Види менеджменту i поiднання органiзацiйно-управлiнських культур
ЗМРЖСТ
Вступ
1 Загальна еволюцiя видiв менеджменту
2 Два полюси у розвитку видiв управлiння
3 Континуум органiзацiйно-управлiнських культур i можливiсть iх поiднання
4 Восьмикутник балансу тАФ iнструмент дiагностики видiв управлiння за багатьма основами
Висновки
Лiтература
Вступ
Тема дипломноi роботи ВлВиди менеджменту i поiднання органiзацiйно-управлiнських культурВ».
Вид менеджменту i корпоративна культура - цi поняття близькi, взаiмопов'язанi, десь перетинаються, але нi в якому разi не збiгаються.
Корпоративна культура тАФ це система цiнностей, вiрувань, ритуалiв i т.д., а вид менеджменту тАФ парадигма управлiння, поiднання концептуальних характеристик методiв управлiння.
Необхiдно розглянути природну еволюцiю видiв управлiння, а також методи iх аналiзу та змiни в конкретнiй органiзацii у тому напрямку, який обумовлюiться вимогами часу, певною ситуацiiю i стратегiчними планами розвитку органiзацii, забезпеченням ii ефективноi дiяльностi. Крiм того, важливо показати, що вид управлiння тАФ це поiднання, баланс органiзацiйно-управлiнських структур.
1 Загальна еволюцiя видiв менеджменту
На рiзних етапах економiчного зростання i розвитку людського суспiльства використовувалися рiзнi принципи управлiння працею, змiнювалася управлiнська парадигма. Це вiдбувалося не тому, що з'являлися якiсь новi теорii управлiння (новi теорii тАФ це, швидше, наслiдок розвитку), а, насамперед тому, що змiнювалася економiка, технологiя виробництва, ступiнь ii усуспiльнення, спосiб об'iднання працiвникiв у процесi виробництва, спосiб поiднання засобiв виробництва з робочою силою, i, головне, змiнювалася сама людина та вимоги до неi, як до учасника трудового процесу, змiнювалася культура.
У другiй половинi XX столiття науково-технiчний прогрес i конкурентна боротьба зажадали рiзкого прискорення змiн у методах менеджменту.
У своiй книзi ВлДiлова стратегiяВ» [34] Бенгт Карлоф наводить опис розвитку менеджменту, починаючи з держави шумерiв (5000 рокiв до н.е.) i до наших днiв. Показано джерела багатьох сучасних теорiй. Д. Гвiшианi у своiй вже класичнiй книзi ВлОрганiзацiя та управлiнняВ» [13] даi аналiз найбiльш вiдомих теорiй управлiння, iх еволюцii. В останнi роки переведено багато статей i книг про досвiд передових компанiй свiту, якi швидко розвиваються [4, 42, 60, 65, 67, 89], а також опублiковано багато праць про сучаснi теорii менеджменту [3, 10, 12, 34, 60].
М. Грачов розглядаi укрупнену класифiкацiю видiв менеджменту [18]. Вiн видiляi такi типи економiчного зростання: доiндустрiальний, iндустрiальний та науково-технiчний (перехiдний до гуманiстичного). iм вiдповiдають ремiсничий, технократичний та iнновацiйний види управлiння (табл. 1).
Технократичнийвид управлiння сформувався на початку XX ст.
Найбiльш яскраво вiн проявився в iндустрii, набуваючи форм Влказарменоi дисциплiниВ», яка зажадала розгалуженого апарату з Влпромислових офiцерiв i унтер-офiцерiвВ» [103]. Науковi методи органiзацii працi, розробки досконалих систем облiку i контролю у цих умовах пов'язують з епохою тейлоризму. Цi методи проникли й в управлiння науковими органiзацiями, вузами.
Достатньо загальне i водночас просте визначення термiну ВлтехнократВ» дав Б. Карлоф: ВлТехнократ тАФ це людина, яка орiiнтуiться на критерii технiчноi або економiчноi рацiональностi, не звертаючи уваги на людськi цiнностiВ» [71]. Хоча технократичний стиль управлiння виник при капiталiзмi, з деяких пiр вiн став пануючим стилем у соцiалiстичних краiнах, де у поiднаннi з автократiiю вiн склав основу адмiнiстративно-командноi системи.
На Заходi дуже швидко технократичне управлiння стало суперечити соцiально-економiчним умовам, стану робочоi сили, а також рiвню розвитку науки i технологii та пов'язаноi з ним складнiстю працi.
Вже у 20-х тАФ на початку 30-х рокiв XX столiття посилюiться критика концепцiй ВлкласичноiВ» теорii менеджменту Ф. Тейлора. Ряд вчених (Мерi Фоллет, Елтон Мейо, Герберт Саймон та iн.) кинули Влгуманiстичний викликВ» концепцii Владмiнiстративноi ефективностiВ». Почала утверджуватися доктрина Вллюдських вiдносинВ». Надалi вона розвивалася в рамках школи Влсоцiальних системВ», Влсистемного пiдходуВ» та iн.
Якщо ранiше теорii управлiння створювали економiсти i технологи, то тепер ними бiльшою мiрою займаються психологи i соцiологи.
До менеджера починають висувати цiлком новi вимоги. Керiвник повинен всiляко сприяти утвердженню Влздоровоi моралiВ», Влсприятливого клiматуВ», ВлдобропорядностiВ» i т.д. [38]. Наприклад у питальнику фiрми ВлКарл Ф.Браун i К°» було запитання ВлЧи багато часу присвячуi керiвник вивченню соцiальних проблем, охоплюваних, наприклад, психологiiю, соцiологiiю, етикою, фiлософiiю..?В»
Таблиця1. Види управлiння працею на рiзних стадiях економiчного
зростання[18]
| Тип економiчного зростання | Управлiння працею |
| Матерiальна основа | Системоутворюючий фактор | Вид управлiння працею |
| Доiндустрiальний | Мануфактурне виробництво | Кооперацiя працiвникiв | Ремiсничий |
| РЖндустрiальний (матерiально-продуктовий) | Фабричне (велике машинне) виробництво | Система машин iзВлновими придаткамиВ» | Технократичний |
| Науково-технiчний (перехiдний до гуманiстичного) | Гнучке виробництво, орiiнтоване на нововведення | Взаiмодiя в науково-технiчному циклi | РЖнновацiйний |
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry