Основы права

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ АВРЖАЦРЖЙНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

РЖнститут заочного i дистанцiйного навчання

Контрольна робота

Основи права

Виконав: ---------------------------

-------------------------------------

------------------

м. Киiв

2003 рiк

Завдання №3

1. Функцii науки загальноi теорii держави i права.

2. Вибори в конституцiйному правi. Види виборiв. Виборча система Украiни.

3. Директор пiдприiмства тАЬОболоньтАЭ пiдписав наказ про прийняття на роботу Квiткаiва РЖ. слюсарем, з випробувальним строком 3 мiсяцi. Чи передбачено законодавством Украiни встановлення строку випробування при прийомi на роботу? Якщо так, то пояснiть порядок прийняття на роботу працiвникiв з випробувальним термiном.

1. Функцii науки загальноi теорii держави i права.

Предметом теорii держави i права i найбiльш загальнi закономiрностi виникнення, розвитку й функцiонування держави i права, а також система основних правових понять i категорiй.

Теорiя держави i права як фундаментальна теоретична наука виконуi ряд специфiчних функцiй:

Онтологiчна функцiя.

Виконуючи цю функцiю, теорiя держави i права вiдповiдаi на запитання, що таке держава й право, як вони виникли i що являють собою в даний час.

Методологiчна функцiя.

Будучи фундаментальною наукою, теорiя права й держави виконуi стосовно галузевих юридичних наук методологiчну функцiю, задаючи iм визначений рiвень, теоретичну й логiчну цiлiснiсть. Узагальнюючи державно-правову практику, теорiя держави i права формулюi iдеi й висновки, що мають принципове значення для юриспруденцii у цiлому. Вони i "несучими конструкцiями" галузевих i спецiальних юридичних наук, наприклад, категорii "система права", "система законодавства", "правовий iнститут", "норма права" i т.д. При цьому методологiя теорii права й держави формуiться в результатi застосування законiв дiалектики, фiлософських категорiй, соцiологiчних закономiрностей до аналiзу права й держави, державно-правових явищ.

РЖдеологiчна функцiя.

Пiд iдеологiiю розумiiться система поглядiв i принципiв тiii чи iншоi групи населення, суспiльства, соцiального шару. РЖнодi для великоi групи чи населення нацii iснуi iдина iдеологiя. Як приклад можна привести колишнiй СРСР, де iснувала тiльки одна iдеологiя - марксистко-ленiнська. Якщо взяти день сьогоднiшнiй, то як приклад можна привести США, де iснуi так називана американська мрiя, де кожен американець вiрить, що в нього iсти шанс стати процвiтаючим людиною. При втратi суспiльством iдеологiчного орiiнтира в державi починають вiдбуватися смути й хвилювання, рiзко виростаi крива злочинностi. Тому теорiя держави i права виробляi свого роду рекомендацii, якi варто застосовувати для вироблення в суспiльства визначеноi правовоi й полiтичноi культури, не суперечнiй полiтицi, що проводиться державою. Для цiii мети держава може використовувати рiзнi засоби й методи.

Евристична функцiя (вiд грецького слова "еврика" - вiдкриття).

Теорiя держави i права дослiджуi не тiльки вiдомi вже закономiрностi понять держави i права i зв'язаних iз ними явищ, але i знаходить новi закономiрностi, породженi реалiями громадського життя.

Практично-прикладна функцiя.

Будь-яка держава, яким би розвитим воно нi було, чи рано пiзно зiштовхуiться з проблемами, на якi вiдразу вiдповiдь важко знайти. Тодi теорiя держави i права, ТСрунтуючись на наявному практичному й теоретичному матерiалi, даi рекомендацii як вирiшити ту чи iншу виниклу проблему.

Прогностична функцiя.

Як нам вiдомо, предметом теорii держави i права i загальнi закономiрностi виникнення, функцiонування й розвитку держави i права, iхнього мiсця в життi суспiльства i полiтичнiй системi. Вивчаючи цi закономiрностi, теорiя держави i права прогнозуi подальший розвиток цих понять, змiна державно-правовоi сфери, що у свою чергу дозволяi уникнути непоправних помилок.

Слiд зазначити, що усi функцii теорii держави i права тiсно переплетенi й взаiмне доповнюють один одного. Лише у своiй сукупностi вони дають нам повне представлення про призначення теорii держави i права.

Гносеологiчна функцiя (функцiя пiзнання).

Виконуючи цю функцiю, теорiя держави i права виробляi теоретичнi прийоми й способи пiзнання, що в остаточному пiдсумку приводить до розвитку правового пiзнання.

Виявляiться в тiм, що в ii рамках пiзнаються всi державно-правовi явища, у першу чергу, право й держава, процес iхнього функцiонування. Важливе мiсце в пiзнавальнiй дiяльностi належить концепцiям, тобто визначеним способам розумiння, трактування державно-правових явищ. Процес пiзнання права й держави лише тодi плiдна, коли i не одна, а ряд концепцiй по однойменних проблемах. Творчий аналiз рiзних концепцiй, дискусii по актуальних питаннях права й держави збагачують i розвивають юридичну науку, дозволяють виробити визначений варiант по тому чи iншому питанню.

Полiтико-управлiнська функцiя.

Держава i право - це полiтичнi поняття, вони необхiднi для утримання полiтичноi влади в руках того чи iншого соцiального прошарку. Для того щоб знати, як керувати державою, як користатися таким могутнiм засобом впливу на маси, як право, необхiдно мати науковi основи внутрiшньоi й зовнiшньоi полiтики, що i покликано робити теорiя держави i права.

РЖнформацiйна функцiя.

Виражаiться в передачi зведень, iхньоi трансформацii у знання про право й державу, правовi почуття i духовнi цiнностi на основi узагальнення отриманих даних про змiст i сутнiсть права й держави. У свою чергу це сприяi упорядкуванню знань, приведенню iх у визначену систему по конкретних юридичних дисциплiнах.

Аналiтична функцiя.

Полягаi в дослiдженнi дiючого законодавства, у його систематичному викладi. Функцiя ця складаiться насамперед у з'ясуваннi змiсту закону, ретельному вивченнi його змiсту. Задача теорii права й держави - вивчити практику застосування закону, ефективнiсть його впливу на тi чи iншi суспiльнi вiдносини, що дозволяi з'ясувати як достоiнства, так i недолiки законодавства.

2. Вибори в конституцiйному правi. Види виборiв. Виборча система Украiни.

Вибори i найважливiшим iнститутом сучасноi демократii, однiii з головних форм вираження волi народу i його участi в керуваннi державними й суспiльними справами, через iхнi посередництво народ визначаi своiх представникiв i надiляi iх мандатом на здiйснення його суверенних прав по реалiзацii влади.

Вибори можуть бути парламентськими i президентськими; органiв держави i мiсцевого самоврядування; черговими, повторними й позачерговими (достроковими); на альтернативнiй основi i безальтернативними (якщо висуваiться тiльки один кандидат) i т. д

Вибори зв'язанi зi складним комплексом суспiльних вiдносин, учасниками яких i державу в особi уповноважених на те органiв державноi влади, виборчi комiсii, полiтичнi партii, виборчi блоки, громадськi органiзацii, збори виборцiв, трудовi колективи, кандидати в депутати, iхнi довiренi особи, виборцi й iн.

Стаття 2. Види виборiв

Вибори депутатiв можуть бути черговими, позачерговими, повторними, а також замiсть депутатiв, що вибули.

Виборча система - це сукупнiсть упорядкованих суспiльних вiдносин, зв'язаних iз виборами органiв держави i мiсцевого самоврядування.

У своiй основi ця система регулюiться нормами конституцiйного права, але не зводиться лише до конституцiйних правовiдносин. Вона регулюiться i не правовими нормами - корпоративними, моральними й iн.

Поняття Влвиборча системаВ» уживаiться також i в iншiм значеннi як спосiб розподiлу депутатських мандатiв мiж кандидатами в залежностi вiд результатiв голосування. Основними виборчими системами в цьому змiстi i мажоритарна, пропорцiйна i змiшана.

Мажоритарна виборча система (вiд французького majore - бiльшiсть) передбачаi голосування за персонального кандидата. Перемагаi той, хто одержить бiльш 50% голосiв виборцiв (мажоритарна система абсолютноi бiльшостi), чи той, хто набере голосiв бiльше, нiж кожний з його конкурентiв окремо (мажоритарна система вiдносноi бiльшостi).

Пропорцiйна (вiд лат. prorportio - спiввiдношення, визначена частина) виборча система передбачаi вибори депутатiв по партiйних списках у багатомандатних округах. Виборцi голосують за список тiii чи iншоi партii. Але для проходження партii у парламент установлюiться процентний бар'iр голосiв виборцiв тАУ 3-5%.

Змiшана система передбачаi сполучення мажоритарноi й пропорцiйноi систем.

В Украiнi змiшана система виборiв. Вона передбачена Законом ВлПро вибори народних депутатiв УкраiниВ» вiд 24 вересня 1997 р. з наступними змiнами й доповненнями.

Депутати обираються громадянами Украiни на основi загального, рiвного, прямого виборчого права шляхом таiмного голосування по змiшанiй (мажоритарно-пропорцiйноi) системi. Виборчий процес здiйснюiться на засадах вiльного, рiвного висування кандидатiв у депутати, гласностi й вiдкритостi, рiвних можливостей для всiх кандидатiв.

Участь громадян Украiни у виборах i добровiльним. Вважаiться, що виборцi, що не прийняли участь у голосуваннi, пiдтримують волевиявлення виборцiв, що прийняли участь у голосуваннi.

Усього обираiться 450 депутатiв. З них 225 по одномандатних округах i 225 по списках кандидатiв у депутати вiд полiтичних партiй, виборчих блокiв партiй по багатомандатному виборчому окрузi на основi пропорцiйного представництва.

Одномандатнi округи утворяться Центральною виборчою комiсiiю з приблизно рiвним числом виборцiв у кожнiм виборчому окрузi. Територiiю багатомандатного виборчого округу i територiя Украiни, а його центром - мiсто Киiв. Виборцями цього округу i всi громадяни Украiни, що мають виборче право.

Виборче право - це система правових норм, що регулюють суспiльнi вiдносини, зв'язанi з виборами органiв державноi влади i мiсцевого самоврядування.

Виборче право - один з iнститутiв конституцiйного права.

Джерелами виборчого права Украiни, що закрiплюють порядок органiзацii й проведення виборiв в Украiнi i Конституцiя, Закон Украiни ВлПро вибори народних депутатiв УкраiниВ», Закон Украiни ВлПро вибори Президента УкраiниВ», Закон Украiни ВлПро вибори депутатiв i голiв сiльських, селищних, районних, мiських, районних у мiстах, обласних РадВ».

Поняття Влвиборче правоВ» також може використовуватися в iншiм значеннi (у суб'iктивному змiстi) як суб'iктивне право громадянина обирати (активне виборче право) i бути обраним (пасивне виборче право) у державнi органи й органи мiсцевого самоврядування. Активне виборче право виникаi з 18 рокiв (ст. 70), а пасивне - з 21 року (ст. 76).

При цьому видiляiться активне виборче право - право обирати, тобто брати участь у виборах; i пасивне виборче право - право бути обраним в органи державноi влади i мiсцевого самоврядування.

Основою виборчого права Украiни i демократичнi принципи загального, рiвного i прямого виборчого права при таiмному голосуваннi.

Законом Украiни ВлПро вибори народних депутатiв УкраiниВ» передбаченi етапи органiзацii й проведення виборiв:

- висування й реiстрацiя кандидатiв у депутати;

- передвиборна агiтацiя;

- голосування;

- пiдрахунок голосiв i визначення результатiв виборiв.

Кожен виборець одержуi два бюлетенi: один для голосування по виборам в одномандатному i другiй для голосування по виборам у багатомандатному загальнодержавному виборчих округах.

У бюлетень для голосування по одномандатному виборчому окрузi вносяться за абеткою всi зареiстрованi в цьому окрузi кандидати в депутати з указiвкою прiзвища, iменi, по батьковi, року народження, посади (заняття), мiсця роботи й проживання, партiйностi.

У бюлетень для голосування по багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузi вносяться назви полiтичних партiй, виборчих блокiв партiй у порядку, визначеному жеребкуванням, що проводить центральна виборча комiсiя пiсля реiстрацii спискiв кандидатiв у депутати вiд полiтичних партiй, виборчих блокiв партiй з обов'язковим перелiком полiтичних партiй, що утворили виборчий блок, а також з указiвкою прiзвища з iнiцiалами перших п'яти кандидатiв iз внесеного кожною полiтичною партiiю, виборчим блоком партiй списку кандидатiв у депутати.

Обраним по одномандатному виборчому окрузi вважаiться кандидат у депутати, що одержала бiльшiсть голосiв виборцiв, що прийняли участь у голосуваннi, щодо iнших кандидатiв, що балотувалися в даному виборчому окрузi.

Право бути обраним по багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузi одержують кандидати в депутати вiд полiтичних партiй, виборчих блокiв партiй, що перебороли 4 % бар'iр голосiв виборцiв. Депутатськi мандати мiж ними розподiляються пропорцiйно числу отриманих ними голосiв.

Списки кандидатiв у депутати вiд полiтичних партiй, виборчих блокiв партiй, що одержали менш 4% голосiв виборцiв, що прийняли участь у голосуваннi, не одержують право на участь у розподiлi депутатських мандатiв.

Депутатом мiсцевоi ради може бути обраний громадянин Украiни, що на день виборiв досяг 18 рокiв, маi виборчi права i постiйно чи проживаi працюi на територii вiдповiдного ради

Народним депутатом Украiни може бути громадянин Украiни, що досяг на день виборiв 21 року, що маi право голосу i проживаi в Украiнi протягом останнiх п'яти рокiв

Прямi чи непрямi чи пiльги обмеження виборчих прав громадян Украiни в залежностi вiд походження, соцiального i майнового положення, расовоi i нацiональноi приналежностi, пiдлоги, утворення, мови, вiдносини до релiгii, полiтичних переконань, роду й характеру занять, не передбаченi чинним законодавством, забороненi.

Не мають права голосу громадяни, визнанi судом недiiздатними.

Здiйснення виборчого права припиняiться на вiдповiдний перiод для облич, що мiстяться по вироку суду в мiсцях позбавлення волi, а також обличчя, що знаходяться за рiшенням суду в мiсцях примусового лiкування.

Принцип рiвного виборчого права означаi, що кожен виборець в Украiнi маi, на виборах Президента Украiни i на виборах народних депутатiв Украiни один голос. Пiд час виборiв депутатiв i голiв мiсцевих Рад виборець маi один голос по виборам депутатiв вiдповiдних мiсцевих рад i один голос на виборах голови вiдповiдного ради.

Усi виборцi беруть участь у виборах на рiвних пiдставах, тобто голос кожного виборця дорiвнюi голосу будь-якого iншого виборця i жоден виборець не маi нiяких переваг перед iншими виборцями.

Наявнiсть у кожного виборця тiльки одного голосу забезпечуiться тим, що виборець не може бути включений бiльш нiж в один список виборцiв; вiн голосуi особисто i для одержання виборчого бюлетеня потрiбно пред'явлення документа, що засвiдчуi особистiсть виборця, а в списку виборцiв робиться оцiнка про видачу виборчого бюлетеня.

Участь у виборах на рiвних пiдставах забезпечуiться тим, що виборчi округи по кожним виборам утворяться з приблизно рiвним числом виборцiв. Таким чином, голос виборця в одному виборчому окрузi дорiвнюi голосу виборця в будь-якому iншому виборчому окрузi.

Принцип прямого виборчого права виражаiться в тiм, що Президент, народнi депутати й голови мiсцевих рад обираються громадянами безпосередньо, а не нижчестоящими представницькими чи органами спецiальними вибiрниками, тобто виборець самостiйно виражаi свою волю, особисто подаi свiй голос за той, кому вiн довiряi представництво своiх iнтересiв.

Принцип таiмного голосування полягаi в тому, що контроль за волевиявленням голосуючих не допускаiться. Таiмне голосування забезпечуiться поруч гарантiй: виборець особисто заповнюi виборчий бюлетень, залишаючи в ньому прiзвище того кандидата, за який вiн голосуi Заповнений бюлетень виборець особисто опускаi у виборчу урну, не проставляючи своi прiзвище В примiщеннi для виборiв придiляються спецiальнi чи кiмнати обладнаються окремi кабiни для заповнення виборчих бюлетенiв, у яких забороняiться присутнiсть кого-небудь, крiм голосуючого, причому виборчi урни встановлюються таким чином, щоб голосуючi при пiдходi до них обов'язково проходили через кабiни для таiмного голосування.

Вибори народних депутатiв Украiни проводяться в останню недiлю березня четвертого року повноважень Верховноi Ради Украiни. (Черговi вибори у Верховну Раду Украiни будуть проведенi в березнi 1998 р.).

Позачерговi вибори у Верховну Раду Украiни призначаються Президентом Украiни i проводяться в перiод шiстдесятьох днiв iз дня опублiкування рiшення про дострокове припинення повноважень Верховноi Ради Украiни.

Проведення виборiв народних депутатiв Украiни органiзують виборчi комiсii: Центральна виборча комiсiя з виборiв народних депутатiв Украiни; окружнi виборчi комiсii; дiльничнi виборчi комiсii.

Вибори проводяться по 450 одномандатних виборчих округах на основi абсолютноi бiльшостi, тобто вiд кожного виборчого округу обираiться тiльки один депутат i тiльки в тому випадку, якщо вiн одержить абсолютну бiльшiсть голосiв виборцiв, що прийняли участь у голосуваннi.

Для проведення голосування й пiдрахунку голосiв виборчi округи подiляються на виборчi дiльницi з числом вiд 20 до 3000 виборцiв. По кожнiй виборчiй дiльницi складаються списки виборцiв, у якi включаються всi громадяни Украiни, що досягли до дня чи виборiв у день виборiв 18 рокiв, що проживають на момент складання списку на територii даноi виборчоi дiльницi i маючи право брати участь у голосуваннi, Виборець може бути включений у список виборцiв лише на однiй виборчiй дiльницi

Право висування кандидатiв у депутати належить громадянам Украiни, що маi право голосу. Це право реалiзуiться як безпосередньо, так i через полiтичнi партii i iхнi виборчi блоки, зареiстрованi вiдповiдно до законодавства, i трудовi колективи

Висування кандидатiв у народнi депутати Украiни проводиться у два етапи. На першому висуваiться претендент на кандидати - у депутати, на другому - безпосередньо кандидат у депутати.

Партii, iхнi виборчi блоки, що беруть участь у виборчiй кампанii, пiсля iхньоi реiстрацii Центральною виборчою комiсiiю мають право висунути лише по одному кандидатi в депутати по кожнiм виборчому окрузi через своi регiональнi вiддiлення (осередку)

При висуваннi претендента на кандидата в депутати виборцями необхiдно, щоб не менш десяти виборцiв, що проживають у межах виборчого округу, по якому висуваiться кандидат, пiдписали заяву про це з указiвкою прiзвища, iменi, по батьковi, дати народження, серii й номери паспорта, домашньоi адреси.

При висуваннi претендента на кандидата в депутати трудовим колективом заява вiд iменi колективу пiдписуiться обличчям, уповноваженим на те чи зборами конференцiiю, що висунули претендента.

На другому етапi претендент на кандидата в депутати, висунутий виборцями, партiiю (виборчим блоком), трудовим колективом, може бути зареiстрований як кандидат у депутати, якщо його пiдтримають своiми пiдписами не менш 300 виборцiв даного виборчого округу. Один виборець вправi пiдписатися в пiдтримку тiльки одного претендента на кандидата в депутати по своiму виборчому окрузi. В» Списки виборцiв, що пiдтримують претендента на кандидата в депутати, представляються в окружну виборчу комiсiю не пiзнiше чим за 45 днiв до виборiв -

Реiстрацiю кандидата в депутати здiйснюi вiдповiдна окружна виборча комiсiя .не пiзнiше чим на п'ятий день пiсля представлення всiх необхiдних для реiстрацii документiв i внесення грошовоi застави в розмiрi п'яти мiнiмальних заробiтних плат, що повертаiться, якщо кандидат одержить на виборах не менш п'яти вiдсоткiв голосiв виборцiв, що прийняли участь у виборах. Те саме обличчя не може бути зареiстроване бiльш нiж в одному виборчому окрузi.

Усi зареiстрованi кандидати в депутати з указiвкою прiзвища, iменi, по батьковi, року народження, партiйностi, посади (заняття), включаються за абеткою у виборчий бюлетень.

З моменту реiстрацii кандидат у депутати маi право проводити передвиборну кампанiю. Для ведення передвиборноi кампанii законом установленi визначенi гарантii дiяльностi кандидатiв: рiвне право брати участь i виступати на передвиборних зборах, мiтингах, нарадах, засiданнях, у печатцi, по телебаченню, радiо; можливiсть викладати програму своii майбутньоi дiяльностi; можливiсть мати довiрених осiб, що допомагають у проведеннi виборчоi кампанii; звiльнення кандидатiв вiд виробничих чи службових обов'язкiв для участi в передвиборних заходах; право на безплатний проiзд на усiх видах пасажирського транспорту (крiм таксi) у межах вiдповiдного виборчого округу; недоторканнiсть кандидата, що виражаiться в тiм, що кандидат не може бути притягнутий, до карного. вiдповiдальностi, арештований, або пiддадуть мiрах адмiнiстративного стягнення, що накладаiться в судовому порядку, без згоди Центральноi виборчоi комiсii.

Голосування проводиться в день виборiв з 7 до 20 годин. Для виборiв депутатiв кожному виборцю видаiться бюлетень для голосування. Виборчi бюлетенi видаються дiльничною виборчою комiсiiю на пiдставi списку виборцiв виборчоi дiльницi по пред'явленнi виборцем чи паспорта iншого документа, що засвiдчуi особистiсть. Про одержання виборчого бюлетеня виборець розписуiться в списку виборцiв. Кожен виборець голосуi особисто. Голосування за iнших облич не допускаiться. Виборчий бюлетень заповнюiться голосуючим у чи кабiнi кiмнатi для таiмного голосування. При заповненнi бюлетеня забороняiться присутнiсть кого б те нi було, крiм голосуючого. Голосуючий може залишити в бюлетенi прiзвище лише одного чи кандидата не залишати нi однiii, викреслюючи в бюлетенi для голосування прiзвища тих кандидатiв, проти яких вiн голосуi.

Пiсля закiнчення голосування дiльничною виборчою комiсiiю на пiдставi списку виборцiв установлюiться загальне число виборцiв, що прийняли участь у голосуваннi i виробляiться пiдрахунок голосiв окремо по кожнiм кандидатi в депутати.

Установлення результатiв виборiв по виборчому окрузi виробляiться вiдповiдноi окружною виборчою комiсiiю.

Обраним вважаiться кандидат, що одержав на виборах бiльше половини голосiв виборцiв, що прийняли участь у голосуваннi, але не менш 25% вiд числа виборцiв, внесених у списки виборцiв даного округу.

Вибори визнаються що не вiдбулися, якщо в них узяло участь менш 50% вiд числа виборцiв, внесених у списки виборцiв даного округу, а також у зв'язку з вибуттям усiх зареiстрованих по окрузi кандидатiв.

Окружна виборча комiсiя може визнати вибори недiйсними, якщо в ходi iхнього чи проведення при пiдрахунку голосiв мали мiсце порушення Закону, що iстотно вплинули на результати голосування.

Якщо у виборчий бюлетень було включено бiльш двох кандидатiв i жоден iз них не був обраний, окружна виборча комiсiя призначаi повторне голосування по двох кандидатах, що одержав найбiльше число голосiв, не вважаючи тих кандидатiв, що перед повторним голосуванням вибули з балотування. Повторне голосування у виборчому окрузi проводиться не пiзнiше двотижневого термiну пiсля загальних виборiв.

Президент Украiни обираiться на основi загального, рiвного i прямого виборчого права шляхом таiмного голосування термiном на п'ять рокiв.

Президентом Украiни може бути обраний громадянин Украiни, що досяг тридцяти п'яти рокiв, що маi право голосу, що проживаi в Украiнi протягом десяти рокiв i володii державною мовою. Те саме обличчя не може бути Президентом Украiни бiльш двох термiнiв пiдряд.

Черговi вибори Президента Украiни проводяться в останню недiлю жовтня п'ятого року повноважень Президента Украiни.

У випадку дострокового припинення повноважень Президента Украiни вибори Президента Украiни проводяться в перiод дев'яноста днiв iз дня припинення повноважень (ст. 103 Конституцii) Призначення дострокових виборiв Президента Украiни здiйснюiться на основi рiшення Верховноi Ради Украiни (ст. 85 Конституцii).

Виборчий процес здiйснюiться на засадах: вiльного i рiвноправного висування кандидатiв у Президенти Украiни; гласностi i вiдкритостi; рiвностi можливостей для всiх кандидатiв у проведеннi виборчоi кампанii; неупередженостi до кандидатiв iз боку державних органiв, установ i органiзацiй, органiв мiсцевого самоврядування; волi агiтацii.

Проведення виборiв Президента Украiни органiзують виборчi комiсii: Центральна виборча комiсiя з виборiв Президента Украiни (ii повноваження покладенi на Центральну виборчу комiсiю з виборiв народних депутатiв Украiни; окружнi виборчi комiсii; дiльничнi виборчi комiсii).

Для проведення виборiв Президента Украiни Центральна виборча комiсiя утворить 27 виборчих округiв (по одному в Автономнiй Республiцi Крим, областях Украiни, мiстах Киiвi i "Севастополевi).

Для проведення голосування й пiдрахунку голосiв виборчi округи подiляються на виборчi дiльницi з числом вiд 20 до 3000 виборцiв. По кожнiм виборчому окрузi складаються списки виборцiв, у якi включаються всi громадяни Украiни, що досягли до дня чи виборiв у день виборiв 18 рокiв, що проживають на момент складання списку на територii даноi виборчоi дiльницi i маючи право брати участь у голосуваннi. Виборець може бути включений у список виборцiв лише на однiй виборчiй дiльницi.

Право висування кандидатiв у Президенти Украiни належить громадянам Украiни, що маi право голосу. Це право реалiзуiться через полiтичнi партii i iхнi виборчi блоки, зареiстрованi вiдповiдно до законодавства, а також збори виборцiв.

Висування кандидатiв у Президенти Украiни проводиться у два етапи. На першому етапi висуваiться претендент на кандидати в Президенти . Украiни, а на другому визначаiться кандидат у Президенти Украiни.

Партii (виборчi блоки), що нараховують не менш 1000 членiв, мають право висунути кандидата в Президенти Украiни пiсля iхньоi реiстрацii Центральною виборчою комiсiiю в якостi, що беруть участь у виборах Президента Украiни.

Претендент висуваiться партiiю на з'iздi, чи конференцii iншому форумi, що i вищим статутним керiвним органом партii. Порядок проведення з'iзду (конференцii, загальних зборiв i т.п.) партii визначаiться ii статутом.

З'iзд (конференцiя) правомочний вирiшувати питання висування претендента, якщо на ньому присутнi бiльш 2/3 обраних делегатiв, але не менш 200 обличчя.

Збори виборцiв маi право висунути кандидата в Президенти Украiни, якщо в ньому беруть участь не менш 500 громадян Украiни, що мають право голосу. Збори виборцiв можуть проводитися за мiсцем проживання чи на пiдприiмствах, в установах, органiзацiях. Те саме обличчя не може бути учасником бiльш одних зборiв виборцiв по висуванню претендента. Кожен учасник зборiв можуть запропонувати для обговорення будь-яку кандидатуру, у тому числi i свою. Висунутими зборами виборцiв як претендента вважаiться обличчя, за яке проголосували не менш 2/3 учасникiв зборiв.

Претендент може бути зареiстрований як кандидата в Президенти, якщо його кандидатуру пiдтримають своiми пiдписами не менш 100000 громадян Украiни, що мають право голосу, у тому числi не менш 1500 громадян у кожнiм з 2/3 загального числа виборчих округiв. Реiстрацiя кандидатiв у Президенти здiйснюiться Центральною виборчою комiсiiю не пiзнiше чим на п'ятий день пiсля представлення всiх необхiдних документiв

Обличчя, що одержало посвiдчення про реiстрацiю його як кандидата в Президенти Украiни, маi право вести передвиборну агiтацiю.

Час i мiсце, органiзацiя i порядок голосування, пiдрахунок голосiв на виборчiй дiльницi по виборам Президента Украiни визначаються вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро вибори народних депутатiв УкраiниВ»

Вибори визнаються що не вiдбулися, якщо у виборах узяло участь 50 i менш вiдсоткiв виборцiв, внесених у списки виборцiв, а також у зв'язку з вибуттям усiх зареiстрованих кандидатiв у Президенти Украiни.

Установлення результатiв виборiв Президента Украiни виробляiться Центральною виборчою комiсiiю Обраним - Президентом Украiни вважаiться кандидат, що одержав на виборах бiльш половини голосiв виборцiв, що прийняли участь у голосуваннi,

Вибори Президента Украiни можуть бути визнанi недiйсними, якщо в ходi чи виборiв при пiдрахунку голосiв мали мiсце порушення, що iстотно вплинули на пiдсумки голосування.

Якщо у виборчий бюлетень було включено бiльш двох кандидатiв у Президенти Украiни i жоден з них не був обраний, Центральна виборча комiсiя призначаi повторне голосування по виборам Президента Украiни по двох кандидатах, що одержав найбiльше число голосiв, не вважаючи тих кандидатiв, що пiсля першого голосування зняли своi кандидатури Якщо в результатi зняття кандидатур залишився один кандидат у Президенти Украiни, повторне голосування проводиться по цiй кандидатурi. Повторне голосування проводиться не пiзнiше чим у двотижневий термiн пiсля виборiв Президента Украiни. Обраним Президентом Украiни вважаiться кандидат, що у результатi повторного голосування одержав бiльше, нiж iнший кандидат, число голосiв, поданих за нього, перевищуi число голосiв, поданих проти нього. Якщо повторне голосування проводилося лише по однiй кандидатурi, кандидат вважаiться обраним Президентом Украiни, якщо вiн одержав бiльшiсть голосiв виборцiв, що прийняли участь у голосуваннi

Якщо на виборах Президента Украiни балотувалося не бiльш двох кандидатiв у Президенти Украiни i жоден з них не був обраний, а також у випадку визнання виборiв Президента Украiни що не вiдбулися чи недiйсними, чи якщо повторне голосування не дозволило визначити кандидата, обраного Президентом Украiни, Центральна виборча комiсiя не пiзнiше чим на десятий день пiсля встановлення результатiв виборiв вносить у Верховну Раду Украiни представлення про призначення виборiв iз повторним висуванням кандидатiв у Президенти Украiни.

Верховна Рада Украiни не пiзнiше чим у двомiсячний термiн пiсля дня виборiв приймаi рiшення про проведення повторних виборiв Президента Украiни

Нормативною основою виборiв депутатiв i голiв мiсцевих рад i Конституцiя (ст. 141) i Закон Украiни вiд 24 лютого 1994 м ВлПро вибори депутатiв, голiв сiльських, селищних, районних, мiських, районних у мiстах, обласних РадВ» (який ще не приведений у вiдповiднiсть iз Конституцiiю).

Стаття 3. Виборчий процес здiйснюiться на основах вiльного i рiвноправного висування кандидатiв у депутати, гласностi i вiдкритостi, волi агiтацii, рiвних можливостей для всiх кандидатiв у проведеннi виборчоi кампанii, неупередженостi до кандидатiв iз боку органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування i посадовi i службовi обличчя цих органiв.

Стаття 4. Участь громадян Украiни у виборах i добровiльним. (Друге речення частини четвертоi статтi 1 утратило дiю, як таке, котре не вiдповiдаi Конституцii Украiни (i неконституцiйним) на пiдставi Рiшення Конституцiйного Суду Украiни N 1-рп/98 (v001p710-98) вiд 26.02.98) Вважаiться, що виборцi, що не брали участi в голосуваннi на виборах, пiдтримують результати волевиявлення тих виборцiв, що взяли участь у голосуваннi на виборах.

Законодавство про вибори в Украiнi

ЗАКОН УКРАРЗНИ Про вибори народних депутатiв Украiни (Вiдомостi Верховноi Заради (ВВР), 1997, N 43, ст. 16у

Рiшеннi Конституцiйного Суду Украiни N 3-рп/98 (v003p710-98) вiд 25.03.98) (РЖз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1668-III (1668-14) вiд 20.04.2000, ВВР, 2000, N 30, ст.234)

Кодекс законiв про працю Украiни

Глава III

ТРУДОВИЙ ДОГОВРЖР

Стаття 26. Випробування при прийняттi на роботу.

При укладеннi трудового договору може бути обумовлене угодою сторiн випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi, яка йому доручаiться. Умова про випробування повинна бути застережена в наказi (розпорядженнi) про прийняття на роботу.

В перiод випробування на працiвникiв поширюiться законодавство про працю.

Випробування не встановлюiться при прийняттi на роботу: осiб, якi не досягли вiсiмнадцяти рокiв; молодих робiтникiв пiсля закiнчення професiйних навчально-виховних закладiв; молодих спецiалiстiв пiсля закiнчення вищих навчальних закладiв; осiб, звiльнених у запас з вiйськовоi чи альтернативноi (невiйськовоi) служби; iнвалiдiв, направлених на роботу вiдповiдно до рекомендацii медико-соцiальноi експертизи. Випробування не встановлюiться також при прийняттi на роботу в iншу мiсцевiсть i при переведеннi на роботу на iнше пiдприiмство, в установу, органiзацiю, а також в iнших випадках, якщо це передбачено законодавством. (Стаття 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 871-12 вiд 20.03.91, № 6/95-ВР вiд 19.01.95)

Стаття 27. Строк випробування при прийняттi на роботу.

Строк випробування при прийняттi на роботу, якщо iнше не встановлено законодавством Украiни, не може перевищувати трьох мiсяцiв, а в окремих випадках, за погодженням з вiдповiдним комiтетом профспiлки, - шести мiсяцiв.

Строк випробування при прийняттi на роботу робiтникiв не може перевищувати одного мiсяця.

Якщо працiвник в перiод випробування був вiдсутнiй на роботi у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю або з iнших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на вiдповiдну кiлькiсть днiв, протягом яких вiн був вiдсутнiй. (Стаття 27 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР № 5938-11 вiд 27.05.88; Законами № 871-12 вiд 20.03.91, № 263/95-ВР вiд 05.07.95)

Стаття 28. Результати випробування при прийняттi на роботу.

Коли строк випробування закiнчився, а працiвник продовжуi працювати, то вiн вважаiться таким, що витримав випробування, i наступне розiрвання трудового договору допускаiться лише на загальних пiдставах.

Якщо протягом строку випробування встановлено невiдповiднiсть працiвника роботi, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправi розiрвати трудовий договiр. Розiрвання трудового договору з цих пiдстав може бути оскаржене працiвником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорiв у питаннях звiльнення. (Стаття 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 871-12 вiд 20.03.91)

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права