Аналiз мiжнародних економiчних вiдносин Украiни, Польщi, Австрii та Японii
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ТЕХНРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ УКРАРЗНИ "КИРЗВСЬКИЙ ПОЛРЖТЕХНРЖЧНИЙ РЖНСТИТУТ"
ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ КАФЕДРА МРЖЖНАРОДНОРЗ ЕКОНОМРЖКИ
КУРСОВА РОБОТА
з дисциплiни ВлМiжнародна економiкаВ»
на тему:
Аналiз мiжнародних економiчних вiдносин
Украiни, Польщi, Австрii та Японii
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ1 ОСНОВНРЖ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМРЖК ПОЛЬЩРЖ, АВСТРРЖРЗ, ЯПОНРЖРЗ ТА РЗХ ПОЛРЖТИЧНИЙ РРЖВЕНЬ ВЗАРДМОВРЖДНОСИН З УКРАРЗНОЮ
1.1 Польща
1.1.1 Загальна iнформацiя про Польщу, географiчне положення,
населення та державний устрiй Польщi
1.1.2 Економiчна ситуацiя в Польщi
1.1.3 Загальна характеристика вiдносин Украiна тАУ Польща
1.2 Австрiя
1.2.1 Загальна iнформацiя про Австрiю, географiчне положення, населення та державний устрiй Австрii
1.2.2 Економiчна ситуацiя в Австрii
1.2.3 Загальна характеристика вiдносин Украiна тАУ Австрiя
1.3 Японiя
1.3.1 Загальна iнформацiя про Японiю, географiчне положення, населення та державний устрiй Японii
1.3.2 Економiчна ситуацiя в Японii
1.3.3 Загальна характеристика вiдносин Украiна тАУ Японiя
РОЗДРЖЛ 2 АНАЛРЖЗ ПОКАЗНИКРЖВ МРЖЖНАРОДНИХ ЕКОНОМРЖЧНИХ ВРЖДНОСИН МРЖЖ УКРАРЗНОЮ, ПОЛЬЩЕЮ, АВСТРРЖРДЮ
ТА ЯПОНРЖРДЮ
2.1 Рiвень мiжнародноi торгiвлi мiж Украiною та Польщею, Австрiiю i Японiiю
2.2 Рiвень мiжнародноi мiграцii трудовоi сили мiж Украiною та Польщею, Австрiiю i Японiiю
2.3 Мiжнароднi валютно-фiнансовi вiдносини мiж Украiною та Польщею, Австрiiю i Японiiю
2.4 Мiжнародне науково-технiчне спiвробiтництво та економiчна iнтеграцiя мiж Украiною та Польщею, Австрiiю i Японiiю
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Основними показниками, якi визначають економiчну позицiю краiни в мiжнародному спiвтовариствi, i наступнi 4 категорii:
1. Типологiя краiн свiту за характером економiчноi системи. Нацiональнi моделi економiк.
2. Рангування i класифiкацiя краiн за рiвнем економiчного розвитку.
3. Типологiя краiн за стадiiю суспiльного розвитку.
4. Найбiльш загальна соцiально-економiчна типологiя краiн сучасного свiту (за матерiалами ООН i мiжнародних органiзацiй).
1. Типологiя краiн свiту за характером економiчноi системи. Нацiональнi моделi економiк[1]
.
Серед сучасних моделей економiчного розвитку, притаманних краiнам з найбiльш розвиненою ринковою економiкою, видiляють такi:
- англосаксонську неолiберальну модель (США, Великобританiя, РЖрлан-дiя, Нова Зеландiя), яка характеризуiться повним пануванням в економiцi при-ватноi власностi окремих осiб, пiдприiмств, фiрм, банкiв, великих компанiй, серйозним демонтажем ролi держави в економiцi й мiнiмально необхiдним втручанням ii в господарськi процеси. Економiчний розрахунок повнiстю ТСрун-туiться на цiнах вiльного ринку i факторiв виробництва. Соцiальна безпека лю-дей досягаiться самоорганiзацiiю учасникiв ринку;
- соцiально-ринкову модель (континентальнi краiни Захiдноi РДвропи, Ка-нада, РЖзраiль), яка подiбна до попередньоi, однак допускаi бiльшу частку дер-жавноi власностi в економiцi. Визнаючи високi соцiальнi витрати як неминучу цiну суспiльноi злагоди, дана модель передбачаi широке використання можли-востей i важелiв держави для реалiзацii соцiальноi полiтики;
- схiдно-азiатську модель (Японiя, Республiка Корея, Сiнгапур, Тайвань), яка характеризуiться незначною часткою державноi власностi в економiцi, од-нак високим ступенем впливу держави на економiчнi процеси (т. зв. РЖнтервен-цiонiзмом), iснуванням культу лояльностi до тАЮсвоiхтАЭ корпорацiй, безумовним прiоритетом нацiональних iнтересiв над мiжнародними.
2. Рангування i класифiкацiя краiн за рiвнем економiчного розвитку.
Найбiльш унiверсальними показниками, що характеризують економiчну могутнiсть краiни, i ii валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) i валовий нацiональ-ний продукт (ВНП).
За обсягами ВВП видiляються з 1997 року 6 краiн, сумарна частка яких у свiтовому виробництвi валового продукту сягнула майже 2/3. До них належать США тАФ 7830 млрд дол, або майже чверть ВВП свiту, Японiя тАФ 4190 млрд. дол., Нiмеччина тАФ 2090 млрд дол., Францiя тАФ 1390 млрд дол, Великобританiя тАФ 1290 млрд дол, РЖталiя тАФ 1145 млрд. дол. Крiм цього, до першоi десятки економiчно найпотужнiших держав входять Китай тАФ 900 млрд. дол., Бразилiя тАФ 820 млрд. дол., Канада тАФ 610 млрд. дол., РЖспанiя тАФ 530 млрд. дол.
Водночас близькi за валовими показниками краiни можуть мати надзви-чайно рiзний рiвень економiчного розвитку. Для характеристики останнього використовуiться насамперед показник середньодушового доходу за рiк (ВВП на одного мешканця краiни).
За середньодушовим показником ВВП краiни свiту подiляються на:
1) краiни з високим рiвнем доходiв тАФ понад 10 000 дол. на 1 мешканця (таких краiн у другiй половинi 90-их рокiв XX ст. було 53);
2) краiни з рiвнем доходiв, вищим вiд середнього тАФ вiд 3 000 до 10 000 дол. (майже 40 краiн);
3) краiни з рiвнем доходiв, нижчим вiд середнього тАФ вiд 1000 до 3000 дол. (50 краiн);
4) краiни з низьким рiвнем доходiв тАФ менше 1000 дол. на одного меш-канця (майже 70 краiн).
Найвищi показники належали Люксембургу (45 000 дол.), Швейцарii (43 060 дол.) та Японii (38 160 дол.). Ця трiйка краiн тривалий час утримувала лi-дерство у свiтовому рейтингу. Натомiсть 45 краiн мали надто низькi показники доходiв на особу (менше нiж 500 дол.).
3. Типологiя краiн за стадiiю суспiльного розвитку.
Про рiвень економiчного (i навiть ширше тАФ суспiльного) розвитку краiни можна судити також за показником узагальненоi галузевоi структури ii госпо-дарства. При цьому економiку краiни представляють у виглядi трьох секторiв: первинного, куди входять аграрнi галузi (сiльське i лiсове господарство, ри-бальство), вторинного тАФ iндустрiальнi галузi (промисловiсть i будiвництво) i третинного тАФ сфера виробничих i невиробничих послуг (транспорт, торгiвля, фiнансово-кредитна дiяльнiсть, наука, освiта, культура, охорона здоровтАЩя, уп-равлiння тощо) i обчислюють частку кожного сектора в загальному обсязi ВВП. У результатi видiляють краiни постiндустрiальноi, iндустрiальноi та доiндуст-рiальноi стадii розвитку людського суспiльства.
Краiни постiндустрiальноi стадii мають дуже високу частку третинного сектора (60тАУ70%) i надзвичайно низьку первинного (1тАУ4%). Для iхнього госпо-дарства характерним i рiзке скорочення споживання природних ресурсiв, сиро-вини i матерiалiв на одиницю ВВП, iнформатизацiя, автоматизацiя i роботиза-цiя галузей матерiального виробництва тощо. Сюди належать високорозвиненi краiни Захiдноi РДвропи, Пiвнiчноi Америки, Японiя.
У ВВП iндустрiальних (iндустрiально-аграрних) краiн пiдвищена частка вторинного сектора (35тАУ50%), вiдносно висока первинного (5тАУ20%). До них на-лежать деякi краiни Захiдноi РДвропи (Португалiя, Грецiя, РЖрландiя), ПАР, сучас-нi постсоцiалiстичнi та соцiалiстичнi краiни, новi iндустрiальнi краiни Азii та Латинськоi Америки, нафтодобувнi краiни.
Краiни доiндустрiальноi стадii розвитку (аграрнi) характеризуються пере-важанням в економiцi галузей первинного сектора (iнколи до 50% i бiльше). Промисловiсть i невиробнича сфера вiдiграють пiдпорядковану роль i не визна-чають спецiалiзацii у мiжнародному подiлi працi. У багатьох краiнах сучасна промисловiсть взагалi вiдсутня або лише зароджуiться. На доiндустрiальнiй стадii перебувають чимало краiн Африки, Азii, Центральноi Америки, Океанii.
4. Найбiльш загальна соцiально-економiчна типологiя краiн сучасного свiту (за матерiалами ООН i мiжнародних органiзацiй).
Усю рiзноманiтнiсть краiн свiту обтАЩiднують у кiлька типiв, якi вiдрiзня-ються мiж собою стiйкими якiсними ознаками.
Основними типами краiн сучасного свiту i:
1. Економiчно розвиненi краiни. Це краiни, якi мають тривалу iсторiю розвитку ринковоi економiки, високi (рiдше тАФ середнi) доходи на душу насе-лення, стiйкi фiнансовi ринки, широку i рiзноманiтну структуру економiки, включаючи сектор обслуговування, значнi експортно-iмпортнi можливостi то-що. Бiльшiсть iз них вступили в постiндустрiальну стадiю суспiльного розвит-ку.
До цiii групи краiн належать: а) головнi економiчно розвиненi краiни (Влвелика сiмкаВ» тАФ США, Японiя, Нiмеччина, Францiя, Великобританiя, РЖталiя, Канада); б) ВлмалiВ» економiчно високорозвиненi краiни Захiдноi РДвропи тАФ Бельгiя, Нiдерланди, Люксембург, Швецiя, Норвегiя, Данiя, РЖсландiя, Фiнляндiя, Швейцарiя, Австрiя; в) краiни Влпереселенського типуВ» тАФ Австралiя, Нова Зе-ландiя, ПАР (у минулому разом iз Канадою розвивалися як ВлбiлiВ» домiнiони Великобританii), а також РЖзраiль; г) захiдноiвропейськi краiни середнього еко-номiчного розвитку тАФ Грецiя, Португалiя, РЖспанiя та РЖрландiя (двi останнi досягли високих середньодушових показникiв ВВП); д) iвропейськi Влдержави-карликиВ» (до даного типу краiн iх можна вiдносити умовно).
2. Краiни перехiдного типу економiки (вiд централiзовано плановоi до ринковоi). Сюди вiдносять 28 постсоцiалiстичних краiн тАФ iвропейських, ко-лишнього СРСР та Монголiю.
3. Краiни, що розвиваються. Ця найчисельнiша група краiн (усього тАФ по-над 130) обтАЩiднуi: по-перше, ВлмолодiВ» держави, що стали на шлях незалежного розвитку пiсля Другоi свiтовоi вiйни, по-друге, бiльш давнi незалежнi держави (латиноамериканськi, Китай, Туреччина, РЖран, Таiланд, Ефiопiя та iн.), якi в ходi iсторичного розвитку вiдстали вiд розвинених краiн, перетворившись в аграр-но-сировинну периферiю свiтового господарства.
Бiльшiсть краiн, що розвиваються, залишаються винятково аграрними чи аграрно-iндустрiальними. Щоправда, у рядi краiн даного типу в останнi 2тАУ3 де-сятирiччя вiдбулися суттiвi позитивнi змiни в економiцi (iндустрiалiзацiя, роз-виток сфери послуг, експортна орiiнтацiя). ЗтАЩявилися краiни iз середнiми i ви-сокими душовими доходами. Серед них видiляються такi групи: а) новi iндус-трiальнi краiни тАФ латиноамериканськi (Бразилiя, Мексика, Аргентина) та азi-атськi (чотири Влдалекосхiднi дракониВ» тАФ Пiвденна Корея, Тайвань, Сянган i Сiнгапур); б) нафтодобувнi краiни тАФ Перськоi затоки, Лiвiя, Алжир, Бруней; в) малi острiвнi краiни тАФ Багами, Кiпр, Антигуа i Барбуда, Барбадос, Сейшельськi острови.
Решта краiн, що розвиваються (переважна бiльшiсть), мають низькi i ду-же низькi доходи. Специфiчну групу краiн даного типу становлять соцiалiстич-нi краiни, двi з яких дотримуються централiзовано плановоi економiки (Ко-рейська Народно-Демократична Республiка i Куба), а двi запроваджують в еко-номiку елементи ринкового механiзму (Китай, ВтАЩiтнам).
Предметом дiйсноi курсовоi роботи, згiдно з завданням, i аналiз стану зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв Украiни та трьох типiв краiн: 1 краiна тАУ прикордонний сусiд, 2 краiна тАУ розвинута ринкова краiна РДвропи, 3 краiна - розвинута краiна Америки чи Схiдноi Азii.
ОбтАЩiктом курсовоi роботи вибраний аналiз рiвня зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв Украiни та Польщi, Австрii i Японii.
Мета курсовоi роботи тАУ виявлення сучасного стану та питомоi ваги зов-нiшньоекономiчних звтАЩязкiв Украiни та Польщi, Австрii i Японii, дiагностика причин досягнутого рiвня зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв та формування пропозицiй по можливому зростанню рiвня мiжнародноi взаiмодii краiн.
Джерелами курсового дослiдження були матерiали Деркомстату Украiни, матерiали Посольств Украiни в дослiджуiмих краiнах та iншi аналiтичнi джере-ла в мережi РЖнтернет (сайти ЦРУ, Свiтового банку, ООН, посольств).
РОЗДРЖЛ 1
ОСНОВНРЖ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМРЖК ПОЛЬЩРЖ, АВСТРРЖРЗ,
ЯПОНРЖРЗ ТА РЗХ ПОЛРЖТИЧНИЙ РРЖВЕНЬ ВЗАРДМОВРЖДНОСИН
ЗУКРАРЗНОЮ
1.1 Польща
1.1.1 Загальна iнформацiя про Польщу, географiчне положення,населення та державний устрiй Польщi
Офiцiйна назва - Республiка Польща (РП) - Rzeczpospolita Polska (RP) [31]. Географiчне положення. Польща розташована у Центральнiй РДвропi понад Балтiйським морем, мiж 49о 00' та 54о 50' пiвнiчноi широти i мiж 14о 08' та 24о 09' схiдноi довготи.
Рис.1.1. Карта Польщi та прикордонних краiн в РДвропi
Протяжнiсть з пiвночi на пiвдень складаi 649 км, зi сходу на захiд - 689 км. Площа територii краiни складаi 312685 кв. км (9 мiсце у РДвропi).
Столицею Польщi i Варшава з населенням 1,618 млн. мешканцiв (4,2 % вiд загальноi кiлькостi населення краiни).
Найбiльшi мiста (1999 р.): Лодзь (803,4 тис.), Кракiв (740,0 тис.), Вроцлав (637,2 тис.), Познань (577,5 тис.), Гданьськ (458,4 тис.), Щецiн (416,7 тис.), Бид-гощ (386 тис.), Люблiн (356,5 тис.), Катовiце (344,8 тис.).
Загальна довжина державного кордону складаi 3496 км. На пiвночi пере-важну частину кордону складаi територiальний вiдрiзок Балтiйського моря - 440 км, а по сушi Польща межуi з Росiйською Федерацiiю - 210 км. На пiвднi гiрськi хребти Судетiв i Карпат вiддiляють Польщу вiд Чехii - 790 км та Сло-ваччини - 541 км. На сходi сусiдами Польщi i Литва - 103 км, Бiлорусь - 416 км та Украiна - 529 км.
Чисельнiсть населення - 38,6 млн. чол. (2003 р.)
Адмiнiстративний подiл - 16 воiводств (wojewodztwo). Воiводства подi-ляються на 308 повiтiв (powiat), якi роздiленi на 2489 гмiнiв (gmina), включаю-чи 65 мiст, що мають статус мiських повiтiв(Новий адмiнiстративний розподiл введений 1 сiчня 1999 р.)
Офiцiйна мова - польська. Офiцiйна релiгiя - католицизм.
Грошова одиниця - злотий = 100 грошам.
Членство в мiжнародних органiзацiях: ООН, НАТО, ОБСРД, Органiзацiя Економiчноi Спiвпрацi i Розвитку, СОТ, МВФ, РДвропейський РЖнвестицiйний Банк, СБ, РДБРР, Рада Балтiйських Держав, РДвропейська Асоцiацiя Вiльноi Торгiвлi, Центрально-РДвропейське Об'iднання Вiльноi Торгiвлi, ЮНЕСКО, ЮНРЖСЕФ, ВОЗ, ЦРДРЖ.
Кiлькiсть населення Республiки Польща у 1998 роцi становила 38667 тис. осiб. З огляду на кiлькiсть мешканцiв Польща посiдаi 29 мiсце у свiтi (0,7% на-селення Землi) i 8 мiсце у РДвропi (5,3% населення континенту). Середня густо-та розмiщення населення - 124 особи на квадратний кiлометр. Найбiльш засе-ленi райони: Сiлезiя, пiвденно-захiднi i центральнi райони (200-270 осiб на кв. км). У 875 мiстах краiни мешкаi 23923 тис. осiб, що становить 61,9% всього населення. Вiдповiдно, в селах - 14744 тис. осiб, або 38,1%.
За даними статистики, чоловiки становлять 48,6% польського суспiльст-ва, жiнки - 51, 4%. Середня тривалiсть життя чоловiкiв - 68,9 року, жiнок - 77,3. Чисельнiсть населення Польщi працездатного вiку (чоловiки - 18-64 рокiв, жiн-ки - 18-59 рокiв) становить близько 22 333 тис. осiб, або 58% загальноi чисель-ностi населення краiни. З числа працездатного населення 51,7% - чоловiки, 48,3% - жiнки. Найбiльшу частку працездатного населення становлять особи у вiцi 30-39 рокiв (28,3%), 20-29 рокiв (23%).
Польща i досить однорiдною в нацiональному планi краiною. Нацiональ-нi меншини становлять менше 5% вiд загальноi кiлькостi населення. Найбiльше нiмцiв, украiнцiв i бiлорусiв. Проживають також литовцi, цигани, iвреi, словаки та iншi.
Переважна бiльшiсть мешканцiв Польщi i католиками. У схiдних райо-нах, де проживають украiнцi та росiяни, поширене православ'я. Нацiональнi меншини нiде не сконцентрованi.
Згiдно з даними громадсько-адмiнiстративного департаменту МВС Рес-публiки Польща, в краiнi мешкаi близько 30 тисяч iноземцiв, якi мають "картку постiйного перебування". Це, власне, контрольована мiграцiя. Лише в 1991 роцi в Польщу прибуло 16,638 млн. громадян колишнiх iвропейських соцiалiстич-них краiн, а вибуло - 15,804 млн. Це свiдчить про те, що лише протягом одного року в краiнi нелегально "затрималося" бiльше пiвмiльйона "гостей", переважно росiян, бiлорусiв, украiнцiв, румунiв, болгарiв.
Офiцiйний баланс сiчня-травня 1995 року засвiдчив, що в Польщi осiло близько 300 тисяч представникiв Схiдноi РДвропи. Спостереження показують, що чисельнiсть iноземцiв, якi намагаються закрiпитися у Польщi з будь-яких причин, маi тенденцiю до зростання.
Польща займаi схiдну частину Середньоiвропейськоi рiвнини i ii повер-хня здебiльшого маi низинний характер. Низовини (з висотою до 300 м над рiв-нем моря) займають 91,3% загальноi поверхнi, височини (вiд 300 до 500 м) - 5,6%, а гiрськi територii (вище 500 м) - всього 3,1%.
Найвища точка краiни знаходиться в Татрах - пiк Риси (2499 м над рiвнем моря), а найнижча - на Жулавах Вiсьляних - заглиблення бiля Рачкув Ельбонсь-ких - 1,8 м над рiвнем моря. Незважаючи на те, що найбiльшу площу займають низовини (середня висота становить 173 м), ландшафт Польщi i дуже рiзнома-нiтним. Це викликано поясним розмiщенням фiзико-географiчних зон i рiзнома-нiтно сформованим рельiфом.
Берегова лiнiя в цiлому вирiвняна, видiляються двi великi затоки: Помор-ська i Гданська. Вздовж узбережжя Балтiйського моря простягаiться смуга при-морських низовин. Мiж пiвденно-балтiйським узбережжям i смугою централь-но-польських низовин розташованi приозернi територii.
На пiвднi Польщi знаходиться смуга старих гiр, дуже рiзноманiтних за геологiiю i рельiфом. Серед них видiляються Судети (займають близько 3% поверхнi краiни) з найвищою точкою у масивi Карконошi (Снiжка, 1602 м над рiвнем моря), крiм того, близько 6% поверхнi краiни займають молодi склад-частi гори - Карпати.
Розташування Польщi в центрi РДвропи i широтне розмiщення фiзико-ге-ографiчних зон i причиною того, що клiмат краiни маi перехiдний характер по-мiрноi зони. Зiткнення рiзних мас повiтря (переважно полярно-морських мас повiтря Атлантики i полярно-континентальних РДвразii) спричиняi частi змiни погоди i значне коливання тривалостi окремих пiр року. Це, в першу чергу, сто-суiться зим, якi бувають або вiдносно теплими i вологими - морського типу, або морозними - континентального типу.
Середньорiчнi температури коливаються (крiм гiр) вiд +6оС до +8оС. Найтеплiшими регiонами i Сiлезька Низовина i Захiдна частина Сандомирськоi Котловини. Найхолоднiшою територiiю i пiвнiчно-схiдна частина краю. Се-реднi температури липня становлять вiд +16,5оС на пiвночi до +19о на Сiлезь-кiй Низовинi i в околицях Тарнова, сiчня - вiд - 1оС над морем до -4,5оС на пiвнiчному сходi ( в околицях Сувалк). Атмосфернi опади характеризуються великою залежнiстю вiд висоти над рiвнем моря, максимальна iх кiлькiсть припадаi на лiтнi мiсяцi.
Польща маi багатi запаси мiнеральноi сировини; належить до передових у свiтi виробникiв та експортерiв кам"яного вугiлля, сiрки, мiдi i срiбла. На тери-торii Польщi знаходяться також поклади цинку, свинцю, природного газу, солi та iнших мiнералiв.
Експлуатацiя покладiв вугiлля i основою забезпечення краiни енергiiю i важливим джерелом валютних надходжень. Польща i найбiльшим виробником та експортером кам"яного вугiлля у РДвропi (крiм Росii) i шостим у свiтi, а також одним з найбiльших виробникiв бурого вугiлля. Геологiчно пiдтвердженi пок-лади кам"яного вугiлля, якi оцiнюються в 50,9 млрд. т, розробляються в основ-ному в Сiлезii i Любельському районi. Буре вугiлля, геологiчно пiдтвердженi поклади якого становлять 14,1 млрд. т, добуваiться вiдкритим способом у цент-ральнiй i пiвденно-захiднiй частинах краiни. Величина розвiданих на сьогоднi родовищ вiдповiдаi 174-рiчному видобутку кам"яного i 35-рiчному видобутку бурого вугiлля.
Розвiданi в Польщi поклади природного газу становлять 120 млрд. куб. м, що вiдповiдаi 25-рiчному видобутку при нинiшнiх його обсягах. Ця експлуа-тацiя забезпечуi близько 37% потреб краiни у паливi. У той же час запаси i ви-добуток нафти незначнi i майже вся ii переробка орiiнтуiться на iмпортну си-ровину.
Вiдкритих покладiв мiдi в Польщi (майже 1,7 млрд. т) вистачить на 60 ро-кiв при нинiшнiх обсягах видобутку. Мiдь добуваiться у Нижнiй Сiлезii з гли-бини до 1200 м. Мiднi руди Польщi мiстять багато срiбла, що сприяi пiдвищен-ню рентабельностi експлуатацii.
Польща i 9-м у свiтi i першим у РДвропi (без колишнього СРСР) виробни-ком мiдi i срiбла. Бiльшiсть видобутку цих металiв експортуiться, в першу чергу на ринки РДвропейського Союзу.
Поклади цинко-свинцевих руд знаходяться у сiлезько-кракiвському регi-онi. Поточний видобуток дозволяi задовольнити власнi потреби i експортувати невеликi кiлькостi цинку.
Республiка Польща - "демократична правова держава, яка втiлюi в життя принципи соцiальноi справедливостi". Манiфестом Польського комiтету нацiо-нального визволення вiд 22 липня 1944 року Польща була проголошена Поль-ською Республiкою. З 22 липня 1952 року по 29 грудня 1989 року - Польська Народна Республiка. З 29 грудня 1989 року - Республiка Польща.
Вiдповiдно до конституцiйних поправок вiд 29 грудня 1989 року скасова-но два перших роздiли конституцii про соцiалiстичний лад i керiвну роль ПОРП. Дii конституцiя, прийнята Нацiональними зборами 2 квiтня 1997 року. Схвалена на референдумi 25 травня 1997 року, набрала чинностi 17 жовтня 1997 року.
Глава держави - президент, що обираiться громадянами Польщi термiном на п'ять рокiв на основi загального рiвного i прямого виборчого права шляхом таiмного голосування. Одна i та ж особа може обиратися президентом не бiльш двох разiв пiдряд. Президентом може бути обраний громадянин Польщi, який до дня виборiв досяг 35 рокiв i володii правом бути обраним в сейм. Президент i вищим представником краiни на мiжнароднiй аренi, призначаi термiн виборiв до сейму i сенату, призначаi голову Ради Мiнiстрiв, голову Верховного суду, начальника Генерального штабу Вiйська Польського, надiляiться правом оголошувати надзвичайний стан в краiнi.
Законодавча влада здiйснюiться двопалатним парламентом, який склада-iться з сейму (нижня палата) i сенату (верхня палата), що обираються на чоти-рирiчний термiн шляхом таiмного голосування на основi загального рiвного i прямого виборчого права. Правом бути обраним в сейм маi громадянин Поль-щi, що досяг до дня виборiв 21 року, в сенат - 30 рокiв. Депутати сейму i сена-тори не можуть поiднувати своi мандати з важливими державними постами. Сейм налiчуi 460 депутатiв. До складу Сенату входять 100 сенаторiв. Пiсля виборiв обидвi палати обирають своiх керiвникiв - маршалiв та iх заступникiв, якi утворюють президii.
У випадках, визначених Основним Законом, Сейм i Сенат на спiльних за-сiданнях пiд головуванням маршала Сейму утворюють Нацiональнi збори, якi пiдтверджують правильнiсть виборiв Президента i прийняття ним присяги. На-цiональнi збори можуть визнати нездатнiсть Президента виконувати своi обов'-язки з огляду на стан здоров'я, а також прийняти ухвалу про притягнення його до вiдповiдальностi перед Державним трибуналом (бiльшiстю 2/3 голосiв за-гальноi кiлькостi членiв Нацiональних зборiв). На розгляд Нацiональних зборiв подаються також iншi важливi питання, що стосуiться держави.
Дiяльнiсть парламенту може бути припинена у випадку його розпуску Президентом РП, за умови погодження з маршалом Сейму (пiдстави: якщо Сейм не може затвердити новий склад ради Мiнiстрiв; якщо висловлено вотум недовiри Радi Мiнiстрiв, але не призначено нового Голову Ради Мiнiстрiв РП; якщо протягом 3 мiсяцiв не буде схвалений бюджет держави), або саморозпус-ку.
Внутрiшню та зовнiшню полiтику держави проводить Уряд - Рада Мiнi-стрiв (Rada Ministrow), яка керуi також всiiю урядовою адмiнiстрацiiю. Раду Мiнiстрiв утворюють: Голова Ради Мiнiстрiв (Прем'iр-мiнiстр) як ii керiвник, заступники Голови ради Мiнiстрiв (вiце-прем'iр-мiнiстри), мiнiстри, керiвники iнших органiв влади, якi i мiнiстрами без портфеля. Голову Ради Мiнiстрiв за рекомендацiiю партii або коалiцii, що маi парламентську бiльшiсть, затверджуi Президент протягом 14 днiв вiд першого засiдання новообраного Сейму, або прийняття вiдставки Ради Мiнiстрiв.
Голова Риди Мiнiстрiв формуi уряд, який складаi присягу Президенту. Пiсля цього у мiсячний термiн Прем'iр-мiнiст подаi Сейму програму дiяльностi Ради Мiнiстрiв (експозе) з пропозицiiю надання вотуму довiри. Сейм схвалюi вотум довiри абсолютною бiльшiстю голосiв.
1.1.2 Економiчна ситуацiя в Польщi
Польська економiка в перiод 2000-2001 рокiв характеризуiться послiдов-неим впровадження економiчних реформ, успiхи процесiв реструктуризацii, а також позитивними макроекономiчними показники, досягнутими в результатi цiлеспрямованоi економiчноi полiтики, здiйснюваноi державою, що допомогла Польщi уникнути криз, якi переживають багато краiн свiту. Завдяки цьому Польщу все частiше сприймають у свiтi як краiну успiху. Ця думка знайшла вiдображення i в оцiнках мiжнародних економiчних органiзацiй та фiнансових iнститутiв, i в свiтовiй економiчнiй публiцистицi.
Процеси розвитку економiки, розширення лiбералiзацii i широке впровад-ження ринкових механiзмiв супроводжувалися в Польщi також iстотними змi-нами у зовнiшньоекономiчнiй полiтицi. Здiйснено ряд змiн у торговельнiй полi-тицi, результатом яких була значна лiбералiзацiя товарообороту вiдповiдно до принципiв СОТ. Змiни у зовнiшньоекономiчнiй полiтицi Польщi позначилися також на головних напрямках економiчного спiвробiтництва i торгiвлi.
Стратегiчною метою цiii полiтики стало членство Польщi в РДвропейсь-кому Союзi. Польща реалiзуi РДвропейський договiр вiд 1 лютого 1994 року, яким затверджена асоцiацiя краiни з РДвропейськими спiвтовариством. Краiни РДС i головними торговельними партнерами Польщi, на iх частку в 2000 роцi припадало 70% всього польського експорту i 62% iмпорту.
Триваi процес пристосування польськоi економiки до структур РДС, тому вступ Польщi в цю органiзацiю став реальнiстю. Системнi змiни, вiльний вихiд польських товарiв на свiтовий ринок i пiдвищення iх конкурентоспроможностi стимулювали зростання зовнiшньоторговельного обороту Польщi за останнi роки.
Економiчнi вiдносини Польщi з бiльшiстю краiн Центральноi i Схiдноi РДвропи здiйснюються на основi угод про вiльну торгiвлю. У своiй зовнiшньо-економiчнiй полiтицi Польща надаi також великого значення вiдносинам з Ро-сiйською Федерацiiю.
В галузi сiльського господарства слiд вiдзначити пiдвищення закупiвель-них цiн на основнi зерновi культури, забiйну худобу, а також коров'яче молоко. Одночасно спостерiгалося зниження закупiвельних цiн на картоплю i м'ясо птицi. Загалом збiльшилися обсяги роздрiбного продажу товарiв. Пiдвищилася також реальна нарахована мiсячна зарплата у виробничому секторi. Помiтно збiльшилася виручка з експорту, порiвняно з витратами на iмпорт. Отже, змен-шився дефiцит торгового балансу краiни. Однак за цей перiод зафiксоване по-дальше зниження зайнятостi у виробничому секторi, у тому числi в промисло-востi. Збiльшилася кiлькiсть зареiстрованих безробiтних. Наприкiнцi 2000 року рiвень безробiття перевищив 14%. Незважаючи на зусилля уряду, в 2001 роцi не вдалося знизити цей важливий для економiки краiни показник у зв'язку з недос-татньою пропозицiiю робочих мiсць. У зв'язку з цим Польща дуже зацiкавлена в iнвестицiях, що пiдвищують зайнятiсть у регiонах з надлишками робочоi си-ли, особливо в сiльськогосподарських районах.
Незважаючи на перерахованi вище труднощi, i всi передумови для того, щоб Польща i надалi входила в число краiн з високими темпами економiчного зростання. Одними з найважливiших чинникiв цього зростання будуть, як i ра-нiше, розширення зовнiшньоекономiчноi спiвпрацi i подальше збiльшення зов-нiшнього товарообороту. Особливо Польща налаштована на покращення еконо-мiчних вiдносин з Росiйською Федерацiiю i, зокрема, збiльшення експорту польських товарiв у цю краiну. Це завдання особливо важливе, оскiльки в перi-од 1999-2000 рокiв вiдбувалося рiзке зростання поставок товарiв з Росii в Поль-щу, а у зв'язку з цим значне пiдвищення дефiциту у взаiмному товарооборотi.
Стан польськоi економiки пiсля вступу в РДС характеризуiться тим, щопольськi реформи нерiдко називають еталоном ринкових перетворень. ВВП краiни перевищив дореформений рiвень 1989 року на 30%. Досягнення очевид-нi: поляки iздять на iвропейських автомобiлях, у великих мiстах скрiзь вивiски вiдомих захiдних iнвестицiйних i комерцiйних мереж.
Одним iз стимулiв для реформ i вступ в РДвропейський Союз, однак за таку перспективу доводиться розплачуватися. Протягом останнiх трьох рокiв у Польщi вiдзначено величезне негативне сальдо поточного платiжного балансу. Пiсля кризи 1997 року в Пiвденно-Схiднiй Азii товари i послуги азiатського походження стали дешевшими вiд польських або цiни зрiвнялися, а наслiдком росiйського дефолту 1998 року стала втрата схiдного ринку.
Лише за два останнiх роки негативне сальдо платiжного балансу збiль-шилося з 4 до 7,4% ВВП. Цього року воно збiльшиться до 9%. Лише держави РДС, а також Чехiя, Угорщина i Словаччина продовжують пiсля 1998 року спо-живати польську продукцiю в колишнiх обсягах. Експорт в iншi краiни Цент-ральноi i Схiдноi РДвропи скоротився на 35%, включаючи 55-вiдсоткове падiння обсягiв експорту в Росiю. У свою чергу iмпорт товарiв, наприклад, з Росii ско-ротився лише на 15%.
Погiршують платiжний баланс i зростаючi вiдсотковi виплати з обслуго-вування боргу, що становили в минулому роцi 3,3 млрд. доларiв (у цьому роцi - 4,2 млрд.)
Варто звернути увагу також на наслiдки фiскальноi полiтики уряду i гро-шовоi полiтики Центрального банку. Стабiльний злотий i висока вiдсоткова ставка (20,5%) при фiнансуваннi дефiциту бюджету за рахунок короткостроко-вих позик збiльшили надходження спекулятивного капiталу i зменшили частку прямих iнвестицiй. У 1996 роцi дефiцит платiжного балансу на 93% фiнансу-вався прямими iноземними iнвестицiями. У 2000 роцi вiн фiнансувався корот-костроковим спекулятивним капiталом бiльше нiж на 60%. Занепокоiння також викликаi дефiцит бюджету. Через масштабнi соцiальнi програми вiн зрiс до 3,7% ВВП. Протягом тривалого часу вирiшувати бюджетнi проблеми i забезпе-чувати надходження прямих iноземних iнвестицiй дозволяла масштабна прива-тизацiя промисловостi i банкiвського сектора. Так, тiльки вiд продажу конт-рольних пакетiв акцiй Bank PKO SA i Bank Zaсhodni SA у 1998 роцi бюджет отримав 1,6 млрд. доларiв, а продаж пакету акцiй телекомунiкацiйного пiдроз-дiлу промислового конгломерату Elektrim принiс державi ще 1,2 млрд. доларiв. У 1999 роцi доходи вiд приватизацii становили 3,4 млрд. доларiв, а в 2000 роцi передбачалося отримати 5 млрд. доларiв. Цi грошi мали надiйти вiд продажу пакету акцiй (25-35%) телекомунiкацiйноi компанii TP SA, 30% нафтохiмiчноi компанii PKN ORLEN i 20-30% акцiй НПЗ Rafineria Gdanska. Однак привабли-вих об'iктiв приватизацii на майбутнi вже не залишилося, а тi, що залишилися, вимагають iстотних вкладень.
Становище ускладнюiться тим, що нинiшнiй уряд одночасно здiйснюi масштабнi реформи у соцiальнiй сферi. Сильний злотий, високi вiдсотковi став-ки i недосконалiсть трудового законодавства роблять бiзнес у Польщi дуже до-рогим. Для пом'якшення ситуацii необхiдно вжити термiнових заходiв, пожерт-вувавши частиною нинiшнiх досягнень у сферi макроекономiки. Насамперед, йдеться про зниження вiдсотковоi ставки, iнакше ряд пiдприiмств продовжить практику запозичення за кордоном, розпочату в 1998 роцi.
В першу чергу необхiдно вирiшити завдання зменшення негативного сальдо платiжного балансу при стабiльному злотому i проблему безробiття. Врегулюванню проблеми пошуку компанiями додаткового капiталу i створення нових робочих мiсць на кошти, що вивiльняються, маi сприяти податкова ре-форма, в рамках якоi до 2004 року податок на доходи корпорацii скоротився з 34 до 22%. Звiльнити бюджет вiд обтяжливих соцiальних витрат покликанi пенсiйна реформа i реформа системи охорони здоров'я. Суть першоi реформи в стимулюваннi недержавних пенсiйних фондiв. Розвиток таких фондiв, якi тре-тину своiх активiв можуть iнвестувати в акцii, принесе на фондовий ринок до-датковi кошти i створить базу для формування нацiонального капiталу.
Змiни очiкуються також у сферi охорони здоров'я. Прогнозуiться, що на ринку зросте роль приватних страхових компанiй, а тарифи на обслуговування визначатимуться ринком, що дозволить поступово вiдмовитися вiд бюджетного фiнансування охорони здоров'я в цiлому. Регiональнi лiкарнянi каси фiнансува-тимуть клiнiки, виходячи з обсягiв наданих послуг.
На жаль, закриття шахт i звiльнення робiтникiв у металургiйнiй галузi уникнути не вдасться. Але це необхiдний захiд не лише з огляду на потребу знизити держвитрати або пiдвищити економiчну ефективнiсть пiдприiмств, але також у рамках структурних реформ, якi Польща повинна провести пiсля всту-пу в РДС. Членство в РДвросоюзi - аргумент, який маi переважити будь-якi запе-речення проти цих заходiв. Вiд вступу в РДС нинi очiкують не стiльки вигоди вiд iдиного ринку, скiльки отримання коштiв на рiзнi економiчнi й соцiальнi прог-рами допомоги, яку РДС надаi менш розвинутим краiнам Союзу. Польща в тако-му разi може розраховувати на кiлька мiльярдiв доларiв у рiк.
1.1.3 Загальна характеристика вiдносин Украiна - Польща
Розвиток вiдносин стратегiчного партнерства з Республiкою Польща i прiоритетним напрямком зовнiшньоi полiтики Украiни. Тiснi вiдносини мiж на-шими державами обумовленi геополiтичним становищем, глибокими iсторич-ними, культурними та економiчними зв'язками Украiни i Польщi.
Необхiднiсть розвитку всебiчних вiдносин з Польщею зумовлена також тим, що вона i членом НАТО i членом РДвропейського Союзу. З огляду на це поглиблення украiнсько-польських вiдносин сприятиме досягненню стратегiч-ноi мети зовнiшньоi полiтики Украiни - iнтеграцii в iвропейськi та iвроатлан-тичнi структури.
Важливим чинником, який впливаi на стан украiнсько-польських вiдно-син, i наявнiсть в Украiнi i Польщi вiдповiдно польськоi (219,2 тис. осiб) та украiнськоi (понад 350 тис. осiб) нацiональних меншин.
2 грудня 1991 року Уряд Республiки Польща одним з перших серед уря-дiв зарубiжних краiн визнав державну незалежнiсть Украiни. 4 сiчня 1992 року мiж двома державами були встановленi дипломатичнi вiдносини. В обох краi-нах iснуi мережа консульських установ - Генеральнi консульства Украiни у Гданську (почало роботу в серпнi 1994 року) i Краковi (серпень 1997 року). У Львовi та Харковi - Генеральнi консульства Республiки Польща.
За станом на сiчень 2007 року мiж Украiною i Республiкою Польща пiд-писано 132 двостороннiх документи, якими регламентуiться спiвпраця у полi-тичнiй, економiчнiй, науково-технiчнiй, вiйськовiй i гуманiтарнiй сферах. 18 травня 1992 року був пiдписаний широкомасштабний мiждержавний Договiр про добросусiдство, дружнi вiдносини i спiвробiтництво. Цей документ, який набув чинностi 30 грудня 1992 року, i правовою основою для формування якiс-но новоi системи двостороннiх вiдносин мiж нашими державами на тривалу перспективу.
Важливим етапом у розвитку украiнсько-польських вiдносин став дер-жавний вiзит Президента РП А.Квасневського в Украiну (20-22 травня 1997 року), пiд час якого президенти Украiни i РП пiдписали Спiльну заяву "До по-розумiння та iднання", якою було покладено край складним перiодам спiльноi iсторii двох народiв. Вона закликала украiнцiв i полякiв жити в злагодi i мирi.
Республiка Польща - один з головних торговельних партнерiв Украiни. У сiчнi 1997 року пiдписано Меморандум про заходи з лiбералiзацii торгiвлi мiж двома краiнами, а в березнi 1998 року - Пам'ятну записку на виконання домов-леностей, закрiплених у цьому меморандумi.
На сьогоднi основну частину польського iмпорту з Украiни становлять сiм товарних груп. Це мiнеральнi продукти, частка яких становить 54,99 вiдсот-ка, метали i вироби з них - 20,39 вiдсотка, продукцiя хiмiчноi i пов'язаноi з нею галузей - 11,08, деревина i вироби з неi - 3,02 вiдсотка, машини, механiзми, ус-таткування - 1,97, продукти рослинного походження - 1,63, живi тварини i продукти тваринництва - 1,5 вiдсотка.
В експортi Польщi в Украiну найбiльшi обсяги припадають на такi основ-нi групи товарiв, як машини, механiзми, устаткування - 11,28 вiдсотка, про-дукцiя хiмiчноi i пов'язаноi з нею галузей - 10,91, пластмаси i вироби з них - 10,10 вiдсотка, промисловi товари - 8,79, продовольчi товари - 8,46, текстиль i текстильнi вироби - 7,14 вiдсотка.
Створено мiжнародну асоцiацiю "Карпатський РДврорегiон", до якоi вхо-дять 4 областi Украiни (Закарпатська, РЖвано-Франкiвська, Львiвська, Чернiвець-ка) та регiони Польщi, Угорщини, Румунii, Словаччини.
У жовтнi 1995 року у Луцьку було пiдписано Угоду про створення мiж-народноi асоцiацii РДврорегiон "Буг", до якоi входять Волинська область Укра-iни i три прикордоннi воiводства Польщi.
Згiдно з вiдповiдними положеннями Угоди мiж урядом Украiни та урядом Республiки Польща про мiжрегiональне спiвробiтництво (травень 1993 року) створено украiнсько-польську мiжурядову Координацiйну Раду з питань мiжрегiонального спiвробiтництва (МКРМС).
Кафедри украiнiстики п"яти вищих навчальних закладiв Польщi готують фахiвцiв з украiнськоi мови i лiтератури. В Украiнi на
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry