Бiтлз i iх роль у розвитку молодiжноi культури ХХ столiття

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Рок-музика як соцiокультурний феномен в сучаснiй культурi

Роздiл 2. РЖсторiя розвитку групи Бiтлз

2.1 Зародження та трiумф Бiтлз

2.2 Бiтломанiя. Пiдкорення Америки

2.3 Кульмiнацiя розвитку групи Бiтлз

2.4 Розпад групи

Роздiл 3. Причини успiху Бiтлз

Висновки

Список використаноi лiтератури

ВСТУП

Актуальнiсть теми курсовоi роботи. Бурхливi процеси соцiального розвитку другоi половини ХХ ст., що вiдбулися у свiтi та на колишньому радянському просторi, зумовили низку проблем соцiокультурного, естетичного, музичного сенсiв. Виникнення новоi культурноi субстанцii тАФ рок-музики тАФ не могло не вплинути на подальшi процеси як культурно-мистецького життя, так i полiтичного. Питання взаiмовiдносин музики i молодi сьогоднi постають як нiколи актуально, оскiльки остання у своiй бiльшостi вiддаi перевагу рок-музицi. В загальному мистецтвознавствi та музикознавствi спецiальних дослiджень з iсторii та теорii рок-музикування не так багато. В iснуючих працях наявна загальна картина становлення цiii молодiжноi музики, але без конкретних урахувань часу, соцiального становища, а також часто вiдсутнiй культурологiчний аналiз новоi константи тАФ рок-культури. Крiм того, в бiльшостi праць радянського перiоду вiдчуваiться iдеологiчна забарвленiсть подiбних процесiв.

Велику роль у розвитку рок-музики зiграла група Бiтлз. Багато рокiв пройшло з тих пiр, коли четвiрка хлопцiв з англiйського Лiверпуля заводила тодiшню молодь своiми пiснями. Але, не дивлячись на це, i в нашi днi це слово не втратило свого значення. Напевно, немаi на свiтi людини, яка б не знала i не любила пiсень лiверпульськоi четвiрки. Бiтлз тАУ це не просто одна з рок-груп 60-х. Це цiла епоха в музицi. Епоха Бiтлз.

Вони постiйно розширювали палiтру рок-музики i весь час доповнювали ii - лiрикою, елементами блюзу i кантрi, залишаючись при цьому самими собою. Згодом iх манеру виконання копiювали мiльйони. РЗх пiснi пройшли довгий шлях, але i зараз вони такi ж популярнi, як i 30, 40 рокiв тому. Не багато груп можуть бути знаменитими декiлька десятилiть, але ВлThe BeatlesВ» це вдалося. РЖ можна точно сказати, що iх музика житиме вiчно.

Про вплив цiii групи не тiльки на розум, серця i душi, але i на моральнiсть i культуру людства написанi томи.

Кожен iз учасникiв Бiтлз - Джон Леннон, Пол МакКартнi, Джордж Гаррiсон, Рiнго Старр - був неперевершеною особистiстю i вiчним мотором творчого пошуку. Саме це i i визначальнiм для популярностi цього вокально-iнструментального ансамблю i причиною його розпаду.

Вони були для 60-х рокiв тим же, що Преслi для 50-х. Вони втiлювали собою новий рок-стиль i нову еру. Бiтлз дали року другий могутнiй iмпульс i перетворили порожню розважальну музику на цiлу субкультуру.

Зараз, коли все це вже iсторiя, здаiться неймовiрним, що чотири провiнцiйнi хлопцi змогли внести такi глибокi змiни - в самих рiзних областях життя i за такий короткий промiжок часу. Яскравим спалахом освiтивши десятилiття, вони залишили за собою веселкове сяйво, i пiсля них нiщо вже не могло залишатися по-старому. До них стриглися коротко i ззаду, i з бокам, пiсля них навiть директори банкiв стали вiдпускати волосся. До них поп-фiльми були низькопробною спекуляцiiю, пiсля них фiльми можна було вiднести до кiномистецтва. Бiтлз наклали свiй вiдбиток на все, до чого торкалися.

На музицi Бiтлз виросло цiле поколiння 60-х тАУ 70-х рокiв. Вони були прикладом для всiх, хто мрiяв про сцену. Бiтлз стали вчителями для музикантiв 70-х тАУ початку 80-х. РЗх музика залишилася живою, вона завжди актуальна.

Розробленiсть теми:

У мистецтвознавчiй та музикознавчiй лiтературi значне мiсце вiдведене вивченню проблем рок-музики, молодiжноi культури, соцiокультурних впливiв тощо. Особливу цiннiсть для розробки порушеноi проблеми мають працi О. Козлова, О. Орловоi, РЖ. Хижняка, РЖ. Набока, О. Феофанова та багатьох iнших дослiдникiв. Аналiз iсторичних процесiв, виявлення певних закономiрностей розвитку молодiжноi музики дають можливiсть оцiнити культурологiчну ситуацiю. РЖсторiю рок-культури свого часу розглядали В. Бондаренко, Ю. Дроздов, А. Байчоров, Г. Забродiн, Б. Александров, О. Козлов, С. Коротков, О. Феофанов, К. Мяло та iн.

Питанням створення та творчостi групи Бiтлз придiляли увагу А. Багiров, Ю. Буркiн, Т. ВоробтАЩiва, Х. Девiс, У.В. Сапцина, Н. Саркiтов та iн.

Мета курсовоi роботи полягаi у вивченнi особливостей впливу групи Бiтлз на молодiжну культуру ХХ столiття.

Завдання курсовоi роботи обумовленi ii метою:

- охарактеризувати рок-музику як соцiокультурне явище та ii мiсце в сучаснiй культурi;

- проаналiзувати особливостi зародження та трiумф Бiтлз;

- вивчити поняття ВлбiтломанiяВ»;

- визначити причини розпаду групи;

- проаналiзувати причини успiху групи Бiтлз.

ОбтАЩiктом дослiдження для даноi курсовоi роботи i група Бiтлз.

Предметом i дослiдження особливостей впливу групи Бiтлз на молодiжну культуру ХХ столiття.

Методи дослiдження: обумовленi обтАЩiктом i предметом курсовоi роботи. Для розвтАЩязання визначених завдань, досягнення мети застосовано такi методи дослiдження: вивчення та аналiз лiтературних джерел, узагальнення.

Теоретична та практична цiннiсть курсовоi роботи полягаi в тому, що в дослiдженнi комплексно проаналiзований та узагальнений матерiал про особливостi створення, розвитку та причини розпаду групи Бiтлз, а також iх вплив на молодiжну культуру ХХ столiття. Крiм того укладено список лiтератури за темою роботи, який може бути використаний для подальшого вивчення теми.

Практичне значення полягаi в тому, що матерiали даноi роботи можуть застосовуватися при розробцi курсiв лекцiй з iсторii музичноi естради, спецкурсiв з естрадно-джазового музикування, теорii та iсторii естрадного виконавства, в науковiй практицi при дослiдженнi проблем музичноi культурологii, музикознавчо-критичних дослiдженнях, культурно-просвiтницькiй дiяльностi.

Структура роботи обумовлена логiкою розгляду теми.

Курсова робота складаiться з вступу, основноi частини, висновку та списку використаноi лiтератури. Основна частина складаiться з двох роздiлiв.

Вступ до курсовоi роботи формуi ii сприйняття. У вступi обТСрунтовуiться актуальнiсть теми, визначаiться мета, завдання, предмет та обтАЩiкт дослiдження, окреслюiться методологiчна та теоретична база дослiдження, методи дослiдження. Висновки узагальнюють досягнутi результати дослiдження.

РОЗДРЖЛ 1. РОК-МУЗИКА ЯК СОЦРЖОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН В СУЧАСНРЖЙ КУЛЬТУРРЖ

Усiм вiдомо, як у суспiльствi ставляться до рiзного роду новацiй. РЖсторична практика подаi нам приклади джазу й естрадноi музики. Нинi на порядку денному тАФ рок-музика. Отже, проблема рок-музики тАФ це, безумовно, проблема батькiв i дiтей.

Проблеми Влбатькiв i дiтейВ» завжди були i будуть актуальними в суспiльствi. Вирiшення цих проблем нiколи не проходило легко. РЖ дiйсно, потрiбна своiрiдна Влгрупа ризикуВ», яка б опрацювала ту чи iншу новацiю. Часто такою групою виступаi молодь, особливо в цьому випадку.

Коли в суспiльствi виникаi новий культурний феномен, як правило не приймаiться усiма членами суспiльства, не i загальнозначущим. Потрiбен певний час для адаптацii новацii, в умовах традицiйноi культури. Розвиток суспiльства неможливий без такого протистояння, пiд час якого нежиттiздатнi новацii вiдкидаються, цiннi тАФ приймаються всiм суспiльством.

Приклад глобального конфлiкту батькiв i дiтей добре пам'ятаi РДвропа минулого столiття. В серединi 60-х рокiв в краiнах Заходу масового характеру набули виступи молодi проти лицемiрства та антигуманноi полiтики старшого поколiння. Молодiжнi заворушення швидко охопили краiни Пiвнiчноi Америки та Захiдноi РДвропи i набули рiзноманiтних форм тАУ вiд пасивного протесту хiпi до потужних студентських страйкiв i навiть збройних повстань. Головними напрямками боротьби молодих були антивоiннi виступи, припинення гонки ядерних озброiнь, скасування расовоi дискримiнацii, дотримання загальних прав i свобод людини, обмеження монополiзму. Молодь 60-х виступила проти лицемiрства ВлдорослихВ» полiтикiв. Це був час, коли ламалися стереотипи, падали диктатури, набирали сили iнститути громадянського суспiльства. Головними тезами молодiжних виступiв було: полiтики забрехалися, влада декларуi одне, а робить iнше, гiрка правда краще, нiж солодка брехня.

В краiнах Захiдноi РДвропи та США на тлi перевороту в галузi науки та технiки, найбiльшого за останнi 20 рокiв економiчного пiднесення, а також лiбералiзацii внутрiшньополiтичного життя в умовах мiжнародноi полiтики розрядки, вiдбувся певний перелом у свiдомостi молодого поколiння, яке почало вiдчувати духовну кризу та будь за що намагалося вiднайти загублений сенс власного iснування.

Основна маса активiстiв молодiжного руху 60-х рр. являла собою вихiдцiв з заможних, привiлейованих прошаркiв суспiльноi елiти, батьки яких не змогли привчити iх до вiдповiдальностi у майбутньому тАЬдоросломутАЭ життi. Це було перше поколiння, яке виросло в державi процвiтання. Воно не бачило масового безробiття i злиднiв, вважало соцiальну захищенiсть i матерiальний достаток нормою життя, iх цiнностi суттiво вiдрiзнялись вiд цiнностей iхнiх батькiв. Молодь була схильна заперечувати цiнностi суспiльства споживання, вона виступала за бiльшу простоту життя, вiльного вiд умовностей i лицемiрства. Символом цiii контркультури стали джинси i рок-н-ролл.

Значну роль вiдiграло прискорення фiзiологiчного розвитку молодоi людини, який суттiво випереджав еволюцiю ii психiки. РЖнфантилiзм таких молодих людей, iх небажання готуватись до самостiйного життя особливо проявилось у загостреннi явища, вiдомого як тАЬконфлiкт батькiв i дiтейтАЭ.

Внаслiдок обтАЩiктивних соцiально-економiчних процесiв у краiнах Заходу гуманiтарна iнтелiгенцiя та студенти почали втрачати статус суспiльноi елiти, перетворюючись на особливу категорiю найманих працiвникiв. Зростання, в результатi пiслявоiнного демографiчного вибуху, чисельностi студентiв вищих навчальних закладiв привело до посилення конкуренцii серед студентства за дипломи, а серед випускникiв тАУ за робочi мiсця. Будучи непiдготовленою до такоi конкуренцii, значна частина студентiв почала вiдчувати сильний психологiчний дискомфорт та страх за майбутнi.

Вирiшальну роль у розгортаннi молодiжного протесту 60-х рр. вiдiграло студентство, переважно з гуманiтарних факультетiв. Пояснюiться це наявнiстю в них вiльного часу та теоретичних знань, достатнiх для розробки гасел протесту, концентрацiiю студентiв у великих колективах, що сприяi взаiмним контактам i створенню студентських органiзацiй, а також певним космополiтизмом та глобалiзмом мислення.

Боротьба за реформу унiверситетськоi освiти швидко переросла в рух проти в'iтнамськоi вiйни: ВлЗа що повиннi помирати солдати у В'iтнамi i гинути в'iтнамськi дiти? Чому посилюiться тиск на унiверситети з боку воiнних вiдомств i урядових чиновникiв?В». В'iтнамська вiйна була першою, що транслювалась по телебаченню. Кожен день американцi бачили сцени насильства i кров. Молодь з ii загостреним почуттям справедливостi, молодь, приречена на участь у в'iтнамськiй бiйнi в ролi Влгарматного м'ясаВ», стала найбiльшим противником цiii вiйни. Молоде поколiння, що розчарувалося у старих iдеалах, стало шукати собi нових, iх вчителями стали Мао Цзедун, Герберт Маркузе, Че Гавара.

Факторами зовнiшньополiтичного характеру, якi суттiво вплинули на активiзацiю молодiжного протесту в 60-х рр. були агресiя США проти В'iтнаму, нацiонально-визвольний рух в краiнах "третього свiту", насамперед на Кубi та в iнших державах Латинськоi Америки, "культурна революцiя" в Китаi.

Вторинними чинниками пiднесення молодiжного руху 60-х рр., що випливали з конкретних особливостей внутрiшньоi полiтики держав Захiдноi РДвропи та СШАбули: в США - рух негрiв Пiвденних штатiв за своi права, а також трагiчна смерть президента Дж. Кеннедi; у Францii - авторитарнi тенденцii режиму особистоi влади президента де Голля.

Етапи молодiжного руху: 1) зародження полiтичного протесту молодi на початку 60-х рр.; 2) радикалiзацiя суспiльно-полiтичного протесту молодi з другоi половини 60-х рр.; 3) спад молодiжноi активностi на рубежi 60 тАУ 70-х рр.

Не можна сказати, що погляди молодi мали чiтке формулювання. Скорiше це була гримуча сумiш з iдей комунiзму, анархiзму, екзистенцiалiзму тощо. Молодь не дуже переймалася теоретичними роздумами, вона взяла на озброiння гасло Мао ВлБунт тАФ справа вiрна!В».

Початок молодiжних виступiв (т.зв. академiчного руху) припав на 1964 р. Подii спалахнули в унiверситетi Берклi у Калiфорнii. Для придушення виступу студентiв довелось застосовувати вiйська. Але на цьому виступи молодi не припинилися. Новим каталiзатором стала вiйна у В'iтнамi. Збирались багатотисячнi демонстрацii. Молодь в знак протесту спалювала прапори США, ухилялась вiд призову на воiнну службу, вимагала звiльнити унiверситети вiд опiки вiйськових тощо.

Для ситого i самовдоволеного захiдного суспiльства ВлспоживачiвВ» бунт молодi виявився цiлковитою несподiванкою. Старше поколiння виявилося не готовим до сприйняття нових iдей та форм боротьби за iхню реалiзацiю. На той час лiнii конфронтацii пронизували суспiльство до рiвня сiм'i, виявилося, що батьки не знали про реальнi потреби та iдеали своiх дiтей. Цiннiснi орiiнтири молодих були протилежнi тим, якi намагалися прищепити iм старшi.

Сексуальна революцiя, поширення наркоманii, виникнення нових музикальних течiй, модернiзацiя церкви, повальне захоплення окультизмом, тАУ десятки культурних та свiтоглядних сурогатiв одержала молодь, щоб ii реформаторськi пориви не зачепили основ суспiльства, вибудованого старшим поколiнням.

Врештi, революцiйних змiн не сталося, але те, що захiдне суспiльство таки повернулося до загальнолюдських цiнностей виявилося реальним фактом. Невдовзi була призупинена холодна вiйна, розпочалися реальнi процеси роззброiння, реалiзацiя економiчних та соцiальних реформ. Набули реального змiсту слова ВлсвободаВ» i ВлдемократiяВ», на якiсно новому рiвнi почали вирiшуватися соцiальнi, екологiчнi, громадянськi та культурнi проблеми суспiльства.

Таким чином, молодiжний рух у другiй половинi 60-х рр. знаходив свiй конкретний прояв у найрiзноманiтнiших формах. Всi вони обтАЩiднувались загальним неприйняттям матерiальноi та духовноi культури захiдного суспiльства та вiдображали специфiчнi спосiб мислення та життя, спiльнi для учасникiв як суспiльно-полiтичного, так i неполiтичного протесту молодi.

Отож, протест 60-х рр. став реакцiiю молодi краiн Заходу на негативнi сторони глобальних соцiальних процесiв. Наслiдувальна та еклектична за самою природою молодiжного свiтосприйняття, iдеологiя та практика молодiжного руху 60-х рр. становили водночас цiлком оригiнальну сукупнiсть. Однак запропонована альтернатива суспiльного устрою була примарною за цiлями та утопiчною за методами iх досягнення. Внутрiшнi вади молодiжного протесту, неспроможнiсть досягти задекларованих його учасниками цiлей, нова молодiжна полiтика урядiв краiн Заходу, та перебiг економiчного, полiтичного, соцiального та культурного розвитку суспiльства зумовили занепад молодiжного руху на початку 70-х рр.

Зробивши виклик суспiльству, Влбунт молодихВ» торкнувся не тiльки сфери полiтичноi та соцiальноi, але й сфери духовноi. Ситуацiя рiзко змiнилася у 60-х роках, коли в поведiнцi молодi почали все чiткiше проступати новi риси, що не укладалися в рамки певних реляцiй [12, с. 6].

Частина юнакiв i дiвчат демонструвала небажання пiдкорятися подвiйним стандартам способу життя старших, вони не хотiли грати в iгри дорослих i, повертаючись до суспiльства спиною, знаходили сенс життя в однаково нелюбимiй старшими рок-музицi.

Дорослi були схильнi покладати на рок-музику провину за всi ВлгрiхиВ» сучасноi молодi. Рок раптово перетворився на символ поколiння, став родоначальником зовсiм новоi музики. Незважаючи на протести старших, у серединi 1950-х рокiв рок-н-рол завоював симпатii молодi не тiльки в Сполучених Штатах, але i далеко за iх межами.

Створюючи музичнi твори, людина здiйснюi естетичне освоiння дiйсностi. Надаючи перевагу тим чи iншим творам, люди формують i виявляють в опосередкованому виглядi цiннiсне ставлення до свiту. Таким чином, суперечка про музику i, власне кажучи, суперечкою про систему людських цiнностей у самому широкому сенсi.

В рiзнi часи молодь захоплювалася рiзною музикою. До того ж дуже рiзнорiднi i музичнi iнтереси молодi одного поколiння. Але i, очевидно, i чимало загального у сприйняттi музики молоддю. ВлАудиторiя на рок-концертах слухаi музику за iншими законами сприйняття, емоцiйно по-iншому. Розвиток вiдбуваiться, скорiше, за законами емоцiйного впливу на слухача, нiж за законами розвитку i створення закiнченоi музичноi форми. Це музика молодiжна, ii стиль маi на метi сильний емоцiйний впливВ», тАФ так писав композитор А. Петров [3, с. 19].

А от як пояснював запеклiсть дискусiй навколо масових музичних жанрiв Г. Шохман: ВлМожливо, уперше ми стикаiмося з мистецтвом, що свiдомо, часом навiть декларативно адресуiться саме i винятково до молодi, експлуатуючи вiдому за всiх часiв ii фiзiологiчно-вiкову схильнiсть тяжiти до всякого роду крайностей. Цим пояснюiться багато чогоВ» [2, с. 56].

Справедливо вiдзначали фiлософи: те, що створювалося людством протягом столiть i тисячорiч, повинно бути передано дорослими й засвоiне молодими протягом пiвтора десяткiв рокiв. Процес культурноi наступностi маi двостороннiй характер: молоде поколiння повинне докладати зусиль для оволодiння культурним багатством суспiльства, старшi тАФ дiлитися своiм досвiдом, знаннями, духовним багатством. Одне з найважливiших завдань культури полягаi в тому, щоб зтАЩiднати зусилля рiзних поколiнь у спiльнiй дiяльностi, спрямованiй на здiйснення культурноi наступностi.

З iсторii вiдомо, що взаiмини Влбатькiв i дiтейВ» нiколи не були безхмарними, що процес культурноi наступностi одночасно зближуi i розтАЩiднуi поколiння.

Закономiрно, що з прискоренням суспiльного розвитку ускладнюються i взаiмини поколiнь, iстотно змiнюються процеси культурноi наступностi. Саме такi принциповi змiни щодо цього намiтилися в iндустрiально розвинутих краiнах усього свiту в 1950-1960-тi роки, коли рiзке прискорення темпiв життiвих змiн, що вiдбувалося пiд впливом науково-технiчноi революцii, призвело до зростання соцiальноi i духовноi автономii молодi, вiдносного вiдокремлення ii як соцiально-демографiчноi групи. Молодь починаi виявляти себе як спiльнiсть.

РЖншою важливою особливiстю рок-музики стала апеляцiя ii виражальних засобiв до бiологiчних i психiчних механiзмiв i потенцiй, специфiчних для юного органiзму. Особливий психофiзичний i емоцiйний вплив цiii музики досягаiться завдяки iмпульсивностi, динамiцi, форсованiй голосностi, саме те, що викликало дiаметрально протилежну реакцiю старшого поколiння [12, с. 11].

Отже, молодiжнiй музицi притаманний, з одного боку, комплекс властивостей, що чiтко окреслюi сферу ii впливу за бiологiчними i психiчними характеристиками слухачiв. З другого тАФ ця музика репрезентувала достатньо матерiальних i символiчних предметiв, що складали основу обтАЩiднання молодi на ТСрунтi ii споживання. З третього тАФ iснували психосоцiальнi настанови i чинники, що забезпечували пiдвищений потяг до неi пiдлiткiв. РЖ крiм того, такiй музицi характернi особливi художнi властивостi, якi згуртовують й органiзовують аудиторiю. Усе це забезпечуi як соцiальну диференцiацiю слухачiв, так i доцентровий рух молодi на основi сприймання рок-музики.

Досить швидко сформувалися ознаки молодiжного стилю, що мiстив новi танцi, пластику рухiв, зачiски, елементи одягу i т. iн. Входження новачкiв у новий, спочатку таки примiтивний соцiокультурний комплекс почало вiдбуватися пiд впливом засобiв масовоi iнформацii, що розробляли вiдповiднi методи i прийоми подання тАФ представлення нових явищ.

Напевно, не випадково в культурi сучасного iндустрiального суспiльства настiльки бурхливо прогресують форми дiяльностi i соцiальнi iнститути, якi сприяють пiдтримцi традицiй молодiжноi музики. Перелiк подiбних прикладiв дуже великий: фестивалi, конкурси, дискотеки, фан-клуби, рок-клуби, щорiчнi премii, книги i спецiалiзованi журнали, радiопрограми i телепередачi, тематичнi газетнi рубрики, рок-енциклопедii i т.iн.

В цих умовах починаi окреслювати своi форми i рок-музика.

Рок-музика тАУ загальна назва ряду напрямiв популярноi музики другоi половини XX столiття, якi походять вiд рок-н-ролу i ритм-енд-блюзу.

Рок-музика маi велику кiлькiсть напрямiв: вiд легких жанрiв, таких як танцювальний, бритпоп до брутальних i агресивних жанрiв тАФ хардроку. Змiст пiсень варiюi вiд легкого i невимушеного до похмурого, глибокого i фiлософського.

Рок-музика i складним утворенням, що включаi течii за музичними й немузичними ознаками: за належнiстю до певних соцiально-культурних рухiв (тАЬпсиходелiчний роктАЭ, повтАЩязаний з субкультурою хiпi, панк-рок як реакцiя на професiоналiзацiю рок-музики), за вiковою зорiiнтованiстю (рок для пiдлiткiв, рок для дорослих), за динамiчною iнтенсивнiстю (тАЬважкий роктАЭ, тАЬмтАЩякий роктАЭ), за рiвнем технiчного оснащення (електронний рок), за взаiмодiiю з iншими музичними традицiями (тАЬафро-роктАЭ, тАЬбароко-роктАЭ, тАЬфольк-роктАЭ, тАЬджаз-роктАЭ), за мiсцем в системi художньоi культури (комерцiйний тАЬпоп-роктАЭ, елiтарний тАЬрок-авангардтАЭ).

Серед iнших жанрiв сучасноi масовоi музики рок маi найбiльше спiльних рис з поп-музикою: значну гучнiсть, переважання ритмiчного начала, аранжування iз застосуванням електричних та електронних iнструментiв, неакадемiчну манеру спiву солiстiв, здатнiсть моделювати емоцii в iдностi чуттiвого забарвлення i мтАЩязево-тонусних вiдчуттiв, прагнення бути новаторськими, нестандартними, оригiнальними, епатуючими (строкате оформлення платiвок, зовнiшнiй вигляд виконавцiв, сценiчна поведiнка, мовнi ознаки музики, плакатнiсть пiсенних текстiв тощо). Найважливiшими засобами iх поширення i грамзапис, аудiо-касети, компакт-диски, радiо, телебачення, концертнi органiзацii, преса, музичнi магазини тощо. Дiяльнiсть цих iнститутiв забезпечуi стандартизацiю творчих вiдкриттiв, зростання популярностi артистiв, якi узаконюють або копiюють комплекс модних стилiстичних i тематичних ознак, або формують iх.

Рок тАФ це, з одного боку, рупор молодi, музичне втiлення роздираючих ii суперечливих настроiв, конфлiкту iз загальноприйнятими нормами. З iншого боку, рок тАФ один з iнструментiв, направлений на комерцiйний прибуток в iндустрii розваг. По сутi справи, вся iсторiя року складаiться з схожих циклiв, на початку кожного з яких тАФ бунт, протест, народження нових стилiв i нових цiнностей, виникнення груп i виконавцiв-основоположникiв стилю, а потiм тАФ поступовий процес ВлприрученняВ», комерцiалiзацii, деколи тАФ спрощення, виникнення вторинних груп року.

Рок-музика сьогоднi вже, напевне, не викликаi такого роздратування, як це вiдбувалося декiлька десятилiть тому, зокрема на теренах колишнього Радянського Союзу. Ця музика, як колись i джаз, уже тривко завоювала своi позицii, маi свою окрему соцiокультурну полицю. На жаль, не все ще зрозумiло з цим видом музикування тАФ i в галузi керiвництва, i в галузi споживання, i в галузi наукових узагальнень.

Можна використовувати бiльш узагальнюючий термiн тАФ рок-культура, який вмiщуi в собi i молодiжну музику, ii рiзнi уподобання, повтАЩязанi iз цим видом музикування, манеру поводження, одяг, своiрiдний сленг i багато iншого. Тому феномену рок-культури можна надати такого понятiйного сенсу тАФ це, як правило, молодiжне середовище, в межах якого, по-перше, iснують своi закони, якi поширюються в бiльшостi на молодь i яким вона слiдуi; по-друге, рок-культура якiсно i кiлькiсно збiльшилася за рахунок поглинання ранiше окремих складових тАФ рок-музики, технологiй, що ii обслуговують, iдеологiчних надбудов (стилi, рухи, уподобання, вiрування, iдолопоклонство тощо); рок-культура взаiмодii з рiзними суспiльними сферами (релiгiя, iдеологiя, полiтика, наркоманiя, алкоголiзм, астрологiя i т.п.).

Основними чинниками впливу на рок-концертi часто i немузичнi засоби (пластичний образ, одяг виконавцiв, технiчний антураж, свiтловий тиск), та ВлмузичнiВ» засоби, якi перестають бути такими, або цiлковито спрямованi не на духовний вплив, а на бiофiзiологiчнi механiзми сприймання (маiться на увазi гiпертрофiя гучностно-динамiчних або метроритмiчних чинникiв звучання).

Характерною формою рок-музики i театралiзованiсть. Театралiзацiю, одночасне включення слухового та вiзуального сприйняття, можна охарактеризувати як цiлком сучасне явище. Однак у цьому разi ВлтеатральнiстьВ» рок-концерту виявляiться наближеною не до синтетичних тенденцiй мистецтва XX столiття, а до первiсного синкретизму, тобто iдностi нерозвинених ритуально-магiчних елементiв. Вплив на рефлекси та нижнi поверхи психiки досягаiться цiлком вiдповiдними (спрощеними, стереотипними) засобами. Саме тому прийоми рок-концерту значно збагатили розрахованi на примiтивний смак обивателя комерцiйнi поп-шоу.

Театралiзованiсть рок-концерту тАФ це не тiльки ширма, за якою можна досить вдало приховати вiдсутнiсть серйозного музичного професiоналiзму. Сьогоднi це можна вважати одним iз суттiвих надбань естетизацii рок-вистави на концертнiй естрадi.

Театралiзацiя рок-концерту тАФ це можливiсть вираження специфiчного образу, стилю життя, входження у новi сфери художнього життя. У створеннi цього образу важливими i зовнiшнiй вигляд i стиль спiлкування, маючи при цьому безсумнiвний знаковий сенс (приналежнiсть до тiii чи iншоi групи), поведiнка i пластика [11, с. 23].

Не новою була поширена, особливо в 1960-1970-тi роки, традицiя театралiзацii рок-концерту iз використанням рiзних технiчних засобiв. Поiднання музичних прийомiв iз виразним стилем сценiчноi поведiнки, руху, одягу, пiдсилююче вiдчуття цiлiсностi i незалежностi, вiдмежованостi вiд iнших явищ культури, тАФ прийом, що використовували в джазi негритянськi музиканти. У рок-музицi через деякi, насамперед соцiокультурнi, причини вiн досягаi апогею, претендуi чи не на чiльну роль.

Кращими рок-групами створена цiла галерея яскравих музично-театрально-поетичних вистав. Бiльшiсть iз рок-груп прагнуть до синтезу найрiзноманiтнiших видiв мистецтва, зокрема музики, поезii, театру, пантомiми, танцю, живопису. Тому i доцiльним вживання термiнiв рок-мистецтво, рок-культура, де, безумовно, рок-музика, як один iз основних компонентiв, обовтАЩязково в ньому наявна.

Рок тАФ це бiльше театр, нiж естрада, i будь-який рокер створюi на сценi свiй образ (точнiше тАФ iмiдж), що запамтАЩятовують i люблять шанувальники. Найчастiше i репертуар, i музичний стиль працюють виключно на створений образ. В арсеналi будь-якого рок-виконавця чимало складових, якi вiдiграють важливу роль: костюм i грим, сценiчна технiка, мiмiка, жести i пластика.

Рок-музика виникла i iснуi завдяки науково-технiчному прогресу, без якого, звiсно, вона не може функцiонувати. Чималу роль у поширеннi рок-музики вiдiграли радiоприймачi та магнiтофони. У популяризацii рок-н-ролу усе бiльшу роль почав вiдiгравати i такий потужний засiб масовоi iнформацii, як телебачення.

Окрiм звтАЩязкiв iз лiтературою, театром, iншими видами мистецтва, рок-музика мала вплив i, вiдповiдно, зазнавала зворотного впливу на рiзнi соцiально-полiтичнi явища i подii. Прогресивнi i розсудливi рок-музиканти боляче ставились до всiх людських грiхiв, зокрема до хвороб, стихiйних лих, техногенних трагедiй, наркотикiв. Виникали цiлi рухи на кшталт ВлРок-музика проти апартеiдуВ», ВлРок-музика проти насилляВ», ВлРок-музика проти наркотикiвВ» та iн. [20].

Цiлком зрозумiло, що музика тАФ явище не тiльки естетичне, але i соцiальне. Також зрозумiло, що будь-яка музика у процесi спiльного музикування заражаi своiю енергiiю, ритмом, почуттям високоi духовностi, сумом чи веселощами, реакцiiю iнших слухачiв.

В складнiй, суперечливiй, калейдоскопiчнiй картинi культури рок-музика посiла особливе мiсце. Це означаi, що музичною культурою вироблено новий потужнiй засiб компенсацii життiвих нагод, соцiальноi невлаштованостi та незахищеностi, емоцiйноi недостатностi, який був орiiнтований на особливостi молодiжноi свiдомостi. Звичайно, в багатьох випадках ця компенсацiя була iлюзорною, багато в чому сприяла вiдриву молодi вiд реальноi дiяльностi.

Рок тАФ iноземне явище i рок тАФ антитеза справжнiм духовним цiнностям, що вiдриваi людей вiд класичноi музики.

Сьогоднi рок-музика вже в рамках бiльшого середовища тАФ рок-культури тАФ i одним iз найвпливовiших музичних жанрiв i чинить чи не найбiльший вплив на молодь, живе серед неi i живиться нею. Тому дуже важливо знати цю музику, ii можливостi, естетику аби грамотно i професiйно аналiзувати всi зазначенi вище явища.

В складнiй, суперечливiй, калейдоскопiчнiй картинi музичноi культури рок-музика посiла особливе мiсце. Усе це зайвий раз примушуi сумнiватися у справедливостi традицiйного подiлу музичних жанрiв на ВллегкiВ» та ВлсерйознiВ». РЖ не тiльки тому, що в межах ВллегкожанровостiВ» нелегко вмiстити багато якi цiлком важкi рiзновиди року, але i тому, що iз затвердженням цього явища як самостiйного вiдбулась змiна функцiональноi домiнанти впливу популярноi, масовоi музики: замiсть розважальноi функцii на перший план вийшла функцiя компенсаторна, тобто урiвноважуюча. Це означаi, що музичною культурою вироблено новий потужнiй засiб компенсацii життiвих нагод, соцiальноi невлаштованостi та незахищеностi, емоцiйноi недостатностi, який був орiiнтований на особливостi молодiжноi свiдомостi. Але ця компенсацiя здебiльшого була iлюзорною, багато в чому сприяла вiдриву молодi вiд реальноi дiяльностi [16, с. 32].

Сьогоднi рок-музика i одним iз найвпливовiших музичних жанрiв i чинить чи не найбiльший вплив на молодь, живе серед неi i живиться нею. Тому дуже важливо знати цю музику, ii можливостi, естетику аби грамотно i професiйно аналiзувати всi зазначенi вище явища.

Рок-музика i одним з чинникiв розвитку сучасноi культури i функцiонуi як соцiальне, свiтоглядне, музичне явище. Поява рок-музики визначила змiни у музичнiй психологii пересiчноi людини, зумовленi складною соцiокультурною атмосферою середини минулого столiття. Важливим елементом року i тАЬсередовищнийтАЭ характер естетичного переживання, що формуi ставлення до музики як до форми колективного напруженого емоцiйного досвiду, як до втiлення суперечливого духовного стану молодi другоi половини ХХ столiття.

Рок зв'язаний з передовими рухами. Мiжнародний рок-фестиваль 1968 р. засудив вiйну у В'iтнамi. З того часу стали популярними фестивалi "Рок проти.." (расизму, мiлiтаризму, наркоманii). Рок-музиканти проводили екологiчнi й благодiйницькi акцii. Неоднорiднiсть рок-руху дозволила бiзнесу вихолостити бунтарство багатьох груп i використати iх у комерцiйних цiлях, повернувши рок у лоно масовоi культури.

РОЗДРЖЛ 2. РЖсторiя розвитку групи БРЖТЛЗ

2.1 Зародження та трiумф Бiтлз

Почалося все з того, що весною 1956 року 15-рiчний Джон Леннон утворив групу ВлThe QuarrymenВ», яка виконувала пiснi в стилi скiффл, кантрi-енд вестерн i рок-н-рол. Це був в самому буквальному сенсi любительський колектив: нiхто з його учасникiв не мав щонайменшого досвiду в музицi, нiхто як слiд не володiв жодним iнструментом. Джон Леннон дитиною спiвав в церковному хорi, пiзнiше розучив декiлька мелодiй на губнiй гармошцi i за допомогою матерi, що грала на банджо, освоiв з десяток простих гiтарних акордiв. Цього виявилося достатньо, щоб стати лiдером i солiстом ансамблю.

Про славу i популярнiсть хоч би в масштабах мiста тодi ще не було мови, проте група Леннона виступала все краще i вiдразу дуже сподобалася Полу МакКартнi, коли вiн 6 липня 1957 року вперше почув ii в саду приходськоi церкви св. Петра в лiверпульському районi Вултон. Через тиждень МакКартнi увiйшов до складу групи ВлThe QuarrymenВ». У 1958 роцi Пол порадив Джону запросити в групу свого шкiльного приятеля Джорджа Харрiсона, 15-рiчного гiтариста, що на той час близько року грав в групi ВлThe RebelsВ». Незабаром колектив Леннона прийняв назву ВлJonny and The MoondogsВ», хоча нерiдко виступав i пiд колишнiм [19].

Електрогiтар у музикантiв не було, але при цьому вони все менше виконували композицiй в стилi скiффл i все бiльше рок-н-рол. Разом з американськими шлягерами в репертуар групи входили i власнi пiснi Леннона i МакКартнi, яких до кiнця 1958 року налiчувалося вже бiля пiвсотнi. Пол, Джон i Джордж складали ядро колективу, решта музикантiв постiйно мiнялася. В кiнцi 1958-го трапилося так, що однi партнери пiшли, а iншi не з'явилися, i група на якийсь час розпалася. Джон i Пол почали виступати як дует пiд назвою ВлThe NurkВ», а Джордж перейшов в квартет. Втiм, цей перiод тривав недовго, i вже на початку 1959-го ансамбль возз'iднався, причому з новим учасником тАФ Стюартом Сатклiффом. 29 серпня 1959 року група виступила на вiдкриттi нового молодiжного клубу Лiверпуля ВлCasbahВ» i згодом давала там концерти регулярно. У листопадi група прийняла нову назву ВлLong John and Silver BeatlesВ», незабаром скорочену до ВлThe Silver BeatlesВ». Саме ж слово "beetles" поiднуi в собi 2 значення - "beat" (удар) i "beetles" (жуки). Бiльшiсть бiографiв приписують авторство назви Джону Леннону. РЖ цiлком можливо, що вiн дiйсно придумав ii сам, особливо якщо врахувати його поетичнi здiбностi.

Тiiю ж осiнню 1956 роки ВлБiтлзВ» познайомилися з власником бару ВлJacaranda ClubВ» Елленом Уiльямсом, який дозволив iм вдень репетирувати в порожньому примiщеннi. На той час в активi у Леннона i МакКартнi було вже бiльше 100 пiсень власного авторства. В результатi бар перетворився на перший бiт-клуб Лiверпуля. Уiльямс узяв на себе роль менеджера ансамблю, хоча цей контракт мiж ними так нiколи i не був заключений.

У квiтнi 1960 року антрепренер Лерi Парнс (Larry Parnes) вiдбирав групи для участi в гастролях по пiвнiчнiй Шотландii. Парнсу ВлБiтлзВ» сподобалися не бiльше iнших, але вибрав вiн саме iх, оскiльки вони однi не вимагали пiдвищити менш нiж скромну суму винагороди за гастролi. Перше справжнi турне тАУ вже одне це вони вважали нагородою.

Влiтку 1960 роки ВлБiтлзВ» запросили на гастролi до Гамбурга, i iм у котрий раз довелося термiново пiдшукувати ударника [10]. В даному випадку вони зупинили свiй вибiр на Пiтi Бестi, чия група щойно розпалася.

16 серпня 1960 року Леннон, МакКартнi, Харрiсон, Сатклiфф i Бест покинули межi Англii, а 17-го вже вийшли на сцену нового гамбурзького клубу ВлIndraВ». Незабаром вони стали виступати в ВлКайзеркелерiВ», що користувався найбiльшою популярнiстю у мiсцевоi молодi. Квiнтет пробув в Гамбурзi чотири з половиною мiсяцi. Вони стали досвiдченою бiт-групою, що легко i невимушено виконувала як запозиченi, так i власнi композицii.

Новий 1961 рiк група зустрiчала в ранзi кращого з 350 бiт-колективiв Лiверпуля. Ансамбль виступав майже щодня, збираючи натовпи слухачiв. Проте в планi кар'iри розвитку не було нiякого, i в лютому вони вирiшили знову вiдправитися до Гамбурга. Вже в першi днi перебування там вони були визнанi кращими з гастролюючих в мiстi груп. Весною 61-го Сатклiфф ухвалив рiшення покинути ансамбль, i, йдучи, вiн подарував свою бас-гiтару Полу. Повертаючись в кiнцi червня з Гамбурга до Лiверпуля, Пол, Джордж, Джон i Пiт Бест везли додому екземпляри свого першого синглу ВлMy BonnieВ»/ ВлThe SaintsВ», який щойно вийшов у ФРН [10].

13 листопада ВлБiтлзВ» пiдписали контракт, вiдповiдно до якого iх офiцiйним менеджером ставав Брайан Епстайн. В кiнцi липня керiвник фiрми ВлParlophoneВ» Джордж Мартiн запропонував групi укласти контракт строком на один рiк, протягом якого фiрма ВлParlophoneВ» зобов'язувалася випустити не менше 4 синглiв групи. Але за однiii умови: ударника необхiдно замiнити. Ця вимога спiвпадала з думкою Джона, Пола i Джорджа, якi в таiмницi вiд Пiта давно вже заручилися попередньою згодою Рiнго Старра увiйти до складу iх ансамблю. 16 серпня Епстайн офiцiйно оголосив Бесту, що вiн повинен покинути групу. 17-го Пiт останнiй раз виступав з ВлБiтлзВ». А 18-го квартет дебютував з новим ударником - Рiнго Старром.

4 вересня 1962 року в Лондонi ВлБiтлзВ» приступили до репетицiй i запису пiсень для дебютного синглу, який 5 жовтня з'явився на прилавках магазинiв. Пiсня називалася ВлLove Me DoВ» ("Полюби Мене") [15, с. 37]. Критика ii майже не помiтила. Один же з

Вместе с этим смотрят:

"Quo vadis": проекцiя на сучаснiсть

"Звезды" немого кино и русская мода 1910-х годов

"Культура": типология определений

"Русские сезоны" в Париже

"Серебрянный век" русской культуры