Аналiз стану електронноi торгiвлi в агропромисловому комплексi Украiни

ЗМРЖСТ

Вступ

1 СУТНРЖСТЬ ЕЛЕКТРОННОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ

1.1 Суть i перспективи електронноi торгiвлi

1.2 Форми i види електронноi торгiвлi

1.3 Органiзацiя електронноi торгiвлi в сучасних умовах

2 АНАЛРЖЗ СТАНУ ЕЛЕКТРОННОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ В АГРАРНРЖЙ iЕРРЖ

2.1 Аналiз вiдвiдуваностi (аграрних)

2.2 Аналiз способiв оплати

2.3 Аналiз аудиторii торгових площадок (сайтiв)

3 ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ ДЛЯ ПРЖДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТРЖ АГРАРНОГО БРЖЗНЕСУ

3.1 Використання систем електронноi торгiвлi для пiдвищення ефективностi аграрного бiзнесу

3.2 Необхiднiсть впровадження малими та середнiми пiдприiмствами електронноi торгiвлi

3.3 Оптимiзацiя роботи пiдприiмств за допомогою B2B рiшень

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Поява глобальних мереж зв'язку, i в першу чергу - РЖнтернет, привела до справжньоi революцii в областi органiзацii i ведення комерцiйноi дiяльностi. Перетворення торкнулися як зовнiшнiх вiдносин мiж компанiями i iх партнерами або клiiнтами, так i внутрiшньоi структури самих компанiй. З'явилися не тiльки новi напрями ведення бiзнесу, але i принципово змiнилися тi, що вже iснують.

Останнiми роками цi тенденцii стають все бiльш явними. Згiдно дослiдженню фахiвцiв компанii Intel (" onclick="return false">

Подiбнi дослiдження красномовно свiдчать про те, що компанiя, що недооблiковуi потенцiал електронного бiзнесу i електронноi комерцii, може втратити своi комерцiйнi позицii пiд натиском здiбнiших до адаптацii в умовах нових реалiй ринку конкурентiв.

Проте в Украiнi iнтернет знаходитися в зачатковому станi, i могло б показатися, що iнтернет торгiвля у нас не розвинена. РЖ це дiйсно так. РЖнтернет портали можна перерахувати по пальцях. Представництва крупних компанiй в мережi виконують тiльки iмiджеву функцiю.

РЖнтернет - це технологiя майбутнього. РЖ необхiдно знати, як ефективно використовувати цю технологiю.

Успiх електронноi комерцii багато в чому залежить вiд того, як поставлена система доставки i розрахункiв. Оплата товарiв i послуг, запропонованих в РЖнтернетi, через традицiйнi банкiвськi установи, що приймають оплату вiд громадян готiвкою, може проходити iз затримками. Змiцнення iнфраструктури електронноi комерцii повинне супроводжуватися наведенням ладу в роботi структур, здiйснюючу доставку i оплату. Форми оплати в РЖнтернет- торгiвлi можуть бути самими рiзними: готiвкою, пiсляплатою при отриманнi товару поштою, банкiвським переказом, поштовим переказом, пластиковою картою, електронними грошима (в цьому випадку магазин i покупець повиннi бути зареiстрованi в однiй з iснуючих систем цифрових платежiв).

Найважливiшою проблемою сучасноi економiки i зупинення спаду агропромислового виробництва, гарантування продовольчоi безпеки держави та досягнення рацiональних норм споживання продуктiв харчування на душу населення. Для цього необхiдно створити економiчнi та правовi вiдносини в усiх галузях продовольчого комплексу. Зниження темпiв виробництва у продовольчiй сферi спричинилося не лише технiчною вiдсталiстю виробництва, а й недосконалiстю виробничих вiдносин, засиллям адмiнiстративно-командних методiв. Монополiя держави на засоби виробництва i продукцiю, централiзоване планування в поiднаннi зi зрiвняльним розподiлом результатiв працi позбавляли пiдприiмства iнiцiативи в пошуках ефективних шляхiв розвитку виробництва та полiпшення якостi продукцii.

Роль маркетингових каналiв i маркетинговоi логiстики в дiяльностi компанiй розглянута в книгах Штерна Льюiса В., Ель-Ансарi Аделя РЖ., Кофлана Енна Т. "Маркетинговые каналы" та Джонсона Джеймса, Вуда Дональда, Ф., Вордлоу Денiела, Л., Мерфi-мл., Поля П. "Современная логистика". Проте в цих книгах мало порушуються питання взаiмозв'язку маркетингових каналiв та маркетинговоi логiстики з електронним бiзнесом iз застосуванням мережi РЖнтернет. М. В. Макарова в пiдручнику "Електронна комерцiя" не розглядаi переваги застосування електронного бiзнесу з точки зору маркетингових каналiв та маркетинговоi логiстики. Тому розглянемо переваги застосування електронного бiзнесу для сучасних агропiдприiмств з точки зору маркетингових каналiв та маркетинговоi логiстики.

Метою даноi роботи i визначення основних принципiв використання iнтернету в торговiй дiяльностi пiдприiмств АПК i з'ясування способiв оптимiзацii цiii дiяльностi.

Виходячи з мети в роботi поставленi наступнi завдання

- вивчити суть i перспективи електронноi торгiвлi

- проаналiзувати форми i види електронноi торгiвлi

- розглянути органiзацiя електронноi торгiвлi в сучасних умовах

- проаналiзувати стан електронноi торгiвлi в аграрнiй сферi

- визначити необхiднiсть використання систем електронноi торгiвлi для пiдвищення ефективностi аграрного бiзнесу

Об`iктом роботи i електронна торгiвля в АПК Украiни.

Предмет тАУ механiзм здiйснення електронноi торгiвлi в аграрнiй сферi.

1 СУТНРЖСТЬ ЕЛЕКТРОННОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ

1.1 Суть i перспективи електронноi торгiвлi

Двадцять перше столiття тАУ час iнформацii, час автоматизацii у рiзних галузях людськоi дiяльностi (наука, промисловiсть, фiнансова активнiсть, побут тощо). КомптАЩютер, що використовуiться практично в усiх сферах життя, став символом сьогодення. У всьому свiтi iнформацiйнi та телекомунiкацiйнi технологii викликають нову iндустрiальну революцiю не менш значущу, нiж промисловi революцii минулого, i таку, що матиме вельми далекосяжнi наслiдки, що додаi величезних можливостей iнтелекту людини та створюi новi iнформацiйнi ресурси, якi суттiво впливають на спосiб нашоi дiяльностi та життя. Це означаi: заохочення пiдприiмницького iнтелекту, який створюi можливостi для появи нових секторiв економiки, що динамiчно розвиваються; розвиток загального пiдходу до регулювання ринку, спрямованого на пiдвищення конкурентоспроможностi економiки та ринку iнформацiйних послуг.

До одного з таких секторiв економiки вiдноситься електронна торгiвля, або е-комерцiя, як ii називають на Заходi, що розвиваiться бурхливими темпами, змiнюючи звичнi способи ведення бiзнесу. Сьогоднi в розвинених краiнах кiлькiсть он- лайнових операцiй росте, а компанii на будь-якому ринку i в будь-якому регiонi свiту поспiшають включити електронну комерцiю у своi бiзнес-плани. Великi та малi компанii-професiйнi користувачi вже прокладають шлях до застосування нових технологiй для пiдвищення ефективностi своiх систем управлiння та виробництва. Серед роздрiбних продавцiв також маi мiсце стiйкий iнтерес до е-комерцii, що виражаiться вже не тiльки в дослiдженнях даного сегмента ринку, але й у конкретних дiях, покликаних забезпечити ефективнiсть роботи iз невпинно зростаючим потоком споживачiв.

Пiд електронною торгiвлею розумiються будь-якi форми дiлових угод, при яких взаiмодiя сторiн здiйснюiться електронним способом замiсть фiзичного обмiну чи безпосереднього фiзичного контакту i в результатi якого право власностi чи право користування товаром або послугою передаiться вiд однiii особи iншiй [21, с. 61]. РЖншими словами, електронна комерцiя тАУ це продаж товарiв, при якому як мiнiмум органiзацiя попиту на товар здiйснюiться через РЖнтернет. При цьому спосiб оплати не маi значення: розрахунки за покупку можуть здiйснюватися навiть готiвкою.

Батькiвщиною е-комерцii прийнято вважати США, де ще в 60-х роках зтАЩявилися першi системи електронноi комерцii. Застосовувалися вони, здебiльшого, транспортними компанiями для замовлення квиткiв, а також для обмiну даними мiж рiзними службами при пiдготовцi рейсiв. Спочатку електронна комерцiя велася по мережах, що не входять в РЖнтернет. Для цього були створенi стандарти електронного обмiну даними мiж органiзацiями (Electronic Data Interchange, EDI) тАУ набори правил електронного оформлення типових дiлових документiв: замовлень, накладних, митних декларацiй, страхових форм, рахункiв тощо. До кiнця 60-х рокiв у США вже iснувало чотири iндустрiальнi стандарти для обмiну даними в системах управлiння авiацiйним, залiзничним i автомобiльним транспортом.

Оскiльки така множиннiсть не сприяла розвитку економiки для обтАЩiднання форматiв, був створений спецiальний Комiтет узгодження транспортних даних (Transportation Data Coordination Committee, TDCC). Його робота покладена в основу нового EDI-стандарту тАУ ANSI X.12.

Приблизно у той самий час аналогiчнi подii вiдбулися й в Англii, хоча в цiй краiнi основною галуззю застосування EDI був не транспорт, а торгiвля. Вироблений тут набiр специфiкацiй Tradacoms був прийнятий РДвропейською економiчною комiсiiю ООН (United Nations Economic Commission for Europe, UNECE) як стандарт обмiну даними в мiжнародних торгових органiзацiях. Цей набiр форматiв i протоколiв називаiться GTDI (General-purpose Trade Data Interchange).

У 80-х роках почалися роботи з обтАЩiднання iвропейських i американських специфiкацiй. На базi GTDI мiжнародна органiзацiя по стандартизацii ISO сформувала новий стандарт тАУ Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport (EDIFACT, ISO 9735), що використовуi за транспортний протокол електронноi пошти Х.400.

Оскiльки ключем до iнформацiйного суспiльства i комунiкацiйнi системи, поiднанi з розвиненими iнформацiйними технологiями, ситуацiя у сферi тАЬзаочнихтАЭ покупок стала якiсно мiнятися через поширення РЖнтернету як глобального середовища iнформацiйноi взаiмодii користувачiв один з одним. У 1996 роцi, коли число користувачiв РЖнтернету в свiтi, за рiзними оцiнками, нараховувало 50тАУ60 млн чол. (нинi лише в США нараховуiться бiльше 100 млн. чол.), операцiй з електронноi торгiвлi було здiйснено на 300 млрд. дол. У 1999 роцi цей показник збiльшився до 1,1 трлн доларiв [1, с. 57], у 2003 роцi тАУ до 2,3 трлн дол.[85]

Е-комерцiя маi безлiч форм, у нiй все частiше використовуються складнi, iнтегрованi вiртуальнi торговi майданчики, що складаються з безлiчi рiзних покупцiв i продавцiв. Один iз прикладiв тАУ eSteel, тАЬгоризонтальнийтАЭ ринковий центр, який звтАЩязуi виробникiв i постачальникiв з покупцями в усьому свiтi й надаi можливостi здiйснення он-лайнових покупок i оплати в режимi реального часу. РЖнший приклад тАУ Covisint, тАЬвертикальнийтАЭ он-лайновий ринковий центр. Вiн дозволяi виробникам автомобiлiв здобувати всi необхiднi для зборки машини деталi в одному мiсцi.

Електронна торгiвля i, операцii, проведенi за допомогою мережi РЖнтернет, в ходi яких здiйснюються покупки i продажi товарiв i послуг.

Електронна торгiвля тАУ оптова, роздрiбна торгiвля, що характеризуiться замовленням, покупкою, продажем товарiв з використанням iнформацiйних систем i мереж.

Часто вiдбуваiться плутанина двох базових понять: е- комерцii та е- бiзнесу.

Згiдно визначенню фахiвцiв компанii IBM, електронний бiзнес (е-бiзнес) - перетворення основних бiзнес-процесiв при допомозi РЖнтернет технологiй.

Таким чином, е-бiзнесом ми називаiмо будь-яку дiлову активнiсть, що використовуi можливостi глобальних iнформацiйних мереж для перетворення внутрiшнiх i зовнiшнiх зв'язкiв з метою створення прибули.

Внутрiшня органiзацiя компанii на базi iдиноi iнформацiйноi мережi (интранет), що пiдвищуi ефективнiсть взаiмодii спiвробiтникiв i що оптимiзуi процеси планування i управлiння; зовнiшня взаiмодiя (экстранет) з партнерами, постачальниками i клiiнтами - все це складовi частини е-бiзнесу.

Електронна комерцiя i найважливiшим складовим елементом е- бiзнесу. Пiд електронною комерцiiю (е--комерцiя) маються на увазi будь-якi форми дiловоi операцii, яка проводиться за допомогою iнформацiйних мереж.

У Украiнi як "локомотив" розвитку електронного бiзнесу можуть виступити перш за все крупнi украiнськi компанii. Як вже наголошувалося, для цього вони мають об'iктивнi передумови[16]:

- сучасну комп'ютерну технiку i засоби зв'язку;

- корпоративнi iнформацiйнi системи з високим рiвнем iнтеграцii;

- виходи в мережу РЖнтернет, досвiд використання Web-технологiй i наявнiсть вiдповiдних фахiвцiв;

- фiнансовi можливостi залучення до розвитку електронного бiзнесу провiдних консалтингових, комп'ютерних компанiй, а також компанiй, що спецiалiзуються на розробцi iнформацiйних технологiй.

Крупнi украiнськi корпорацii, що мають значнi об'iми експорту i обширнi зовнiшньоекономiчнi зв'язки, просто не можуть дозволити собi залишитися поза простором сучасного свiтового ринку, в якому все велика частка починаi доводитися на його електронну частину. Тому вони повиннi бути технiчно i iнформацiйно готовi якщо не до створення власних галузевих електронних бiрж, то, в усякому разi, до активноi участi в дiяльностi тих, що вже iснують. Великi об'iми продажiв дозволяють, навiть у разi реалiзацii на перших етапах незначноi частини вироблюваноi продукцii, забезпечувати економiчну ефективнiсть своiх електронних майданчикiв. Слiд мати, що багатьма крупними украiнськими корпорацiями, особливо в нафтогазовiй галузi, значнi об'iми продукцii законтрактованi в рамках довгострокових договорiв, багато хто з яких до того ж виступаi як гарантii по довготривалих зобов'язаннях. Тому украiнськi компанii не можуть вiльно розпоряджатися всiiю вироблюваною продукцiiю. У такiй ситуацii перспективним сектором ринку для впровадження технологiй електронноi комерцii може стати оптовий ринок, що розвиваiться в РДвропi, даi можливiсть реалiзовувати додатковi (крiм законтрактованих) об'iми продукцii на довгострокових умовах. Величезнi щорiчнi об'iми придбання сировини, матерiалiв, що комплектують, машин i устаткування роблять ефективним для крупних украiнських корпорацiй використання такоi форми електронного бiзнесу, як електроннi закупiвлi i проведення електронних тендерiв.[12] Витрати тiльки на придбання матерiалiв у складi собiвартостi реалiзацii товарiв, робiт, послуг складають в крупних компанiях 3-6%, рахунок тут йде на сотнi мiльйонiв доларiв США. Аналогiчнi форми електронного бiзнесу застосовнi в певних масштабах i при розподiлi пiдрядних робiт в капiтальному будiвництвi. Однiiю з переваг крупних корпорацiй при освоiннi електронного бiзнесу в умовах Украiни i можливiсть пiдключення до органiзацii розрахункiв i платежiв дружнiх украiнських фiнансових установ, що користуються довiрою у населення i пiдприiмцiв.[31, с. 25]

РЖ, нарештi, "розкрученiсть" торгових марок найбiльших украiнських структур робить можливим iх успiх при розвитку електронноi комерцii типу В2С. Популярнiсть i довiра, якими користуються цi торговi марки, можуть в данiй ситуацii розглядатися як найважливiший комерцiйний ресурс, який отримуiться iншими компанiями за багато рокiв при значних витратах на рекламу. Для крупних компанiй доцiльна наступна послiдовнiсть входження в електронну комерцiю:

- електронна торгiвля непрофiльною продукцiiю, включаючи продукцiю дочiрнiх i сумiсних пiдприiмств;

- електронна закупiвля сировини i що комплектують, проведення електронних тендерiв на постачання матерiалiв;

- електронна торгiвля основною продукцiiю. Розрахунки показують, що переклад на електронну торгiвлю всього десятiй частинi цих ринкiв з розрахунку на фактичнi об'iми 2007 року може принести крупнiй компанii економiю понад 5-15 млн. дол. США.[11]

Виникнення i швидке розповсюдження в свiтi електронного бiзнесу обумовлене поряд об'iктивно необхiдних для цього умов i передумов. Перш за все, це високий рiвень комп'ютеризацii суспiльства. Персональнi комп'ютери, широкi, що отримали, розповсюдження у виробництвi i побутi, стали матерiальною основою переходу бiльшоi частини населення промислово розвинених краiн до практичного оволодiння знанням i навиками користування сучасними iнформацiйними технологiями. Крiм того, для швидкого розповсюдження електронного бiзнесу необхiдно, щоб iнформацiйний i технологiчний потенцiал РЖнтернет перевищив деякий критичний рiвень, що вiдкриваi доступ до нього не тiльки порiвняно обмеженого круга елiтарних користувачiв, але i широких мас населення. Ще однiiю передумовою електронiзацii бiзнесу i досягнення певного рiвня iнтеграцii (iнформацiйною i технологiчною) внутрiшньо корпоративних iнформацiйних систем i РЖнтернет. До середини 90-х рокiв умови, необхiднi для широкого розповсюдження найрiзноманiтнiших форм електронного бiзнесу, були досягнутi в багатьох краiнах. [28, с. 61]

1.2 Форми i види електронноi торгiвлi

За останнiх 5 рокiв електронна торгiвля стала чинником глобального значення. Спостерiгаiться стрiмке ii зростання в свiтi. В Украiнi в мережi РЖнтернет функцiонуi бiльше 500 електронних магазинiв i торгових майданчикiв. Найбiльш популярнi магазини, торгуючi книгами, компакт-дисками, програмними продуктами, комп'ютерною технiкою. Створюються галузевi торговi майданчики (метал, цiннi папери). З'явилися холдинги, об'iднуючi ряд РЖнтернет - магазинiв i що декларують щорiчний дохiд в декiлька млн. дол. США.

Разом з традицiйними секторами торгiвлi "бiзнес-бiзнес" i "бiзнес-споживач" в даний час на ринку послуг ЕТ можна видiлити сегменти pc-commerce, m-commerce, t-commerce. На жаль, достатньо чiткоi украiнськоi термiнологii в областi електронноi торгiвлi ще не склалася. Основнi форми ЕТ реалiзуються з використанням персональних комп'ютерiв i мережi РЖнтернет: РЖнтернет - магазини, електроннi торговi майданчики, електроннi аукцiони i РЖнтернет -бiржi.[65]

У краiнах Захiдноi РДвропи i США набули поширення системи iнтерактивного кабельного i супутникового телебачення (t-commerce), за допомогою яких користувачi не тiльки можуть дивитися вiдеофiльми, але i замовляти рiзнi товари i послуги. Цi системи, за оцiнкою бiльшостi фахiвцiв, надiйнiшi, оскiльки на вiдмiну вiд РЖнтернет - магазинiв реалiзуються в замкнутих мережах без прямого доступу покупцiв до глобальних iнформацiйних мереж.

Новим напрямом розвитку електронноi торгiвлi i використання засобiв мобiльного доступу до мережi РЖнтернет для здiйснення покупок (m-commerce). В умовах Украiни, що маi значну територiю i низьку щiльнiсть населення, а також недостатньо розвинену наземну телекомунiкацiйну iнфраструктуру у видалених регiонах, безпровiднi технологii пiдключення до мережi РЖнтернет можуть мати серйозну перспективу.

Прийнято видiляти чотири напрями електроннiй комерцii:

В· бiзнес - бiзнес (business-to-business, B2B);

В· бiзнес - споживач (business-to-consumer, B2C);

В· бiзнес - адмiнiстрацiя (business-to-administration, B2A);

В· споживач - адмiнiстрацiя (consumer-to-administration, C2A).

Напрям бiзнес-бiзнесвключаi себе всi рiвнi iнформацiйноi взаiмодii мiж компанiями. При цьому використовуються спецiальнi технологii i стандарти електронного обмiну даними, такi як EDI (Electronic Data Interchange).

Рис. 1.1. Склад учасникiв торгових В2В - майданiв

Вигоди вiд подiбноi спiвпрацi важко переоцiнити. Наприклад, дiлер дiстаi можливiсть самостiйно розмiщувати замовлення i стежити за ходом iх виконання, працюючи з базами даних постачальника i таким чином отримуючи необхiдну iнформацiю про запаси продукцii на складах. Так само i постачальник, маючи пiдключення до складських баз, може оперативно вiдстежувати запаси партнера, своiчасно iх поповнюючи. РЖ подiбнi приклади можна знайти в будь-якiй сферi взаiмодii мiж компанiями.

Напрям бiзнес-споживачпредставляiться найбiльш перспективним з комерцiйноi точки зору. Його основу складаi електронна роздрiбна торгiвля. У РЖнтернет працюi велике число електронних магазинiв, що пропонують широкий спектр товарiв i послуг.[52, с. 61]

Бiзнес - адмiнiстрацiя. Взаiмодiя бiзнесу i адмiнiстрацii включаi дiловi зв'язки комерцiйних структур з урядовими органiзацiями, починаючи вiд мiсцевих властей i закiнчуючи мiжнародними органiзацiям.

Наприклад, останнiм часом в наявностi прагнення урядiв розвинених краiн i керiвництва мiжнародних органiзацiй активно використовувати РЖнтернет для проведення закупiвель товарiв i послуг шляхом публiкацii оголошень i результатiв укладених операцiй. Нерiдко комерцiйнi структури мають i можливiсть направляти своi пропозицii в електронному виглядi.

Споживач-адмiнiстрацiя.

Цей напрям найменш розвинений, проте маi вельми високий потенцiал, який може бути використаний для органiзацii взаiмодii уряду i споживача, особливо в соцiальнiй i податковiй сферi.

Залежно вiд ринковоi стратегii компанii можливi наступнi форми присутностi в РЖнтернет:

В· електронна вiзитна картка;

В· електронний каталог;

В· електронний магазин.

В· торговi РЖнтернет - системи

Електронна вiзитна карткаi декiлькома сторiнками з iнформацiiю про компанiю i ii дiяльнiсть. Основна функцiя подiбного сайту - надати можливiсть потенцiйному клiiнтовi познайомитися з послугами компанii, аналогiчно звичайному бiзнес довiднику або рекламному оголошенню.[21]

Бiльш просунутою формою iнформування клiiнта i електронний каталогз докладноi iнформацii про товари i послуги, а часто - i з поточними цiнами.

Електронний магазиндозволяi не тiльки вибрати товар або послуги, але i оформити замовлення i зробити покупку через РЖнтернет.

Нарештi торгова РЖнтернет - система об'iднуi в одне цiле РЖнтернет - магазин i традицiйний магазин, iз загальною системою логiстики, управлiння товарними запасами i тому подiбне.[4]

1.3 Органiзацiя електронноi торгiвлi в сучасних умовах

B кiнцi минулого року американськi РЖнтернет - проекти були стурбованi одним: довести своiм iнвесторам, що справи не так вже i поганi i що на РЖнтернет - торгiвлi з кiнцевим споживачем рано ставити хрест. Вони розраховували, що сезон рiздвяних розпродажiв дозволить iм iстотно полiпшити своi фiнансовi показники. Як видно iз звiтiв, вдалося це небагато чим. Бiльшiсть торгових сайтiв потерпiли нищiвна поразка. У чому причини i в яких цифрах оцiнюються втрати?

Американськi консультанти протестували один з сайтiв i прийшли в жах: 70% вiдвiдувачiв не змогли зробити покупку iз-за складних i незручних систем реiстрацii i пошуку. Запитавши власника сайту, яким чином перевiрявся на зручнiсть користування його клiiнтський iнтерфейс, консультанти почули: ВлМи попросили оцiнити сайт наших спiвробiтникiв тАУ людей, професiйно пов'язаних з РЖнтернетом, знайомих з передовими технологiями обслуговування клiiнтiв i новiтнiми вiяннями в областi веб-сервера-дизайнуВ». Пiсля того, як були врахованi зауваження ВлрядовихВ» вiдвiдувачiв сайту, вже 80% користувачiв змогли без особливих проблем зробити покупку.

Отримавши цi данi, консультанти вирiшили протестувати провiднi сайти, що продають споживачам модний одяг, книги, компакт-диски, електронiку i iграшки. Результати виявилися невтiшними для власникiв РЖнтернет-магазинiв Америки: 43% спроб зробити покупку виявилися невдалими. Якщо спiввiднести цю цифру з об'iмом покупок в рiздвянi свята, то можна порахувати, що електроннi магазини миру втратили суму не менше $14 млрд.[61, с. 31]

Звичайно, об'iми РЖнтернет-торгiвлi в Украiнi не тi, що в США. Якщо об'iм ринку В2В, по прогнозах, тiльки до 2008 року досягне $1500 млн., то, вiдповiдно до середньосвiтового спiввiдношення секторiв мiжкорпоративних продажiв i продажiв кiнцевому користувачевi, украiнський ринок В2с в тому ж 2008 року складе приблизно $425 млн. Тобто в 2008 роцi, якщо орiiнтуватися на данi ВлЕкспертаВ», ринок для РЖнтернет-магазинiв в Украiнi можна оцiнити максимум в $515 млн по найоптимiстичнiших прогнозах. Проте американськi консультанти на основi своiх дослiджень провiдних сайтiв пропонують рецепти, якi дозволять пiдняти продажi мiнiмум на 20% (а це для украiнських РЖнтернет-продавцiв складе порядка $103 млн в рiк).

Середнi спiввiдношення кiлькостi вiдвiдувачiв сайту з кiлькiстю людей, що зробили на нiм покупку, за даними The Boston Consulting Group, однаково для всього свiту i складаi 1,8%. З цього виходить, що при вiдвiдуваностi торгового сайту в 1000 чоловiк в день його власник маi право розраховувати на 18 покупцiв. Якщо iх немаi тАУ значить, погано органiзований вiртуальний торговий простiр i самий час скористатися рекомендацiями американських консультантiв.

Фахiвцi BCG рекомендують зробити спецiальнi зусилля для того, щоб пiдвищити спiввiдношення вiдвiдувачi/покупцi хоч би на 10% (до 2%). Нагадаю, що для Украiни це означатиме пiдвищення оборотiв РЖнтернет-магазинiв на $1,5 млн в рiк. Ключовою проблемою, на думку BCG, i максимальна простота оформлення замовлення i платежу.

Для того, щоб чiткiше уявляти собi мiсце, яке компанiя може зайняти у сферi електронноi комерцii, розглянемо приведену нижче схему. Компанiя може проводити широкий спектр товарiв, вiд газу i нафти до програмного забезпечення, або бути монопродуктовою. Далi розглянемо такий показник, як купiвельна спроможнiсть компанii певноi галузi, вона або висока, або низька. Один з можливих сценарiiв наступний: якщо компанiя проводить багато видiв товарiв, то маi сенс створити sell-сайт, який використовуватимуть покупцi продукцii. Як приклад можна привести компанiю Cisco, вiсiмдесят чотири вiдсотки продажiв якоi здiйснюються за допомогою РЖнтернету.

У випадку якщо у компанii дуже висока купiвельна спроможнiсть, вона створюi buy-сайт. Цей варiант використовують такi компанii, як General Motors, Ford, Chrysler в США. РЗх частка в загальному об'iмi бiзнесу в США складаi в даний час сiмдесят вiсiм вiдсоткiв. Використовуючи можливостi РЖнтернету, цi компанii сприяють зростанню ефективностi операцiй зi своiми постачальниками.

Альтернатива для решти учасникiв ринку - електроннi торговi майданчики. Компанiя може не проводити великого асортименту товарiв, але володiти достатньо високою купiвельною спроможнiстю i стати учасником вертикального електронного ринку. А якщо у неi великий розкид напрямiв дiяльностi, таких, як, наприклад, транспортнi послуги, фiнансовi послуги або щось ще, iй необхiдно нацiлюватися на участь в горизонтальному електронному ринку.

Створюючи ринок, компанiя може пiти декiлькома шляхами. По-перше, можна створити групу, зiбравши голоси потенцiйних учасникiв. З цiiю метою проводяться дослiдження крупних компанiй; якщо iдея iм сподобаiться, вони стануть учасниками створюваного ринку. РЖнший варiант, коли декiлька компанiй, наприклад General Motors, Chrysler, Ford, утворюють iдиний товарний ринок i пропонують приiднатися до нього ще однiй компанii, скажемо Volkswagen. Третiй варiант - створення ринку "з нуля", адже ринкiв для багатьох товарiв, наприклад пластмаси, ранiше просто не iснувало.[26]

А чи повиннi всi так вже прагнути працювати на нових ринках? Навiть американськi консультанти вважають, що в багатьох галузях електронна торгiвля ще довго не займатиме значноi частки ринку. Кiнець кiнцем ефективнiсть використання електронного майданчика залежить вiд галузi, вiд виду виробничоi дiяльностi. Якщо копання проводить предмети споживання, то цiновий тиск ринку на компанiю набагато вищий, тому що товари взаiмозамiннi. РЖнший приклад: витрати процесу, наприклад, в галузях сфери обслуговування просто величезнi, вони досягають сорока вiдсоткiв. Такi компанii зможуть значно заощадити на витратах при покупцi, використовуючи електронну торгiвлю. Разом з тим, вони можуть процвiтати i не використовуючи B2B, продовжуючи працювати за старою схемою, i дiйсно знаходитимуть постачальникiв, якi запропонують iм вигiдну цiну. Вони скажуть: "Американська економiка неефективна, тому що вона витрачаiться на iнтернет-технологii", - i все залишиться як i ранiше.

Але ми вже зараз спостерiгаiмо приголомшливi змiни в способах ведення бiзнесу, бачимо появу нових бiзнес - стратегiй. Компанii повиннi бути в змозi дуже швидко мiняти напрям свого бiзнесу. Якщо вони зможуть це робити, то отримають значнi переваги. Ранiше, щоб почати працювати, менi необхiдно було знайти постачальникiв, чим займався маркетинговий вiддiл, близько сотнi чоловiк. Пiсля того, як постачальники були знайденi, я вiв з ними переговори. Паралельна така ж спiвпраця йшло з фiрмами, що займаються дизайном, забезпечують розповсюдження. Виробництво завжди супроводжували тисячi подiбних процесiв.[31]

Зараз, якщо у пiдприiмства виникають труднощi з пошуком постачальникiв, воно може використовувати РЖнтернет. В даний час через нього можна здiйснювати вже до п'ятдесяти вiдсоткiв подiбних операцiй, а протягом наступних чотирьох рокiв можна повнiстю перемкнутися на цей ринок. Що це означаi? Традицiйний, звичний спосiб роботи з одними i тими ж постачальниками, дистриб'юторами, роздрiбними торговцями повнiстю змiниться. Якщо iнша компанiя запропонуi товар за вигiднiшою цiною, пiдприiмство купуватиме у неi, електронний ринок дозволяi йому це зробити, покаже безлiч постачальникiв, у яких товар дешевший. Наступного разу, коли пiдприiмству знов знадобиться щось купити, воно протягом доби знайде третього, четвертого постачальника, якi за цей час встигнуть перебудувати свою роботу так, щоб запропонувати пiдприiмству ще вигiднiшi умови i цiни.

Тим часом масовий перехiд до електронноi торгiвлi викликаi побоювання за долю ринкiв. РЖ багато хто побоюiться, чи не приведе одночасний вихiд на iдиний ринок великого числа учасникiв, що не стримуються адмiнiстративними межами, до значних коливань цiн i, вiдповiдно, прибутку компанiй - учасниць ринку?

Але ж i швидкiсть здiйснення операцiй значно зросте, збiльшиться iх кiлькiсть, так що i прибуток компанiй буде рости. РЖ дедалi бiльше прибуток, що отримуiться компанiiю в умовах новоi бiзнес-середи, залежатиме вiд ряду чинникiв. Перший - зниження товарних витрат, витрат на товари, що купуються. Другий - зниження витрат на процес здiйснення самоi операцii, що, до речi, даi бiльше, нiж економiя на витратах на продукти. Пiдприiмство економить, вiдмовляючись вiд послуг посередникiв з пошуку партнерiв, витрат на ведення переговорiв з ними, висновок операцiй з ними, укладаю угоду виходячи з прямоi пропозицii, зробленоi через РЖнтернет. Третiй - зниження так званих перспективних витрат, тому що спрощуiться процес взаiмодii компанiй з iншими компанiями, i iм не потрiбно буде використовувати довгий ланцюг посередникiв, через який виробник вимушений взаiмодiяти з дистриб'юторами, постачальниками, роздрiбними торговцями.

Електронний ринок дозволяi з найменшими витратами погоджувати ефективнiсть дiяльностi всього ланцюжка постачальникiв. Якщо пiдприiмство довiряi своiму замовниковi, а вiн - своiму, разом вони можуть створити товар, який матиме попит. Тобто вони зможуть спрогнозувати попит на товар i, отже, проводити тiльки те, що буде куплене. Таким чином, автоматизацiя процесу покупки дозволить значно збiльшити прибуток, а значить, i рiчний дохiд.[22]

Ще одне побоювання, що стосуiться перспектив електронноi торгiвлi, пов'язане з вiрогiдною монополiзацiiю деяких глобальних ринкiв особливо крупними гравцями, якi диктуватимуть своi умови рештi не тiльки компанiй, але i цiлих краiн.[13, с. 55]

Але потрiбно пiдкреслити, що тiльки крупнi компанii, що мають високу купiвельну спроможнiсть, можуть добиватися низьких цiн, тодi як всi останнi не в змозi це робити. Але електронна комерцiя допомогла, наприклад, всiм лiкарням в РДвропi уникнути такоi небезпеки. Вони створили спiльний електронний ринок, i тепер iвропейськi клiнiки можуть купувати наркотичнi речовини там, а не у крупних фармацевтичних компанiй, таких, як Johnson & Johnson, за iх страшною цiною.

Крупним компанiям набагато простiше самим створити електронний майданчик, через неi чинити тиск на дрiбнiших покупцiв i отримати перемогу. Маленьким компанiям створення таких майданчикiв допомогло б бiльше, але сьогоднi вони цього зробити не можуть.

Новiтнi технологii, зокрема EDI (Electronic Data Interchange, прямий обмiн даними мiж прикладними системами рiзних компанiй, наприклад системами управлiння виробництвом, складського облiку, бухгалтерii. - "Експерт"), використовують зараз тiльки два вiдсотки компанiй. Чому? РД декiлька причин, i найбiльш важлива - iх дорожнеча. Висока цiна технологiй пояснюiться перш за все тим, що iх розробкою займаються в основному приватнi компанii. Другою причиною i необхiднiсть залучення висококвалiфiкованих фахiвцiв, що володiють необхiдними знаннями i навиками в данiй областi. РЖ нарештi, необхiдно пам'ятати, що, якщо пiдприiмство захоче встановити, наприклад, EDI, iй знадобляться на це мiсяцi, i з цих пiр воно не змиi вже нiчого змiнити.[25.с. 45]

Все вище перелiчене створюi користувачам технологiй певнi труднощi. Але iх необхiдно подолати, якщо компанiя хочете працювати в областi B2B. А в умовах вiльноi конкуренцii використання технологiй компанiями неминуче, i, якщо вiдповiднi технологii будуть найденi, це зробить бiзнес процеси легко здiйсненними, доступними, безпечними. РЖ допоможе змiнити спосiб ведення бiзнесу. Проте серйознi змiни вiдбудуться лише тодi, коли новi технологii зможуть застосовувати все. Звичайно, вони працюватимуть, навiть якщо iх використовують всього два вiдсотки компанiй, присутнiх на ринку, але потрiбнi технологii, якi застосовувалися б всiма.[10]

На зорi електронноi торгiвлi був висунутий постулат, що незабаром став класичним: "Торгiвля стане краще, швидше, дешевше ..але з цих трьох бажаних характеристик ви можете вибрати тiльки двi".

Будь-яка модель електронноi торгiвлi повинна дозволити компанii використовувати РЖнтернет, щоб:

В· поширювати iнформацiю i послуги швидше, нiж за допомогою яких-небудь iнших маркетингових каналiв;

В· значно знижувати трансакцiйнi витрати в порiвняннi з iншими каналами розподiлу;

В· забезпечити реальну доступнiсть товарiв i послуг 7 днiв в тиждень, 24 години в добу (звичайно, далеко не кожен почне замовляти в три години ранку, але якщо кому-небудь все-таки прийде в голову, цей потенцiйний покупець дуже засмутиться, якщо сайт продавця не зможе тут же задовольнити його бажання);

В· дозволяти покупцям знайти саме тi товари, якi iм потрiбнi, за допомогою новiтнiх технологiй пошуку, що знiмають необхiднiсть в дорогому торговому персоналi;

В· нарештi, робити все це без затримок i помилок, властивих посередникам.

Партнери i споживачi почали чекати вiд електронних компанiй саме задоволення всiм трьом критерiям. Фiрми нового зразка поступово стали стандартом електронноi компанii, i стала зрозумiло, що якiсть сервiсу, його швидкiсть i вiдносна дешевизна тепер невiдокремленi один вiд одного i i обов'язковими атрибутами електронноi торгiвлi.[16]

Лiдери електронноi торгiвлi повиннi пропонувати товари i послуги абсолютно нового типу в рамках своii галузi, щоб вигiдно вiдрiзнятися вiд конкурентiв.

Виграють бiльше всiх той, кому вдасться першим знайти вiрне новаторське рiшення, що виводить його компанiю на принципово новий рiвень електронноi торгiвлi.[2]

З кожним днем в Украiнi стаi все бiльше людей, що купують товари через РЖнтернет. РЖншi могли б робити покупки в РЖнтернетi, але поки не зважилися. РД категорiя людей, якi вiртуальному середовищу взагалi не довiряють i нiчого там купувати не збираються. РЖнтернет магазином i сайт, на якому виставленi пропозицii товарiв або послуг i передбачена можливiсть замовлення товару або платноi послуги в режимi on-line, зокрема по електроннiй поштi.

На жаль, магазини рiдко проводять анкетування купiвельноi аудиторii: опити вимагають витрат, i не всi магазини можуть собi це дозволити. Проте, продавцям важливо знати, яка публiка заходить на сайт магазина i який дохiд потенцiйного покупця. Великою пiдмогою в цьому питаннi можуть бути данi, зiбранi аналiтичними службами. Бiльшiсть РЖнтернет-маркетологiв при пiдготовцi даних частiше покладаються на такий iнструмент, як рейтинги i лiчильники вiдвiдин web- сторiнок. Така статистика дозволяi з високим ступенем точнiсть визначити переваги РЖнтернет аудиторii. За даними Rambler.ru, в робочi часи по робочих днях годинна аудиторiя Рунета, тобто число користувачiв, що вiдвiдували Мережу протягом години, складаi близько 250 тисяч чоловiк, добова аудиторiя наближаiться до пiвтора мiльйонiв. Основна частина вiдвiдування РЖнтернет-магазинiв доводиться на робочi днi, а у вихiднi вiдвiдуванiсть декiлька падаi. Видно, покупцi користуються можливiстю доступу в РЖнтернет переважно на роботi. Покупки в РЖнтернет-магазинах роблять не тiльки приватних осiб, але i малий бiзнес: наприклад, невеликi органiзацii часто купують конторське устаткування i канцтовари для офiсу.

Успiх електронноi торгiвлi багато в чому залежить вiд того, як поставлена система доставки i розрахункiв. Оплата

Вместе с этим смотрят:

Advertising in the trade market

Globalization Strategy of Nokia

PR в банковской системе

PR и маркетинг: грани взаимодействия

PR как технология эффективного управления фирмой