Британська енергетична стратегiя

ЗМРЖСТ

Вступ

Британська енергетична стратегiя в контекстi ВлЗаощаджуiмо змiни клiматуВ»

Висновок

Список джерел

ВСТУП

У роботi розглянутi пiдходи Великобританii до розробки полiтики у сферi змiни клiмату. Проаналiзовано довгостроковi тенденцii забезпечення британськоi економiки енергетичними ресурсами, а також ризики мiжнародноi енергетичноi безпеки. Представленi деякi аспекти двосторонньоi енергетичноi спiвпрацi мiж Великобританiiю i Росiiю як головним постачальником енергоносiiв до РДС.

Охорона навколишнього природного середовища i однiiю з основних складових економiчноi полiтики Великобританii. Уряд краiни вважаi, що для забезпечення життiздатного розвитку стабiльне економiчне зростання i соцiальний прогрес мають вiдбуватися паралельно зi збалансованими заходами, спрямованими на активний захист навколишнього природного середовища. Економiчнi iнструменти, поряд з iншими важелями економiчноi полiтики, вiдiграють важливу роль у досягненнi цiii мети. Тут дii принцип: хто забруднюi бiльше - платить бiльше. Хоча у Великобританii в усiх сферах економiчноi дiяльностi зробленi практичнi кроки в напрямку зниження обсягiв викидiв вуглекислого газу, на думку британського уряду, змiна клiмату залишаiться однiiю з найбiльш небезпечних загроз сталому розвитку краiни в майбутньому. З 1970-х рокiв середньорiчна температура повiтря в Центральнiй Англii збiльшилася на 1 В° С, а 2006 р. виявився найтеплiшим за останнi 348 рокiв. За орiiнтовними прогнозами британських експертiв, в перiод до 2080 середня рiчна температура повiтря в краiнi влiтку може пiдвищитися на 3-4 В° С, кiлькiсть опадiв - скоротитися на 23%, а в зимовий перiод, навпаки, - пiдвищитися на 16%; рiвень моря поблизу Лондона може пiднятися на 36 см.

БРИТАНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГРЖЯ В КОНТЕКСТРЖ. ЕКОНОМРЖЯ ЗМРЖНИ КЛРЖМАТУ

Пояснюючи причини глобального потеплiння, британськi експерти послiдовно дотримуються думки про iснування безпосереднього зв'язку мiж викидами двоокису вуглецю та збiльшенням температури земноi поверхнi. Великобританiя, частка якоi в глобальних обсягах викидiв не перевищуi 2%, виступаi впливовим прихильником Кiотського протоколу як першого реального кроку на шляху реагування на шкiдливi викиди парникових газiв.

У лютому 2003 р. Мiнiстерство торгiвлi та промисловостi Великобританii опублiкувало Бiлу книгу енергетичноi стратегii британського уряду "Наше енергетичне майбутнi - в напрямку економiки з низькою часткою викидiв вуглекислого газу", яка мiстить довгострокове стратегiчне бачення проблем в енергетичнiй сферi i пропонуi шляхи iх вирiшення. На виконання вимог Кiотського протоколу Сполучене Королiвство зобов'язалося зменшити обсяги викидiв двоокису вуглецю на 60% у перiод до 2050 р. (на сьогоднi цi зобов'язання краiни були пiдвищенi до 80%).

До недавнього часу лише двi краiни РДвросоюзу - Велика Британiя i Данiя - повнiстю задовольняли внутрiшнi споживання енергоресурсiв за рахунок власного виробництва (мал. 1) Однак у Великобританii ситуацiя зараз змiнилася, i краiнi доводиться вирiшувати проблему змiни клiмату в нових i досить незвичних умовах - адаптацii до посилюiться енергетичноi iмпортозалежностi.

Характерно, що в кiнцi XIX ст. Великобританiя займала перше мiсце у свiтi за обсягами видобутку кам'яного вугiлля (розробки покладiв якого були розпочатi ще у 1252 р. ). За рахунок цього краiна не тiльки повнiстю задовольняла своi внутрiшнi промисловi потреби, а й постачала англiйське паливо до iвропейських краiн, в першу чергу - Францiю, Пiвнiчну Нiмеччину i Росiю. XX ст. для Британii став знаковим. Вiдкриття родовищ природного газу i нафти в Пiвнiчному морi (1965 р. ) та iх комерцiйне освоiння(1975 р. ) надовго забезпечили краiнi енергетичну незалежнiсть. Однак, за сучасними оцiнками британського мiнiстерства торгiвлi i промисловостi, запаси неосвоiних вуглеводнiв на територii континентального шельфу Великобританii на сьогоднi становлять лише вiд 16 млрд. до 25 млрд. барелiв нафтового еквiвалента i будуть практично повнiстю вичерпано вже до 2028 Г. 5. Крiм того, до 2025 р. всi (за винятком однiii) дiють у Великобританii атомнi електростанцii будуть виведенi з експлуатацii. Така ситуацiя спостерiгаiться i у вугiльнiй галузi: протягом 1920-2004 рр. . кiлькiсть дiючих шахт скоротилася з 1000 до 8; власний видобуток вугiлля знизився в 2006 р. до 18,6 млн. т при сукупному попитi в 68,2 млн. т. Переорiiнтацiя краiни на iмпорт вугiлля була обумовлена такими факторами: рiзким скороченням нацiональних резервiв вугiлля, доступних для видобутку; низькою комерцiйноi привабливiстю iнвестицiй у розробку нових покладiв у зв'язку з геологiчними складнощами; цiновою конкуренцiiю з боку альтернативних галузей енергетики (атомноi i газовоi); невiдповiднiстю технологii спалювання вугiлля на британських ТЕС екологiчним стандартам РДС (директива 2001/80/ЕС).

Вже в 2005 р. обсяги iмпорту нафти в краiну вперше перевищили показники внутрiшнього видобутку, а в 2006 р. такi ж змiни торкнулися i газовiй галузi. Подiбна ситуацiя веде до того, що до 2020 р. 80% потреб Великобританii в енергоносiях будуть задовольнятися за рахунок iмпорту. Отже, теоретично краiна в майбутньому може практично повнiстю опинитися в нафтовоi залежностi вiд Норвегii, на яку сьогоднi припадаi близько половини загального обсягу iмпорту нафти (рис. 2) За прогнозами, в 2020 р. Норвегiя також буде забезпечувати близько третини обсягiв поставок газу на внутрiшнiй британський ринок, якi плануiться здiйснювати головним чином через пiдводний газопровiд "Лангелед", який введено в експлуатацiю в 2006 р. "Лангелед" - найдовший (1200 км) у свiтi пiдводний газопровiд, який з'iднуi схiдне узбережжя Великобританii з захiдним узбережжям Норвегii.

У структурi попиту на нафту у Великобританii 66% припадаi на транспортний сектор (у першу чергу автомобiльний), який протягом останнiх 20 рокiв виступаi найбiльшим споживачем енергii в стране12. Аналiз структури енергоспоживання вказуi на абсолютну залежнiсть краiни вiд вуглеводнiв в довгостроковiй перспективi. За оцiнками Мiнiстерства торгiвлi та промисловостi Великобританii, в 2020 р. нафта i газ будуть становити 4 / 5 в структурi первинного енергетичного попиту краiни. У зв'язку з цим все бiльш актуальним стаi питання диверсифiкацii енергетичних поставок.

Британський уряд вважаi, що лiбералiзацiя газового ринку РДС стане ключовим чинником забезпечення газовоi безпеки. Альтернативою поставок газу через трубопровiд (в тому числi з РДвропи через Туреччину газопроводом Набукко) будуть постачання зрiдженого природного газу (ЗПГ) морем з таких краiн, як Тринiдад i Тобаго, Катар, РДгипет. За рахунок СПГ британський уряд сподiваiться задовольняти в 2020 р. близько половини газових потреб краiни Традицiйно в довгострокових контрактах цiни на газ фiксування, проте залежнiсть iх рiвня вiд цiни на нафту iснуi i посилюiться в умовах глобальноi системноi кризи i дестабiлiзацii свiтовоi економiки.

Великобританiя не плануi встановлювати цiльовий рiвень цiн на енергоносii. Головним для неi i функцiонування прозорого, лiквiдного та конкурентоспроможного ринку як механiзму формування стабiльних цiн. Низька цiна на нафту буде загрожувати дестабiлiзацiiю краiн-виробникiв, якi значною мiрою залежать вiд виробництва нафти i газу. Це також може призвести до втрати конкурентоспроможних позицiй багатьма нафтовими родовищами краiн ОПЕК i знизити зацiкавленiсть приватних iнвесторiв вкладати кошти в новi родовища (за межами ОПЕК), що негативно вiдiб'iться на безпецi i диверсифiкацii пропозицii енергоносiiв. Невисока цiна також знизить iнтерес до iнвестицiй в поновлюванi джерела енергii.

Одночасне пiдвищення цiни на газ створить значнi проблеми для провiдних галузей британськоi промисловостi, в першу чергу хiмiчноi. Через закриття АЕС i перетворення Великобританii в нетто-iмпортування-тера газу i нафти краiна вже втратила 30% енергогенеруючих потужностей. Тому вирiшення питання енергетичноi безпеки i нагальною проблемою для британського уряду.

На найближчi 10 рокiв свiтовi резерви нафти i газу для свiтового споживання бiльш нiж достатнi. Проте в 2020 р. близько половини попиту на нафту будуть задовольняти краiни, в яких, на думку старшого консультанта компанii "Petroleum Economist" П. Хьюпера, iснують значнi ризики внутрiшньоiнестабiльностi. Виступаючи в Лондонi 5 квiтня 2006 р. на конференцii "Тенденцii у мiжнародноi енергетичноi безпеки: значення для мiжнародних вiдносин, промисловостi i свiтових ринкiв", органiзованою Вестмiнстерським енергетичним форумом (Westminster Energy Forum) спiльно з Королiвським об'iднаним iнститутом з питань дослiджень в сферi оборони i безпеки (RUSI), П. Хьюпер зазначив, що iсламський екстремiзм i основною загрозою для енергетичноi безпеки в свiтi. За його iнформацiiю, транспортно-енергетична iнфраструктура в таких краiнах, як РДмен, РЖндiя, Алжир, Колумбiя, Нiгерiя, РЖрак, i об'iктом постiйних терористичних атак (наприклад, в РЖраку здiйснюiться вiд 80 до 100 пiдривiв нафтопроводiв на рiк). Великобританiя також вважаi неприпустимою розробку РЖраном власноi ядерноi програми при iснуючому там полiтичному режимi. Офiцiйний Лондон робить ставку на Туреччину як на члена НАТО i гаранта безпеки транспортних коридорiв i критикуi полiтичну позицiю Брюсселя щодо недопущення ii членства в РДвросоюзi.

За допомогою сучасних методiв геологiчноi розвiдки доведено, що левова частка (62%) резервiв нафти сконцентрована в краiнах Близького Сходу та Пiвнiчноi Африки. Таким чином, частка краiн - членiв ОПЕК у свiтовому виробництвi нафти збiльшиться з 40% в 2006 р. до 50% в 2030 р. За рамками цiii органiзацii тiльки Росiя, краiни Центральноi Азii, Латинськоi Америки та Канада мають шанси значно збiльшити видобуток нафти в довгостроковiй перспективi. Незважаючи на те, що для родовищ газу характерна бiльш широка географiя, 56% пiдтверджених газових резервiв сконцентрованi в трьох краiнах - Росii, РЖранi та Катарi.

В урядi Т. Блера енергетична безпека була визначена як один з восьми стратегiчних прiоритетiв зовнiшньоi полiтики Великобританii на наступне десятирiччя. У новому лейбористському урядi Г. Брауна цi зобов'язання набули винятковоi важливостi. У жовтнi 2008 р. було створено Мiнiстерство з питань енергетики та змiни клiмату, до компетенцii якого стали ставитися питання енергетичноi полiтики (ранiше входили до сфери дiяльностi Мiнiстерства з питань бiзнесу, пiдприiмництва та регулятивноi реформи) i змiни клiмату (ранiше займалося Мiнiстерство навколишнього середовища, харчовоi промисловостi i сiльського господарства). На думку британських фахiвцiв, така реорганiзацiя буде сприяти розвитку багатостороннього спiвробiтництва в сферi енергетики, в першу чергу з РЖраном i Росiiю.

Росiя граi ключову роль в енергетичному балансi РДвропи. За даними РДвростату, в 2008 р. вона задовольняла 36,8% iмпорту газу, 32,1% iмпорту нафти i 27,6% iмпорту вугiлля краiн РДС-27. У структурi британського iмпорту енергоносiiв частка Росii становить 14,1% в iмпортi нафти та 47,6% (частка краiн СНД, у тому числi i РФ) в iмпортi вугiлля.

РЖмпортна цiна на газ на спотовому ринку Сполученого Королiвства складаi бiльше 600 дол. за 1000 м3, що робить його виключно привабливим товаром для виробникiв енергоресурсiв. З урахуванням того, що на Росiю припадаi лише 2% газу, споживаного в Британii, цiлком зрозумiлий iнтерес росiян як лiдерiв на свiтовому газовому ринку до придбання британських роздрiбних активiв. Слiд зазначити, що чотири з шести найбiльших британських енергорозподiльчих компанiй, що контролюють 94% британського роздрiбного ринку електроенергii та 99% ринку газу, належать iнвесторам з континентальноi РДвропи (табл. ). Така ситуацiя не викликаi заперечень з боку британських регулюючих органiв, якi повнiстю покладаються на мiць британського судочинства в рамках правовоi системи РДС (чотири з шести найбiльших юридичних компанiй свiту - "Clifford Chance", "Linklaters", "Freshfields Bruckhaus Deringer" i "Allen & Overy "- мають британське походження).

Частка ринку i державна приналежнiсть найбiльших британських енергорозподiльних компанiй (%)

Проте спроби Росii розвивати двостороннi вiдносини у газовiй сферi, зокрема, через придбання акцiй газорозподiльноi компанii "Centrica", наштовхуються на послiдовний вiдсiч з боку британських офiцiйних кiл, якi вбачають у цьому загрозу опинитися в залежностi вiд Росii як стратегiчного постачальника газових ресурсiв. Офiцiйний Лондон не приховуi свого негативного ставлення до будiвництва Пiвнiчного трубопроводу; стурбованiсть викликають i питання цiноутворення в Росii, в першу чергу - низькi тарифи на внутрiшньому ринку i цiнова полiтика по вiдношенню до краiн колишнього СРСР. Це занепокоiння аргументують тим, що низькi цiни стануть перешкодою для виходу на ринок iноземних iнвесторiв, а в Росii, начебто, не вистачить власних ресурсiв для освоiння нових родовищ, що може негативно позначитися на глобальному пропозицii енергоносiiв у майбутньому.

У травнi 2006 р. "Financial Times" опублiкувала статтю росiйського мiнiстра промисловостi та енергетики В. Христенко, в якiй вiн, слiдом за мiнiстром закордонних справ С. Лавровим, вiдповiдав на звинувачення вiце-президента США Д. Чейнi в "енергетичному шантажi i залякуваннi". В. Христенко закликав Захiд "визнати досягнення Росii в просуваннi до ринкових принципiв i демократii". Мiнiстр заявив, що росiйське "спiвпраця в енергетичнiй галузi вiльно вiд примар радянськоi епохи" i що "в загальних iнтересах позбутися застарiлих уявлень i спiльними зусиллями формувати нову концепцiю енергетичноi безпеки".

Тим не менше потеплiння в британсько-росiйських вiдносинах поки що не вiдчуваiться. Пiд час вiйни в Грузii прем'iр-мiнiстр Великобританii Г. Браун цiлком однозначно охарактеризував стан спiвробiтництва з Росiiю: "Жоднiй краiнi не можна давати можливiсть затягувати на шиi РДвропи енергетичну" зашморг ", i подii цього серпня показали, наскiльки важлива для нас диверсифiкацiя джерел енергетичних поставок ".

Бiльш оптимiстично ставиться до питання спiвпрацi з Росiiю Е. Б'юкенен, Глава британського регулюючого органу в сферi енергетики. Виступаючи на конференцii з питань забезпечення енергетичних поставок 21 травня 2007 у Лондонi в Королiвському iнститутi об'iднаному з питань дослiджень в сферi оборони i безпеки, вiн, зокрема, зазначив, що в майбутнi вiдносини мiж РДС, Великобританiiю i Росiiю в енергетичнiй сферi iснують рiзнi варiанти. З одного боку, вiн не виключаi, що Росiя, скориставшись своiм становищем головного постачальника енергоносiiв до РДС, може заволодiти внутрiшнiм британським ринком. З iншого, на його думку, створення енергетичноi мережi у Великобританii та iнших краiнах РДС на основi використання сучасних технологiй може дати значнi переваги в дiалозi з Росiiю. При цьому Е. Б'юкенен звертаi увагу на те, що Росiя, стикаючись зi складними проблемами виходу на британський ринок, може вiддати перевагу спiвпрацю з Китаiм.

Такий стан справ, здаiться, не дуже хвилюi Росiю. Поки британськi чиновники наполегливо попереджають про наближення екологiчних катастроф, закликаючи краiни, що розвиваються вiдмовитися вiд енергоiмних виробництв i перейти на торгiвлю "повiтрям" у виглядi квот на викиди вуглекислого газу, росiйський капiтал прокладаi "октановi" шляху на британському роздрiбному ринку. У 2006 р. "Газпром" все-таки вийшов на нього, купивши невелику приватну компанiю "Pennine Natural Gas Limited" в пiвнiчно-захiднiй Англii, а також 50% акцiй "Wingas Storage UK" (групи BASF, що маi лiцензiю на розробку газового родовища в графствi Лiнкольншир на сходi Англii, з метою його перетворення в пiдземне газове сховище). За оцiнками британських аналiтикiв, частка "Газпрому" на британському роздрiбному ринку в середньостроковiй перспективi може вирости до 10-15%.

Згiдно з розрахунками Мiжнародного енергетичного агентства, необхiдний обсяг свiтових iнвестицiй у розвиток енергетичного сектора в перiод 2005-2030 рр. . повинен скласти 20 трлн. дол . . Стимулюючи iнвестицii в розвиток нацiональноi енергетики, британськi чиновники роблять ставку на динамiчне зростання кiлькостi малих i середнiх компанiй, якi iнвестують в енергетичний сектор, а також у неосвоiнi резерви в Пiвнiчному морi, для розвiдки i видобутку яких необхiднi технологii бурiння на значних глибинах. Крiм того, закриття АЕС потребуi великих iнвестицiй в будiвництво сховищ для вiдпрацьованого ядерного палива. Однак переконати бiзнес вкладати кошти в технологii, на основi яких можна модернiзувати британську енергетичну iнфраструктуру з метою збереження навколишнього природного середовища, непросто, оскiльки iхня комерцiйна привабливiсть поки залишаiться досить сумнiвною. Разом з тим зволiкання може обернутися катастрофою для подальшого розвитку краiни, громадяни якоi звикли до комфортного i заможного життя.

Пiсля Другоi свiтовоi вiйни Великобританiя поступово переорiiнтувала своi виробництво зi сфери промислових товарiв у сферу послуг. У 1970-2003 рр. . частка обробноi промисловостi у галузевiй структурi британського ВВП скоротилася з 33 до 15,7%, а частка дiлових i фiнансових послуг, включаючи доходи вiд нерухомостi, збiльшилася з 18 до 30,7%. Загалом на сферу послуг сьогоднi припадаi майже 80% ВВП краiни. У сучаснiй Великобританii споживають набагато бiльше, нiж виробляють. Вона маi друге за абсолютними показниками негативне сальдо в торгiвлi товарами пiсля США у свiтi, величина якого збiльшилася в 10 разiв за останнi 10 рокiв. При цьому банкiвський борг домашнiх господарств найбiльший у свiтi i становить понад 180% вiд доходу пiсля сплати податкiв. Таким чином, навiть якщо британцi i були б готовi стримати своi "споживчi апетити", вiдмова вiд борговоi економiки занурив б краiну в економiчний хаос.

Як свiдчить наведений аналiз, традицiйнi енергетичнi джерела Великобританii поступово вичерпуються, а iнвестицii в новi технологii поки що не вирiшують проблем забезпечення енергетичного балансу. Стан вiдносин Великоi Британii з краiнами, багатими ресурсами, також не додаi оптимiзму. Прихiд до влади новоi полiтичноi команди на чолi з колишнiм мiнiстром фiнансiв Г. Брауном, яка не маi достатнього досвiду у зовнiшнiй полiтицi, може лише погiршити i без того складнi вiдносини краiни iз зовнiшнiм свiтом. Але, здаiться, британцi, як завжди, знайшли нестандартне рiшення проблеми, бачачи вихiд з ситуацii, що склалася в . . . "Глобальне потеплiння".

Сполучене королiвство з надзвичайною наполегливiстю закликаi свiтову громадськiсть до активних дiй щодо запобiгання катастрофiчних наслiдкiв змiни клiмату. Така полiтика стала центральним елементом енергетичноi стратегii британського уряду. З метою своiчасного реагування на змiну клiмату у Великобританii розроблена потужна законодавча i регулятивна база, прийнятi стратегii i програми, якi покликанi стати путiвником для iнших краiн, проведений цiлий ряд фундаментальних дослiджень з цiii проблеми.

Одне з таких мегаiсследованiй пiд назвою "Економiка змiни клiмату" було проведено пiд керiвництвом голови економiчноi служби британського уряду, колишнього головного економiста Свiтового банку Н. Стерна. Воно мiстить не тiльки апокалiптичний сценарiй свiтового розвитку, згiдно з яким людству доведеться направляти до 20% ВВП на подолання наслiдкiв змiни клiмату, якщо воно своiчасно не почне видобувати енергiю з повiтря, але i привабливi комерцiйнi перспективи вiд переходу на модель економiки з використанням енергii з низькою часткою вуглецю. У ньому проглядаiться генiальне, з точки зору британцiв, рiшення власноi енергетичноi проблеми: поки iншi краiни будуть зайнятi розробкою та впровадженням "зелених" технологiй, вони будуть споживати залишки свiтових запасiв нафти i газу.

Британський уряд докладаi значних зусиль, щоб якомога бiльше краiн включилися в розробку вiдновлюваних джерел енергii. Причому власне прогрес самiй Великобританii в даному напрямку досить помiрний: частка поновлюваних джерел енергii в загальнiй структурi енергоспоживання становить тiльки 1,5% проти 9,2% у цiлому для краiн РДС-27. За прогнозами Мiнiстерства торгiвлi та промисловостi Великобританii, до 2020 р. частка поновлюваних джерел енергii зросте до 5% у загальнiй структурi енергоспоживання краiни.

Слiд зауважити, що "Брiтiш Петролеум" - найбiльша британська i iвропейська енергетична компанiя - одна з перших запропонувала iнновацiйнi технологii для протидii "глобального потеплiння". Розбурхаi такими повiдомленнями в пресi громадськiсть, вона, однак, продовжувала скуповувати активи видобувних компанiй, трубопроводи та роздрiбну мережу нафтогазового сектора в рiзних куточках свiту. Головним чином це вiдбувалося за рахунок скорочення iнвестицiй саме в сектор дослiджень i розробок всерединi краiни (на це, зокрема, посилаються в доповiдi британському уряду пiд редакцiiю Р. Ламберта).

Заслуговуi на увагу i те, що 38% у структурi споживання енергоносiiв в Англii припадаi на транспортний сектор, в якому левова частка - на автомобiлi й лiтаки. При цьому Великобританiя залишаiться одним з найпривабливiших мiсць у РДвропi з точки зору розташування заводiв провiдних автомобiльних компанiй свiту, яких налiчуiться понад 40, причому в останнi роки iнтерес iноземних iнвесторiв до розвитку цiii галузi в Сполученому Королiвствi зростаi. Що стосуiться авiацii, то й ця сфера активно розвиваiться. Прикладом тому служить вiдкриття в 2008 р. п'ятого термiналу аеропорту "Хiтроу".

Закликаючи iншi краiни зайнятися виробництвом "палива з кукурудзи", Великобританiя спiльно зi США (якi так i не ратифiкували Кiот ський протокол) пiд гаслами боротьби за демократiю веде активнi вiйськовi дii в рiзних куточках планети з метою забезпечення доступу до розвiданими запасами нафти i газу. Створюiться враження, що англо-американська коалiцiя намагаiться не тiльки заволодiти що залишилися в свiтi резервами рiдких енергоносiiв, але й сподiваiться переконати iншi краiни в комерцiйну привабливiсть торгiвлi викидами, яка фактично розпочалася 1 сiчня 2008 р. i сьогоднi розглядаiться в Британii як один з найбiльш перспективних i рентабельних ринкiв у свiтi.

У той же час iснуi деяка неузгодженiсть британських позицiй стосовно прiоритетiв енергетичноi стратегii. Так, на думку керiвника наукових дослiджень Мiнiстерства навколишнього середовища, харчовоi промисловостi та сiльського господарства X. Делона, досягнення вмiсту двоокису з'iд лерода рiвня 450-550 ppmv (часток на мiльйон обсягу) може мати катастрофiчнi наслiдки для людства (сьогоднi - 380 ppmv). Однак, на думку керiвника економiчноi служби Н. Стерна, зазначений рiвень i мiнiмальним для виправдання ринкового потенцiалу торгiвлi викидами.

Саме Великобританii (в перiод ii головування в РДС та "Великоi сiмки" в 2005 р. ) належала iнiцiатива делегувати РДвропейськоi Комiсii повноваження з розробки РДдиноi енергетичноi полiтики РДС. Вже в березнi 2007 р. iвропейськоi спiльноти була представлена нова iвропейська енергетична стратегiя - амбiтний пакет реформ, спрямованих на зниження обсягiв викидiв вуглекислого газу в економiках краiн РДС i перехiд до використання поновлюваних джерел енергii. Стратегiя закликала краiни РДвросоюзу до 2020 р. знизити обсяги викидiв вуглекислого газу на 20% при одночасному зниженнi споживання енергii також на 20% за рахунок зростаючоi енергоефективностi та збiльшення до 20% частки вiдновлюваних джерел енергii в структурi енергоспоживання РДС.

Такi несподiванi плани РДврокомiсii з розвитку спiльного енергетичного ринку викликали критику навiть серед "батькiв галузi". Так, глава Мiжнародного енергетичного агентства К. Мандiл, виступаючи в Лондонi 14 березня 2007 р. на "Украiнському енергетичному самiтi", органiзованому компанiiю "Adam Smith Conferences", назвав цiлi стратегii "конфлiктуючими", а плани РДС щодо збiльшення частки поновлюваних джерел енергii " нереально амбiтними ".

Необхiдно вiдзначити, що енергетична стратегiя як прiоритет висуваi повну лiбералiзацiю енергетичних ринкiв РДС до 2010 р. , припускаючи залучити до цього також Туреччину i Украiну. Що стосуiться Украiни, то з юридичноi точки зору такий крок може означати повне вiдкриття украiнськоi енергорозподiльчоi та газотранспортноi iнфраструктури перед компанiями РДС (у першу чергу, звичайно ж, британськими, якi вже давно присутнi на украiнському ринку), з подальшим пiдвищенням цiн на газ i електроенергiю для кiнцевих споживачiв в Украiнi з метою зрiвняти iх з iвропейськими.

Слiд зазначити, що основним мотивом "зелених" дiй i виконання краiнами зобов'язань щодо зниження обсягiв викидiв вуглекислого газу в атмосферу, якi передбаченi Кiотським протоколом. За кiлькiстю краiн, якi ратифiкували цей документ, його можна умовно порiвняти з ГАТТ / СОТ. При цьому слiд звернути увагу на те, що ефективнiсть цiii органiзацii протягом останнiх рокiв знижуiться пропорцiйно кiлькостi антидемпiнгових розслiдувань i посилення нацiонального протекцiонiзму в умовах глобальноi системноi кризи. Не виключено, що саме Кiотський протокол розглядаiться Великобританiiю як новий iнструмент впливу на багатi ресурсами краiни, що розвиваються. З урахуванням закiнчення термiну дii Кiотського протоколу в 2012 р. , Великобританiя активно лобiюi прийняття нового документа, який буде покликаний зв'язати свiтову громадськiсть зобов'язаннями щодо зниження викидiв вуглекислого газу в атмосферу на бiльш тривалу перспективу.

Вiдношення до iмплементацii Кiотського протоколу досить неоднозначно у свiтi, про що свiдчать як позицii окремих держав, наприклад США (якi не ратифiкували протокол), так i розбiжностi у поглядах деяких краiн на доцiльнiсть iх приiднання.

У Мiнiстерствi закордонних справ Великобританii дотримуються думки, що Росiя, незважаючи на пiдписання Кiотського протоколу, поки що вiддiляiться вiд консенсусу, досягнутого мiжнародноi науковою громадськiстю. За словами колишнього Мiнiстра закордонних справ Великобританii М. Бекет, росiйськi вченi схильнi занижувати глобальнi ризики змiни клiмату. Вона висловила впевненiсть, що в майбутньому такi наслiдки стануть вiдчутнi i в деяких частинах Росii, що, вiдповiдно, змiнить ii ставлення до проблем глобального потеплiння.

З метою вiдповiдного реагування на змiну клiмату у Великобританii розроблена потужна законодавча i регулятивна база, затвердженi вiдповiднi програми i стратегii. Слiд вiдзначити високий рiвень наукового обТСрунтування полiтики британського уряду в сферi змiни клiмату, що досягаiться шляхом активного залучення до роботи урядових органiв експертiв i фахiвцiв свiтового рiвня.

Разом з тим питання змiни клiмату i досить складною мiжнародною проблемою, яка не маi однозначного наукового та економiчного базису. У мiжнародних академiчних колах поки не досягнуто консенсусу щодо того, що найгiрший сценарiй розвитку ситуацii зi змiною клiмату пов'язаний саме з викидами вуглекислого газу, на чому наполягаi Великобританiя. Якщо б британцi дiйсно розглядали варiант затоплення своiх територiй, допускаючи прямий зв'язок з обсягами викидiв С02, то iх дii зi скорочення викидiв були б набагато бiльш жорсткими. РЖншими словами, якщо б справи виглядали настiльки серйозно, обмеження "одна сiм'я - одна машина" були б набагато бiльш дiiвими. Насправдi, Великобританiя продовжуi посiдати одне з провiдних мiсць у свiтi за кiлькiстю автомобiлiв на душу населення (32 млн. машин на 60 млн. чол. ).

ВИСНОВОК

На сьогоднi Великобританiя "iз запасом" виконала зобов'язання в рамках Кiотського протоколу, але подальше виконання взятих краiною зобов'язань буде ускладнюватися iснуючими ризиками структурного характеру британськоi економiки (надвисоке енергоспоживання, зокрема в транспортному секторi, перетворення на нетто-iмпортера енергоносiiв, хронiчний дефiцит торговельного балансу, "деiндустрiалiзацiя", залежнiсть економiчного зростання вiд кон'юнктури мiжнародних фiнансових ринкiв у зв'язку з надмiрною часткою фiнансового сектора у ВВП). Тому активна позицiя Сполученого Королiвства з лобiювання питань змiни клiмату в рамках "Великоi Вiсiмки" i РДС вказуi на його особливу зацiкавленiсть в iх просуваннi, в тому числi з метою вирiшення iснуючих внутрiшнiх проблем за рахунок "третiх" краiн.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Adapting to climate change. UK Climate Projections. London, Department for Environment, Food and Rural Affairs, June 2009, p. 9-14.

2. "Energy. Transport and Environment Indicators ". Eurostat. Luxembourg, Office for Official Publications of the European Communities, 2008, p. 22.

3. Енциклопедичний словник. Видавцi Ф. А. Брокгауз, РЖ. А. Ефрон. Пiд ред. К. К. Арсеньiва, О. О. Петрушевскаго. - СПб. , "Типо-Лiтографiя РЖ. А. Ефрона", 1892

4. The New Encyclopedia Britannica. Macropedia. Knowledge in Depth, 15 * Edition. Chicago, "Encyclopedia Britannica, Inc", vol. 29,1994,1088 p.

5. Meeting the Energy Challenge. "A White Paper on Energy", May 2007. London, Department of Trade and Industry, 2007, p. 109.

6. Our energy future - creating a low carbon economy. "Energy White Paper". London, Department for Trade and Industry, 2003, p. 10

7. Hawkins N. Re-energizing Britain. Promoting investment in our energy future. London, Adam Smith Research Trust, Adam Smith Institute, 2009, p. 9,11.

8. Meeting the Energy Challenge, p. 112.

9. UK Energy Sector Indicators 2007: a Supplement to the Fourth Annual Report on progress towards 2003 Energy White Paper goals. London, Department of Trade and Industry, 2007, p. 11.

10. Кгоерр1 С. Oil Economy 2007. Brussels, Eurostat, European Commission, 2008, 9 p.

11. Нuерег P. Fundamentals of Energy Infrastructure Security. Risk Mitigation in the International Environment "PetroleumEconomist", August2005. http://ww. erKrgybusinessreports. corn/ Shop / item. asp?itemid = 78.

12. Jimene z A. Statistical aspects of the natural gas economy in 2008. Eurostat, 16/2009, p. 1.

13. "Energy. Monthly Statistics "№ 5, Eurostat, 2009, p. 24,25.

14. " onclick="return false">

15. International Financial Markets in the UK, International Financial Services London. London, May 2008, p. 20.

16Кhristen kо V. Energy collaboration is free from Soviet ghosts. "Financial Times", May 7,2006.

17. BrownG. This is how we will stand up to Russia's naked aggression. "The Observer", August 31, 2008.

18. World Energy Outlook 2006. International Energy Agency. Paris, 2006, p. 41.

19. Велика Британiя: епоха реформ. (Пiдред. А. А. Громико). - М. , "Весь Мi ф", 2007, с. 260.

20. Global Financial Stability Report. Responding to the Financial Crisis and Measuring Systemic Risk. IMF. Washington, April 2009, p. 6.

21. Кузнiцов О. В. Енергетичний баланс Великобританii: точка неповернення. "Фiнансовi ризики" № 3, 2007, с. 18.

22. Кузнiцов О. В. Енергетичнi клопоти англiйцiв. "Мiжнародне життя" № 11, 2008, с. 142.

23. Energy, Transport and Environment Indicators. Eurostat. Luxembourg, Office for Official Publications of the European Communities, 2008, p. 58.

24. The Lambert Review of Business-University Collaboration. HM Treasury. Norwich, HM Treasury, December 2003, p. 19,142.

25. UK Energy Sector Indicators 2007: a supplement to the Fourth Annual Report on progress towards 2003 "Energy White Paper goals". London, Department of Trade and Industry, 2007, p. 11.

26. UK automotive opportunities. UK Trade and Investment, http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry