Вшанування памтАЩятi Панаса Мирного

Реферат

ВлВшанування памтАЩятi Панаса МирногоВ»

Виконала: учениця 10-б класу, СШ № 38

Полагейкiна Вiктрiя

м. Днiпродзержинськ

2005

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родинi бухгалтера повiтового казначейства в мiстi Миргородi на Полтавщинi. Незначною була освiта Панаса Рудченка, бо пiсля кiлькох рокiв навчання в Миргородському парафiяльному, а потiм у Гадяцькому повiтовому училищi чотирнадцятилiтнiй хлопець йде на власний хлiб.

Чиновницька служба Рудченка почалася в 1863 роцi в Гадяцькому повiтовому судi. Наступного року вiн переходить у повiтове казначейство помiчником бухгалтера, а згодом, пiсля короткочасного перебування в Прилуках, займаi цю ж посаду в Миргородському казначействi. Так минули першi вiсiм рокiв служби в невеликих мiстах Полтавщини. На цей час припадають його першi спроби на нивi лiтературноi творчостi та фольклористичноi дiяльностi. Частина зiбраних П. Рудченком фольклорних матерiалiв була згодом опублiкована його братом РЖваном Бiликом у збiрниках ВлНародные южнорусские сказкиВ» (1869, 1870) та ВлЧумацкие народные песниВ» (1874).

З 1871 року Панас Рудченко живе i працюi в Полтавi, займаючи рiзнi посади в мiсцевiй казеннiй палатi. Його зовсiм не приваблювала чиновницька кар'iра (хоч сумлiнне, ретельне виконання службових обов'язкiв i дозволило досягти високого чину дiйсного статського радника). РЖ. П. Рудченко починаi пробувати своi сили в лiтературi. Прикладом для нього був старший брат РЖван, що вже з початку 60-х рокiв публiкував своi фольклорнi матерiали в ВлПолтавских губернских ведомостяхВ», друкувався в ВлОсновiВ», а пiзнiше видав окремi збiрники казок i пiсень, перекладав оповiдання Тургенiва, виступав у львiвському журналi ВлПравдаВ» з критичними статтями.

Лiтературна праця стаi справжньою втiхою i вiдрадою П. Рудченка. Уриваючи час вiд вiдпочинку, просиджуючи вечори за письмовим столом, вiн з натхненням вiддаiться улюбленим заняттям. Першi його твори (вiрш ВлУкраiнiВ» та оповiдання ВлЛихий попутавВ»), пiдписанi прибраним iм'ям Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львiвському журналi ВлПравдаВ» в 1872 роцi. Незважаючи на те, що в 70 тАФ 80-х роках письменник продовжуi iнтенсивно працювати, його твори, в зв'язку з цензурними переслiдуваннями украiнського слова в Росiйськiй iмперii, друкуються переважно за кордоном i на Надднiпрянськiй Украiнi були майже невiдомi широким колам читачiв.

Так, 1874 року в журналi ВлПравдаВ» побачили свiт нарис ВлПодорiжжя од Полтави до ГадячогоВ» та оповiдання ВлП'яницяВ», а в 1877 роцi в Женевi з'являiться повiсть ВлЛихi людиВ». Ще 1875 року в спiвавторствi з братом РЖваном Бiликом було закiнчено роботу над романом ВлХiба ревуть воли, як ясла повнi?В» i подано до цензури, але в зв'язку з так званим Емським указом 1876 року в Росii цей твiр не був опублiкований i теж вперше з'являiться в Женевi у 1880 роцi. Тiльки в серединi 80-х рокiв твори Панаса Мирного починають друкуватися на Надднiпрянщинi: на сторiнках альманаху ВлРадаВ», виданого М. Старицьким у 1883 тАФ 1884 pp., публiкуються першi двi частини роману ВлПовiяВ» та два оповiдання з циклу ВлЯк ведеться, так i живетьсяВ». 1886 року в Киiвi виходять збiрник творiв письменника ВлЗбираниця з рiдного поляВ» та комедiя ВлПеремудривВ». Одночасно Мирний продовжуi виступати i в захiдноукраiнських збiрниках та журналах, де друкуються такi його твори, як ВлЛовиВ», ВлКазка про Правду та КривдуВ», ВлЛимерiвнаВ», переспiв ВлДума про вiйсько РЖгоревеВ».

Лiтературнi iнтереси Панаса Мирного тiсно поiднувалися з його громадською дiяльнiстю. Ще за молодих рокiв вiн був зв'язаний з революцiйним визвольним рухом, з 1875 року брав участь у нелегальнiй роботi революцiйного гуртка ВлУнiяВ», який був утворений у Полтавi; пiд час обшуку в нього були знайденi забороненi полiтичнi видання.

Пiдтримував Мирний тiснi зв'язки з багатьма дiячами украiнськоi культури тАФ Лисенком, Старицьким, Карпенком-Карим, Кропивницьким, Коцюбинським, Лесею Украiнкою, Заньковецькою, Бiлиловським, Жарком. Як член комiсii мiськоi думи вiн бере активну участь у спорудженнi пам'ятника РЖ. Котляревському в Полтавi.

Особливо посилюiться громадська дiяльнiсть Панаса Мирного напередоднi i в перiод першоi росiйськоi революцii. Вiн виступаi з вiдозвами, в яких закликаi до iднання всiх прогресивних сил у боротьбi за свободу й рiвноправнiсть жiнок, спiвробiтничаi в журналi ВлРiдний крайВ», що 1905 року почав видаватися в Полтавi, у рядi своiх творiв (ВлДо сучасноi музиВ», ВлСонВ», ВлДо братiв-засланцiвВ») вiдгукуiться на революцiйнi подii.

Коли 1914 року було заборонено вшанування пам'ятi Шевченка, письменник у вiдозвi, написанiй з цього приводу, висловлюi глибокий протест i обурення ганебними дiями царизму. Не дивно, що в 1915р. полiцiя розшукуi Влполiтично пiдозрiлу особуВ» Панаса Мирного.

В зв'язку з тим, що письменник, не бажаючи ускладнювати своi службовi стосунки, весь час конспiрувався, його особа для широких кiл читачiв та, як бачимо, i для офiцiйних властей була таiмницею. Та справа ще й в тому, що Панас Мирний, як людина виключноi скромностi, вважав, що треба дбати не за популярнiсть своii особи, а за працю на користь народовi. Вже незадовго до смертi в листi до знайомого РЖ. Зубковського вiн просить не розкривати його псевдонiма: ВлХотя многие мои знакомые знают, кто такой Панас Мирный, но я за жизни своей не хотел бы рекламировать своей фамилии, серьезно считая себя недостойным тех прославлений, какие создались вокруг имени МирногоВ»/ Пiсля встановлення Радянськоi влади на Украiнi Мирний, незважаючи на свiй похилий вiк, iде працювати в Полтавський губфiнвiддiл.

Помер Панас Мирний 28 сiчня 1920 року. Поховано його в Полтавi. Згiдно з постановою уряду Украiнськоi РСР в будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено лiтературно-меморiальний музей.

МЕМОРРЖАЛЬНИЙ БУДИНОК-МУЗЕЙ ПАНАСА МИРНОГО, де вiн прожив останнiх рокiв свого життя, названiй iм'ям видатного укрваiнського письменника, знаходиться в кiнцi вулицi.

Музей Панаса Мирного вiдкритий з нагоди 90-рiчницi його народження.

Тут були створенi соцiальний роман ВлХiба ревуть воли, як ясла повнi?В», повiстi ВлГолодна воляВ», ВлЛихi людиВ». Вершиною критичного реалiзму письменника i соцiально-психологiчний роман тАЬПовiятАЭ, також написаний у Полтавi.

У будинку-музеi зiбранi документи, фотознiмки та картини, якi висвiтлюють зв'язки письменника з передовими дiячами украiнськоi культури. Гостями письменника були Леся Украiнка, М. Коцюбинський, В. Стефаник, М. Старицький, РЖ. Карпенко-Карий, М. Садовський, М. Заньковецька. Панас Мирний приймав iх у цьому будинку.

У музеi експонуються особистi речi письменника: печатки з його монограмами, паспорт, домова книга, до якоi рукою Панаса Мирного записанi вiн сам, його дружина i сини.

Робочий кабiнет письменника оформлено так, яким вiн був за життя письменника. Невелика кiмната на одне вiкно. Дерев'яне зручне крiсло, чорнильниця, пенсне, олiвцi, рахiвниця. У цiй кiмнатi були написанi десятки творiв. Тут 28 сiчня 1920 року помер письменник.

В будинку-музеi показано, як вшановуiться пам'ять письменника в нашi днi. Широко представленi матерiалi про святкування 100-рiччя та 125-рiччя з дня його народження, видання творiв Панаса Мирного мовами народiв СНГ i народiв свiту.

Похований письменник недалеко вiд будинку-музею тАФ в Зеленому Гаi. У 1949 роцi на могилi встановлено обелiск з барельiфом Панаса Мирного. Скульптор пам'ятника В. Хома, архiтектор Д. Гольдiнов.

У 1951 роцi в Полтавi урочисто вiдкрито пам'ятник письменниковi тАФ бронзовий бюст письменника на гранiтному постаментi. Автори пам'ятника тАФ скульптори М. Вронський i О. Олiйник.

13 травня. Саме в цей день народився видатний украiнський письменник, Панас Мирний. Вiдтодi минуло 156 рокiв. З цiiю датою спiвпала ще одна - вшанування лауреатiв Полтавськоi обласноi премii iменi Панаса Мирного, яка була присвячена 150-рiччю вiд дня народження видатного письменника-демократа Панаса Мирного (П.Я.Рудченко, 1849-1920)

В той по-весняному теплий i сонячний день на садибi Панаса Рудченка (справжнi iм"я i прiзвище письменника) збираiться багато прихильникiв його таланту - представники громадськостi мiста, письменники, журналiсти, вчителi, учнi та студенти полтавських вузiв. Вiдкриваючи торжества, директор музею Михайло Лисенко нагадав, що премiя iменi визначного письменника заснована до 150 - рiччя вiд дня його народження обласною радою i вiдтодi ця добра традицiя не порушуiться.

Кожного року лiтературно-меморiальний музей Панаса Мирного активно вiдвiдують школярi Полтави та областi, учнi-екскурсанти з iнших регiонiв. Працiвники закладу використовують рiзнi форми науково-просвiтницькоi роботи з тим, аби якнайповнiше донести до юних сердець величчя творчостi нашого славетного земляка, його безмежну любов до рiдноi Вiтчизни, мудрого, талановитого народу.

Тут проходять лiтературнi уроки, виховнi години, зустрiчi з письменниками, науковцями, лауреатами обласноi премii iм. Панаса Мирного.

Вiдвiдуючи музей, школярi оглядають й дiючi тут виставки. Серед них нещодавно вiдкрита ВлРукописи та переклади Панаса МирногоВ». Тут експонуються рукописнi варiанти його творiв, а також переклади ВлОрлеанськоi дiвиВ» Мiллера, вiршiв Гейне, Фета, Тютчева, Некрасова, Огарьова, прози Тургенiва.

До уваги вiдвiдувачiв також виставка тАУ ВлЗбирач украiнського фольклоруВ», приурочена до 160-оi рiчницi вiд дня народження брата Панаса Мирного тАУ РЖвана Бiлика (Рудченка). Тут представленi рукописи вiдомого фольклориста, зошити з записами народних пiсень та приказок, а також iх лiтературна та наукова обробка.

У музеi завжди людно, бо науковцi закладу пiд керiвництвом завiдуючого Михайла Лисенка наполегливо працюють над безцiнною духовною спадщиною письменника i розмаiм форм пропагують ii громадськостi.

Вшановано памтАЩять Панаса Мирного i назвою вулиць в iнших мiстах Укураiни. Ювiлейна монета "Панас Мирний" присвячена 150-рiччю вiд дня народження видатного письменника-демократа Панаса Мирного (П.Я. Рудченко, 1849-1920) - автора вiдомих реалiстичних творiв: "Хiба ревуть воли, як ясла повнi?", "Лимерiвна", "Голодна воля", "Повiя" та iнших.Вона продовжуi серiю "Видатнi особистостi Украiни"

На аверсi монети розмiщено зображення малого Державного Герба Украiни в обрамленнi гiлок калини та стилiзованi написи: УКРАРЗНА, 2 ГРИВНРЖ, 1999. На реверсi монети зображено поясний портрет письменника, навколо якого розташовано стилiзований напис: ПАНАС МИРНИЙ (П.Я.РУДЧЕНКО), роки життя: 1849-1920 та його факсимiле. Автори: ескiзiв - Олександр РЖвахненко, моделей - Володимир Атаманчук, Володимир Дем'яненко.

В останнi сiчневi днi 1920 року письменника вiдспiвували в Успенському кафедральному соборi тАУ головному храмi Полтавськоi губернii, котрий пiдступно знищений i нинi вiдбудовуiться.

З iнiцiативи наукових працiвникiв лiтературно-меморiального музею Панаса Мирного памтАЩять письменника вшанована за християнським звичаiм. У Святоуспенськiй украiнськiй православнiй церквi Киiвського патрiархату по Панасу Яковичу було урочисто вiдправлено панахиду.

До памтАЩятника Панасу Мирному на повiртАЩi його садиби-музею та на могилу письменника в Зеленому Гаю лягли квiти.

Вклонитися памтАЩятi корифея украiнськоi прози приходять представники громадськостi мiста, учнiвство, студенти мiста, вчителi школи № 8 iменi Панаса Мирного.

Список використаних джерел

1. РДфремов С. РЖсторiя украiнського письменства.тАФК.тАФ1989.тАФС.233.

2. Курочка Т. Панас Мирний - виразник дум i сподiвань украiнцiв // тАЮНовини ПолтавщинитАЭ, 05.2005

3. Остроушко Л.М. Полтава. Путiвник. Х.: ВлПрапорВ», 1977

4. Пам'ятнi та ювiлейнi монети Украiни // bank.gov.ua/Bank_mn/Coins/myrnyi.htm (5 КБ) В· 21.10.2004

Вместе с этим смотрят:

"Грусть и святость" (Поэтическое богословие Николая Рубцова)

"Донские рассказы" Михаила Шолохова

"Живопись слова" в японской поэзии

"Записки из подполья" как исток философии экзистенциализма Ф.М. Достоевского

"Подпольный человек" Ф.И. Достоевского