Археологiя Закарпаття
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1 КамтАЩяний вiк. Археологiя Закарпаття
1.1 Раннiй палеолiт
1.2 Пiзнiй палеолiт
1.3 Мезолiт
1.4 Неолiт
РОЗДРЖЛ 2 Енеолiт-бронза. Археологiя Закарпаття
2.1 Епоха енеолiту
2.2 Епоха бронзи
РОЗДРЖЛ 3 Раннi залiзо. Археологiя Закарпаття
РОЗДРЖЛ 4 РанньословтАЩянський та давньословтАЩянський перiоди. Археологiя Закарпаття
4.1 РанньословтАЩянський перiод
4.2 ДавньословтАЩянський перiод
4.3 Епоха великого переселення народiв
РОЗДРЖЛ 5 Мiста Закарпаття як обтАЩiкти археологiчного дослiдження
РОЗДРЖЛ 6 Археологiчне дослiдження замкiв, палацiв Закарпаття
6.1 Археологiчне дослiдження замкiв
6.2 Археологiчне дослiдження палацiв
ВИСНОВОК
ВИКОРИСТАНА ЛРЖТЕРАТУРА
ВСТУПАктуальнiсть дослiдження. Археологiя Закарпаття i важливим елементом iсторичного дослiдження областi. Закарпаття тАУ це один iз важливих регiонiв Украiни, котрий маi своi особливостi як з точки зору географiчного розташування, так i з сторни iсторичного розвитку. Дослiдження цього регiону неможливе без залучення археологiчних джерел.
Територiя Закарпаття знаходиться на межi Схiдноi, Центральноi та Пiвднено-Схiдноi РДвропи. РЖ саме археологiчнi дослiдження можуть дати вiдповiдi на деякi питання з маловiдомоi iсторii Закарпатського регiону. На даний момент археологiя Закарпаття потребуi глибокого дослiдження та вивчення.
Впродовж столiть на територii регiону проходять мiграцiйнi процеси археологiчних культур. З однiii сторони територiя Закарпаття стаi обтАЩiктом проникнення, а з iншоi сторони на цiй територii формуються окремi культури.
Тому археологiчнi дослiдження iсторii Закарпаття i важливим i необхiдним напрямком для всебiчного висвiтлення iсторичного розвитку регiону.
Мета: дослiдити iсторiю Закарпаття, використовуючи матерiали археологiчних дослiджень.
ОбтАЩiкт: iсторичний розвиток Закарпатського регiону.
Предмет дослiдження: археологiчне дослiдження Закарпаття.
Методи дослiдження: методи аналiзу, поiрвняльно-iсторичний, хронологiчний та типологiчний.
Завдання:
тАУ здiйснити пошук, аналiз та систематизацiю наявних джерел та iсторiографiю лiтератури;
тАУ проаналiзувати перiоди та етапи археологii областi;
тАУ виявити, простежити i зтАЩясувати на основi сучасних наукових дослiджень iсторiю археологii Закарпаття.
Структура дипломноi роботи: дипломна робота складаiтсья зi вступу, шiстьох роздiлiв, якi подiляються на пiдроздiли, висновку, додаткiв та використаноi лiтератури.
У першому роздiлi охарактеризований камтАЩяний вiк, його хронологiчнi рамки та розкопки.
У другому роздiлi розкрито змiст епохи Енеолiту та бронзи i хронологiчнi межi цього перiоду.
У третьому роздiлi дана характеристика перiоду раннього залiза i хронологiчний час.
У четвертому роздiлi розглянуто ранньо-словтАЩянський та давньословтАЩянський перiоди.
У птАЩятому роздiлi розiбрано археологiчне дослiдження iсторичних мiст Закарпаття.
Шостий роздiл розкриваi археологiчнi дослiдження замкiв, палацiв Закарпаття.
Дипломна робота мiстить 87 сторiнок теоретичного матерiлу.
РОЗДРЖЛ 1 КамтАЩяний вiк. Археологiя Закарпаття
1.1 Раннiй палеолiт
Перiод палеолiту i початком появи людини й формування сучасного фiзичного типу i датуiться понад 3 млн. р. тому. Протягом палеолiту (гр. палайос тАУ стародавнiй, лiтос тАУ камiнь) людина опанувала вогонь, виготовила перший одяг i побудувала своi перше житло. Перiод появи людини й формування сучасного фiзичного типу. Протягом палеолiту (гр. палайос - стародавнiй, лiтос - камiнь) людина опанувала вогонь, виготовила перший одяг i побудувала своi перше житло. Процес засвоiння людьми великих просторiв РДвропи обумовлений льодовиками, що перiодично насувалися з пiвночi на континент. Мiжльодовиковi перiоди вiдрiзняються м'яким клiматом. Основнi заняття: збиральництво й полювання. Знаряддя працi виготовлялися з камiння, кiстки, рогу, деревини. Були вони примiтивнi i ледь забезпечували прожитковий мiнiмум. Розходження в технiцi обробки каменю стало основою для розробки перiодизацii первiсноi iсторii.
Сучаснi данi вiдносять появу людини на Землi до 5 - 4 млн. рокiв тому. Нiйi-Г-ьи: давнi рештки людини, названоi homo habilis (лат. людина вмiла), були виявленi Луiсом Лiкi i його послiдовниками в Пiвденно - Схiднiй i Схiднiй Африцi (Танзанiя, Ефiопiя). Поруч iз рештками кiсток знайдена оброблена галька (чопери та чопiнги). З Африки, через Малу Азiю i Балкани людина проникаi та розселяiться в РДвропi, i 1 млн. рокiв тому з'являiться у Верхньому Потиссi.В»
У ранньому палеолiтi Верхнi Потисся (1 млн. - 150 тис. рокiв тому) заселяiться пiтекантропами (гр. пiтекос - мавпа, антропос - людина). За даними американського демографа Е.Дiвi iх було близько 125 тисяч. Рiст до 170 см, хода пряма (homo erectus ), обсяг мозку до 900 куб.см, могутнi надбрiвнi дуги. Однак, була вiдсутня важлива ознака людини тАУ виступ пiдборiддя.
На початку палеолiту рельiф регiону зазнав iстотних змiн: вiдбулося пiдняття Карпат на висоту бiльше 1000 м й утворилося Верхньотиське озеро. З початком льодовиковоi епохи (до Карпат льодовик не дiйшов) рiзко змiнюiться клiмат, флора та фауна.
Вагомi успiхи закарпатськоi археологiчноi науки у вивченнi давньоi iсторii населення пiвнiчно-схiдноi частини Карпатськоi улоговини припадають на 70-90-тi рр. XX ст. Цьому сприяло кiлька факторiв. Оцiнивши ключовий характер деяких археологiчних пам'яток Закарпаття, що знаходилися на стику двох культурних зон - центральноi i схiдноiвропейськоi, сюди прибули працювати кiлька археологiчних експедицiй провiдних дослiдницьких центрiв. Давньокам'яний вiк вивчала палеолiтична експедицiя Природничого музею АН УРСР (керiвник - В. Гладилiн), палеолiт i мезолiт - експедицiя РЖнституту суспiльних наук АН УРСР (О. Черниш, Л. Макевий), неолiт - експедицiя РЖнституту археологii АН СРСР (В. Титов), енеолiт - експедицiя Львiвського унiверситету (М. Пелещишин) [2, с. 14-17].
Все ж найбiльшi систематичнi польовi дослiдження археологiчних пам'яток краю проводили три експедицii Ужгородського унiверситету (Е. Балагурi, В. Котигорошко), Природничого музею АН УРСР та Ужгородськоi групи РЖнституту археологii АН УРСР (з 1985 року група в складi вiддiлу археологii РЖнституту суспiльних наук АН УРСР). На початку 70-х рокiв на Закарпаттi розгорнулося грандiозне за масштабом будiвництво, пов'язане з великими земляними роботами, а саме: спорудження нафтопроводу ВлДружбаВ», кiлькох вiток газопроводу ( ВлУренгой тАУПомари -УжгородВ», ВлБратерствоВ», ВлСоюзВ»), Транс карпатськоi шосейноi дороги, мелiорацii земель на рiвниннiй i передгiрських зонах. Всi цi роботи вимагали в зонах проведення земляних робiт невiдкладних охоронних розкопок, а кошти отримувались вiд тих органiзацiй, якi вели будiвництво. Так було, по-перше, вирiшено фiнансовий бiк справи, по-друге, дало можливiсть вперше на теренах краю проводити розкопки широкими площами (по 3-4- тис. кв. м. культурноi площi), охоплюючи роботами майже всi перiоди давньоi iсторii Закарпаття.
Окрiм палеолiтичноi та палеолiтичноi експедицiй, якi вивчали пам'ятки виключно кам'яного вiку, науковцi унiверситет i Ужгородськоi групи дослiджували всi пам'ятки, якi траплялися на об'iктах новобудов. Тому подальшiй огляд виконаних робiт зручнiше розглядали за здобутками експедицiй, а на разi розгляду окремих iсторичних рас.
Екскурс розпочнемо з палеолiту, розкопки якого виявленi у 80-тi роки XX ст. свiтове значення мало ранньопалеолiтичне мiсцезнаходження в Королевi, яка знаходиться на 20-метровiй терасi (стоянки Виннички, Гострий Верх), якi вивчали польових розкопок, починаючи з 1974 р. ця пам'ятка за кiлькiстю 14 нашарувань часу ашель - мустьi з чiткiстю геологiчноi стратиграфii, виразностi матерiалiв вiд ашеля до мустьi i пiзнього палеолiту немаi собi рiвних в Центральнiй та Схiднiй РДвропi.
До мустьiрськоi доби нинi зараховано понад 40 мiсцезнаходжень. До цiнних стоянок вiднесено Королево, Чорна РЖ. IX. Рокосово, Дiброва та iн. Серед знайдених знарядь працi: двох боковi чоппери, зубчастi пили, сiкачi, скребла. Заготовки обкладенi леваллуазькими вiдщепами, подiбними нуклеусами; знаряддя працi, рубилами, листоподiбними i iншими дрiбними знаряддями (3). Памятками для вивчення палеолiту, в першу чергу, були стратифiкованi пам'ятки Королева РЖ, Королева II та пiзньопалеолiтичнi комплекси Берегова РЖ з Малоi гори. А також стоянка на високому лiвому березi р. Тиса, в картАЩiрi для добування щебеню, на горi Сергейл, що i високою ранньочетвертинною терасою давнього верхньотиського озера. Вiдкрила iх i дослiджувала в 1976р. Закарпатська палеолiтична експедицiя РЖнституту археологii АН УРСР. Розкопки дали можливiсть виявити знахiдки ашельського i мустьiрського шарiв з кiлькома горизонтами. Серед знахiдок нижнього шару тАУ масивнi вiд- щепи, знаряддя типу хоперiв, нуклеусом, робила, а у верхньому тАУ вироби мустьiрських типiв з проявами леваллуазькоi технiки.
Серед iнших памтАЩятникiв, вiдкритих Закарпатською експедицiiю можна вiдмiтити Чорну РЖ, де зiбранi матерiали леваллуазького типу; Новоселицю РЖ, РЖРЖ, Хижу РЖ, Плешки РЖРЖ, на яких також дослiдженi матерiали леваллуазького типу. Бiльшiсть знахiдок з андезиту. Мiсце знаходження Дiброво, Чорноi IV, Хижi IV, Заставноi РЖРЖ, Онковиць, Горян, Радванськоi гори РЖРЖ, Виноградово, Берегово, Виселичноi гори, Шаян РЖРЖ, РЖльниця, Бiла Церков, Становиць, Солотвино РЖ, РЖРЖ, Плешки та iнших пунктiв дали колекцii виробiв з кремiню.
Важливим науковим внеском у розвиток питань кам'яного вiку Закарпаття слiд вважати спробу визначити перiодизацiю i хронологiю палеолiту. Пiдготовлена дослiдниками культурологiчна колонка дозволила дати вiдомостi про давньокам'яну добу. Сьогоднi до раннього палеолiту Закарпаття зараховано пам'ятки ашельськоi (850-150 тис. рокiв до н.е.), мустьiрськоi (150-40 тис. рокiв до н.е.). до першоi вiднесено мiсцезнаходження та стоянки Королево РЖ, Рокосово РЖ, Рокосово II, Раковець [1, с. 17-19].
Наступний етап у розвитку культури, господарства i соцiального ладу людства тАУ перiод пiзнього палеолiту тАУ тривав вiд 35 до 10 тис. рокiв тому. Перiод вiдчутного стрибка в антропогенезi, поява людини сучасного типу (homo erectus). З'являiться родова органiзацiя - матрiархат. Невпорядкованi (ендогамнi) статевi стосунки замiняються екзогамними. Чоловiк i дружина повиннi походити з рiзних родiв. Це явище мало груповий характер, тому рiд вiвся за материнською лiнiiю. Мати - захисниця вогнища й добробуту родини, роду. Сформованi уявлення про жiнку - праматiр вiдбились у виготовленнi ритуальних статуеток.
Зароджуiться первiсна релiгiя: тотемiзм (вiра, що кожна родова група маi загального предка - тотем), анiмiзм (вiра в душу) i магiя (здiйснення визначеного ритуального дiйства для досягнення бажаного).
Епоха пiзнього палеолiту у Верхньому Потиссi представлена бiльш нiж 50 стоянками (Королево, Барца, Сена, Цейково й iн.). У ходi iхнiх дослiджень зiбранi скребачки, рiзцi, навершя списiв, гарпуни з кiстки, голки, прикраси.
В основi господарства зберiгаiться загiнне полювання на великих тварин (мамонти, зубри, оленi) i збиральництво.
Пiд час пошукових робiт Закарпатська палеолiтична експедицiя вiдкрила два пiзньопалеолiтичнi мiсцезнаходження в районi с. Бiгань Берегiвського району. Воно розташовано на площi виноградника, в межах села на склонi Багенськоi гори. Тут на пiвнiчно-схiдному схилi зiбрано близько 300 кременевих виробiв, якi складаються з нуклеусiв, пластин, вiдщепiв, скребкiв, рiзцiв, масивного нуклевидного знаряддя.
Другим мiсцезнаходженням в цьому районi являiться мiсце- знаходження Дiдова гора, розташоване поряд з бiганською горою, пiвденно-захiднiше с. Бiгань. Тут, на пiвнiчному схилi гори, на вершинi, зiбранi кременевi вироби, якi складаються з вiдщепiв вiдбiйника, долото видного знаряддя, уламки мiкро пластинок.
Цiнними, хоч i допомiжними, виявилися нововiдкритi пiзньопалеолiтичнi мiсцезнаходження Берегово II, Мукачево РЖ, Бiганська гора, Заставне, Шаян та iн. Що стосуiться вiкових рамок то зроблена спроба вiднести iх до раннього вюрма з видiленням трьох стадiй його розвитку.
Картографування пiзньопалеолiтичних мiсцезнаходжень (Ганьковиця, Дубриничi, Лумшори, Голубине, Дiлове та iн) свiдчить про те, що людськi колективи пiзнього палеолiту успiшно заселяли не лише передгiрську, але й гiрську частину Закарпаття. Гiпотеза про те, що гiрська частина була заселена лише в епоху середньовiччя, яку запопадливо поширювали деякi угорськi iсторики, обТСрунтовано втратила свiй сенс [1, с. 20].
Епоха мезолiту (гр. месос - середнiй, лiтос - камiнь) визначаiться закiнченням льодовикового перiоду й установленням людськоi сучасностi -голоцену. Зникають великi тварини (мамонти, шерстистий носорiг, бiзон та iншi), формуiться сучасна фауна та флора. Полювання на швидконогих тварин ускладнюiться, що визначило появу першоi механiчноi зброi далекого бою -лука, а у зв'язку з цим вiдбулося масове знищення тварин. Останнi обумовило зростання ролi збиральництва й приручення тварин.
Поява бiльш надiйних способiв iснування, значне полiпшення клiмату сприяли збiльшенню чисельностi населення та його розселенню. Дослiдники мезолiту вважають, що саме в цю епоху починаi складатися племiнна органiзацiя.
З 1973 року розпочалося вивчення мезолiту. Тодi була створена комплексна мезолiто-неолiтична експедицiя РЖнституту суспiльних наук АН УРСР, яку очолив Л.Г.Мацкевий. протягом 15-ти рокiв роботи експедицii було вiдкрито i частково дослiджено 38 мезеолiтичних мiсцезнаходжень i стоянок.
Найбiльш цiннi матерiали було отримано пiд час розкопок стоянок Кам'яницi II, Кам'яницi У (Ужгородського району), що дозволило провести етнокультурний подiл мезолiту Закарпаття на пам'ятки з геометричними (Кам'яниця У) i без геометричних (Кам'яниця II) мiкролiтiв. Як показали дослiдження, пам'ятки мезолiту на Закарпаттi розташованi нерiвномiрно. Найбiльше iх фiксуiться в передгiр'i (22), в Притиськiй рiвнинi (7), Берегiвськiй котловинi (4) та в районi Вiгорлато-Гутинського хребта (2) (6). Пам'ятки типу Кам'яниця У близькi до стоянки Сексард-Паланк (Угорщина),
У Верхньому Потиссi вiдкрито бiльше 50 стоянок IX - VI тис. до н.е. (Л.Мацкевий) - Кам'яниця, Угля, Ворочево, Перечин i iншi. У ходi розкопок цих пам'яток зiбрано значний речовий матерiал. В основному це знаряддя працi з кременю, обсидiану, андезиту й базальту.
Спостерiгаiться удосконалення технiки обробiтку каменю, що знайшло вiдображення в появi мiкролiтiв - вкладишiв для рiжучих знарядь i макролiтiв - попередникiв кам'яних сокир. Кремiнь i обсидiан надходили у Верхнi Потисся з Токайських гiр, андезит i базальт - мiсцевi породи.
Вместе с этим смотрят:
"Quo vadis": проекцiя на сучаснiсть
"Звезды" немого кино и русская мода 1910-х годов
"Культура": типология определений
"Русские сезоны" в Париже
"Серебрянный век" русской культуры