Методика слухання музики на уроках у 1-3 класах

Мiнiстерство Освiти i Науки Украiни

Нацiональний педагогiчний унiверситет iм. М.Драгоманова

РЖнститут мистецтв

Факультет: ВлМузика i педагогiкаВ»

Курсова робота

На тему:

ВлМетодика слухання музики на уроках у 1-3 класахВ»

Студента:

4 курсу

заочного вiддiлу

Джуфер М.С.

Викладач:

Горбенко С.С.

Бодрова Т.О

Киiв 2009.

План

Вступ

Слухання музики;

Особливостi музичного сприймання дiтей;

Основнi етапи ознайомлення учнiв з музичним твором;

Вступне слово вчителя;

Методи розвитку музичного сприймання в процесi слухання й аналiзу музики;

Повторний аналiз твору;

Роль народноi музики в навчальних програмах;

ПтАЩiси украiнських композиторiв;

ВзаiмозвтАЩязок рiзних видiв мистецтва на уроках музики;

Проблемнi ситуацii в ходi сприймання музики.

Тематична побудова програм;

Уроки музики у 1-3 класах;

Висновок.

Використана лiтература

Вступ

Музичне виховання вiдiграi важливу роль у духовному становленнi особистостi людини. ВлПiзнання свiту почуттiв неможливе без розумiння й переживання музики, без глибокоi духовноi потреби слухати музику й дiставати насолоду вiд неi, - писав видатний украiнський педагог В.Сухомлинський.- Без музики важко переконати людину, яка вступаi в свiт, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по сутi, i основою емоцiйноi, естетичноi, моральноi культуриВ»1. Цi слова педагога-гуманiста конкретизують його думку про музичне виховання як першооснову у вихованнi людини.

Виховання музикою маi найточнiший, найдоцiльнiший вплив на розвиток духовного свiту кожного школяра, повтАЩязуiться iз його загальним розвитком, здiйснюiться у контекстi становлення цiлiсноi особистостi.

Учитель маi розвинути чутливiсть учнiв до музики, ввести iх у свiт добра й краси, допомогти вiдкрити в музицi животворне джерело людських почуттiв i переживань, виховати здатнiсть до активноi рiзнобiчноi дiяльностi, формувати цiннiсно-орiiнтацiйне становлення до музичного мистецтва, сприяти розвитку художньо-творчих здiбностей дiтей. Успiшне вирiшення цих завдань сприятиме досягненню мети музичного виховання: формування у школярiв музичноi культури як важливоi i невiдтАЩiмноi частини iхньоi духовноi культури.

Слухання музики.

Умiння слухати i чути музику не i вродженою рисою. Пiзнавально творчi можливостi учнiв розвиваються у спiлкуваннi з музикою, в процесi цiлеспрямованого аналiзу музичних творiв. Адже власна дiяльнiсть i запорукою глибоких переживань, естетичноi насолоди, високих художнiх смакiв.

Музичне сприймання тАУ основний вид музичноi дiяльностi, оскiльки саме воно передуi всiм iншим. Навiть коли дiти на уроках зайнятi здебiльшого хоровим спiвом, то перш нiж розучувати пiсню, ii треба сприйняти.

Поряд з термiном тАЬ сприймання музики тАЭ вживають словосполучення тАЬслухання музикитАЭ, яке використовують у двох значеннях: як синонiм сприймання музики i як компонент уроку музики (на вiдмiну вiд спiвiв). Втiм, якщо його застосовують у другому значеннi, все одно тАЬвбираi в себетАЭ й перше.

Слiд враховувати, що вплив музики на особистiсть складаiться з численних слухацьких вражень, якi накладаються одне на одне, поступово збагачуючись i поглиблюючись. Робота над кожним твором маi вводити школярiв у свiт глибоких почуттiв i роздумiв: про добро i зло, любов i ненависть тощо.

Слiд памтАЩятати, що на музичний розвиток учнiв благотворно дiють два чинники: багатство музичних вражень, з одного боку, та повторнiсть вражень тАУ з другого.

Особливостi музичного сприймання дiтей

Особливiсть сприймання музики полягаi в тому, щоб у поiднаннi звукiв рiзноi висоти, тривалостi, сили, тембру вiдчути красу звучання, виразнiсть, почути цiлiснi художнi образи, що викликають у слухача певнi настроi, почуття i думки.

Як показали дослiдження, у сприйманнi молодших школярiв найрозвиненiший емоцiйний компонент, вiдстають у розвитку музичний (гармонiйний) слух i мислення. Головний компонент музичного сприймання тАУ спiвтворчiсть тАУ виявляiться на рiвнi безпосередньоi, емоцiйноi чутливостi до музики. Компоненти сприймання взаiмозвтАЩязанi мiж собою.

Розвиток сприймання музики тАУ складне завдання, зокрема на початковому етапi навчання. Справа в тому, що молодшi школярi перестають сприймати твiр. Вони можуть бути неуважними, потiм знову слухати музику, не помiчаючи, що якийсь час взагалi не чули ii.

Уже в 5-6 рiчному вiцi дiти здатнi прослухати i запамтАЩятати невеликий музичний твiр, визначити його характер, настрiй, найяскравiшi засоби музичноi виразностi. За результатами дослiджень Н. Вiтлугiноi, Р.Зинич та iнших учених зтАЩясовано, що в дiтей молодшоi групи дитячого садка, якi розрiзняють загальний настрiй i характер твору, почуття, викликанi музикою, дуже швидкоплиннi. Сприймання музики 4-5 рiчними дошкiльними зберiгаються ще довше. Проте довiльна увага в них розвинена недостатньо, через те твори, призначенi для слухання, мають бути невеликими та образними.

Музика, яку слухають дiти, повинна вiдповiдати тим же вимогам, що й пiснi, якi вони розучують. Доступнiсть музики визначаiться перш за все ii змiстом, близькiстю тематики iнтересам дiтей, а також обсягом музичного твору. Учнi 6-7 рокiв можуть уважно слухати музики лише 1,5-2 хв. Поступово обсяг уваги у дiтей розширюiться, i у 3-4 класах тривалiсть музичноi птАЩiси може досягати 3,5 тАУ 5 хв.

У рiзних учнiв один i той самий твiр може викликати рiзнi асоцiацii, залежно вiд iндивiдуальностi слухача, його духовноi культури. Чим молодший слухач, тим бiльше вiн опираiться на поза музичнi асоцiацii.

Частина учнiв не може вiддiлити, якi виникають пiд час слухання музики, вiд власне змiсту музики. Саме тому iхнi вiдповiдi можуть бути такими несподiваними.

Наведемо приклад. Прослуховуiться пiсня тАЬБабактАЭ Л.Бетховена.Вчителька запитуi, який настрiй викликаi пiсня. Одна зпершокласниць говорить: тАЬВеселий!тАЭ тАУ Чому? - тАЬА мама менi купила собачку!тАЭ. Отже, вiдштовхнувшись вiд змiсту пiснi, думки дiвчинки перенеслися до радiсних спогадiв про свого четвероногого друга i тим внесли нове забарвлення у сприймання музики.

У 3-4 класах емоцiйнiсть сприймання поступово доповнюiться прагненням учнiв зрозумiти, що виражаi музика, у чому ii змiст. Школярi можуть досить повно визначити емоцiйний змiст музики, дати iй образне пояснення, а завдяки властивiй спостережливостi тАУ почути окремi деталi музичноi мови, вiдтiнки, виконання.

Основнi етапи ознайомлення учнiв з музичним твором

Щоб зорiiнтуватися в методицi слухання музики, розглянемо поетапнiсть ознайомлення дiтей з музичними творами, розроблену Н. Гродненською. Цей процес автор порiвнюi з формою сонатного алегро: 1) вступ тАУ вступне слово вчителя; 2) експозицiя тАУ слухання твору; 3) розробка тАУ аналiз, розбiр; 4) реприза тАУ слухання на новому, вищому рiвнi; 5) кода тАУ повторення, закрiплення музики в памтАЩятi.

Вступне слово вчителя

Завдання вступного слова тАУ зацiкавити дiтей, налаштувати на емоцiйне сприймання того чи iншого твору. Вступне слово вчителя може бути рiзним за змiстом: про життя i творчiсть композитора, про iсторiю створення й особливостi твору, про його популярнiсть. Словесний матерiал маi бути доступним i цiкавим для учнiв рiзного вiку. Слiд визначити драматургiю розповiдi, ii кульмiнацiю. Вступне слово може мiстити матерiали з мемуарноi лiтератури, читання фрагментiв лiтературних творiв, декламацiю вiршiв.

Наприклад, сприйманню фортепiанноi птАЩiси С.Людкевича тАЬСтаровинна пiснятАЭ допоможе слухання уривка з поеми Т.Шевченка тАЬКняжнатАЭ:

Вместе с этим смотрят:

"Quo vadis": проекцiя на сучаснiсть

"Звезды" немого кино и русская мода 1910-х годов

"Культура": типология определений

"Русские сезоны" в Париже

"Серебрянный век" русской культуры