Аналiз романа Т. Драйзера "Американська трагедiя"

Анотацiя

Актуальнiсть теми дослiдження даноi курсовоi роботи визначаiться необхiднiстю розгляду художнiх образiв творчостi Драйзера у виглядi цiлiсноi художньоi системи, у якiй можливе видiлення рiзних художнiх моделей особистостi, а також завданням аналiзу художнiх засобiв створення представлених моделей особистостi.

Предметом дослiдження в курсовоi роботi i художнi моделi особистостi героiв Драйзера, створенi письменником пiд впливом складного комплексу фiлософських, естетичних i морально-психологiчних пошукiв письменника.

Об'iктом дослiдження в дисертацiйному творi i роман Драйзера: ВлАмериканська трагедiяВ» (An American Tragedy, 1925) у якому найбiльше яскраво представленi особистiснi характеристики героiв, типологiчно близьких по ряду ознак i складових художню систему образiв письменника.

Робота складаiться з вступу, двох роздiлiв, шiстьох пiдроздiлiв, висновку та списку лiтератури. Обсяг роботи становить 33 сторiнки.

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Творчiсть американських письменникiв на рубежi 19-20 сторiччя

1.1 Американська лiтература кiнця 19 початку 20 сторiччя

1.2 Творчiсть Теодора Драйвера

1.3 Роман Т. Драйзера ВлАмериканська трагедiяВ»

Роздiл 2. Специфiка образу головного героя у романi Т.Драйзера ВлАмериканська трагедiяВ»

2.1 Анатомiя американського правосуддя

2.2 Головна iдея роману Т.Драйзера ВлАмериканська трагедiяВ»

2.3 Трагiчна Америка за романом Т.Драйзера

Висновок

Список лiтератури

Вступ

Теодор Драйзер (1871 -1945) - один з видатних письменникiв США рубежу XIX-XX столiть. Саме в цей час в американськiй дiйсностi вiдбуваються змiни, якi зачiпають не тiльки соцiальнi сторони iснування американцiв, але й трансформують особистiсть. Драйзер створив у своiх добутках систему образiв, за допомогою яких аналiзував соцiально-психологiчнi характеристики особистостi, особливостi ii свiдомостi й пiдсвiдомостi. У данiй дисертацii дослiджуються художнi моделi особистостi, створенi письменником у романах ВлСестра КерриВ», ВлДженни ГерхардтВ», ВлТрилогii бажанняВ», ВлГенiйВ», ВлАмериканська трагедiяВ», ВлОплотВ».

Творчiсть Т.Драйзера було предметом уваги дослiдникiв, починаючи з виходу у свiтло його першого роману ВлСестра КерриВ» в 1900 роцi. Однiii з перших робiт, присвячених бiографii й творчостi Т.Драйзера, можна назвати книгу Д.Дадли, де втримуються не тiльки бiографiчнi данi, але й представленi вiдкликання сучасникiв про особистiсть письменника i його творчостi.

Серед робiт, присвячених вивченню бiографii й творчоi спадщини письменника, необхiдно видiлити книги Ф.Матиссена, А. Кейзина й Ч.Шапиро, М.Тьядер, Р.Лундена, Р.Лехана, для яких характерна увага не тiльки до бiографii Драйзера, але й до художнiх образiв письменника. Вони i об'iктом дослiдження багатьох критикiв, однак не представленi у виглядi iдиноi образноi системи. Особливо серед робiт перерахованих авторiв варто видiлити тритомне видання епiстолярноi спадщини Драйзера, випущене за редакцiiю Р.Элиаса й представляющее великий iнтерес, тому що подаi додатковi вiдомостi, як про особистiсть письменника, так i про його свiтогляднi принципи.

Метою курсовоi роботи i дослiдження рiзних художнiх моделей особистостi, створених письменником у його творчостi, а саме: особистостi Вл героя-кар'iристаВ», генiя, фiнансиста, особистостi, здатноi до здiйснення злочину, особистостi, схильноi до суiциду.

Поставлена мета припускаi рiшення наступних наукових завдань:

Дослiдження художньоi своiрiдностi особистостi Вл героя-кар'iристаВ» у творчостi Драйзера на прикладi жiночих i чоловiчих образiв, що увiбрали в себе як загальнi якостi американського нацiонального характеру з його прагненням до успiху й багатства, так i особистiснi характеристики кожного конкретного героя, що обумовили його поводження.

Аналiз особливостей художнього типу творчоi особистостi й особистостi фiнансиста, з облiком особливоi атмосфери в американському суспiльствi на початку XX столiття.

Вивчення психологiчних особливостей i художньоi характеристики особистостей, схильних до здiйснення злочину в романах ВлАмериканська трагедiяВ», а також виявлення причин асоцiального поводження особистостей i мотивiв злочинiв.

Роздiл 1. Творчiсть американських письменникiв на рубежi 19-20 сторiччя

1.1 Американська лiтература кiнця 19 початку 20 сторiччя

На початку XX столiттi проблематика американськоi лiтератури визначаiться фактом величезного значення: найбiльш багата, сильна капiталiстична краiна, що йде на чолi всього миру, породжуi найбiльш похмуру й гiрку лiтературу сучасностi. Письменники придбали нову якiсть: iм стало властиве вiдчуття трагiзму й приреченостi цього миру. ВлАмериканська трагедiяВ» Драйзера виразила прагнення письменникiв до бiльших узагальнень, яке вiдрiзняi лiтература США того часу.

В XX ст. новела не граi вже настiльки важливоi ролi в американськоi лiтературi як в XIX, iй на змiну приходить реалiстичний роман. Але всi iй продовжують придiляти значну увагу романiсти, i цiлий ряд видатних американських прозаiкiв присвячують себе переважно або винятково новелi.

Один з них О.Генрi (Вiльям Сиднi Портер), що зробив спробу намiтити iнший шлях для американськоi новели, як би Влв обхiдВ» уже явно критико-реалiстичного напрямку, що визначилося. О.Генрi так само можна назвати засновником американського happy end (що було присутнi в бiльшостi його оповiдань), що у наслiдок буде дуже успiшно використовуватися в американськiй ходовiй белетристицi. Не дивлячись на iнодi не дуже похвальнi вiдгуки про його творчiсть, вона i одним з важливих i поворотних моментiв у розвитку американського оповiдання XX столiття.

Особливостi побудова сюжету оповiдання визначалися iстотними життiвими закономiрностями й повнiстю входили в загальну художню завдання реалiстичного зображення дiйсностi.

На початку XX ст. з'явилися новi плини, якi внесли оригiнальний внесок у становлення критичного реалiзму. В 1900-е г. у США виникаi плин Влразгребателей брудуВ». ВлРазгребатели брудуВ» - велика група американських письменникiв, публiцистiв, соцiологiв, суспiльних дiячiв лiберальноi орiiнтацii. У iхнiй творчостi iснували два тiсно взаiмозалежних потоку: публiцистичний (Л.Стеффенс, И.Тарбелл, Р.С. Бейкер) i лиературно-художнiй (Е.Синклер, Р.Херрик, Р.Р.Кауффман). На окремих етапах свого творчого шляху з рухом muckrakers (як назвав iхнiй президент Т. Рузвельт в 1906 р.) зближалися такi великi письменники, як Д. Лондон, Т. Драйзер.

Виступу Влразгребателей брудуВ» сприяли змiцненню соцiально-критичних тенденцiй у лiтературi США, розвитку соцiологiчноi рiзновиду реалiзму. Завдяки iм публiцистичний аспект стаi iстотним елементом сучасного американського роману.

10-е г. вiдзначенi реалiстичним зльотом в американськiй поезii, получившим назву Влпоетичного ренесансуВ». Цей перiод пов'язаний з iменами Карла Сендберга, Едгара Чи Майстри, Роберт Фроста, В. Линдсея, Е. Робинсона. Цi поети звернулися до життя американського народу. Опираючись на демократичну поезiю Уитмена й досягнення реалiстiв-прозаiкiв, вони, ламаючи застарiлi романтичнi канони, закладали основи новоi реалiстичноi поетики, що включала в себе вiдновлення поетичного словника, прозаизацыю вiрша, поглиблений психологiзм. Ця поетика вiдповiдала вимогам часу, допомагала вiдображенню поетичними засобами американськоi дiйсностi у ii рiзноманiттi.

1900-е й 10-е г. ознаменувалися довгоочiкуваною появою великого критико-реалистичекого роману (Ф. Норрис, Д. Лондон, Драйзер, Е. Синклер). Уважаiться, що критичний реалiзм у новiтнiй лiтературi США зложився в процесi взаiмодii трьох iсторично визначилися факторiв: це - реальнi елементи протесту американських романтикiв, реалiзм Марка Твена, що виростав на самобутньо-народнiй основi, i досвiд американських письменникiв реалiстичного напрямку, що сприйняли тiiю чи iншою мiрою традицiю iвропейського класичного роману XIX сторiччя.

Американський реалiзм з'явився лiтературою суспiльного протесту. Письменники-Реалiсти вiдмовлялися приймати дiйснiсть як закономiрний результат розвитку. Критика iмперiалiстичного суспiльства, що складалося, зображення його негативних сторiн стаi вiдмiтними ознаками американського критичного реалiзму. З'являються новi теми, висунутi на перший план умовами, що змiнилися, життя (руйнування й зубожiння фермерства; капiталiстичне мiсто й маленька людина в ньому; викриття монополiстичного капiталу).

Нове поколiння письменникiв пов'язане з новим регiоном: воно опираiться на демократичний дух американського Заходу, на стихiю усного фольклору й адресуi своi добутки самому широкому масовому читачевi.

Доречно сказати про стильове рiзноманiття й жанрове новаторство в американському реалiзмi. Розвиваються жанри психологiчноi й соцiальноi новели, соцiально-психологiчного роману, роману-епопеi, фiлософського роману, широке поширення одержуi жанр соцiальноi утопii (Беллами ВлПогляд назадВ», 1888), створюiться жанр наукового роману (С. Льюис ВлЕроусмитВ»). При цьому письменники-реалiсти часто використовували новi естетичнi принципи, особливий погляд ВлзсерединиВ» на навколишнi життя.

Дiйснiсть зображувався як об'iкт психологiчного й фiлософського осмислення людського iснування.

Типологiчною рисою американського реалiзму з'явилася вiрогiднiсть.

Вiдштовхуючись вiд традицiй пiзньоi романтичноi лiтератури й лiтератури перехiдного перiоду, письменники-реалiсти прагнули зображувати тiльки правду, без прикрас i умовчань. РЖншою типологiчною особливiстю з'явилася соцiальна спрямованiсть, пiдкреслено соцiальний характер романiв i оповiдань. Ще одна типологiчна особливiсть американськоi лiтератури XX ст. - властива iй публiцистичнiсть. Письменники у своiх добутках рiзко й чiтко розмежовують своi симпатii й антипатii.

1.2 Творчiсть Теодора Драйвера

Драйзер (Dreiser) Теодор (27.8.1871, Терре-Хот, штат РЖндiана, - 28.12.1945, Голливуд), американський письменник i суспiльний дiяч. Син дрiбного пiдприiмця, що розорився, - iммiгранта з Нiмеччини.

З юного вiку перемiнив безлiч професiй. В 1889-90 учився в унiверситетi в м. Блумингтон. Лiтературну дiяльнiсть Д. почав в 1892 як репортер газети ВлЧикаго дейли ньюсВ» (Chicago Daily News). В 1897 у журналах з'явилися його першi оповiдання й нариси.

На вiдмiну вiд батька, нiмецького емiгранта РЖоганна Пауля Драйзера, так нiколи й не навчився говорити англiйською мовою, Теодор вирiс американцем. У тi часи кращими свiдками права на американське громадянство були доктор i сповитуха. РЖ, що цiкаво, нiяких слiдiв германського походження у своiй творчостi Драйзер не залишив, якщо не вважати роману ВлДженi ГерхардтВ», у якому всi персонажi етнiчни.

Народився 27 серпня 1871 у Терре-Хотi (шт. РЖндiана); був дванадцятою дитиною в сiм'i. Через бiднiсть, строгого релiгiйного виховання й мрiйливого щиросердечного складу Драйзер був непристосований до боротьби за iснування, i його досвiд - з 1886 по 1891 поденщина в Чикаго, рiк навчання в РЖндiанському унiверситетi (1889-1890), з 1892 по 1895 робота в газетах Чикаго, Сент-Луiса, Пiтсбурга й Нью-Йорка - обернувся гiрким розчаруванням.

Пiсля знайомства з роботами Г.Спенсера розчарування вилилося у фiлософiю, вiдповiдно до якоi люди тАУ усього лише безпомiчнi жертви природних сил, а вiдкривши для себе ще й О.Бальзака, вiн зрозумiв, як виразити своi фiлософськi погляди в художнiй формi. Працював у журналах з 1895 по 1890, написав роман Сестра Керри (Sister Carrie, 1900)

Пiсля 1915 Драйзер писав оповiдання, фiлософськi есе, автобiографiю, i всi цi добутки пронизуi думка про гнiтючий вплив громадських порядкiв на звичайну людину. Цiй темi присвячений його самий популярний роман Американська трагедiя (An American Tragedy, 1925).

Натуралiст по творчому методi, моралiст i мислитель-резонер по складу натури, вiн створював величезнi полотна американського життя з неймовiрною кiлькiстю персонажiв; дiя всiх його романiв витягнуто в нитку, позбавлено яких-небудь просторово-тимчасових перебоiв - день за вдень, година за годиною, вiд народження до смертi. Змушуючи персонажiв робити вчинки, Драйзер давав iм найдокладнiшi психологiчнi мотивування: ВлКлайд зробив це, тому що..В» - далi випливають двi сторiнки пояснень, чому саме.

Фiнансово-економiчна ВлТрилогiя бажанняВ» (ВлФiнансистВ», ВлТитанВ», ВлСтоiкВ») i любовно-детективна епопея ВлАмериканська трагедiяВ» - книги, що принесли Драйзеру заслужену славу й визнання. Вони просто цiкавi й захоплюючi. Френк Каупервуд, нестримний чиказький дiлок 1890-х рр. - типовий Влновий американськийВ», якого пiд iм'ям Влнового росiйськогоВ» безуспiшно намагаються описати нашi прозаiки; рiзниця в тiм, що в часи Каупервуда не було ще автомобiлiв i стiльникового зв'язка. А Клайд Грифiтс - одне iз кращих втiлень американця в блиску його чеснот i порокiв: ВлЯк пересiчний парубок з типово американським поглядом на життя, воно вважав, що проста фiзична праця нижче його достоiнстваВ».

Драйзер не мав тi достоiнства, якi йому приписували в нас, але й не мав тих порокiв, у яких його обвинувачували спiввiтчизники. Вiн був каторжанином лiтератури, людиною, що таiмно вiрувала у свого Бога, моралiстом i оптимiстом. РЖнакше вiн не назвав би свою останню книгу публiцистики досить патрiотично - ВлАмерику варто рятуватиВ».

У листопадi 1927 Д. за запрошенням Радянського уряду вiдвiдав СРСР. Своi враження вiн виклав у книзi ВлДрайзер дивиться на РосiюВ» (1928). За матерiалами поiздки в СРСР Д. написав, що ввiйшла в збiрник ВлГалерея жiнокВ» повiсть ВлЭрнитаВ», де вперше в американськiй лiтературi створений образ позитивного героя-комунiста.

Подiбна фiлософiя пронизуi два останнiх романи Драйзера тАУ Оплот (The Bulwark, опубл. 1946) i Стоiк (The Stoic, опубл. 1947), що завершуi трилогiю про Йеркисе.

Раннi роки

Батьки Драйзера тАУ Джон Драйзер i Сара Шёнёб були спiввласниками шерстопрядильни. Пiсля пожежi, що уничтожили запаси вовни, батько працював на виробництвi, де його важко покалiчило. Незабаром загинули троi старших синiв. Сiм'я довго переiжджала й, зрештою, улаштувалася в провiнцiйному мiстi Терре-Терре-Хоту штатi РЖндiана. Теодор Драйзер, дев'ята дитина в сiм'i, народився 27 серпня 1871 року. В 1887 роцi закiнчив школу. В 1889 роцi надiйшов в унiверситет штату РЖндiана. Через рiк припинив навчання через те, що не змiг оплачувати навчання. Пiсля працював клерком, возiiм фургона пральнi.

Журналiстика

Драйзер вирiшуi стати репортером. В 1892тАФ1894 роках був репортером у газетах Питтсбурга, Толедо, Чикаго i Сент-Луиса. В 1894 роцi переiжджаi в Нью-Йорк. Його брат Поль Дрессер органiзуi музичний журнал ВлЭври мансВ», i Драйзер починаi працювати редактором. В 1897 року залишаi журнал. Писав за замовленням ВлМетрополiтенВ», ВлХарперсВ», ВлКосмополитенВ».

Одна з перших опублiкованих Драйзером лiтературних робiт тАФ нарис ВлАртистичний квартал Нью-Йорка: лiтературно-артистичний притулок у БроксвиллеВ» (журнал ВлМетрополiтенВ», листопад 1897). До появи свого першого роману в 1900 року Драйзер опублiкував 42 статтi й ряд поэм. Драйзер указав в iнтерв'ю для довiдника ВлХто i хто в АмерицiВ» (1899),що iм були написанi двi книги: ВлДослiдження про знаменитих сучасникiвВ» тАФ нариси про Вильгельме II, Барнуме i т.д. - i ВлПоемиВ».

Лiтература

Романи

Звичайно бiблiографiя робiт Драйзера починаiться з його роману ВлСестра КерриВ»(1900).Цим добутком Драйзер продовжував реалистические традиции письменникiв Америки кiнця XIX столiття (Ф. Норрис,С. Крейн),але вже в умовах занепаду цього руху. Роман був зустрiнутий критикою й суспiльством украй вороже, як ВламоральнеВ» добуток. Без забобонiв i звичайного в той час пуританизма Драйзер дав реалiстичний образ дiвчини, що виступаi проти загальноприйнятих моральних поглядiв. Тiльки в 1911 году Драйзер опублiкував свiй другий роман - ВлДженни ГерхардтВ» , у якому розвиваi мотиви ВлСестри КерриВ». Американська преса обiйшла вихiд роману мовчанням.

Романом ВлФинансистВ»(1912)Драйзер почав свою монументальну ВлТрилогию желанияВ».У ii основу покладена iсторiя життя мiльйонера Ч. Иеркса. Герой ВлТрилогiiВ» (другий тiм тАФ ВлТитанВ»,1914;до третього того тАФ ВлСтоикВ»тАФДрайзер приступився в сiчнi 1929 року) тАФ Фрэнк Каупервуд; Драйзер показуi, як буржуазне й комерцiйне середовище, що оточувало Каупервуда, уже з дитинства формують у ньому психологiю дiлка й набувача, для якого всi засоби гарнi, якщо вони допомагають досягти влади й багатства. Почавши iз дрiбних спекуляцiй, Каупервуд поступово здобуваi стан, пiдкуповуi чиновникiв i мунiципалiтет, незаконно здобуваi мiськi концессии у Филадельфии, але у фiналi зазнаi поразки, попадаi у в'язницю й потiм змушений залишити Фiладельфiю. У романi ВлТитанВ» Драйзер розгортаi життя Каупервуда в Чикаго, де на розширенiй базi повторюiться цикл його дiяльностi у Фiладельфii.

ВлТрилогiя бажанняВ» - значительнейшее добуток американськоi i iвропейськоi лiтератури XX столiття. З винятковою образотворчою силою обрисовуi Драйзер побут i вдачi фiнансового середовища, хижацький пiдхiд до суспiльства й полiтичну безпринципнiсть.

Нападки консервативноi критики особливо пiдсилилися пiсля публiкацii в 1916 року роману ВлГенийВ»,який Драйзер уважаi своiм кращим добутком. На настiйну вимогу ВлСуспiльства знищення порокуВ» суд заборонив поширення роману, i лише пiзнiше ця заборона була знята. Тема роману - мертвуща влада грошей i чуттiвостi над мистецтвом. Герой роману, художник Витла, цiль iснування зводиться тiльки до мистецтва й до жiнок. Це спустошуi його творчiсть, вона стаi процвiтаючим дiлком, втрачаi своi художнi здатностi; нарештi вiн сам починаi усвiдомлювати, що буржуазне суспiльство знищило його як художника.

У своiму романi ВлАмериканська трагедiяВ»(1925)Драйзер виводить середнього американського юнака Грифитса, малоосвiченого, легковажного, слабовiльного. Сутнiсть трагедii Грифитса, що кiнчаi своi життя на електричному стiльцi, тАФ його соцiальна непристосованiсть до навколишньоi дiйсностi, що сполучаiться iз прагненням висунутися, зайняти надзвичайний стан, увiйти в буржуазнi кола. Грифитс тАФ жертва американського псевдодемократизма. Як i у всiх своiх романах, Драйзер в ВлАмериканськiй трагедiiВ» даi широку картину вдач i побуту зображуваноi iм середовища. Роман уважаiться одним iз самих успiшних добуткiв письменника. Вiдразу пiсля виходу вiн одержав гарнi вiдкликання критики. В 1930 году кiностудiя Paramaunt Pictures замовляi сценарiй радянському режисеровi Сергею Эйзенштейну. Однак через мiсяць контракт виявляiться розiрваним тАФ сценарiй не влаштовуi студiю. Крiм того, органiзацiя Hollywood Technical Director's Institute починаi критиковi режисера зi СРСР. В 1931 году Драйзер подав у суд на студiю. За словами письменника, у фiльмi режисера Йозефа фон Штернберга був перекручений змiст його книги.

Драйзер тАФ художник-художник-натуралист.Вiн будуi своi добутки на колосальному матерiалi спостережень i досвiду. Його мистецтво тАФ це мистецтво точного до скрупульозностi зображення, мистецтво фактiв i речей. Драйзер передаi побут у всiх його навiть дрiбних подробицях, вiн уводить документи, iнодi майже цiлком узятi з дiйсностi (листа Грейс Браун в ВлАмериканськiй трагедiiВ» приводяться майже цiлком), цитуi пресу, докладно пояснюi бiржовi спекуляцii своiх героiв, уважно простежуi розвиток iхнiх дiлових пiдприiмств i т.д. Американськi критики неодноразово обвинувачували Драйзер у вiдсутностi стилю, не розумiючи особою природи його натуралiстичного стилю.

Драйзер у всiх своiх добутках тяжii до соцiальних тем, що не заважаi йому бути художником-художником-психологом.Беручи суспiльнi теми, вiн перемiщаi iх у площину iндивiдуальноi психiки, показуючи в пiдсумку психологiчно-iндивiдуальну сторону бiльших суспiльних явищ. Обмеженню теми в обсязi супроводжуi в Драйзера ii поглиблення.

У листопадi 1932 года Драйзер уклав контракт iз Paramaunt про постановку фiльму по романi ВлДженни ГерхардтВ». В 1944 году Американська академiя мистецтв i лiтератури нагороджуi Драйзера почесноi золотий медаллю за видатнi досягнення в областi мистецтва й лiтератури.

Нариси й оповiдання

Драйзер належать два збiрники оповiдань тАФ ВлЗвiльненняВ» (1918)i ВлЛанцюгаВ», у яких розробляються головним чином психологiчнi й сексуальнi мотиви. РЗм написано також два томи п'iс: ВлРука гончаряВ» (1919)i ВлП'iси природнi й надприроднiВ» (1916).

Раннi нариси Драйзера про Нью-Йорк зiбранi в його книзi ВлКартина великого мiстаВ» (1923).ВлHeyRub-A-Dub-DubВ»(1919)тАФзбiрник статей Драйзера, з яких найцiкавiша стаття ВлАмериканський фiнансистВ». В 1926 вийшов тiм вiршiв Драйзера: ВлНастроюВ», близьких за формою до Уитмену. Крiм зазначених, Драйзером написанi ще наступнi добутки: ВлКнига про себеВ» (1922,i другим томом автобiографiчного циклу; перший тiм ВлЗоряВ» закiнченийi Драйзером наприкiнцi 1928), ВлКанiкулиВ» (1916)i ВлСорокалiтнiй мандрiвникВ» (1913)тАФкниги подорожей.

В ВлГалереi жiнокВ» (1928)зiбрано бiографiчнi нариси Драйзера, так само як i в книзi ВлДванадцять чоловiкiвВ».

Як i в останнiй книзi, Драйзер звертаiться до всiляких суспiльних шарiв, вишукуючи в них оригiнальних, видатних людей. Але ВлГалерея жiнокВ» рiзко вiдрiзняiться вiд ВлДванадцяти чоловiкiвВ» тим, що Драйзер пiдкреслюi сексуальное, саме в половому шукаi вiн пояснення не тiльки чисто суб'iктивних, але й соцiальних учинкiв i процесiв. Роман Драйзера тАФ ВлБожевiлляВ» (1929)представляi собою ряд любовних епiзодiв, об'iднаних тим, що в центрi iх поставлений один герой - сам автор.

В 1930 году кандидатура Драйзера була висунута на одержання Нобелевской премии по литературе. Бiльшiстю голосiв премiю присудили письменниковi Синклеру Льюису.

У травнi 1931 года виходить автобiографiчна книга Драйзера ВлЗоряВ», де вiн описав своi дитинство i юнiсть.

Суспiльна дiяльнiсть

В 1927 роцi Драйзер прийняв запрошення вiдвiдати СССР i взяти участь у святкуваннi рiчницi Жовтневоi революцii. На початку листопада вiн прибув у Радянський Союз i 7 листопада був на Червонiй площi. У ходi свого 77-денноi подорожi Драйзер побував у Ленинграде, Киеве, Харькове, Ростов-на-Доновi, Баку, Тбилиси, Одесi й iншим мiстам, зустрiчався з Владимиром Маяковским i Сергеем Эйзенштейном. Пiсля поiздки опублiкував книгу ВлДрайзер дивиться на РосiюВ».

На початку 1930-х рокiв у гiрничорудних районах США тАФ Харлане i Беллi вiдбулися зiткнення шахтарiв з полiцiiю. Разом з комiсiiю комiтету захисту полiтичних ув'язнених Драйзер вiдправляiться на мiсце подiй. Його зустрiли погрози фiзичноi розправи з боку власникiв шахт i полiцii. Проти Драйзера учинили судовий позов i запропонували його вiдкликати за умови, що письменник припинить висвiтлення подiй. Однак Драйзер продовжив виступу в газетах i на радiо, повiдомляючи про положення справ - побиттях членiв профспiлки й полiцейських розправах. В 1932 роцi вiн видаi книгу ВлТрагiчна АмерикаВ».

Драйзер часто виступав на мiтингах, публiкувався на сторiнках комунiстичноi преси США. В 1932 роцi пiдтримав кандидата американськоi компартii у виборчiй кампанii. В 1932 роцi був членом всесвiтнього антивоiнного конгресу, в iнiцiативний комiтет якого входили Анри Барбюс, Максим Горький, Альберт Эйнштейн.

В 1938 роцi Драйзер був делегований на антивоiнну конференцiю в Париже, вiдкриту у зв'язку з бомбардуваннями iспанських мiст. Улiтку вiдвiдав Барселону, де зустрiчався iз президентом i прем'iр-мiнiстром краiни. По дорозi назад вiдвiдав Англiю, де сподiвався зустрiтися зi членами англiйського уряду. У США йому вдалося домогтися короткочасноi зустрiчi з Рузвельтом. Пiсля цього безуспiшно намагався органiзувати комiтет для поставки продовольства в РЖспанiю. У пiдсумку в РЖспанiю за вказiвкою Рузвельта було вiдправлено кiлька вантажних судiв з борошном.

Умер Драйзер у Голливуде (шт. Калiфорнiя) 28 грудня 1945.

1.3 Роман Т. Драйзера ВлАмериканська трагедiяВ»

Роман розпочинаiться в Канзас-Сiтi, жаркий лiтнiй вечiр. Двоi дорослих i четверо дiтей розспiвують псалми й роздають брошури релiгiйного змiсту. Старшому хлопчиковi явно не подобаiться те, чим вiн змушений займатися, але його батьки з жаром вiддаються справi порятунку заблудших душ, якесь, втiм, приносить iм лише моральне задоволення. Эйса Грифiтс, батько сiмейства, вiдрiзняiться великою непрактичнiстю, i сiм'я ледве зводить кiнцi з кiнцями.

Юний Клайд Грифiтс прагне вирватися iз цього сумовитого мiрка. Вiн улаштовуiться помiчником продавця содовоi в аптецi, а потiм розсильним у готель " Гри-Девiдсон". Робота в отеленнi не вимагаi нiяких особливих навичок i вмiнь, але приносить непоганi чайовi, що дозволяi Клайду не тiльки вносити свiй внесок у сiмейний бюджет, але й купувати собi гарний одяг i дещо вiдкладати.

Товаришi по роботi швидко приймають Клайда у свою компанiю, i вiн з головою занурюi в нове веселе iснування. Вiн знайомиться з гарненькою продавщицею Гортензiiю Бригу, що, однак, не по роках розважлива й не збираiться робити кому-небудь прихильнiсть винятково за гарнi очi. РЗй дуже хочеться модний жакет, що коштуi сто п'ятнадцять доларiв, i Клайду важко встояти перед ii бажанням. Незабаром Клайд iз компанiiю вiдправляiться на розважальну прогулянку в розкiшному "паккардi". Цю машину один з молодих людей, Спарсер, взяв без дозволу з гаража багатiя, у якого служить його батько. По дорозi назад у Канзас-Сiтi погода починаi псуватися, валить снiг, i iхати доводиться дуже повiльно. Клайд i його товаришi спiзнюються на роботу в готель i тому просять Спарсера додати швидкiсть. Вiн так i надходить, але, зазiвавшись, збиваi дiвчинку, а потiм, iдучи вiд переслiдування, не справляiться з керуванням.

Водiй i одна з дiвиць залишаються лежати без свiдомостi в розбитiй машинi, всi iншi розбiгаються.

Наступного дня газети помiщають повiдомлення про подiю. Дiвчинка вмерла, арештований Спарсер назвав iмена всiх iнших учасникiв пiкнiка. Побоюючись арешту, Клайд i дехто з iнших членiв компанii залишають Канзас-Сiтi.

Три роки Клайд живе вдалинi вiд будинку пiд чужим iм'ям, виконуi брудну невдячну роботу й одержуi за неi грошi. Але один раз у Чикаго вiн зустрiчаi свого приятеля Рете-Рера, що теж був з ним в "паккардi". Ретерер улаштовуi його в " Юнион-Клуб" розсильним. Двадцятилiтнiй Клайд цiлком задоволений своiм новим життям, але якось раз у клубi з'являiться Семюiл Грифiтс, його дядько, що живе в мiстi Ликурге, штат Нью-Йорк, i владеющий фабрикою по виробництву комiрцiв.

Результатом зустрiчi родичiв стаi переiзд Клайда в Ликург. Дядько обiцяi йому мiсце на фабрицi, хоча золотих гiр не обiцяi. Клайду ж контакти з багатими родичами здаються перспективнiше роботи в " Юнион-Клубi", хоча заробляi вiн непогано.

Син Семюiла Гiлберт без особливоi радостi приймаi двоюрiдного брата й, переконавшись, що той не маi нiякi кориснi знання й навички, визначаi його на досить важку й малооплачиваемую роботу в декатировочному цеху, розмiщеному в пiдвалi.

Клайд знiмаi кiмнату в дешевому пансiонi й починаi, що називаiться, з нуля, сподiваючись, однак, рано або пiзно превстигнути.

Проходить мiсяць. Клайд справно робить усе, що йому доручене. Грифiтс-Старший цiкавиться в сина, якого той думки про Клайда, але Гiлберт, досить насторожено вiднiсшийся до появи бiдного родича, прохолодний в оцiнках. На його думку, Клайд навряд чи зумii висунутися - у нього немаi утворення, вiн недостатньо цiлеспрямований i занадто м'який. Втiм, Семюiлу Клайд симпатичний i вiн готовий дати племiнниковi шанс показати себе.

Всупереч бажанню Гiлберта, Клайда запрошують у будинок на сiмейний обiд. Там вiн знайомиться не тiльки iз сiмейством Грифiтсов, але й iз чарiвними представницями ликургського бомонду юними Бертиной Крэнстон i Сондрой Финчлi, яким цiлком сподобався гарний i вихований юнак.

Нарештi на настiйну вимогу батька Гiлберт знаходить для Клайда менш важку й бiльше престижну роботу - той стаi облiковцем. Втiм, Гiлберт попереджаi його, що вiн повинен "дотримувати пристойностей у вiдносинах з робiтницями" i всякого роду вiльностi будуть рiшуче припинятися. Клайд готовий свято виконувати всi приписання своiх роботодавцiв i, незважаючи на спроби деяких дiвчин зав'язати з ним вiдносини, залишаiться глухий до iхнiх загравань.

Незабаром, однак, фабрика одержуi додаткове замовлення на комiрцi, i це, у свою чергу, вимагаi розширення штатiв. На фабрику надходить юна Роберта Олден, перед чарiвнiстю якоi Клайду нелегко встояти. Вони починають зустрiчатися, залицяння Клайда робляться усе бiльше наполегливими, i вихованоi в строгих правилах Робертi усе сутужнiше й сутужнiше пам'ятати про дiвоцьку розсудливiсть.

Тим часом Клайд знову зустрiчаiться iз Сондрой Финчли, i ця зустрiч круто мiняi його життя. Багата спадкоiмиця, представниця мiсцевоi грошовоi аристократii, Сондра виявляi непiдроблену цiкавiсть до парубка й запрошуi його на вечiр з танцями, де збираiться ликургска золота молодь. Пiд натиском нових вражень скромна принаднiсть Роберт починаi мерхнути в очах Клайда. Дiвчина почуваi, що Клайд уже не так уважно до неi, iй страшно втратити його любов, i один раз вона пiддаiться спокусi. Роберта й Клайд-Стають коханцями.

Сондра Финчли, однак, не зникаi з його життя. Навпроти, вона вводить Клайда у своi коло, i привабливi перспективи кружляють йому голову. Це не залишаiться не замiченим Робертой, i вона випробовуi тяжкi борошна ревнощiв. На довершення до всього з'ясовуiться, що вона вагiтна. Вона зiзнаiться в цьому Клайду, i вiн гарячково намагаiться знайти вихiд з положення, що створилося. Але лiки не приносять бажаного результату, а лiкар, якого вони знаходять iз такою працею, категорично вiдмовляiться зробити аборт.

РДдиний вихiд - женитися - рiшуче не влаштовуi Клайда. Адже це означаi, що йому доведеться розстатися iз мрiями про блискучу майбутнiсть, якi вселили в нього вiдносини iз Сондрой. Роберта в розпачi. Вона готова пiти на те, щоб розповiсти про те, що трапилося, дядьковi Клайда. Це означало б для нього кiнець кар'iри й хрест на романi iз Сондрой, але вiн проявляi нерiшучiсть, сподiваючись щось придумати.

Але отут Клайду попадаiться на очi замiтка в газетi, що оповiдаi про трагедiю на озерi Пас, - чоловiк i жiнка взяли човен, щоб покататися, наступного дня човен знайшли переверненоi, пiзнiше виявили й тiло дiвчини, але чоловiка так i не вдалося вiдшукати. Ця iсторiя робить на нього сильне враження, тим бiльше що вiн одержуi листа вiд Роберты, що виiхала до батькiв: вона не маi намiру бiльше чекати й обiцяi повернутися в Ликург i все розповiсти Грифiтсу-Старшому.

Клайд розумii, що часу в нього в обрiз i вiн повинен прийняти якесь рiшення.

Клайд запрошуi Робертовi зробити поiздку на озеро Великий Випi, обiцяючи потiм обвiнчатися з нею.

РЖ от Клайд i Роберта iдуть у човнi по пустельному озеру. Похмуро-замислений вид Клайда лякаi Робертовi, вона обережно пiдбираiться до нього, запитуi, що з ним трапилося. Але коли вона намагаiться доторкнутися до нього, вiн не пам'ятаючи себе вдаряi ii фотоапаратом i штовхаi так, що вона заточуiться й падаi у воду. Човен перевертаiться, i ii борт ударяi Робертовi по головi. Вона благаi Клайда допомогти iй, не дати потонути, але вiн не дii.

Але й перевернений човен, i тiло Роберти швидко знаходять. Слiдчий Хейт i прокурор Мейсон енергiйно беруться до роботи й незабаром виходять на Клайда. Той спочатку защiпаiться, але досвiдченому прокуроровi не становить працi загнати його в кут. Клайд арештований.

Тепер його долю вирiшить суд.

Семюiл Грифiтс, зрозумiло, шокований случившимся, але проте наймаi гарних адвокатiв. Тi борються щосили, але й Мейсон знаi свою справу. Довгий i напружений судовий розгляд закiнчуiться винесенням смертного вироку. Грифiтси припиняють надавати допомогу Клайду, i тiльки його мати намагаiться для нього щось зробити.

Клайда перекладають у в'язницю Оберна, iменовану Будинком смертi. Розпачливi спроби матерi знайти грошi для продовження боротьби за життя сина успiху не приносять. Суспiльство втратило iнтерес до засудженого, i нiщо тепер не перешкодить машинi правосуддя довести справу до кiнця.

Тим часом колишнi замилування Спенсером змiнилося iншим свiтоглядом. У Трагiчнiй Америцi (Tragic America, 1931) Драйзер призиваi американцiв учитися в росiян рятувати демократiю; надалi вiн по багатьом питанням пiдтримував комунiстiв: в 1941 написав антибританську публiцистичну книгу Америку варто рятувати (America Is Worth Saving), в 1945, бажаючи пiдтримати програму об'iднання миру пiд радянсько-американською егiдою, подав заяву про прийом до комунiстичноi партii.

Роздiл 2. Специфiка образу головного героя у романi Т. Драйзера ВлАмериканська трагедiяВ»

2.1 Анатомiя американського правосуддя

По дивному збiгу, у цей момент нашоi iсторii похмурий романiст Теодор Драйзер жахливо страждав вiд поганих рецензiй i мiзерного продажу своii першоi книги тАЬСестра КерритАЭ. Вiн був розбитий, не мiг працювати й соромився дивитися людям в очi. Вiн зняв меблирашку в Бруклине й сидiв там на дерев'яному стiльцi посерединi кiмнати. Один раз вiн вирiшив, що стiлець дивиться в невiрному напрямку. Вилучивши своi тiло зi стiльця, вiн взяв останнiй двома руками й повернув вправо, тобто наблизив його до iстини. На мiнуту вiн подумав, що домiгся своii мети, але вiдразу жорстоко розчарувався. Вiн ще раз повернув стiлець вправо. Посидiв на ньому небагато, але знову вiдчув себе не у своiй тарiлцi. Ще один поворот. В остаточному пiдсумку вiн описав повне коло, але так i не знайшов щирого напрямку. День вгасав за брудним вiкном меблирашки. Всю нiч Драйзер повертав свiй стiлець по колу в пошуках вiрноi магiстралi.

Едгар Доктороу тАЬРегтаймтАЭ

В Америцi Теодора Драйзера (Theodore Dreiser) уже майже забули. Не тому, що тАЬцi тупi американцi нiчого не читаютьтАЭ, а тому, що вiн для них встиг безнадiйно застарiти. Його натуралiзм завжди здавався в Штатах непристойним (бiдолаха Драйзер обгрiб за тАЬСестру КерритАЭ не менше, нiж Флобер за тАЬПанi БоварiтАЭ), психологiзм - плоский i натягнутим, стиль - громiздким, а персонажi - неживими. Втiм, зараз, на хвилi загального iнтересу до великого класичного роману (що поробити, мир утомився вiд постмодернiстських iзискiв), у Драйзера , здаiться, знову i шанс.

Вiн просто намагався якось пояснити ту реальнiсть, що вiдкривалася очам сина бiдного нiмецького емiгранта. Пояснював як умiв: впливом тАЬсередовищатАЭ i виховання, природним бажанням кожноi нормальноi людини жити смачно, тепло й красиво, нарештi, що поламала тисячi доль iдеiю тАЬВеликоi Американськоi МрiiтАЭ..

Американська мрiя за двi секунди стаi тАЬАмериканською трагедiiютАЭ. Так називаiться головний роман Драйзера , що зробив його зiркою лiтературного небокраю в 1925 роцi.

Клайд Грифiтс, хлопчик зi злиденноi сiм'i вуличного проповiдника, дуже хоче чогось домогтися в життi. Навiть не чогось, а ВСЬОГО. Удалося ж iншим - чому не можу я? Так мiркуi Клайд, що почав свою кар'iру з посади тАЬхлопчика на побегушкахтАЭ у розкiшному отеленнi.

У Клайда тiльки одна проблема: тАЬЯк пересiчний парубок з типово американським поглядом на життя, воно вважав, що проста фiзична праця нижче його достоiнстватАЭ. Це категоричне твердження досить спiрно, але воно перетворило життя нашого героя в 800-сторiнкову байку з мораллю: дiти, не будьте такими бридкими, як дядько Клайд.

Молодому Грифiтсу повезло з родичами: дядько даi йому мiсце керуючого на своiй фабрицi. Там Клайд знайомиться iз чарiвноi Робертой, у них зав'язуiться роман .. Але блискуча свiтська дама Сондра Финчли (що немаловажно, багата спадкоiмиця) стаi йому милiше простуш

Вместе с этим смотрят:

"Грусть и святость" (Поэтическое богословие Николая Рубцова)

"Донские рассказы" Михаила Шолохова

"Живопись слова" в японской поэзии

"Записки из подполья" как исток философии экзистенциализма Ф.М. Достоевского

"Подпольный человек" Ф.И. Достоевского