Вексель та його функцii у мiжнародних розрахунках
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Нацiональний унiверситет харчових технологiй
Кафедра менеджменту зовнiшньоекономiчноi дiяльностi
Контрольна робота
з дисциплiни: ВлМiжнароднi розрахунково-кредитнi та валютнi операцiiВ»
Вексель та його функцii у мiжнародних розрахунках
Виконала:
студентка 6 курсу
(з.ф.н.) спецiальнiсть МЗЕД
Вишняк Антонiна
Перевiрив:
Викладач
Тюха РЖрина Володимирiвна
Киiв тАУ 2009
Змiст
Теоретичне питання 5
Теоретичне питання 21
Задачi
Список використаноi лiтератури
Теоретичне питання 5
Вексель та його функцii у мiжнародних розрахунках
Банкiвський вексель тАФ вексель, виставлений банкоматом даноi краiни на свого iноземного кореспондента. Придбавши такий вексель у нацiональних банкiв, боржники (iмпортери) пересилають його кредиторам (експортерам), погасивши в такий спосiб своi борговi зобовтАЩязання.
Вексельна форма мiжнародних розрахункiв передбачаi використання векселя тАФ простого чи переказного. Простий вексель (боргове зобовтАЩязання) тАФ це безумовне письмове зобовтАЩязання однiii особи перед iншою виплатити певнiй особi за наказом векселедавця чи предтАЩявника обумовлену суму грошей на вимогу або на фiксовану дату, або на визначений момент у майбутньому.
Переказний вексель тАФ це безумовний письмовий наказ, адресований однiiю особою (векселедавцем) iншiй особi (платниковi) i пiдписаний особою, яка видала вексель про виплату на вимогу або на певну дату суми грошей третьому учасниковi (одержувачу) за його наказом, або предтАЩявниковi.
У вексельнiй угодi беруть участь три сторони:
векселедавець (трасант) тАФ особа, яка виписуi вексель i даi наказ про його оплату;
платник за векселем (трасат) тАФ особа, якiй адресований наказ про оплату векселя;
одержувач грошей за векселем (бенефiцiар) тАФ особа, яка виставляi вексель до оплати й отримуi грошi за векселем.
Основну вiдповiдальнiсть за оплату векселя несе трасат, який через акцепт векселя пiдтверджуi своi зобовтАЩязання щодо його оплати. Разом з ним несуть солiдарну вiдповiдальнiсть (крiм особливих випадкiв) й iншi учасники угоди тАФ векселедавець i особи, якi в процесi обiгу векселя дiстали право користування ним за допомогою передавального напису.
Загальна схема розрахункiв за векселем така. Трасант розплачуiться векселем з одержувачем грошей (бенефiцiаром). Останнiй виставляi вексель платниковi (трасату) для акцепту. Акцептуючи вексель, трасат визнаi його законним i пiдтверджуi своi зобовтАЩязання щодо оплати векселя. У разi неоплати векселя трасатом цей вексель буде предтАЩявлений векселедавцю.
Бувають випадки, коли векселедавець одночасно i й одержувачем грошей за векселем. У такому разi текст векселя такий: ВлЗаплатiть менi або за моiм наказомВ».
У сучаснiй господарськiй практицi порiвняно з XРЖX i початком XX ст. сфера використання переказних векселiв як платiжного засобу значно звузилася. Головна сфера його використання сьогоднi тАФ зовнiшня торгiвля. Тут вексель маi ряд важливих переваг, будучи iнструментом кредитування i засiбом урегулювання боргiв. Вiн дозволяi примирити iнтереси покупця i продавця. Так, покупець, видавши вексель, отримуi вiдстрочку платежу i може мобiлiзувати необхiдну суму, реалiзувавши куплений товар. З iншого боку, продавець, отримавши вексель як оплату за вiдвантажений товар, маi можливiсть або зберiгати його до закiнчення строку, або заплатити цим векселем своiм контрагентам за поставку товару, або продати вексель банку й отримати за ним суму достроково з вiдрахуванням певного вiдсотка (дисконту).
Вексель може бути оплачений на вимогу або пiсля предтАЩявлення. Але у багатьох векселях зазначаiться, що оплата здiйснюiться через N днiв пiсля предтАЩявлення. ПредтАЩявлення в такому разi i моментом звернення до платника для акцептування векселя. Можливий варiант, коли оплата векселя передбачаiться через певну кiлькiсть днiв пiсля його складання.
Вексель може бути iменним (ВлПлатiтьВ»), ордерним (ВлПлатiть N або за його наказомВ») i предтАЩявленим (ВлПлатiть предтАЩявникуВ»). Ордерний вексель передбачаi можливiсть передавання права на отримання грошей за векселем iншiй особi за допомогою передавального напису (iндосаменту).
Вiдмiнностi простого векселя вiд переказного:
це не наказ, а зобовтАЩязання платити;
векселедавець i платник тАФ одна особа;
простий вексель не потребуi акцепту.
Особливим рiзновидом переказного векселя i банкнота, випущена центральним банком.
Вексельна операцiя не обовтАЩязково повтАЩязана з банком, можлива пряма оплата векселя боржником кредитору. Однак у банкiвськiй справi вексель вiдiграi особливо важливу роль. Кожна позика, видана банком, документуiться борговим зобовтАЩязанням (векселем), де вказанi умови погашення кредиту. Таке боргове зобовтАЩязання i головним юридичним свiдченням боргу.
Поняття векселя
Щодо визначення поняття векселя, то спочатку у Проектi було запропоноване таке визначення векселю (ст. 185 першого варiанту):
тАЬВекселем визнаiться цiнний папiр, що посвiдчуi нiчим не обумовлене зобовтАЩязання векселедавця (простий вексель) або iншого зазначеного у векселi платника (переказний вексель) виплатити з настанням передбаченого строку певну суму володiльцевi векселя (векселеутримувачу)тАЭ
- це визначення i не зовсiм вiрним щодо переказного векселю. Адже неакцептований переказний вексель не посвiдчуi зобовтАЩязання платника сплатити грошову суму. Вiн мiстить адресований платнику наказ сплатити, але поки платник не акцептуi вексель, у платника не виникаi тАЬнiчим не обумовленого обовтАЩязку сплатититАЭ.
У другому читаннi було запропоновано iнше поняття векселю (ст. 186):
тАЬВексель тАУ борговий цiнний папiр, який засвiдчуi безумовне грошове зобовтАЩязання векселедавця сплатити пiсля настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедавця).тАЭ
- остання редакцiя дефiнiцii векселя, запропонована у другому читаннi також не i правильною. Вона охоплюi лише простi векселi, i таким чином не включаi до поняття векселя переказнi векселi.
Таке визначення не зовсiм вiдповiдаi Конвенцii про Унiфiкований закон про переказнi векселi та простi векселi. Адже базовою для поняття векселю i конструкцiя переказного векселя, а переказний вексель, як правило, передбачаi що платником i не векселедавець.
Змiстом переказного векселю, у першу чергу, i не зобовтАЩязання векселедавця сплатити визначену суму, а безумовний наказ сплатити визначену суму грошей (an unconditional order to pay a determinate sum of money) адресований векселедавцем (drawer) платнику (drawee), при чому платником, як правило, i не векселедавець, а iнша особа.
Треба значити що така ж помилка допущена у iснуючiй дефiнiцii векселя у Законi Украiни тАЬПро цiннi папери i фондову бiржутАЭ (ст. 21), де зазначено: тАЬВексель - цiнний папiр, який засвiдчуi безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити пiсля настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю)тАЭ.
Очевидно, що бiльш правильним, було б, у вiдповiдностi до мiжнародно-правових зобовтАЩязань Украiни за Женевськими вексельними конвенцiями, визначити вексель вiдповiдно до Унiфiкованого закону про переказний та простий вексель.
Таблиця 1.
Реквiзити переказного векселя вiдповiдно до Унiфiкованого закону про переказний та простий вексель
Переказний вексель мiстить: | A bill of exchange contains: |
| 1. Назву "переказний вексель", яка включена в текст документа i висловлена тiiю мовою, якою цей документ складений; | 1. The term 'bill of exchange' inserted in the body of the instrument and expressed in the language employed in drawing up the instrument; |
| 2. Безумовний наказ сплатити визначену суму грошей; | 2. An unconditional order to pay a determinate sum of money; |
| 3. Найменування особи, яка повинна платити (трасат); | 3. The name of the person who is to pay (drawee); |
| 4. Зазначення строку платежу; | 4. A statement of the time of payment; |
| 5. Зазначення мiсця, в якому повинен бути здiйснений платiж; | 5. A statement of the place where payment is to be made; |
| 6. Найменування особи, якiй або за наказом якоi повинен бути здiйснений платiж; | 6. The name of the person to whom or to whose order payment is to be made; |
| 7. Зазначення дати i мiсця, де виданий вексель; | 7. A statement of the date and of the place where the bill is issued; |
| 8. Пiдпис особи, яка видаi вексель (трасант). | 8. The signature of the person who issues the bill (drawer). |
Джерело: http://" onclick="return false">
Таблиця 2.
Реквiзити простого векселя вiдповiдно до Унiфiкованого закону про переказний та простий вексель
Простий вексель мiстить: | A promissory note contains: |
| 1. Назву "простий вексель", яка включена в текст документа i висловлена тiiю мовою, якою цей документ складений; | 1. The term 'promissory note' inserted in the body of the instrument and expressed in the language employed in drawing up the instrument; |
| 2. Безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; | 2. An unconditional promise to pay a determinate sum of money; |
| 3. Зазначення строку платежу; | 3. A statement of the time of payment |
| 4. Зазначення мiсця, в якому повинен бути здiйснений платiж; | 4. A statement of the place where payment is to be made |
| 5. Найменування особи, якiй або наказу якоi повинен бути здiйснений платiж; | 5. The name of the person to whom or to whose order payment is to be made; |
| 6. Зазначення дати i мiсця, де складений простий вексель; | 6. A statement of the date and of the place where the promissory note is issued; |
| 7. Пiдпис особи, яка видаi документ (векселедавець). | 7. The signature of the person who issues the instrument (maker). |
Джерело: http://" onclick="return false">
Питання щодо визначення кола субтАЩiктiв, якi мають вексельну правоздатнiсть i дискусiйнiм в украiнському правi.
Адже нi Женевська конвенцiя, нi прийняте на ii виконання Положення про переказний i простий вексель, не визначають коло осiб, якi мають вексельну правоздатнiсть.
В даний час в Украiнi не використовуються векселi за участю фiзичних осiб з огляду на Постанову КМУ i НБУ вiд 10.09.92 р. N 528 тАЬПро затвердження Правил виготовлення i використання вексельних бланкiвтАЭ, якою встановлено, що тАЬвикористовувати векселi, а також виступати векселедавцями, акцептантами, iндосантами i авалiстами можуть тiльки юридичнi особи-суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi, що визнаються такими вiдповiдно до чинного законодавства Украiни;тАЭ
На практицi фiзичнi особи, в тому числi субтАЩiкти пiдприiмницькоi дiяльностi в Украiнi векселi не використовують. Хоча законнiсть цiii постанови щодо обмеження сфери вексельного обiгу, та обмеження вексельноi правоздатностi фiзичних осiб, та iноземних юридичних осiб, мтАЩяко кажучи викликаi сумнiв. На незаконнiсть цiii постанови, i на право фiзичних осiб використовувати векселi вже вказувалось у лiтературi.
Зокрема зазначалося, що Постанова КМУ i НБУ вiд 10.09.92 р. N 528 у частинi щодо обмеження прав фiзичних осiб використовувати векселi протиречить ст. 13 Закону Украiни тАЬПро власнiстьтАЭ.
На мiй погляд доцiльно викласти в ЦК положення, яке б визначало коло осiб, якi мають вексельну правоздатнiсть. Щодо фiзичних осiб, то тут можливi два варiанти: або визнати вексельну правоздатнiсть за всiма фiзичними особами, або ж тiльки за фiзичними особами тАУ субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi.
Оскiльки норми Проекту у iснуючому виглядi не обмежують вексельну правоздатнiсть певним колом осiб, то за Проектом вексельну правоздатнiсть мають усi учасники цивiльних вiдносин (iх перелiк наведений у ст. 2 Проекту).
Аналiз чинного законодавства виявляi неоднакове ставлення законодавця до функцiй векселя, якi вiн виконуi у господарському оборотi взагалi i у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi зокрема. Проблема зводиться до того, що засобом платежу и чи розрахунку i вексель. Вирiшуючи ii, варто мати на увазi таке.
Як вiдомо, загальним знаряддям обмiну у господарському оборотi i грошi. Кожний господарюючий субтАЩiкт маi можливiсть в обмiн на грошi отримати якесь майнове благо вiд його власника. Функцiя загального знаряддя обмiну належить грошам завдяки довiрi до них учасникiв господарського обороту, в силу упевненостi кожного з них, що цi речi охоче прийматимуться в обмiн на товар iншою особою. Держава за таким знаряддям обмiну (речами) закрiплюi статус законного платiжного засобу, визначаючи серед грошей такi предмети, якими без обмежень можна погашати борговi зобовтАЩязання. Функцiя законного платiжного засобу, закрiплена державою за певними речами, проявляi себе у тому, що такi речi визнаються крайнiм та примусовим засобом виконання зобовтАЩязань: крайнiм, тому що цi речi замiнюють собою дiйсний предмет боргу, якщо надання останнього стаi неможливим без того, щоб ця неможливiсть звiльнила боржника; примусовим, тому що боржник може звiльнитися вiд зобовтАЩязання наданням цiii речi, а кредитор повинен прийняти ii, якщо не хоче опинитися у прострочцi. РЖнакше кажучи, платiж ними i справжнiм виконанням зобовтАЩязання, а не замiною виконання (грошова функцiя).
Вiдповiдно до чинного законодавства та у звтАЩязку iз зазначеним вище, грошова функцiя (знаряддя обмiну та платiжний засiб) закрiплена за грошовими знаками грошовоi одиницi Украiни тАУ гривнi (валюта Украiни) у виглядi банкнотiв, казначейських бiлетiв, монет i в iнших формах, що перебувають в обiгу та i iдиним законним платiжним засобом на територii Украiни. Грошова функцiя закрiплюiться також за коштами у валютi Украiни, розмiщеними на рахунках у банкiвських та iнших фiнансових установах на територii Украiни. Отже, грошовi знаки (кошти на банкiвських рахунках) i предметом грошового зобовтАЩязання.
Поряд з цим господарський (цивiльний) оборот обслуговують й iншi засоби обiгу (векселi, чеки тощо), про платiжну функцiю яких у законi не йдеться. Завдяки своiй циркуляторнiй властивостi вексель можна назвати одним iз представникiв ВлприватнихВ» (ВлнедержавнихВ») грошей, якi, поряд з ВлдержавнимиВ» (грошовими знаками i коштами на рахунках), беруть участь у виконаннi грошових зобовтАЩязань. Однак питання про те, чи можна вважати грошовим платежем видачу (передачу) векселя, а вiдтак, чи припиняi видача векселя грошове зобовтАЩязання, що виникло мiж сторонами, в теорii i в нормах законодавства вирiшуiться неоднозначно.
Так, у теорii питання про те, чи може вексель мати юридичне значення грошових знакiв i чи можна платiж за посередництвом векселя юридично прирiвняти до платежу грошима, вирiшуiться не на користь векселя. За справедливим зауваженням Л.А. Лунца, вексель, незважаючи на свою циркуляторну роль, залишаiться перш за все цiнним папером, який втiлюi право на отримання грошей, право, реалiзацiя якого зумовлена певним строком i мiсцем виконання i залежить вiд платоспроможностi зобовтАЩязаних за ним осiб. Речi (в тому числi i документи), якi при передачi вiд однiii особи до iншоi доводиться iндивiдуально оцiнювати, а не просто рахувати, не можуть бути прирiвнянi до грошових знакiв навiть у тому випадку, якщо iм притаманна деяка циркуляторна роль. Вiдтак, вексель, на думку Л.А. Лунца, слiд вважати таким, який передаiться або взамiн грошового платежу, або для отримання грошового платежу, але в жодному разi не як грошовий платiж. Цей висновок пiдтверджуiться практикою нiмецького, французького та англо-американського законодавства, вiдповiдно до якоi прийняття векселя не призводить до новацii боргу, внаслiдок чого борг вважаiться погашеним лише в момент оплати векселя, тобто платiж за посередництвом векселя завжди припускаiться не остаточним, а умовним.
Водночас аналiз норм чинного украiнського законодавства свiдчить про вiдсутнiсть сталого погляду на вексель як на засiб отримання платежу.
Так, вiдповiдно до визначення грошового сурогату, наведеним у ст. 1 Закону Украiни ВлПро Нацiональний банк УкраiниВ», вексель, будучи валютною цiннiстю, може бути використаний з метою здiйснення платежiв у господарському оборотi, тобто видача (передача) векселя прирiвнюiться до грошового платежу. Принаймнi такий висновок випливаi з того, що валютнi цiнностi не пiдпадають пiд визначення грошових сурогатiв, використання яких на територii Украiни як засобу платежу вiдповiдно до ст. 32 Закону Украiни ВлПро Нацiональний банк УкраiниВ» заборонено. Такий же висновок про вексель як платiжний засiб можна зробити iз аналiзу норм чинного Декрету. Вiдповiдно до ст. 3 цього Декрету та з урахуванням вимог абзацу 8 п. 2 ст. 1 Декрету вексель як рiзновид Влвалюти УкраiниВ» також визнаiться законним засобом платежу на територii Украiни, який приймаiться без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобовтАЩязань, якщо iнше не передбачено цим Декретом, iншими актами валютного законодавства Украiни.
Ставлення до векселя як до засобу платежу спостерiгаiться i в нормах Законопроекту № 0925. Такий висновок можна зробити на пiдставi аналiзу таких його норм:
В· пункту 12 ч. 1 ст. 1, вiдповiдно до якого передбачаiться можливiсть Влвикористання валютних цiнностей як засобу платежуВ» (з огляду на те, що вексель як цiнний папiр (незалежно вiд того, яким вiн i при цьому, ВлвнутрiшнiмВ» чи ВлзовнiшнiмВ») i одним iз видiв валютних цiнностей);
В· частини 1 ст. 7, вiдповiдно до якоi iдиним законним засобом платежу на територii Украiни, який приймаiться без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобовтАЩязань, i Влвалюта УкраiниВ» (з огляду на те, що вiдповiдно до абзацiв 14тАУ16 п. 1 ст. 1 пiд термiном Влвалюта УкраiниВ» у ст. 7 розумiiться не тiльки власне валюта Украiни у визначеннi пп. ВлаВ» цього пункту, але й внутрiшнi цiннi папери у визначеннi пп. ВлвВ» цього пункту, до яких, як зазначено було ранiше, належать векселi, вираженi в нацiональнiй валютi Украiни). Правда, автори Законопроекту № 0925 у ст. 8 дещо ВлвиправляютьсяВ», зазначаючи у ч. 1 про те, що розрахунки в валютi Украiнi здiйснюються в готiвковiй формi, шляхом використання грошових знакiв, або безготiвковiй формi через уповноваженi банки Украiни за допомогою розрахункових документiв в електронному або паперовому виглядi, тобто пiд Влвалютою УкраiниВ» розумiють власне грошi;
В· пункту 7 ч. 2 ст. 28, який передбачаi можливiсть отримання резидентом вiд нерезидента векселiв Вляк оплатаВ» за експортований товар.
Теоретичне питання 21
Страхування цiнових та курсових ризикiв за допомогою фтАЩючерсноi угоди
ФтАЩючерсна угода тАФ це стандартний документ, який засвiдчуi зобовтАЩязання придбати (продати) кошти у визначений час i на визначених умовах у майбутньому, з фiксацiiю цiн на момент виконання зобовтАЩязань сторонами контракту.
Ця угода здiйснюiться на пiдставi пiдписання фтАЩючерсного контракту або фтАЩючерса
Фiнансовий фтАЩючерс тАФ це контракт на купiвлю або продаж того чи iншого фiнансового iнструменту за завчасно узгодженою цiною протягом визначеного мiсяця у майбутньому (у визначений день цього мiсяця).
Таблиця 3.
Види фiнансових фтАЩючерсiв
| За субтАЩiктами | За обтАЩiктами |
угоди хеджерiв угоди спекулянтiв арбiтражнi торгiвля спредами вiдкриття позицiй | процентнi короткостроковi довгостроковi валютнi |
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry