Виникнення та стадii розвитку свiтового ринку

Реферат на тему:

ВИНИКНЕННЯ ТА СТАДРЖРЗ РОЗВИТКУ СВРЖТОВОГО РИНКУ

Дрогобич

- 2003 -

Вiдомi американськi економiсти Макконнелл i Брю пишуть, що ринок тАУ це iнститут чи механiзм, який зводить разом покупцiв i продавцiв конкретного товару чи послуг. Ринок i системою обмiну рiзними за своiми споживчими властивостями продуктами працi як товарами. Продукти передаються постачальниками покупцям не безкоштовно, а за певну цiну. Отже, ринок передбачаi наявнiсть як рiзних за своiми споживчими властивостями продуктiв працi, так i iх рiзних власникiв.

Визначення змiсту такоi категорii як ринок зустрiчаiться рiзне. Тому наведемо приклад ще одного, яке найбiльш адекватно вiдобража його змiст. Так, ринок тАУ це спосiб чи механiзм реалiзацii i придбання товарiв i послуг, в якому приймають участь продавцi i покупцi, тобто вони представляють собою систему спiввiдношення попиту i пропозицii рiзних власникiв. Отже, ринок тАУ це вартiсна система обмiну рiзними продуктами працi. Зазвичай, пiд ринком розумiють мiсце, де продаються i купуються товари. В дiйсностi ринок не зводиться до мiсця. Ринок це не мiсце, а визначений механiзм товарного виробництва.

Виникнення i становлення ринку обумовлене розвитком суспiльного подiлу працi i товарного виробництва. РЖз розвитком товарного виробництва розвиваiться i ринок тАУ спосiб обмiну продуктiв, якi передбаченi для продажу, а не для споживання самими виробниками.

При рабовласницькому ладi товарне виробництво i товарооборот всерединi окремих краiн були розвинутi слабо. У вiдповiдностi з тим на зовнiшнiй ринок вiдправлялась лише незначна частина продукцii. РЖ вже таки при рабовласницькому ладi виник свiтовий ринок. В той час вiн мав внутрiконтинентальний масштаб. Фiнiкiя, Древнiй РДгипет, Грецiя, Рим вели торгiвлю як мiж собою, так i з багатьма мiстами СередземномортАЩя i ЧорномортАЩя. Але рабство по своiй природi не було товарним виробництвом i тому лише частково могло служити основою розвитку зовнiшньоi торгiвлi. Його бiльш мiцнiшою основою було ремiсниче виробництво. Тому свiтовий ринок за своiм соцiально-економiчним характером був ремiсничо-рабовласницьким ринком.

На протязi довгого перiоду часу i при феодалiзмi також на спостерiгалось широкого розповсюдження товарного виробництва, оскiльки основним було натуральне господарство. В силу цього в обмiн поступала незначна частина продукцii сiльського господарства i дрiбних ремiсничих пiдприiмств. Диференцiацiя суспiльного виробництва була майже вiдсутня. Товарообмiн мiж окремими виробниками охоплював лише невеликi райони.

Капiтал купцiв, виступаючи посередником мiж товаровиробниками, поступово залучав в обмiн все новi райони та областi. Але в умовах iх полiтичноi та виробничоi неоднорiдностi, товарний обмiн носив нерегулярний характер: був вiдсутнiй iдиний нацiональний ринок, суспiльнi потреби задовольнялися виключно продукцiiю мiсцевого виробництва.

Слабкий розвиток суспiльного подiлу працi всерединi окремих краiн перешкоджав встановленню регулярних торговельних звтАЩязкiв мiж ними. Зовнiшня торгiвля ще не одержала значного розвитку i не мала суттiвого значення у задоволеннi потреб феодального суспiльства в цiлому.

Але, не зважаючи на все, саме при феодалiзмi стародавнiй свiтовий внутрiконтинентальний ринок перерiс у мiжконтинентальний. Венецiя i Генуя вели торгiвлю як з феодальними краiнами РДвропи, так i з РДгиптом i краiнами Сходу. Подорож Васко да Гами зтАЩiднала два регiональнi мiжнароднi ринки, а вiдкриття Америки Колумбом i навколосвiтня подорож Магеллана зтАЩiднали всi регiональнi ринки в один ланцюг. Так що свiтовий ринок виник не в ХРЖХ столiттi, а значно ранiше. Звичайно, мiцнiсть його була слабка, а масштаби невеликi, але все ж таки вiн iснував.

Основними постачальниками на зовнiшнiй ринок були феодали i ремiсники. Саме тому товарний ринок, який утворився в епоху феодалiзму за своiм соцiально-економiчним змiстом був ремiсничо-феодальним.

Спосiб обмiну продуктами працi як товарами в кiнцi епохи феодалiзму почав розвиватися пiд впливом виникнення капiталiстичних пiдприiмств, вiдокремлення промисловостi вiд землеробства, спецiалiзацii сiльського господарства в рiзних районах по виробництву конкретних товарiв, розчленовування промислового виробництва на все бiльше число галузей.

В умовах розвитку капiталiстичного товарного виробництва кожна iз галузей промисловостi та сiльського господарства поступово стаi ринком одна для одноi .Диференцiацiя виробництва на спецiалiзованi галузi являi собою процес розширення суспiльного подiлу працi. Чим глибшим стаi подiл працi, тим бiльше розвиваiться товарне виробництво, тим самим все бiльше розширюiться сфера обмiну товарiв, тобто виникаi нацiональний ринок. Коли ж процес спецiалiзацii капiталiстичного виробництва виходить за межi окремих краiн, тодi вона доповнюiться мiжнародним обмiном i на тiй основi розвиваiться новий свiтовий ринок. Таким чином, свiтовий ринок являi собою сукупнiсть ринкiв окремих краiн, якi повтАЩязанi мiж собою товарообмiном.

Свiтiв ринок базуiться у мiжнароднiй виробничiй спецiалiзацii окремих краiн i i сферою, де в цiлях забезпечення розширеного вiдтворення здiйснюiться замiна виробiв, вироблених однiiю краiною, продуктами iншоi. Обмiн товарiв на свiтовому ринку являi собою процес, який забезпечуi безперервнiсть розширеного вiдтворення. Тому звтАЩязки мiж товаровиробниками рiзних краiн, якi здiйснюються через обмiн товарами, розширюються по мiрi збiльшення масштабiв виробництва.

Варто зазначити, що вирiшальний вплив на формування iдиних нацiональних ринкiв, а потiм i на подальший розвиток свiтового мiжконтинентального ринку здiйснила могутня капiталiстична промисловiсть. В результатi промислового перевороту. Який стався в Англii в кiнцi XVIII столiття, а потiм на протязi ХРЖХ столiття i в iнших краiнах РДвропи i Америки, почала швидко розвиватися велика промисловiсть, що i прискорило формування нацiональних ринкiв i спричинило утворення свiтового капiталiстичного ринку. Ця творча роль промисловостi зумовлена рядом обставин.

По-перше, капiталiстичному виробнику притаманне прагнення до отримання високоi норми прибутку. Пiдприiмцi, якi не задовольнялися iснуючим рiвнем прибутку, шукали оптимальних умов реалiзацii своii продукцii за межами своii краiни. РЖ не випадково, ХРЖХ столiття стало часом полiтичного подiлу свiту мiж могутнiми промисловими краiнами. Крiм полiтичних iнтересiв, уряди цих краiн забезпечували своiм пiдприiмцям високодоходнi ринки збуту iх продукцii. Таким шляхом розширюються економiчнi звтАЩязки одних краiн з iншими.

По-друге, на вiдмiну вiд ремесла i мануфактури могутня машинна промисловiсть даi можливiсть виробляти великi партii товарiв для продажi. У погонi за масою прибутку пiдприiмцi прагнуть розширити продаж своiх товарiв не лише в краiнi, але й за кордоном. Це також приводить до розширення зовнiшньоi торгiвлi, тобто до розвитку iмностi свiтового ринку.

По-третi, погоня за прибутком в краiнi вiдбуваiться в умовах гостроi конкурентноi боротьби мiж пiдприiмцями. З цiллю отримання високих прибуткiв окремi галузi розширюють обтАЩiм виробництва за межi потреб iнших нацiональних галузей, якi служать для них ринком збуту. Ця нерiвномiрнiсть росту рiзних нацiональних галузей впливаi на стан внутрiшнього ринку. Тi галузi, якi у своiму розвитку випереджають технологiчно повтАЩязанi з ними iншi галузi, прагнуть реалiзувати свою продукцiю на зовнiшнiх ринках.

По-четверте, масове виробництво товарiв на базi потужноi машинноi промисловостi викликаi попит на сировиннi товари. В процесi розвитку промисловостi головними постачальниками сировини стали краiни, якi знаходяться в колонiальнiй залежностi вiд бiльш розвинутих в промисловому вiдношеннi держав, якi примушували iх економiчними i неекономiчними методами до спецiалiзацii економiки в певному напрямку. Як бачимо, машинна iндустрiя з часу свого виникнення втягуi на свiтовий ринок рiзнi краiни не лише як покупцiв ii продукцii, але i як постачальникiв сировинних товарiв.

Свiтовий ринок мiг досягнути свого повного розвитку лише при капiталiстичному машинному виробництвi i викликаним ним широким мiжнародним подiлом працi. Лише в умовах капiталiстичного способу виробництва свiтовий ринок стаi розвинутою економiчною категорiiю, створюiться грунт для широкого розвитку регулярного i всестороннього мiжнародного товарообороту, який опираiться на постiйне i масове виробництво товарiв для продажу на свiтовому ринку, на розвинену мережу мiжнародних засобiв звтАЩязку i транспорту.

Хоча свiтовий ринок виник на основi розвитку нацiональних ринкiв, але вiн не ототожнюiться з ними. Можна вiдмiтити наступнi вiдмiнностi:

В· Деякi товари, якi приймають участь в оборотi всерединi краiни, зовсiм не виходять на свiтовий ринок;

В· Рух товарiв на нацiональному ринку обумовлений економiчними факторами, тобто виробничими звтАЩязками мiж пiдприiмствами та iншими органiзацiями, а на свiтовий ринок впливаi зовнiшньоекономiчна полiтика держав. Наприклад, на шляху iноземних товарiв держава створюi високi бартАЩiри, а при русi нацiональних товарiв мiж своiми областями, провiнцiями, штатами цього не робить;

В· На свiтовому ринку iснуi особлива система цiн тАУ свiтовi цiни

Свiтовий капiталiстичний ринок у своiму розвитку проходить 3 стадii, якi визначаються розвитком капiталiстичного способу виробництва: стадiю пiдготовки капiталiстичного способу виробництва (епоха мануфактури), стадiю машинного виробництва окремих пiдприiмств i корпоративну стадiю капiталiзму. Кожна стадiя розвитку свiтового капiталiстичного ринку маi своi особливостi, якi визначаються самим капiталiстичним способом виробництва.

Свiтовий ринок на стадii пiдготовки капiталiстичного способу виробництва знаходився ще на стадii зародження, нерозвиваючого стану. Основною рисою на цiй стадii була переважаюча роль купецького капiталу, який виступав в якостi посередника в процесi обороту товару, який вироблявся переважно простими товаровиробниками i частково капiталiстичними мануфактурами.

Свiтовий ринок на другiй стадii капiталiзму охоплюi перiод вiд промислового перевороту в Англii в кiнцi XVIII столiття до кiнця 70-х рокiв ХРЖХ столiття, коли свiтова капiталiстична торгiвля набула досить розвинених рис. Для цього етапу характерна перемога машинного виробництва в Англii i встановлення ним промисловоi i торговоi гегемонii. Свiтовий ринок виходить iз свого початкового стану i починаi складатися як категорiя капiталiзму.

Вирiшальну роль на свiтовому ринку починаi вiдiгравати промисловий капiтал .який пiдкоряi собi торговельний капiтал. Основою мiжнародного товарообороту стаi вивiз товарiв могутньоi капiталiстичноi промисловостi Англii i ввiз нею сировини i продовольства. В 60-70-i роки ХРЖХ столiття визначальною ознакою свiтового ринку стаi остаточне закрiплення господарюючоi ролi промислового капiталу в господарському життi головних розвинутих капiталiстичних краiн, особливо США i Нiмеччини, промисловiсть яких за рiвнем свого розвитку почала наздоганяти Англiю.

Корпоративна стадiя капiталiзму охоплюi перiод з 80- рокiв ХРЖХ столiття i до наших днiв, коли здiйснився перехiд вiд капiталiзму вiльноi конкуренцii окремих пiдприiмств до рiзних форм господарювання корпорацiй. На цьому етапi завершилося формування всеохоплюючого свiтового ринку на основi утворення iдиноi капiталiстичноi системи господарства i всесвiтнього господарювання фiнансового капiталу. Бiльш всього нас цiкавить розвиток свiтового капiталiстичного ринку в ХХ столiттi. Розглянемо найбiльш характернi риси свiтового ринку на цьому етапi його розвитку.

Перша характерна риса визначаiться товарною природою капiталiзму. Вона полягаi в тому, що економiчнi звтАЩязки мiж окремими краiнами здiйснюються за принципом зручностi, прибутковостi. Свiтовий капiталiстичний ринок вiдiграi велику роль у пiдвищеннi норми прибутку пiдприiмств промислово розвинутих краiн за рахунок пiдсилення експлуатацii економiчно вiдсталих краiн.

Другою характерною рисою свiтового капiталiстичного ринку i анархiя виробництва i конкуренцii. Якщо в кожному окремому пiдприiмствi виробництво здiйснюiться планомiрно, то в масштабi всiii капiталiстичноi краiни i у свiтi в цiлому воно протiкаi анархiчно. Розподiл засобiв виробництва мiж галузями економiки вiдбуваiться стихiйно. Визначальним фактором галузевого розмiщення товаровиробникiв i прагнення кожного з них вкласти капiтал у ту сферу дiяльностi, де норма прибутку вища. В результатi такого розподiлу засобiв виробництва в краiнах виникаi диспропорцiя. Анархiя на свiтовому капiталiстичному ринку i його нестiйкiсть ще бiльше пiдсилюються у звтАЩязку з тим, що прагнення капiталу до безперервного розширення виробництва зустрiчаi на своiму шляху вузькi рамки платоспроможного попиту багатьох iмпортуючих краiн.

Свiтовому ринку завжди була притаманна гостра конкурентна боротьба мiж пiдприiмствами окремих краiн. Зараз боротьба йде мiж США та Японiiю. В наш час, в епоху корпоративного капiталiзму на свiтовому ринку практично неподiльно господарюi ТНК, якi пiдтримуються нацiональними урядами i блоками держав. Саме цi учасники мiжнародних економiчних вiдносин здiйснюють економiчний розподiл свiтового ринку.

Суттiвою четвертою рисою сучасного свiтового ринку i також те, що в систему зовнiшньоi торгiвлi втягуються також краiни, якi знаходяться на самих рiзних ступенях розвитку товарного виробництва. Це обумовлене рiзними iсторичними строками виникнення капiталiзму в рiзних краiнах i регiонах i з нерiвномiрними темпами його розвитку.

В ХХ столiттi свiтовий ринок пережив кiлька глибоких криз. Перша з них була повтАЩязана iз свiтовою вiйною 1914-1918 рокiв, iсторичнi наслiдки якоi вплинули на весь хiд подальшого розвитку свiтового господарства. Вiйна привела до тривалого i глибокого порушення мiжнародного товарообмiну. Лише до 1924 року фiзичний обтАЩiм товарообороту на свiтовому ринку досягнув довоiнного рiвня.

Наступна глибока криза свiтового капiталiстичного ринку виникла пiсля закiнчення Другоi свiтовоi вiйни, яка до основи потрясла всю структуру мiжнародних економiчних вiдносин. Але пiсля 1945 року вiдродження мiжнародного товарообороту вiдбулося порiвняно швидко, нiж пiсля Першоi свiтовоi вiйни.

В пiслявоiнний перiод свiтовий ринок зiткнувся з новими труднощами, повтАЩязаними iз розпадом колонiальноi системи iмперiалiстичних держав. Пiдйом нацiонально-визвольноi боротьби привiв до завоювання краiнами Азii та Африки полiтичноi незалежностi, що пiдiрвало базу економiчно, промислово розвинених краiн, якi зiткнулися там зi зростаючими труднощами збуту своiх товарiв i вивозу капiталу.

В цей перiод спостерiгався майже безперервний процес прискорення експорту. Так, середньорiчнi темпи його приросту в 1950-х роках становили 6 %, в 60-х роках тАУ 8.2 %, а в 1970-73-х роках тАУ 9.4 %.

Одна iз вiдмiнних рис сучасного свiтового ринку полягаi в тому, що промислово розвинутi держави приймають все бiльш серйозну участь у проведеннi мiроприiмств iз захисту нацiональних ринкiв вiд iмпорту товарiв i форсування експорту своii продукцii. Мова йде про вiдродження полiтики протекцiонiзму, яка була властива мануфактурному перiоду розвитку капiталiзму i ранньоi стадii машинного перiоду.

В другiй половинi ХХ столiття виникають регiональнi економiчнi блоки промислово розвинутих краiн, якi стали на шлях створення iнтеграцiйних угрупувань тАУ РДС, ЕАСТ. Держави, якi розвиваються, створюють своi економiчнi обтАЩiднання, наприклад, в 1975 роцi створена ЛАЕС тАУ Латиноамериканська Економiчна Система, регiональна економiчна органiзацiя краiн Латинськоi Америки i басейну Карибського моря.

Мiж учасниками iнтеграцiйних угрупувань поступово лiквiдуються всi торгово-економiчнi перепони, але зате по вiдношенню до третiх краiн вiдбуваiться унiфiкацiя митних податкiв та iншого роду перешкоди. Цi мiроприiмства представляють собою новий тип монополiзацii свiтового капiталiстичного ринку. Економiчною основою таких блокiв i обтАЩiктивне прагнення пiдвищити ефективнiсть у рiзних секторах свiтового господарства.

Але, не дивлячись на рiст монополiзацii пiд прапором регiональноi лiбералiзацii, характерним моментом у розвитку свiтового ринку i те, що все бiльшого розвитку одержують мiжнароднi державнi форми його регулювання. До таких форм можна вiднести Мiжнародний валютний фонд (МВФ), Мiжнародний банк реконструкцii та розвитку (МБРР), РДвропейський банк реконструкцii та розвитку (РДБРР).

Фактори, якi визначають розвиток сучасного свiтового ринку.

На сучасному свiтовому ринку посилилась конкурентна боротьба, почали зтАЩявлятися новi ii методи. Значну специфiку в новi види конкурентноi боротьби на свiтовiй аренi вносить Науково-технiчна революцiя. За останнi роки корпоративний каптал все бiльш активнiше переносить центр конкурентноi боротьби iз областi цiн в такi сфери, як новизна i технiчний рiвень виробiв, якiсть iх виготовлення.

Крiм того, на свiтовому ринку появилися новi обставини, якi суттiво впливають на конкурентоспроможнiсть окремих видiв продукцii. Мова йде про адаптацiю багатьох видiв машин до умов енергетичноi кризи.

Одночасно з покращенням якостi виробiв вiдбуваiться удосконалення системи збуту. В наш час продажа обладнання великих мiжнародних корпорацiй вiдбуваiться через посередництво зарубiжних фiлiалiв i пiдконтрольних пiдприiмств, вони широко залучають ними iноземнi фiрми до збуту i технологiчного обслуговування своii продукцii, яка експортуiться на зовнiшнiй ринок.

Однiiю iз значних форм збуту експортованоi продукцii стало використання мiсцевих фiрм-агентiв. Використання таких фiрм не потребуi великих iнвестицiй, створення власноi збутовоi мережi на територii вiдповiдних краiн, оскiльки використовуiться матерiально-технiчна база фiрм-агентiв, включаючи складську i торгову мережу корпорацii використовують нову форму роботи по вирiшенню проблем ринку. Вона отримала назву маркетинг i полягаi в тому, що компанii розробляють довго- i короткостроковi плани виробництва, новi види машин, вивчають ринок, складають довгостроковi прогнози його розвитку.

Поряд iз звичайними експортно-iмпортними операцiями за останнi два десятилiття на свiтовому ринку широкого розповсюдження набула практика збуту i купiвлi товарiв на аукцiонах, бiржах i торгах.

Мiжнародний аукцiон тАУ це спосiб продажу окремих партiй товарiв, якi по черзi виставляються для огляду i вважаються проданими тому покупцевi, який запропонував найвищу цiну.

Бiржа тАУ органiзацiйна форма оптовоi, в тому числi мiжнародноi торгiвлi масовими товарами, якi володiють стiйкими i чiткими якiсними параметрами (товарна бiржа), чи систематичних операцiй по купiвлi-продажу цiнних паперiв ,золота, валюти (фондова бiржа).

Що стосуiться торгiв, то вони представляють собою таку форму торгiвлi, коли покупець машини, транспорту чи обладнання оголошуi про свiй намiр закупити продукцiю чи видати замовлення на будiвництво i запрошуi фiрми, якi бажають запропонувати своi товари чи послуги.

Таким чином, ми бачимо, що рiзке загострення конкуренцii на свiтовому ринку, рiст монополiзацii торгiвлi, пiдвищення вимог до технiко-економiчних показникiв товарiв пiдштовхують капiталiстичнi фiрми ще бiльше активiзувати роботу по удосконаленню виробництва, створювати власнi чи змiшанi торговi фiрми за кордоном. Особливу активнiсть в цьому за останнi роки проявляють японськi i захiдноiвропейськi фiрми.

Лiтература.

1. Макконелл К.Р., Брю С. Экономикс.

2. Фоминский. Основы внешнеэкономических знаний.

3. Семенов К.А. Международные экономические отношения.

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry