Вплив валового внутрiшнього продукту на свiтовi цiни

Змiст

Вступ

1. Тенденцii свiтового зростання ВВП

2. Вплив зростання ВВП на свiтовi цiни на прикладi Украiни

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

ВВП i одним з найбiльш важливих показникiв розвитку економiки, що характеризуi кiнцевий результат виробничоi дiяльностi економiчних одиниць-резидентiв у сферi матерiального й нематерiального виробництва.

Валовий внутрiшнiй продукт, який характеризуi суму первинних доходiв i вартiсть кiнцевого продукту суспiльства, ресурси невиробничого споживання та ефективнiсть нагромадження, безперечно, посiдаi найважливiше мiсце серед вартiсних економiчних показникiв.

Валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) тАФ (Gross Domestic Product GDP) ринкова вартiсть всiх кiнцевих товарiв i послуг (тобто призначених для безпосереднього вживання), зроблених за рiк у всiх галузях економiки на територii держави для споживання, експорту й нагромадження, поза залежнiстю вiд нацiональноi приналежностi використаних факторiв виробництва.

РЖ тому, для того щоб проаналiзувати вплив продуктивностi працi на свiтовi цiни нам необхiдно розглянути ВВП рiзних краiн свiту, та вплив його на свiтовi цiни.

1. Тенденцii свiтового зростання ВВП

Валовий внутрiшнiй продукт i одним з основних показникiв успiшного розвитку краiни, i який значним впливом впливаi на свiтовi цiни економiки. Тому розгляд тенденцiй свiтового зростання ВВП протягом останнiх рокiв i необхiдним для нашоi роботи.

За даними Свiтового банку пiсля значного зростання свiтового ВВП у 2006-му глобальна економiка почала вповiльнюватися. У 2007 роцi валовий продукт у масштабi планети збiльшився на 3,6% проти 3,9% у 2006-му. У 2008 роцi бачимо уповiльнення свiтовоi економiки до 3,3% (данi Global Economic Outlook 2008).

Головний ризик, що спричинив вповiльнення економiки планети, тАФ криза на ринку нерухомостi у США та РДвропi. Причина колапсу ринку iпотеки у США тАФ бум будiвництва i кредитування в 2006-му. У цей перiод багато банкiв надавали дешевi кредити незаможним верствам населення, що часто не мали стабiльних доходiв, тобто позики з дуже високими ризиками. Такi кредити банки сектАЩюритизували: випустили папери, забезпеченi позиками.

До середини 2006-го зростання цiн на американському ринку нерухомостi припинилося, банкiвськi кредити подорожчали. Позичальники спробували позбутися нерухомостi, щоб розплатитися за боргами, пузир на житловому ринку лопнув. Вiд проблем на американському iпотечному ринку постраждали банки, якi одержали вiд клiiнтiв лише частину виданих кредитiв, та iнвестори, що вклали грошi в сектАЩюритизованi папери. Восени 2007-го криза перекинулася на iвропейський фiнансовий ринок. Банки з РДвропи, що iнвестували в американськi сектАЩюритi, зазнали мiльярдних збиткiв, на ринку вибухнула криза лiквiдностi.

Разом iз кризою на iпотечному ринку США почалася стагнацiя на житловому ринку РДвропи. За даними журналу The Economist, протягом останнiх 10 рокiв вартiсть iвросоюзноi нерухомостi зросла на 170% (за рiвня iнфляцii 3-5% на рiк).

Протягом останнiх кiлькох рокiв цiни на квартири, будинки i землю в краiнах Балтii пiдвищувалися на 40-50% щороку. Причини тАФ високi темпи зростання економiки (ВВП Латвii, наприклад, щороку збiльшувався на 7-9%) i доступнiсть кредитування. Кредитний та економiчний бум призвiв до високоi iнфляцii в регiонi, банки пiдняли вiдсотковi ставки за кредитами i знизили обсяги кредитування. Будiвництво, що фiнансувалося за рахунок позик, припинилося, ринок нерухомостi заморожений.

Таку ситуацiю можна було спостерiгати на початку 90-х, коли лопнув пузир на iвропейському ринку нерухомостi. Наприкiнцi 80-х цiни на житло i землю у Францii, Великiй Британii, Данii зростали шаленими темпами. У 1990-му в бiльшостi розвинених краiн РДвропи почалася економiчна рецесiя. У першi два роки рецесii вартiсть французькоi нерухомостi впала на 30-40%, оборудки з купiвлi-продажу квартир практично припинилися.

Основними ризиками, що заважають розвиватися свiту i наступнi:

1. РЖпотечна криза в РДвропi та США, зниження вартостi бiльшостi iнвестицiйних iнструментiв.

2. Зростання цiн на енергоносii (передусiм нафту й газ).

3. Зростання цiн на продовольство i (передусiм на зерновi через неврожай, розширення посiвних площ пiд бiопаливнi культури).

4. Зниження вартостi американського долара.

5. Уповiльнення економiки Китаю.

6. Зростання податкових зборiв.

За версiiю Global Risks 2008.

Найбiльше зростання ВВП i промислового виробництва серед краiн СНД в 2007 роцi (на 1 сiчня 2008 року) зафiксоване в Азербайджанi, де воно склало 25,0% i 24,0% вiдповiдно (за даними мiждержавного Статкомiтету СНД).

Найбiльше зростання ВВП i промислового виробництва серед краiн СНД в 2007 роцi (на 1 сiчня 2008 року) зафiксоване в Азербайджанi, де воно склало 25,0% i 24,0% вiдповiдно.

У Вiрменii ВВП в 2007 роцi вирiс на 13,8%, у Бiлорусii i Киргизii - на 8,2%, у Росii - на 8,1%, у Таджикистанi - на 7,8%, в Украiнi - на 7,3%.

Промвиробництво в Узбекистанi в 2007 роцi виросло на 11,9%, в Украiнi - на 10,2%, у Таджикистанi - на 9,9%, у Бiлорусii - на 8,5%, у Киргизii - на 7,3%, у Росii - на 6,3%, у Казахстанi - на 4,5%, у Вiрменii - на 2,6%. У Молдавii промвиробництво в 2007 роцi знизилося на 2,7%.

тАЬВ 2007 роцi економiчна ситуацiя в краiнах Спiвдружностi в цiлому складалася сприятливо, зберiгалися високi темпи економiчного зростання. У бiльшостi краiн темпи збiльшення основних макроекономiчних показникiв були близькi до торiшнiх або перевищували iхтАЭ, - говориться у звiтi Статкомiтету.

У середньому по краiнах Спiвдружностi ВВП збiльшився на 9% (в 2006 роцi - на 8%), виробництво промисловоi продукцii - на 7% (на 5%), iнвестицii в основний капiтал - на 20% (на 15%), перевезення вантажiв - на 5% (на 7%), роздрiбний товарообiг - на 16% (на 15%).

Високi темпи економiчного розвитку забезпечили прискорення зростання номiнальноi заробiтноi плати в порiвняннi з iнфляцiiю, що сприяло збiльшенню реальноi заробiтноi плати, реальних доступних доходiв i поточного заощадження населення. Споживчий ринок у цiлому розвивався досить стабiльно, однак у низцi краiн понад половину його забезпечуiться за рахунок iмпорту.

Економiчне зростання практично у всiх краiнах Спiвдружностi супроводжувалося збiльшенням iнфляцii; у низцi краiн в 2007 роцi вона була найвищою за перiод з 2000 року. Особливо помiтно пiд кiнець року виросли цiни на соцiально значимi продукти харчування, що повтАЩязане зi збiльшенням свiтових цiн на продовольство, а в окремих краiнах зi скороченням його iмпорту i недостатнiм обсягом вiтчизняного виробництва.

У всiх краiнах Спiвдружностi зрiс загальний обсяг зовнiшньоторговельного обiгу; при цьому iмпорт товарiв збiльшувався бiльш високими темпами, нiж експорт. Протягом 2007 року збiльшення взаiмноi торгiвлi товарами в середньому в краiнах Спiвдружностi випереджало збiльшення торгiвлi з iншими краiнами свiту, в основному за рахунок динамiки експорту. У результатi частка взаiмноi торгiвлi в експортно-iмпортних операцiях краiн Спiвдружностi трохи зросла, однак понад три чвертi вартiсних обсягiв цих операцiй припадаi на торгiвлю з iншими краiнами свiту.

Одним з головних чинникiв, якi негативно впливають на свiтову економiку, економiсти Давоського форуму називали послаблення долара. Американська валюта падаi з 2002 року, в 2007-му грошовий знак втратив 11% своii вартостi щодо iвро. Тепер роль американськоi валюти у свiтових економiчних процесах експерти оцiнюють скептично: долар США здаi своi позицii як основна резервна валюта центральних банкiв, багато мiжнародних корпорацiй переводять своi розрахунки у грошовi одиницi iнших краiн. За даними МВФ, у 2008 роцi частка долара у свiтових валютних резервах знизилася до рекордного мiнiмуму: 63,8% у III кварталi. ВлПослаблений долар мало впливаi на розвиток свiтовоi економiкиВ», тАФ запевняють економiсти Global Risks 2008.

РЖстотними ризиками для планетноi економiки i зростання цiн на нафту, газ i зниження глобальноi пропозицii енергоносiiв. За даними укладачiв Global Risks 2008, у листопадi 2007-го тАФ сiчнi 2008-го пропозицiя краiн тАФ постачальникiв нафти знизилася на 10%. На початку 2008-го вартiсть нафти сягнула рекордних за всю iсторiю торгiвлi чорним золотом $100 за барель. Роком ранiше сировина торгувалася на свiтових бiржах по $55-60 за барель. За оцiнками фахiвцiв, розвiданих запасiв нафти вистачить лише на 40 рокiв, газу тАФ на 60.

На думку економiстiв, зростання цiн на продовольство може спричинити колапс свiтовоi економiки. ВлУ першу чергу вiд високоi вартостi продуктiв страждають бiднi краiни, де населення витрачаi на продовольство бiльш нiж половину своiх доходiвВ», тАФ зазначено в Global Risks 2008. Торiк через неврожай зернових у Канадi, Австралii, Росii, РЖндii, США цiни на пшеницю пiдвищилися на 50-70%, соняшник тАФ на 70-90%. У Китаi (одному з найбiльших свiтових споживачiв харчовоi продукцii) соняшникова олiя подорожчала на 35%, овочi й фрукти тАФ на 30%, мтАЩясо тАФ на 70%. До того ж деякi краiни тАФ виробники зерна поступово переходять на бiопаливо: ще два-три роки тАФ i понад третину посiвних площ у США буде вiддано рапсу.

За прогнозами Global Risks 2008, iмовiрнiсть зниження темпiв пiдвищення китайського ВВП з нинiшнiх 9-10 до 6-7% досить велика. Це може сповiльнити темпи зростання краiн, що розвиваються, якi експортують до Китаю свою продукцiю.

2. Вплив зростання ВВП на свiтовi цiни на прикладi Украiни

Основними ризиками що впливають на економiку та рiвень цiн в Украiнi i:

1. Зростання цiн на енергоносii (передусiм нафту й газ).

2. Висока iнфляцiя, зростання цiн на продовольство.

3. Бум кредитування, дефолт банкiвських позичальникiв.

4 Зниження вартостi американського доллара.

5. Техногенна катастрофа внаслiдок зношення обладнання бiльшостi пiдприiмств.

6. Уповiльнення економiки Китаю.

7. РЖпотечна криза у РДвропi та США, зниження вартостi бiльшостi iнвестицiйних iнструментiв.

8. Зростання податкових зборiв.

Бiльшiсть ризикiв свiтовоi економiки на розвиток Украiни впливають мало.

У 2008 роцi свiтове зростання цiн на продукти харчування розiгнало украiнську iнфляцiю до 16,6%. При цьому спостерiгалося пiдвищення попиту на азотнi добрива вiтчизняних виробникiв тАФ другий пiсля чорноi металургii експортний товар в Украiнi.

Зниження вартостi долара, з одного боку, негативно позначаiться на купiвельнiй спроможностi украiнського населення. Гривня жорстко привтАЩязана до американськоi валюти, а тому падiння долара до iвро автоматично знижуi вартiсть гривнi щодо iвропейського грошового знака. Це збiльшуi вартiсть украiнського iмпорту, оскiльки приблизно 40% iмпортних товарiв надходить в Украiну з РДвропи. Крiм того, ризики американськоi економiки переносяться на Украiну через фiксацiю гривнi до долара. Водночас слабка гривня тАФ конкурентна перевага для украiнських експортерiв. Нацiональнi валюти краiн BRIC (Бразилii, Росii, РЖндii та Китаю) недооцiненi щодо долара i iвро. Це збiльшуi iхню конкурентоспроможнiсть на свiтовому ринку i пiдтримуi високе зростання ВВП.

РЖпотечна криза в РДвропi та США жодним чином не позначиться на украiнськiй економiцi, впевненi аналiтики. Понад те, зниження вартостi житла в украiнських мiстах-мiльйонниках у найближчi кiлька рокiв i малоймовiрним. Можливе реальне здешевлення житла (з урахуванням зростання доходiв населення). У 2008-2009 рр. цiни на житло залишаться практично незмiнними. Однак доходи населення продовжуватимуть зростати (у середньому номiнальнi доходи украiнцiв збiльшуються на 25-30% щороку.

Уповiльнення темпiв зростання Китаю тАФ несуттiвий для Украiни ризик. Охолодження китайськоi економiки може звiльнити украiнським металургам мiсце, наприклад, в Африцi, звiдки Китай свого часу витiснив вiтчизняних виробникiв. До того ж Украiна конкуруi з Китаiм за поставки енергоносiiв, наприклад, середньоазiйського газу. Падiння темпiв росту китайськоi економiки на руку Украiнi: у цьому випадку Китай менше споживатиме газу, подорожчання вартостi блакитного палива сповiльниться.

Вплив свiтовоi фондовоi кризи на Украiну обмежений. У 2006-2007-му спостерiгалося значне пiдвищення доходiв украiнцiв, вперше з 1990 року краiна подолала кризу недоспоживання (ситуацiя, коли доходiв населення недостатньо для вiдтворення). За нашими оцiнками, витрати домогосподарств у 2007 роцi сягнули 500 млрд грн. У майбутньому украiнський фондовий ринок менше залежатиме вiд капiталу iноземних iнвесторiв, що виводять кошти пiд час обвалу свiтових iндексiв.

Головний ризик для украiнськоi економiки тАФ зростання цiн на енергоносii. Дефiцит торговельного балансу в 2007 роцi сягнув $1,8 млрд тАФ здебiльшого через високу вартiсть газу для Украiни (на газ припадаi близько 11% iмпорту в краiну). Цiна бензину за рiк зросла на 36%. Однак i й позитивний момент у збiльшеннi вартостi енергоносiiв. Високi цiни на газ i нафту змушують великий i середнiй бiзнес модернiзувати пiдприiмства.

РЖнший ризик тАФ зниження цiн на основнi види експортноi продукцii з Украiни: чорнi метали, азотнi добрива, продукцiю машинобудування. Попит на добрива украiнських хiмiкiв пiдтримаi глобальний дефiцит зернових, сподiваються аналiтики. А ось свiтове споживання чорних металiв i обладнання може знизитися. Через iпотечну кризу можуть зменшитися свiтовi обсяги будiвництва (у галузi використовуiться продукцiя чорноi металургii) та iнвестицii у вiдновлення основних фондiв пiдприiмств.

Серед внутрiшнiх ризикiв, що загрожують Украiнi кризою, експерти називають бум кредитування i високу iнфляцiю. Багато великих банкiв зараз прагнуть застовпити мiсце у споживчому кредитуваннi тАФ одному з найприбутковiших видiв банкiвського бiзнесу. При цьому вони часто погано оцiнюють ризики повернення кредитiв. Поки що обсяг проблемних позик i невеликим. Однак не виключено, що деякi банки приховують реальний обсяг негативноi заборгованостi. До того ж за вповiльнення темпiв зростання ВВП збiльшуiться ймовiрнiсть падiння доходiв населення та дефолту банкiвських позичальникiв.

РЖнфляцiю пiдганяють соцiальнi виплати (наприклад, погашення боргiв Ощадбанку перед колишнiми вкладниками) i невисокi обсяги виробництва товарiв. З кожним вливанням в економiку додаткових коштiв виробники пiдвищують цiни, очiкуючи нового витка буму споживання. Цiни виробникiв зростають також через високий внутрiшнiй попит: пiдприiмства просто не встигають задовольняти дедалi бiльшi потреби населення.

Крiм цього коротко розглянемо формування свiтових цiн аграрного ринку зарубiжних краiн на якi впливаi державне регулювання.

На захист нацiональних ринкiв i товаровиробникiв у захiдних краiнах спрямовано механiзм зовнiшньоторговельних вiдносин, головною складовою якого i цiнове регулювання. Так, свiтовi цiни формуються на основi витрат у кращих умовах виробництва, пiд якими розумiiться сукупнiсть природних, технiко-технологiчних i соцiально-економiчних умов. Такi умови для виробництва бiльшостi сiльськогосподарських товарiв мають США, де на бiржах i вiдбуваiться формування свiтових цiн. Однак у бiльшостi краiн умови виробництва сiльськогосподарськоi продукцii гiршi, нiж в основних краiнах-експортерах. РЖ якби функцiонував абсолютно вiльний свiтовий ринок, то внутрiшнi виробництво сiльськогосподарськоi продукцii в багатьох державах було б витиснуте iмпортом. Тому такi краiни застосовують захиснi механiзми, якi стимулюють розвиток власного аграрного виробництва й обмежують iмпорт. Такi механiзми створенi в краiнах РДС, США, Японii та iнших, де умови для вирощування багатьох сiльськогосподарських культур гiршi. Розробленi механiзми в цих краiнах захищають вiд дешевого iмпорту окремих видiв сiльськогосподарськоi продукцii i одночасно регулюють надходження продукцii, що не виробляiться, або виробляiться не в достатнiй кiлькостi всерединi краiни.

Одним з головних механiзмiв у системi державного регулювання аграрного ринку в зарубiжних краiнах i пiдтримка вiдповiдного рiвня цiн i цiновоi рiвноваги. Система регулювання цiн спрямована на пiдтримку фермерських цiн на рiвнi, що дозволяi товаровиробникам не тiльки вiдшкодовувати власнi витрати на виробництво, а й вести розширене вiдтворення.

Комiсiя РДС перiодично регулюi цiни по трьох головних критерiях:

1. Рекомендованi цiни (iндикативнi - для зернових культур, молока, цукру, соняшника; орiiнтовнi - для великоi рогатоi худоби, вина; цiльовi - для тютюну);

2. Мiнiмальнi цiни iмпорту (граничнi - для зернових, цукру, молочних продуктiв;

3. Довiдковi - для фруктiв, овочiв, вина, рибопродуктiв; шлюзовi - для свинини, яiць, птицi).