Вихiд компанii на зовнiшнiй ринок

1. Аналiз економiчноi ситуацii в свiтi та в Украiнi на ринку чавуну

1.1 Загальна економiчна ситуацiя в Украiнi

Незважаючи на першi ознаки економiчного оздоровлення, в найближчому майбутньому ситуацiя в Украiнi залишиться непростою.

За пiдсумками 2010 року ВВП Украiни може скоротитися на 14%, вважають учасники Першого Мiжнародного щорiчного форуму з питань економiчного розвитку Украiни.

У роботi форуму, що вiдбувся 15 жовтня у Вашингтонi (США), взяли участь бiльше 300 представникiв найбiльших свiтових компанiй i установ, повiдомляi агентство ВлРЖнтерфакс-УкраiнаВ».

Незважаючи на те, що темпи економiчного падiння в Украiнi останнiм часом уповiльнилися, загальний стан економiки залишаiться непростим.

ВлПодальше полiпшення економiчноi ситуацii в поточному роцi буде продовжуватися за рахунок низькоi статистичноi бази та завдяки вiдновленню товарно-матерiальних запасiв i впровадженню фiскальних стимулiв. Змiцнення свiтовоi економiки також буде сприяти бiльш швидкому вiдновленню УкраiниВ», тАУ прогнозують експерти.

Серед основних досягнень уряду у боротьбi з кризою, експерти назвали домовленiсть з МВФ, а також Свiтовим банком та iншими свiтовими фiнустановами, що полегшило рефiнансування короткострокового зовнiшнього боргу.

Таким чином, високий рiвень фiскальноi дисциплiни (запланований дефiцит бюджету в 2010 роцi не перевищить 6% ВВП, що вiдповiдаi рiвню фiскального дефiциту в iнших краiнах, на якi вплинула свiтова рецесiя).

Разом з тим, експерти вiдзначають, що уряд не розробив скоординовану iдину стратегiю щодо подолання кризи, не видiлив достатньо коштiв для пiдтримки вiтчизняноi економiки, а зростання кредитування було призупинене занадто рiзко.

У 2010 роцi дефiцит державного бюджету не повинен перевищувати 6% ВВП, а в державному бюджетi на 2011 рiк необхiдно передбачити дефiцит, що не перевищуi 4%. Це означаi, що пiдвищення пенсiй i мiнiмальноi заробiтноi плати не повиннi бути вище рiвня iнфляцii. Також, запропонованi податкова амнiстiя i мораторiй на податковий аудит не повиннi бути прийнятi.

Фiнансове становище ВлНафтогазу УкраiниВ» i Пенсiйного фонду маi бути покращене до того рiвня, який дозволить уникнути надмiрноi пiдтримки за рахунок коштiв державного бюджету, зазначено в аналiтичних матерiалах.

Для прискорення темпiв економiчного розвитку, украiнськiй владi доведеться шукати новi шляхи зростання прямих внутрiшнiх та iноземних iнвестицiй, якi будуть сприяти зростанню виробництва i продуктивностi та створення нових робочих мiсць.

1.2 Аналiз свiтового ринку чавуну та його тенденцii

Процеси глобалiзацii яка охопили свiтове господарство i якi розвиваються у теперiшнiй час, з одного боку, вiдображаються в збiльшеннi масштабiв зовнiшньоекономiчних зв'язкiв. З iншого боку, вони призводять до розвитку форм зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. При цьому розвиваються традицiйнi форми здiйснення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв i з'являються зовсiм новi. А сама зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть являi собою всi види господарськоi дiяльностi, пов'язанi з участю краiни в мiжнародному подiлi працi i i невiд'iмною частиною всiii господарськоi дiяльностi держави.

Незважаючи на рiзноманiтнiсть видiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, базова роль серед них належить найстаршiй формi зовнiшньоекономiчних зв'язкiв тАУ мiжнароднiй торгiвлi, за допомогою якоi краiни можуть розвивати спецiалiзацiю, пiдвищувати продуктивнiсть своiх ресурсiв, збiльшувати загальний обсяг виробництва, а також забезпечувати задоволення потреби в тих продуктах, виробництво яких усерединi краiни вкрай неефективне або неможливе взагалi. При цьому, особливу актуальнiсть здобувають торговельнi вiдносини в тих секторах економiки, якi забезпечують найбiльше сукупне надходження у зведений торговельний баланс краiни. Для Украiни, як суб'iкту зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, як вiдносно високотехнологiчного виробника, який володii значними запасами сировинних ресурсiв, такими секторами i хiмiчна, машинобудiвна, гiрська й металургiйна промисловiсть, якi формують значну частину ВВП держави. Так, наприклад, по даними Держкомстату Украiни прирiст реального валового внутрiшнього продукту в сiчнi-липнi 2009 р. стосовно аналогiчного перiоду 2008 р. склав 5,5%, у липнi 2009 р. 7,7%. Рiст ВВП у сiчнi-липнi поточного року здiйснювався за рахунок збiльшення валовоi доданоi вартостi в торгiвлi тАУ на 11%, транспортi тАУ на 9,1%, будiвництвi тАУ на 7,1%, у виробництвi й розподiлi електроенергii, газу й води тАУ на 6,8%, що добуваi промисловостi тАУ на 5,8%. У промисловостi протягом травня-липня спостерiгаiться стiйка тенденцiя до нарощування обсягiв промислового виробництва в порiвняннi з 2008 р. У липнi 2009 р. виробництво продукцii виросло на 11,4% у порiвняннi з вiдповiдним мiсяцем 2008 р. За сiчень-липень прирiст виробництва склав 4,8%, що на один процентний пункт вище показника за аналогiчний перiод 2008 р. А пiдприiмства металургii, мабуть, i ключовими, оскiльки iхня продукцiя, у зв'язку з технiчним характером розвитку суспiльства, використаiться при розвитку всiх iнших секторiв економiки Украiни (будiвництво, машинобудування, транспорт, зв'язок, торгiвля, що добуваi промисловiсть, iн.), що було вiдбито в численних працях закордонних i вiтчизняних економiстiв. При цьому ринок металопродукцii i найбiльш перспективним, бо темпи його розвитку та коливання свiтових цiн на металургiйну продукцiю i найбiльш привабливими для нацiональних товаровиробникiв.

Аналiзу рiзних показникiв дiяльностi пiдприiмств Украiни, дослiдженню тенденцiй змiн ринку металопродукцii, iншим аспектам якiв впливають на динамiку розвитку пiдприiмств присвятили своi роботи такi вченi-економiсти як, Амоша А., Аптекарь С., Литвиненко А., Янковський В., Макогон Ю., якi у своiх наукових працях комплексно й системно пiдiйшли до рiшення поставленого завдання.

Однак, у свiтовiй системi господарства Украiна не i монополiстом у сферi металургii. У цьому зв'язку актуальним стаi вивчення динамiки й тенденцiй як розвитку нацiонального ринку металопродукцii, так i вивчення свiтових тенденцiй та контАЩюнктурноi ситуацii, яка склалась для пiдприiмств Украiни, що дозволить бiльш повно уявити можливi напрями пiдвищення ефективностi дiяльностi нацiонального метало виробника на свiтовому ринку.

Стан i перспективи розвитку зовнiшньоекономiчноi дiяльностi металургiйних пiдприiмств Украiни безсумнiвно визначаються станом свiтового ринку металопродукцii й прогнозованих тенденцiй його розвитку. З огляду на це, розглянемо сучасну ситуацiю на свiтовому ринку металопродукцii по вiдношенню до украiнських товаровиробникiв.

Якщо спиратись на аналiтичнi та експертнi данi, висновкiв фахiвцiв та спецiалiстiв вiдносно свiтових цiн на украiнський чавун, заготовки та й прокат до кiнця 2009 р., то можна помiтити, що вартiсть металопродукцii поступово збiльшуiться i неможливо видiлити найбiльш привабливi товарнi групи для нацiонального товаровиробника.

При цьому цiнова конкуренцiя на ринку металопродукцii маi явну вiолентну спрямованiсть.

Як вiдомо вiолентна стратегiя та тактика цiноутворення найбiльш прийнятна для великих серiйних виробництв, до яких без сумнiву слiд вiднести i пiдприiмства металургii, якi вкладаючи значнi кошти у модернiзацiю та iнновацiю виробничого процесу скорочують витрати та розширюють власну збутову сiть, що сприяi бiльш гнучкому пiдходу щодо цiноутворення. Це можна проiлюструвати на прикладi украiнських пiдприiмств, якi змушенi, у звтАЩязку з великою енергоiмнiстю виробництва втiлювати сучаснi технологii якi здатнi оптимiзувати енерговитрати та пiдвищити валовий дохiд.

Такi змiни у контАЩюнктурних вподобаннях споживачiв викликано у першу чергу тим, що на свiтовий ринок металопродукцii виходять i досить успiшно закрiплюються на ньому новi ринковi гравцi з досить продуманою стратегiiю та тактикою поведiнки. Мова тут йде про вихiд на свiтовий ринок металургiйноi iндустрii Китайськоi Народноi Республiки (КНР), яка на протязi 80тАУ90 рокiв двадцятого столiття накопичувала як технологiчнi так i технiчнi та економiчнi ресурси для успiшноi експансii на ринки США, РДвропи, Азii. Так, наприклад за даними РЖнтерфакс-Украiна який цитуi Мiжнародний iнститут чавуну й стали (IISI, International Iron and Steel Institute) Китай збiльшив виробництво тiльки сталi на 18,9%, до 236 млн. т. при обсягу свiтового виробництва у сiчнi-липнi 2009 року, яке виросло в порiвняннi iз сiчнем-липнем 2008 року на 9,1%, до 700,4 млн. т. В той же час як виробництво стали в краiнах СНД склало 68,9 млн. т. (рiст 6,4%) при збiльшеннi показникiв з виробництва Росiiю (40,95 млн. т., що на 7,3% бiльше показникiв 7 мiсяцiв 2008 року), та зменшеннi Украiною (на 6,4%, до 23,5 млн. т.), краiнами РДС-25 (на 5,5%, до 117,5 млн. т.). Взагалi Украiна знаходиться на сьомому мiсцi серед рейтингу краiн-виробникiв сталi, в той час як КНР посiдаi перше. В той же час КНР знаходиться тiльки на 6 мiсцi у списку найбiльших експортерiв сталi (20,1 млн. т.), в той час як Украiна на третьому (28,2 млн. т.), Росiя на другому (30,4 млн. т), Японiя на першому (34,8 млн. т.). В той же час Китай був найбiльшим iмпортером сталi у 2008 р. (33,2 млн. т.). Однак, таке положення при достатньому насиченнi внутрiшнього ринку може якiсно змiнитись, що буде становити загрозу украiнському товаровиробнику. Це становить цiлком реальну загрозу, бо тiльки на ринку чавуну КНР у 2008 р. при свiтовому видобутку у 781,1 млн. т. контролювала майже 43% цього ринку (330,4 млн. т), виробництво якого зросло у порiвняннi з 2004 р на 18%, при зниженнi цього показника для краiн РДС (на 3,6%), США (на 13,9%), краiн СНД (на 3,4%).

А це спонукаi керiвництво Украiни щодо рiшучих дiй вiдносно створення можливих резервних фондiв пiдтримки металовиробноi галузi у разi рiзких контАЩюнктурних змiн. При цьому особливу увагу заслуговуi скорiше введення масштабноi полiтики з енергозбереження, бо наприклад, украiнський виробник при виробництвi однiii тони чавуну витрачаi 750 кг.

Умовного палива, що на 500 кг. перевищуi сучаснi технологiчнi можливостi. Крiм того товаровиробник в середньому на виробництво тiii ж однiii тони чавуну витрачаi близько 90 м³ природного газу (який коштуi вже 130 дол. США за 1000 м³, i цiна на який буде рости до iвропейського рiвня у 220тАУ250 дол.) який у розвинутих технологiчних виробництвах зовсiм не використовуiться, або використовуiться на 10тАУ15%. Хоча зараз i приймаються мiри вiдносно розвитку та iнтенсифiкацii власного газовидобутку [11], все ж його перспективи у найближчi 3тАУ5 рокiв дуже невизначенi, що створюi додатковi труднощi на свiтовому ринку металопродукцii для нацiональних товаровиробникiв.

Таким чином, на основi вищевикладеного ми можемо стверджувати, що короткостроковий стан свiтового ринку металопродукцii в цiлому сприятливий для украiнського металовиробника хоча i i загрози змiни контАЩюнктурноi ситуацii у середньостроковiй перспективi. А це вимагаi розробки i втiлення комплексу адекватних заходiв з реагування загрозам як зовнiшнього характеру, так i внутрiшнього.

Проаналiзовано кон'юнктурнi позитивнi й негативнi тенденцii на свiтовому ринку металопродукцii. Виявлено можливостi й небезпеки в дiяльностi нацiональних металургiйних пiдприiмств на свiтовому ринку.

1.3 Пiдходи до вибору мiжнародного ринку

Вибiр ринку та можливiсть виходу з нього тАУ це суттiва вiдмiннiсть мiжнародного маркетингу вiд внутрiшнього. Саме тому управлiнське рiшення щодо виходу на певний зарубiжний ринок може мати як позитивнi, так i негативнi довгостроковi наслiдки. Залежно вiд глибини обТСрунтування управлiнського рiшення можна видiлити три пiдходи до вибору зовнiшнього ринку.

1. Суб'iктивний пiдхiд ТСрунтуiться на суб'iктивних вiдчуттях, очiкуваннях, досвiдi осiб, якi приймають рiшення про вихiд на конкретний ринок. Цей пiдхiд маi тiльки одну перевагу тАУ вiдсутнiсть витрат на обТСрунтування рiшення. Ризик при цьому максимальний, а ступiнь обТСрунтованостi рiшення, вiдповiдно, мiнiмальна. Слiд зазначити, що у чистому виглядi цей пiдхiд майже не застосовуiться. Найчастiше вiн буваi прiоритетним, але доповнюiться елементами дискретного.

Найбiльш поширеними причинами застосування суб'iктивного пiдходу i:

тАУ позитивне ставлення осiб, що приймають рiшення, до краiни або ii культури;

тАУ наслiдки закордонного вiдрядження або несподiваних зустрiчей;

тАУ iнтуiтивна довiра до зарубiжного партнера;

тАУ прагнення працювати на новому або дуже складному ринку, бути першим;

тАУ бажання легалiзувати за кордоном певнi дii.

2. Дискретний пiдхiд ТСрунтуiться на оцiнцi 2тАУ3 найбiльш важливих для пiдприiмства показникiв розвитку ринку або iнших критерiiв. Успiшнiсть використання дискретного пiдходу залежить вiд правильного вибору цих показникiв, якi мають вiдповiдати цiлям виходу пiдприiмства на зовнiшнiй ринок; об'iктивно характеризувати стан чи особливостi розвитку зарубiжного ринку; бути дослiдженими за певний перiод часу. Загальною вимогою до iнформацiйноi бази за дискретного пiдходу i надiйнiсть, правдивiсть, перевiренiсть обраних показникiв. РДдиних правил вiдбору показникiв немаi, але найчастiше для обТСрунтування рiшення про вибiр зарубiжного ринку за дискретного пiдходу використовують такi показники та критерii:

тАУ розмiр ринку;

тАУ динамiка зростання ринку;

тАУ власнi конкурентнi переваги;

тАУ потенцiал ринку;

тАУ доступнiсть ринку;

тАУ стабiльнiсть (оцiнка ризикiв).

3. Комплексний пiдхiд передбачаi кiлькiсну оцiнку кожного ринку за системою показникiв або глибоке аналiтичне обТСрунтування. Цей пiдхiд i найбезпечнiшим, оскiльки вiн мiнiмiзуi ризик вiд виходу пiдприiмства на неадекватний ринок, пiдвищуi обТСрунтованiсть управлiнського рiшення, але i потребуi значних витрат на проведення дослiдження. Тому за обмеженостi фiнансових ресурсiв пiдприiмства найчастiше застосовують дискретний пiдхiд.

РЖдея комплексного пiдходу до обТСрунтування вибору зарубiжного ринку полягаi у всебiчному аналiзi та оцiнцi системи показникiв, яка характеризуi не тiльки ринок певного товару, а й економiчнi, полiтико-правовi та соцiально-культурнi процеси, що вiдбуваються в краiнах, якi дослiджуються. Для органiзацii такого дослiдження розробляiться спецiальна таблиця, яка мiстить:

тАУ перелiк показникiв, що аналiзуються;

тАУ кiлькiсну чи якiсну характеристику показника;

тАУ кiлькiсть балiв за кожну кiлькiсну та вартiсну характеристику показника;

тАУ перелiк краiн, що дослiджуються.

2. Стратегiчнi напрямки на пiдвищення ефективностi угоди

2.1 Напрямки пiдвищення ефективностi угоди

Вирiшальне значення в практицi мiжнародних розрахункових операцiй мають валютно-фiнансовi умови зовнiшньо економiчних договорiв (контрактiв).

Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) тАУ це матерiально оформлена угода субтАЩiктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та iх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення iхнiх взаiмних прав та обовтАЩязкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.

До валютно-фiнансових i платiжних умов зовнiшньоекономiчноi угоди входять такi елементи: валюта цiни; валюта платежу; умови платежу; засоби платежу; форми розрахункiв i банки, через якi цi розрахунки будуть здiйснюватися.

До валютно-фiнансових умов, якi мають бути передбаченi в договорi (контрактi), належать такi.

1. Цiна та загальна вартiсть договору (контракту). У цьому роздiлi контракту визначаiться цiна одиницi вимiру товару та загальна вартiсть товарiв або вартiсть виконаних робiт, наданих послуг) згiдно з договором (контрактом) та валюта платежiв.

2. Умови платежiв. Цей роздiл контракту визначаi спосiб, порядок та строки фiнансових розрахункiв i гарантii виконання сторонами взаiмних платiжних зобовтАЩязань. Залежно вiд обраних сторонами умов платежу в текстi договору (контракту) вказуються: умови банкiвського переказу до (авансовий платiж) та (або) пiсля вiдвантаження товару чи умови документарного акредитиву, або iнкасо (з гарантiiю); умови гарантii, якщо вона i або коли вона необхiдна (вид гарантii тАУ Влна вимогуВ» та ВлумовнаВ», умови та термiн дii гарантii, можливiсть змiни умов контракту без змiни гарантiй).

Валюта цiни (валюта угоди) тАУ валюта, в якiй фiксуiться вартiсть товару. Це може бути валюта краiни-експортера, валюта краiни-iмпортера, валюта третьоi краiни або мiжнародна розрахункова грошова одиниця (наприклад СДР).

Валюта платежу тАУ це валюта, в якiй здiйснюiться оплата товару. Нею може бути валюта краiни-експортера, валюта краiни-iмпортера, валюта третьоi краiни.

Валюта платежу може збiгатися або не збiгатися з валютою цiни товару. В останньому випадку в контрактi зазначаiться курс, за яким валюта цiни маi переводитись у валюту платежу (чи за паритетом, якiй фiксуiться МВФ на базi СДР, чи за ринковим курсом валют).

У контрактi встановлюються умови перерахунку: курс певного виду платiжного засобу тАУ телеграфного переказу за платежами без тратт чи векселя за розрахунками, повтАЩязаними з кредитом; визначаiться час коригування (наприклад, напопереднi чи в день платежу) на певному валютному ринку (продавця, покупця чи третьоi краiни); обумовлюiться курс, за яким здiйснюiться перерахунок: звичайно середнiй курс, iнодi курс продавця чи покупця на вiдкриття, закриття валютного ринку чи середнiй курс дня.

Рiзнi валюта цiни i валюта платежу тАУ один з простих методiв страхування валютного ризику. Якщо курс валюти цiни (наприклад, долара) знизився, то сума платежу (у фунтах стерлiнгах) пропорцiйно зменшуiться. РЖ навпаки, ризик зниження курсу валюти цiни несе експортер (кредитор), а ризик ii пiдвищення тАУ iмпортер (боржник).

Сторони встановлюють у контрактi конкретнi термiни платежу. Якщо вони не встановленi угодою, то визначаються торговельними звичаями мiжнародноi практики.

Способи платежу визначають спiввiдношення часу оплати за товар та його фактичноi поставки. Основними способами платежу i: готiвковий платiж; платiж авансом; платiж у кредит; кредит з опцiоном, тобто правом вибору готiвкового платежу.

Платiж готiвковий включаi всi види розрахункiв, за якими товар оплачуiться повнiстю: у перiод вiд моменту його готовностi для експортера до моменту переходу товару або товаророзпорядчих документiв у розпорядження покупця; у момент переходу товару чи зазначених документiв до купця. Формами розрахунку при готiвковому платежi може бути чек, переказ, акредитив, iнкасо.

Авансовi платежi випереджають рух товарiв, за якi здiйснюiться платiж. Якщо iмпортер оплачуi товар авансом, вiн кредитуi експортера. У мiжнароднiй практицi авансовi платежi вживаються у торгiвлi дорогоцiнними металами, ядерним пальним, зброiю. РЖмпорт дорогого обладнання суден i лiтакiв, виготовлених за iндивiдуальним замовленням, як правило, передбачаi частковi авансовi платежi.

Розрахунок у кредит може бути комерцiйним i банкiвським. Якщо мiжнароднi розрахунковi операцii здiйснюються пiсля переходу товару у власнiсть iмпортера, то маi мiсце його кредитування експортером. Комерцiйний кредит може передбачати надання вексельного кредиту (виставлення тратти). Вiдстрочення платежу або кредитування за вiдкритим рахунком.

Кредит з опцiоном (право вибору) готiвкового платежу передбачаi надання iмпортеру права скористатися вiдстроченням платежу за придбаний товар, але з позбавленням знижки, яка надаiться за умов готiвкового платежу.

Для страхування вiд валютних ризикiв використовують валютнi застереження тАУ договiрнi умови, якi включаються в зовнiшньоекономiчну угоду i можуть бути переглянутi у процесi виконання угоди.

Ранiше застосовувалося золоте застереження, яке базувалося на фiксацii золотого вмiсту валюти платежу на дату укладання угоди та на перерахунку суми платежу пропорцiйно змiнi цього золотого вмiсту на дату виконання угоди.

На сучасному етапi застосовують: валютнi застереження; товарнi-цiновi застереження.

Валютне застереження тАУ це умова мiжнародноi зовнiшньоекономiчноi угоди, яка передбачаi перегляд суми платежу прямо-пропорцiйно змiнi курсу валюти застереження (фактично валюти цiни) з метою страхування експортера (або кредитора) вiд ризику знецiнення валюти платежу. Валюта платежу ставиться у залежнiсть вiд бiльш стiйкоi валюти застереження (валюти цiни).

В умовах посилення нестабiльностi плаваючих валютних курсiв широко застосовуiться багатовалютнi (мультивалютнi) застереження.

До товарно-цiнових застережень належать: застереження щодо змiнноi (ковзкоi) цiни, коли цiна пiдвищуiться за умови зростання цiноутворювальних складових; iндексацiя, яка передбачаi перегляд суми платежу пропорцiйно змiнi iндексу цiн за перiод з дати пiдписання до моменту угоди.

РЖснують комбiнованi валютно-товарнi застереження, якi передбачають регулювання суми платежу залежно вiд змiни товарних цiн i валютних курсiв: якщо товарнi цiни та курси валюти застереження змiнюються в одному напрямi, то сума платежу перераховуiться на найбiльший вiдсоток вiдхилення; якщо напрями динамiки не збiгаються, то сума платежу змiнюiться на рiзницю мiж вiдхиленнями товарних цiн i валютного курсу.

Правильнiсть визначення валютно-фiнансових умов при укладаннi зовнiшньоекономiчного контракту тАУ запорука ефективностi здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй.

Нинi немаi iдиного, закрiпленого багатосторонньою угодою, унiверсального механiзму валютних розрахункiв мiж краiнами. Тiльки в межах окремих економiчних i фiнансових угрупувань краiн можуть iснувати певною мiрою iдинi механiзми розрахункiв. У сучаснiй системi свiтогосподарських звтАЩязкiв розрахунки за торговельними та неторговельними операцiями регулюються основними принципами, закрiпленими в Женевськiй конвенцii про чеки та векселi, а також зведеннями постанов Мiжнародноi торговельноi палати (Париж).

Найпоширенiшi умови мiжнародних розрахункiв: безпосереднiй (повний розрахунок тАУ повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядних документiв у розпорядження покупця; розрахунок у кредит (з вiдстроченням) тАУ надання експортером iмпортеру кредиту в комерцiйнiй формi (для iмпортера).

Загальновiдомо, що близько 80% зовнiшньоекономiчних операцiй припадаi на здiйснення торговельних операцiй. Економiчну сутнiсть торгiвлi визначають. по-перше, як перерозподiл результатiв людськоi працi вiд однiii стадii виробництва до iншоi, i, по-друге, як передачу товарiв вiд виробникiв споживачам. Торговельнi операцii здiйснюються з рiзними цiлями, що обумовлюi iх розмаiття в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.

Мiжнароднi постачання готовоi продукцii i найбiльш поширеною формою торгiвлi. ii обсяг складаi майже половину загального обсягу свiтовоi торгiвлi. Характерною рисою такоi торгiвлi i постачання зiбраноi цiлком продукцii, готовоi до використання споживачами. Успiшно застосовуються i такi форми, як торгiвля виробами машинобудування в розiбраному виглядi; торгiвля товарами, що були у вжитку; продаж послуг, якi пiдвищують конкурентоспроможнiсть товару до необхiдного рiвня.

Пiд комплектним устаткуванням розумiють певний набiр машин i механiзмiв, якi у комплексi забезпечують повний технологiчний цикл промислового виробництва. До середини 90-х рокiв ця форма збуту продукцii досягла приблизно 30% вiд загального обсягу торгiвлi. Торгiвля товарами у розiбраному виглядi приваблива для експортерiв тим, що, постачаючи вузли i деталi для складання машин у покупця, вони користуються такими перевагами:

тАУ заощаджують на транспортних витратах, тому що транспортування готових виробiв дорожче нiж транспортування вузлiв i деталей вроздрiб;

тАУ заощаджують на митних витратах (мито на вивезення товарiв у зiбраному виглядi приблизно на 10тАУ20% вище нiж на окремi вузли i деталi).

Проте цей вид торгiвлi пов'язаний iз рядом складностей технiчного i комерцiйного плану. Конструкцiя машин i технологiя iх виготовлення повинна забезпечувати повну взаiмозамiннiсть вузлi в i деталей, щоб виключити необхiднiсть iх пiдгонки на мiсцi складання, а також враховувати квалiфiкацiю спецiалiстiв-складальникiв i експлуатацiйнi умови фiрм-користувачiв. Цей вид торгiвлi потребуi суворого дотримання регулярностi i комплектностi постачань для забезпечення безперервного складального процесу.

Торгiвля товаром, що був у вжитку (зокрема, обладнанням) являi собою постачання зношеного устаткування, i також i однiiю з форм реалiзацii продукцii. Предметами такого постачання можуть бути лiтаки, автомашини, верстати, спецiальне технiчне обладнання. Використання такого устаткування залишаiться протягом певного перiоду часу економiчно вигiдним на дрiбних пiдприiмствах або в краiнах, що розвиваються.
Специфiка торгiвлi сировинними товарами полягаi в укладеннi великих обсягiв угод та значнiй частцi у вiдпускнiй цiнi витрат на транспортування i збереження товару, у раптових i сильних коливаннях цiн, викликаних не стiльки виробничими витратами, скiльки змiнами попиту i пропозицii. Сировиннi торговельнi компанii спецiалiзуються, як правило, на торгiвлi одним або кiлькома видами товарiв, сировини i дiють переважно на ринках, де споживачi й продавцi, через iх розрiзненiсть, не мають можливостi органiзувати власну мережу постачань необхiдноi сировини.

Зростання прямих продажiв при збутi продукцii обумовлене пiдвищенням технiчного рiвня i складностi машин та устаткування, збiльшенням частки унiкального i комплектного устаткування. Прямий продаж припускаi наявнiсть безпосереднiх контактiв мiж виробником i кiнцевими споживачами. Прямi контакти встановлюються на стадii проектування i розробки технiко-економiчних параметрiв товару з метою урахування вимог покупця.

2.2 Аналiз надiйностi партнерiв по угодi

Перехiд краiни до ринку виявився значно складнiшим та довшим нiж передбачалося, а результати гiршими нiж в багатьох iнших державах ЦСРД.

Водночас курс на iвропейську iнтеграцiю Болгарii схвалюi бiльшiсть населення краiни, хоча побоювання щодо його наслiдкiв також i доволi значними, що повтАЩязане насамперед з високими рiвнями конкуренцii iвропейських компанiй, можливим банкрутством болгарських пiдприiмств та зростанням рiвня безробiття.

Упродовж 1990тАУ1997 рр. економiка краiни реформувалася доволi повiльно, що було повтАЩязано з вiдсутнiсть цiлiсноi програми розвитку та значними полiтичними коливаннями щодо подальшого вибору моделi трансформацii свого господарства. 1997 рiк можна вважати вiдправною точкою системних реформ болгарського уряду, якому передувало руйнiвне падiння ВВП у 1996 р. (-10,9%) та 1997 р. (-6,9%), гiпервисокий рiвень iнфляцii, вiдповiдно, 123% та 1082%, значний бюджетний дефiцит тАУ 10,4% та -2,1%, а також дефiцит платiжного балансу. Доволi низьким порiвняно з iншими краiнами ЦСРД виглядав рiвень залучених прямих iноземних iнвестицiй. Системне реформування, яке розпочалося у 1997 роцi зводилося до чотирьох основних заходiв:

тАУ приватизацiя та лiквiдацiя державних пiдприiмств;

тАУ лiбералiзацiя полiтики в галузi сiльського господарства, включаючи створення умов для ринку землi;

тАУ реформування державних програм соцiального страхування;

тАУ реформи, що спрямованi на посилення контролю за дотриманням угод; розвиток виконавчоi дисциплiни.

У вереснi 1998 року МВФ створив довготермiновий пiльговий фонд (Exended Fund Facility), який видiлив загальнi кредити на суму 900 млн. дол. для пiдтримки реформ в Болгарii. Жорстка економiчна полiтика упродовж двох рокiв, максимальне стимулювання малого та середнього бiзнесу дала позитивнi результати у наступний перiод. Вже у 1998 роцi спостерiгався позитивний прирiст ВВП (+3,5%), але у 1998-му вiн трохи уповiльнився (+2,4%), проте вже у 2000-му досяг 5,8% та 4,5% у 2001 р., коли його абсолютнi обсяги сягнули 12,7 млрд. дол. Зменшився бюджетний дефiцит (до 12% у 1998 р.), а рiвень iнфляцii у 1999-му роцi вже не перевищував 0,7%, щоправда у наступний перiод уряду не вдалося приборкати iнфляцiю i вже у 1999 роцi вона зросла та досягла рiвня десяти процентiв.

Негативним наслiдком реалiзацii ВлмонетарнихВ» пiдходiв i доволi високий рiвень безробiття в краiнi. У 90-тi роки чiтко прослiдковувалася його позитивна динамiка (1990 тАУ 1,8%, 1995 тАУ 11,1%, 2000 тАУ 17,9%). Такiй ситуацii на ринку робочоi сили немалою мiрою сприяла доволi архаiчна структура зайнятостi за якою майже 26% сукупноi робочоi сили припадало на сiльське господарство, 31% на промисловiсть i 43% на сферу послуг (1998). Подальшi реформи скоректували цей стан, проте навiть i зараз в аграрному секторi нацiональноi економiки створюiться 12,5% болгарського ВВП i зайнято близько 10,7% трудових ресурсiв (2002).

Основними сферами сучасного господарства краiни i машинобудування та металообробка, харчова та хiмiчна промисловiсть, промисловiсть будiвельних матерiалiв, чорна та кольорова (передусiм мiдна) промисловiсть, виробництво ядерного палива. В аграрному секторi домiнуi вирощування овочiв, фруктiв, тютюну, пшеницi, соняшнику, винограду та виробництво вина; у тваринництвi представленi практично всi галузi з домiнуванням вiвчарства та великоi рогатоi худоби.

Аналогiчним до спецiалiзацii i експорт краiни, основу якого становлять метали; механiзми та обладнання; пластмаси; продовольство; тютюн; одяг. Подiбним до цього i iмпорт, основу якого складають, щоправда, бiльш високотехнологiчна продукцiя машинобудування. Протягом останнiх десяти рокiв Болгарiя мала негативне сальдо зовнiшньоi торгiвлi. Так, у 2000-му роцi iмпорт на 20% перевищував експорт краiни. Традицiйним для краiни i iноземний туризм, який нерiдко називають Влприхованим експортомВ». Примiром, у 2000-му роцi краiну вiдвiдало понад 2 млн. iноземних туристiв, що принесло 963 млн. дол. чистого доходу (8% ВВП краiни).
Основними торговельними партнерами Болгарii i держави РДвропейського Союзу, хоча iх частка виглядаi меншою за iншi краiни ЦСРД (близько 50%, а не 60% як в цих державах). Доволi високою i питома вага експортно-iмпортних операцiй з Туреччиною, Росiiю, Украiною.

Упродовж наступних двох рокiв найважливiшою проблемою краiни маi стати подальше зближення з РДС, а вiдтак основними напрямками коiнтеграцii Болгарii до РДвропейського Союзу упродовж перiоду до 2007 року мають стати:

тАУ виконання маастрихтських критерiiв, перш за все у вимогах зменшення зовнiшнього боргу як вiдсотка вiд ВВП; шляхами долання цiii диспропорцii може бути зростання самого ВВП та нарощування експорту;

тАУ подальша структурна реформа у т.ч. пiдвищення продуктивностi працi (особливо в аграрному секторi), зменшення енергомiстскостi продукцii що випускаiться та пiдвищення загальноi технологiчностi виробництва (в 1997 р. в Болгарii, за даними росiйського дослiдника Д. Зенкiна, на 1 кг умовного палива було вироблено продукцii на 0,4 дол., в РДС тАУ на 4,7 дол.);

тАУ суттiве зростання заробiтноi плати та рiвня доходiв (в Болгарii середня платня за годину становить близько 0,7 дол. (1998), а, примiром, в Нiмеччинi тАУ 30 дол.);

тАУ реформування пенсiйноi та страховоi системи;

тАУ зменшення рiвня безробiття, хоча в РДС не вважають його показник критичним, проте такий напрямок i досить важливим в планi долання соцiальноi напруги у суспiльствi;

тАУ подальша лiбералiзацiя банкiвськоi i фiнансовоi системи краiни;

тАУ суттiва корекцiя регiональноi полiтики (станом на 2002 р. майже 51,5% ПРЖРЖ сконцентровано в столицi тАУ Софii, а рiзниця в доходах населення маi тенденцiю до значного зростання).

3. Розрахунки виконання зовнiшньоекономiчного контракту

Украiнський Продавець, здiйснюi поставку чавуну передiльного Болгарському Покупцю. Кiлькiсть товару за контрактом 500,0 (птАЩятсот) (+/ тАУ 5%) метричних тон. Поставка Товару здiйснюiться на умовах СРТ РЖзмаiл (вiдповiдно РЖНКОТЕРМС-2000) з 25 лютого до 10 березня 20тАж.р. включно. Товар вiдвантажуiться зi станцii Кодаки Приднiпровськоi залiзницi.

Цiна товару 200,0 (двiстi) доларiв США за одну метричну тону. Сума договору 100 000,0 (сто тисяч) доларiв США.

Датою вiдвантаження i дата оформлення вантажноi митноi декларацii (МД-2).

Оплата усiх витрат (в т.ч. митне оформлення вантажу, включно оформлення експортноi лiцензii, оплата митних зборiв та мита, вартiсть сертифiкацii, вартiсть залiзничного тарифу, охорона, страхування товару на час транспортування), повтАЩязаних з вiдвантаженням та доставкою Товару на територii Украiни здiйснюiться за рахунок Продавця, та входить до вартостi товару. Товар маi надiйти у РЖМТП повнiстю оформленим у митницькому вiдношеннi.

Покупець виконуi оплату у розмiрi 100% вартостi Товару, протягом птАЩяти банкiвських днiв з дати оформлення вантажноi митноi декларацii (МД-2) на користь Покупця. Усi витрати, повтАЩязанi з переказом грошових коштiв, сплачуiться платником грошових коштiв.

Порядок сплати:

50% вартостi товару перераховуiться на рахунок Продавця авансовим платежем, протягом 5 дiб з моменту пiдписання угоди (23 жовтня 20тАж);

50% вартостi товару перераховуiться протягом птАЩяти банкiвських днiв з дати оформлення вантажноi митноi декларацii (МД-2) на користь Покупця (02 листопада 20тАж). Усi витрати, повтАЩязанi з переказом грошових коштiв, сплачуiться платником грошових коштiв.

РЖнформацiйне забезпечення

Internet site

" onclick="return false">

та iншi

2. Валютний курс UAN/USD (за даними Internet)

Дата bid offer

06.04.2010 7,92 7,9250

На другому етапi виконання проекту на базi виконаного в першому роздiлi аналiзу зовнiшнього та внутрiшнього середовища необхiдно сформувати стратегiю та показати ii перевагу.

На третьому етапi слiд розробити валютно-фiнансовий механiзм реалiзацii стратегii з урахуванням умов конкретноi угоди та змiн до них.

Розрахунково-практичною частиною курсового проекту i реалiзацiя обраних стратегiй, яка мiстить розробку валютно-фiнансового механiзму, щодо реальноi угоди. Вона мiстить освiтлення наступних питань:

1. Узагальнення ранiш виконаного аналiзу чинного нацiонального та мiжнародного законодавства з валютного регулювання, мiжнародних розрахункiв та кредитування.

2. Спрогнозувати та скласти план реалiзацii експортноi продукцii або план iмпорту в контрактних цiнах та в нацiональнiй валютi.

3. Вiдкрити валютний рахунок. Скласти план валютних надходжень або придбання валюти. Виконати розрахунки використання валюти.

4. Описати порядок продажу/купiвлi iноземноi валюти. Заповнити заявку на продаж/купiвлю iноземноi валюти.

5. ОбТСрунтувати та обрати форму розрахункiв. Виконати розрахунки у вiдповiдностi до умов угоди. Розробити усi необхiднi для цього документи.

6. Обрати оптимальний спосiб хеджування валютних ризикiв.

7. Розробити механiзм контролю своiчасностi розрахункiв, в тому числi обТСрунтувати та розробити штрафнi санкцii. Визначити можливi штрафнi санкцii органiв податковоi служби за порушення валютного законодавства.

8. ОбТСрунтувати необхiднiсть кредитування, обрати його вид та розрахувати вартiсть i ефективнiсть кредиту. Скласти угоду кредитування.

9. Визначити ефективнiсть розробленого валютно-фiнансового механiзму.

1. Узагальнення ранiш виконаного аналiзу чинного нацiонального та мiжнародного законодавства з валютного регулювання, мiжнародних розрахункiв та кредитування

Основнi принципи державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в Украiнi i закономiрною базою для обТСрунтування доцiльностi функцiонування вiдповiдних органiв влади.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть регулюiться державою в особi ii керiвних органiв, недержавними органами управлiння економiкою (товарними, фондовими, валютними бiржами, торговельними палатами), самими суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на пiдставi вiдповiдних координацiйних угод.

Державне регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi здiйснюють Верховна Рада Украiни, Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, Нацiональний банк Украiни, Мiнiстерство економiки та зовнiшньоi торгiвлi Украiни, Державна митна служба Украiни, Антимонопольний комiтет Украiни, Мiжвiдомча комiсiя з мiжнародноi торгiвлi й органи мiсцевого управлiння в межах повноважень, визначених законодавством (ст. 7тАУ23 Закону про ЗЕД).

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть в Украiнi регулюiться за допомогою законiв Украiни, актiв тарифного та нетарифного регулювання, якi видаютьс

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry