Уголовное право: необходимая оборона и крайняя необходимость

Одесский Государственный Университет

Николаевский Учебный Центр

Контрольная Работа

По Уголовному Праву

Студента гр. 217

Шнейдерис Е. Л.

Николаев, 1998 г.

1. Каковы условия правомерности необходимой обороны ?

2. Что такое мнимая оборона ?

3. В чем отличие необходимой обороны от крайней необходимости ?

Необхiдна оборона

Кожна особа маi право на необхiдну оборону незалежно вiд можливостi уникнути посягання або звернутися за допомогою до iнших осiб чи органiв влади.

Необхiдною обороною визнаються дii, вчиненi з метою захисту iнтересiв чи прав особи, яка захищаiться, або iншоi особи, iнтересiв суспiльства або держави вiд суспiльно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягаi, якщо такi дii були зумовленi потребою негайного вiдвернення чи припинення посягання (Ст. 15 КК).

Практикою застосування уголовного законодавства та наукою уголовного права винайдено два види умов правомiрностi

Заподiяння шкоди в станi необхидноi оборони:

1. Умови, що стосуються властивостей нападу;

2. Умови, що стосуються властивостей захисту;

Заподiяння шкоди буде визнано правомiрним, якщо напад був:

а) Суспiльно небезпечним тАУ тобто загрожував тяжкими наслiдками тАУ у сферi важливих суспiльних цiнностей тАУ життя, здоровтАЩя, властностi, державного керування i т. iн. При цьому напад не обовтАЩязково повинен бути злочином, досить i того, що вiн був реально небезпечним тАУ загрожував тяжкими наслiдками.

Звiдсi виходить, що необхiдна оборона не можлива:

- проти правомiрних дiй посодових осiб (працiвникiв мiлiцii, судових виконавцiв i т. iн.), яки не i суспiльно небезпечними;

- при нападi неосудного, про що завiдомо знаi той, хто захищаiтсья, iнакше тАУ пiдпавший нападу, маi право захищатися за првилами крайньоi нгеобхидностi;

- при нападу тварин (якщо вони нападают самi) i можливо, якщо iх направляют власники чи iншi люди.

Необхiдно оборона не допускiться проти того, хто дii в станi необхидноi оборони (як i пiд час провокацii необхiдноi оборони).

Провокацiiю необхидноi оборони називют таки дii, яки вчиняються з метою викликати на себе напад, щоб потiм була можливiсть дати гiдну вiдсiч (помститися), посилаючись на те, що був змушений оборонятися, тобто знаходився в станi необхiдноi оборони.

За правилами необхiдноi оборони нападаючий i обороняючий себе (чи iнших осiб) нiколи неможуть помiнятися мiсцями.

б)Наявним тАУ тобто уже роспочатим, чи який неминуче повинен початися, ось-ось почнется.

Але стану необхiдноi оборони немаi, якщо напад ще не розпочався (бо немаi необхiдностi в заподiяннi шкодi), а також i тодi, коли напад уже явно закiнчився (бо немаi потреби в захистi).

Пленум Верховного Суду Украiни в постановi вiд 28 червня 1991 року пояснив що тАЬтАж стан необхiдноi оборони виникаi не лише в момент суспiльного небезпечного посягання, але i при наявностi реальноi загрози заподiяння шкоди тому, хто обороняiться. Для зтАЩясування цього необхiдно враховувати поведiнку нападаючего, зокрема спрямованiсть умислу, iнтенсiвнiсть i характер його дiй, що даi пiдставу особi яка захищаiться, спримати загрозу як реальнутАЭ.

в) Якщо напад був дiйсним тАУ тобто дiйсноiснуючим.

Уявна оборона

Не дiйсний, уявний напад тАУ це наслiдок помилки того, не вiрно оцiнив обставини подii заподiяв шкоди тому, хто фактично не нападав. Такий випадок в уголовному правi називаiться уявною оборону.

Вiдповiдальность за шкоду, заподiяну в станi уявноi оборони, вiрiшуiться так:

1. Вiдповiдальнiсть не настаi, якщо захисник сумлинно помилялся, тобто при таких обставинах вiн не мiг усвiдомлювати своiй помилки.

2. Вiдповiдальнiсть настаi на загальних пiдставах, якщо захисник мiг з оценки обставин подii усвидомити свою помилку, якби вiн був трпохи обачнiшим i уважнiшим.

3. Вiдповiдальнiсть настаi за перевищення меж необхiдноi оборони, якщо заподiяна шкода була б такою и при наявностi нападу.

Не i злочином застосування зброi або будь-яких iнших засобiв чи предметiв, незалежно вiд наслiдкiв, якщо воно здiйснено для захисту вiд нападу озброiноi особи чи нападу групи осiб, вiдвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи iнше примiщення або якщо особа, яка здiйснюi захист, не могла внаслiдок переляку або сильного душевного хвилювання, спричиненого суспiльно небезпечними дiями, оцiнити вiдповiднiсть захисту характеровi посягання.

Перевищення меж необхiдноi оборони, тобто завдання тому, хто посягаi, шкоди, яка явно не вiдповiдаi небезпечностi посягання чи обстановцi захисту, тягне за собою вiдповiдальнiсть лише у випадках, спецiально передбачених кримiнальним законом.

Дii потерпiлого та iнших осiб безпосередньо пiсля вчинення посягання, спрямованi на затримання особи, яка вчинила напад, i доставлення ii вiдповiдним органам влади як правомiрнi прирiвнюються до необхiдноi оборони, якщо вони були необхiднi для затримання i вiдповiдали небезпечностi посягання i обстановцi затримання злочинця.

Крайня необхiднiсть

Не i злочином дiя, яка хоч i пiдпадаi пiд ознаки дiяння, передбаченого кримiнальним законом, але вчинена в станi крайньоi необхiдностi, тобто для усунення небезпеки, що загрожуi iнтересам держави, громадським iнтересам, особi чи правам цiii людини або iнших громадян, якщо цю небезпеку за даних обставин не можна було усунути iншими засобами i якщо заподiяна шкода i менш значною, нiж вiдвернута шкода (Ст 16 КК).

Заподiяння шкоди в станi крайньоi необхiдностi не i суспiльно небезпечним i не маi складу злочину, оскiльки таки дii спрямовани на захист бiльш цiнних благ та iнтересiв особи, чи держави.

Крайня необхiднiсть тАУ це це випадок зiткнення двох iнтересiв, яки в рiвною мiрою охороняються законом, i в якому заради збереження бiльш важливого iнтересу, заподiються шкода меншому iнтересовi.

Крайня необхiднiсть тАУ субтАЩiктивне право кожноi людини. Для деяких осiб вона i також i юридичним обовтАЩязком (пожежники, лiкарi, працiвники МВС). Цi особи не мають права ухилятись вiд своiх обовтАЩязкiв посилаючись на стан крайноi необхидностi.

Крайня необхiднiсть та Необхiдна оборона мают багато загального:

1. заподiяна шкода i в тому i другому разi i правомiрною;

2. там i там захищаються особисти та громадськи iнтереси;

3. кожен з цiх iнстiтутов i субтАЩiктивним правом кожноi людини.

Вiдмiннiсть необхiдноi оборони вiд крайньоi необхiдностi полягаi в таких ознаках:

1. Небезпеку, що вимагаi потребу захисту в станi необхiдноi оборони створюють суспiльно не безпечнi дii фiзичноi особи, а небезпеку крайньоi необхiдностi тАУ дii людей, сiл природи, тварин, фiзiологiчнi процеси i т. iн.

2. В станi необхiдноi оборони шкода спричиняiться нападаючому, а в станi крайньоi необхiдностi тАУ непричетним до подii третiм особам.

3. Заподiяння шкоди третiм особам в станi крайньоi необхидностi правомiрне лише в тому випадку, якщо це був iдиний засiб вiдвернення небезпеки. При необхiднiй оборонi такоi умови немаi.

4. Головною умовою крайньоi необхiдностi i вимога, щоб заподiяна шкода була меньшою вiдвернутоi. Заподiяна при необхiднiй оборонi шкода може бути i бiльшою нiж вiдвернута.

5. На вiдмiну вiд необхiдноi оборони стан крайньоi необхiдностi виникаi лише при наявностi сукупностi всiх його умов. Вiдсутнiсть хоча б однiii з цiх виключаi стан крайньоi необхiдностi.

6. Згiдно iз ст. 445 Цiвiльного кодексу Украiни особа, що заподiяла шкоду в санi крайньоi необхiдностi зобовтАЩязана вiдшкодувати потерпiлому. Враховуючи обставини подii, суд може перекласти цей обовтАЩязок на особу, в iнтересах якоi ця шкода була заподiяна.

ЗАДАЧА 1.

Степанов, услыхав ночью, что кто-то ходит по чердаку его дома, зарядил ружье и выйдя во двор, крикнул: ВлКто там?В». Неизвестный, спрыгнув с чердака, спрятался за угол дома, а затем бросился на Степанова. Последний выстрелил в него и убил. Убитым оказался Гусев, ранее судимый за кражи.

Это типичный случай необходимой обороны. Так как Степанов не знал и не мог предвидеть целей и намерений ранее судимого Гусева, он действовал в целях защиты своего жилища и защиты своей жизни, не является превышением мер необходимой обороны, т. к. Степанов выстрелил после того, как Гусев бросился на него.

Согласно со ст. 15 УК Украины тАУ Кожна особа маi право на необхiдну оборону.

Необхiдною обороною визнаються дii, вчиненi з метою захисту

iнтересiв чи прав особи, яка захищаiться, або iншоi особи,

iнтересiв суспiльства або держави вiд суспiльно небезпечного

посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягаi, якщо такi дii

були зумовленi потребою негайного вiдвернення чи припинення

посягання.

Не i злочином застосування зброi або будь-яких iнших засобiв

чи предметiв, незалежно вiд наслiдкiв, якщо воно здiйснено для

захисту вiд нападу озброiноi особи чи нападу групи осiб,

вiдвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи

iнше примiщення або якщо особа, яка здiйснюi захист, не могла

внаслiдок переляку або сильного душевного хвилювання, спричиненого

суспiльно небезпечними дiями, оцiнити вiдповiднiсть захисту

характеровi посягання.

ЗАДАЧА 2.

Возвращаясь ночью домой, Петренко должен был пройти через овраг. Спускаясь туда и побаиваясь, что на него могут напасть, он раскрыл складной нож. В овраге он встретил Орлова и Прохорова, которые шли с работы. Столкнувшись с Орловым, Петренко нанес ему удар в грудь, причинив ему тяжкие телесные повреждения. Свои действия он пояснил тем, что принял Орлова и Прохорова за грабителей, поскольку раньше в этом месте имели место такие случаи.

Петренко он предполагал, что в овраге ему предстоит обороняться, и не верно оценив ситуацию, нанес тяжкие телесные повреждения Орлову, который фактически не нападал тАУ имеет место мнимая оборона. Петренко мог предвидеть свою ошибку, так как не всегда человек проходящий через овраг является грабителем, а также отсутствовали действия со стороны Орлова угрожающие Петренко. Поэтому действия Петренко нельзя классифицировать как необходимые.

В связи с этим за свои действия Петренко несет ответственность на общих основаниях, а не за превышение мер необходимой обороны, - по ст. 101 УК Украины тАУ Умышленное нанесение тяжких телесных повреждений.

Также Петренко может нести ответственность по ст. 222 УК Украины за ношение холодного оружия, т.к. складной нож носимый им имеет колюще-режущий характер и умышлено использовался Петренко (т.к. спустившись в овраг Петренко сразу его раскрыл) для поражения живой цели.

Также действия Петренко можно классифицировать по ст. 104 УК Украины тАУ нанесение тяжких телесных повреждений при превышении мер необходимой обороны.

Литература

1. Кримiнальний кодекс Украiни

2. М. Й. Коржанський Уголовне право Украiни; Киiв 1996

3. Науково-практичний коментар Кримiнальногокодексу Украiни; ЮРiнком; 1997

4. Практика судiв Украiни в кримiнальних справах тАУ Киiв; 1993

5. Постанови Пленуму Верховного суду Украiни в кримiнальних та цiвiльних справах тАУ Киiв; 1995

6. Alexander Smith 1994 тАУ 1997. Legislation Sources for Windows; Ukrainian law data base. " onclick="return false">n
a.kiev.ua

7. ww
w.rada.kiev
.ua тАУ сервер Верховной Ради Украины

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Зеленые", как субъект мировой политики

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Присвоение" и "растрата": сущность и признаки

"Русская Правда" как памятник Древнерусского права