Полiтичнi права i свободи громадян Украiни

ПЛАН:

1. Свобода пересування, вибору мiсця проживання, право вiльного залишення територii Украiни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

2. Право на свободу об'iднання у полiтичнi партii та громадськi органiзацii . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

3. Право брати участь в управлiннi державними справами, всеукраiнському та мiсцевих референдумах, вiльно обирати i бути обраним . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

4. Право збиратися мирно, без зброi i проводити збори, мiтинги,

походи й демонстрацii . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7

5. Право на iнформацiю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

Лiтература

Полiтичнi права i свободи

громадян Украiни

1. Свобода пересування, вибору мiсця проживання, право вiльного залишення територii Украiни

Право на свободу пересування, вибiр мiсця прожиВнвання, вiльне залишення територii Украiни належить кожному, хто на законних пiдставах перебуваi в Украiнi. Отже, цього права позбавленi особи, якi проникли в краiну внаслiдок порушення вiзового режиму або законодавства про в'iзд. Закрiплюючи це право, держава тим самим захищаi територiю краiни, а також своiх громадян, котрi вiдповiдно до своiх iнтересiв та без усяких перепусток можуть переiжджати з однiii мiсцевостi в iншу й визначати собi мiсце проживання.

Ст. 33 Конституцii Украiни, у якiй закрiплене це право, повнiстю вiдповiдаi вимогам Загальноi декларацii прав людини (ст. РЖ3), Мiжнародного пакту про громадянськi й полiтичнi права (ст. 12). Це повнiстю стосуiться як свободи пересування, вибору мiсця проживання в межах краiни, так i можливостi залишати свою краiну i повертатися до неi.

Закрiплення зазначених прав у конституцiйнiй нормi маi велике значення саме по собi, але воно ще й посилюiться тiiюобставиною, що iз свободою пересування i виберу мiсця проживання тiсно пов'язана реалiзацiя багатьох iнших конституцiйних прав i свобод громадян, наприклад, права власностi й спадкування, права на житло, працю, охорону здоров'я i медичну допомогу, виборчi права та iн.

Важливе значення маi закрiплення в Конституцii права вiльно виiжджати за межi Украiни та безпереВншкодно повертатися. Порядок реалiзацii цього права встановлюiться Законом Украiни вiд 21 сiчня 1994 р. "Про порядок виiзду з Украiни i в'iзду в Украiну громадян Украiни".

Згiдно iз Законом, громадяниновi Украiни може бути тимчасово вiдмовлено у правi виiзду за кордон у таки випадках: якщо вiн обiзнаний з вiдомостями, що становлять державну таiмницю; у нього неврегульована алiментнi, договiрнi чи iншi невиконанi зобовтАЩязання; проти нього порушено кримiнальну справу; засуджений за вчинення злочину; ухиляiться вiд виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рiшенням; пiдлягаi призову на строкову вiйськову службу; свiдомо сповiстив про себе неправдивi вiдомостi; до нього подано цивiльний позов до суду; за вироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивiстом чи перебуваi пiд адмiнiстративним наглядом мiлiцii.

Даний перелiк i вичерпним, i кожна пiдстава припиняi свою дiю по закiнченню визначеного часу (вiдбуття покарання, виконання зобов'язаньВ», закiнчення строку вiйськовоi служби тощо).

РЖстотним у правi на виiзд з Украiни i те, що громадянин Украiни не може бути позбавлений права у будь-який час повернутися в Украiну.

2. Право на свободу об'iднання у полiтичнi партii та громадськi органiзацii

Розвинута система громадських об'iднань тАФ неВнвiд'iмний елемент громадянського суспiльства. З РЗх допомогою люди можуть спiльно вирiшувати загальнi проблеми, задовольняти та захищати своi потреби й iнтереси. Громадськi об'iднання не залежать вiд держави, вони здатнi впливати на державнi iнститути i водночас захищати суспiльство вiд необТСрунтованого втручання держави в громадське життя. Конституцiйне право на свободу об'iднаним i юридичною основою створення й дiяльностi полiтичних партiй, професiйних спiлок та iнших громадських органiзацiй.

Названi конституцiйнi положення конкретизуються в Законi Украiни вiд 16 червня 1992 р. "Про обтАЩiднання громадян^тАЭ, який регламентуi змiст права об'iднання, його основнi державнi гарантii, порядок iх створення, дiяльностi, реорганiзацii та лiквiдацii.

Об'iднання громадян тАФ це добровiльне громадське формування, створене на основi iдностi iнтересiв для спiльноi реалiзацii громадянами своiх прав i свобод.

Об'iднання громадян незалежно вiд назви (рух, конгрес асоцiацiя, фонд, спiлка тощо) визнаються полiтичною партiiю або громадською органiзацiiю. Зокрема, полiтичною партiiю i об'iднання громадян - прихильникiв певноi загальнонацiональноi програми суспiльного розвитку, якi головною метою мають участь у виробленнi державноi полiтики, формуваннi органiв влади, мiсцевого самоврядування i представництво в iх складi. Членами полiтичних партiй можуть бути лише громадяни Украiни. Громадською органiзацiiю i об'iднання громадян для задоволення та захисту своiх законних соцiальних, економiчних, творчих, вiкових, нацiонально-культурних, спортивних та iнших спiльних iнтересiв.

Громадяни мають право на участь у професiйних спiлках з метою захисту своiх трудових i соцiально - економiчних прав та iнтересiв. Професiйнi спiлки i громадськими органiзацiями, що об'iднують громадян, i в'язаних спiльними iнтересами за родом професiйноi дiяльностi. Професiйнi спiлки утворюються без попереднього дозволу на основi вiльного вибору iх членiв. Усi професiйнi спiлки мають рiвнi права. Вони здiйснюють нагляд i контроль за додержанням законодавства про працю i правил по охоронi працi, доглядають за житлова - побутовим обслуговуванням працiвникiв, утримують культурно-освiтнi заклади, будинки вiдпочинку, профiлакторii, санаторii, туристичнi та спортивнi установи.

Нiхто не може бути примушений до вступу в будь - яке об'iднання громадян чи обмежений у правах належнiсть або неналежнiсть до полiтичних партiй громадських органiзацiй. Конституцiя гарантуi добi вiльнiсть вступу в об'iднання i перебування в ньому, виключаi будь-який примус. Членство у будь - якiй або профспiлцi не може бути умовою заняття посади в державнiй органiзацii чи взагалi служити пiдставою для обмеження прав та свобод людини.

Усi обтАЩiднання громадян рiвнi перед законом. Обмеження щодо дiяльностi полiтичних партiй та громадських органiзацiй i членства в них встановлюються тiльки Конституцiiю i законами Украiни.

Утворення i дiяльнiсть полiтичних партiй та громадських органiзацiй, програмнi цiлi або дii яких спрямованi на лiквiдацiю незалежностi Украiни, змiну консВнтитуцiйного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенiтету i територiальноi цiлiсностi держави, пiдрив ii безпеки, незаконне захоплення державноi влади, пропаганду вiйни, насильництва, на розпалювання мiж - етнiчноi ворожнечi; посягання на права й свободи людини, здоров'я населення, забороняються.

Полiтичнi партii та громадськi органiзацii не можуть мати воiнiзованих формувань. Не допускаiться створенВння i дiяльнiсть органiзацiйних структур полiтичних партiй в органах виконавчоi та судовоi влади i викоВннавчих органах мiсцевого самоврядування, вiйськових формуваннях, а, також на державних пiдприiмствах, у навчальних закладах та iнших державних установах й органiзацiях.

Заборона дiяльностi об'iднання громадян здiйснюВнiться лише в судовому порядку.

Держава гарантуi полiтичним партiям i громадським органiзацiям рiвнi умови для виконання ними своiх завдань, що служить фактичною i юридичною пiдставою для реалiзацii громадянами Украiни свого права на об'iднання.

3. Право брати участь в управлiннi державними справами, всеукраiнському та мiсцевих референдумах, вiльно обирати i бути обраним

Це право означаi гарантовану громадянам Украiни можливiсть як безпосередньо, гак i через своiх предВнставникiв здiйснювати всю повноту влади. Дане право розвиваi закрiплене у ст. 5 Конституцii Украiни полоВнження про народовладдя, яке маi узагальнений, деклаВнративний характер. А конкретно встановлюiться право громадян на участь у проведеннi референдумiв i вiльних виборiв та бути обраними в органи державноi влади, органи мiсцевого самоврядування, право доступу до дерВнжавноi служби, а також до служби в органах мiсцевого самоврядування.

Закрiплене у ст. 38 Конституцii Украiни право гроВнмадян повнiстю вiдповiдаi мiжнародним нормам, зокреВнма, передбаченому у п. "а" ст. 25 Мiжнародного пакту про громадянськi i полiтичнi права положенню про право кожного громадянина без будь-якоi дискримiнацii та без обТСрунтованих обмежень брати участь у веденнi державних справ як безпосередньо, так i за посередництвом вiльно обраних представникiв".

Ефективне та безперешкодне здiйснення цього права потребуi конкретизацii в законодавствi, встановлення вiдповiдних правил, процедур, заходiв правового захисту.

Всеукраiнський й мiсцевi референдуми i конкретними iнститутами прямого та безпосереднього народовладдя. За iх допомогою громадяни реалiзують своi право на участь в управлiннi державними справами.

Право громадян обирати й бути обраним стоiть у центрi всiх процесiв формування органiв держави, тобто маi владно утворюючий характер. Загальнi вибори органiв державноi влади та органiв мiсцевого самоврядування надають народовi унiкальну можливiсть контро я за дiяльнiстю цих органiв, включаючи повну змiну влаВнди. Вибори i вiльними i здiйснюються на основi загального, рiвного й прямого виборчого права шляхом таiмного голосування. Право обирати мають громадяни Украiни якi на день проведення виборiв досягли 18-ти рокiв, за винятком осiб, яких визнано судом недiiздатними. Право бути обраними мають особи залежно вiд виду виборiв, зокрема, народним депутатом може бути обраний лише громадянин Украiни, який на день виборiв досяг 21-го року, маi право голосу i проживаi в Украiнi протягом останнiх п'яти рокiв. Депутатом мiсцевоi Ради може бути обраний громадянин, який маi право голосу i на день виборiв досяг 18-ти рокiв.

Право доступу до державноi служби означаi, що громадянам Украiни маi бути забезпечена реальна можливiсть займати за виборами, конкурсом, або призначенням посади в державних органах та iх апаратi i здiйсВннювати вiдповiднi державнi функцii. Право на державну службу мають громадяни Украiни незалежно вiд походВнження, соцiального i майнового стану, расовоi та нацiональноi приналежностi, статi, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, мiсця проживання, якi одержали вiд повiдну освiту i професiйну пiдготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний вiдбiр, або за iншою процедурою, передбаченою Кабiнетом Мiнiстрiв УкВнраiни.

i Закон Украiни вiд 16 грудня 1993 р. "Про державну службу" визначаi загальнi засади дiяльностi, а також статус державних службовцiв, якi працюють у державних органах та iх апаратi.

4. Право збиратися мирно, без зброi i проводити збори, мiтинги, походи й демонстрацii

Це право призначене для забезпечення полiтичноi свободи думок, переконань та висловлювань в Украiнi. За юридичним змiстом воно гарантуi громадянам УкраВнiни можливiсть вiльно i необмежене виражати, обговоВнрювати, роз'яснювати, переконувати й поширювати у будь-якiй формi (в межах закону) своi думки, перекоВннання i погляди з усiх питань суспiльного, полiтичного, економiчного та суто культурного життя краiни, зокреВнма, важливих питань, пов'язаних з обговоренням проВнектiв законiв i рiшень загальнодержавного й мiсцевого значення.

Ст. 39 Конституцii Украiни зобов'язуi органiзаторiв проведення зборiв, мiтингiв, походiв i демонстрацiй завчасно сповiщати про це органи виконавчоi влади чи органи мiсцевого самоврядування, що гарантуi органам влади можливiсть втручання, коли тi чи iншi заходи спрямованi до цiлей, якi суперечать законовi. ЗдiйсненВння щойно перерахованих полiтичних свобод забезпечуВнiться наданням громадянам та iх органiзацiям громадВнських примiщень, вулиць, майданiв, можливостi широко розповсюджувати вiдповiдну iнформацiю, використовуВнвати для цього пресу, телебачення i радiо.

Обмеження щодо реалiзацii даного права може встановлюватися судом вiдповiдно до закону i лише в iнтеВнресах нацiональноi безпеки та громадського порядку - з метою запобiгання заворушенням чи злочинам, задля охорони здоров'я населення або захисту прав i свобод iнших людей.

Вiдповiдальнiсть за порушення передбаченого порядВнку органiзацii i проведення зборiв, мiтингiв, походiв i демонстрацiй передбачаiться Кодексом Украiни про адмiнiстративнi правопорушення.

Змiст ст. 39 Конституцii вiдповiдаi положенням мiжнародних договорiв. Так, у ч. 1 ст. 20 Загальноi декорацii прав людини встановлено, що "кожна людина маi право на свободу мирних зборiв та асоцiацiiтАЭ ,а у ст.21 Мiжнародного пакту про громадянськi i полiтичнi права визначаiться право на мирнi збори. Користування цим правом не пiддягаi нiяким обмеженням, крiм тих, якi накладаються вiдповiдно до закону i якi необхiднi в демократичному суспiльствi, в iнтересах громадськоi безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я й моральностi населення або захисту прав i свобод iнших осiбтАЭ.

5. Право направляти РЖндивiдуальнi чи колективнi письмовi звернення або особисто звертатися до органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування та посадових i службових осiб цих органiв

Закрiплене у ст. 40 Конституцii Украiни право на звернення i важливим засобом здiйснення й захисту iнших прав та свобод громадян, змiцнення зв'язкiв населення з державним апаратом, участi громадян в управлiннi державними справами. Звернення громадян у державнi органи мiсцевого самоврядування сприяi посилення контролю народу за iх дiяльностi, боротьбi з тяганиною та бюрократизмом.

Праву громадян на особисте звернення, направлення iндивiдуальних чи колективних звернень вiдповiдаi обов'язок органiв та посадових осiб, яким вони направленнi, уважно, в установленому порядку та у встановленнi строки розглянути iх прийняти щодо них законнi обТСрунтованi рiшення.

Положення цiii статтi Конституцii конкретизованi в Законi Украiни вiд 2 жовтня 1996 р. "Про звернення громадян". Закон видiляi три види звернень: пропозицii (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Оскарженими можуть бути дii або бездiяльнiсть в управлiнськiй сферi, внаслiдок яких: порушень права та законнi iнтереси чи свободи громадянина, створено перешкоди для здiйснення громадянином його прав i законних iнтересiв чи свобод; незаконно покладено на громадянина якi-небудь обов'язки або його незаконно притягнено до вiдповiВндальностi. Звернення подаються до органiв державноi влади, органiв мiсцевого самоврядування, посадових осiб. У зверненнi маi бути викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозицii, заяви, скарги, вимоги, проханiм. Звернення обов'язково маi бути пiдписаним Анонiмнi звернення не розглядаються. Забороняiться вiдмова у прийняттi та розглядi звернення з посиланням на полiтичнi погляди, партiйну належнiсть, стать, вiк, вiросповiдання, нацiональнiсть громадянина, незнання мови. Якщо звернення не входить до повноважень тих органiв, куди воно направлене, воно у строк не бiльше п'яти днiв пересилаiться за належнiстю вiдповiдному органовi чи посадовiй особi. Забороняiться направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадоВнвим особам, дii чи рiшення яких оскаржуються. ЗабороВнняiться переслiдувати громадян i членiв iх сiмей за поВндання звернення. Не допускаiться розголошення одерВнжаних iз звернень вiдомостей про особисте життя громаВндян без iх згоди чи вiдомостей, що становлять державну або iншу таiмницю, яка охороняiться законом. Звернення розглядаються i вирiшуються у строк не бiльше одного мiсяця вiд дня iх надходження, а тi, якi не потреВнбують додаткового вивчення, невiдкладно.

5. Право на iнформацiю

Право на вiльне вираження, своiх поглядiв охоплюi право кожного вiльно збирати, зберiгати, використоВнвувати i поширювати iнформацiю усно, письмово або в iнший спосiб тАФ на свiй вибiр. Це право на свободу iнВнформацii гарантуiться ч.. 2 ст. 34 Конституцii Украiни i може здiйснюватися рiзними способами; шляхом мiж особистiсного галасування, через засоби масовоi iнформацii, за допомогою матерiальних носiiв iнформацii, учбових закладiв, на зборах i мiтингах, сходах громадян, через рiзноманiтнi клуби, лектори та iншi засоби за своiм вибором. Усi цi засоби вважаються законними, якщо при iх використаннi виконуються встановленi законодавством прилила, якi iснують, наприклад, для

засобiв масовоi iнформацii, для проведення мiтингiв, демонстрацiй, походiв, пiкетування тощо.

Здiйснення права на iнформацiю може бути обмежене законом в iнтересах нацiональноi безпеки, територiальноi цiлiсностi або громадського порядку задля запобiгання заворушень чи злочинiв, для охорони здоровтАЩя

населення, захисту репутацii або прав iнших людей, д. запобiгання розголошенню iнформацii, одержаноi конфiденцiйно, або для пiдтримання авторитету i неупередженостi правосуддя.

Конкретнi гарантii забезпечення права на iнформацiю встановлюються в Законi Украiни вiд 2 жовтня 1992 "Про iнформацiю".

Пiд iнформацiiю розумiють документованi або публiчно оголошенi вiдомостi про подii та явища, що вiдбуваються у суспiльствi, державi й навколишньому середовищi. Закон встановлюi загальнi правовi основнi одержання, використання, поширення та зберiгання iнформацii, закрiплюi право на iнформацiю в усiх сферах суспiльного i державного життя Украiни, а також р розробляi систему iнформацii, ii джерела, визначаi статус учасникiв iнформацiйних вiдносин, регулюi доступ до iнформацii та забезпечуi ii захист, оберiгаi особу й суспiльство вiд неправдивоi iнформацii.

Всi громадяни Украiни, юридичнi особи i держави органи мають право на iнформацiю. Це означаi створення умов для вiльного одержання, використання, поширення та зберiгання вiдомостей, необхiдних для реалiзацii ними своiх прав, свобод i законних iнтересiв, здiйснення завдань i функцiй.

Реалiзацiя права на iнформацiю громадянами, юридичними особами i державою не повинна порушувати громадянськi, полiтичнi, економiчнi та iншi права, свободи й iнтереси юридичних осiб. Кожному громадяниновi забезпечуiться вiльний доступ до iнформацii, яка стосуiться його особисто, крiм випадкiв, передбачених законами Украiни.

Право на iнформацiю забезпечуiться обов'язком органiв державноi влади, а також органiв мiсцевого самоврядування iнформувати громадян про свою дiяльнiсть та прийнятi рiшення; створенням у державних органах спецiальних iнформацiйних служб або систем, що забезВнпечували б у встановленому порядку доступ до iнфорВнмацii, вiльним доступом суб'iктiв iнформацiйних вiдноВнсин до статистичних даних, архiвних, бiблiотечних i муВнзейних фондiв (обмеження цього доступу зумовлюiться лише специфiкою цiнностей та особливими умовами iх зберiгання, якi визначаються законодавством); ствоВнренням механiзму здiйснення права на iнформацiю;контролем з боку держави за додержанням законодавВнства про iнформацiю; встановленням вiдповiдальностi за порушення законодавства про iнформацiю.

Лiтература

1. Конституцiя Украiни : Прийнята на птАЩятiй сесii Верховноi Ради Украiни 28 червня 1996 р.- К. тАЮДОК-КтАЭ , 1996.- 40 стор.

2. Коментар до Конституцii Украiни : Наук. - популярне видання. тАУ К.: РЖн-т законодавства Верховноi Ради Украiни, 1996. тАУ 376 с.

3. Закон Украiни тАЮ Про громадянство Украiни тАЭ вiд 8 жовтня 1991 р.

4. Загальна Декларацii прав людини вiд 10 грудня 1948 р.

5. Конституцiйне право Украiни , за редакцiiю доктора юридичних наук, професора В. Ф. Погорiлка, К. 1999 р.

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права