Аналiз роману РЖ. Багряного "Тигролови"

Аналiз роману РЖ.Багряного ВлТигроловиВ»

Пригодницький роман. Уже сама назва жанру викликаi зацiкавлення читача. Пригоди тАУ це завжди романтика, мрiя.

Особливiстю роману РЖ.Багряного ВлТигроловиВ» i те, що вiн поiднав у собi дуже серйознi, глибокi проблеми з романтикою пригод. Пригоди зображенi рiзнi за своiю вагою та значущiстю: вiд таких, як втеча головного героя з ешелону смертi i боротьба за виживання в диких тайгових нетрях, до смiшних (спостереження над лiсовими мешканцями тАУ козою з козеням, гадюкою, колонком) i до пригод ВлпочуттiвихВ» (Григорiй випадково пiдгледiв, як купаiться Наталка, i мучиться, чи вона не помiтила його й не образилась).

Вiдповiдно до законiв жанру у романi повинна бути велика кiлькiсть дiйових осiб, кiлька сюжетних лiнiй, життя героiв зображене протягом значного вiдрiзку часу. В РЖ.Багряного цього немаi, i з цього погляду, ВлТигроловиВ» скорiше мали б бути повiстю. Але масштаби проблем, iх широта й глибина ( Украiна колишня тАУ ДемтАЩян Многогрiшний, першi поселенцi тАУ Украiна 30-х рокiв ХХ вiку; Украiна, задавлена сталiнським терором, i Украiна лiсова, iдилiчна ВлСiркова державаВ» БАМЛАГ, заробiтчани) дають пiдставу вважати твiр романом.

Характер головного героя Григорiя Многогрiшного вже на початку подаiться цiлiсним, сформованим. Але й вiн розвиваiться, як i належить характеровi позитивного героя пригодницького твору, по лiнii благородства. Юнак тiкаi з ешелону смертi тАУ i в сотень iнших арештантiв пiднiмаiться дух, зтАЩявляiться надiя хоч не на порятунок, так на помсту своiм мучителям. Блукаi в нетрях у пошуках порятунку й безпечного мiсця тАУ i рятуi

дiвчинку-мисливця вiд розлюченоi ведмедицi, хоча сам був на межi смертi вiд фiзичного виснаження. Користуiться гостиннiстю Сiркiв тАУ i стаi iм за сина та брата, партнера у полюваннi. Закохуiться в Наталку, страждаi, але приховуi своi почуття, щоб не наражати дiвчину на небезпеку, - i даi iй врештi-решт омрiяне щастя взаiмноi любовi.

Роман закiнчуiться щасливо, бо навiщо ж тодi усi тi пригоди? Але читач не тiльки iз завмиранням серця слiдкуi за перипетiями сюжету, пригодами героя, а й дiзнаiться багато чого з iсторii, географii, ботанiки, зоологii, украiнознавства й полiтики тоталiтарного режиму. Тому твiр виходить за рамки пригодницького роману i мiстить у собi великий пiзнавальний та виховний потенцiал.

Отже, незважаючи на те, що роман ВлТигроловиВ» був фактично першою пробою пера РЖ.Багряного як прозаiка i мав певнi недолiки ( розтягнутiсть описiв, захоплення деталями мисливськоi справи, декларативнiсть, багатослiвнiсть), вiн мав i маi великий успiх у читачiв, що свiдчить про неабияку художню майстернiсть автора.

Про художню майстернiсть письменника завжди говорити важко. Адже iснуi певний набiр художньо-розважальних засобiв, якими послуговуiться будь-який автор. Справа лише в тому, в яких пропорцiях це подаiться i чому надаi перевагу митець, якi його улюбленi засоби, наскiльки вони оригiнальнi чи традицiйнi. У справдi талановитого письменника, на мiй погляд, цi художнi засоби мають бути непомiтними, але вiдтворювати такi художнi словеснi образи, якi запамтАЩятовуються, вражають, роблять неповторною словесну тканину, творять iндивiдуальний стиль.

Що стосуiться роману РЖ.Багряного ВлТигроловиВ», то тут можна знайти прикмети i традицiйного, i новаторського.

РЖз традицiйних засобiв автор часто вживаi епiтети, iнколи навiть дуже нагромаджуi iх. Наприклад, тайга у РЖ.Багряного височенна, чотириярусна, буйна, непролазна, зачарована. РЖ це тiльки в одному реченнi! Любить письменник i колоритнi порiвняння ( тайга, як африканський пралiс; лiщина, мов щiтка; поваленi дерева, мов велетнi на полi бою; тиша, як у дивному храмi дивного бога, та iн.). Зустрiчаються й метафори рiзних видiв

( Влсонце тАжткало золотi прошви на бiлiй скатертинiВ», Влтюбетейки грубо перепрошували, виправдовуючись перед френчемВ»), частi антитези ( ударники i лiтуни, прокурори, розтратники, вiдповiдальнi вiдрядженцi i безвiдповiдальнi рвачi). Мова роману багата на фразеологiзми, прислiвтАЩя, афористичнi вислови та пiснi ( нi пари з уст, геройське дiло не кожен зробить, козача кров, Бог не без милостi, козак не без щастя, у смiливих завжди щастя i). Присутнi також елементи драми тАУ дiалоги, монологи, риторичнi окличнi та питальнi речення. Синтаксис рiзноманiтний тАУ вiд серii коротких односкладних речень до складних конструкцiй на кiльканадцять рядкiв. Постiйно зустрiчаiться детально виписанi пейзажi, iнтертАЩiри. Скрiзь присутнiй майже iронiчний пiдтекст. Але i й те, що належить до творчих знахiдок Багряного. Оригiнальний початок у формi казки тАУ настiльки фантастично страшноi, наскiльки й правдивоi. Письменник використовуi антитезу не лише на словесному рiвнi, а й на образному. Два свiти тАУ один в арештантському драконiвському поiздi, iнший тАУ у комфортабельному експресi. РЖ все це пiд загальною назвою Влсоцiалiстiческоi отiчествоВ». Двi Украiни тАУ справжня, стероризована й сплюндрована, та iдилiчна, патрiархальна держава давнiх украiнських поселенцiв на Далекому Сходi. Хоч iнколи письменник буваi багатослiвним i декларативним, чимало його образiв виростають до символiв. Наприклад, поiзд тАУ ВлдраконВ», шлях Григорiя тАУ шлях Украiни, тигри в клiтках тАУ доля головного героя. Навiть прiзвища тут не простi, а старовиннi козацькi: Многогрiшний, Сiрко, Мороз.

Отже, завдяки художнiй майстерностi письменника ми маiмо й енциклопедiю життя украiнцiв Далекого Сходу, i багато проблемний полiтичний роман, i чудову пригодницьку книжку зi щасливим, майже фантастичним кiнцем, i твiр, що даi читачевi естетичну насолоду.

Вместе с этим смотрят:

"Грусть и святость" (Поэтическое богословие Николая Рубцова)

"Донские рассказы" Михаила Шолохова

"Живопись слова" в японской поэзии

"Записки из подполья" как исток философии экзистенциализма Ф.М. Достоевского

"Подпольный человек" Ф.И. Достоевского