Вияв неореалiстичних та неоромантичних рис у творах В. Винниченка

УДК : 821. 161. 2 В тАУ 3. 091

ВИЯВ НЕОРЕАЛРЖСТИЧНИХ ТА НЕОРОМАНТИЧНИХ РИС

У ТВОРАХ В.ВИННИЧЕНКА

( Вл БРЖЛЯ МАШИНИ В» РЖ Вл РАБ КРАСИ В»)

Рассихiна А.О., студент

Запорiзький державний унiверситет

В статтi розглядаiться проблема впливу неореалiзму та неоромантизму на малу прозу В.Винниченка. В творах тАЬРаб краситАЭ i тАЬБiля машинитАЭ аналiзуються такi модернiстськi особливостi як конфлiкт iндивiда i середовища, роздвоiiня особистостi, символiзм в творах.

Ключовi слова: модернiзм, неоромантизм, неореалiзм, В.Винниченко.

Рассыхина А.А.ВЫРАЖЕНИЕ НЕОРЕАЛИСТИЧЕСКИХ И НЕОРОМАНТИЧЕСКИХ ЧЕРТ В ПРОИЗВЕДЕНИЯХ В.ВИННИЧЕНКА ( ВлВОЗЛЕ МАШИНЫВ» И ВлРАБ КРАСОТЫВ»)/Запорожский государственный университет, Украина

В статье рассматривается проблема влияния неореализма и неоромантизма на малую прозу В.Винниченка. В произведениях тАЬРаб красотытАЭ и тАЬВозле машинытАЭ аннализируются такие модернистские особенности как конфликт индивида и среды, раздвоение личности, символизм в произведениях.

Ключевые слова: модернизм, неоромантизм, неореализм, В.Винниченко.

Rassikhina A. A.THE DETECTION OF NEWREALISTIC AND NEWROMANTISTIC PECULARITIES IN THE WRITINGS OF V,VYNNYCHENKO (тАЬNEAR THE MACHINEтАЭ AND тАЬTHE SLAVE OF THE BEAUTYтАЭ) /Zaporizhzhya State University , Ukrain

In the article itтАЩs considered the problem of influence of newrealism and newromanticism on a short prosaic writings of V.Vynnychenko.In the works тАЬSlave of beautyтАЭ and тАЬNear the machineтАЭ such modern paculiarities as conflikt between individual and society, fifurcation of person, symbolism in works are analised.

Key words: modernism, newrealism, newromanticism, V.Vynnychenko.

Мала проза В.Винниченка в сучасному лiтературознавствi вивчена не в повному обсязi. Деякi твори пройшли поза увагою дослiдникiв, i тому бiльш глибоке дослiдження певних творiв i багато в чому перспективним.

Жанр малоi прози в творчостi письменника дослiджували такi лiтературознавцi: В.Гуменюк, РЖ.Дзеверiн, Т.Денисюк, В.Панченко, С.Погорiлий, та iншi .

Завданням нашоi статтi i визначення впливу модернiстських течiй неореалiзму i неоромантизму на твори В.Винниченка тАЬБiля машинитАЭ та тАЬРаб краситАЭ.

За лiтературознавчим словником-довiдником, неореалiзм тАУ це тАЬстильова течiя в украiнськiй лiтературiтАжПоставши на ТСрунтi класичного реалiзму, але не сприйнявши лiнiйно мiстичного принципу тАЬзображення життя у формах життятАЭ, неореалiсти визначали свiй концептуальний принцип мiж документальною достовiрнiстю, фiлософсько-аналiтичним заглибленням у дiйснiсть та лiричною стихiiю; подеколи промовиста деталь для них значила бiльш, нiж розгорнутий за всiма правилами реалiстичного письма сюжеттАЭ[5,504].

В.Панченко, аналiзуючи раннiй доробок письменника, зазначаi: тАЬТворчiсть В.Винниченка розвивалась переважно в рiчищi реалiзму. Однак слiд мати на увазi, що й сам цей напрям на початку XXст. набув нових ристАжВiдбувалось це тАжза рахунок iманентного засвоiння здобуткiв iнших напрямiв (вiдтворення життя у формах самого життя доповнилося художньою умовнiстю, притчевiстю, елементами фантастикитАж)тАЭ [7,9]. Таким чином, автор пiдкреслюi неореалiстичне спрямування творiв В.Винниченка перiоду 1902-1920 рр.

Так, у нарисi тАЬБiля машинитАЭ (1902р.) зображено сутичку робiтникiв i наймачiв, яка призводить до нестiйкоi перемоги перших. Твiр розпочинаiться картиною польових робiт (жнив). Характерними рисами твору i соцiальна достовiрнiсть, зосередження уваги автора на соцiально-психологiчному аспектi. Людина виступаi вже не як аморфна бездiяльна iстота - вона опиняiться у вирi подiй. У центрi уваги тАУ конфлiкт мiж молодим селянином Карпом i сiльським економом паном Гудзинським ( ТРудзиком, як його зневажливо називають селяни ) . Карпо пiдiймаi робiтникiв на бунт проти економа - хитроi, жадiбноi людини. Певним чинником, що призводить до рiшучих дiй Карпа, i особиста образа: парубок закоханий у Химу, яка бiльш прихильна до ТРудзика. Отже в нарисi поiднуються соцiальний i побутовий аспекти, що визначають проблематику твору. Серед головних проблем такi: соцiальнi протирiччя й нерiвнiсть на селi, проблема особистостi й громади, нероздiлене кохання тощо.

Треба зважити на таку деталь , як багатоаспектне зображення негативного персонажа. Таким персонажем виступаi ТРудзик. Його образ повно опрацьовуiться автором: вiд подачi психологiчного портрету , до розробки iндивiдуалiзованих рис характеру.

Звертаючись до прийому характеристики образу через зовнiшнiй вигляд, В.Винниченко рiзнопланово змальовуi людину (вихiдця iз села), що всiма силами намагаiться уподобитися багатiям: тАЬНа йому [ТРудзиковi] черкасиновий, стальовоi мастi пiджачок, високi ковнiрчики з червоним гальштучком i риженькi штанцi в чоботи. На головi ярусний, синiй картуз iз ремiнцем, на руцi довгий, зложений удвоi нагайтАЭ [1,68]. Як бачимо, вже така деталь, як одяг, характеризуi образ: рiзнобарвнiсть тАУ вiдсутнiсть смаку, а нагай тАУ здатнiсть i потреба керувати силою над людьми, що виявляi в економовi егоцентричну особистiсть. Також подаiться його ставлення до створення сiм'i: наречена ТРудзика, дочка заможного чоловiка, - негарна, досить таки немолода дiвчина. Лише заради грошей вiн ладен оженитися на нiй.

Треба зазначити, що головним засобом характеристики цього образу i передача думок, переживань тощо. Ображений на селян економ мiркуi про помсту: тАЬДобре, добре!тАжЗаспiваiте ви у мене не так ! Я вам заспiваю. Що то ви заспiваiте, як за грiшми прийдете !.тАЭ. РЖ далi: тАЬРЖ вiн виразно собi уявляi, як у суботу прийдуть тАЬвонитАЭ за рощотом, а вiн нахилить голову набiк i, нiби, жалкуючи дуже, сумно одповiсть iм: тАЬБiда хлопцi ! Не прислав пан грошей, вiзьмете вже, мабуть, у ту суботутАжтАЭ[1,69].

Але не зважаючи на такi сподiвання економа, бунт на чолi з Карпом отримуi перемогу. Отже, селянство виступаi суцiльною масою: рiшучою, сильною, дiiвоютАж

Таким чином, головною iдеiю твору i показ протесту проти зневажливого ставлення наймачiв до селян.

Треба пiдкреслити, що така позицiя автора вказуi на модернiстське звучання твору, адже саме неореалiсти найбiльше пiдносили функцiю письменника, який мав бути тАЬрупоромтАЭ народних мас. Цей факт певним чином висвiтлений в уже згадуванiй статтi В.Панченка. Дослiдник стверджуi, що В.Винниченка вабила не стiльки самореалiзацiя через творчiсть, скiльки суспiльний ефект слова, можливiсть його впливу на суспiльство, i свiй обов'язок художника вiн вбачав у тому, щоб виносити на обговорення суспiльства злободенну проблематику i тим самим виконувати тАЬпровокативну мiсiютАЭ [7,10].

У статтi тАЬСлово про В.ВинниченкатАЭ цього ж дослiдника тематика творiв 1902-1905 рр. пояснюiться соцiальними збуреннями в суспiльствi: тАЬВсе хитко, все на гранi соцiального вибуху, i Винниченко тАУ художник фiксуi цю хисткiсть, мiнливiсть настроiв революцiйно збуджених мастАЭ [6,34].

Цей тАЬсоцiальний вибухтАЭ спрогнозований письменником вiд початку нарису тАЬБiля машиниВ». Економ Гудзинський починаi розумiти, що найманцi тАЬненавидять тАжйого, що покiрливiсть ся до часу, до години, знаi, що погано буде йому, як i вiн попадетьсятАжтАЭ [1,69].

Пiдтвердженням цих слiв i вiдповiдь Андрона, товариша Карпа, наймачу: тАЬСлухайте, пане економтАжДумаiте, що й довiку мужик дурний буде? Чекайте трохи !.РЖроди ! Мироiди!тАЭ[1,87].

Отже, заглиблення у внутрiшнiй свiт персонажiв, розкриття соцiальних протирiч, зображення лiричного почуття тАУ кохання (Карпо i Хима) - всi цi особливостi вказують на неореалiстичне спрямування твору В.Винниченка тАЬБiля машинитАЭ.

Провiдною ж iдеiю новели тАЬРаб краситАЭ i протирiччя в суб'iктивному сприйняттi дiйсностi конкретного iндивiда.

Центральний персонаж тАУ Василь, приiхавши на заробiтки в мiсто, закохуiться в молоду дiвчину Катрю. Але почуття не витримуi абсолютноi духовноi самотностi парубка. Можна стверджувати, що фiнал твору i психологiчно вмотивованим: зачувши звуки музики, яка i iдиною розрадою хлопця, Василь втiкаi.

Треба зазначити, що твiр наскрiзь пронизуi символiчна деталь ( символiзм ) . Його змiст розкриваiться поступово. Вiдомий психолог К.Г.Юнг, пояснюючи поняття символiзму, пише про те, що символ не вмiщуi i не пояснюi собою який тАУ небудь змiст, а лише вказуi на пiдтекст [8,290-291]. Таким чином, глибинний змiст створюi символiчне оформлення модернiстського твору.

Символiчний змiст новели тАЬРаб краситАЭ В.Винниченка розкриваiться через портретну характеристику, описи, колористику тощо. Характерними в цьому планi i описи й портрети. Починаiться новела з портретноi характеристики Василя i його дядька Софрона: тАЬСофрон був невеличкий на зрiст, жовтий i зморщений, як зiв'яла груша, а Василь парубок був несмiливий, дуже блiдий на виду, соромливий i якийсь чуднийтАЭ [1,352]. Як бачимо, кожне слово вказуi на певну деталь: жовтий колiр обличчя СофронатАУ важка праця i тяжке життя, в чомусь нетрадицiйне порiвняння ( тАЬяк зiв'яла грушатАЭ ) вказуi на те, що людина позбавлена всiлякоi життiвоi сили. Поряд iз жовтою, широко вживана сiра фарба. Люди на заробiтках тАУ тАЬсiрi, потомленiтАЭ, над мiстом завжди стоiть тАЬсiре сяйвотАЭ. Домiнування сiрого кольору пiдкреслюi думку про те, що в мiстi заробiтчани не живуть, а животiютьтАж Всi iх болi i страждання вiддзеркалюються в очах.

В енциклопедii символiв Дж. Купера око розумiiться таким чином: тАЬтАжз одного боку, це мiстичнетАж свiтло, прозрiння, знання, розум, тАжзахист, стабiльнiсть i цiлеспрямованiсть, але з iншого тАУ обмеження того, що сприймаiться зоромтАЭ [3,54].Авторське розумiння цього символу збiгаiться в багатьох аспектах iз енциклопедичним визначенням: очi заробiтчан iз тАЬнапруженим чеканнямтАЭ обмеженi певними життiвими умовами, вони - тАЬслiпiтАЭ; очi ж Василя передають його свiтло, цiлеспрямованiсть, прозрiння. Вони завжди тАЬжурливiтАЭ : тАЬМенi од всього сумно, - каже вiн Катрi. - Не знаю. Сонце заходить - сумно; дощ iде тАУ сумнотАжтАЭ [1,358].

Цей сумний i духовно самотнiй парубок нiби вiдiрваний вiд соцiуму, вiд свiту реалiй. Пiдкреслюючи неоромантичне в творах В.Винниченка, Леся Украiнка звертала увагу на цей тип персонажiв у творчостi письменника: тАЬЛюдина тАжзалишена в своiму середовищi i разом з ним висунута на перший план так близько, що й середовище перестало вже здаватися фоном, роздiлившись на рiвноцiннi, але нерiвнозначнi постатiтАЭ [4,363].

Провiдником у свiт iрреального i сопiлка, на якiй граi Василь. Як вiдомо, сопiлка i символом особистостi, самотностi або й навiть внутрiшнього свiту людини. Вдаючись до такого прийому як символiзм, В.Винниченко намагаiться створити глибокий портрет персонажа.

Загальним образом у новелi виступаi музика. Тим чи iншим чином вона зумовлюi кожну дiю i вчинок Василя. Треба зазначити, що в творi цей символ маi два аспекти: по-перше, вона виступаi еквiвалентом поняття тАЬжиттятАЭ; по-друге тАУ вона i тАЬволодаркоютАЭ душi хлопця. Показовим у цьому планi i кульмiнацiйний епiзод, коли Василь почув серед вулицi музику : тАЬА звуки великими, довгими хвилями лились iз саду й плили десь над головою. Здавалось, то саме Життя плило на них. Убране в смiх i сльози, в радiсть i страждання, з посмiшкою ненавистi й любовi, воно гордо лежало на сих розкiшних хвилях i таiмниче, пильно дивилось в душу Василевi своiми дужими очима. РЖ душа його, як раб, завмерла й не смiла рухатись. РЖ, повна того самого смiху й слiз, страждання, ненавистi й любовi, вона росла, давила груди, розпирала череп i билася риданням в горлiтАжтАЭ [1,363-364].

Можна зробити припущення, що образ Василя тАУ це виведений автором образ тАЬпротестантатАЭ проти жорстокоi дiйсностi.

З iншого боку, таке зацiкавлення долею митця пояснюiться власне Винниченковою бiографiiю, зокрема тим, що сам письменник був маляром i цим займався все життя. Автор мiг висловити власне бачення ролi й мiсця митця в тогочасному суспiльствi.

Зазначаiмо, що зацiкавлення такою темою було не поодиноким явищем в лiтературi. Досить гостро проблему митця ставив у своiй творчостi нiмецький романтик Е.Т.А.Гофман. Так, у романi тАЬЖиттiвi переконання кота МуратАЭ, письменником створений образ музиканта Крейслера - високодуховноi, розумноi i благородноi людини, який протиставляються користолюбним i жадiбним оточуючим.

Отже, як бачимо, образ митця, з новели украiнського письменника, виявляi певну iнтертекстуальнiсть до персонажа Е.Т.А. Гофмана. Таке вдале осмислення В.Винниченком проблеми митця i його вiдносин з оточенням, пiдкреслював В.Гуменюк : тАЬПроблематика творiв В.Винниченка великою мiрою визначаiться характерним для епохи модернiзму вiдчуттям ворожостi навколишнього свiту до прагнень одиницi i далеко не романтичним усвiдомленням ii iдностi з тим свiтом, залежностi вiд ньоготАЭ[2,20].

Отже така паралель з твором нiмецького романтика i невипадковою. Можна стверджувати, що новела тАЬРаб краситАЭ позначена впливом неоромантизму. Бачимо, що В.Винниченко, як iстинний неоромантик, зневажаi не сам натовп (робiтникiв, Катрю, дядька Софрона та iнших), а той дух, що глибоко вкорiнюючись в людях, знищуi iндивiдуальнiсть, стираi ii зовсiм з людськоi свiдомостi. Письменник протиставляi натовповi не героя чи вибрану особистiсть, а iдеальне суспiльство свiдомих особистостей, таких як Василь. тАЬСуспiльство iснуi доти тiльки, поки в iдеалi i, на думку новоромантика, тАЬнадлюдинатАЭ, на противагу колишнiй тАЬлюдинi натовпутАЭ, яка добровiльно приносила себе в жертву несвiдомим iнстинктам недослiдженого збiрного темного чудовиська маситАжтАЭ - зазначаi Леся Украiнка, пiдкреслюючи неоромантичний вплив, що ним позначенi твори В.Винниченка[4].

ЛРЖТЕРАТУРА

1.Винниченко В. Краса i сила (Повiстi та оповiдання). - К.: Днiпро, 1989. - 752 с.

2.Гуменюк В. Жанрова еволюцiя ВинниченкатАУдраматурга // Украiнський театр. - 2000. - №3 - 4. - С.19-22.

3.Купер Дж. Энциклопедия символов. Книга 4. - М.: Ассоциация Духовного Единения ВлЗолотой ВекВ» , 1995. тАУ 401 с .

4.Леся Украiнка. Винниченко //Винниченко В. Раб краси. - К.:Веселка, 1994. -С.351- 371.

5.Лiтературознавчий словник-довiдник / Гром'як Р.Т., Ковалiв Ю.РЖ. та iн. - К.: Академiя, 1997. - 752 с.

6.Панченко В. Слово про Винниченка // Украiнська мова й лiтература в середнiх школах, гiмназiях, лiцеях та колегiумах . - 2000. - №1. тАУ С.32-35.

7.Панченко В. Творчiсть Володимира Винниченка 1902-1920 рр. та художнi течii початку XX ст. // Слово i час . тАУ 2000 . - №7. - С. 9-17.

8.Юнг К.Г. Проблемы души нашего времени. - М.: Прогресс, 1996 .

Вместе с этим смотрят:

"Грусть и святость" (Поэтическое богословие Николая Рубцова)

"Донские рассказы" Михаила Шолохова

"Живопись слова" в японской поэзии

"Записки из подполья" как исток философии экзистенциализма Ф.М. Достоевского

"Подпольный человек" Ф.И. Достоевского