Высокоточное вооружение

Змiст

Вступ 2

Поняття високоточного озброiння 3

Керованi ракети дальностi вiд 100 до 500 км 10

Фiзичний вплив ВТО (високоточноi зброi) на захист 12

Висновок 15

Список лiтератури 16


Вступ

Розглядаючи роль ВТО (високоточного озброiння), важливо також вiдзначити ще одну деталь. Як вiдомо, пiдвищення точностi зброi веде до пiдвищення його ефективностi i знижуi небажанi побiчнi ефекти. Об'iктивнiсть така, що оба цих фактора ведуть до зниження "порога", якому потрiбно перебороти для ухвалення рiшення про можливостi застосування зброi. Якщо, примiром, США удасться створити ефективне ВТО, за допомогою якого можна буде в майбутньому превентивно знищити росiйськi СЯС, то такий крок для них був би досить притягальним. У цьому змiстi пiдвищення ефективностi зброi веде до дестабiлiзацii ситуацii.

Власне, з метою вивчити вплив перспективних видiв ВТО на стратегiчний баланс сил США i Росii i була здiйснена робота, результати якоi викладаються нижче. Основний висновок статтi полягаi в тому, що до 2010 р. США будуть мати значну кiлькiсть звичайних озброiнь, що будуть здатнi загрожувати "становому хребтовi" росiйських СЯС - шахтному i мобiльному ракетному комплексам наземного базування. Здатнiсть США нанести превентивний удар, що обеззброюi, за допомогою ВТО в звичайному спорядженнi буде визначатися не тiльки кiлькiсними характеристиками росiйського ядерного арсеналу, але структурою i рiвнем боiздатностi росiйських СЯС, а також можливостями Росii по iхньому захистi.

На погляд автора, фактор, зв'язаний з високоточною зброiю, що iснуi, до речi, уже сьогоднi й ефективнiсть якого безсумнiвно пiдвищиться в майбутньому, потенцiйно набагато небезпечнiше для росiйського ядерного арсеналу, чим фактор ПРО. Майбутнi нацiональноi ПРО США поки ще досить мрячно, але вже зараз фахiвцi iдинi в тiм, що вона не буде здатна протистояти масованiй ракетнiй атацi. Однак, якщо масований ракетний удар у перспективi можна буде запобiгти превентивним потайливим високоточним ударом без використання ядерноi зброi, то система, що розгортаiться, НПРО може позбавити Росiю можливостi вiдповiдного удару, i побоювання росiйських експертiв у цьому вiдношеннi далеко не необТСрунтованi.





Поняття високоточного
озброiння

Важливо на самому початку визначити, що ж розумiiться пiд високоточною зброiю. Як вiдомо, iснують рiзнi визначення цього термiна. У контекстi даноi роботи пiд ВТО маються на увазi типи звичайних озброiнь i засобiв iхньоi доставки, що потенцiйно здатнi загрожувати росiйським стратегiчним комплексам наземного базування. До таким можна вiднести:

Ø Керованi авiабомби (УАБ), у тому числi модульноi конструкцii (з ракетним прискорювачем)

Ø Керованi ракети типу "повiтря-земля"

Ø Крилатi ракети повiтряного i морського базування

Ø Мiжконтинентальнi балiстичнi ракети в звичайному спорядженнi

Дальнiсть застосування керованих авiабомб звичайно складаi до 30 км, що планують УАБ i УАБ модульноi конструкцii - до 80 км, керованих ракет - до 200 км, а крилатих ракет - до 2000-3000 км.

В даний час Мiнiстерством оборони США розробляiться кiлька десяткiв типiв ВТО, потенцiйно здатного загрожувати об'iктам СЯС РФ. Протягом найближчого десятилiття плануiться розгорнути бiльш 100 тисяч одиниць ВТО калiбром вiд 230 кг до 2.5 т.

Вiдповiдно до iснуючоi класифiкацii мiнiстерства оборони США розрiзняють щонайменше 5 типiв цiлей, якi включають:

Ø стацiонарнi, добре укрiпленi: пiдземнi бункеры, укрiпленi спорудження, мости i т.п.

Ø стацiонарнi: будинку, промисловi пiдприiмства, дороги

Ø броньованi мобiльнi: танки, броньованi машини, артилерiя

Ø мобiльнi: автомобiлi

Ø об'iкти РЛС

З погляду розглянутоi проблеми нас буде цiкавити перша i третя групи цiлей, тобто шахтнi i мобiльнi ПУ. У таблицi 1 приведено типи ВТО, що призначенi для поразки таких цiлей i знаходяться на озброiннi (або в стадii розробки) ВВС (AF) i ВМС (N) США.


Таблиця. 1. ВТО США, призначене для поразки стацiонарних i мобiльних добре укрiплених цiлей.

Тип метиНа озброiннiУ серiйному виробництвiУ стадii розробки
Стацiонарнi, добре укрiпленiMaverick (AF/N)УР AGM-130 (AF)УАБ JSOW/моноблок (N)
УАБ GBU-10 (AF/N)УР AGM-142 (AF)КРМБ Tactical Tomahawk (N)
УАБ GBU-12 (AF/N)УАБ GBU-28 (AF)УР SLAM-ER (N)
УАБ GBU-15 (AF)УР SLAM (N)КРВБ JASSM (AF)
УАБ GBU-24 (AF/N)КРМБ TLAM (N)
УАБ GBU-27 (AF)УР SLAM-ER (N)
УАБ GBU-28 (AF)УАБ JDAM (AF/N)
УР Walleye (N)
УАБ GAM (AF)
УР AGM-130 (AF)
УР AGM-142 (AF)
КРМБ TLAM (N)
УР SLAM (N)
КРВБ CALCM
Мобiльнi укрiпленiУР Maverick (AF/N)УАБ SFW/WCMD (AF)УАБ JSOW/BLU-108 (AF/N)
УАБ GBU-10 (AF/N)УАБ Gator/WCMD (AF)
УАБ GBU-12 (AF/N)УАБ JDAM (AF/N)
УАБ GBU-24 (AF/N)
УАБ GBU-27 (AF)
УР Walleye (N)
GPS aided munition (AF)
УАБ SFW (AF)

Арсенал ВТО США, а також характеристики для рiзних типiв ВТО представленi в табл. 2 i 3.



Таблиця 2. Арсенал ВТО ВВС i ВМС США i плани виробництва.

ТипРЖснуючий арсеналПлани виробництва

Планованi витрати

(млн доларiв)

Керованi авiабомби (УАБ)
GBU-1011300
GBU-1232600
GBU-24/2716300
GBU-28/GBU-3712525536

JDAM

Navy

AF

25496

61063

641

1366

JDAM-PIP5000
WCMD40000508
SFW34131150
Касетнi бомби
CBU-87 (Gator)10000
CBU-89 (CEM)100000
CBU-97 (SFW)1505000
Планувальнi УАБ i УР
GBU-152800
Maverick27800
Walleye3200
AGM-142130

JSOW (AGM-154)

Baseline/BLU-108 (AF)

Baseline/BLU-108 (N)

Unitary

4496

6536

3194

1356

1639

1692

AGM-1305003026
КР середньоi дальностi
SLAM770
SLAM-ER / SLAM-ER PLUS423265
JASSM22451278
КР великоi дальностi
TLAM~ 2000421
Tact Tomahawk12531278
CALCM~ 90

Керованi авiабомби (УАБ)

Для атаки крапкових добре захищених цiлей з вiдстанi до 20-30 км у даний час застосовуються бомби з лазерною системою наведення (GBU-10, GBU-12, GBU-24, GBU-27). Бойовою частиною цих УАБ i фугаснi гравiтацiйнi бомби Mk-82 (калiбр 230 кг), Mk-84 (калiбр 900 кг) або проникаючi боiголовки типу BLU-109. Виявлена оператором мета висвiтлюiться за допомогою лазера з лiтака, що забезпечуi. Розташоване на УАБ прийомний пристрiй реiструi вiдбите вiд мети випромiнювання i видаi сигнали на систему керування бомби. КВО бомб iз лазерними системами наведення складаi близько 3 м. Основним недолiком цих бомб i можливiсть застосування лише в безхмарну погоду. У цьому зв'язку на початку 1990-х рокiв одержала могутнiй поштовх програма JDAM (Joint Direct Attack Munition) по створенню модулiв для коректування гравiтацiйних бомб по сигналах, одержуваним вiд супутникiв системи GPS. Авiабомби, оснащенi JDAM, володiють КВО не гiрше 13 м i можуть застосовуватися в будь-яких погодних умовах. До кiнця 1998 р. було проведено бiльш 250 iспитiв УАБ з JDAM, 96% з яких виявилися успiшними. У бойових умовах цi бомби вперше були випробуванi в березнi 1999 р. у Югославii з бомбардувальникiв B-2.Усього в ходi конфлiкту в 45 вильотах було застосовано 656 бомб типу JDAM калiбром вiд 900 до 2000 кг. Крупне виробництво плануiться почати в 2000 роцi, i iснують плани закупiвлi 87500 модулiв. Керованими авiабомбами з JDAM буде оснащений практично весь парк бомбардувальноi авiацii США, включаючи стратегiчнi бомбардувальники, тактичну авiацiю ВВС i ВМС. Успiшне застосування бомб у Югославii навеснi 1999 р. зробило могутнiй стимул до якнайшвидшого iхнього розгортання. Так, якщо до березня 1999 р. темпи виробництва складали близько 100 од./мiс., те до серпня планувалося довести них до 500 од./мiс, а в наступному i до 1200-1500 на мiсяць. Для оснащення 11000 бомб модулями JDAM у 2000 р. понад намiчену ранiше програми було видiлено 306 млн. доларiв.

Ведуться також роботи з удосконалювання характеристик модулiв JDAM. Зокрема, плануiться збiльшити дальнiсть застосування авiабомб iз 28 до 74 км. Паралельно з програмою JDAM ВВС США ведеться програма JDAM-PIP (Product Improvement Program), цiль якоi пiдвищити КВО до 3 м за рахунок установки на модулi систем для корекцii на кiнцевiй дiлянцi траiкторii. Розроблювачi планують вибрати варiант такоi системи не пiзнiше 2004 р.

Необхiдно також вiдзначити, що на озброiннi ВВС США прийнятi i бiльш могутнi бомби калiбру 2000 кг (GBU-28, GBU-37), спецiально призначенi для знищення захованих пiдземних бункерiв. Так, прототип бомби лазерного наведення GBU-28 був уперше випробуваний у 1991 р. у ходi операцii "Бура в пустелi" в РЖраку. Бойова частина бомби GBU-28 являi собою артилерiйський стовбур калiбру 203 мм i довжиною близько 6 м, у якому розмiщений заряд вибуховоi речовини. На вiдмiну вiд GBU-28, GBU-37 наводяться за даними КРНС GPS, i хоча i мають меншу точнiсть, але i всепогодними. Бомбами GBU-28 i GBU-37 оснащенi вiдповiдно штурмовики F-111 i стратегiчнi бомбардувальники B-2.

Для поразки мобiльних броньованих цiлей на сушi (автомобiлiв, танкiв, броньованих машин i т.п.) застосовуються бомби касетного типу (CBU-87, CBU-89 i CBU-97). Зокрема, касетнi бомби CBU-97 (SFW- Sensor Fused Weapon) оснащенi 10 cуббоiприпасами типу BLU-108, кожний з яких мiстить по чотирьох самонавiдних бойових елементаа типу Skeet. На думку розроблювачiв, дальнiсть, на якiй самонавiднi елементи здатнi з достатньою ефективнiстю перехоплювати i знищувати мети складаi до 30 м. Таким чином, бомби можуть досить успiшно застосовуватися з висоти в кiлька кiлометрiв. Для збiльшення припустимоi висоти бомбометання i, вiдповiдно, тАУ дальностi iхнього застосування ведеться розробка модулiв WCMD (Wind Corrected Munitions Dispenser), призначення яких аналогiчно JDAM. Однак, на вiдмiну вiд JDAM, бомби з WCMD не одержують цiлевказiвка вiд супутникiв КРНС GPS i тому виграють по вартостi.

Планувальнi УАБ, керованi ракети.

З метою збiльшення дальностi до 100 км, що дозволяi застосовувати бомби, не заходячи в зони дii ПВО супротивника, були розробленi планувальнi УАБ, УАБ модульноi конструкцii i керованi ракети. Планувальна УАБ GBU-15, прийнята на озброiння в 1974 р., несе бойове навантаження 900 кг (бомба Mk 84 або проникаюча боiголовка BLU-109). Аеродинамiчне керування польотом бомби здiйснюiться дистанцiйно бортовим оператором завдяки оснащенню УАБ телевiзiйним координатором мети.


Таблиця 3. Технiчнi характеристики ВТО США

ТипВага бойовоi частини (кг)Дальнiсть (км)КВО (м) / наведення

Керованi авiабомби

(УАБ)

GBU-10900 (Mk-84, BLU-109)153
GBU-12230 (Mk-82)153
GBU-24/27900 (Mk-84, BLU-109)> 203
GBU-282300> 93
JDAM900, 450 (Mk-84, Mk-83, BLU-109)1513
JDAM-PIP900153
GAM2300> 913
WCMD900 (CBU-87, CBU-89, CBU-97)1330
Планувальнi УАБ i УР
GBU-15900 (Mk-84, BLU-109)< 503
Maverick60 (кумул. заряд), 140 (фугас)203
Walleye190, 430< 655
AGM-142350< 80< 4

JSOW (AGM-154)

Baseline/BLU-108

Unitary

450

450

< 75

< 75

30

< 5

AGM-130900< 65< 3
КР середньоi дальностi
SLAM230> 110
SLAM-ER230> 270
JASSM450~ 500
КР великоi дальностi
TLAM450200010
Tact Tomahawk4502900
CALCM900~ 100010

Бiльш сучасна УАБ AGM-130 несе таке ж бойове навантаження, але, на вiдмiну вiд GBU-15, вона оснащена ракетним прискорювачем, що дозволяi застосовувати бомбу на вiдстанi до 70 км. Керування AGM-130 у ходi польоту може здiйснюватися як автономно за допомогою ИНС. На кiнцевiй дiлянцi траiкторii, як правило, керування бере на себе бортоператор, що контролюi положення мети за допомогою телекамери, установленоi на УАБ. При цьому КВО складаi близько 3 м. УАБ AGM-130 оснащенi лiтаки ВВС США F-15E, F-16 i F-111. РЖснуючими планами передбачаiться закупiвля 600-700 бомб. Вперше в бойовiй обстановцi бомби AGM-130 були випробуванi в сiчнi 1999 р. в РЖраку проти стацiонарних комплексiв ПВО.Основним типом планувальних УАБ стане в перспективi AGM-154 (JSOW - Joint Standoff Weapon), розроблювальна в трьох варiантах (варiанти AGM-154A i AGM-154B несуть касетнi бомби, а AGM-154C тАУ моноблочну БГ ) для оснащення практично всього авiапарку ВВС i ВМС США. Усього плануiться закупити бiльш 23000 одиниць. Максимальне бойове навантаження JSOW складаi 450 кг при максимальнiй дальностi до 75 км. Керування AGM-154 буде здiйснюватися автономно за допомогою ИНС/GPS. Точнiсть AGM-154A i -154B порiвнянна з точнiстю WCMD i складаi близько 30 м. Моноблочний варiант AGM-154C буде оснащений також телекамерою, i керування на кiнцевiй дiлянцi траiкторii буде вироблятися бортоператором. В даний час закупiвля моноблочного варiанта плануiться тiльки для палубноi авiацii ВМС США. Вперше в бойовiй обстановцi AGM-154 використовувалася в РЖраку 24 сiчня 1999 м з борта палубного винищувача-бомбардувальника ВМС США F/A-18, ударом якоi був знищений комплекс ПВО

Ефективнiсть застосування високоточноi зброi проти наземних МБР залежить вiд безлiчi факторiв, що включають з однiii сторони:

Ø здатнiсть, що руйнуi, точнiсть i експлуатацiйну надiйнiсть ВТО,

Ø точнiсть, з яким супротивниковi вiдомi позицii МБР до моменту нанесення удару,

Ø пiдготовленiсть засобiв доставки ВТО i персоналу до виконання задачi,

Ø здатнiсть супротивника завдати скоординованого удару по всьому угрупованню стратегiчних ядерних сил у короткий промiжок часу, достатнiй для того, щоб запобiгти вiдповiдний або навiть вiдповiдно-зустрiчному ударовi,

а з iншоi:

Ø захищенiсть ПУ МБР,

Ø ефективнiсть ПВО,

Ø склад угруповання МБР i ii боiздатнiсть

У дiйснiй роботi аналiзуються тiльки бойовi характеристики ВТО, що вимагаються для поразки наземних ПУ МБР в умовах, коли нападаючiй сторонi добре вiдомi данi про цiлях (положення i захищенiсть) i вiдсутнi протидiя сторони, що захищаiться. У роботi не розглядаiться уразливiсть стратегiчних комплексiв морського й авiацiйного базування СЯС в умовах впливу ВТО. З цiii причини висновки дiйсного дослiдження не слiд сприймати як аргументи на користь тiii або iнший складовоi СЯС. На погляд автора, ВТО може являти загрозу не тiльки для наземноi складовоi, а i для iнших компонентiв росiйськоi ядерноi трiади, i проблеми виживаностi морських i авiацiйних повиннi бути розглянутi окремо.

У роботi також не зачiпаються потенцiйнi погрози, що можуть виявитися, у дiйсностi, не менш небезпечними, чим погрози, що виходять вiд ВТО, а саме диверсii, саботаж, i т.п. Крiм цього, у дослiдженнi зовсiм не розглядаються оперативно-стратегiчнi аспекти проблеми, не конкретизуються сценарii конфлiкту з застосуванням ВТО проти СЯС i не обговорюiться можливiсть i iмовiрнiсть реалiзацii тих або iнших сценарiiв. Безумовно, подiбна вузька постановка задачi не здатна дати вичерпнi вiдповiдi на всi питання про ролi ВТО в стратегiчному балансi. Однак, проте, вона дозволяi проаналiзувати важливi технiчнi аспекти проблеми, а саме умови, при яких ВТО здатно уражати шахтнi i мобiльнi ПУ МБР. Пропонована постановка задачi також даi можливiсть сформулювати практичнi пiдходи в переговорах по СНВ для того, щоб узяти до уваги фактор ВТО.


Керованi ракети дальностi вiд 100 до 500 км

В даний час керованi ракети типу "повiтря-земля" дальностi вiд 100 до 500 км знаходяться тiльки на озброiннi авiацii ВМС США (F/A-18, P-3). КР SLAM (AGM-84E) здатнi нести боiзаряд вагою 230 кг на вiдстань бiльш 110 км. У травнi-червнi 1998 р. проводилися iспити удосконаленоi УР SLAM-ER (AGM-84H) з дальнiстю бiльш 270 км. УР SLAM-ER також вiдрiзняiться полiпшеною точнiстю, бiльшою перешкодозахищенiстю i бiльшою проникаючою здатнiстю боiголовки. Керування ракетою в польотi здiйснюiться iнерцiйною навiгацiйною системою з корекцiiю вiд глобальною супутниковою системою навiгацii, а на кiнцевiй дiлянцi траiкторii керування здiйснюiться пiлотом, що коректуi крапку прицiлювання завдяки вiдеозображенню.

З лiта 1998 м здiйснюiться переозброiння палубного винищувача-штурмовика F/A-18 на УР SLAM-ER, а надалi плануiться оснащення цими ракетами i патрульним лiтаком P-3C. Плануiться i подальша модернiзацiя ракет (SLAM-ER PLUS). Передбачаiться, що нова модифiкацiя ракети буде оснащена пристроiм автоматизованого розпiзнавання цiлей ATA (Automatic Target Acquisition), що пiдвищить ii ефективнiсть при застосуваннi в несприятливих погодних умовах.

ВВС США веде розробку УР JASSM, що порiвнянна по дальностi з SLAM-ER, але буде при цьому нести велике навантаження. УР JASSM будуть оснащенi B-52H, F-16C/D, F-15E, F-117, B-1B, i B-2. Можливо, УР цього типу буде озброюватися й авiацiя ВМС (F/A-18E/F, P-3C i S-3B), як передбачалося на початковому етапi програми, але в дiйсний перiод керiвництво ВМС США вiддаi перевагу варiантовi SLAM-ER. Проте, бюджет 2001 р. включаi витрати на розробку УР JASSM у варiантах розмiщення на палубних F/A-18E/F i на бортi авiаносцiв.У квiтнi 1999 р. вироблялися першi iспити УР JASSM в автономному режимi, що завершилися невдачею. РЖснуючими планами передбачаiться прийняти ракету на озброiння в 2002 р.

Крилатi ракети великоi дальностi.

Крилатими ракетами морського базування (КРМБ) Tomahawk збройнi багатоцiльовi атомнi пiдвiднi човни i деякi типи надводних кораблiв США. КРМБ Tomahawk може нести ядерний або звичайний боiзаряд калiбром 450 кг. РЖснують модифiкацii з моноблочноi (TLAM-C) i касетноi (TLAM-D) бойовою частиною. У своiму розвитку КРМБ Tomahawk пройшла кiлька модифiкацiй (Block I, Block II, Block III). Основними вiдмiнностями модифiкацii Block III вiд попереднiх i велика дальнiсть (до 1600 км) i можливiсть корекцii КР у польотi по сигналах КРНС GPS.

КРМБ Tomahawk активно використовувалися ВМС США в конфлiктах. Тiльки iз серпня 1998 р. було застосовано бiльш 500 КР по територii Афганiстану, Судану, РЖраку i Югославii. До кiнця квiтня 1999 р. арсенал крилатих ракет цього типу складав близько 2000 одиниць, бiльшiсть з яких являють собою варiант Block III. По деяким даним, розгорнута лише половина з цих ракет, а iнша частина знаходиться на складах або в ремонтi. Виробничi лiнii по модифiкацii КР Block II у Block III були зупиненi в сiчнi 1999 м, але в квiтнi 1999 р. надiйшов додаткове замовлення на переустаткування бiльш 600 КР Block II i противокорабельних ракет Tomahawk у Block III до 2001 р.

В даний час ведеться розробка наступноi модифiкацii КРМБ Tomahawk (Tactical Tomahawk), що передбачаiться прийняти на озброiння в 2003 р. Нова ракета буде мати дальнiсть до 2400 км, а також можливiстю перенацiлювання в польотi.

Крилатi ракети повiтряного базування великоi дальностi США також, як i КРМБ Tомаhаwк, можуть нести ядернi i звичайнi боiзаряди. Ракета в неядерному оснащеннi одержала позначення Conventional Air-Launched Cruise Missile (CALCM) або AGM-86C. КРВБ CALCM може доставляти боiзаряд PBXN-111 фугасного типу калiбром 1350 кг на дальнiсть бiльш 1000 км. Система наведення CALCM тАУ iнерцiйна, з корекцiiю вiд КРНС GPS (модифiкацii Block I i Block IA).

КРВБ CALCM застосовувалися у вiйськових конфлiктах, починаючи з 1991 р. По оцiнках експертiв, до кiнця квiтня 1999 р. арсенал КРВБ CALCM нараховував менш 90 одиниць. Бюджет 2000 р. уключив фiнансування переоснащення 322 ядерних КРВБ у неядернi. У ходi модернiзацii КРВБ CALCM AGM-86D (Block II) ii точнiсть буде полiпшена до 5 м (КВО), а сама ракета буде нести проникаючу боiголовку. ВВС США розглядаi плани виробництва нових КРВБ великоi дальностi, але поки на цей рахунок конкретних рiшень ще не прийнято.




Фiзичний вплив ВТО(високоточноi зброi) на
захист

РЖснуючi оцiнки захищеностi шахтних пускових установок, як правило, вiдносяться до впливу вражаючих факторiв ядерного удару, основним з яких i надлишковий тиск ударноi хвилi. Починалися спроби застосувати аналогiчнi критерii i до вражаючих факторiв ВТО. Однак, навряд чи такий пiдхiд обТСрунтований, оскiльки високоточна зброя робить лише локальний вплив, на вiдмiну вiд ядерноi зброi. Як вiдомо, захищенiсть шахтних ПУ вiд ударноi хвилi оцiнюiться фахiвцями в 100-200 атмосфер. При ядерному ударi такий надлишковий тиск реалiзуiться на вiдстанях до 50-100 м вiд епiцентру вибуху, так що ударну хвилю в розрахунках стiйкостi ПУ можна приблизно вважати плоскою хвилею. Зовсiм iнша ситуацiя виникаi при впливi високоточноi зброi. Оцiнки показують, що при калiбрi застосовуваного ВТО до 1 т, порiвнянне надлишковий тиск у фронтi ударноi хвилi виникаi усього лише на вiдстанi до декiлькох метрiв, якщо не починаiться нiяких мiр для фокусування енергii вибуху. Ударна хвиля вибуху (фугасний вплив) не i основним вражаючим фактором при впливi ВТО по укрiпленим ШПУ, а до таким вiдносяться кiнетичне (за рахунок кiнетичноi енергii боiзаряду) i кумулятивний вплив. При достатнiй кiнетичнiй енергii боiзаряду, потужностi його кумулятивного струменя, або сукупного ефекту вiд цих факторiв можливо наскрiзне прибивання захисного даху ШПУ, що приведе до ушкодження контейнера МБР i самоi ракети, так що пуск останньоi буде неможливим. Шахта ПУ може бути виведена з ладу також i в результатi влучення боiзаряду в критично важливi вузли. Примiром, вплив ВТО може бути не настiльки сильним для того, щоб пробити захисний дах, але достатнiм для того, щоб викликати ii заклинювання або iнше ушкодження, що також приведе до неможливостi пуску ракети. Для оцiнки необхiдних вражаючих характеристик ВТО розглянемо системи захисту стацiонарних наземних МБР. Найбiльший iнтерес представляють захиснi пристроi ШПУ, у яких розмiщенi ракети типу РС-18 (SS-19), РС-20 (SS-18), оскiльки розмiщення перспективних МБР передбачаiться саме в цих шахтах.

Таблиця 1. Основнi характеристики росiйських ШПУ МБР

Тип МБРРС-18РС-20
Дiаметр, м4.65.9
Висота, м29.839
Дiаметр контейнера, м2.93.5
Розмiри даху, м7.6 (5.3..тАж6-у нижн. частини) тАУ дiаметр6.5 x 6.5
Товщина даху (вiзуально), м0.9тАж1.41.5тАж1.8
Маса даху (оцiнки), т260..тАж360(при порiвн. диам. 6.5 м)500-600


Рис.1,2. ШПУ МБР РС-18

Рис.3. ШПУ МБР "Тополь-М"

Вiзуальний аналiз фотографiй i даних про МБР i ШПУ МБР, опублiкованих у вiдкритiй лiтературi (див. Рис. 1-3 ), показуi, що захисний дах являi собою броньову плиту товщиною 0.9-1.4 м для ШПУ РС-18 i 1.5-1.8 м для ШПУ РС-20. Конструкцiя захисного даху, очевидно, i багатошаровоi, iз застосуванням матерiалiв, бiльш стiйких, чим сталь, стосовно впливу снаряда з високою кiнетичною енергiiю або кумулятивним струменем. Зокрема, вiдомо, що в сполученнi iз шарами стали стiйкiсть урановоi керамiки може бути вище в 2.5 рази при кiнетичному впливi й у 4 рази - при кумулятивному, у порiвняннi зi сталлю. Як грубi оцiнки можна припустити, що захищенiсть даху ШПУ при прямому влученнi еквiвалентна мiцностi плити з катаноi бронi товщиною не бiльш 2-3 м.

Аналiз опублiкованих даних по проникаючоi БГ, що знаходиться на озброiннi в США , дозволяi припустити, що в даний час лише УАБ GBU-37 може мати здатнiсть руйнувати ШПУ. Хоча оцiнки фiзичного впливу УАБ GBU-28 по броньованiй плитi дають досить скромнi результати, проте, iснують пiдстави припускати, що якщо не сама УАБ GBU-28, те бiльш пiзнi ii модифiкацii (GAM, GBU-37) оснащенi кумулятивною бойовою частиною, що дозволяi iстотно збiльшити вражаючий вплив при впливi на броню. Вiдомо, що iснуючi протитанковi керованi ракети, володiючи масою усього лише близько 20 кг i кумулятивним зарядом близько 5-6 кг, здатнi пробивати броньовi плити товщиною бiльш 1,1 м за рахунок кумулятивного впливу (див. Табл. 4). Цей факт даi пiдставу для припущення, що оснащена кумулятивним, а тим бiльше тандемним зарядом, УАБ GBU-37 здатна пробивати захиснi дахи ШПУ РС-18 i РС-20 наскрiзь.

РЖмовiрнiше всього, положення справ змiниться в найближчi роки, коли будуть прийнятi на озброiння БГ BLU-116B, BROACH i AUP, якими передбачаiться оснастити КРВБ CALCM, КРМБ Tomahawk, а також широкий перелiк УАБ i УР калiбром 450-900 кг Зокрема, оцiнки для боiголовки AUP-3(M) показують,що вона за счет кiнетичноi енергii буде здатна пробивати броню товщиною до 1-1.5 м. Слiд також зазначити, що в США проводяться НИОКР, спрямованi на розгортання звичайних БГ на стратегiчних МБР .

Таблиця 4. Порiвняльнi характеристики протитанкових керованих ракет (ПТУР)

ДраконМилан-2ТДракон-2ТОУ-2АХот-2
Маса ракети, кг6.126.61021.523.5
Маса бойовоi частини, кг2.52.965
Калiбр ракети, м0.1220.1150.1220.1520.132
Довжина ракети, м0.7450.770.851.141.27
Дальнiсть, км1213.754
Швидкiсть, макс., м/c110200210280
Бронепробиваемость, мм430880950>1000>1100

Що стосуiться захищеностi мобiльних МБР, то аналiз опублiкованих даних про ПГРК "Тополь-М" дозволяi припустити, що товщина стiнок транспортно-пускового контейнера не перевищуi 25..75 мм. ПГРК може бути виведений з ладу як у результатi прибивання транспортно-пускового контейнера (ТПК) снарядом (кулею, осколком), що володii достатньою кiнетичною енергiiю, так i впливу бойового елемента з кумулятивноi БГ.

Збройнi сили США оснащенi досить широким арсеналом засобiв, застосовуваних для поразки мобiльних броньованих цiлей з повiтряних носiiв. Зокрема, УАБ CBU-97/107 i УАБ JSOW c касетними боiголовками оснащенi суббоiприпасами BLU-108/B (10 i 6 суббоiприпасiв вiдповiдно). Кожен такий суббоiприпас несе по 4 бойових елементи типу Skeet. Вiдомо, що цi бойовi елементи здатнi пробивати броню танкiв i бронемашин. Подiбнi суббоiприпаси можуть доставлятися також iншими типами УАБ, УР i КР

.

Висновок

Як ми бачимо, фактор ВТО (високоточного озброiння) практично не знайшов вiдображення в рiшеннях, досягнутих у ходi двостороннiх переговорiв по СНВ у минулому. Пояснити це можна тим, що, з одного боку, ядернi арсенали нараховували десятки тисяч розгорнутих ядерних боiзарядiв, а з iнший, тАУ i СРСР, i США не мали неядернi засоби, здатними з високою iмовiрнiстю переборювати обороннi системи супротивника й уражати стратегiчнi об'iкти. Тому в той час високоточну зброю не вносило радикального впливу на баланс сил. У перспективi це положення справ може змiнитися. Показово, що розвиток i розгортання ВТО в США супроводжуiться i появою доктринальних установок, спрямованих на поступовий перенос ролi стримування з ядерного на високоточну зброю. Примiтно i те, що в США здiйснюiться оснащення стратегiчних систем доставки звичайною зброiю. Як вiдомо, з початку 1990-х рокiв були початi програми по переоснащенню стратегiчних бомбардувальникiв пiд "неядернi" задачi. Розглядаiться можливiсть переустаткування в найближчiй перспективi ПЛАРБ як носiiв звичайноi зброi, а також використання мiжконтинентальних балiстичних ракет у звичайному спорядженнi. Насторожуi також наполегливiсть США в прагненнi "вивести з зарахунка" своi стратегiчнi системи доставки, не знищуючи них. Деякою мiрою симптоматичнi i пропозицii кандидата в президенти США Джорджа Буша про значнi скорочення стратегiчних арсеналiв, i в той же час, про зниження оперативноi iхньоi боiздатностi i розгортаннi повномасштабноi НПРО. Деякою мiрою заяви Буша можна трактувати як курс на поступовий перенос стримуючоi ролi на високоточну зброю, що, на вiдмiну вiд ядерного, може застосовуватися у вiйськових конфлiктах.

Доти поки ВТО не граi iстотноi ролi в стратегiчному балансi, його розвиток, очевидно, сприяi подальшому скороченню ядерних озброiнь. Однак, у перспективi розвиток високоточних озброiнь здатно зупинити цей процес i навiть повернути назад. Питання про обмеження або облiк ВТО поки ще не винесений на переговори по СНВ, i США практично не обмеженi в можливостях його удосконалювати, робити i використовувати.


Список лiтератури

1. Элита Байчурина, Владимир Кучеренко, Борис Талов, "Истребитель спутников" против звездных войн, Российская Газета, 3 марта 2000 г.;

2. Валентин Рог, Документ, далекий от совершенства, Независимое Военное Обозрение, N 5, 11-17 февраля 2000 г., с. 4;

3. Виталий Цымбал, Возрастание стратегической роли высокоинтеллектуального оружия и проблемы контроля за его развитием и распространением, Ядерный Контроль, июнь-июль 2003 г., с. 39-43.

4. А. Дьяков, Е. Мясников, Высокоточные ракеты заменяют ядерные, Независимое Военное Обозрение, N 4, 4-10 февраля 2003 г., с. 6.

5. В. Нестеренко, Основные направления развития зарубежных ПТРК, Зарубежное военное обозрение, N 1, 2003, с. 29-34.

6. А. Алексеев, Проникающая боевая часть для крылатой ракеты AGM-86C CALCM, Зарубежное военное обозрение, N 2, 2003.

Вместе с этим смотрят:


120-мм минометные системы


220-мм реактивная система залпового огня


PR-подготовка призыва в вооруженные силы Российской Федерации


РЖнженерний захист робiтникiв та службовцiв промислового обтАЩiкта


Аварии и катастрофы кораблей