Потерпевший в криминальном праве Украины

Львiвський нацiональний унiверситет
iм. РЖ.Франка

РЖнститут пiдвищення квалiфiкацii i перепiдготовки кадрiв

Кафедра кримiнального права i процесу


КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Правове становище потерпiлого за кримiнальним правом Украiни



Львiв - 2000

ЗМРЖСТ

Вступ. 3

1. Пiдстави та процесуальний порядок визнання особи потерпiлою у кримiнальному процесi Украiни. 6

2. Представники потерпiлого у кримiнальному процесi 8

3. Поняття характеру шкоди, завданоi злочином потерпiлому. 13

3.1. Поняття майновоi шкоди, завданоi злочином потерпiлому. 13

3.2. Поняття моральноi шкоди, завданоi злочином потерпiлому. 17

3.3. Поняття фiзичноi шкоди, завданоi злочином потерпiлому. 22

4. Потерпiлий у стадiях порушення, попереднього розслiдування та судового провадження кримiнальноi справи. 23

5. Доказування у кримiнальному процесi характеру i розмiру шкоди, завданоi злочином потерпiлому. 30

Висновок. 32

Список використаноi лiтератури. 33


Вступ

Становлення Украiни як правовоi демократичноi держави потребуi оновлення юридичноi бази захисту прав i свобод людини, приведення ii у вiдповiднiсть до iвропейських норм.

Для вдосконалення правового статусу особи в законодавствi Украiни особливе значення маi Конституцiя Украiни, прийнята Верховною Радою Украiни 28 червня 1996 року, норми якоi i нормами прямоi дii, а також такi мiжнародно-правовi документи, як Загальна декларацiя прав людини, проголошена Генеральною Асамблеiю ООН 10 грудня 1948 року, Мiжнародний пакт про громадянськi й полiтичнi права, Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi й культурнi права, РДвропейська конвенцiя про захист прав та основних свобод людини, Декларацiя ООН "Основнi принципи правосуддя для жертв злочинiв i зловживань владою" та iн.

Конституцiя Украiни, яка i Основним Законом Украiни, проголошуi, що "людина, ii життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканiсть i безпека визнаються в Украiнi найвищою соцiальною цiннiстю. Права i свободи людини та iхнi гарантii визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi держави. Держава вiдповiдаi перед людиною за свою дiяльнiсть. Утвердження i забезпечення прав i свобод людини i головним обов'язком держави[1]
". Для кримiнально-процесуального законодавства це означаi, що воно маi бути зорiiнтоване на забезпечення можливостей здiйснення учасниками судочинства процесуальних прав i додержання законностi пiд час його проведення.

Реалiзацiя цих та iнших конституцiйних положень у кримiнальному процесi пов'язана з необхiднiстю не тiльки вдосконалення дiяльностi органiв попереднього розслiдування, прокуратури, суду, адвокатури, а й розширення процесуальних прав учасникiв процесу, в тому числi й тих, якi постраждали вiд злочинiв, а також послiдовного здiйснення наявних прав.

Слiд зазначити, що кримiнально-процесуальне законодавство Украiни спрямоване головним чином на забезпечення розслiдування вчинених злочинiв та притягнення до вiдповiдальностi винних осiб, що, в свою чергу, зумовило детальне регулювання прав пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного. Однак, iнтереси осiб, якi потерпiли вiд злочину, захищенi законом менш рiшуче i з миритися з цим неможливо.

Перед усiм слiд вiдзначити явну недосконалiсть правового статусу iнституту потерпiлого, що чинить негативний вплив на його участь у процесi, ставить у нерiвне становище з обвинуваченим. Це виявляiться, в першу чергу, в диспропорцii обсягу прав потерпiлого i обвинуваченого (в потерпiлого вiн значно вужчий), в регламентацii процесуальноi процедури щодо потерпiлого (iнколи вона не i чiтко визначеною), у проблемi вiдшкодування потерпiлому шкоди, заподiяноi злочином, що призводить до меншоi гарантованостi реалiзацii потерпiлим своiх прав.

Судово-правова реформа в Украiнi спрямована переважно на створення об'iктивного слiдства, квалiфiкованого сильного та незалежного суду. Однак, щоб ця формула правосуддя була практично життiвою, необхiднi розроблення i створення сильного правового iнструментарiю правосуддя, який гарантував би досягнення об'iктивноi iстини в кожнiй справi. У зв'язку з цим важливе значення маi правовий статус потерпiлого та його вдосконалення. Потерпiлий вiд злочину, як i решта учасникiв кримiнального процесу, маi право на те, щоб його законнi iнтереси були забезпеченi. Законодавець враховуi це право, але, на жаль, не повною мiрою i не завжди.

Тому, зваживши на чиннi нормативнi положення, вiтчизняний нормотворчий досвiд та наявнi в лiтературi науковi концепцii, в дана курсова робота буде спробою розв'язати комплекс проблем щодо вдосконалення правового статусу потерпiлого в кримiнальному процесi Украiни. Адже одним iз напрямкiв судово-правовоi реформи i створення такого судочинства, яке б гарантувало право на захист не лише пiдозрюваному, обвинуваченому та пiдсудному, а й потерпiлому, затверджувало б рiвнiсть усiх учасникiв процесу перед законом.

Вместе с этим смотрят:


"Заказные" убийства и их предупреждение


"Зеленые", как субъект мировой политики


"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины


"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки


"Русская Правда" как памятник Древнерусского права