Цивiльне право Украiни
Норми цивiльного права (як i iншi правовi норми) регулюють суспiльнi вiдносини за участю громадян i рiзноманiтних органiзацiй. При цьому суспiльнi вiдносини, будучи врегульованими нормами цивiльного права, стають цивiльно-правовими.
Отже, цивiльно-правовi вiдносини тАФ це форма, завдяки якiй норми цивiльного права реалiзуються в життi.
Цивiльно-правовi вiдносини i рiзновидом правових галузевих вiдносин, тому iм властивi ознаки i правових вiдносин (у цiлому), i галузевих цивiльно-правових (зокрема). Останнi виникають на пiдставi правових норм, i саме цей момент пояснюi регулюючий вплив права на суспiльнi вiдносини.
Учасники цивiльно-правових вiдносин мають суб'iктивнi права й обов'язки. Ознакою правових вiдносин i те, що здiйснення суб'iктивних прав i виконання суб'iктивних обов'язкiв можуть забезпечуватися засобами державного примусу. Цивiльно-правовим вiдносинам властива ця ознака. Щодо галузевих особливостей цивiльно-правових вiдносин, то вони обумовленi особливостями предмета i методу цивiльного права.
Виходячи iз сказаного вище, можна окреслити такi особливостi цивiльно-правових вiдносин:
а) це майновi (вiдносини власностi i товарно-грошовi) i особистi немайновi вiдносини, урегульованi нормами цивiльного права;
б) iхнi учасники характеризуються майновою вiдокремленiстю i юридичною рiвнiстю;
в) суб'iктивнi права i суб'iктивнi обов'язки учасникiв цивiльно-правових вiдносин виникають, змiнюються i припиняються на пiдставi юридичних фактiв.
Такими i загальнi i галузевi ознаки цивiльно-правових вiдносин. Таким чином, цивiльно-правовi вiдносини тАФ це майновi та особистi немайновi вiдносини (урегульованi нормами сучасного цивiльного права) мiж майнова вiдокремленими, юридична рiвними учасниками, що i носiями суб'iктивних цивiльних прав i обоi 'язкiв, якi виникають, змiнюються, припиняються на пiдставi юридичних фактiв i забезпечуються можливiстю застосування засобiв дер-1 жавного примусу.
В запропонованому визначеннi вiдображено загальнi ознаки правових вiдносин (виникнення на пiдставi правових норм, приналежнiсть учасникам вiдносин суб'iктивних прав i обов'язкiв, можливiсть застосування засобiв державного примусу). В ньому також показано особливостi цивiльно-правових вiдносин (групи суспiльних вiдносин, якi набувають виду цивiльно-правових, майнова вiдокремленiсть i юридична рiвнiсть учасникiв, посилання на юридичнi факти як пiдставу виникнення, змiни i припинення суб'iктивних цивiльних прав i обов'язкiв).
Вз2. Елементи цивiльно-правових вiдносин
Громадяни i органiзацii вступають в рiзноманiтнi цивiльно-правовi вiдносини. З метою iндивiдуалiзацii окремого цивiльно-правового вiдношення наука цивiльного права окреслюi його елементи: суб'iкти i об'iкти, суб'iктивне цивiльне право i суб'iктивний цивiльний обов'язок.
Суб'iкти цивiльно-правових вiдносин. У цивiльно-правовому вiдношеннi повиннi брати участь принаймнi двi особи, бо це вiдношення мiж людьми (вiдношення людини до речi не i правовим). Особи, якi i учасниками цивiльно-правового вiдношення, називаються суб'iктами. Суб'iкт цивiльно-правового вiдношення, якому належить право, називаiться активним суб'iктом, або суб'iктом права. Суб'iкт цивiльного вiдношення, на якого покладено обов'язок, називаiться пасивним суб'iктом, або суб'iктом обов'язку. Проте таких цивiльно-правових вiдносин, в яких i лише суб'iкт права i лише суб'iкт обов'язку, дуже мало. Як правило, в цивiльно-правовому вiдношеннi кожен з учасникiв маi суб'iктивнi права i несе суб'iктивнi обов'язки. Наприклад, у правовiдносинах, що виникають з договору купiвлi-продажу, пiдряду, перевезення, комiсii, кожен iз суб'iктiв правовiдношення маi права i несе обов'язки.
Суб'iктами цивiльних правовiдносин можуть бути: громадяни Украiни, iноземнi громадяни, особи без громадянства, юридичнi особи (державнi пiдприiмства i установи, кооперативи, громадськi органiзацii, акцiонернi товариства, оренднi пiдприiмства). Украiнська держава, iншi органiзацii (наприклад, релiгiйнi органiзацii, сумiснi пiдприiмства за участю украiнських та iноземних юридичних осiб, iноземнi пiдприiмства й органiзацii).
Громадянам, юридичним особам як суб'iктам цивiльно-правових вiдносин притаманнi такi суспiльно-юридичнi якостi: цивiль-
52
на правоздатнiсть i цивiльна дiiздатнiсть. Називаються вони суспiльно-юридичними тому, що стосуються саме громадян та юридичних осiб i передбаченi законом (ст.ст.9,11,26 ЦК Украiни).
Цивiльна правоздатнiсть тАФ це здатнiсть мати цивiльнi права й обов'язки. Вона i необхiдною передумовою правоволодiння у правовiдносинах.
Цивiльна дiiздатнiсть тАФ це здатнiсть громадянина своiми дiями набувати цивiльнi права i створювати для себе цивiльнi обов 'язки. На вiдмiну вiд правоздатностi, яка виникаi у момент народження громадянина, набуття дiiздатностi залежить вiд вiку i стану здоров'я. Вона виникаi у повному обсязi з настанням повнолiття, тобто пiсля досягнення 18-рiчного вiку.
За неповнолiтнiх (до 15 рокiв) угоди укладають вiд iх iменi батьки (усиновителi) або опiкун (ст.14 ЦК Украiни). Останнi i також учасниками правовiдносин, що виникають з таких угод. Цивiльнi права й обов'язки, яких набувають батьки (усиновителi), опiкуни у цивiльних правовiдносинах, належать неповнолiтнiм.
Роль представникiв неповнолiтнiх полягаi у тому, що вони виконують обов'язки i у вiдповiдних випадках здiйснюють права за неповнолiтнiх.
В рядi випадкiв неповнолiтнi самi здатнi здiйснити належнi iм права (наприклад, право користування жилим примiщенням).
Неповнолiтнi вiком вiд 15 до 18 рокiв мають певний обсяг цивiльноi дiiздатностi. Вони можуть при цьому бути учасниками багатьох цивiльних правовiдносин, що виникають з угод (наприклад, з договору купiвлi-продажу, майнового найму, дарування, страхування тощо), факту винаходу, рацiоналiзаторськоi пропозицii, створення творiв науки, лiтератури, мистецтва (ст.13 ЦК Украiни).
Вiд iменi громадянина, визнаного недiiздатним (душевнохворого, недоумкуватого), угоди укладаi його опiкун, який стаi при цьому учасником цивiльно-правових вiдносин. Набутi опiкуном цивiльнi права й обов'язки належать громадянину, визнаному недiiздатним (ст.16 ЦК Украiни).
Обмежено дiiздатнi громадяни можуть бути учасниками цивiльно-правових вiдносин, що виникають з угод. Але вони укладають угоди по розпорядженню майном, своiю заробiтною платою, пенсiями та iншими доходами за згодою пiклувальника (саме в цьому полягаi обмеження дiiздатностi громадян, якi зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами (ст.15 ЦК Украiни)).
Юридичнi особи як суб'iкти цивiльних правовiдносин також мають цивiльну правоздатнiсть i цивiльну дiiздатнiсть.
Правоздатнiсть юридичних осiб називаiться спецiальною, оскiльки встановлюiться вiдповiдно до цiлей кожноi юридичноi особи, тодi як громадяни мають однакову для всiх правоздатнiсть.
Дiiздатнiсть юридичних осiб виникаi одночасно з правоздатнiстю.
Особливостi виникнення i змiсту право- та дiiздатностi юридичних осiб обумовленi тим, що юридичнi особи тАФ це органiзацii. А щодо органiзацiй питання про вiк, стан здоров'я вiдпадаi саме по собi. Кожна органiзацiя маi своi завдання i цiлi дiяльностi.
Об'iкти цивiльно-правових вiдносин. Громадяни й органiзацii укладають угоди i, отже, вступають в цивiльно-правовi вiдносини з метою задоволення своiх iнтересiв. В залежностi вiд змiсту останнiх можна говорити, що виникнення цивiльно-правових вiдносин зв'язано з необхiднiстю придбання, перевезення речей, надання послуг, публiкацii творiв науки та лiтератури, захисту честi та гiдностi тощо. З цього можна зробити висновок, що об'iкт цивiльно-правових вiдносин тАФ це те, на що спрямоване суб'iктивне право i суб'iктивний обов'язок з метою задоволення iнтересiв громадян та органiзацiй. Тобто, об'iктами цивiльних правових вiдносин i: а) речi; б) дii, в тому числi послуги; в) результати духовноi та я iнтелектуальноi творчостi; г) особистi немайновi блага. 1
А. Речi тАФ найпоширенiший об'iкт цивiльно-правових вiяно-^ син, оскiльки за iхньою допомогою задовольняються iстотнi потреби громадян та органiзацiй. Речi i об'iктами речових правовiдносин, що виникають з договору застави (ст.181 ЦК Украiни). Речi також об'iкти цивiльно-правових вiдносин, що виникають з договору купiвлi-продажу, обмiну, дарування. Тут суб'iктивнi обов'язки продавця, дарителя спрямованi на передачу права власностi на рiч i самоi речi. РЖ хоча при цьому виникають не речовi, а зобов'язальнi вiдносини, об'iктом останнiх поряд з дiями боржника (в нашому прикладi продавця) i речi. РЖнодi в лiтературi в наведених прикладах речi називаються об'iктами другого порядку (дii боржника тАФ об'iкт першого порядку).
Б. Дii тАФ об'iкт цивiльно-правових вiдносин, якi виникають з договорiв. Так, об'iктом цивiльно-правових вiдносин з договору перевозки i дiяльнiсть (система дiй) перевiзника, зобов'язаного здiйснювати перевiзний процес. Ця дiяльнiсть набуваi характеру транспортноi послуги, тобто не зв'язаноi iз створенням матерiальних благ (ст.358 ЦК Украiни).
Послуги можуть мати юридичний характер. Об'iктом цивiльно-правових вiдносин, що виникають з договору доручення, i певнi юридичнi дii, оскiльки за цим договором повiрений укладаi угоди, оформляi спадковi права, одержуi поштовi перекази, кореспонденцiю тощо.
Об'iктом цивiльно-правових вiдносин, якi виникають з деяких договорiв пiдряду, i дii, спрямованi на досягнення певного результату роботи (ремонт взуття, пошиття одягу, хiмiчна чистка тощо).
В. Результати духовноi та iнтелектуальноi творчостi. За дiючим цивiльним законодавством факти створення лiтературних, наукових, драматичних творiв, сценарiiв кiнофiльмiв, радiо- i телевiзiйних передач тощо i юридичними фактами, що породжують авторськi правовiдносини. РЗх об'iктом будуть визнанi й iншi твори, на якi поширюiться авторське право. Аналогiчно до цього винахiд, рацiоналiзаторська пропозицiя, промисловий зразок i об'iктами винахiдницьких вiдносин, що виникають на пiдставi фактiв створення винаходу, розробки рацiоналiзаторськоi пропозицii, промислового зразку.
Г. Особистi немайновi блага. Одним з видiв суспiльних вiдносин, якi становлять частину предмета цивiльного права, i особистi немайновi вiдносини, не зв'язанi з майновими. Вони регулюються нормами цивiльного права, i тому це рiзновид цивiльно-правових вiдносин. РЗх об'iкт тАФ особистi немайновi блага:
честь, гiднiсть, iм'я, життя, здоров'я тощо (ст.7 ЦК Украiни).
Наведенi поняття об'iкта правовiдносин та визначення iхнього кола сприймаються в юридичнiй науцi неоднозначне. Деякi науковцi дотримуються думки про те, що до об'iктiв правовiдносин належать тiльки реальнi блага, на використання або охорону яких спрямованi суб'iктивне право й правовий обов'язок. До них належать:
тАФ матерiальнi блага: жилi примiщення, грошi, предмети домашнього вжитку, технiки тощо; предмети духовноi творчостi (твори лiтератури, науки, мистецтва), науково-технiчноi творчостi (винаходи, рацiоналiзаторськi пропозицii, промисловi зразки);
тАФ особистi немайновi блага: особисте життя громадян, честь, гiднiсть i т.п.' З об'iктiв правовiдносин виключено дii. Вони, на думку авторiв зазначених мiркувань, не можуть бути об'iктами правовiдносин, оскiльки дii зобов'язаноi особи тАФ це фактична поведiнка, яка формуiться шляхом виконання юридичного обов'язку. Але останнiй i частиною змiсту правовiдносин. Отже, маiмо збiг питань про об'iкт i змiст правовiдносин. Одночасно визначаiться, що об'iктами правовiдносин можуть бути поряд з речами не самi дii, а iхнi результати. Аргументи на користь по-
'Теория государства й права//Под ред. С.С Ааексеева.тАФМ.,1985.-С.359-360.
55 зицii, що розглядаiться, уявляються непереконливими, оскiльки при цьому не окреслюються об'iкти зобов'язальних вiдносин, зв'язаних iз здiйсненням певноi дiяльностi без створення матерiальних благ (наприклад, дiяльнiсть перевiзника в зобов'язальних вiдносинах, що виникають iз транспортних договорiв;! дiяльнiсть повiреного в зобов'язальних вiдносинах, якi пород-Ц жуються договором доручення). РЖ _ Змiст цивiльних правовитнппин скпяпяотп. /'уй'еч.гтiлтр прмгИ суб'iктивний обов'язок. В юридичнiй лiтературi i на практицi суб'iктивне право характеризуiться як iднiсть трьох елементiв:
а) вид i мiра можливоi (дозволеноi) поведiнки уповноваженоi особи, в якiй виявляiться ii самодiяльнiсть, свобода вибору варiанта поведiнки в межах наданого суб'iктивного права, користування матерiальними i духовними благами на пiдставi iснуючих вiдносин власностi i товарообiгу, тобто право на власнi дii;
б) право (можливiсть) вимагати вiд iнших осiб поведiнки, яка забезпечуi здiйснення своii дiяльностi, тобто право на чужi дii;
в) право (можливiсть) вимагати застосування засобiв державного примусу до зобов'язаних осiб.
Узагальнивши наведенi можливостi громадянина, органiзацii, можна визначити суб'iктивне цивiльне право як вид i мiруможли-воi (дозволеноi) поведiнки уповноважеааи^гiЯii, яка яаПвчпвчуетнся виконанням обов'язкiв, iншими суб 'iктами i можливiстю застосування до них державного примусу, д
"Отже. суд 'iктивне цивiльне право тАФ це можливостi вiдповiдного^ суб 'iкта. "~тАФтАФтАФ ;
Чому цi можливостi мають характер суб'iктивного права? |
Тому, що реалiзацiя можливостей однiiю особою залежить вiд' поведiнки iнших осiб.
Юридична суть суб'iктивного права полягаi в тому, що воно i видом i мiрою дозволеноi поведiнки, для здiйснення якоi суб'iкт повинен мати можливiсть вимагати вiдповiдноi поведiнки вiд зобов'язаних осiб.
Суб'iктивному праву притаманна своя структура. Воно складаiться з трьох прав (повноважень): а) право (повноваження) на власнi дii; б) право (повноваження) на чужi дii; в) право (повноваження) вимагати застосування засобiв примусу до зобов'язаних осiб.
Наприклад, громадянин маi суб'iктивне право власностi на певнi речi. Вiн як власник вправi володiти, користуватися, розпоряджатися ними. Вiн також вправi вимагати вiд усiх громадян, органiзацiй, Украiнськоi держави! утримуватися вiд порушення його права власностi, а при порушеннi тАФ пред'-1 явити позов про витребування майна з чужого незаконного володiння. Влас- -i
56
ник також може вимагати усунення будь-яких iнших порушень його прав, хоч би цi порушення й не були поiднанi з позбавленням володiння.
Суб'iктивне право зв'язане з правом в об'iктивному розумiннi, тобто з цивiльно-правовою нормою або iз сукупнiстю норм, в яких воно передбачене. Наприклад, ст.4 Закону Украiни вiд 7 лютого 1991 р. ВлПро власнiстьВ»' встановлюi, що власник на свiй розсуд володii, користуiться i розпоряджаiться належним йому майном. Зазначенi права власника виникають в особi конкретного громадянина, оскiльки вони передбаченi в ст.4 Закону про власнiсть. Власник вправi вимагати вiд кожного i всiх не перешкоджати йому в здiйсненнi своiх прав. Якщо ж право власностi конкретного громадянина порушене, потерпiлий в залежностi вiд характеру порушення свого права вправi, наприклад, пред'явити позов до правопорушника про витребування свого майна вiд нього.
Суб'iктивне право також зв'язане з суб'iктивним обов'язком, оскiльки його здiйснення залежить вiд поведiнки зобов'язаних осiб.
Суб'iктивний цивiльний обов'язок тАФ це мiра необхiдноi пове-дiнки зобов'язаноi особи для задоволення iнтересiв уповноваженоi особи. Ьiн також зв'язаний з правом в об'iктивному розумiннi. Наприклад, ст.224 ЦК Украiни передбачаi, що за договором купiвлi-продажу продавець зобов'язаний передати майно у власнiсть покупцевi. Це норма цивiльного права, тобто право в об'iктивному розумiннi. Зазначений обов'язок виникаi саме тому, що вiн встановлений нормою об'iктивного права. Виходячи iз змiсту суб'iктивного права i суб'iктивного обов'язку, можна сказати, що вони вiдображають суть цивiльного правовiдношен-ня, обумовлюючи ВлжиттяВ» цивiльного права, його чиннiсть.
Залежно вiд характеру зв'язку мiж суб'iктивним правом i суб'iктивним обов'язком зобов'язана особа вiдiграi:
а) активну роль, тобто виконуi певнi дii (передаi майно, сплачуi Тртлш-тощо).
В бiльшостi зобов'язальних вiдносин боржник тАФ фiгура активна. Скажiмо, у зобов'язальних вiдносинах iз договору пiдряду пiдрядник зобов'язуiться виконати роботу за завданням замовника. РЖнший приклад. За договором перевезення вантажу транспортна органiзацiя (перевiзник) зобов'язуiться доставити ввiрений iй вiдправником вантаж до пункту призначення i видати його одержувачу.
'Вiдомостi Верховноi Ради УРСР.тАФ 1991.тАФ№20.тАФСт.249.
57
б) пасивну роль, тобто у вiдносинах власностi зобов'язана особа повинна утримуватися вiд посягання на право власностi, не пе~ решкоджати здiйсненню власником своiх прав. Тут активною фiгурою i власник. Вiн активно здiйснюi права на власнi дii:
володii, користуiться i розпоряджаiться майном. Також у авторських i винахiдницьких вiдносинах суб'iктивнi права авторiв творiв науки, лiтератури, винахiдникiв набувають провiдного i самостiйного значення. Зобов'язанi особи повиннi не перешкоджати здiйсненню авторських i винахiдницьких прав.
Слiд звернути увагу, що у бiльшостi цивiльно-правових вiдносин кожний з суб'iктiв маi права i несе обов'язки. Так, у цивiльно-правових вiдносинах iз договору майнового найму най-модавець зобов'язуiться надати наймачевi майно у тимчасове користування i маi право вимагати вiд нього плати за користування майном. У свою чергу, наймач вправi вимагати вiд наймо-давця передачi йому майна у станi, що вiдповiдаi умовам договору i призначенню майна. Разом з тим наймач зобов'язаний користуватися майном вiдповiдно до договору i призначення майна. Тiльки в деяких цивiльно-правових вiдносинах, що виникають iз договорiв, i чистi уповноваженi i чистi зобов'язанi особи. Наприклад, у цивiльно-правовому вiдношеннi iз договору дарування обдарований маi лише суб'iктивне право, а даритель тАФ суб'iктивний обов'язок.
i Вз3. Види цивiльно-правових вiдносин |
Цивiльно-правовi вiдносини досить рiзноманiтнi за суб'iктним складом, змiстом, пiдставами виникнення. Наукою i практикою розробленi певнi критерii, за якими всi цивiльно-правовi вiдносини подiляються на види. Розглянемо iх.
Регулятивнi i охороннi вiдносини. В основу розмежування зазначених видiв правовiдносин покладено такий критерiй, як пiдстави виникнення.
Регулятивнi вiдносини тАФ це правовiдносини, через якi здiйснюiться регулювання нормальних економiчних вiдносин (власностi, товарно-грошових) i особистих немайнових вiдносин. Тобто за допомогою регулятивних вiдносин здiйснюiться правомiрна дiяльнiсть громадян i органiзацiй. Саме тому вони i виникають iз договорiв, одностороннiх угод. i
Наприклад, цивiльно-правовi вiдносини, що виникають з договору схову (ст.413 ЦК Украiни). За цим договором одна сторона (охоронець) зобов'язуiться зберiгати майно, передане iй другою стороною, i повернути це майно
Я. 58
цiлостi. Дiяльнiсть охоронця i правомiрною, корисною. РЖнший приклад. На пiдставi договору довiчного утримання виникають цивiльно-правовi вiдносини, в яких одна сторона, що i непрацездатною особою (вiдчужу-рач), передаi у власнiсть другiй сторонi (набувачевi майна), наприклад, будинок, а набувач зобов'язуiться утримувати вiдчужувача (ст.425 ЦК Украiни). Тут також дiяльнiсть сторiн i правомiрною i взаiмовигiдною.
Дii спадкоiмцiв по прийняттю спадщини i одностороннiми угодами (ст.549 ЦК Украiни), що породжують регулятивнi цивiльно-правовi вiдносини, а саме тАФ вiдносини власностi.
Порушення правових норм i вiдповiдного суб'iктивного права громадянина або органiзацii i юридичними фактами, на основi яких виникаi цивiльно-правове вiдношення мiж правопорушником i потерпiлим. Внаслiдок цього правовiдношення у правопорушника з'являються обов'язки, якi вiн виконуi на користь потерпiлого. Зазначене правовiдношення в юридичнiй лiтературi називаiться охоронним.' РЖнодi охороннi вiдносини визначаються як такi, що оформляють види юридичноi вiдповiдальностi, застосування iнших правових санкцiй, тобто правовiдносини, зв'язанi iз застосуванням засобiв державного примусу.2
До них належать: цивiльно-правовi вiдносини, якi виникають з факту витребування власником свого майна з чужого незаконного володiння (ст. 50 Закону Украiни ВлПро власнiстьВ»), а також цивiльно-правовi вiдносини, що виникають на пiдставi таких юридичних фактiв: заподiяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок коштiв iншоi особи без достатнiх пiдстав (ст.ст.440, 469 ЦК Украiни).
Охороннi вiдносини i цивiльно-правовою формою усунення наслiдкiв правопорушень, поновлення нормального правового i економiчного або особистого становища. Отже, охороннi вiдносини виникають iз правопорушень, тобто порушень правових норм, суб'iктивних прав i заподiяння шкоди потерпiлим.
Абсолютнi, загальнорегулятивнi й вiдноснi правовiдносини. В основу iх розмежування покладено такий критерiй, як коло зобов'язаних осiб i ступiнь iх конкретизацii. Громадяни та органiзацii, що мають суб'iктивнi права, в рядi випадкiв реалiзують iх за рахунок власноi дiяльностi (господарськоi, побутовоi, творчоi тощо) i при цьому безпосередньо не зв'язанi з дiяльнiстю iнших суб'iктiв. Але це зовсiм не означаi, що дiяльнiсть, наприклад,
'Теория государства й права//Под ред.С.С.Алексеева.тАФС.352. ^Там же.
59
власника по володiнню i користуванню своiм майном не залежить вiд поведiнки оточуючих осiб. Останнi не повиннi перешкоджати в Й здiйсненнi. Тому подiбна дiяльнiсть реалiзуiться не вiдокремлено, а спiльно з iншими громадянами та органiзацi- < ями, тобто у суспiльних вiдносинах, якi регулюються нормами^ цивiльного права.
До таких цивiльних правовiдносин слiд вiднести: вiдносини власностi, немайновi авторськi i винахiдницькi вiдносини, що | зв'язанi з майновими (ст.ст.86, 472, 517 ЦК Украiни), особистi немайновi вiдносини, не зв'язанi з майновими, з приводу таких духовних благ, як життя, здоров'я, честь, гiднiсть, недоторканiсть особистого життя (наприклад, ст.7 ЦК Украiни), i
Цивiльно-правове врегулювання зазначених вище суспiльних^ вiдносин полягаi в наданнi власникам, авторам творiв науки, |р лiтератури, мистецтва, винахiдникам, володiльцям нематерiаль- Ц них духовних благ суб'iктивних прав i в покладеннi на всiх iнших громадян та органiзацii суб'iктивного обов'язку утримуватися вiд порушення iхнiх суб'iктивних прав. Такi цивiльно-правовi вiдносини називаються абсолютними. Ця назва поширюiться i на суб'iктивнi права i обов'язки в цих вiдносинах.
Абсолютний суб'iктивний обов'язок покладаiться на кожного, i його змiст полягаi в утриманнi вiд порушення абсолютного права. Абсолютнiсть суб'iктивного права тАФ в його охоронi вiд усiх i кожного i в його здiйсненнi на пiдставi власноi дiяльностi уповноваженоi особи.
Отже, в абсолютних правовiдносинах визначено лише одну сторону, яка маi право, тобто уповноважену сторону. Зобов'язана сторона тАФ це кожен, чий обов'язок полягаi в утриманнi вiд порушення суб'iктивних прав, тобто невизначене коло осiб тАФ кожен i всi.
Загальнорегулятивнi вiдносини вiдображають зв'язок кожного з кожним. В них на боцi уповноваженоi i зобов'язаноi сторiн тАФ кожен i всi.' Наприклад, цивiльно-правовi вiдносини, зв'язанi iз здiйсненням права на здоров'я, на здорове навколишнi середовище, i загальнорегулятивними. Вони виникають мiж всiма особами, якi потрапляють у сферу дii цивiльно-правових норм про охорону здоров'я.
У вiдносних правовiдносинах конкретно визначено обидвi сторони: уповноважену i зобов'язану. Вiдносними правовiдносинами i зобов'язальнi (ст.ст.151, 224, 256, 332, 413, 425 тощо ЦК Украiни).
Сторони в них цiлком конкретнi тАФ кредитор i боржник. В окремих видах зобов'язальних, вiдносин сторонами i: продавець i покупець у цивiльно-правових вiдносинах iз договору купiвлi-продажу, страхова органiзацiя i страхувальник у вiдносинах iз договору добровiльного страхування, позикодавець i позичальник у вiдносинах iз договору позики (ст.ст.224, 371, 374 ЦК Украiни). Отже, у вiдносних цивiльно-правових вiдносинах сторони наперед вiдомi.
Активнi i пасивнi цивiльнi правовiдносини. Вони розрiзняються за характером поведiнки зобов'язаноi сторони. Якщо на останню у правовiдношеннi покладено обов'язок активноi поведiнки, то суб'iктивне право вичерпуiться лише двома повноваженнями тАФ правом вимоги i правом захисту порушеного суб'iктивного права (у випадку невиконання обов'язку). При цьому суб'iктивне право покликане забезпечити виконання обов'язку, тобто досягнення активноi дiяльностi зобов'язаноi сторони. До активних правовiдносин належать зобов'язальнi вiдносини. В них боржник зобов'язаний вчинити на користь уповноваженоi особи (кредитора) певну дiю: передати майно, виконати роботу, сплатити грошi тощо (ст.151 ЦК Украiни). У пасивних правовiдносинах змiстом суб'iктивного обов'язку i пасивна поведiнка: зобов'язана сторона повинна утримуватись вiд порушення суб'iктивного права уповноваженоi сторони.
Уповноважена сторона у пасивних правовiдносинах навпаки маi, так би мовити, повноцiнне суб'iктивне право з його трьома повноваженнями: право вимоги, право на захист порушеного суб'iктивного права i право на своi активнi дii, активну поведiнку. В цих вiдносинах суб'iктивне право набуваi головного i самостiйного значення. До пасивних правовiдносин належать вiдносини власностi, авторськi i винахiдницькi вiдносини, особистi немайновi вiдносини з приводу честi, гiдностi тощо.
Речовi й зобов'язальнi вiдносини. Вони розрiзняються за об'iктом правовiдносин. Об'iктом речових правовiдносин i речi, майно. До них належать вiдносини власностi (ст.ст.6-9, 12-18 Закону Украiни вiд 7 лютого 1991 р. ВлПро власнiстьВ»). В зобов'язальних вiдносинах об'iктом i дii (ст.ст.332, 395, 413 ЦК Украiни).
Майновi i особистi немайновi вiдносини. У майнових вiдносинах об'iктом i майно. Це перш за все вiдносини власностi. В особистих немайнових вiдносинах об'iктом i немайновi блага: честь, гiднiсть, авторство (ст.ст.7, 472, 517 ЦК Украiни).
61
рому выдано разрешение (лицензия) на использование изобретения или полностью уступлен патент.
Согласно п. 126 Положения, вознаграждение за изобретение или рационализаторское предложение в сумме, не превышающей 1000руб., освобождается от обложения подоходным налогом. Авторы ценных предложений пользуются правом на дополнительную площадь наравне с научными работниками (п. 141 Положения). Предусмотрены также и другие льготы.
Следует иметь в виду, что эти льготы на лиц, получивших патенты на изобретения, не распространяются.
7. Право получить авторское свидетельство или патент на изобретение, удостоверение на рационализаторское предложение, свидетельство или патент на промышленный образец и вознаграждение за изобретение, рационализаторское предложение и промышленный образец, а также основанное на патенте исключительное право на изобретение и промышленный образец переходят по наследству в установленном законом порядке (ст. 115 Основ, ст. 525 ГК).
Вз 5. Защита прав изобретателей и рационализаторов
1. Конституция СССР (ст. 47) гарантирует гражданам СССР свободу технического творчества, подчеркивая, что права изобретателей и рационализаторов охраняются государством.
Личные неимущественные и имущественные права изобретателей и рационализаторов защищаются нормами уголовного, административного и гражданского права.
2. Пункт 8 Положения предусматривает, что перечисленные в нем посягательства на права изобретателей и рационализаторов влекут ответственность, определяемую действующим законодательством. Так, ч. 2 ст. 141 УК предусмотрена уголовная ответственность за оглашение изобретения до заявки без согласия изобретателя, присвоение авторства изобретения, принуждение к соавторству на изобретение, а равно присвоение авторства на рационализаторское предложение. Указанные посягательства наказываются исправительными работами на срок до двух лет или штрафом до 300руб.
3. Споры об авторстве (соавторстве) на изобретение, рационализаторское предложение и промышленный об-
420
разец разрешаются судом. Судом разрешаются также споры о первенстве на рационализаторское предложение, если они не разрешены в организации по месту внедрения предложения.
Споры по вопросам размера, порядка исчисления и сроков выплаты вознаграждения за изобретения, рационализаторские предложения и промышленные образцы разрешаются в порядке, предусмотренном соответственно Положением об открытиях, изобретениях и рационализаторских предложениях и Положением о промышленных образцах; причем автор, считающий принятое решение неправильным, может обратиться в суд (ст. 116 Основ, ст. 526 ГК).
4. В административном порядке рассматриваются споры, связанные с отказом в выдаче авторского свидетельства или патента, Вз отказом отнести предложение к рационализаторским, а также споры между предприятиями, внедрившими предложение, о том, какое из них должно рассчитываться с изобретателем или рационализатором, и др.
Глава 42 СОВЕТСКОЕ СЕМЕЙНОЕ ПРАВО
Вз 1. Понятие, принципы и источники советского семейного права
1. Советское семейное право тАФ совокупность правовых норм, регулирующих семейные отношения в социалистическом обществе. Эти отношения неимущественного и имущественного характера возникают в связи с заключением брака, образованием семьи, воспитанием родных и неродных детей, оказанием помощи другим членам семьи. Семейные отношения тАФ особый и важный вид общественных отношений. Регулирующие их нормы образуют отдельную отрасль в системе советского социалистического права тАФ семейное право. В ст. 2 Основ гражданского законодательства специально указано, что семейные отношения регулируются семейным законодательством.
; Советская семья тАФ семья нового типа, возникновение и развитие которой было обусловлено новым экономическим и общественным строем, базирующимся на социалистической собственности и социалистической
421
системе хозяйства. Поэтому советская семья коренным образом отличается от семьи буржуазной, основанной на частной собственности, наживе и денежном расчете. Социальная природа советской семьи выражена в ее функциях. Наряду с функциями воспроизводства человеческой жизни и удовлетворения бытовых потребностей, присущими семье любой общественной формации, у советской семьи появляются новые социальные функции тАФ коммунистическое воспитание детей и взаимопомощь ее членов.
В Программе КПСС записано, что огромное государственное значение партия придает усилению заботы о семье '. Общество кровно заинтересовано в прочной, духовно и нравственно здоровой семье. Исходя из этого, партия считает необходимым проводить линию на укрепление семьи, оказание ей помощи в выполнении социальных функций.
Советское семейное право призвано содействовать дальнейшему укреплению и процветанию советской семьи, построению семейных отношений на основе высоких принципов коммунистической морали, обеспечению счастливого материнства и счастливого детства каждому; оно должно способствовать воспитанию молодого поколения в семье в сочетании с общественным воспитанием в духе беззаветной преданности Родине и подготовки его к активному участию в строительстве коммунистического общества; оно также ставит задачей способствовать тому, чтобы в семейном быту были окончательно изжиты чуждые нашему строю пережитки и обычаи прошлого.
Советское семейное право устанавливает порядок и условия вступления в брак и его расторжения, регулирует личные и имущественные отношения, возникающие в семье между супругами, родителями и детьми и между другими членами семьи; отношения, возникающие в связи с усыновлением, опекой и попечительством, иным воспитанием детей в семье, порядок регистрации актов гражданского состояния.
Сущность и значение советского семейного права как социалистического права находят выражение в его принципах. Они представляют собою следующие положения: 1) единобрачие (моногамия); 2) свобода и добро-
' См.: Материалы XXVII съезда Коммунистической партии Советского Союза, с. 154.
422
вольность в заключении брака; 3) равенство супругов в личных неимущественных и имущественных правах; 4) свобода развода супругов, осуществляемая под контролем государства; 5) взаимопомощь в семье; 6) государственная забота об интересах матери и ребенка ' и укреплении семьи; 7) коммунистическое воспитание детей в семье; 8) отстранение церкви от правового регулирования брачно-семейных отношений в связи с отделением церкви от государства.
2. Важнейшими источниками советского семейного права являются: Конституция СССР, закрепившая ряд принципов регулирования брачно-семейных отношений (ст. ст. 34, 35, 37, 52, 53, 66), Основы законодательства Союза ССР и союзных республик о браке и семье 2, Закон Союза ССР об утверждении Основ законодательства Союза ССР и союзных республик о браке и семье от 27 июня 1968 г., кодексы о браке и семье РiСР и других союзных республик (сокращенно тАФ КоБС)3.
' Конституция СССР (ст. ст. 35 и 53) и Основы законодательства о браке и семье (ст. 5) предусматривают охрану и поощрение материнства, указывая, в частности, на выплату государственных пособий одиноким и многодетным матерям, а также иную государственную и общественную помощь семье. Более подробно эти виды помощи рагламентированы в Указе Президиума Верховного Совета СССР от 8 июля 1944 г. ВлОб увеличении государственной помощи беременным женщинам, многодетным и одиноким матерям, усилении охраны материнства и детства, об установлении высшей степени отличия тАФ звания ВлМать-героиняВ» и учреждении ордена ВлМатеринская славаВ» и медали ВлМедаль материнстваВ» (Ведомости Верховного Совета СССР, 1944, № 37; 1980, № 30, ст. 613), в Указе Президиума Верховного Совета СССР от 2 сентября 1981 г. ВлО мерах по усилению государственной помощи семьям, имеющим детейВ» (СП СССР, 1981, отд. I, № 24, ст. 139); в постановлении ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 22 января 1981 г. ВлО мерах по усилению государственной помощи семьям, имеющим детейВ» (СП СССР, 1981, отд. 1, № 13, ст. 75); в Указе Президиума Верховного Совета СССР от 2 сентября 1981 г. ВлО повышении минимальных размеров пенсий и других мерах по улучшению пенсионного обеспеченияВ» (СП СССР, 1981, отд. 1, № 24, ст. 140); в постановлении Совета Министров СССР и ВЦСПС от 2 сентября 1981 г. ВлО порядке введения частично оплачиваемого отпуска по уходу за ребенком до достижения им возраста одного года и других мероприятий по усилению государственной помощи семьям, имеющим детейВ» (СП СССР, 1981, отд. 1, № 24, ст. 141).
2 Утверждены Верховным Советом СССР 27 июня 1968 г. (Ведомости Верховного Совета СССР, 1968, № 27, ст. 241).
3 Кодекс о браке и семье РiСР утвержден Верховным Советом РiСР 30 июля 1969 г. (Ведомости Верховного Совета РiСР, 1969. № 32, ст. 1086). В дальнейшем имеются в виду статьи КоБС РiСР и соответствующие статьи КоБС других союзных республик.
423
Большое значение для правильного применения норм семейного права имеют постановления Пленума Верховного Суда СССР, Пленумов Верховного Суда РiСР и других союзных республик.
Вз 2. Понятие брака по советскому семейному праву. Условия вступления в брак и порядок его регистрации
1. Брак по советскому семейному праву есть заключаемый в соответствии с законом добровольный моногамный союз равноправных и свободных мужчины и женщины, направленный на создание семьи и порождающий у супругов личные неимущественные и имущественные права и обязанности.
Для брака в социалистическом обществе в отличие от буржуазного брака характерно заключение его по любви, а не по расчету, равенство супругов в семейной жизни, их взаимное уважение, дружба, моральная и материальная поддержка.
Уже первые декреты Советской власти от 18 и 19 декабря 1917 г., заложившие основу нового семейного законодательства, а затем и Семейный кодекс 1918 года провозгласили равенство в семье мужчины и женщины.
В. И. Ленин высоко оценивал революционное значение этого законодательства, указывая, что
Вместе с этим смотрят:
"Заказные" убийства и их предупреждение
"Зеленые", как субъект мировой политики
"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины
"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки
"Русская Правда" как памятник Древнерусского права