Ватикан - держава без податкiв

Реферат

Ватикан - держава без податкiв

Змiст

Вступ

1. РЖсторичний аспект вивчення економiки держави Ватикан

2. Економiчна основа держави Ватикан

3. Основнi джерела доходiв держави Ватикан

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Ватикан - папське держава-мiсто, резиденцiя глави католицькоi церкви, розташований в захiднiй частинi Риму - столицi РЖталii, на пагорбi Монте-Ватикан. Ватикан був створений на основi виданого Папою, як главою католицькоi церкви Конституцii вiд 1 червня 1929 р. , i майже з усiх бокiв обнесений кам'яною стiною;

Глава держави - Папа - обираiться довiчно таiмним голосуванням дорадчого органу - колегiiю кардиналiв, що призначаються папою довiчно. Папi належить верховна законодавча i виконавча влада. Функцii прем'iр-мiнiстра виконуi держсекретар.

Адмiнiстративне управлiння територiiю Ватикану здiйснюi спецiальна Папська комiсiя у складi 5 кардиналiв i пiдлеглий iй губернатор. У 1968 з метою управлiння була створена Консульт - дорадчий орган до складу якого входить 30 чоловiк мирян (24 з них проживають у Римi, а 6 почеснi члени - iноземцi).

Охорона Ватикану i церемонiальнi функцii покладенi на швейцарську гвардiю.

Економiка Ватикану i своiрiдним унiкумiв, оскiльки функцiонуi без податковоi системи.

Тому, тема даного реферату ВлВатикан - краiна без податкiвВ» передбачаi розкриття ключовоi проблеми: як держава може iснувати без основного джерела доходiв переважноi числа краiн - податкiв. Вiдповiдно до даноi проблемою роботи можна укласти, що метою даного реферату i розкриття економiчноi основи держави Ватикан, i виявити першочерговi завдання, а саме:

 розкрити iсторичний аспект функцiонування держави Ватикан;

 видiлити головнi напрямки його економiчноi дiяльностi;

 розглянути основнi джерела його доходiв.

1. РЖсторичний аспект вивчення економiки держави Ватикан

Назва ВлВатиканВ» походить вiд назви однойменного пагорба на березi Тибру, на якому в перiод раннього середньовiччя був побудований палац, що став з кiнця 14 столiття постiйною резиденцiiю глави католицькоiцеркви. Пiсля об'iднання РЖталii i приiднання до неi Риму в 1870 роцi було покладено край свiтськоi влади римського папи. Папа не визнав об'iднаного iталiйськоi держави, оголосив себе Влватиканським в'язнемВ». Конфлiкт мiж Влсвятим престоломВ» i урядом РЖталii була лiквiдована в 1929 роцi Латеранськi угоди. Згiдно з цими угодами, було утворено держава Ватикан, визначенi його нинiшнi кордони i за Влсвятим престоломВ» визнавався безперечний суверенiтет у мiжнароднiй областi. РЖталiя виплачувала Ватикану щорiчну грошову компенсацiю, а католицизм признавався державною релiгiiю РЖталii.

Держава Мiста Ватикану не маi кодифiковану конституцii. Вона складаiться з Основного Закону 2001 р. i актiв, Латеранськi угоди, що включають три акти: Полiтичний договiр мiж Святим престолом i РЖталiiю, Конкордат i Фiнансову конвенцiю, дiють i понинi. Полiтичний договiр визнаi за Ватиканом суверенiтет у мiжнародних справах, а за Святим престолом - виняткову й необмежену владу i юрисдикцiю над Ватиканом. Конкордат регулюi вiдносини мiж римсько-католицькою церквою i iталiйською державою. Фiнансова конвенцiя вирiшуi питання компенсацii Святому престолу втрат у зв'язку з лiквiдацiiю Папськоi областi. Конкордат двiчi доповнювався в пiслявоiнний час. Латеранськi угоди в 1984 р. було замiнено новим законодавчим актом, який, подiбно попередниковi, встановлював повний суверенiтет Папського престолу (юрисдикцiя Папи Римського) всерединi Ватикану. На вiдмiну вiд попереднього, новий конкордат надаi iталiйцям формально повну свободу вибору релiгii.

Крiм державних у Ватиканi функцiонують церковнi органи. Так, вищими консультативними органами служать Вселенський Собор римсько-католицькоi церкви, Колегiя кардиналiв i РДпископський синод. Полiтичноi, релiгiйноi та економiчною дiяльнiстю римсько-католицькоi церкви керуi Римська курiя. У ii складi - Державний Секретарiат, iншi секретарiати, Рада з державним справах, шiсть канцелярiй, три трибуналу, десять згромаджень (духовних вiдомств) та iншi служби. Цi церковнi органи, безумовно, впливають i на вирiшення низки державних справ.

Як випливаi з Полiтичного договору й Основного Закону, головною метою створеного держави i забезпечення незалежностi тата в здiйсненнi "його вселенськоi мiсii".

Ватикан маi всi атрибути суверенноi держави, крiм армii (охорона територiальноi цiлiсностi довiрена РЖталii).

Ватикан - абсолютна теократична монархiя. Законодавча, виконавча i судова влада належить папi, довiчно що обираiться колегiiю кардиналiв. Функцii прем'iр-мiнiстра виконуi державний секретар. Адмiнiстративне управлiння територiiю здiйснюi губернатор, який призначаiться папою.

В даний час Ватикан вiдiграi активну роль у мiжнародних вiдносинах, пiдкреслюi свою зацiкавленiсть у розвитку позитивних мiжнародних процесiв, вважаючи, що нормальний полiтичний клiмат у свiтi забезпечить бiльш сприятливi умови для дiяльностi католицькоi церкви i буде сприяти пiдвищенню ii престижу на мiжнароднiй аренi.

Ватикан виступаi з конструктивних позицiй з ключових мiжнародних проблем, включаючи лiквiдацiю зброi масового знищення, врегулювання регiональних конфлiктiв, охорону навколишнього середовища. У центрi уваги Ватикану - проблеми свiту, що розвиваiться (вiдсталiсть, бiднiсть, голод i злиднi, безробiття), насамперед у краiнах Азii, Африки та Латинськоi Америки.

Позицii Ватикану та його роль визначаються тим впливом, який маi католицька церква на маси вiруючих, i тим контролем, який Ватикан, як найбiльший релiгiйно-iдеологiчний центр католицизму, здiйснюi над масовими католицькими органiзацiями, численними католицькими навчальними закладами, католицькоi печаткою, радiо, кiно, телебаченням.

Роль Ватикану в свiтовiй полiтицi та економiцi визначаiться його впливом на католицьке населення планети (близько 1 млрд. чоловiк), i виходить за межi його територii. З допомогою величезного апарату церковнослужителiв (св. 400 тис. священикiв, понад 1 млн. членiв чернечих i полумонашескiх орденiв), католицьких органiзацiй, благодiйних товариств Ватикан надаi безпосереднiй вплив на полiтичне життя РЖталii i ряду iнших капiталiстичних краiн свiту, населення яких сповiдуi католицизм.

Держава бере участь у 33-х мiжнародних (мiжурядових) органiзацiях та органах (наприклад, в Мiжнародному агентствi з атомноi енергii, Мiжнародноi органiзацii працi), i спостерiгачем в ООН, бере участь у десяти регiональних мiжурядових органiзацiях та органах (у тому числi i членом ОБСРД i делегатом Лiги арабських держав).

Таким чином, можна зробити висновок, що держава Ватикан, незважаючи на невелику площу займаноi територii, вiдiграi важливу роль у мiжнароднiй полiтичного та економiчного життя, оскiльки значно впливаi на католицьке населення свiту, концентруi величезнi фiнансовi ресурси i бере участь при вирiшеннi важливих проблем свiтового масштабу.

2. Економiчна основа держави Ватикан

Економiка Ватикану заснована тiльки на обслуговуваннi Папськоi резиденцii i туристiв, проте сюди стiкаються величезнi фiнансовi кошти всього католицького свiту, що i i основою багатства цього крихiтного за розмiрами держави.

Ватикан маi в своiму розпорядженнi великоi нерухомiстю в РДвропi, Латинськiй Америцi, спiвпрацюi з мiжнародними банками i монополiями (банк Ротшильда, Моргана, ВлКредi СюiсВ» тощо) та iталiйськими банками (Банк Риму, Комерцiйний банк РЖталii, Банк ВлСвятого ДухаВ» та багатьма iншими) . Вклади Ватикану в iталiйськi банки складають 32 000 млрд. лiр.

Ватикан володii великими капiталами, iнвестованими у промисловi пiдприiмства рiзних краiн - США, Швейцарii, Великобританii, Францii та деяких латиноамериканських, але близько 3 / 4 капiталiв Ватикану вкладено в РЖталii. Ватикан i учасником низки концернiв (у сферi виробництва електрики, гумовоi, хiмiчноi та iнших галузей промисловостi i т. п. ). Ватикан проник в усi сектори економiки РЖталii i володii акцiями багатьох компанiй в електроннiй, хiмiчнiй, текстильнiй, харчовiй i iнших галузях промисловостi. Майно Ватикану в США оцiнюiться в 40 млрд. дол

Ватикан i, також, великим земельним власником в РЖталii, РЖспанii, ФРН та iнших краiнах (сплачуiться з орендованих земель десятина служить джерелом величезноi прибуток). Також в РЖталii йому належить 482 тис. га оброблюваноi площi, включаючи кiлька тис. га. в районi Рима.

Таким чином, не дивлячись на те, Ватикан, держава-карлик, не маi власноi промисловостi, населення не займаiться сiльським господарством, його участь у свiтовiй економiцi вiдчутно, оскiльки вiн i великим власником капiталу, землi i маi добре налагодженими зв'язками з мiжнародними органiзацiями та банками .

3. Основнi джерела доходiв держави Ватикан

Економiчну основу дiяльностi держави в iм'я здiйснення папою "вселенськоi мiсii" складають доходи, якi надходять до Ватикану з трьох головних джерел:

а) РЖнститут релiгiйних справ;

б) "Грош Святого Петра" (пожертвування вiруючих особисто Папi Римському);

в) власна пiдприiмницька дiяльнiсть (доходи вiд туризму, продажу поштових марок, капiталовкладень).

Отже, ВлРЖнститут у справах релiгiiВ» i Центральним банком Ватикану. Вiн був заснований в 1887году. Згодом у 1989 роцi вiн був реорганiзований, i в даний час здiйснюi операцii мiжнародного характеру. Бюджет цiii органiзацii обчислюiться мiльярдами доларiв. Через РЖнститут у справах релiгii Ватикан встановив зв'язки з провiдними фiнансовими установами свiту: "Морган Гарант", "Кредит Свiсс", "Чейз Манхеттен", чиказьким "Континенталь РЖллiнойс". Крiм того, це ужрежденiе набуваi пакети акцiй сталевих, сiльськогосподарських i страхових корпорацiй, йому належить 15% будiвельноi компанii Immobiliare, яка, у свою чергу, володii "Уотергейт-готелем" у Вашингтонi, курортами Мексики i житловими комплексами в Монреалi. Дiючи через "Чейз Манхеттен", ватиканський банк отримав пакети акцiй "Дженерал Моторс", Gulf Oil, Bethlehem Steel, TWA, IBM i iнших найбiльших компанiй.

Ватикан живе за рахунок внескiв, що надходять вiд католицьких церков рiзних краiн свiту пожертвування вiд вiруючих, збори податкiв на церкву стiкаються до Ватикану з усього свiту, але в основному iз США. Прибувають до Ватикану групи паломникiв з рiзних краiн свiту i туристи вносять свою лепту (Вл грiш Святого Петра В») до бюджету Святого Престолу. Для координацii фiнансовоi дiяльностi Ватикану в 1968 роцi була створена спецiальна Префектура з економiчних справах (подоба Мiнiстерства Фiнансiв).

Фiнансова та економiчна дiяльнiсть власних пiдприiмств Ватикану полягаi в реалiзацii великоi друкованоi продукцii, виробленоi полiграфiчноi промисловiстю, а також отримання значних доходiв вiд туризму. Крiм того, Ватикан чеканить власнi монети i випускаi власнi марки (у 2005 папське держава заробила на продажi своiх поштових марок надзвичайно велику суму - 4,5 млн iвро. ).

Традицiйно найрiдкiснiшими i найдорожчими вважаються марки з написом "вакантний Престол" - вони випускаються пiсля смертi одного Папи i до обрання нового i дiйснi тiльки в цей перiод.

Поштовi марки мiста-держави Ватикан в основному купуються колекцiонерами, iх рiдко наклеюють на конверти та листiвки. Крiм марок, Святий Престол випускаi i власнi монети (ранiше це були лiри, а зараз - iвро). Цi грошi також майже не використовуються як платiжнi засоби - практично всi монети стають здобиччю нумiзматiв.

Крiм власностi i величезних пожертв вiруючих джерелом доходiв Католицькоi церкви i i надходження з бюджетiв тих краiн, з якими у Ватикану укладено конкордат - угода про особливий статус католицизму. Такi угоди були у Ватикану з фашистською РЖталiiю та нацистською Нiмеччиною. Тiльки в 1943 роцi Kirchensteuer, або церковний податок, принiс у скарбницю Ватикану $ 100 млн. , а тато в цей час цiлком лояльно ставився до гiтлерiвськоi агресii проти решти свiту.

Згiдно з офiцiйними даними Ватикану, протягом 2000-2003 рр. . бюджет папського престолу, головного адмiнiстративного органу католицькоi церкви, залишався дефiцитним. Таку ж сумну картину являi собою i бюджет держави Ватикан, який за традицiiю складаiться окремо вiд бюджету папського престолу.

Однак економiка Святого Престолу за 2005 р. продемонструвала позитивну динамiку з балансом в 9,7 мiльйонiв iвро, що в три рази перевищило результат 2004 року. Це найзначнiше досягнення за останнi 8 рокiв. Це стало можливим завдяки правильному проведення фiнансовоi дiяльностi, кращою кон'юнктурi фiнансових ринкiв.

Пожертвування, що надiйшли для допомоги Папi в його апостольськоi мiсii, а також зiбранi в рамках iнiцiативи ВлПетров грiшВ», в 2005 роцi склали суму в 59 млн. доларiв - майже на 15% бiльше, нiж у 2004 роцi.

Ватикан не маi податковоi системи i почав публiкувати данi про свiй бюджет тiльки в 1998 р. Взагалi Ватикан мало повiдомляi про розмiри своiх капiталiв, мабуть, дотримуючись думки папи Павла VI: "Церква не тiльки повинна бути бiдною, але й виглядати такий". У Середнi, та й бiльш пiзнi столiття за розголошення цифри доходiв папськоi скарбницi винному загрожувало вiдлучення вiд церкви. Вiдома iсторiя, коли Лоренцо, скарбник Папи Сикста II, в 258 роцi вiддав перевагу померти пiд тортурами, нiж повiдомити iмператору Валерiановi джерела церковних доходiв. За це вiн був згодом возведений у святi i до цього дня вшановуiться як духовний покровитель ватиканських фiнансистiв. Таким чином, загальна сума доходiв ретельно ховаiться, проте вiдомо, що в 2000 роцi вони тiльки в США склали $ 7, 5 млрд. , по всьому свiту ця цифра наближаiться до $ 100 млрд. щорiчно. Вартiсть папського майна в США давно перевищила $ 50 млрд. , а у свiтi - $ 500 мiльярдiв.

Вiдносини iталiйськоi держави з Римо-католицькою церквою регулюються спецiальними угодами - Латеранський конкордат, пiдписаним главою iталiйського уряду Муссолiнi i статс-секретарем Святого престолу кардиналом Гаспаррi вiд iменi Папи в 1929 роцi. Згiдно з цим документом, пiдтвердженому в новiтнiй час, церква не i економiчним суб'iктом i тому жодних податкiв державi не платить. Навпаки, держава в РЖталii, так само, як у Нiмеччинi та низцi iнших краiн РДвропи, фактично субсидуi дiяльнiсть церкви. По тому першому конкордат фашистський уряд безпосередньо брала на себе зобов'язання виплачувати платню священикам. Проте в текст угод, оновлений в 1984 роцi, була введена нова, бiльш сучасна система: кошти на потреби церкви надходять безпосередньо вiд вiруючих через спецiальний податок вiсiм на тисячу. Тобто держава перераховуi церкви частину коштiв, зiбраних в якостi прибуткового податку з фiзичних осiб, ця частка була визначена як вiсiм з кожноi тисячi зароблених лiр, що складаi 0,8 вiдсотка вiд розмiру особистого доходу.

РЖсторiя цього податку нараховуi близько двох столiть, спочатку церковний збiр отримав назви грошик святого Петра. Католики, i не тiльки в РЖталii, справляли це пожертвування 29 червня - в церковне свято Святих апостолiв Петра i Павла. Вiдзначимо, що зараз церква фiнансуiться не за рахунок добровiльних пожертвувань (це, зрозумiло, вiтаiться), а саме за державний рахунок, оскiльки вiдрахування йдуть вiд суми прибуткового податку, який громадяни платять у будь-якому випадку. Платник податкiв маi право, заповнивши анкету, вказати, який саме конфесii слiд направити його грошi. Якщо людина з якоiсь причини не хоче, щоб його кошти йшли на церкву, то вiн може вказати в якостi одержувача держава. Бiльшiсть iталiйцiв традицiйно вважають себе католиками. Тому основна частина суми восьми з тисячi перераховуiться католицькоi церкви.

У 2002 роцi, наприклад, РЖталiйська iпископальна конференцiя (вища нацiональна церковна iнстанцiя) отримала з держбюджету 908 млн. iвро. На другому мiсцi серед одержувачiв стоiть сама держава (13 вiдсоткiв), потiм йдуть протестантськi конфесii та iврейська громада. При цьому в списку конфесiй, якi мають право на отримання Влцерковного податкуВ», православна церква не значиться.

Проте основну частину доходiв Ватикану становлять вiдрахування, якi щорiчно направляють Святому престолу католицькi iпархii рiзних краiн. Деякi з них, в першу чергу в США, традицiйно мають в своiму розпорядженнi солiдними коштами. Приносять певний прибуток i ватиканськi музеi, i поштове вiдомство, яке, так само як i монетний двiр, обслуговуi в першу чергу колекцiонерiв. Обсяг дохiдноi частини бюджету ватиканського офiцiйно заявлений в 200 млн. Доларiв.

Роблячи висновок, можна укласти, що, незважаючи на вiдсутнiсть податковоi системи, доходи Ватикану складають досить значну суму. Це i наслiдком надходження до бюджету держави пожертвувань вiруючих; грошових коштiв вiд реалiзацii туристам власноi друкованоi продукцii (i перш за все, марок); доходiв вiд iнвестицiй у великi компанii, концерни, банки.

Висновки

Ватикан, безперечно, i примiтним i цiкавим об'iктом для дослiдження та вивчення, оскiльки i державою, ефективно функцiонуi без податковоi системи.

Незважаючи на невелику площу займаноi територii, Ватикан грав у минулому i продовжуi грати в даний час важливу роль у мiжнароднiй полiтичного та економiчного життя, тому що значно впливаi на католицьке населення свiту, концентруi величезнi фiнансовi ресурси i бере участь при вирiшеннi важливих проблем свiтового масштабу, - це, у свою чергу, розкриваi iсторичний аспект його функцiонування.

Держава не маi власноi промисловостi, населення не займаiться сiльським господарством, його участь у свiтовiй економiцi вiдчутно, оскiльки вiн i великим власником капiталу, землi i маi добре налагодженими зв'язками з мiжнародними органiзацiями та банками, - в цьому виявляiться економiчна активнiсть держави.

У висновку, можна сказати, що, незважаючи на вiдсутнiсть податковоi системи, доходи Ватикану складають досить значну суму. Це i наслiдком надходження до бюджету держави пожертвувань вiруючих; грошових коштiв вiд реалiзацii туристам власноi друкованоi продукцii; доходiв вiд iнвестицiй у великi компанii, концерни, банки.

Таким чином, економiчною основою держави Ватикан i: власна пiдприiмницька дiяльнiсть, пожертвування вiд католикiв i вiдносини з мiжнародними фiнансовими органiзацiями, що забезпечуi розвиток держави без податкiв.

Список використаних джерел

1. В. А. Виноградов, ВлФiнанси УкраiниВ», № 9, вересень, 2002р.

2. РЖнтернет джерело: Географiчний довiдникhttp://geo. historic. ru

3. РЖнтернет джерело: http://" onclick="return false">

4. Малий атлас свiту / ст. ред. Н. М. Терехов-М. : ГУГК, 1980 р. , 147 с.

5. Краiни свiту: Короткий полiт. екон. справочнiк. -М. : Полiтвидав, 1980, 497 с.

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry