Асиметрiя економiчних вiдносин краiн-членiв НАФТА
Асиметрiя економiчних вiдносин краiн-членiв НАФТА.
ПЛАН
Вступ. 3
Роздiл 1. НАФТА - Пiвнiчноамериканська зона вiльноi торгiвлi 5
1.1 Фактори створення зони вiльноi торгiвлi в пiвнiчноамериканському регiонi 5
1.2 Передумови iнтеграцii в рамках НАФТА. 10
1.3 Економiчнi показники пiвнiчноамериканського iнтеграцiйного угруповання 12
Роздiл 2. Форми й особливостi взаiмодii краiн у рамках НАФТА. 15
2.1 США як лiдер пiвнiчноамериканськоi економiчноi iнтеграцii 15
2.2 Роль Мексики в НАФТА, асиметрiя вiдносин з Канадою. 18
2.3 Роль Канади в НАФТА, асиметрiя вiдносин з Мексикою. 21
Роздiл 3. Перспективи розвитку НАФТА. 24
3.1 НАФТА i проблема створення панамериканськоi зони вiльноi торгiвлi 24
3.2 Роль НАФТА у свiтових глобалiзацiйних процесах. 27
3.3 Перспектива розвитку економiчних вiдносин Украiни з краiнами членами НАФТА 29
Висновок. 33
Список використаноi лiтератури. 36
ВступДля сьогоднiшнiх мiжнародних економiчних вiдносин характернi новi кiлькiснi i якiснi характеристики. Основнi форми свiтогосподарських зв'язкiв, мiжнародна торгiвля, рух капiталiв, мiграцiя населення i трудових ресурсiв, транснацiональна дiяльнiсть, нарештi, iнтеграцiйнi процеси у свiтi - досягли небачених ранiше масштабiв. Змiнилися iхнi мiсце i роль у розвитку сучасного суспiльства.
Прикметою часу стаi рiзке збiльшення динамiчностi i масштабiв мiграцii населення, трудових ресурсiв, що веде до мiжнародного перемiщення такого важливого фактора виробництва, як праця. У цей процес залученi десятки мiльйонiв людей. Диверсифiкувалися регiони постачальники ресурсiв iммiгрантiв, iх якiсний, квалiфiкований склад. У свою чергу iнтеграцiйний варiант розвитку полегшуi пересування робочоi сили, знiмаючи офiцiйнi границi i скасовуючи багато формальностей. Процеси iнтеграцii та глобалiзацii набули суспiльного характеру.
Особливий iнтерес до стратегiчного регiоналiзму виявляють Сполученi Штати Америки. Так, з 1 сiчня 1994 р. на територii США, Канади i Мексики вступила в дiю Угода про створення Пiвнiчноамериканськоi зони вiльноi торгiвлi (НАФТА). Як показуi iсторичний досвiд, торгово-економiчнi вiдносини мiж трьома краiнами були i залишаються основним фактором розвитку пiвнiчноамериканського господарського комплексу.
Основна мета даноi роботи полягаi у дослiдженнi особливостей функцiонування Пiвнiчноамериканськоi зони вiльноi торгiвлi та асиметрii економiчних вiдносин мiж краiнами-членами угоди зокрема.
Поставлена мета обумовила необхiднiсть вирiшення ряду взаiмоповтАЩязаних завдань:
В· розглянути фактори створення зони вiльноi торгiвлi в Пiвнiчнiй Америцi;
В· дослiдити передумови iнтеграцii в рамках НАФТА;
В· вивчити форми й особливостi взаiмодii краiн у рамках НАФТА
В· розкрити перспективи розвитку НАФТА
Предметом курсовоi роботи i економiчнi вiдносини, що виникають в процесi функцiонування Пiвнiчноамериканськоi зони вiльноi торгiвлi.
ОбтАЩiктом курсовоi роботи i Пiвнiчноамериканська зона вiльноi торгiвлi (НАФТА).
Курсова робота складаiться iз трьох роздiлiв, в яких послiдовно дослiджуiться поставлена проблема.
Роздiл 1. НАФТА - Пiвнiчноамериканська зона вiльноi торгiвлiСамим розвинутим iнтеграцiйним угрупуванням на американському континентi i Пiвнiчноамериканська зона вiльноi торгiвлi (тАЬNorth American Free Trade AreaтАЭ тАУ НАФТА), утворена в сiчнi 1994 року США, Канадою i Мексикою. НАФТА i в даний час найбiльшою в свiтi регiональною зоною вiльноi торгiвлi, з населенням в 406 млн. чол. i сукупним валовим продуктом у розмiрi 10,3 трильйона доларiв. Угода про Пiвнiчноамериканську зону вiльноi торгiвлi мiстить комплекс домовленостей, що розповсюджуються крiм торгiвлi на сферу послуг i iнвестицiй, i вперше об'iднуi промислово розвинутi держави i краiну, що розвиваiться.
Створення зони вiльно торгiвлi в пiвнiчноамериканському регiонi було обумовлено рядом чинникiв: по-перше, географiчною близькiстю краiн-учасниць i елементами взаiмодоповнювання структур нацiональних економiк; по-друге, тiсними торговими зв'язками мiж ними i виробничою кооперацiiю, що розширяiться; по-третi, мережею пiдконтрольних пiдприiмств американських ТНК в Канадi та Мексицi i Канадських ТНК в США i, нарештi, посиленням позицiй РДС, Японii i нових iндустрiальних краiн на свiтовому ринку [17, c.53].
Про масштаби економiчного взаiмозв'язку США, Канади i Мексики на основi взаiмноi торгiвлi i руху капiталу можна судити за наступними даними. В США реалiзовуiться близько 75-80% канадського експорту (20% ВВП Канади). Частка США в iноземних прямих iнвестицiях в Канадi тАУ понад 75% i Канади в США тАУ 9%. В США прямуi близько 70% мексиканського експорту, а звiдти поступаi 65% мексиканського iмпорту. Частка США в загальному притоцi прямих iноземних iнвестицiй до Мексики перевищуi 60%. ВВП США в 14,5 раз перевершуi ВВП Канади i в 19 разiв тАУ Мексики [12].
Угоду про НАФТА можна вважати принципово новим етапом в процесi лiбералiзацii торгiвлi товарами i послугами, а також iнвестицiй мiж США, Канадою i Мексикою. На вiдмiну вiд Захiдноi РДвропи в Пiвнiчнiй Америцi iмпульси до створення господарського комплексу йшли тАЬвiдтАЭ низу до верху тАУ вiд прагнення до спiвпрацi мiж американськими i канадськими компанiями.
В течii XX в. поступово розмивалися межi мiж США i Канадою шляхом вiдносно вiльного руху товарiв, капiталу, робочоi сили. Якiсна змiна економiчних вiдносин мiж США i канадою вiдбулася в 1988 р., коли на мiждержавному рiвнi була укладена американо-канадська угода про вiльну торгiвлю. Воно передбачало взаiмнi зобов'язання двох краiн лiквiдовувати обмеження в торгiвлi товарами i послугами (на транспортi, в телекомунiкацiях, комп'ютерних, фiнансових системах, в областi туризму), вiдмiнити обмеження на iноземну власнiсть в кредитно-фiнансовiй системi Канади i канадських банкiв в США i ряд iнших положень.
За чисельнiстю населення, за об'iмом сукупного валового продукту i ряду базових економiчних показникiв пiвнiчноамериканське iнтеграцiйне угрупування сопоставимо з РДвропейським союзом. НАФТА володii могутнiм (особливо завдяки США) економiчним потенцiалом, наприклад, щорiчний об'iм виробництва товарiв i послуг США, Канади i Мексики дорiвнюi 5 трильйонам доларiв, а iх частка в свiтовiй торгiвлi складаi майже 20%.
Структура пiвнiчноамериканського iнтеграцiйного комплексу маi своi особливостi в порiвняннi з iвропейською моделлю iнтеграцii.
РЖнша особливiсть пiвнiчноамериканського економiчного угрупування полягаi в тому, що ii учасники знаходяться в рiзних стартових умовах. Якщо Канадi за останнi десятирiччя вдалося наблизитися по головних економiчних макропоказниках (об'iму ВВП на душу населення, продуктивностi працi) до США, то Мексика, довгi роки що знаходилася на положеннi економiчно вiдсталоi держави з великою зовнiшньою заборгованiстю, поки що помiтно вiдстаi вiд цих краiн по основних базових показниках [21, c.74].
Створення в 1994 р. НАФТА вiдображаi новий пiдхiд в теорii i практицi iнтеграцii. Вперше держава тАЬтретього мирутАЭ добровiльно об'iдналася з двома високорозвинутими краiнами. Рiзниця в розмiрах ВВП на душу населення мiж Мексикою i США досягаi 6,6 рази, а з Канадою тАУ 4,1 рази. Такий iстотний розрив в рiвнях економiчного розвитку краiн-членiв утрудняi створення iдиного господарського комплексу.
Ключовими моментами угоди про НАФТА, детально регламентуючого багато аспектiв економiчних вiдносин мiж сусiднiми краiнами, i:
В· вiдмiна всiх митних зборiв на товари, якими торгують мiж собою США, Канада i Мексика, до 2010 року;
В· поетапне скасування значного числа нетарифних бар'iрiв в торгiвлi товарами i послугами;
В· пом'якшення режиму для пiвнiчноамериканських капiталовкладень в Мексицi;
В· лiбералiзацiя дiяльностi американських i канадських банкiв на фiнансовому ринку Мексики;
В· захист пiвнiчноамериканського ринку вiд експансii азiатських i iвропейських компанiй, що намагаються уникнути американських мит шляхом реекспорту своiх товарiв в США через Мексику;
В· створення американо-канадськоi арбiтражноi комiсii.
Таким чином, угода про створення НАФТА припускаi, що краiни учасницi збережуть нацiональнi митнi тарифи в торгiвлi з третiми краiнами, i у взаiмнiй торгiвлi поле перехiдного перiоду в 10 рокiв (в деяких випадках тАУ 15 рокiв) в цiй економiчнiй зонi буде вiльний обiг товарiв. Воно розповсюджуiться на товари, якi квалiфiкуються як виробленi в США, Канадi i Мексицi. Реалiзацiя угоди приведе до усунення всiх тарифних i нетарифних бар'iрiв в торгiвлi. Крiм того, воно передбачаi полiпшення торгiвлi послугами, встановлення справедливих правил для взаiмних iнвестицiй i здiйснення державних закупiвель, посилення захисту прав на iнтелектуальну власнiсть, створення механiзму врегулювання суперечок [12].
Усуваючи тарифи i iншi протекцiонiстськi бар'iри, НАФТА встановлюi обмежувальнi правила торгiвлi рядом товарiв i iнвестицiй в деяких секторах економiки, особливо тАЬчутливихтАЭ до iноземноi конкуренцii (це вiдноситься до сiльського господарства, енергетики, продукцii автомобiльноi промисловостi, текстильних виробiв). Крiм цього угода мiстить обмовки, що дозволяють тимчасово вiдновити захист для галузей промисловостi, яким завдано збитку iмпортом вiдповiдноi продукцii.
В угодi всi товари розбитi на три великi групи тАУ промисловi (без текстильних товарiв), сiльськогосподарськi i текстильнi вироби, включаючи одяг. Для кожноi групи розробленi графiки зниження мит, а на ряд промислових товарiв було передбачене i здiйснене негайно зняття мит. Мита на решту товарiв намiчено вiдмiнити протягом 5, 10 i 15 рокiв. Вiдмiннiсть графiкiв зниження мит на промисловi товари (з тимчасовим iнтервалом в п'ять рокiв) обумовлена тАЬчутливiстютАЭ вiдповiдних галузей промисловостi до iмпорту конкуруючих виробiв.
Диференцiйованi умови лiбералiзацii торгiвлi передбаченi i для окремих краiн тАУ учасниць угоди. Наприклад, мексиканськi тарифи на iмпорт американських промислових товарiв будуть усуненi протягом 10 рокiв. При цьому приблизно половина мексиканських мит усуваiться при вступi угоди в силу; надалi (в перебiгу п'яти рокiв) до 70% всiх товарiв iз США ввозитимуться до Мексики безмитно. З боку США Мексика отримуi полегшений доступ до великоi частини пiвнiчноамериканського ринку; зняття мит в перебiгу п'яти рокiв розповсюджуiться майже на 90% промислових виробiв. В той же час тарифи на незначне число виробiв, тАЬчутливихтАЭ для американськоi промисловостi, не будуть лiквiдованi практично до кiнця 15-рiчного перiоду.
У взаiмнiй торгiвлi США i Канади iснуi домовленiсть не змiнювати графiки зниження тарифiв, ранiше розробленi в рамках двосторонньоi угоди мiж ними в 1989 роцi [12, 17].
Поетапне зниження митних тарифiв в рамках НАФТА вiдбуваiться виходячи з базових ставок, що дiяли на 1 липень 1991 року. Вiдносно правил походження товарiв НАФТА встановлюi наступнi вимоги: товар повинен бути повнiстю вироблений в пiвнiчноамериканськiй зонi вiльноi торгiвлi або iстотно перетворений в новий товар i вiдповiдно потрапляти пiд iншу тарифну позицiю Гармонiзованоi системи. Для деяких товарiв (автомобiлi, хiмiчнi продукти, взуття), крiм того, необхiдно щоб не менше 50-60% компонентiв були виробленi в краiнах тАУ учасницях угоди.
В НАФТА фактично встановлюiться нацiональний режим в торгiвлi, причому вiн розповсюджуiться не тiльки на товари, але i на послуги, включаючи право iнвестувати в сферу послуг i продавати послуги закордон. Наприклад, у сферi фiнансових послуг НАФТА даi можливiсть банкам США i фiрмам, дiючим на ринку цiнних паперiв, функцiонувати в Мексицi вперше за останнi пiвстолiття представництва з повним набором функцiй.
Угода про створення НАФТА встановлюi 5 основних принципiв захисту iноземних iнвесторiв i iх iнвестицiй в зонi вiльноi торгiвлi: недискримiнацiйний режим; зняття особливих вимог до iнвестицiй або iнвесторiв (цi вимоги звичайно вiдносяться до видiв дiяльностi, здiйснюваних по розпорядженню держави або схваленим iм, як умова установи або функцiонування iноземних пiдприiмств в конкретнiй краiнi); вiльне перемiщення фiнансових коштiв, що мають вiдношення до iнвестицiй; експропрiацiя тiльки вiдповiдно до мiжнародного права; право звертатися до мiжнародного суду у разi порушення Угоди.
Вiддаючи належне важливому значенню НАФТА для розвитку регiональноi спiвпрацi, американськi експерти вiдзначають, що угода приносить вiдносно скромнi результати економiкам США i Канади, оскiльки мiж обома краiнами i до угоди були порiвняно невеликi обмеження в торгiвлi i в областi трансграничних iнвестицiй [7, c.113].
Проте вона принесе вигоди економiцi Мексики. Однiii з головних цiлей угоди, з позицiй iнтересiв США, i забезпечення подальшого проведення економiчних реформ в цiй краiнi. Цi реформи, як очiкуiться, створять бiльш передбачений, стабiльний пiдприiмницький клiмат для американських i канадських експортерiв i iнвесторiв. Мексика сподiваiться, що iз створенням сприятливого клiмату в областi торгiвлi i iнвестицiй можна чекати притоки капiталiв i збiльшення зайнятостi. Крiм цього Мексика зацiкавлена в ослабленнi протекцiонiзму США i розширеннi експорту в США i Канаду, а також в отриманнi доступу до нових технологiй i природних ресурсiв.
В цiлому реалiзацiя НАФТА, як вважають експерти, призведе до пiдвищення темпiв зростання США i Канади максимум на 0,5 процентнi пункти за умови одночасного виконання всiх його положень. Такий скромний ефект пояснюiться, з одного боку, порiвняно низькими бар'iрами в торгiвлi i активнiй iнвестицiйнiй дiяльностi мiж США i Канадою ще до укладання угоди, що сприяло взаiмному перемiщенню товарiв i послуг, а з iншою тАУ вiдносно невеликим розмiром економiки Мексики в порiвняннi з американською i канадською. Для Мексики вигода, за найоптимiстичнiшим прогнозом, оцiнюiться в 11% зростання ВВП [6, c.285].
Таким чином, iнтеграцiйнi процеси в НАФТА порiвняно з РДС вiдрiзняють домiнуюче положення США в пiвнiчноамериканському економiчному регiонi, слабку взаiмозалежнiсть економiк Канади i Мексики i пов'язану з цими процесами асиметричнiсть економiчноi взаiмодii США, Канади i Мексики.
Змiна полiтичноi i економiчноi ситуацii в свiтi в кiнцi 80-х рокiв, активiзацiя iнтеграцiйних процесiв в РДвропi i Азiатсько-тихоокеанському регiонi, зростаюча конкуренцiя з боку Японii, соцiально-полiтичнi реформи в краiнах Латинськоi Америки знову пiдняли питання про економiчну взаiмозалежнiсть США, Канади i Мексики, про необхiднiсть ВлповерненняВ» американського бiзнесу в Захiдну пiвкулю i зрештою про створення Пiвнiчноамериканськоi зони вiльноi торгiвлi, яка, по словах колишнього президента США Б. Клiнтона, Влстане основою для просування до об'iднання всiii Латинськоi Америки тАФ з населенням 700 млн. чоловiк тАФ в торгову одиницю, яка принесе процвiтання всiм народам, що проживають на американському континентiВ». Необхiдно вiдзначити, що при пiдготовцi договору Мексика, Канада i США розглядали значення, потенцiал НАФТА з рiзних позицiй.
Для США пiвнiчноамериканська угода покликана забезпечити прирiст не тiльки економiчноi, але i геополiтичноi потужностi Сполучених Штатiв. Вона тАФ складова частина стратегiчноi полiтики США, направленоi на досягнення широкомасштабноi мети: вiльний рух американських товарiв i послуг, вiльний доступ для американських iнвестицiй, захист прав iнтелектуальноi власностi, зростання конкурентоспроможностi, використовування нових регiональних порiвняльних переваг за рахунок об'iднання високих технологiй i iнвестицiй США з дешевою робочою силою Мексики i дешевими багатими природними ресурсами обох краiн-сусiдiв. Колишнiй помiчник з економiчних питань державного секретаря США Роберт Золiк так охарактеризував важливiсть пiвнiчноамериканськоi iнтеграцii: ВлНАФТА тАФ добра стратегiчна можливiсть забезпечити, усилити i розвивати континентальну базу в економiчних i полiтичних вiдносинах, з тим, щоб укрiплювати економiчну потужнiсть, лiдерство i всесвiтнiй вплив Америки. НАФТА буде ключовим компонентом в розробцi i укладанню глобальних, регiональних i двостороннiх угод, що служать американським iнтересамВ». Вже тодi в 1992p. йшлося про Влодин континент i одну економiкуВ» [17].
Для Мексики НАФТА була необхiдна для успiшного виконання економiчних реформ, модернiзацii економiки. У минулому Мексика була краiною, залежною вiд експорту нафти, сьогоднi вона i чистим експортером промислових товарiв, що забезпечуi стiйке економiчне зростання. В ходi переговорiв Мексика добивалася забезпечення надiйного доступу на найбiльший в свiтi ринок (з перспективою витiснення звiдти Влазiатських тигрiвВ»), збiльшення потоку iнвестицiй, включаючи повернення мексиканських капiталовкладень, а також зниження рiвня захисту ринку США. Участь Канади в переговорах надавала для Мексики можливiсть вiдкриття нового експортного ринку i джерела iнвестицiй.
Крiм того, створення зони вiльноi торгiвлi може забезпечити бiльш надiйний iнвестицiйний клiмат в Мексицi, а значить, залучить капiтали i з третiх краiн.
Зацiкавленiсть Канади в членствi в НАФТА пов'язана з можливiстю не тiльки збереження переваг CUSFTA, але i модифiкацii деяких ii положень, а також забезпечення надiйного доступу своiх товарiв на мексиканський ринок, а в майбутньому на швидко зростаючi ринки латиноамериканських краiн.
На новому Влвитку цивiлiзацiйноi еволюцiiВ», на етапi пiдписання НАФТА США, Канада i Мексика визнали необхiднiсть змiцнення взаiмноi дружби i спiвпрацi; сприяння гармонiйному розвитку свiтовоi торгiвлi; створення розширеного i надiйного ринку для своiх товарiв, послуг i капiталiв; усунення перешкод в торгiвлi; встановлення чiтких i взаiмовигiдних правил ведення торгiвлi з тим, щоб забезпечити стабiльний розвиток економiки, сприяти iнновацiйним процесам, пiдвищити рiвень життя населення [17, 12].
Як i iншi регiональнi iнтеграцiйнi блоки, НАФТА органiзоване з метою розширення економiчних зв'язкiв (перш за все, взаiмноi торгiвлi) мiж краiнами-учасниками. Забороняючи державам-членам дискримiнацiю вiдносно взаiмних товаропоставок i iнвестицiй, НАФТА встановлюi протекцiонiстськi правила проти зовнiшнiх виробникiв (зокрема, в текстильнiй промисловостi i автомобiлебудуваннi).
Економiчна iнтеграцiя в Пiвнiчнiй Америцi вiдрiзняiться вiд iнтеграцii в Захiднiй РДвропi i Азii, заснованiй на злагодженiй регулюючiй дiяльностi багатьох високорозвинутих держав.
В iнших регiонах iнтеграцiя здiйснювалася зверху ВлвнизВ», коли мiжурядовi угоди стимулювали контакти пiдприiмцiв рiзних краiн. В НАФТА, навпаки, процес iнтеграцii йшов ВлвiдВ» низу до верху: спочатку високого рiвня досягли мiжкорпоративнi зв'язки, а потiм на iх основi приймалися мiждержавнi угоди.
Усерединi НАФТА, на вiдмiну вiд РДС i АТЕС, i тiльки один центр економiчноi сили тАУ США, чия економiка у декiлька разiв перевершуi Канаду i Мексику разом узятi. Ця моноцентричнiсть полегшуi управлiння (краiна-лiдер легко може нав'язати своi рiшення бiльш слабим партнерам), але одночасно створюi середовище потенцiйних конфлiктiв (партнери США можуть виявитися незадоволеними своiм пiдлеглим положенням). Крiм того, iнтеграцiя виявляiться однобокою: Канада i Мексика тiсно iнтегрована з США, але не один з одним.
Через моноцентричнiсть в НАФТА немаi спецiальних наддержавних iнститутiв (як РДвропарламент в РДС), оскiльки вони стали б лише придатком до адмiнiстрацii США. Центральним органiзацiйним iнститутом НАФТА i Комiсiя по вiльнiй торгiвлi на рiвнi мiнiстрiв торгiвлi, яка стежить за виконанням угоди i сприяi вирiшенню суперечок, що виникають при його iнтерпретацii. Вона контролюi дiяльнiсть 30 комiтетiв i робочих груп. Якщо яка-небудь краiна зважиться iгнорувати рiшення Комiсii, то вона зiткнеться з торговими i iншими санкцiями iнших партнерiв по блоку.
Основнi показники соцiально-економiчного розвитку краiн-членiв Нафта наведено у таблицi 1.1.
Таблиця 1.1
Показники соцiально-економiчного розвитку краiн тАУ членiв НАФТА в 2005 роцi [17]
| Показник | США | Канада | Мексика | НАФТА |
| Населення (млн. чол.) | 278,2 | 30,5 | 97,4 | 406,1 |
| Територiя (тис. кв. км) | 9364 | 9971 | 1958 | 21293 |
| ВВП (млрд. дол.) | 9152,1 | 634,9 | 483,7 | 10270,7 |
| ВВП на душу населення (млрд. дол.) | 32921 | 20481 | 4966 | 25291 |
| Золотовалютнi резерви (млрд. дол.) | 120,0 | 56,3 | 63,6 | 239,9 |
| Експорт (млрд. дол.) | 695,2 | 238,4 | 136,7 | 1070,3 |
| РЖмпорт (млрд. дол.) | 1059,1 | 220,2 | 148,7 | 1428,0 |
| Сальдо (млрд. дол.) | -363,9 | 18,2 | -12,0 | -357,7 |
| Частка в свiтовому експортi (%) | 12,8 | 4,4 | 2,5 | 19,7 |
| Експорт послуг (млрд. дол.) | 253,4 | 34,2 | 11,8 | 299,4 |
| РЖмпорт послуг (млрд. дол.) | 180,4 | 38,5 | 13,8 | 232,7 |
| Частка в свiтовому експортi послуг (%) | 19,9 | 2,7 | 0,9 | 23,5 |
| Експортна квота (%) | 7,6 | 37,5 | 28,3 | 10,4 |
| РЖнвестицiйний клiмат (частка iноземного капiталу в загальному об'iмi прямих iнвестицiй %) | 10,6 | 19,6 | 10,5 | 10,2 |
Розглянемо, якi переваги у торгiвлi отримали краiни, якi беруть участь в угодi. Так, за перiод з 1993 по 2005 рр. вiдбулося збiльшення iнвестицiйних та торгових потокiв мiж краiнами-членами НАФТА на 173%, з 297 млрд. дол. США до 810 млрд. дол. США. Кожного дня товаропотiк мiж трьома краiнами становить приблизно 2,2 млрд. дол. США.
Експорт США, за аналiзований перiод, зрiс загалом на 77%, а з краiнами НАФТА на 133%. Канада та Мексика для США, на сьогоднi, i найбiльшими торговими партнерами. Так, експорт США в Канаду, за перiод iснування угоди, зрiс на 62%, а в Мексику на 106% при загальному збiльшеннi експорту в iншi краiни на 36% (рис. 1.1) [17].
Рис. 1.1 Збiльшення експорту США з 1993 по 2005 рр. [17]
З моменту заснування НАФТА експорт сiльськогосподарськоi продукцii з Мексики та Канади до США зрiс на 55%. Участь у НАФТА i досить сприятливим для сiльського господарства Мексики, так експорт сiльськогосподарськоi продукцii до США зрiс на 5,7 млрд. дол. США за останнi 12 рокiв.
У 2005 роцi 63% iмпорту Мексики приходилось на США (рис.1.2).
Рис. 1.2 Збiльшення iмпорту Мексики з 1993 по 2005 рр. [17]
За перiод з 1993 по 2005 рр. вiдбулося збiльшення реального ВВП США на 48%, Канади на 49%, Мексики на 40%. Обсяг iнвестицiй з США до Мексики, за розглянутий перiод, зрiс на 242%, а до краiн якi не i членами НАФТА тiльки на 148%. РЖнвестицii Мексики в економiку США, за даний перiод, зросли на 280%, в той час як до iнших краiн на 185% [17].
Товаровиробники трьох краiн - учасниць НАФТА розглядають ринок трьох краiн як iдине цiле i це i основним досягненням даноi угоди.
Роздiл 2. Форми й особливостi взаiмодii краiн у рамках НАФТАВ 20 ст. США вiдстоювала принципи лiбералiзацii свiтовоi торгiвлi. НАФТА створюi прецедент лiберального врегулювання нових сфер, поки що не регульованих в рамках ВТО, тАУ таких, наприклад, як iнвестицii, права на iнтелектуальну власнiсть, торгiвля послугами. Тому саме США виступили iнiцiаторами укладання Пiвнiчноамериканськоi угоди про свободу торгiвлi (НАФТА) з Канадою i Мексикою.
Оскiльки НАФТА демонструi ефективнiсть регiональних кооперацiйних зв'язкiв, iншi краiни Латинськоi Америки i iснуючi тут регiональнi об'iднання (МЕРКОСУР, Андськiй пакт i iн.) ведуть переговори про створення загальноамериканського iнтеграцiйного союзу ФТАА (Free Trade Agreement Americas - FTAA) на основi НАФТА. Ця iдея також пiдтримуiться США, прагнучих укрiпити загальноамериканську економiчну iнтеграцiю для економiчноi конкуренцii iз Захiдною РДвропою (блоком РДС) i схiдно-азiатськими краiнами (блоком АТЕС).
За iнiцiативою Вашингтона, в Майамi в 1994 груднi була органiзована перша пiсля 1967 зустрiч глав держав i урядiв краiн двох Америк (Пiвнiчноi i Пiвденноi). Саме в ходi цього саммiту США була висунута iдея створення iдиноi американськоi зони вiльноi торгiвлi з орiiнтиром на усунення до 2005 всiх бар'iрiв для розвитку торгiвлi в захiднiй пiвкулi. В 1995 заявку про приiднання до НАФТА подала ще одна латиноамериканська краiна, що розвиваiться, Чилi. Адмiнiстрацiя США пiдтримала план приiднання Чилi до НАФТА, проте в кiнцi 1997 конгрес США заблокував цей план, що ослабило позицii США напередоднi другого ВлСаммiту АмерикВ», що вiдбувся в квiтнi 1998 в Сантьяго (Чилi). В ходi цiii зустрiчi лiдерам 34 краiн захiдноi пiвкулi не вдалося добитися угоди про будь-якi практичнi заходи, вони домовилися лише про необхiднiсть вести переговори по проблемi створення ФТАА.
Плани США розширювати НАФТА на пiвдень зустрiчають серед латиноамериканських краiн насторожене вiдношення. Бразилiю, Аргентину i низку iнших Влнових iндустрiальних краiнВ» Латинськоi Америки не влаштовуi модель економiчних вiдносин в рамках НАФТА мiж розвинутими (США, Канада) i краiнами, що розвиваються (Мексика). Хоча економiчна лiбералiзацiя в НАФТА дала сильний iмпульс розвитку економiки Мексики, проте зростання мексиканського експорту вiдбуваiться в значнiй мiрi за рахунок ВлмакiладорасВ», тобто складальних пiдприiмств тАУ фiлiалiв американських компанiй. В структурi мексиканського iмпорту iз США на комплектуючi доводиться приблизно 75%. Така залежнiсть не дозволяi латиноамериканським партнерам США розраховувати на iстотнi конкурентнi переваги, розвивати повнi технологiчнi виробничi ланцюжки усерединi краiни i експортувати кiнцеву продукцiю. У результатi складальнi експортнi виробництва вiдносно благополучнi, проте це створюi Вланклавну економiкуВ», не приводить до якiсноi модернiзацii господарства в цiлому [18, c.71]
Економiчний вплив НАФТА на Сполученi Штати. Сполученi Штати в результатi укладання цiii угоди отримали значнi вигоди:
В· в переважнiй бiльшостi галузей були поступово зведенi до мiнiмуму бар'iри проти iноземних виробникiв з краiн-партнерiв по НАФТА, що дозволяло закупляти у них багато товарiв дешевше, нiж в самих США;
В· перед американськими компанiями вiдкрилися набагато бiльш широкi можливостi доступу на ринки краiн-сусiдiв, що розширювало ринок збуту.
Участь США в регiональному iнтеграцiйному процесi перетворилася на могутнiй чинник довгостроковоi позитивноi дii на внутрiшньоекономiчний розвиток.
Загальний товарообiг з Мексикою тiльки за 1993тАУ1997 вирiс майже в 2,5 рази (з 80,5 млрд. дол. до 197 млрд. дол.), з Канадою тАУ майже в 2 рази (з 197 до 364 млрд. дол.). На обидвi цi краiни доводиться третина зовнiшньоi торгiвлi США. Статус безмитних товарiв розповсюдився вже на двi третини всього американського експорту в регiонi, i цi можливостi продовжують розширятися. США потребують такоi регiональноi економiчноi iнтеграцii для пiдвищення своii конкурентоспроможностi по вiдношенню до основних економiчних суперникiв тАУ РДС i Японii [9].
В той же час рiзнi екологiчнi i профспiлковi групи в США, як i багато членiв американського Конгресу, побоюються перемiщення американськоi дiловоi активностi до Мексики з ii низькими трудовими i екологiчними стандартами. Крiм того, американцi бояться потоку iммiгрантiв з Мексики, який в 2005-му вже досяг 400 тис. чоловiк в рiк. Подiбна Вллатиноамериканiзацiя СШАВ» видаiться багатьом американцям загрозою iх цивiлiзацii, заснованоi на цiнностях протестантськоi iвропейськоi культури.
Для Мексики членство в НАФТА означаi гарантований доступ на американський ринок, поглинаючий приблизно 80% всього мексиканського експорту, збiльшення притоку iноземних iнвестицiй. Прагнення до економiчноi iнтеграцii з США стало стимулом неолiберальних реформ, проведених мексиканським урядом ще на початку 1980-х, вiдмови вiд iмпортозамiщуючоi стратегii розвитку.
Через регiональне об'iднання з США Мексика стала поступово iнтегруватися в глобальну економiку. Особливе значення для неi мало також позитивне рiшення питання про зовнiшнiй борг пiсля значних фiнансових втрат, понесених в 1980-i: мексиканський уряд добився крупних кредитiв вiд США для реалiзацii угод по вiльнiй торгiвлi. Багато iноземних компанiй сталi переносити свою дiяльнiсть на територiю Мексики з метою проникнення на американський i канадський ринки.
Критики мексиканського членства в НАФТА указують на те, що вигодами вiд нього користуiться майже виключно елiта, але не трудящi. Привабливiсть Мексики для iноземних пiдприiмцiв пов'язана багато в чому з низьким рiвнем життя (низькою оплатою працi) i низькими екологiчними стандартами. Тому США не проявляють сильноi зацiкавленостi в полiпшеннi життiвого рiвня мексиканцiв.
Участь в НАФТА повернула Мексику до такоi програми торговоi лiбералiзацii i реструктуризацii економiки, яка в майбутньому робить вiдхiд вiд неi скрутним, а повернення до економiчноi самостiйностi тАУ практично неможливим [9, 4].
Сьогоднi Мексика i для Канади шостим експортним ринком i четвертим джерелом iмпортних товарiв. Об'iм товарообiгу Канади з Мексикою перевищуi 14 млрд. дол. i поступаiться тiльки канадськiй торгiвлi з США, Китаiм, Японiiю i, трохи, з Великобританiiю. Вiн перевершуi канадську торгiвлю з такими краiнами, як Нiмеччина, Францiя, РЖталiя. В Карибо-латинськiй Америцi Мексика i канадським торговим партнером номер один: товарообiг з нею в 5 разiв бiльше, нiж з другим канадським контрагентом тАУ Бразилiiю, в 12 разiв бiльше, нiж з Чилi, i в 14 разiв, нiж з Венесуелою. Хоча в пiслявоiнний перiод Мексика постiйно входила в першу трiйку торгових партнерiв Канади в Карибо-латинськiй Америцi, ii вiдрив вiд iнших держав нiколи не був таким значним: ще в 1996 р. канадський товарообiг з Мексикою (1,8 млрд. дол.) був практично рiвний об'iму ii торгiвлi з Бразилiiю (1,7 млрд. дол.) [17].
З свого боку, Канада тАУ другий експортний ринок Мексики i четверте джерело ii iмпорту.
При всьому тому питома вага Мексики в iмпортi Канади складаi всього 3,6%, а в канадському експортi i того менше тАУ 0,6%. Це пояснюiться тим, що левова частка канадськоi зовнiшньоi торгiвлi доводиться на ринок однiii краiни тАУ США, тодi як на частку решти всього свiту залишаiться лише 13,9% по експорту i 39,3% по iмпорту [17, 4]. В таблицi 2.1 проаналiзовано економiчне значення Мексики для Канади.
Таблиця 2.1
Економiчне значення Мексики для Канади
| В областi iмпортноi торгiвлi | 4-е мiсце в свiтi (пiсля США, КНР i Японii); 1-е мiсце в Карибо-латинськiй Америцi |
| В областi експортноi торгiвлi | 6-е мiсце в свiтi (пiсля США, Японii, Великобританii, Китаю i Нiмеччини); 1-е мiсце в Карибо-латинськiй Америцi |
В областi вивозу довгострокового
приватного капiталу | 3-е мiсце в Карибо-латинськiй Америцi пiсля Чилi i Бразилii, якщо не рахувати декiлька крихiтних держав з пiльговим податковим режимом, що використовуються як оффшори (Барбадос, Бермудськi, Кайманови i, можливо, Багамськi острови) |
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry