Юридична вiдповiдальнiсть в сферi валютного регулювання
Мiнiстерство освiти Украiни
Запорiзький державний унiверситет
До захисту допущений
Зав. кафедрою
кримiнального права
та кримiнологii
____________________
(пiдпис)
Дудоров О. О.
25 травня 1999 року
Дипломна робота
на тему: ВлЮридична вiдповiдальнiсть в сферi валютного регулюванняВ»
Виконав Мягченко Андрiй Олегович
________________ 5 травня 1999 р. _______________
(пiдпис)
Керiвник канд. юр. наук С. О. Тiщенкова ________________
(посада) (iм`я, по батьковi, (пiдпис)
прiзвище)
Нормоконтролер _________________ Т. О. Коломоiць
(пiдпис) (iм`я, по батьковi, прiзвище)
Перелiк скорочень, умовних символiв
абз. тАУ абзац;
ЗЕД - зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть;
РЖРЛ тАУ iндивiдуальний режим лiцензування;
КпАП тАУ кодекс про адмiнiстративнi порушення;
КК тАУ кримiнальний кодекс;
КМ тАУ Кабiнет Мiнiстрiв;
МЗЕЗ тАУ Мiнiстерство зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв;
МВБУ тАУ Мiжбанкiвська валютна бiржа Украiни;
НБУ тАУ Нацiональний банк Украiни;
п. тАУ пункт;
пп. тАУ пiдпункт;
ст. тАУ стаття;
США тАУ Сполученi Штати Америки;
ч. тАУ частина;
Реферат
Дана робота складаiться iз сторiнок, у текстi зустрiчаються скорочення типу ЗЕД, КК.
При написаннi дипломноi роботи було використано джерела.
Структура роботи: вступ, два роздiли, висновки, перелiк посилань, список використаноi лiтератури.
Мета роботи: висвiтлення та аналiз юридичноi вiдповiдальностi в сферi валютного законодавства; виявлення недолiкiв та проблем застосування на практицi норм, що регулюють валютнi вiдносини.
Задачi роботи:
1) дослiдити розвиток нормативноi бази, регулюючiй валютнi вiдносини;
2) проаналiзувати чинне законодавство в сферi валютного регулювання;
3) дати характеристику основним нормативним актам валютного регулювання;
4) дати характеристику кримiнальноi вiдповiдальностi в сферi валютного регулювання;
5) дати характеристику адмiнистративноi вiдповiдальностi в сферi валютного регулювання;
6) висвитити спецiальнi санкцii за порушення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Об`iкт дослiдження: юридична вiдповiдальнiсть в сферi валютного регулювання.
Предмет дослiдження: рiзноманiтних видiв юридичноi вiдповiдальностi, котрi застосовуються до порушникiв валютного законодавства.
Методи дослiдження: логiко-правовий, системний, порiвняльно-правовий, метод аналiзу та синтезу, спiвставлення.
Основнi термiни: зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, юридична вiдповiдальнiсть, валютне законодавство, резиденти, нерезиденти, уповноваженi банки, валюта, валютнi цiнностi.
Змiст
ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.5
Юридична вiдповiдальнiсть в сферi валютного регулювання
I Правовi засади валютного регулювання в УкраiнiтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж 7
I.1 Розвиток та формування нормативноi бази регулюючоi
валютнi вiдносинитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж 7
I.2 Аналiз юридичноi вiдповiдальностi по дiючому
законодавству в сферi валютного регулюваннятАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..тАж15
II Вiдповiдальнiсть за порушення валютного законодавстватАжтАжтАжтАж.20
II.1 Характеристика кримiнальноi вiдповiдальностiтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАж20
РЖРЖ.2 Адмiнiстративна вiдповiдальнiстьтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..48
РЖРЖ.3 Спецiальнi санкцiiтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж51
ВисновкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж. 61
Перелiк посиланьтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..63
Перелiк лiтературитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.. 67
I. Правовi засади валютного регулювання в Украiнi.
I.1 Розвиток та формування нормативноi бази, регулюючоi валютнi вiдносини.
Вiтчизняна система валютного контролю i валютного регулювання сформована за досить суперечливих i важких соцiально-економiчних умов. На процес i
i становлення впливав ряд негативних чинникiв, зокрема, розрив традицiйних господарських зв'язкiв мiж республiками колишнього Радянського Союзу, рiзке падiння виробництва, постiйне зростання iнфляцii тощо.
Нормативно-правовi умови управлiння валютною сферою були закладенi ще прийняттям 16 квiтня 1991 року Закону Украiни ВлПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьВ» (
1).
В цьому Законi вперше були сформульованi такi поняття як валютнi кошти, валютнi цiнностi, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть (далi тАФ ЗЕД),
iноземна валюта та iншi. Наприклад, Закон ототожнював поняття валютнi кошти i валютнi цiнностi i визначав, що це:
- iноземна валюта готiвкою;
- платiжнi документи (чеки, векселi, тратти, акредитиви) в iноземнiй валютi;
- цiннi папери (акцii, облiгацii, бони, векселi та iншi) в iноземнiй валютi;
- золото та iншi дорогоцiннi метали у виглядi зливкiв, пластин та монет, а також цiннi папери номiнал яких виражено у золотi, дорогоцiннi каменi.
Поняття Влiноземна валютаВ» Закон визначав як:
- валюта готiвкою, грошовi знаки (банкноти, монети, бiлети державноi скарбницi), що знаходяться в обiгу i i законним платiжним засобом на тер
иторii
вiдповiдноi iноземноi держави;
- платiжнi документи у грошових одиницях iноземних держав та у мiжнародних розрахункових одиницях;
- кошти у грошових одиницях iноземних держав та у мiжнародних розрахункових одиницях, якi знаходяться на рахунках, вкладах у банкiвсько-кредитних установах на територii Украiни та за ii межами(2).
Також цим
Законом встановлювались основнi принципи, види, основи, ЗЕД, були визначеннi суб'iкти, а також органи державного регулювання ЗЕД. Так стаття 9 ВлЗакону про ЗЕДВ» (
3)
визначала, що найвищим органом здiйснюючим державне регулювання ЗЕД, i Верховна Рада Украiни.
Також
до органiв державного регулювання ЗЕД
входили ще: Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, Нацiональний банк Украiни, Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi Украiни, Державна митна служба Украiни, Антимонопольний комiтет, Мiжвiдомча комiсiя з мiжн
ародноi
торгiвлi, а також органи мiсцевого управлiння (стаття 10) (
4).
Треба визначити, що в цей перелiк контролюючих органiв Антимонопольний комiтет i Мiжвiдомча комiсiя з мiжнародноi торгiвлi були введенi лише у 1995 роцi.
В роздiлi 6 Закону Украiни ВлПро ЗЕДВ» (
5) була визначена вiдповiдальнiсть суб'iктiв ЗЕД; Згiдно iз ста
ттею
33 було встановлено, що у сферi ЗЕД, що визначаiться цим та пов'язаними з ним Законами Украiни, можуть застосовуватися такi види вiдповiдальностi:
- майнова вiдповiдальнiсть;
- кримiнальна
Згiдно iз Законом (6) майнова
вiдповiдальнiсть заст
осовуiться у формi матерiального вiдшкодування прямих, побiчних збиткiв,
упущеноi
вигоди, матерiального вiдшкодування моральноi шкоди, а також майнових санкцiй.
В результатi прийняття цього Закону первиннi
господарськi ланки отримали право на самостiйну участь в галузi валютних вiдносин.
Що до безпосерднього валютного контролю, то вiн почав здiйснюватись в Украiнi вiдразу пiсля проголошення ii незалежностi та виходу з рубльовоi
зони у листопадi 1992 року. Саме з листопада 1992 року по березень 1993 року формувалась правова система валютного регулювання.
Головним документом у цiй сферi цього перiоду став Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украiни ВлПро систему валютного регулювання i валютного контролюВ» вiд 19 лютого 1993 року (далi тАФ Декрет) (
7).
Вiн регулюi операцii з валютними цiнностями, визначаi статус валюти Украiни, як iдиний закон
ний
засiб розрахункiв на тер
иторi
i Украiни, встановлюi загальнi принципи валютного регулювання, як-то: обов'язкове лiцензування при здiйсненнi валютних операцiй, а також обов'
язкове декларування валютних коштiв, функцii державних органiв та установ кредитно-фiнансового характеру при регулюваннi та здiйсненнi валютних операцiй, права та обов'
язки суб'
iктiв валютних вiдносин, вiдповiдальнiсть за порушення валютного законодавства тощо.
Стаття 1 Декрету (
8)
визначаi термiни, що в ньому використовуються. Вони дещо вiдрiзняються вiд тих, що даi Закон Украiни ВлПро ЗЕДВ»
Так пiд валютними цiнностями Декрет розумii:
- Влвалюта УкраiниВ»;
- Влгрошовi знаки у виглядi банкнот, бiлетiв державноi скарбницi, монет, що знаходяться в обiгу i i законним платiжним засобом на тер
иторii
Украiни, а також вилученнi або тi, що вилучаються з обiгу, але пiдлягають обмiну на грошовi знаки, що в обiгу, кошти на рахунках, вкладах у банкiвсько-кредитних установах на територii УкраiниВ»;
- Влплатiжнi документи та iншi цiннi папери (акцii, облiгацii, векселi (тратти) та iншi) в валютi Украiнi.
Таким чином, якщо порiвнювати поняття валютних цiнностей, котрi дали Закон ВлПро ЗЕДВ»
та Декрет, то можна побачити, що ВлголовноюВ» цiнн
iстю
для Декрету i валюта Украiни у будь-якому вираженнi, а для Закону тАФ це iноземна валюта теж у будь якому виглядi, але в цих документах цi вигляди спiльнi, тобто Влплатiжнi документи, цiннi папериВ».
Якщо зробити аналiз поняття Влiноземна валютаВ» в Законi ВлПро ЗЕДВ» та Декретi, то можна зрозумiти, що взагалi формулювання термiну схожi, тобто i там i там присутнi у визначеннi Влгрошовi знаки (банкноти, монети, бiлети державноi скарбницi), платiжнi документиВ», але в Законi ВлПро ЗЕДВ» це платiжнi документи у грошових одиницях iноземних держав та мiжнародних розрахункових одиницях, а у Декретi тАФ це платiжнi документи у iноземнiй валютi або монетарних металах. Абзац 5 частини 1 статтi 1 Декрета
(
9)
визначаi, що
iноземна валюта це також монетарнi метали тАФ золото та метали iридiiвоi-платиновоi
групи у любому виглядi, але не промисловi та художнi вироби, а також iх лом, чого
у визначеннi термiну Влiноземна валютаВ» Закону ВлПро ЗЕДВ» нем
аi.
Щодо органiв, що регулюють вiдношення в сферi валютного контролю Декрет зазначаi, що головним державним органом в сферi
валютного регулювання i Нацiональний банк Украiни (далi тАФ НБУ). Згiдно зi стат
тею
13 Декрета
(10)
НБУ здiйснюi контроль за виконанням правил регулювання валютних операцiй на тер
иторii
Украiни, забезпечуi виконання уповноваженими банками, тобто банками, якi здобули право на здiйснення операцiй з валютними цiнностями на терiторii Украiни та за ii межами шляхом отримання лiцензiй, якi видаi НБУ, своiх функцiй по здiйсненню валютного контролю згiдно цього Декрету та iнших актiв валютного законодавства Украiни. Ця стаття також визначаi ще декiлька державних органiв влади, якi виконують функцii державного контролю за виконанням вишевказаних
актiв усiма суб'iктами валютних вiдносин на всiх рiвнях. Як було зазначено вище уповноваженi банки, якi отримали лiцензiю НБУ здiйснюють контроль валютних операцiй мiж резидентами та нерези
дентами Украiни чер
ез
цi банки.
Компетенцiя державних органiв в сферi валютного регулювання розподiляiться таким чином.
Державна податкова i
нспекцi
я Укра
iни
здi
йснюi фi
нансовий контроль валютних операцiй мiж резидентами та нерезидентами на терiторii Украiни.
Мiнiстерство зв'
язку Украiни здiйснюi виконання поштових переказiв та пересилок валютних цiнностей.
Державний митний комiтет здiйснюi контроль за виконанням правил перемiщення валютних цiнностей через державний кордон Украiни.
На наш погляд це розосередження контрольних функцiй в галузi регулювання валютних вiдносин мiж рiзними державними органами влади не сприяi укрiпленню i без того хиткого стану нашоi нацiональноi валюти. Про це яскраво свiдчать чисельнi факти незаконного переказiв та пересилок валютних цiнностей за кордони Украiни, приховування незаконно, а також законно зароблених валютних коштiв вiд обов'язкового продажу, а також обов'язкового декларування, наприклад, приперетинаннi державного кордону Украiни, проведення незаконних валютних операцiй, зв'язаних з тiньовим обiгом валютних коштiв всупереч вимогам дiючого валютного законодавства. Автор вважаi, що було б значно простi
ше i
ефективнi
ше створити (наприклад на базi
НБУ) iдиний державний орган, який би безпосередньо здiйснював функцii валютного контролю i валютного регулювання, а також координував би дii iнших державних органiв в цiй сферi, iнших господарюючих суб'iктiв, кр
едитно-фiнансових
установ незалежно вiд форми власностi та пiдлеглостi.
Створення подiбного органа державноi влади дозволить пiдвищити ефективнiсть державного валютного контролю, а також персонiфiкувати вiдповiдальнiсть державних службовцiв, здiйснюючих контролюючi функцii.
Крiм вищ
езазначених функцiй в сферi валютного регулювання НБУ встановлюi валютний (обмiнний) курс на пiдставi результатiв торгiвлi валютними цiнностями на мiжбанковському
валютному ринку Украiни.
Крiм того НБУ мiг встановлювати iншi засоби визначення курсiв валютних цiнностей, виражених у розрахункових одиницях, а також у неконвертованих iноземних валютах, тобто валютах, якi не котируються i не встановлюються НБУ.
Таким чином, була здiйснена спроба встановлення ринкового (плаваючого) курсу украiнського карбованця по вiдношенню до iноземних валют. Даний валютний режим дiяв з квiтня по липень 1993 року i спрямувався на подальшу лiбералiзацiю валютного ринку, жорсткi параметри якого були започаткованi Указом Президента Украiни вiд 5 лютого 1992 року (
11).
Згiдно з Указом, що визначав систему обiгу iноземноi валюти, були введенi досить податки на експортерi
в, встановлювалась вимога обов'язкового здавання (продажу) у
сiii валютноi виручки. Таким чином, НБУ встановлював офiцiйнi обмiннi курси карбованця по вiдношенню до росiйського рубля та долара Сполучених Штатiв Америки, а рiвнi обмiнного курсу для банкiвськоi системи встановлювались окремо на Мiжбанкiвському
валютному ринку. Це привело до множеностi
валютних курсiв i, як наслiдок, до вiдпливу КпАПiталiв за межi Украiни. Слабкою реакцiiю на негативний розвиток подiй було зниження у вереснi 1992 року рiвня обов'язкового продажу валютноi виручки суб'iктiв ЗЕД
вiд 100 вiдсоткiв до 50.
З 1994 року розпочався новий етап розвитку валютного законодавства в Украiнi. Суть його полягаi з одного боку у подальшiй
лiбералiзацii валютного ринку, встановленнi iдиного обмiнного курсу для готiвкових розрахункiв, а з iншого боку у пiдготовцi передумов для введення гривнi.
23 вересня 1994 року Верховною Радою Украiни був прийнятий Закон ВлПро порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютiВ» (
12).
В ньому законодавцi визначали строки зарахування валютноi виручки на валютнi рахунки в уповноважених банках, а також розмiри пенi в разi порушення цих термiнiв. Також цей закон визнавав таким, що втратив чиннiсть Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 19 лютого 1993 року №17-93 ВлПро порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютiВ» (13).
Указом Президента Украiни вiд 18 червня 1994 року №319/94 ВлПро невiдкладнi заходи щодо повернення в Украiну валютних цiнностей, що незаконно знаходяться за ii межамиВ» (
14)
встановлювалось обов'язкове декларування усiма суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi Украiни, незалежно вiд форм власностi наявнiсть (або вiдсутнiсть) з визначенням сум усiх належних iм валютних цiнностей, якi знаходяться за межами Украiни, в тому числi одержаних у результатi здiйснення пiдприiмницькоi дiяльностi за межами Украiни. Також цим Указом Президент зобов'язав усiх суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi Украiни подати Головнiй державнiй податковiй iнспекцii Украiни декларацiю щодо сум на iх рахунках в iноземних банках. Декларування маi бути щоквартальним.
Постановою НБУ вiд 24 жовтня 1994 року ВлПро унiфiкацiю курсу карбованця до iноземних валют та лiбералiзацiю валютного ринку УкраiниВ» (
15) було проголошено, що офiцiйний курс визначаiться на пiдставi результатiв торгiв на Мiжбанкiвськiй
валютнiй бiржi Украiни (далi тАФ МВБУ).
Власне
сама МВБУ була створена на пiдставi Постанови Правлiння НБУ вiд 8 травня 1993 року №50.
МВБУ була створена, як постiйно дiючий центр по проведенню на тер
иторii
Украiни операцiй з купiвлi-продажу iноземноi валюти уповноваженими комерцiйними банками, цiнних паперiв, а також як центр по пiдготовцi пропозицiй Правлiнню НБУ про встановлення iдиного валютного курсу, дiючого в Украiнi.
Досягнення фiнансовоi стабiлiзацii в 1996 роцi, в тому числi шляхом здiйснення вiдповiдного валютного регулювання, дозволило у вереснi цього ж року здiйснити грошову реформу. У зв'язку з цим НБУ запровадив валютне регулювання пiд час проведення грошовоi реформи: було встановлено офiцiйний обмiнний курс, збережено, також, iснуючий порядок обов'
язкового 50-вiдсоткового продажу валютноi виручки резидентiв та нерезидентiв за виключенням витрат, пов'
язаних iз службовим вiдрядженням за кордон.
В цей перiод постановою Правлiння НБУ
№13-135 / 1556-5528 вiд 18 вересня 1996 року був тимчасово встановлений ВлПорядок використання готiвкою iноземноi валютиВ» (16).
Згiдно цього порядку iноземна валюта як засiб платежу на територii Украiни мала використовуватись лише у встановлених у цьому положеннi випадках. Наприклад для сплати зборiв митних, дорожнiх, продажу транспортних квиткiв, путiвок, продажу пальних матерiалiв, сплати готельних послуг. Перелiк цих випадкiв вичерпаний.
На наш погляд пiсля 1996 року особливо важливих документiв в сферi валютного регулювання не приймалося. У 1997-1998 роках законодавцi лише змiнювали та доповнювали тi документи якi прийняли ранiше, тобто практично нiчого нового у цей перiод в дiючому валютному законодавствi нами не простежувалося.
I. 2 Аналiз юридичноi вiдповiдальностi по дiючому законодавству в сферi валютного регулювання.
Дiючим законодавством порушення порядку обiгу валюти на територii Украiни передбачено декiлька рiзновидiв вiдповiдальностi.
Серед них на нашу думку найбiльш жорстка та менш ефективна i кримiнальна вiдповiдальнiсть. Карний Кодекс Украiни (далi тАУ КК) передбачаi кримiнальну вiдповiдальнiсть за порушення правил про валютнi операцii (стаття 80 КК) (17) та за приховування валютноi виручки (стаття 801 КК) (18). Цi статтi мають багато як спiльних так i рiзних рис. Спiльне в них те, що вони стоять на охоронi законодавчовстановленого порядку обiгу валюти на територii Украiни, але охороняють вони рiзнi обтАЩiкти. Наприклад, безпосереднiм обтАЩiктом злочину, передбаченого статтею 80 КК i кредитно-фiнансова система Украiни у сферi законних операцiй з валютними цiнностями, а безпосереднiм обтАЩiктом злочину, передбаченого статтею 801 КК тАУ встановлений порядок встановлений порядок вiдкриття та використання за межами Украiни валютних рахункiв.
Предметом злочину, передбаченого ст.80 КК тАУ i валютнi цiнностi, якi вказанi у абзацах 3, 4, 5 пункту 1 статтi 1 вищевказаного Декрету ВлПро систему валютного регулювання та валютного контролюВ», тобто це:
- Влiноземна валюта тАУ iноземнi грошовi знаки у виглядi банкнотiв, казначейських бiлетiв, монет, що перебувають в обiгу та i законним платiжним засобом на територii вiдповiдноi iноземноi держави, а також вилученi з обiгу, або такi, що вилучаються з нього, але пiдлягають обмiновi на грошовi знаки, якi перебувають в обiгу, кошти у грошових одиницях iноземних держав i мiжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банкiвських та iнших кредитно-фiнансових установ за межами Украiни;
- платiжнi документи та iншi цiннi папери, вираженi у iноземнiй валютi або монетарних металах;
- монетарнi метали тАУ золото та метали iридiiво-платиновоi групи в будь-якому станi, за винятком ювелiрних, промислових i побутових виробiв з цих металiв; брухту цих металiвВ»(19).
В статтi 80 КК названо птАЩять видiв незаконних валютних операцiй: 1) купування; 2) продаж; 3) обмiн; 4) використання валютних цiнностей як засобiв платежу, або 5) застави. Зазначений в статтi 80 КК перелiк валютних операцiй i вичерпним, та розширеному тлумаченню не пiдлягаi (20). Тобто, це означаi, що усi iншi рiзновиди валютних операцiй, наприклад, розмiн, дарування, заповiт валютних цiнностей не утворюють складу злочину, передбаченого ст.80 КК.
Пiд скуповуванням слiд розумiти тАУ одноразове або багаторазове оплатне придбання таких цiнностей.
Обмiн валютних цiнностей тАУ це вiдчуження одноi валютноi цiнностi взамiн на iншу.
Продаж валютних цiнностей тАУ це вiдчуження це вiдчуження таких цiнностей за певну винагороду. Скуповування та перепродаж валютних цiнностей створюi спекуляцiю ними, що охоплюiться статтею 80 КК.
Використання валютних цiнностей, як засобу платежу або як застави тАУ це плата валютою за товар або послуги чи передача або переказ валютних цiнностей в рахунок боргу (щодо першого випадку), або вiддача таких цiнностей для забезпечення обовтАЩязку за отримання позики.
Треба мати на увазi, що порушення правил про валютнi операцii визнаiться злочином при обовтАЩязковiй умовi, якщо таке порушення було вчинено протягом року пiсля накладення адмiнiстративного стягнення за будь-яке iз названих порушень. Злочин буде i в разi, якщо порушення правил про валютнi операцii було вчинено у значних або великих розмiрах, тобто, вiдповiдно 20 або 100 мiнiмальних розмiрiв заробiтноi плати. ВУ цих випадках до притягнення до кримiнальноi вiдповiдальностi адмiнiстративна преюдицiя не вимагаiться.
Квалiфiкуючи ознаки статтi 80 КК (21) вчинення злочину:
1) органiзованою групою;
2) особою ранiше судимою за злочин, передбачений цiiю статтею;
3) у великих розмiрах;
Автор розкриi нижче.
Дii, передбаченi частиною 1 статтi 80 КК (22) караються позбавленням волi на строк до птАЩяти рокiв з конфiскацiiю валютних цiнностей, або виправними роботами строком до двох рокiв, або штрафом до ста мiнiмальних розмiрiв заробiтноi плати з конфiскацiiю валютних цiнностей.
Щодо дiй передбачених частиною 2 статтi 80 КК (23), то вони караються позбавленням волi на строк вiд птАЩяти до десяти рокiв з конфiскацiiю майна i валютних цiнностей.
Щодо статтi 801 , вона передбачаi кримiнальну вiдповiдальнiсть за вiдкриття за межами Украiни валютних рахункiв пiдприiмств, установ, органiзацiй або приватних осiб (24).
Як було зазначено вище, безпосереднiм обтАЩiктом даного злочину i встановлений порядок вiдкриття або використання за межами Украiни рахункiв в iноземних банках. Вiдкриття валютних рахункiв в iноземнiй валютi регулюiться ВлПоложенням про порядок надання iндивiдуальних лiцензiй на вiдкриття резидентами в iноземних банкахВ» котре було затверджено постановою правлiння НБУ вiд 29.12.95 № 328 (25). Згiдно цього положення iндивiдуальна лiцензiя на право вiдкриття та використання рахункiв в iноземних банках, наданi НБУ субтАЩiктам господарськоi дiяльностi Украiни чиннi тiльки протягом одного року з дня пiдписання лiцензii. Такi лiцензii можуть бути продовженi шляхом реiстрацii. В Положеннi говориться, що надана iндивiдуальна лiцензiя надаi резиденту Украiни виконувати тiльки тi валютнi операцii, якi передбаченi умовами лiцензii, та з врахуванням вимог чинного законодавства Украiни (п. 6) (26). Усi надходження на користь резидентiв , що зараховуються на валютнi рахунки резидентiв в iноземних банках, вiдкритих вiдповiдно до iндивiдуальноi лiцензii, пiдлягають використанню виключно в порядку, встановленому Нацiональним банком (п. 11) (27).
Предметом злочину i валютнi рахунки, тобто рахунки в iноземнiй валютi, вiдкритi за межами Украiни. Це: 1) валютнi рахунки пiдприiмств, установ, органiзацiй, котрi дiють на територii Украiни i не займаються пiдприiмницькою дiяльнiстю. Це пiдприiмства, установи, органiзацii, дiяльнiсть котрих повнiстю фiнансуються державою, рiзнi неприбутковi органiзацii, благодiйнi фонди тощо; 2) валютнi рахунки субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi тАУ фiзичних осiб, котрi займаються пiдприiмницькою дiяльнiстю, без утворення юридичноi особи, та юридичних осiб усiх форм власностi, котрi займаються пiдприiмницькою дiяльнiстю та мета яких отримання прибутку (28).
Предметом даного злочину може бути i валютна виручка, тобто виручка в iноземнiй валютi, отримана резидентами Украiни як на зовнiшньому, так i на внутрiшньому ринку за товари (роботи, послуги) (29).
Щодо адмiнiстративноi вiдповiдальностi в сферi валютного регулювання, то вона передбачена статтею 162 Кодексу Украiни об адмiнiстративних порушеннях(30). Автор вважаi, що це бiльш гуманний вид вiдповiдальностi на вiдмiну вiд кримiнальноi, тому що вона передбачаi iнше застосування до порушникiв валютного законодавства фiнансових санкцiй i маi преюдицiонарну, тобто превiнивну функцiю. Згiдно iз статтею 162 Кодексу адмiнiстративна вiдповiдальнiсть iнкримiнуiться за тi самi дii, котрi вказанi у частинi 1 статтi 80 КК, тобто за незаконнi скуповування, продаж, обмiн та використання валютних цiнностей як засiб платежу або застави.
Вчиненi у незначних розмiрах, тобто не бiльше 18 неоподаткованих податком мiнiмумiв доходiв громадян в редакцii Закону Украiни вiд 7 лютого 1997 р. (ВВС № 14, 97). Тут i розбiжнiсть iз Кримiнальним Кодексом Украiни у вирiшеннi перераховування розмiрiв. У КпАПi розмiри перераховування неоподаткованих мiнiмумах прибуткiв громадян, а у КК тАУ у мiнiмальних розмiрах заробiтноi платнi. Ми вважаiмо, що в умовах сьогоднiшнього економiчного становища та гiперiнфляцii бiльш правильним буде перераховування розмiрiв валютних цiнностей у неоподаткованих мiнiмумах прибуткiв громадян.
Дii, що вказанi в частинi 1 статтi 162 КпАП караються штрафом в розмiрi до 50 мiнiмальних розмiрiв заробiтноi плати з конфiскацiiю валютних цiнностей.
II. Вiдповiдальнiсть за порушення валютного законодавства.
II.1 Характеристика кримiнальноi вiдповiдальностi.
Вiдповiдальнiсть за незакон
нi скуповування, продаж, обмiн, використання валютних цiнностей як засобу платежу або як застави.
За порушення правил про валютнi операцii передбачена адмiн
iстративна (ст. 152 Кодексу про адмiнiстративнi порушення) (далi тАУ КпАП) та кримiнальна (ст.80 КК) вiдповiдальнiсть. Об'iктивна сторона як адмiнiстративного правопорушення, так i злочину у зазначених статтях викладена однако
во: "Незаконнi скуповупання, продаж, обмiн, використання валютних цiнностей як засобу платежу або як застави". Розмежування мiж адмiнiстративним проступком i злочином проводиться за чiтко визначеною законом формальною ознакою тАФ вартiстю предмета незаконноi валютноi операцii: якщо вартiсть предмета не перевищуi двадцяти мiнiмальни
х розмi
рiв заробiтноi
плати, то дii вважаються вчиненими у незначних розмiрах i тягнуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за ст. 162 КпАП; якщо вартiсть предмета незаконноi валютноi операцii перевищуi двадцять мiнiмальних розмiрiв заробiтноi плати, то така операцiя, згiдно з примiткою до ст. 80 КК, визнаiться вчиненою у значному розмiрi i тягне кримiнальну вiдповiдальнiсть за ст. 80 КК. Крiм того, ст. 80 КК передбачено, що злоВнчином i також вчинення вказаних в диспозицii ст. 80 КК дiй протягом року пiсля накладення адмiнiстративного стягнення за такi самi правопорушення.
На вiдмiну вiд ст. 801 КК, в ст. 80 КК, об'iктивнi ознаки складу злочину законоВндавцем визначенi досить чiтко i однозначно, оскiльки в нiй наведено вичерпний перелiк дiй, вчинення яких i злочином. Що ж до суб'iктивних ознак, то незважаючи, що форми i вид вини в ст. 80 КК не зазначенi, теорiя кримiнального права i судова практика це питання виВнрiшують однозначно тАФ правопорушенням (адмiнiстраВнтивним проступком чи злочином) визнаiться лише умисВнне вчинення дiй, вказаних в ст. 162 КпАП та ст. 80 КК. Об'iктивно, порушення правил про валютнi операцii моВнже бути вчинене i з необережностi або взагалi за вiдВнсутностi вини. Наприклад, особа, купуючи iноземну ваВнлюту в пунктi обмiну валюти, вважаi, що ii дii законнi. Але при цьому може бути незаконною дiяльнiсть самого пункту обмiну валюти. У такому разi особа, яка купуi iноземну валюту, не усвiдомлюi, що ii дii незаконнi, i законом на неi не покладаiться обов'язок передбачати чи переконуватись в законностi дiяльностi пункту обмiВнну валюти (пересвiдчитись у наявностi лiцензii тощо). Можливе i необережне вiдношення особи до факту неВнзаконностi здiйснюваного обмiну. Наприклад, особi хтось сказав, що даний пункт обмiну дii без лiцензii, але особа нехтуi цим попередженням, вважаючи, що коли пункт з вiдповiдною назвою працюi, то й право на обмiн валюти вiн маi.
Кримiнальна та адмiнiстративна вiдповiдальнiсть пеВнредбачена за незаконнi скуповування, продаж, обмiн, використання валютних цiнностей як засобу платежу або як застави, тобто перелiченi дii щодо валютних цiнВнностей можуть бути i законними, i незаконними. Тому головне завдання тАФ це вирiшення питання, якi з переВнлiчених дiй та за яких умов визнаються законними i коВнли вони будуть вважатись незаконними.
Предметом валютного регулювання i валютного конВнтролю, а отже i предметом правопорушень, вiдповiдальВннiсть за якi передбачена ст. 162 КпАП та ст. 80 КК, i валютнi цiнностi. Перелiк валютних цiнностей даiться в ст. 1 Декрету "Про систему валютного регулювання валютного контролю"(31) .Слiд керуватися перелiком валютних цiнностей, який даiться в ст. 1 Декрету КМ "Про систему валютВнного регулювання i валютного контролю", оскiльки, по-перше, цим Законом безпосередньо регулюються праВнвила здiйснення операцiй з в
алютними цiнностями на територii Украiни, по-друге, названий Декрет i останВннiм за часом прийняття, i, по-третi, в дисп
озицii ч. 1 ст. 80 КК
та ст. 162 КпАП вiдтворений текст п. 1 ст. 16 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв "Про с
истему
валютного регулювання i ваВнлютного контр
олю".
Тому, оче
видно, неточною i думка окремих вчених
, якi вваж
аю
ть, що до валютних цiнносВнтей як предмету правопорушення за ст. 80 КК
та ст. 162 КпАП вiдноситься i природне дорогоцiнне камiння в сиВнрому i обробленому виглядi, за винятком ювелiрних та iнших побутових виробiв iз нього, а також лому таких виробiв
Термiни
"валюта Украiни" та "РЖноземна валюта" в Декретi "Про систе
му валютного регулювання i валютВнного "контролю" вживаються у двох значеннях: 1) для позначення власне валюти .
Украiни та iноземноi валюти як грошових знакiв, якi i платiжними засобами
на теВнриторii, вiдповiдно Украiни та iнших держав; 2) як роВндовi поняття, якими охоплюються не тiльки власне ваВнлюта, а й платiжнi документи та iншi цiннi папери, виВнраженi, вiдповiдно у валютi Украiни чи iноземнiй валюВнтi, тобто вартiсть (цiна) яких виражена (визначена) у вiдповiднiй валютi. При цьому коло предметiв, що вхоВндять до родового поняття "iноземна валюта", бiльш шиВнроке, нiж коло предметi
в, що входять до родового поВнняття "валюта Украiни":
до "iноземноi валюти" вiднесенi Декретом також монетарнi метали та цiннi папери, виВнраженi в iноземнiй валютi або монетарних металах. Очевидно, це зумовлене тим, що на час прийняття ДекВнрету грошових знакiв Украiни у виглядi монет, виготовВнлених iз золота чи металiв iридi
iво-платиновоi групи, не iснувало i iх введення в обiг не передбачалось.
При вирiше
ннi питання про вiдповi
дальнiсть за поруВншення правил про валютнi операцii необхiдно виходити з того, що Декретом "Про систему валютного регулюВнвання i валютного контролю" встанов
лений i регулюВнiться режим здiйснення валютних операцiй на територii Украiни, тобто здiйснення за межами Украiни будь-яких дiй щодо валютних цiнностей, якi визнаються неВнзаконними за ст. 162 КпАП чи ст. 80 КК,
вiдповiдально
стi за цими статтями не тягне.
Крiм того, для здiйснення валютних операцiй ДекреВнтом передбачено режим лiцензування тАФ оде
ржання вiд Нацiонального банку Украiни лiцензiй (генеральних чи iндивiдуальних) на здiйснення окремих валютних операВнцiй. Генеральнi лiцензii видаються комерцiйним банкам та iншим кредитно-фiнансовим установам Украiни на здiйснення валютних операцiй, що не потребують iнд
иВнвiдуальноi лiцензii. РЖнд
ивiдуальнi лiцензii видаються реВнзидентам РЖ нере
зидентам на здiйснення разових валютВнних операцiй, перелiчених у п. 4 ст. 5 Декрету
(32).
а) вивезе
ння, переказування i пересилання за межi Украiни валютних цiнностей, за винятком: вивезення, переказування i пересилання за межi Украiни фiзичниВнми особами тАФ резидентами РЖноземноi валюти на суму, що визначаiться Нацiональним банком Украiни; виве
Внзення, переказування РЖ пересилання за межi Украiни фiВн
зичними особами тАФ
резидентами i нерезид
ентами РЖноВнземноi валюти, яка була ранiше ввезена ними в Украiну
на законних пiдставах; платежiв у РЖноземнiй валютi, що здiйснюються резидентами за межi Украiни на викона
нВння зобов'язань у цiй валютi перед нерезидентами щодо оплати продукцii, послуг, робiт, прав iнтелектуальноi власностi та iнших майнових прав, за винятком оплати валютних цiнностей; платежiв у РЖноземнiй валютi за меВнжi Украiни у виглядi проце
нтiв за кредити
, доходу (приВнбутку) вiд РЖноземних iнвестицiй; ви
везення за межi УкВнраiни iноземноi iнвестицii в iноземнiй валютi, ранiш
е здiйсненоi на територii Украiни, в разi припинення РЖнВнвестицiйноi дiяльностi;
б) ввезення, переказування, пересилання в Укра
iн
у валюти Украiни, за винятком ранiше вивезеноi, перекаВнзаноi чи пересланоi за кордон на законних пiд
ставах;
в) надання i одержання резидентами кредитiв в iно
земнiй валютi, якщо термiни i суми таких кредитiв
пеВнревищують встановленi законодавством межi;
г) в
икористання iноземноi в
алюти на територii УкВнраiни як засобу плате
жу або як застави.
д)
розмiще
ння валютних цiнностей на рахунках i у вкладах за межами Украi
ни, за винятком вказаних у ДекВнретi випадкiв;
е) здiй
снення iнвестицiй за кордон, у тому числi шляВнхом придбання цiнних паперiв, за винятком цiнних папеВнрiв або iнших корпоративних прав, отриманих ф
iзични
ми особами
тАФ резидентами як дарунок або у спадщину.
В п. 5 ст. 5 Декрету мiститься важливе положення про те, що одержання iндивiдуальноi лiцензii однiiю РЖз сторiн валютноi операцii означаi також дозвiл на ii здiйснення iншою стороною або третьою особою, яка маi вiдношення до такоi операцii, якщо iнше не передВнбачен
о умовами iндивiдуальноi лiцензii(33). Здiйснення будь-якоi iз перелiчених у п. 4 ст. 5
Декрету валютних операцiй без iндивiдуальноi лiцензii тягне згiдно з п. 2 ст. 16 Декрету застосування фiнансових санкцiй тАФ вiдВнповiдальнiсть у виглядi штрафу в сумi, еквiвален
Вместе с этим смотрят:
"Заказные" убийства и их предупреждение
"Зеленые", как субъект мировой политики
"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины
"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки
"Русская Правда" как памятник Древнерусского права