила (правила безпеки прямування й експлуатацii транспортних засобiв), тому що смерть пiшоходу могла наступити i не в результатi порушення цих правил. В усiх таких випадках порушення вiдповiдних правил входить в об'iктивну сторону злочинного дiяння, i при вiдсутностi такого порушення вiдповiдний склад злочину також вiдсутний.

ФАКУЛЬТАТИВНРЖ ОЗНАКИ

ОБтАЩРДКТИВНОРЗ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ

РЖншi ознаки об'iктивноi сторони факультативнi, тобто для одних складiв злочинiв вони i ознаками iх об'iктивноi сторони, а для iнших - не i. Наприклад, для складiв заподiяння шкоди здоров'ю байдуже мiсце вчинення злочину, i кримiнальна вiдповiдальнiсть за цi злочини наступаi незалежно вiд того, де вони зробленi. Проте ця ознака (мiсце) i обов'язковим для встановлення, наприклад, складу незаконного видобутку водяних тварин i рослин.

Варто мати на увазi i те, що факультативнi ознаки об'iктивноi сторони завжди мають важливе доказове значення по кримiнальнiй справi. Всi вони i необхiдною фiзичною характеристикою будь-якого злочину. Кримiнальна справа не може рахуватися розкритою, якщо, наприклад, не встановлене мiсце i час учинення злочину (хоча стосовно до окремого складу вони можуть i не мати значення для квалiфiкацii). Тому всi ознаки об'iктивноi сторони злочину незалежно вiд своii Влобов'язковостiВ» або факультативностiВ» у кримiнально-правовому змiстi входять у предмет доведення по будь-якiй кримiнальнiй справi.

Мiсто вчинення злочину - це певна територiя , де було почате i закiнчено дiяння або настав злочинний результат. У рядi складiв злочинiв мiсце iх вчинення i обовтАЩязковою ознакою, Наприклад, мiсцем вчинення злочину, передбаченого ст. 163, i континентальний шельф Украiни, ст. 204 тАУ море.

Час вчинення злочину як ознака складу злочину - це визначений тимчасовий перiод, протягом якого може бути зроблений злочин. Час i обовтАЩязковою ознакою складу конкретного злочину в тих випадках, коли його зазначено в законi як ту чи iншу частину року, мiсяця, тижня або доби. Наприклад, заборонений час як ознака складу злочину, передбаченого ст. 161 (Незаконне полювання).

Обстановка вчинення злочину тАУ це сукупнiсть передбачених законом зовнiшнiх обставин, що характеризуються прилюднiстю (публiчнiстю) певних подiй.

Прилюднiсть або наявнiсть подiй як компоненти обстановки iнодi безпосередньо зазначаються в законi. Так у ст. 189 iдеться про прилюдну образу представника влади або громадськостi, який охороняi громадський порядок.

Знаряддя i засоби вчинення злочину - це тi знаряддя i пристосування, за допомогою яких був зроблений злочин. Використання злочинцем тих або iнших засобiв також може iстотно впливати на ступiнь суспiльноi небезпеки дiяння. У тих випадках, коли вiдповiднi засоби i знаряддя пiдвищують його суспiльну небезпеку, вони включаються законодавцем у число ознак об'iктивноi сторони складу злочину.

Пiд способом учинення злочину розумiються тi прийоми i методи, що використовував злочинець для вчинення злочину.

Своiрiдним поiднанням мiсця, часу та обстановки i ситуацiя вчинення злочину. Наприклад, поняття тАЬ боютАЭ означаi не лише певний промiжок часу, а й наявнiсть подiй, що мають соцiальне значення. Так само не охоплюються термiном тАЬмiсце вчинення злочинутАЭ такi ситуацii, як тАЬполе боютАЭ, тАЬрайон воiнних дiйтАЭ тощо).

У тих випадках, коли мiсце, час, обстановка, засоби i знаряддя, а також засiб учинення злочину не i ознаками об'iктивноi сторони складу злочину, вони, як було вiдзначено, не байдужi для кримiнальноi вiдповiдальностi, тому що можуть враховуватися як зм'якшуючi або обтяжуючi вiдповiдальнiсть обставини при призначеннi покарання або мати важливе доказове значення по кримiнальнiй справi.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

За Конституцiiю Украiна i суверена i незалежна, демократична, соцiальна, правова держава (ст.1). Але це тiльки загальнi конституцiйнi засади, а насправдi таку державу необхiдно ще розбудовувати i наближатися до ii принципiв та iдеалiв. Поки що цього не вдалося досягти жоднiй цивiлiзованiй високодемократичнiй, розвинутiй державi, оскiльки i у цих державах i злочиннiсть, порушення прав людини, безробiття, невпевненiсть у завтрашньому днi, несправедливiсть, жорстокiсть, наркоманiя та iншi негативнi явища.1

Поняття справедливостi нiколи не було однозначним. У жоднiй краiнi , нi у якi епохи не був створений суспiльний устрiй, що сприймався би як справедливий абсолютно всiма громадянами. За своiю природою держава бiльшою чи меншою мiрою вiдображаi iнтереси переважно приватновласницьких пануючих класiв i верств, обмежуючи бiльшою чи меншою мiрою iнтереси переважноi бiльшостi населення. У самiй iдеологii держави закладена суперечнiсть, яка породжуi соцiальну нерiвнiсть, з якою певна частина громадян не бажаi миритися, i яка i глибиною першопричиною злочинностi.

Кримiнальне право Украiни визнаi злочином не самi по собi iдеi або думки людини, реалiзацiя яких становить небезпеку для особистостi, суспiльства або держави, а лише суспiльно небезпечне дiяння, що порушуi кримiнально правовi норми. При розслiдуваннi або судовому розглядi кримiнальноi справи в першу чергу встановлюiться об'iктивна сторона злочину i тiльки на ii основi суб'iктивна. Без ознак об'iктивноi сторони не виникаi самого питання про суб'iктивну сторону злочини. У такий спосiб створюiться серйозна гарантiя дотримання законностi при вiдправленнi правосуддя по кримiнальних справах.

Про соцiальну природу протиправного поводження. Головне в цьому поводженнi - те, що воно суперечить iснуючим суспiльним вiдносинам, заподiюi або здатне заподiювати шкоду правам i iнтересам громадян, колективiв i товариства в цiлому, перешкоджаi поступальному розвитку суспiльства. Злочини розрiзняють по своiй спрямованостi, по можливостi настання шкiдливих наслiдкiв i iхньоi ваги, по характеру iхнiх мотивiв, по цiлям правопорушень. Незважаючи на всi цi розходження, злочини складають одну групу явищ у соцiальному i правовому вiдношеннях, тому що мають iдину сутнiсть i подiбнi юридичнi ознаки.

Вiтчизняна наука вивчаi правовi явища в соцiально-iсторичному аспектi, пiдкреслюючи, що злочиннiсть - це масове, iсторично мiнливе, соцiальне явище , що маi кримiнально-правовий характер , класового суспiльства, що складаiться з усiii сукупностi злочинiв, що чиняться у вiдповiднiй державi у визначений перiод часу" .2

У своiй принциповiй основi це положення ставиться i до iнших видiв правопорушень.

На вiдмiну вiд правомiрних дiй, що можуть бути прямо передбаченi нормами права, а можуть i випливати в загальнiй формi з "духу закону", протиправнi дii повиннi бути чiтко сформульованi чинними правовими нормами. З цього погляду правопорушення можна говорити лише в рамках i з полiцii закону, що визначаi поняття й ознаки цивiльного, адмiнiстративного або iншого правопорушення, а нерiдко й встановлюючого точний перелiк протиправних дiянь. Такого роду "формалiзм" противоправностi забезпечуi яснiсть i iднiсть вимог, запропонованих до всiх громадян i органiзацiй.

ЛРЖТЕРАТУРА

1. Кримiнальний кодекс Украiни.

2. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу Украiни: Спецiальний випуск. , К: тАЬЮрiнкомтАЭ, НВФ тАЬАгусттАЭ, 1994.

3. За редакцiiю професора Матишевського П.С., доцентiв АндрушкаП.П, Шапченка С.Д. Кримiнальне право Украiни.Пiдручник для студентiв юридичних вузiв i факультетiв.-Киiв: Юрiнком РЖнтер, 1999.

4. Михеiнко М.М., Нор В.Т., Шибiко В.П. Кримiнальний процес Украiни: Пiдручник.-2-ге вид., перрероб. i доп.-Киiв:Либiдь, 1999.

5. Кузнецова Н.Ф.,Злочин та злочиннiсть, М.,1976.

6. За ред.акад. АПрН Украхни, док.юр.наук проф. Копiйчикова В.В. Загальна теорiя держави i права. Навчальний посiбник.- К.: Юрiнком РЖнтер, 1998.

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права