Акцiонерне товариство та проблеми його становлення в Украiнi

Тема: Акцiонерне товариство та проблеми його становлення в Украiнi

План

ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.3

1. Теоретичнi основи створення i функцiонування акцiонерного товаристватАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.5

Створення акцiонерного товаристватАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж5

Види акцiонерного товаристватАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.9

Акцiонерна власнiсть тАУ внутрiшня основа формування i функцiонування соцiального ринкового господарстватАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАж12

2. Проблеми становлення акцiонерного товаристватАж.тАж.тАжтАжтАж.14

Тенденцii розвитку акцiонерних товариствтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАж.14

Проблеми оптимiзацii структури фiнансових ресурсiв акцiонерних товариствтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАж16

Роль фiнансових посередникiв в органiзацii iнвестицiйноi дiяльностi акцiонерних товариствтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.22

3. Заходи, якi проводить держава для усунення проблем функцiонування акцiонерних товариствтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.28

Шляхи удосконалення внутрiшнього контролю в акцiонерних товариствахтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..28

Фiнансовi методи регулювання дiяльностi акцiонерних товариствтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАж..32

Захист реiстру акцiонерного товариства тАУ головне завдання у вiдбиттi рейдерськоi атакитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАж.37

ВисновкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.39

ЛiтературатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж40

Вступ

Важливою формою пiдприiмства в Украiнi i органiзацiя акцiонерних товариств. В Законi Украiни ВлПро господарськi товаристваВ» вiд 19.09.091 (iз змiнами) акцiонерним визнаiться товариство, яке маi статутний фонд, подiлений на певну кiлькiсть акцiй однаковоi номiнальноi вартостi, i несе вiдповiдальнiсть по зобовтАЩязанням тiльки майном товариства.

Акцiонери вiдповiдають за зобовтАЩязаннями товариства тiльки в межах акцiй, якi iм належать. Майновий ризик акцiонерiв обмежуiться тiiю сумою, яку вони заплатили за придбання акцii.

Акцiонерне товариство (з економiчного погляду) тАУ пiдприiмство, обтАЩiднання кiлькох фiзичних або юридичних осiб (тобто пiдприiмств), якi формують свiй капiтал шляхом випуску i продажу цiнних паперiв, передусiм акцiй, з метою отримання прибутку.

Акцiонерне товариство (з правового погляду) тАУ органiзацiйно-правова форма функцiонування та розвитку пiдприiмств, компанiй, що базуiться на статутному фондi, подiленому на визначену кiлькiсть акцiй однаковоi номiнальноi вартостi, учасники якоi несуть вiдповiдальнiсть за зобовтАЩязаннями тiльки майном пiдприiмства.

Особливiсть акцiонерних товариств полягаi в тому, що iхнiй капiтал утворюiться у грошовiй формi i роздiляiться на однаковi за своiю номiнальною величиною неподiльнi паi у виглядi акцiй.

В сучасних умовах акцiонерна форма пiдприiмництва виступаi могутнiм засобом побудови господарськоi системи, що базуiться на недержавних формах суспiльноi вiдповiдальностi. При цьому широке освоiння акцiонерних форм сприяi утвердженню дiйсно справедливого характеру привласнення засобiв i результатiв виробництва, а саме долаiться вiдчуженiсть вiд власностi безпосереднiх працiвникiв пiдприiмств.

Головними перевагами акцiонерного товариства i наявнiсть достатньо могутнього механiзму залучення грошових коштiв; обмежена вiдповiдальнiсть власникiв пiдприiмства, розпорошення пiдприiмницького ризику серед бiльшостi акцiонерiв; можливiсть досягати економiчних переваг, здiйснюючи великомасштабне виробництво; органiзацiйна стiйкiсть пiдприiмства.

1. Теоретичнi основи створення i функцiонування акцiонерного товариства

1.1. Створення акцiонерного товариства

Акцiонерне товариство створюiться на основi купiвлi-продажу акцiй.

Акцiя тАФ це цiнний папiр, який пiдтверджуi право акцiонера брати участь в управлiннi даним акцiонерним товариством, у його прибутках i розподiлi залишкiв майна товариства при його лiквiдацii.

За акцiiю кожний акцiонер отримуi доход, що називаiться дивiдендом. Дивiденд тАФ це доход, який виплачуiться держальникам акцiй акцiонерного товариства з його прибутку за пiдсумками господарськоi дiяльностi за рiк пiсля виплати вiдповiдних податкiв на основi рiшення загальних зборiв акцiонерiв.

РЖснуi певний порядок створення акцiонерного товариства. Якщо воно органiзуiться шляхом перетворення державного пiдприiмства в акцiонерне, то передусiм необхiдно мати рiшення трудового колективу, яке приймаiться загальними зборами й оформляiться протоколом. Потiм необхiдно отримати згоду державного органу, уповноважеВнного приймати такi рiшення. Далi вiдбуваiться оцiнка майна пiдприiмства. Для цього створюiться комiсiя, до складу якоi входять представники вiдповiдних державних, фiнансових органiв i членiв трудового колективу. На базi цiii оцiнки визначаiться уставний фонд даного акцiонерного товариства, який фiксуiться в банку.

Якщо акцiонерне товариство створюiться на основi декiлькох пiдприiмств, то вiдповiдна робота проводиться на кожному з них. При цьому кожне пiдприiмство робить своi внески в уставний фонд. Вони надходять у банк за рахунок будь-якого засновника (за iхньою домовленiстю). Зразу ж пiсля створення акцiонерного товариства данi кошти переВнраховуються на його рахунок.

Далi починаiться робота по розповсюдженню акцiй. Для цього не потрiбно отримувати дозвiл з боку Держбанку, як це було ранiше. Акцii розповсюджуються або безпосередньо засновниками даного акцiонерного товариства або через банк. Причому реалiзацiя акцiй може здiйснюватися:

а) шляхом вiдкритоi пiдписки на них;

б) через розподiл всiх акцiй мiж засновниками. При цьому засновники мають тримати у себе акцiй на суму не менше 25% уставного фонду протягом двох рокiв.

Розповсюдження акцiй починаiться з того, що засновники публiкують повiдомлення про вiдкриття пiдписки на них. У ньому зазначаються найменування майбутнього акцiонерного товариства, мета його дiяльностi, засновники та iнше. Вказуiться також строк проведення пiдписки на акцii, вiн не повинен перевищувати шiсть мiсяцiв.

Особи, якi пiдписалися на акцii, мають попередньо перерахувати на рахунок засновникiв грошi на суму, що станоВнвить 10 % номiнальноi вартостi акцiй. Пiсля цього засновник даi iм письмове зобов'язання продати вiдповiдну кiлькiсть акцiй.

Пiсля закiнчення строку пiдписання акцiй маi вiдбутися установча конференцiя акцiонерiв. Але для цього необхiдно щоб пiдпискою було охоплено не менше нiж 60% акцiй. Якщо ж цього не вiдбулося, то вважаiться, що заснування акцiонерного товариства не здiйснилося, акцiонерам протягом 30 днiв повертаються внесенi грошовi кошти. Якщо акцii розподiляються мiж засновниками, то вони маВнють оплатити 50 % акцiй до установчоi конференцii.

Засновницька конференцiя маi вiдбутися не пiзнiше, нiж за два мiсяцi з моменту завершення пiдписки. Вона вирiшуi такi питання:

В· приймаi рiшення про створення акцiонерного товариства i затверджуi його статут;

В· вибираi раду акцiонерного товариства (спостережну раду), його виконавчi й контролюючi органи;

В· коригуi уставний фонд товариства залежно вiд кiлькостi охоплених пiдпискою акцiй та iн.

Пiсля цього пишеться заява про реiстрацiю акцiонерного товариства, а також оформляються копii засновницьких документiв, якi подаються у виконавчi комiтети вiдповiдних районних мiських Рад народних депутатiв. У мiсячний строк товариство маi бути зареiстроване.

Пiсля цього акцiонерне товариство випускаi акцii. РекВнвiзити для всiх акцiй однаковi:

В· фiрменна назва акцiонерного товариства i його мiсцезнаходження;

В· найменування цiнного паперу тАФ ВлакцiяВ», ii порядковий номер, дата випуску, вид акцii (проста чи привiлейована) та ii номiнальна вартiсть, iм'я власника (для iменноi акцii);

В· розмiр уставного фонду акцiонерного товариства на день випуску акцiй, а також кiлькiсть випущених акцiй;

В· строк виплати дивiдендiв;

В· пiдпис голови правлiння акцiонерного товариства.

Всi акцii мають бути виплаченi акцiонерами протягом року пiсля реiстрацii товариства. Кожна акцiя реiструiтьВнся в акцiонерному товариствi з ii характеристиками. Для iменних вказуiться i ii володар.

Виплата дивiдендiв за акцiями може здiйснюватися:

а) безпосередньо бухгалтерiiю даного акцiонерного товариства;

б) ощадним банком. Товариство може укласти договiр з ощадним банком щодо виплати дивiдендiв, оплачуючи банку певну комiсiйну винагороду.

Для спрощення процедури облiку виплачених дивiдендiв доцiльно акцii випускати з вiдрiзними купонами. Кiлькiсть купонiв можна передбачити не менше 10 штук. Пiсля вiдрiзання останнього купона бланк акцii треба мiняти на iнший. Можна також для зручностi (так i надiйнiше) збеВнрiгати акцii в банках i органiзувати безготiвкову виплату дивiдендiв на ощадну книжку акцiонера.

Як вiдомо, в розвинутих краiнах акцii вiльно продаються й купуються. У нас же окремi особи можуть володiти лише iменними акцiями. Щоб продати акцiю, ii володар маi пiти в акцiонерне товариство i заявити про це. Акцiонерне товариство знайде iншого покупця i перепише цi акцii на нього.

Найвищим органом управлiння акцiонерним товариством i збори акцiонерiв. Голосування на зборах вiдбуваiться за принципом: одна акцiя - один голос. Загальнi збори акцiонерiв збираються не
рiдше одного разу на рiк. Водночас акцiонери, що мають
не менше 20 % голосiв, мають право в будь-який час вимагати проведення зборiв акцiонерiв.

В акцiонерному товариствi створюiться рада акцiонерного товариства. Вона здiйснюi контроль за дiяльнiстю виконавчого органу. В неi можуть входити представники трудового колективу, профспiлкових та iнших громадських органiзацiй. Члени ради не можуть одночасно бути членами виконавчого органу.

Виконавчим органом акцiонерного товариства i його правлiння. Воно здiйснюi керiвництво поточною дiяльнiстю. Роботою правлiння керуi його голова, який призначаiться або обираiться (згiдно iз статутом). Правлiння вирiшуi всi витання дiяльностi акцiонерного товариства. Воно пiдзвiтне лише радi акцiонерного товариства i загальним зборам акцiонерiв.

Контроль за фiнансовою дiяльнiстю правлiння здiйснюi ревiзiйна комiсiя, яка обираiться з числа акцiонерiв i представникiв трудового колективу пiдприiмства.

Законодавчо встановлено, що трудовi колективи мають певнi пiльги в придбаннi акцiй, а також право перВншочергового придбання акцiй.

При проведеннi приватизацii значна частина акцiй безоплатно передаiться трудовому колективу. Це маi забезпечити певнi гарантii працiвникам в управлiннi акцiонерним товариством.

Захищаi iнтереси трудового колективу нова система укладання колективного договору. Вiн укладаiться трудовим колективом з правлiнням акцiонерного товариства. Цей колективний договiр, в якому зафiксованi вимоги працiвникiв, мають пiдтвердити загальнi збори акцiонерiв.

1.2. Види акцiонерного товариства.

Акцiонернi товариства подiляються на два види: вiдкритi i закритi.

Вiдкрите акцiонерне товариство тАУ його акцii розповсюджуються шляхом вiдкритоi пiдписки i купiвлi тАУ продажу на бiржах.

Закрите акцiонерне товариство тАУ його акцii розповсюджуються мiж засновниками i не можуть розповсюджуватися шляхом пiдписки, купуватися i продаватися на бiржi.

Закрите акцiонерне товариство може бути реорганiзовано в вiдкрите шляхом регистрацii його акцiй в порядку, передбаченому законодавством про цiннi папери, i фондову бiржу з внесенням змiн в Статут товариства.

Пiдписка i купiвля тАУ продаж на бiржi акцiй закритого акцiонерного товариства виключена. Особливiсть закритого акцiонерного товариства полягаi в тому, що пiсля його створення замiсть учасника, який вибув, нового акцiонера не можна прийняти: це можливо зробити тiльки шляхом вiдкриття акцiонерного товариства.

Вiдправною точкою розвитку сучасного акцiонерного руху в Украiнi i прийнятий у 1991 роцi Закон Украiни ВлПро господарськi товаристваВ», який визнав акцiонерне товариство як самостiйну форму дiяльностi i закрiпив правовi основи його створення i функцiонування.

Масовий характер цей рух отримав з визначенням Законом Украiни ВлПро приватизацiю майна державних пiдприiмствВ» (1992) продажу акцiй вiдкритих акцiонерних товариств в якостi одного iз засобiв приватизацii, яка стала могутнiм каталiзатором створення таких товариств.

Якщо в 1991 роцi в Украiнi було всього 38 акцiонерних товариств, то в 1993 роцi iх кiлькiсть збiльшилась до 3342, тобто в 88 разiв. [1]

Нарощування кiлькостi акцiонерних товариств продовжувалося до 1997 року i зупинилось тiльки з уповiльненням темпiв приватизацii. В останнi роки ця кiлькiсть стабiлiзувалася i складаi 34-35 тисяч.

Дiаграма на мал. 1 вiдображаi динамiку чисельностi акцiонерних товариств в Украiнi (на 1 сiчнi)

В структурi акцiонерних товариств переважають закритi товариства (63,7%). Найбiльша iх доля тАУ в торгiвлi (79,2%). В виробничому секторi створено бiльше вiдкритих товариств; в сiльському господарствi вони складають 62,8% всiх товариств вiдповiдного виду дiяльностi, в промисловостi тАУ 51,6%.

Близько 30% акцiонерних товариств (10400) зтАЩявилися в процесi приватизацii майна державних пiдприiмств. [2]

Бiльшiсть акцiонерних товариств розмiщено в великих промислових регiонах, 17,3% - в столицi. В Днiпропетровськiй, Донецькiй областях та в Киiвi сконцентровано 49,6% основних засобiв i оборотних активiв акцiонерних товариств. 53,5% iх доходiв формуiться вiд реалiзацii продукцii, а обсяги прибутку товариств, розташованих в Киiвi, складають 90% сукупного результату всiх вiдповiдних структур.

Бiльше всього акцiонерних товариств приходиться на промисловiсть (31,5% загальноi iх кiлькостi), оптову та роздрiбну торгiвлю. Акцiонернi товариства менш за все представленi в фiнансовiй сферi (20,5% всiх пiдприiмств), рибному господарствi (13,4%), промисловостi (11,8%). За обсягами виробництва доля акцiонерного сектору найбiльш вагома в промисловостi (56,1%), будiвництвi (29,4%), фiнансовiй дiяльностi (25,9%).

Акцiонернi товариства займають досить важливе мiсце в економiцi Украiни. В 2003 роцi в них працювало 21,5% зайнятих в економiцi осiб, вони виробляли 65,7% загального обсягу промисловоi продукцii. В промисловостi чисельнiсть працiвникiв акцiонерних товариств склала 53% (1810,7 осiб), хоча доля таких товариств досягаi лише 40% загальноi кiлькостi пiдприiмств галузi.[3]

В акцiонерних товариствах сконцентровано 30,1% основних засобiв та 30,3% оборотних активiв, формуiться 26,1% чистого доходу (виторгу) i 79,6% чистого прибутку пiдприiмств всiх сфер економiки.

В 2003 роцi в Украiнi функцiонували 11319 вiдкритих акцiонерних товариств, сумiсним власником яких i держава, а також 33 нацiональнi акцiонернi та державнi холдiнговi компанii, якi створенi в процесi приватизацii i корпоратизацii майна державних пiдприiмств.

Загалом вiтчизнянi акцiонернi товариства ще недостатньо використовують основнi переваги акцiонерноi форми господарювання: випуск цiнних паперiв зареiстрували тiльки 63% загальноi кiлькостi акцiонерних товариств. Разом з тим сумарний випуск акцiй зростаi постiйно i досяг 99,3 млрд. грн. переважно це акцii пiдприiмств, тодi як доля фiнансово-банкiвського сектору складаi 9,2%. Третина акцiй (31,6%) випущена закритими товариствами, тобто вони мають обмежене коло обiгу.

1.3. Акцiонерна власнiсть тАУ внутрiшня основа формування i функцiонування соцiального ринкового господарства

Процес виникнення, функцiонування i розвитку акцiонерноi власностi охоплюi тривалий перiод iсторii, коли траплялися суттiвi змiни даноi форми власностi пiд впливом еволюцii форм органiзацii пiдприiмств взагалi i акцiонерних товариств, якi i економiчними формами реалiзацii вiдповiдних видiв i форм власностi.

Суперечнiсть мiж потребою в бiльших розмiрах капiталу i обмеженими можливостями його концентрацii, яка притаманна таким формам пiдприiмства, розвтАЩязуiться через виникнення пiдприiмств акцiонерноi форми, тобто акцiонерноi власностi.

Акцiонерне товариство тАУ це бiльш життiздатна форма органiзацii пiдприiмства, тому як акцiя не даi права ii володарю вимагати повернення вкладу в капiтал акцiонерного товариства.

Саме ця обставина обумовлюi економiчну природу:

1. акцiонера або власника, а не як кредитора;

2. акцii як iнструменту власностi, а не кредита;

3. акцiонерного товариства як по перевазi не кредитного iнституту, а як субтАЩiкту власностi.

Розвиток акцiонерноi форми пiдприiмства означаi розвиток акцiонерноi власностi, яким супроводжуiться ускладненням ii змiсту, механiзму i форм реалiзацii. Це повтАЩязано зi змiною структури субтАЩiкта акцiонерноi власностi тАУ ii еволюцiiю вiд одноособового (iндивiдуального) до асоцiйованого субтАЩiкту.

Одноособовий та груповий субтАЩiкти виступали реальними власниками акцiонерного капiталу через володiння контрольним пакетом акцiй, що забезпечують можливiсть прийняття рiшень з питань функцiонування корпорацii в iнтересах ii iндивiдуального або групового володаря.

В подальшому характерними i двi основнi тенденцii:

В· перша тАУ Влдиверсифiкацiя участiВ» - перехiд вiд участi певноi групи володарiв в акцiонерному капiталi окремого акцiонерного товариства до участi в декiлькох корпорацiях. ЗтАЩявляються новi елементи в структурi субтАЩiкта акцiонерного товариства тАУ банки, страховi, iнвестицiйнi фонди.

В· РЖнша тенденцiя повтАЩязана зi збiльшенням чисельностi субтАЩiктiв корпоративноi власностi: в володiннi акцiонерним капiталом великих корпорацiй починають приймати участь не одна група, а цiлий ряд субтАЩiктiв.

Таким чином, акцiонерна власнiсть представляi найбiльш розвинену форму приватноi власностi: асоцiйовану приватну власнiсть як органiчну iднiсть двох якостей вiдношень привласнення тАУ приватного та загального.

2. Проблеми становлення акцiонерного товариства

2.1. Тенденцii розвитку акцiонерних товариств

Ефективне функцiонування акцiонерних товариств визначаiться такими обставинами, що однi обумовленi самою сутнiстю акцiонерного товариства, iншi тАУ умiнням вести його виробничу, комерцiйну i господарську дiяльнiсть.

Перша група обставин: ступiнь правовоi захищеностi прав акцiонерiв вiд некоректних дiй управляючих, наявнiсть реальноi можливостi контролю господарськоi дiяльностi та управлiння з боку акцiонерiв. Так, змiни Статуту, розмiрiв статутного капiталу, вибори керуючих органiв, затвердження рiчних результатiв дiяльностi, реорганiзацiя i лiквiдацiя товариства тАУ це компетенцiя зборiв акцiонерiв. Данi чинники створюють умови для проведення ефективноi iнвестицiйноi полiтики за рахунок широкого залучення коштiв внутрiшнiх i зовнiшнiх акцiонерiв.

Друга група обставин тАУ скорочення витрат виробництва, пiдвищення якостi виробiв, що випускаються, оптимальна маркетингова полiтика тАУ це впливаi на ефективнiсть дiяльностi будь-якоi виробничоi чи комерцiйноi структури.

В процесi створення, а потiм i функцiонування акцiонерне товариство зацiкавлене в високому рейтингу як внутрiшньому, так i зовнi держави, що обумовлено необхiднiстю розширення кола акцiонерiв, отримання кредитiв i пiдтримки високоi вартостi акцiй на фондовому ринку. Саме для цього складаiться бiзнес-план.

Важливим аспектом функцiонування акцiонерного товариства i дивiденднi полiтика корпорацii. До економiчних вiдносин на виплату дивiдендiв вiдносяться фiнансовi обмеження, що повтАЩязанi з потребою в розвитку, технiчному переоснащеннi та реконструкцii фiрми, тому як виплати дивiдендiв готiвкою знижують обсяги прибутку, якi можуть бути спрямованi на цi цiлi. Корпорацiям, якi серйозно займаються розвитком, потрiбнi значнi кошти, вони не можуть постiйно виходити на ринок для залучення коштiв за рахунок емiсii цiнних паперiв. Тому самий ефективний шлях тАУ контролювати виплату дивiдендiв, щоб мiнiмiзувати фiнансування за рахунок зовнiшнiх джерел.

Позаекономiчнi обмеження з виплати дивiдендiв полягають в першу чергу в законодавчих та договiрних обмеженнях. Джерело виплати дивiдендiв тАУ прибуток i не дозволяються грошовi виплати дивiдендiв за рахунок акцiонерного капiталу. Дивiденди у виглядi акцiй виплачуються в тому випадку, якщо необхiдно задовольнити акцiонерiв i одночасно забезпечити можливiсть для iнвестицiй. Виплата дивiдендiв акцiями чи виплата готiвкою впливають на баланс корпорацii, змiнюiться не розмiр власного капiталу, а його структура.

2.2. Проблеми оптимiзацii структури фiнансових ресурсiв акцiонерних товариств

Для здiйснення статутноi дiяльностi акцiонернi товариства формують активи, вiд користування якими очiкуiться економiчна вигода в майбутньому. Майбутня економiчна вигода, що пов'язуiться з викоВнристанням активу, являi собою потенцiал, що увiйде прямо чи опосередковано у потiк грошових коштiв чи iх еквiвалентiв. Активи пiдприiмства вiдображаютьВнся у балансi, причому тiльки в лiвiй його частинi, тобто це основнi й оборотнi засоби, i i реальним капiталом, що використовуiться для забезпечення статутноi дiяльностi. Пасив, власне, вiдображаi джерела фiнансування цього капiталу, тобто що i кому пiдприiмство заборгувало наданий момент за той реальний каВнпiтал, яким воно розпоряджаiться. Усi цi зобов'язання забезпечуються корпораВнтивними цiнними паперами (акцiями та облiгацiями), кредиторською заборгоВнванiстю (в тому числi забезпечену векселями), зобов'язаннями перед банками (у виглядi пiдписаних кредитних договорiв), зобов'язаннями за розрахунками з бюджетом (у виглядi вiдповiдних податкових декларацiй), зобов'язаннями за розрахунками з оплати працi (у виглядi пiдписаних трудових договорiв) тощо.

У зв'язку iз множиннiстю джерел фiнансового забезпечення акцiонернi
товариства стикаються з необхiднiстю аналiзу всiii iхньоi системи, перш нiж
буде прийнято рiшення щодо доцiльностi одного з них чи iхньоi комбiнацii
при фiнансуваннi iнвестицiйного проекту.

Величина фiнансових ресурсiв кiлькiсно характеризуi фiнансовi можливостi будь-якоi пiдприiмницькоi структури незалежно вiд сфери дiяльностi, галузевоi спрямованостi чи органiзацiйно-правового статусу. Можливостi фiнансового забезпечення розвитку статутноi дiяльностi акцiонерного товариства виВнзначаються об'iмом коштiв, якi воно здатне генерувати чи залучити iз зовнiшнiх джерел. Грошовi ресурси, залученi пiд прогнозований ранiше процес розвитку, концентруючись у вiдповiднi фонди зi встановленим порядком створення i використання, перетворюються на фiнансовi ресурси. Згодом фiнансовi ресурси через купiвлю основних i оборотних засобiв перетворюються на капiтал.

Щоб виявити сукупнiсть грошових ресурсiв, якi акцiонерне товариство змогло залучити на певну дату (зокрема на кiнець року) i дослiдити iх структуру, необхiдно розглянути пасив балансу. Пiдсумок пасиву дасть нам загальну суму фiнансових ресурсiв, а його статтi вiдобразять нам iхнiй склад. Пасив вiдображаi сформованi в минулому фiнансовi ресурси, якi матерiалiзованi в активi. З цiiю метою проаналiзуiмо консолiдований баланс вiтчизняних акцiонерних товариств за перiод 2000-2003 рокiв.

Оскiльки ряд вiтчизняних акцiонерних товариств мають пiльги з надання до Держкомстату рiчноi фiнансовоi звiтностi, то не видаiться можливим дослiдити структуру фiнансових ресурсiв усiх товариств. Крiм того, з аналiзу виключено групу малих пiдприiмств, структура фiнансового забезпечення яких значно вiдрiзняiться вiд групи основних акцiонерних товариств. З урахуванням зазначених обмежень, нами було проведено аналiз балансiв основноi групи акцiонерних товариств, кiлькiсть яких за перiод 2000тАФ2003 рр. становила вiд 7463 до 15038. Результати проведеного дослiдження наведено в табл. 1.

Як видно з табл. 1, основна позитивна тенденцiя полягаi у зростаннi питомоi ваги статутного капiталу i зменшеннi величини непокритого збитку. Особливого значення ця тенденцiя отримуi в свiтлi нового Цивiльного кодексу, серед принципових нововведень якого i стаття (п. З ст. 155), яка мiстить вимоги щодо приведення у вiдповiднiсть величини статутного капiталу i чистих активiв акцiонерного товариства. Вiдтепер значний вплив на можливiсть iснування товариства мають результати його фiнансово-господарськоi дiяльностi. Акцiонерне товариство повинно пiсля закiнчення фiнансового року порiвнюВнвати вартiсть чистих активiв iз розмiром статутного капiталу. Якщо вартiсть чистих активiв виявиться меншою вiд розмiру статутного капiталу, товариство зобов'язане зменшити останнiй. У випадку, коли вартiсть чистих активiв стаi меншою вiд мiнiмального розмiру статутного капiталу, встановленого законом, товариство пiдлягаi лiквiдацii.

Така ситуацiя може виникати у випадках, коли акцiонерне товариство маi значнi розмiри вилученого, неоплаченого капiталiв та непокритого збитку при незначнiй величинi додатково вкладеного, iншого додаткового та резервного капiтанiв. Здiйснити зменшення статутного капiталу (р. 300 ф. №1 ВлБалансВ») потрiбно до величини власного капiталу (р. 380 ф. №1 ВлБалансВ»). З урахуванням вимог п. 3 ст. 155 Цивiльного кодексу та п. 18 ВлПоложення про порядок збiльшення (зменшення) розмiру статутного фонду акцiонерного товаристваВ», у редакцii рiшення ДКЦПФР вiд 16.10.2000 р., у результатi такого зменшення статутний капiтал, а отже, i чистi активи, не повиннi бути меншими за мiнiмальний розмiр статутного капiталу, встановлений законом.

Таблиця 1. Структура фiнансових ресурсiв акцiонерних товариств, %