Господарський договiр

1. Правова основа, поняття та особливi ознаки господарського договору

Право Украiни регулюi майновi господарськi та iншi вiдноВнсини господарських суб'iктiв з iх контрагентами завдяки застосуванню двох основних нормативно-правових категорiй:

договiр та господарський договiр. Це майновi договори.

Перша категорiя тАФ майновий договiр тАФ i загальною. ЗакоВннодавче майновi договори усiх видiв врегульовано ЦивiльВнним кодексом (ст. 151-160).

У господарському правi категорiя договiр використовуiтьВнся у загальному i спецiальному значеннях. Договiр, який регулюi ст.153 Цивiльного кодексу, у господарському правi означаi будь-яку майнову угоду мiж двома або бiльше суб'Внiктами господарського права. Але з точки зору статутноi дiяльностi господарського суб'iкта майновi договори i рiзнi. Наприклад, договiр поставки пiдприiмством продукцii чи договiр пiдряду на капiтальне будiвництво, з одного боку;

договiр купiвлi-продажу пiдприiмством меблiв для офiсу, канцелярських товарiв i т.iн. тАФ з iншого. Цi договори рiзнi, оскiльки однi регулюють основну статутну дiяльнiсть госпоВндарюючих суб'iктiв, iншi тАФ обслуговуючу. Тому законодаВнвець визначаi i регулюi договори про основну господарську дiяльнiсть суб'iктiв окремою юридичною категорiiю тАФ каВнтегорiiю господарського договору.

Термiн господарський договiр у право Украiни введено АрВнбiтражним процесуальним кодексом Украiни, який регулюi порядок розгляду i вирiшення господарських спорiв, тобто спорiв мiж пiдприiмствами, установами та органiзацiями, якi виникають при укладаннi та виконаннi господарських договорiв (ст.1 АПК).

Отже, категорii договiр i господарський договiр спiввiдноВнсяться як загальне i особливе. Як особлива категорiя госпоВндарського законодавства i права Украiни, господарський договiр маi певну правову основу.

Господарськi договори в Украiнi (за вiдсутностi ГосподарВнського або Торгового кодексiв) регулюються: а) загальними статтями Цивiльного кодексу про зобов'язання, договiр, зоВнбов'язання, що випливають з договорiв; б) спецiальними статтями Цивiльного кодексу про майновi вiдносини мiж суб'iктами (пiдприiмствами, установами, органiзацiями). Це, зокрема, вiдносини: по поставках продукцii (товарiв); по закупках сiльськогосподарськоi продукцii у товаровиробВнникiв; по капiтальному будiвництву; по перевезеннях ванВнтажiв та iн.

Крiм того, данi договори регулюються загальними законаВнми про господарюючих суб'iктiв. Зокрема, згiдно зi статтею 21 Закону ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ» господарськi вiдноВнсини (а це-предмет господарського договору) пiдприiмства з iншими пiдприiмствами i органiзацiями в усiх сферах госВнподарськоi дiяльностi здiйснюються на основi договорiв. У даному разi йдеться про господарськi договори. Господарськi договори регулюються також законами Украiни про окремi види господарськоi дiяльностi: iнвестицiйну, транспортну, зовнiшньоекономiчну тощо.

Значну групу складають нормативнi акти колишнього СоВнюзу РСР, якi регулюють тi господарськi договори, якi повВннiстю або частково не врегульованi законодавством УкраiВнни. Зокрема, це договори поставки продукцii виробничо-технiчного призначення та товарiв народного споживання;

договори перевезення вантажiв залiзничним, морським i внутрiшнiм водним транспортом; частково-пiдряднi вiдноВнсини в капiтальному будiвництвi.

Арбiтражний процесуальний кодекс Украiни визначаi заВнгальний порядок врегулювання розбiжностей, що виникаВнють при укладаннi господарських договорiв (ст.10) та при iх змiнi i розiрваннi (ст. 11), а також регулюi процесуальнi вiдноВнсини щодо порушення позовного провадження з господарВнських спорiв та iх вирiшення.

Отже, у визначеннi поняття господарського договору слiд враховувати i загальнi ознаки категорii майнового договору, i особливi його ознаки, вiдображенi у господарському закоВннодавствi.

РЖз загальноправовоi точки зору господарський договiр являi собою господарське правовiдношення мiж двома або бiльше

суб'iктами, змiстом якого i iх договiрнi майновi зобов'язання дiяти певним чином: передати i прийняти майно, викоВннати роботу, надати послуги i т.iн. Господарський договiр тАФ це регулятор конкретних (одиничних) господарських вiдноВнсин (зв'язкiв) мiж суб'iктами господарськоi дiяльностi, умоВнви дii якого визначають самi цi суб'iкти.

Як спецiальна законодавчо-правова категорiя, господарсьВнкий договiр маi особливi ознаки.

По-перше, господарське законодавство регулюi даний доВнговiр як таку угоду, яка маi визначену економiчну i правову мету. Господарський договiр завжди укладаiться з господарсьВнкою (комерцiйною) метою для досягнення необхiдних стороВннам господарських i комерцiйних результатiв. Це виробницВнтво i реалiзацiя за плату продукцii, виконання робiт i оплата iх результатiв, надання платних послуг. Звiдси господарськi договори тАФ це майновi договори, що обслуговують безпосеВнредньо виробництво та господарський (комерцiйний) обiг. За критерiiм мети господарськi договори вiдмежовуються вiд iнших договорiв пiдприiмств, установ i органiзацiй, якi не обслуговують виробництво i обiг, i i допомiжними.

По-друге, стосовно господарських договорiв дiють окремi правила щодо пiдстав iх укладання i змiсту господарських договiрних зобов'язань. Законодавством про господарськi договори встановлено, що тi з них, якi спрямованi на забезВнпечення прiоритетних потреб Украiни в продукцii, роботах та послугах, укладаються на пiдставi вiдповiдних державних замовлень. Юридичною особливiстю в даному разi i те, що змiст господарського договору, який укладаiться на пiдставi державного замовлення, обов'язково маi вiдповiдати цьому замовленню (ст.152 Цивiльного кодексу, ст.20 Закону ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ»). В теорii такi договори визначаВнються як планованi.

Але не всi господарськi договори укладаються на пiдставi державного контракту чи державного замовлення. Отже ця ознака господарського договору не i абсолютною.

Змiст господарських договорiв, якi укладаються без дерВнжавного контракту чи державного замовлення, маi вiдповiВндати господарським намiрам i юридичне вираженiй згодi сторiн. В теорii такi договори називаються регульованими, тобто такими, що регулюються самими сторонами"

По-третi, закон обмежуi коло суб'iктiв, якi можуть бути суб'iктами господарських договорiв. Згiдно iз статтею З Цивiльного кодексу та статтею 1 Арбiтражного процесуальВнного кодексу суб'iктами господарських договорiв i органiВнзацii тАФ юридичнi особи (пiдприiмства, установи, органiзацii), в тому числi колективнi сiльськогосподарськi пiдприiмства, фермерськi господарства, iндивiдуальнi, приватнi, спiльнi пiдприiмства тощо.

Отже, господарський договiр тАФ це майнова угода господаВнрюючого суб'iкта з контрагентом, яка встановлюi (змiнюi, припиняi) зобов'язання сторiн у сферi господарськоi i коВнмерцiйноi дiяльностi: при виробництвi i реалiзацii продукцii, виконаннi робiт, наданнi послуг.

Господарський договiр згiдно iз законом спiввiдноситься з юридичною категорiiю господарського зобов'язання. ГоспоВндарське зобов'язання тАФ це врегульоване правом господарське вiдношення, в силу якого одна сторона управнена (уповноВнважена) вимагати вiд iншоi здiйснення господарських функцiй тАФ передачi майна, виконання роботи, надання поВнслуг тощо, а iнша сторона зобов'язана виконати вимоги щодо предмета зобов'язання i маi право вимагати за це зустрiчноi винагороди (сплати грошей, зустрiчних послуг i т.iн.).

Категорiя господарського зобов'язання водночас i i загальВнною (широкою), i частковою (вужчою) стосовно господарсьВнкого договору. Загальною вона i тому, що господарськi зобоВнв'язання виникають з ряду пiдстав, а саме: iз державного конВнтракту чи державного замовлення; з iншого акта органу упВнравлiння; iз господарського договору, укладеного на пiдставi держконтракту, держзамовлення чи iншого управлiнського правового акта; iз господарського договору, укладеного за простою згодою сторiн; з iнших пiдстав, що не суперечать закону (з конкурсу, тендеру, iншого публiчного торгу).

Таким чином, з одного боку, господарський договiр i лише частковою пiдставою виникнення господарських зобов'язань. В цьому розумiннi категорiя господарського зобов'язання узагальнюi договiрнi господарськi зобов'язання, заснованi на договорi. З iншого боку, змiст господарського договору тАФ це сукупнiсть господарських зобов'язань сторiн, тобто iх взаiмних прав i обов'язкiв, що виникають саме з даного договору. Тобто категорiя господарського договору i узагальненою

щодо договiрних господарських зобов'язань. Господарський договiр тАФ це юридичне джерело договiрних госВнподарських зобов'язань.

2. Класифiкацiя i система господарських договорiв за законодавством Украiни

Рiзноманiтнiсть господарськоi дiяльностi обумовлюi широВнке коло господарських договорiв. Кожному господарському договору властивi i загальнi риси даноi правовоi категорii, i ознаки, притаманнi саме даному виду господарських догоВнворiв. Тому для iх (договорiв) розмежування застосовуються доктринальна i нормативна класифiкацii господарських доВнговорiв, основою яких i iх юридичнi (внутрiшнi) властивостi.

Теорiя зобов'язального права класифiкуi господарськi доВнговори за кiлькома критерiями.

За суб'iктним складом розрiзняються дво- i багатостороннi договори. Прикладом першого i поставка продукцii (стороВнни тАФ поставщик i покупець тАФ ст.245 Цивiльного кодексу). Прикладом другого договору i перевезення вантажiв: у ньоВнму беруть участь перевiзник, вантажовiдправник i вантажоВнодержувач тАФ особа, уповноважена на одержання вантажу (ст.358 Цивiльного кодексу).

Залежно вiд юридичноi пiдстави укладення договору розрiзВнняються три рiзновиди .господарських договорiв:

тАФ господарськi договори, якi визначенi i регулюються як державнi контракти. Це договори поставки продукцii, викоВннання робiт, надання послуг тим споживачам, потреби яких фiнансуються за рахунок держави i замовниками у яких виВнступають центральнi державнi органи (мiнiстерства, вiдомВнства). Держконтракти поiднують у собi юридичнi властиВнвостi держзамовлень (актiв централiзованого планування) i власне господарських договорiв. Особливою iх ознакою i те, що держава гарантуi оплату продукцii, робiт, послуг за державними контрактами;

тАФ господарськi договори, якi укладаються на пiдставi дерВнжавних замовлень i змiст яких повинен вiдповiдати цим заВнмовленням. РЗх особливiстю i те, що держава може надавати економiчнi пiльги виконавцям цих договорiв. Як виконавцi державного контракту, так i виконавцi державного замолення

забезпечують себе матерiально-технiчними ресурсаВнми самостiйно шляхом укладання прямих договорiв з пiдприiмствами-постачальниками, державними постачальВнницько-збутовими та iншими посередницькими органiзацiВнями. Виняток становлять окремi види ресурсiв, виробництВнво i споживання яких контролюiться i централiзовано розВнподiляiться державою;

тАФ господарськi договори, якi укладаються на поставку проВндукцii, виконання робiт, надання послуг на пiдставi госпоВндарських намiрiв сторiн, юридичне виражених iстотними умовами договорiв (регульованi договори).

Залежно вiд способу виникнення розрiзняють формальнi, реальнi консенсуадьнi господарськi договори. Для укладання формального господарського договору необхiднi два моменти: узгодження волевиявлення сторiн (консенсус) та вираження волi у певнiй (загалом визначенiй законом) формi. Форма господарських договорiв письмова, причому здебiльВншого регулюiться iмперативними нормами. Це iх iстотна ознака. Для укладання реального господарського договору необхiднi не тiльки узгодження волi сторiн, а й передача речi тАФ об'iкта-договору. Консенсуальнi договори тАФ це такi господарськi договори, якi виникають в момент реальних намiрiв сторiн, недвозначно виражених словами або конклюдентними дiями. Консенсуальнi господарськi договори повиннi мати письмову форму.

За способом оферти i визначення змiсту розрiзняють:

тАФ договори приiднання. Це господарськi договори, у яких одна сторона наперед визначаi iстотнi умови майбутнього договору. РЖншiй сторонi залишаiться або прийняти iх, або не вступати в договiр (перевезення вантажiв, страхування тощо);

тАФ договори, змiст яких сторони визначають при iх уклаВнданнi.

За змiстом iстотних умов розрiзняють простi i складнi господарськi договори. Простi договори мають у своiму текстi майновi елементи лише одного виду договору: поставки, мiни, перевезення i т.iн. У складних господарських договорах поiднуються майновi елементи двох i бiльше договорiв. Наприклад, у договорi пiдряду на капiтальне будiвництвотАФпостаiка, пiдряд, майновий найом.

За регулятивними функцiями розрiзняють:тАФ

тАФпопереднi i основнi господарськi договори. Попереднiй договiр визначаi умови, на яких сторони зобов'язуються у певний строк укласти господарський договiр (Влдоговiр про договiрВ», протокол про намiри). Такий договiр i необхiдним щодо тих господарських вiдносин, в яких для укладання основного договору треба здiйснити ряд дiй, без яких його неможливо укласти (пiдряд на капiтальне будiвництво складного об'iкта);

тАФ генеральнi i поточнi господарськi договори. Перший укладаiться на весь перiод дiяльностi, яка регулюiться. Генеральний договiр визначаi iстотнi умови спiвробiтництва сторiн протягом усього перiоду здiйснення вiдповiдноi дiяльностi. Поточнi (разовi) договори укладаються на пiдставi геВннерального договору як такi, що розрахованi на певнi (коВнроткi) промiжки часу. Поточнi договори, як правило, не включають умов, не передбачених генеральним договором, iнакше це був би новий (окремий) договiр.

Нормативна класифiкацiя господарських договорiв здiйснюiться за предметною ознакою, тобто залежно вiд видiв майнових вiдносин, якi i предметом вiдповiдних договорiв.

РЗх систему даi Цивiльний кодекс як основний закон про господарськi договори (пiдроздiл II ВлОкремi види зобов'яВнзаньВ» роздiлу III ВлЗобов'язальне правоВ»). Цивiльний кодекс систематизуi господарськi договори разом iз цивiльними.

За предметною ознакою закон розрiзняi господарськi доВнговори на передачу майна у власнiсть (повне господарське вiдання, оперативне управлiння), на передачу майна у строВнкове оплатне користування, на виконання робiт, на перевеВнзення вантажiв (транспортнi господарськi договори) та наВндання iнших господарських послуг.

3. Функцii господарського договору

Господарський договiр, як i будь-який iнший, виконуi в економiцi ряд функцiй.

Функцii господарського договору тАФ це передбаченi або санкВнцiонованi законом регулятивнi властивостi його як юридичВнного акта, завдяки яким врегульовуються вiдповiднi госпоВндарськi вiдносини.

Господарському договору властивi загальнi договiрнi i спеВнцифiчнi, тобто господарсько-договiрнi, функцii. Загальними функцiями договору i:

тАФ iнiцiативна (договiр як акт прояву iнiцiативи i узгоджеВнноi волi сторiн врегулювати певнi вiдносини);

тАФ програмно-координацiйна (договiр як програма повеВндiнки сторiн щодо здiйснення господарських вiдносин i засiб узгодження, координацii iх дiй вiдповiдно до економiчних iнтересiв i намiрiв);

тАФ iнформацiйна (договiр завдяки формальнiй визначеностi його умов включаi в себе iнформацiю про правове становиВнще сторiн у договорi, яка необхiдна сторонам, у вiдповiдних випадках тАФ юрисдикцiйним органам, третiм особам);

тАФ гарантiйна (лише завдяки договору включаються в дiю такi правовi гарантii виконання договiрних зобов'язань, як неустойка, завдаток, застава тощо);

тАФ правозахисна (договiр i правовою формою вiдносин, тобто формою, в межах якоi забезпечуiться примусове виВнконання зобов'язань сторiн шляхом використання майноВнвих санкцiй, засобiв оперативного впливу).

Специфiчними, властивими господарському договору i такi функцii:

тАФ правового забезпечення економiчних потреб стосовно тих споживачiв, потреби яких централiзовано враховуються державою i фiнансуються за рахунок державного бюджету. Цю функцiю виконуi такий особливий господарський доВнговiр, як державний контракт;

тАФ правового засобу реалiзацii державних замовлень. ДерВнжавнi замовлення тАФ це обов'язковi для виконавцiв юридичнi акти централiзованого планування виробництва. У формi держзамовлень плануiться: виробництво дефiцитноi проВндукцii; заходи щодо розвитку прiоритетних галузей народВнного господарства; виконання мiждержавних економiчних угод; експортно-iмпортна дiяльнiсть; вирiшення соцiальних проблем тощо. Державне замовлення реалiзуiться шляхом укладання господарських договорiв мiж його виконавцями i споживачами продукцii, послуг, замовниками робiт; РЖнакше кажучи, господарський договiр у цьому разi i функцiональВнним правовим засобом реалiзацii державного замовлення;

тАФ правового iнструмента (засобу) децентралiзованого планування господарськоi дiяльностi. Детально ця функцiя врегульована статтею 20 ВлПланування дiяльностi пiдприiмстваВ» Закону ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ». Вона полягаi в тому, що"

тАФ юридичними актами планування дiяльностi пiдприiмств б iх плани: виробничого i соцiального розвитку (затверджуються як локальнi правовi акти) Плани на перспективу розробляються пiдприiмствами, виходячи i попиту на продукцiю, роботи, послуги

тАФ попит визначаiться двома правовими формами державВнним замовленням та господарськими договорами, якi пiдприiмства укладають iз споживачами та поставщиками матерiально-технiчних ресурсiв.

Таким чином, iстотнi умови господарських договорiв i обов'язковою економiчною iнформацiiю для складання планiв пiдприiмств

4. Форма господарського договору

Щодо господарського договору дii загальне правило, за яким вiн маi бути укладений у письмовiй формi Це правило встановлене статтею 44 Цивiльного кодексу, яка називаiться ВлПисьмовi угодиВ» Закон вимагаi щоб господарськi договори укладалися письмово i були пiдписанi уповноваженими особами.

Разом з тим стаття 154 Цивiльного кодексу даi змогу сторонам обирати певну письмову форму господарського договору Зокрема, такi господарськi договори, як договiр поставки. мiни. купiвлi-продажу, можуть укладатися у формi одного письмового документа, що пiдписуiться сторонами Це так звана повна письмова форма. Крiм того, договiрнi вiдносини мiж сторонами можуть бути встановленi у так званiй скороченiй письмовiй формi тАФ шляхом обмiну листами, телетайпограмами, радiограмами, телеграмами i т iн Письмовою формою договору поставки визнаiться також замовлення покупця, прийняте до виконання Маiться на увазi, що поставка продукцii, яка не розподiляiться у централiзованому порядку, здiйснюiться безпосередньо за замовленнями покупцiв, якi не вiдхиленi поставщиками протягом 20 днiв пiсля iх одержання, якщо в зазначених замовленнях ( данi щодо кiлькостi, розгорнутоi номенклатури якостi продукцii, строкiв поставки, цiни, iнших необхiдних для здiйснення поставки даних.

Стосовно окремих видiв договiрних господарських вiдноВнсин (наприклад, пiдрядних та субпiдрядних) договiрна доВнкументацiя i типовою. Так, 4 грудня 1991 р. Держбудом Украiни затверджено типовий ВлКонтрактВ», на пiдставi якого сторонами розробляiться, як правило, повна письмова форВнма договору.

При укладаннi ряду господарських договорiв застосовуютьВнся не довiльнi, а унiфiкованi (стандартнi) форми договiрних документiв, щодо яких дiють спецiальнi правила iх складанВння i якi мають точно визначенi офiцiйнi назви. Зокрема, це стосуiться форми договорiв перевезення_ванхажiв.

Так, згiдно iз статтею 38 Статуту залiзниць Союзу РСР та Правилами заповнення накладноi i комплекту перевiзних документiв формою договору перевезення вантажiв залiзничВнним транспортом i комплект перевiзних документiв: накладна встановленоi форми, дорожна вiдомiсть, корiнець дорожноРЗ вiдомостi, квитанцiя на приймання вантажу.

Виконання повiтряних перевезень вантажу здiйснюiться на пiдставi договору повiтряного перевезення. Форми докуВнментiв, якi посвiдчують цей договiр, та правила iх застосуВнвання затверджуi Мiнiстерство транспорту Украiни.

Аналогiчно регулюють форму договору перевезення ванВнтажiв й iншi транспортнi статути i кодекси.

На автомобiльному транспортi формою договору i товарВнно-транспортна накладна, на внутрiшньому водному тАФ наВнкладна. На морському транспортi накладною оформляютьВнся ВлмалокаботажнiВ» перевезення вантажiв. Для iнших догоВнворiв морських перевезень вантажiв застосовуiться така форВнма, як коносамент.

Недотримання встановленоi законом форми господарсьВнкого договору не тягне за собою його недiйсностi, якщо iнше не передбачено законодавством.

5. Порядок укладання господарських договорiв

Укладання господарського договору тАФ це зустрiчнi догоВнвiрно-процедурнi дii двох або бiльше господарюючих суб'iктiв щодо вироблення умов договору, якi вiдповiдають iх реальним намiрам та економiчним iнтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певноi форми) як правового акту.

Особливiстю господарських договорiв i те, що при iх уклаВнданнi застосовуються певнi технiко-юридичнi процедури, тобто порядок висловлення пропозицii укласти договiр (оферти) та прийняття ii (акцепту) значною мiрою формалiзований. "Законодавством Украiни (ст. 153-158 Цивiльного кодексу) встановлено загальний порядок укладання будь-яких цивВнiльних договорiв (незалежно вiд iх видiв), який стосовно господарських договорiв дii тодi, коли сторони вiльно уклаВндають господарськi договори: на бiржових торгах, ярмарках, аукцiонах тощо. При цьому пропозицiя укласти договiр маi бути чiтко висловленою i виражати справжнiй намiр госпоВндарюючого суб'iкта вступити в договiр. Пропозицiя вважаiтьВнся достатньо визначеною, коли в нiй зазначенi всi iстотнi умови договору або порядок iх визначення.

Договiр визнаiться укладеним, якщо, мiж сторонами доВнсягнуто згоди щодо його iстоти (тобто тих, якi виВнзнанi такими за законом або необхiднi для договорiв даного виду), а також всiх умов, щодо яких за заявою однiii з сторiн повинно бути досягнуто згоди. Коли пропозицiю укласти договiр зроблено з зазначенням строку для вiдповiдi, договiр вважаiться укладеним, якщо особа, яка зробила пропозиВнцiю, одержала вiд iншоi сторони вiдповiдь про прийняття пропозицii протягом цього строку.

Другою особливiстю укладання господарських договорiв i доарбiтражне врегулювання розбiжностей, що виникають при цьому. Такi розбiжностi мiж пiдприiмствами, органiзацiями розглядаються керiвниками чи заступниками керiвникiв пiдприiмств та органiзацiй або за iх уповноваженням iншиВнми особами.

При наявностi заперечень щодо умов договору пiдприiмВнство чи органiзацiя, якi одержали проект договору, складаВнють протокол розбiжностей, про що робиться застереження в договорi, та в 20-денний строк надсилають iншiй сторонi два примiрники протоколу розбiжностей разом з пiдписаним доВнговором. Пiдприiмство, органiзацiя, якi одержали протокол розбiжностей, зобов'язанi протягом 20 днiв розглянути його, вжити заходiв до врегулювання розбiжностей з другою стороною, включити до договору всi прийнятi пропозицii, а тi розВнбiжностi, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк на вирiшення арбiтражного суду.

Описаний порядок доарбiтражного врегулювання розбiжВнностей, що виникають при укладаннi господарських догоВнворiв, визначений статтею 10 Арбiтражного процесуального кодексу Украiни. Вiн i загальним i пiдлягаi додержанню стоВнронами, якщо iнший (спецiальний) порядок не встановлено дiючим на територii Украiни законодавством, яке регулюi конкретний вид господарських вiдносин (ст.5 АПК Украiни).

Отже, третьою особливiстю укладання господарських доВнговорiв i те, що законодавство передбачаi спецiальнi поВнрядки укладання господарських договорiв окремих видiв. Суть iх полягаi в тому, що форми, строки укладання таких догоВнворiв та iн. регулюються нормами кодексiв, статутiв, правил та положень про конкретнi види господарських договорiв.

6. Виконання господарських договорiв

Загальнi принципи i умови виконання договорiв, у тому числi господарських, врегульованi роздiлом 15 ВлВиконання зобов'язаньВ» Цивiльного кодексу (ст. 161-177). Щодо госпоВндарських договорiв дiють i спецiальнi умови виконання, пеВнредбаченi нормативними актами про окремi види договорiв.

На господарськi договори поширюються такi iнститути i категорii загального зобов'язального права, як загальнi умови виконання зобов'язань (ст.161 ЦК), забезпечення виконання зоВнбов'язань (ст. 178-196 ЦК), вiдповiдальнiсть за порушення зобоВнв'язань (ст. 203-215 ЦК), умови про строк (ст. 165, 166 ЦК) та мiсце виконання зобов'язань (ст.167 ЦК) тощо. Особливiсть виконання господарських договорiв полягаi лише в тому, що данi категорii та iнститути значною мiрою деталiзуються ще й господарським законодавством про окремi види договорiв.

Принципи виконання господарських договорiв. Цi принциВнпи i загальнодоговiрними (ст.161 ЦК). Коротко iх суть можна визначити формулою: Влвиконання господарських договорiв маi бути чiтким i точнимВ».

Основним принципом i принцип належного виконання господарського договору. Це, зокрема, означаi виконання його належним суб'iктом (боржником) вiдповiдно до предВн

мета виконання, визначеного у договорi, у належному мiсцi, вiдповiдним способом i т.iн.

З цього основного принципу випливаi другий принцип тАФ реального виконання господарського договору. Вiн закрiплеВнний у статтi 208 Цивiльного кодексу, згiдно з якою зобов'яВнзання повинно бути виконано в натурi. Це означаi, що боржВнник маi вчиняти дii, якi передбаченi господарським договоВнром, а саме: передати майно, виконати роботу, надати поВнслугу тощо. Замiнювати цi дii iншими можна лише за згоВндою кредитора, але це вже буде iнший договiр.

Невиконання господарського договору реально, в натурi, породжуi право кредитора вимагати цього примусово (зокВнрема, вимагати вiдiбрання майна тАФ об'iкта договору майноВнвого найму тАФ i передачi його кредитору).

З принципу належного виконання випливаi i третiй принВнцип тАФ виконання господарського договору в установлений строк. Щодо всiх господарських договорiв строк i, як праВнвило, iх iстотною умовою. Тому порядок включення цiii умови в договiр досить детально регулюiться господарсьВнким законодавством (наприклад. Положенням про поставВнки продукцii виробничо-технiчного призначення та ПолоВнженням про поставки товарiв народного споживання тАФ щодо вiдносин поставки).

Наступний принцип виконання господарських договорiв вiдповiднiсть виконання вказiвкам закону. Категорiю вказiвки закону слiд тлумачити розширювальне, а не буквально. По-перше, це вказiвки закону в прямому розумiннi: господарськi договори повиннi виконуватися у вiдповiдностi з статтями 20,21,22,24 та iншими Закону ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ», правилами Цивiльного кодексу та iнших законодавчих актiв. По-друге, вказiвками закону у даному разi i норми полоВнжень про поставки, транспортних статутiв, вiдповiдних праВнвил перевезення вантажiв, прийнятих згiдно з ними, тощо. По-третi, це i норми вiдомчих нормативних актiв: положень, iнструкцiй, наказiв, нормативно-технiчних документiв. Щодо так званих планованих договорiв дii принцип виконання iх вiдповiдно до актiв планування.

Господарськi договори, щодо яких не iснуi будь-яких ВлвкаВнзiвокВ», виконуються Влвiдповiдно до вимог, що звичайно ставВнлятьсяВ» (ст.161 ЦК).

Але бiльш детальнiше я розгляну зовнiшньоекономiчнi договори на розглядi яких я зупинюсь в наступнiй частини своii роботи. Та використаю примiрний договiр.

ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНРЖ ДОГОВОРИ

Вз 1. Визначення поняття зовнiшньоекономiчноi дiяльностi

Включення Украiни в мiжнароднi ринковi вiдносини пов'язане дедалi ширшим застосуванням у господарськiй дiяльностi украiнських пiдприiмств договорiв з iноземними фiрмами i компанiями.

Ст. 4 Закону Украiни ВлПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьВ» вiдноВнсить до зовнiшньоекономiчноi дiяльностi експорт та iмпорт товарiв капiталiв та робочоi сили, надання суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни послуг iноземним суб'iктам господарськоi дiяльВнностi, в тому числi виробничих, транспортно-експедицiйних, страхоВнвих, консультацiйних, маркетингових, експортних, посередницьких брокерських, агентських, консигнацiйних, управлiнських, облiкових, аудиторських, юридичних, туристичних, наукову, науково-технiчну, науково-виробничу, виробничу, навчальну та iншi види кооперацii з iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi, навчання та пiдгоВнтовку спецiалiстiв на комерцiйнiй основi, мiжнароднi фiнансовi опеВнрацii та операцii з цiнними паперами, кредитнi та розрахунковi опеВнрацii мiж суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi, створення суб'iктами зовнiшньоВнекономiчноi дiяльностi банкiвських, кредитних та страхових установ на територii Украiни та за ii межами, спiльну пiдприiмницьку дiяльнiсть мiж суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземВнними суб'iктами господарськоi дiяльностi, що включаi створення спiльних пiдприiмств рiзних видiв i форм, проведення спiльних госВнподарських операцiй та спiльне володiння майном як на територii Украiни, так i за ii межами, пiдприiмницьку дiяльнiсть на територii Украiни, пов'язану з наданням лiцензiй, патентiв, ноу-хау, торговельВнних марок та iнших нематерiальних об'iктiв власностi з боку iноземВнних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, аналогiчну дiяльнiсть суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi за межами Украiни, органiзацiю та здiйснення дiяльностi в галузi проведення виставок, аукцiонiв, торгiв, конференцiй, симпозiумiв, семiнарiв та iнших подiбних заходiв, що здiйснюються на комерцiйнiй основi, за участю суб'iктiв зовнiшньоВнекономiчноi дiяльностi, органiзацiю та здiйснення оптовоi, консигнаВнцiйноi та роздрiбноi торгiвлi на територii Украiни, товарообмiннi (барВнтернi) операцii та iншу дiяльнiсть, побудовану на формах зустрiчноi торгiвлi мiж суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземВнними суб'iктами господарськоi дiяльностi, оренднi, в тому числi лiзинВнговi, операцii мiж суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi, операцii по придбанню продажу та обмiну валюти на валютних аукцiонах, валютних бiржах та на мiжбанкiвському валютному ринку, роботи на контрактнiйцiй основi фiзичних осiб Украiни з iноземними суб'iктами господарськоi дiяльностi як на територii Украiни, так i за ii межами, роботи iноземних фiзичних осiб на контрактнiй сплатнiй основi суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi як на територii УкраiВнни, так i за ii межами.

Тобто практично будь-якi цивiльно-правовi вiдносини украiнсьВнких фiзичних або юридичних осiб з iноземними фiзичними або юриВндичними особами пiдпадають пiд визначення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.

Така дiяльнiсть здiйснюiться на пiдставi укладених мiж украiнсьВнкими та iноземними суб'iктами зовнiшньоекономiчних договорiв (конВнтрактiв).

Вз 2. Поняття зовнiшньоекономiчного договору (контракту)

Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) тАФ матерiально оформВнлена угода двох або бiльше суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення iх взаiмних прав та обов'язкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.

Договiр (контракт) укладаiться вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьВ» та iнших законiв Украiни з урахуВнванням мiжнародних договорiв Украiни.

За своiю юридичною природою зовнiшньоекономiчний договiр i цивiльно-правовою угодою, спрямованою на встановлення, змiну або припинення цивiльних .прав та обов'язкiв. Таким чином, на зовнiшВнньоекономiчнi договори (контракти) повною мiрою розповсюджуютьВнся як норми, встановленi главою 3 ЦивК Украiни, так i спецiальне законодавство, що регулюi форму, порядок укладення та визнання Цих угод недiйсними.

Ч. 2 ст. 6 Закону Украiни ВлПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьВ» встановлено, що зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) укладаiться. У письмовiй формi, якщо iнше не встановлено законом або мiжнаВнродним договором Украiни.

Вз 3. Недiйснiсть зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв)

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 45 ЦивК Украiни для зовнiшньоторговельВнноi угоди недодержання форми безумовно тягне за собою недiйснiсть угоди.

Пiд недiйснiстю угод у цивiльному законодавствi розумiiться ненастання в силу закону тих юридичних наслiдкiв, яких сторони бажаВнли викликати при укладеннi угоди.

Ст. 48 Цивiльного кодексу встановлюi загальне принципове праВнвило про недiйснiсть угод: ВлНедiйсною i та угода, що не вiдповiдаi вимогам законуВ».

Наявнiсть цього загального правила дозволяi законодавцю обВнмежитись у регулюваннi окремих випадкiв недiйсностi встановленням норм, що вiдносяться до найбiльш типових видiв недiйсних угод.

Ст. 48 ЦивК застосовуiться лише до тих угод, якi не вiдповiдають вимогам закону, але недiйснiсть iх окремо законом не встановлена. Таким чином, якщо угода пiдпадаi пiд дiю спецiальноi норми, що пеВнредбачаi ii недiйснiсть, ст. 48 не застосовуiться. Спецiальною норВнмою для визнання зовнiшньоекономiчноi угоди недiйсною у разi неВндодержання форми та порядку укладення цiii угоди i ст. 45 ЦивК Украiни.

Ч. 5 ст. б Закону Украiни ВлПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьВ», крiм загального правила про недiйснiсть зовнiшньоекономiчних угод у випадку невiдповiдностi вимогам законiв Украiни, аналогiчному ст. 48 ЦивК, встановлюi також додаткову пiдставу для визнання зовнiшВнньоекономiчноi угоди недiйсною, а саме: невiдповiднiсть вимогам мiжнародних договорiв Украiни, i застосовуiться для визнання таких угод недiйсними саме на цiй пiдставi.

Вз 4. Права та обов'язки сторiн. Умови зовнiшньоекономiчного договору

Права та обов'язки сторiн зовнiшньоекономiчноi угоди визначаВнються правом мiсця ii укладання, якщо сторони не погодили iнше, i вiдображаються в умовах договору (контракту).

До умов, якi повиннi бути передбаченi в договорi (контрактi) вiдноВнсяться:

1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та мiсце його уклаВндення.

1.2. Преамбула.

У преамбулi визначаiться повне найменування сторiн тАФ учасникiв зовнiшньоекономiчноi операцii, пiд якими вони офiцiйно зареiстроВнванi, iз зазначенням краiни, скорочене визначення сторiн як контраВнгентiв (ВлПродавецьВ», ВлПокупецьВ», ВлЗамовникВ», ВлПоставникВ» тощо) та найменування документiв, якими керуються контрагенти при укВнладеннi договору (контракту) (статут пiдприiмства, установчий доВнговiр тощо).

1.3. Предмет договору (контракту).

У цьому роздiлi визначаiться, який товар (роботи, послуги) один з контрагентiв зобов'язаний поставити (здiйснити) iншому, iз зазнаВнченням точного найменування, марки, сорту або кiнцевого результаВнту роботи, що виконуiться.

У випадку бартерного (товарообмiнного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницькоi сировини визначаiться також точне найменування (марка, сорт) зустрiчних поставок (або назва товару, що i кiнцевою метою переробки давальницькоi сироВнвини).

Якщо товар (робота, послуга) потребуi бiльш детальноi характеВнристики або номенклатура товарiв (робiт, послуг) досить велика, то все це вказуiться у додатку (специфiкацii), який маi бути невiд'iмною частиною договору (контракту), про що робиться вiдповiдна позначВнка у текстi договору (контракту). Для бартерного (товарообмiнного) договору (контракту) згаданий додаток (специфiкацiя), крiм того, балансуiться по загальнiй вартостi експорту та iмпорту товарiв (робiт, послуг).

У додатку до договору (контракту) на переробку давальницькоi сировини вказуiться вiдповiдна технологiчна схема такоi переробки.

Технологiчна схема переробки давальницькоi сировини повинна вiдображати:

тАФ усi основнi етапи переробки сировини та

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права