Аналiз теорiй економiчноi iнтеграцii в реальному секторi провiдних захiдних вчених. Можливiсть застосування теоретичних концепцiй економiчноi iнтеграцii Украiни з РДЕП
"Аналiз теорiй економiчноi iнтеграцii в реальному секторi провiдних захiдних вчених. Можливiсть застосування теоретичних концепцiй економiчноi iнтеграцii Украiни з РДЕП"
Змiст
Резюме
Вступ
Теоретична частина
Теоретичнi пiдвалини мiжнародноi економiчноi iнтеграцii
Економiчна iнтеграцiя на сьогоднi i одним з найважливiших критерiiв розвитку краiн та iхнього спiвробiтництва. Тому у моiй роботi, зосереджено увагу на детальному вивченнi теорiй економiчноi iнтеграцii та можливостi iх застосування при iнтеграцii Украiни з РДЕП.
Актуальнiсть теми полягаi в тому, що мiж краiнами формуються глибокi економiчнi вiдносини, якi в сучасних умовах випливають, з одного боку, з нацiональних iнтересiв, а з iншого боку знаходять свiй розвиток внаслiдок розширення впливу транснацiональних корпорацiй через органiзацiю ними транскордонноi дiяльностi в певному географiчному просторi (регiонi). Цi вiдносини набувають структурованого, розгалуженого кооперацiйного характеру i визначаються динамiчнiстю, мiцнiстю, взаiмовигiднiстю i вiдтворюванiстю. Вони становлять фундаментальну структуру iнтеграцiйного утворення.
Метою дослiдження i аналiз та обТСрунтування теоретичних концепцiй економiчноi iнтеграцii, ii практичних напрямiв сучасного розвитку, встановлення особливостей включення Украiни в глобальний економiчний простiр та розробка на цiй основi конкретних пропозицiй щодо iнтеграцii нацiональноi економiки в РДЕП. Для досягнення поставленоi мети в iндивiдуальнiй роботi розглянуто такi питання:
аналiз теорiй економiчноi iнтеграцii краiн в реальному секторi провiдних захiдних вчених;
характеристика основних форм економiчноi iнтеграцii;
можливостi застосування теоретичних концепцiй економiчноi iнтеграцii Украiни з РДЕП, переваги та недолiки вступу до РДЕП;
шляхи щодо подальшого удосконалення та забезпечення iнтегрування економiки Украiни до свiтового господарства, участi у мiжнародному подiлi працi, прискореноi адаптацii економiчних, правових та iнституцiональних структур Украiни до мiжнародних стандартiв СОТ та РДС.
Украiна як незалежна держава обтАЩiктивно не може стояти осторонь мiжнародних iнтеграцiйних процесiв i повинна обрати свiй шлях у цьому процесi. На сьогоднiшнiй день перед краiною постають завдання ефективного входження у свiтову економiку на основi загальних принципiв, вироблених свiтовим спiвтовариством, проте з обовтАЩязковим урахуванням нацiональноi специфiки, з метою реалiзацii нацiональних iнтересiв через взаiмовигiдне спiвробiтництво з iншими краiнами. Так, Украiна проголосила своiю стратегiчною метою iнтеграцiю до РДвропейського Союзу, як прагнення увiйти у коло демократичних, високорозвинених в економiчному, соцiальному i правовому планi краiн.
У той же час, знаходячись на iвропейському перехрестi у складнiй системi мiжнародних координат, будучи одночасно частиною Центральноi, Схiдноi та Пiвденно-Схiдноi РДвропи, Украiна не може не розвивати тiснi вiдносини з усiма краiнами цих регiонiв, обтАЩiднуючись з ними у регiональнi коалiцii, якi мають спiльнi економiчнi, культурнi, полiтичнi, а нерiдко - воiннi iнтереси. Нинi зовнiшньоторговельними партнерами Украiни i 197 краiн свiту. Про те, що це партнерство маi тенденцiю до поглиблення, свiдчить хоча б той факт, що протягом минулого року загальний обсяг зовнiшньоi торгiвлi товарами та послугами, за попереднiми даними, суттiво зрiс, збiльшено як iмпорт, так i експорт товарiв.
Сьогоднi Украiна маi вектор на iнтеграцiю в РДС та в РДЕП. Якщо максимально схематизувати ситуацiю, то спiввiдношення мiж векторами мало б виглядати таким чином: iвропейська iнтеграцiя - стратегiчна мета i магiстральний шлях розвитку Украiни; спiвпраця з Росiiю - один з найважливiших механiзмiв досягнення стратегiчноi мети, передусiм в економiчнiй та в сферi регiонального спiвробiтництва. Тому у своiй роботi хочу детальнiше розглянути питання щодо вiдносин Украiни з РДЕП.
Теоретичнi основи аналiзу мiжнародних iнтеграцiйних процесiв були закладенi в роботах де Бiрса (1941), Вiнера та Байi (1950), якi сформулювали теорiю митних союзiв. Найбiльш повне ii обгрунтування зробив Вiнер у працi "Питання митного союзу".
Слiд зазначити, що до проблематики митних союзiв зверталися також основоположники сучасноi економiчноi науки. А. Смiт, Д. Рiкардо, МакКуллох, аналiзуючи Месенську угоду 1703 року мiж Англiiю та Португалiiю про взаiмнi торговельнi преференцii, оцiнили ii як таку, що пiдриваi основи вiльноi торгiвлi. Загалом у 1818-1924 рр. було засновано 16 митних союзiв. РЗх рiзноманiтнi аспекти розглядали Лiст (1885), Грегорi (1921), Габерлер (1936), Джонсон, Купер, Массел (1965), ОтАЩбрайiн (1976) та iн. Завважимо, що роботи з теорii митних союзiв, починаючи з 50-х рокiв ХХ ст., були тiсно повтАЩязанi з мiжнародною економiчною iнтеграцiiю.
РЖснуi декiлька визначень iнтеграцii, що сформулювали рiзнi науковi школи сучасноi економiчноi думки, а саме: ринкова, ринково-iнституцiйна, структурна (структуралiстська).
Ринкова школа виходить iз вiдомого постулату про те, що ринок i найкращим регулятором економiки, який не можна замiнити нiякими штучними механiзмами з боку держави (принцип Laisser faire).
На раннiх етапах дослiдження iнтеграцiйних процесiв мiжнародна економiчна iнтеграцiя навiть ототожнювалася з торговельною та платiжною лiбералiзацiiю. Вiдомий французький економiст М. Алле писав, що "багатосторонньо прийнятними правилами для тiсноi економiчноi iнтеграцii мiж демократичними суспiльствами i правило вiльного ринку". Нiмецький автор В. Рьопке вбачав у iвропейськiй iнтеграцii не що iнше, як спробу виправити становище, яке склалося пiсля 1914 року, коли було зруйновано iнтеграцiю нацiональних економiк.
М. Гальперiн категорично заперечуi будь-яке регiональне планування розвитку та субсидування з метою реконверсii промисловостi, але обстоюi вiдповiдальнiсть держави за iнвестицiйнi рiшення в певних галузях.
Таким чином, суть концепцii ринковоi школи полягаi в тому, що в iнтегрованому господарському просторi повиннi виконуватись такi самi умови для руху факторiв виробництва, як i в нацiональнiй ринковiй системi. В iдиному господарському просторi декiлькох краiн забезпечуiться конкуренцiя й повна свобода для дii ринкових сил. Мiжнародна економiчна iнтеграцiя в такому разi вважаiться тим глибшою, чим вiльнiшою i дiя ринкових сил та чим меншим i регулюючий вплив держави.
РЖнший напрям сучасного неолiбералiзму дiстав назву ринково-iнституцiйного. Його прихильники намагаються знайти компромiс мiж ринковими та державними регулятивними механiзмами мiжнародноi економiчноi iнтеграцii, вважаючи, що iнтеграцiя i втiленням певноi iдностi економiчних i полiтико-правових аспектiв. На вiдмiну вiд представникiв ринковоi школи, iнституцiоналiсти визнають, що нацiональнi господарства неможливо iнтегрувати лише ринковими методами.
Б. Балаша вбачаi початок iнтеграцii в акцiях урядiв, якi усувають дискримiнацiю. Вiн пропонуi розрiзняти iнтеграцiю та звичайне спiвробiтництво. "Ця вiдмiннiсть, - пише вiн, - i не якiсною, а кiлькiсною. В той час, як спiвробiтництво включаi дii, що мають за мету зменшення дискримiнацii, процес економiчноi iнтеграцii полягаi в засобах, якi тягнуть за собою пригнiчення тих чи iнших форм дискримiнацii. Наприклад, мiжнароднi угоди про торгову полiтику стосуються галузi спiвробiтництва, тодi як усунення iснуючих бартАЩiрiв - iнтеграцii".
Автори словника РДвропейського Союзу розрiзняють позитивну та негативну iнтеграцiю. Остання передбачаi усунення перешкод на шляху вiльного руху товарiв, послуг, капiталу та робочоi сили, а вiдтак сприяi утворенню спiльного ринку. Негативна iнтеграцiя також використовуiться для дослiдження змiн у полiтицi уряду, яка лiбералiзуi дiяльнiсть ринкових сил з метою економiчноi iнтеграцii: вiн може бути змушений вiдмовитися вiд певного полiтичного iнструменту, який i несумiсним iз членством у спiльному ринку. Загалом, негативна iнтеграцiя не мiстить у собi значних протирiч, оскiльки, посилюючи роль ринкових сил, вона передбачаi перспективу зростання добробуту внаслiдок оптимiзацii розмiщення ресурсiв.
Однак лише процесу негативноi iнтеграцii недостатньо для утворення спiльного ринку. Реальна економiка управляiться за допомогою широкого кола правил, норм та iнших iнструментiв (нацiональнi санiтарнi норми, преференцiйнi державнi закупiвлi, промислова полiтика, а також нацiональна система оподаткування i субсидiй) урядовоi полiтики, якi iстотно гальмують процес мiжнародноi економiчноi iнтеграцii. Аби уникнути пiдриву основ вiльноi та чесноi конкуренцii в митному союзi, потрiбно гармонiзувати нацiональнi полiтики i розробити спiльний пiдхiд, тобто здiйснювати позитивну iнтеграцiю. Остання i важливим пiдТСрунтям для ефективного функцiонування спiльного ринку.
Таким чином, ринково-iнституцiйна школа акцентуi на заходах, спроможних усунути дискримiнацiю у взаiмному спiвробiтництвi, вiдновити провiдну роль ринкового механiзму регулювання економiчних процесiв, мiнiмiзувати державне втручання у сферу мiжнародноi господарськоi iнтеграцii.
Ще в серединi 60-х рокiв деякi французькi, англiйськi та iталiйськi економiсти виступили з критикою неолiберальних пiдходiв до економiчноi iнтеграцii i запропонували iншi моделi, що отримали назву "структурна школа".
Погляди представникiв цiii школи суттiво вiдрiзняються один вiд одного. Однак i те, що iх обтАЩiднуi: по-перше, надто критична позицiя вiдносно традицiйноi теорii мiжнародноi торгiвлi й, по-друге, прагнення виявити структурний аспект iнтеграцiйного процесу. Для них справжня iнтеграцiя - це дещо бiльше, нiж просто обтАЩiднання декiлькох нацiональних господарств. Вона можлива лише на стадii економiчного союзу, коли вiдбуваiться взаiмопроникнення нацiональних господарств, що i невiдтАЩiмною складовою невiдворотного процесу змiни iх структури.
Головною проблемою регiональноi iнтеграцii, на думку представникiв структурноi школи, i визначення оптимального спiввiдношення нацiональних програм господарськоi полiтики iз забезпеченням вигод вiд мiжнародного спiвробiтництва. На вiдмiну вiд ринкових позицiй, акцент робиться на позитивнiй iнтеграцii, тобто на узгодженнi тих чи тих галузей економiчноi та соцiальноi полiтики мiж урядами краiн, що беруть участь в обтАЩiднаннi. "Пiд iнтеграцiiю, - пише П. Стрiттен, - слiд розумiти спiльну полiтику зайнятостi, спiльну монетарну i фiскальну полiтику, а також спiльну антимонопольну полiтику".
РЖнакше кажучи, для повноi iнтеграцii важливо не стiльки забезпечення абсолютноi свободи руху товарiв та факторiв виробництва, тобто свобода дii ринкового механiзму, скiльки координацiя економiчноi полiтики держав, що мають за мету помтАЩякшити нерiвномiрнiсть економiчного розвитку окремих краiн iнтеграцiйного комплексу i окремих регiонiв усерединi цих краiн, а також забезпечити усталенiсть нацiональних платiжних балансiв.
Вищою можливою межею регiональноi економiчноi iнтеграцii, вiдповiдно до означеноi концепцii, повинна бути рацiональна господарська структура всього регiону, що iнтегруiться та базуiться на оптимальнiй економiчнiй полiтицi.
Представники цього напряму розглядають економiчну iнтеграцiю краiн як глибинний процес структурних перетворень в iх економiцi, завдяки чому мають виникнути оптимально збалансованi в територiально-економiчному та соцiальному сенсi господарства. Отже, йдеться про своiрiдну змiну системи: iнтегрування повинно означати не просто суму нацiональних економiк, а якусь нову якiсть, бiльш досконалий господарський органiзм.
У рамках iснуючих наукових шкiл виникли й альтернативнi концепцii мiжнародноi економiчноi iнтеграцii. Вони диференцiюються залежно вiд цiлей та часу протiкання iнтеграцiйного процесу. На цiй основi розглядаються моделi двошвидкiсноi i багатошвидкiсноi РДвропи. Береться до уваги той факт, що внаслiдок рiзних стартових умов учасники iнтеграцii, проголосивши спiльнi цiлi, можуть витратити неоднакову кiлькiсть часу для iх досягнення. Прикладами рiзношвидкiсноi iнтеграцii i Маастрихтськi угоди (1992 р) про критерii конвергенцii щодо створення iдиного внутрiшнього ринку РДС та РДвропейського валютного союзу.
У СНД iншi швидкостi проявляються у формуваннi союзу Росiя - Бiлорусь. Рiвень iнтеграцii в РДвразiйському економiчному спiвтовариствi (РДвроЗЕС, Росiя, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан) та РДдиному економiчному просторi (РДЕП) також вiдрiзняiться вiд аналогiчних процесiв у СНД.
РЖз багатошвидкiсною iнтеграцiiю кореспондуiться теорiя концентричних кiл. За цiiю концепцiiю перше коло формуi високоiнтегроване ядро краiн, а друге - менш iнтегрованi краiни. Зазначена теорiя часто повтАЩязуiться з великим розширенням РДС (2004 р). Подiбнi процеси можуть вiдбуватися також у звтАЩязку з проголошеними адмiнiстрацiiю США планами створення в майбутньому Всеамериканськоi зони вiльноi торгiвлi, яка б обтАЩiднувала пiвнiч i пiвдень континенту.
Концепцiя гнучкоi геометрii або селективноi iнтеграцii даi змогу членам обтАЩiднання та третiм краiнам, залежно вiд полiтичних чи економiчних обставин, брати участь лише в окремих iнтеграцiйних заходах. На такiй основi краiни Центральноi i Схiдноi РДвропи спiвпрацюють з РДвропейським iнвестицiйним банком, розвиваiться кооперацiя мiж РДвропейською асоцiацiiю вiльноi торгiвлi (РДАВТ) та РДС тощо.
Близькою до попередньоi i концепцiя часткового членства, яка не вимагаi вiд учасникiв беззастережноi участi у всеохоплюючiй iнтеграцii. Цей пiдхiд передбачав можливiсть участi краiн в окремих сферах, як-то спiльна зовнiшня чи оборонна полiтика. Зазначена концепцiя перегукуiться з популярною в першiй половинi 50-х рокiв ХХ ст. теорiiю секторальноi iнтеграцii М. Шумана, за iнiцiативи якого було створено РДвропейське обтАЩiднання вугiлля i сталi (РДОВУС) та РДвратом, якi пiзнiше приiдналися до РДвропейськоi економiчноi спiльноти.
У свiтовiй практицi застосовують два основнi методи здiйснення всiх типiв мiжнародноi економiчноi iнтеграцii. За першим методом iнтеграцiя розпочинаiться, розвиваiться i поглиблюiться iндустрiальними, адмiнiстративними заходами та акцiями. Другий метод ТСрунтуiться на принципах лiбералiзацii економiки i зовнiшньоi торгiвлi, яка лiмiтуi адмiнiстративнi заходи на основi багатосторонньоi угоди й забезпечуi вiльний обмiн товарами мiж краiнами у великому ринковому просторi згiдно з вимогами закону попиту i пропозицii.
Вiдповiдно до свого внутрiшнього змiсту та iнструментарiю, перший метод дiстав назву iнституцiонального, а другий - функцiонального.
Слiд пiдкреслити, що в реальнiй iнтеграцiйнiй практицi взаiмодiють та переплiтаються обидва зазначенi методи i вiдповiднi iнструменти. РЗх спiввiдношення залежить вiд форми (стану) iнтеграцii та регiону, в якому вiдбуваються iнтеграцiйнi процеси.
Вважаiться, що необхiднi умови для застосування функцiональних iнструментiв iснували у свiтовiй економiцi в кiнцi ХРЖХ - на початку ХХ ст., коли дiяла система золотого стандарту, вiдбувалась вiльна конвертацiя валют i мiжнародна мобiльнiсть факторiв виробництва. Вiдомо також, що ця система поширювалася лише на групу розвинутих краiн. Серед лiберальних механiзмiв та iнструментiв iнтеграцii можна назвати такi: вищий реальний дохiд (i, вiдповiдно, темпи зростання); бiльша рiвнiсть можливостей та доходiв; збiльшення свободи вибору.
Якщо ж проаналiзувати сучаснi iнтеграцiйнi процеси у двох регiональних економiчних обтАЩiднаннях - РДС та РДЕП, то можна стверджувати, що в останньому переважаi iнституцiональний метод. В РДС iнтеграцiйна полiтика здiйснюiться на основi поiднання обох методiв - iнституцiонального та функцiонального. У переважнiй бiльшостi iнтеграцiйних обтАЩiднань свiту також вiдбуваiться поiднання вищеозначених методiв. Можна сказати, що в чистому виглядi функцiональний метод застосовуiться лише в iнтеграцiйних процесах пiвнiчноамериканського субконтиненту - НАФТА.
Як теоретично обТСрунтованi та практично апробованi розглядають такi основнi форми мiжнародноi економiчноi iнтеграцii: зона вiльноi торгiвлi; митний союз; спiльний ринок; економiчний союз; повна економiчна iнтеграцiя (табл.1).
| Форми iнтеграцii | Основна ознака |
| Усунення внутрiшнiх тарифiв | Спiльний зовнiшнiй тариф | Вiльний рух капiталiв та робочоi сили | Гармонiзацiя економiчноi полiтики | Полiтична iнтеграцiя |
| Зона вiльноi торгiвлi | А | | | | |
| Митний союз | | В | | | |
| Спiльний ринок | | | С | | |
| Економiчний союз | | | | D | |
| Повна економiчна iнтеграцiя | | | | | E |
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry