Вплив митно-тарифного регулювання на розвиток мiжнародноi торгiвлi
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ
КИРЗВСЬКА АКАДЕМРЖЯ МРЖЖНАРОДНОРЗ ЕКОНОМРЖКИ ТА МРЖЖНАРОДНИХ ВРЖДНОСИН
ФАКУЛЬТЕТ МРЖЖНАРОДНОРЗ ЕКОНОМРЖКИ
КУРСОВА РОБОТА
НА ТЕМУ: тАЬВПЛИВ МИТНО тАУ ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА РОЗВИТОК МРЖЖНАРОДНОРЗ ТОРГРЖВЛРЖтАЭ
Виконала студентка: IV курсу
Бутмерчук Лiлiя
Перевiрив викладач:
к.е.н. Оношенко
Галина Анатолiiвна
КИРЗВ тАУ 2010р.
Змiст
Вступ
Роздiл 1.Теоретичнi засади митно-тарифного регулювання
1.1 Поняття та сутнiсть митно-тарифного регулювання
1.2 Митний кодекс тАУ основний iнструмент регулювання митноi полiтики краiни
1.3 Мито як iнструмент регулювання експортно-iмпортних операцiй
Роздiл 2. Митно-тарифна полiтика Украiни на сучасному етапi
2.1 Рiвень митно-тарифного захисту краiни
2.2 Оцiнка ефективностi митно-тарифного регулювання
2.3 Основнi напрямки покращення митно-тарифного регулювання
Висновки та рекомендацii
Список використаних джерел
Вступ
Мiжнародна торгiвля i формою зв'язку мiж товаровиробниками рiзних краiн, що виникаi на основi мiжнародного подiлу працi, i виражаi iхню взаiмну економiчну залежнiсть. У лiтературi часто даiться наступне визначення: тАЬМiжнародна торгiвля являi собою процес купiвлi i продажi, здiйснюваний мiж покупцями, продавцями i посередниками в рiзних краiнахтАЭ.[1]Мiжнародна торгiвля включаi експорт i iмпорт товарiв, спiввiдношення мiж якими називають торговельним балансом. У статистичних довiдниках ООН наводяться данi про обсяг i динамiку свiтовоi торгiвлi як сум вартостi експорту всiх краiн свiту.
У загальному видi мiжнародна торгiвля i засобом, за допомогою якого краiни можуть розвивати спецiалiзацiю, пiдвищувати продуктивнiсть своiх ресурсiв i в такий спосiб збiльшувати загальний обсяг виробництва. Сувереннi держави, як i окремi особи i регiони краiни, можуть виграти за рахунок спецiалiзацii на виробах, що вони можуть робити з найбiльшою вiдносною ефективнiстю, i наступного обмiну на товари, що вони не в змозi самi ефективно робити.
Структурнi зрушення, що вiдбуваються в економiцi краiн пiд впливом НТР, спецiалiзацiя i кооперування промислового виробництва пiдсилюють взаiмодiю нацiональних господарств. Це сприяi активiзацii мiжнародноi торгiвлi. Мiжнародна торгiвля опосередуючi рух усiх мiжкраiнових товарних потокiв, росте швидше виробництва. Вiдповiдно до дослiджень зовнiшньоторговельного обороту, на кожнi 10% росту свiтового виробництва приходиться 16% збiльшення обсягу свiтовоi торгiвлi. Тим самим створюються бiльш сприятливi умови для його розвитку. Коли ж у торгiвлi вiдбуваються збоi, сповiльнюiться i розвиток виробництва.
Пiд термiном тАЬзовнiшня торгiвлятАЭ розумiiться торгiвля якоi-небудь краiни з iншими краiнами, що складаiться з оплачуваного ввозу (iмпорту) i оплачуваного вивозу (експорту) товарiв.
Рiзноманiтна зовнiшньоторговельна дiяльнiсть пiдроздiляiться по товарнiй спецiалiзацii на торгiвлю готовою продукцiiю, торгiвлю машинами й устаткуванням, торгiвлю сировиною i торгiвлю послугами.
Розвиток зовнiшньоi торгiвлi, зокрема нарощування експорту краiни на свiтовому ринку, збiльшення або, принаймнi, збереження його питомоi ваги у свiтовiй торгiвлi i надзвичайно важливим чинником функцiонування нацiональноi економiки будь-якоi держави.
Зовнiшня торгiвля i одним iз головних стабiлiзуючих факторiв нацiональноi економiки. Протягом останнiх рокiв, внаслiдок зростання експорту, його питома вага у ВВП збiльшилася вiд 17,9 % до понад 40 %, що забезпечило зростання кiлькостi робочих мiсць i значною мiрою сприяло виведенню економiки Украiни з кризи. Не останню роль в цьому зiграла виважена полiтика митно-тарифного регулювання.
Таким чином, основна мета даноi курсовоi роботи полягаi у вивченнi особливостей функцiонування митно-тарифноi полiтики Украiни.
Поставлена мета обумовила необхiднiсть вирiшення ряду взаiмоповтАЩязаних завдань:
вивчити особливостi органiзацiйно-правових аспектiв дiяльностi митних iнститутiв в Украiнi;
дослiдити митно-тарифну полiтику Украiни на сучасному етапi економiчного розвитку;
розглянути проблеми митного регулювання i напрямки удосконалення митно-тарифноi полiтики Украiни
Предметом курсовоi роботи i система економiчних вiдносин щодо формування митно-тарифноi полiтики Украiни.
В якостi обтАЩiкта курсового дослiдження виступаi митно-тарифна система Украiни.
В якостi iнформативноi бази курсовоi роботи виступили законодавчо-нормативнi акти з теми дослiдження, працi украiнських i закордонних фахiвцiв в галузi теорii мiжнародноi торгiвлi; матерiали спецiалiзованоi перiодичноi преси.
Курсова робота складаiться iз вступу, основноi частини та висновкiв. У вступi обТСрунтовуiться актуальнiсть теми дослiдження, визначаються мета, завдання, предмет, обтАЩiкт та iнформативна база роботи. Основна частина присвячена вивченню поставленоi проблеми. У висновках сформульовано основнi результати курсовоi роботи.
Роздiл 1. Теоретичнi засади митно-тарифного регулювання
1.1 Поняття та сутнiсть митно-тарифного регулювання
Одним iз найбiльш поширених регуляторiв ЗЕД i митний тариф. Практично всi краiни свiту за його допомогою вирiшують найрiзноманiтнiшi завдання: вiд захисту вiтчизняного виробника до поповнення державного бюджету за рахунок коштiв, вилучених на кордонi.
Пiсля прийняття Декларацii про державний суверенiтет Украiна самостiйно визначаi митну полiтику, створюi власну митну систему та здiйснюi митне регулювання на своiй територii.
Регулювання митною справою здiйснюють найвищi органи влади та управлiння Украiни. Спецiально уповноваженим органом державного управлiння в галузi митноi справи i Державний митний комiтет Украiни, який приймаi нормативнi акти, що регулюють дану сферу дiяльностi.
Митне регулювання здiйснюiться вiдповiдно до Митного кодексу, законiв Украiни та мiжнародних договорiв. Украiна може вступати в митнi союзи з iншими державами.
У мiжнароднiй практицi митне регулювання здiйснюiться на таких чотирьох рiвнях:
1. Зона вiльноi торгiвлi. У межах цiii зони краiни-учасницi скасовують мiж собою торговi бартАЩiри, зберiгаючи iх при цьому вiдносно третiх краiн. Прикладом зони вiльноi торгiвлi i РДвропейська асоцiацiя вiльноi торгiвлi (РДАВТ), яку засновано в 1960 р.
2. Митний союз. У межах митного союзу краiни-учасницi не тiльки скасовують всi обмеження в торгiвлi мiж собою, але й засновують iдину систему зовнiшнiх торговельних обмежень, що усуваi тим самим необхiднiсть iснування митноi служби на внутрiшнiх кордонах. Вiдносно торгiвлi прикладом митного союзу i РДвропейська спiльнота.
3. Спiльний ринок, у рамках якого учасники крiм свободи торгiвлi користуються свободою перемiщення всiх факторiв виробництва (мiграцiя робочоi сили i капiталу).
4. Повний економiчний союз, в якому краiни учасницi унiфiкують свою економiчну полiтику стосовно торгiвлi, мiграцii робочоi сили i переливу капiталу.
Територiя Украiни, в тому числi територii штучних островiв, установок та споруд, що створюються в економiчнiй (морськiй) зонi , над якими Украiна маi виняткову юрисдикцiю щодо митноi справи, становить iдину митну територiю. Митний кордон Украiни спiвпадаi з державним кордоном, за винятком меж спецiальних митних зон, якi i складовою митного кордону Украiни. Митний кордон Украiни становить 7190 кiлометрiв. На територii Украiни дii 65 митниць, 260 митних постiв, 8 територiальних управлiнь. Кордон з Росiiю складаi 2063 км., з Молдовою -П91 км., з Бiлорусiiю - 975 км, з Румунiiю - 625,4 км, з Польщею - 543 км, з Угорщиною - 135,1 км, з Словаччиною - 98,5.
Товари та iншi предмети перемiшуються через митний кордон Украiни пiд митним контролем, який здiйснюiться з метою забезпечення дотримання державними органами, пiдприiмствами та iх службовими особами законодавчого порядку.
Контроль здiйснюiться пiд час:
тАв ввезення на митну територiю Украiни товарiв з метою iх вiльного використання з моменту ввезення i до пропуску через митний кордон;
тАв вивезення за межi територii Украiни товарiв з метою вiльного використання - з моменту ввезення товарiв у зону митного контролю i подання необхiдних для митного контролю документiв на данi товари i до вивезення iх за межi митноi територii;
тАв тимчасового ввезення товарiв на митну територiю Украiни - з моменту ввезення i до вивезення за межi митноi територii;
тАв тимчасового вивезення товарiв за межi митноi територii Украiни - з моменту предтАЩявлення митницi товарiв та iнших предметiв i необхiдних для митного контролю документiв на такi товари та iншi предмети i до пропуску через митний кордон Украiни пiд час зворотного ввезення через територiю Украiни;
тАв транзиту через територiю Украiни - ввезення в Украiну i до вивезення з Украiни.
Митний контроль здiйснюiться митними службами, якi виконують такi функцii:
тАв фiскальну (справляють мито, митнi збори, акциз, податок на добавлену вартiсть при iмпортi товарiв);
тАв правову (проводять самостiйно слiдство у справах контрабанди);
тАв економiчну (i органом економiчноi полiтики держави);
тАв статистичну (облiк i контроль за товарами, капiталами, послугами, що перетинають кордон);
тАв виконують функцiю валютного регулювання (контроль за поверненням валютноi виручки).
У пунктах пропуску через державний кордон Украiни митницi за погодженням з прикордонними вiйськами встановлюють зони митного контролю. Зоною митного контролю вважаiться частина пункту пропускання на митному кордонi Украiни або в iнших мiсцях територii, у межах якоi митниця здiйснюi митний контроль. Порядок доступу та перебування у таких зонах (за винятком посадових осiб, якi безпосередньо забезпечують процес митного контролю, i громадян, якi проходять митний контроль або уповноваженi предтАШявити такому контролю товари та iншi предмети), а також порядок перемiщення товарiв за межi зони митного контролю називають режимом зони митного контролю. Зони митного контролю створюються з метою уникнення намагань з боку юридичних та фiзичних осiб перемiстити через митний кордон товари та iншi предмети з порушенням законодавства Украiни.
Межi зони митного контролю встановлюються вiдповiдними положеннями для кожного пункту пропускання у мiсцях митного контролю пасажирiв, транспортних засобiв, вантажiв, а саме:
тАв в автомобiльних пунктах пропускання - на смугах легкового та вантажного автотранспорту, у залах митного огляду та iнших примiщеннях митних органiв;
тАв у залiзничних пунктах пропускання:
а) пасажирських - у залах митного огляду, на перонах та в пасажирських поiздах зарубiжного прямування;
б) вантажних - на оглядових майданчиках, контейнерних термiналах та в iнших мiсцях, якi вiдведено на територii залiзничних станцiй для оформлення вантажiв;
тАв у авiацiйних пунктах пропускання - у залах митного огляду, на стоянках i у лiтаках з початком митного оформлення до вiдправлення , та в iнших мiсцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажiв i багажу;
тАв у морських i рiчкових пунктах пропускання - у залах митного огляду, на суднах пiд час iх контролю, на контейнерних термiналах та в iнших мiсцях, якi визначено у портах для оформлення вантажiв та пасажирiв.
У пунктах на митному кордонi, якi i кордонами спецiальних митних зон, митниця самостiйно визначаi територii зон митного контролю. За умов здiйснення контролю на обтАШiктах можуть встановлюватися тимчасовi зони митного контролю. Такi зони встановлюються на строк, необхiдний для проведення митного контролю в повному обсязi. При органiзацii спiльного митного контролю з митними органами сусiднiх краiн зони митного контролю можуть бути розташованi у пунктах пропускання на територii сумiжних держав вiдповiдно до укладених угод.
1.2 Митний кодекс тАУ основний iнструмент регулювання митноi полiтики краiни
РЖнтеграцiя украiнськоi економiки в iвропейську i свiтову, намiри Украiни приiднатися до Угоди СОТ потребувала трансформацii вiтчизняного законодавства у напрямку iмплементацii окремих норм i положень до свiтових. З 1 сiчня 2004 року набув чинностi новий Митний кодекс Украiни. Нова редакцiя Митного кодексу повнiстю узгоджуiться iз нормами мiжнародного права, закрiплюi в нацiональному законодавствi основнi положення низки мiжнародних конвенцiй та угод з питань митноi справи, у тому числi й тих, до яких Украiна на даний час лише маi намiр приiднатись. Правовi норми Кодексу регулюють процедурнi питання експортно-iмпортних операцiй; здiйснення спiльного з митними службами сумiжних держав митного контролю товарiв, якi перемiщаються через митний кордон, незалежно вiд краiни тАУ власника товарiв, вантажiв i транспортних засобiв; законодавчо закрiплюють види митних режимiв; визначають особливостi здiйснення митних процедур при перемiщеннi товарiв через митний кордон Украiни морським, рiчковим, авiацiйним, залiзничним та автомобiльним транспортом; деталiзують процесуальнi норми провадження у справах про порушення митних правил тощо. До того ж кодекс розширюi правову базу для функцiонування системи захисту прав iнтелектуальноi власностi в Украiнi [6].
В новому Кодексу подаються принципово важливi з позицii нашоi державностi норми, такi як: митна територiя, митний кордон, спецiальнi митнi зони, широко окреслюються органи державного регулювання митною справою, iх права та обовтАЩязки.
Сформована за роки незалежностi система митних органiв в цiлому вiдповiдаi завданням, що ставляться перед митною службою Украiни, водночас для пiдвищення ефективностi роботи галузi виникла необхiднiсть реструктуризацii окремих ланок митноi системи. Органiзацiя регiональних митниць, митниць, митниць централiзованого пiдпорядкування та митниць, пiдпорядкованих регiональним структурам, дозволить суттiво скоротити адмiнiстративно-управлiнський апарат та пiдвищити ефективнiсть службовоi дiяльностi. Новий Митний Кодекс мiстить норми, якi закрiплюють створену на сьогоднi структуру митних органiв Украiни, чiтко визначаi статус та повноваження всiх елементiв цiii структури: вiд Державноi митноi служби до митниць та спецiалiзованих органiзацiй. Даний акт конкретизуi права та обовтАЩязки регiональних митниць, митниць, митних лабораторiй, навчальних закладiв митних органiв, чiтко визначено принципи взаiмовiдносин митних органiв Украiни та iх посадових осiб з iншими органами, пiдприiмствами та громадянами.
У Митному Кодексу розроблено принциповi положення щодо мiжнародних звтАЩязкiв Державноi митноi служби Украiни з мiжнародними органiзацiями, а також митними службами iноземних держав. Спираючись на свiтовий досвiд, опрацьовано процедуру здiйснення спiльного з митними службами сумiжних держав митного контролю вантажiв i товарiв на кордонi Украiни. Новим, принципово важливим фактором для забезпечення мiжнародних правил торгiвлi i встановлення в Кодексу норми щодо застосування рiвнозначних митних процедур незалежно вiд краiни тАУ власника товарiв, вантажiв i транспортних засобiв, а також вiд того, в яку краiну направляються або з якоi краiни прибувають згаданi товари i транспортнi засоби, за винятком випадкiв, передбачених мiжнародними актами щодо застосування санкцiй до окремих краiн.
Митний Кодекс встановлюi новий, бiльш гнучкий принцип побудови митного тарифу Украiни, який вiдповiдаi вимогам, якi предтАЩявляються до митних тарифiв краiн тАУ членiв Свiтовоi органiзацii торгiвлi (СОТ). Одне з першочергових завдань Кодексу тАУ висвiтлення i конкретизацiя всiх аспектiв митного контролю, митного оформлення товарiв i вантажiв як пiдприiмств, органiзацiй, установ усiх форм власностi, так i громадян. Ряд статей спрямовано на максимальне спрощення i лiбералiзацiю процедур митного контролю шляхом впровадження нових i законодавчо закрiплених чинних на сьогоднi форм та засобiв такого контролю, iх юридичного обТСрунтування. Мова йде, зокрема, про законодавче визначення запровадженого в краiнах РДС спецiального режиму огляду речей пасажирiв та iх звiльнення вiд обовтАЩязкового декларування, органiзацiю в прикордонних митницях i аеропортах так званих тАЬзелених коридорiвтАЭ. Взагалi, питання декларування товарiв, транспортних засобiв, особистого багажу громадян i сьогоднi одним з найбiльш вразливих як для фiзичних, так i для юридичних осiб. У Кодексу вперше законодавчо визначено такi важливi фактори здiйснення процедури декларування, як термiн подання митноi декларацii та момент ii прийняття, що маi важливе юридичне значення в органiзацii митного контролю та оформлення. З метою спрощення митних процедур впроваджуiться також подання попередньоi декларацii або оформлення товарiв на пiдставi перiодичноi митноi декларацii.
Вперше в митному законодавствi ТСрунтовно розглядаються особливостi здiйснення митних операцiй при перемiщеннi громадянами i вантажiв рiзними видами транспорту. В окремому роздiлi визначаються порядок та умови пропуску через митний кордон Украiни морських i рiчкових суден, авiацiйних апаратiв, залiзничних та автомобiльних транспортних засобiв, а також митних процедур на трубопровiдному транспортi, лiнiях електропередачi, мiжнародному поштовому каналi.
Ряд нових роздiлiв, глав i статей спрямований на впорядкування нарахування i справляння мита, iнших митних платежiв, iх вiдстрочення та розстрочення, надання гарантiй щодо сплати митних платежiв уповноваженими банками та iншими кредитно-фiнансовими установами. Систематизовано перелiк митних платежiв, що справляються митницею, опрацьовано такi вкрай важливi для митноi справи проблемнi положення, як критерii визначення краiни походження товарiв, митнi пiльги та преференцii тощо. Так, принципово новий пiдхiд пропонуiться при встановленнi преференцiй щодо товарiв, якi iмпортуються в Украiну. Передбачаiться, що нацiональна система преференцiй встановлюватиме пiльговий режим для товарiв з держав, вiднесених ООН до найменш розвинутих краiн свiту, а також для товарiв з держав, що розвиваються i в яких ВНП на душу населення не перевищуi цього показника в Украiнi. Прогресивними аспектами Кодексу i визначення правового статусу митного брокера та митного перевiзника. Пропозицii щодо законодавчого закрiплення цих iнститутiв вже давно надходили вiд фахiвцiв митноi справи та субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi, якi працюють у зовнiшньоекономiчнiй сферi. Адже брокери забезпечують оперативне оформлення експортно-iмпортних вантажiв, а чiтка робота митних перевiзникiв маi звести до мiнiмуму зловживання та забезпечити дотримання встановленого порядку при перемiщеннi товарiв в режимi митного транзиту.
Пiдсумовуючи викладене, можна констатувати, що новий Митний кодекс Украiни, i сучасним, актуальним нормативно-правовим актом, який повнiстю вiдповiдаi Конституцii Украiни та загальновизнаним нормам мiжнародного права. Уведення його в дiю не тiльки забезпечить подальше удосконалення правового регулювання митноi справи в Украiнi, а й значно розширить перспективи вступу Украiни до СОТ, виходу Украiни на свiтовий ринок, створюi додатковi умови для змiцнення торговельних та економiчних звтАЩязкiв iз зарубiжними краiнами, а також для участi нашоi держави в мiжнародному спiвробiтництвi з митних питань.
1.3 Мито як iнструмент регулювання експортно-iмпортних операцiй
Мито тАУ це непрямий податок, який справляiться з товарiв (iнших предметiв), що перемiщуються через митну територiю (ввозяться, вивозяться або слiдують транзитом), включаiться до цiни товарiв i сплачуiться за рахунок кiнцевого споживача [1].
Мито, що стягуiться митницею, являi собою податок на товари та iншi предмети, якi перемiщуються через митний кордон Украiни. Мито, що стягуiться митницею, являi собою податок на товари та iншi предмети, якi перемiщуються через митний кордон. За способом нарахування застосовуiться такi види мита:
тАв адвалерне, що нараховуiться у вiдсотках до митноi вартостi товарiв та iнших предметiв, якi обкладаються митом;
тАв специфiчне, що нараховуiться у встановленому грошовому розмiрi на одиницю товарiв та iнших предметiв, що обкладаються митом;
тАв комбiноване, що поiднуi обидва цi види митного обкладення. Вiдносно товарiв, що перемiщуються через митний кордон Украiни, застосовують три види ставок мита:
тАв преференцiйнi;
тАв пiльговi;
тАв повнi.
Преференцiйнi - це особливi пiльговi ставки, якi включають звiльнення вiд сплати мита i застосовуються до товарiв, якi походять з держав, що разом з Украiною входять до митних союзiв або створюють з нею спецiальнi митнi зони, а також при встановленнi якогось спецiального преференцiйного рiшення вiдповiдно до мiжнародних договорiв за участю Украiни, iх застосовують в основному до товарiв краiн, що розвиваються (за винятком товарiв, якi входять у товарнi групи вiд 25 до 97 позицii).
Особливiсть Украiни стосовно Загальноi системи преференцiй полягаi в тому, що вона виступаi i як краiна-донор. За резолюцiями 21 та 24 другоi сесii ЮНКТАД, а також резолюцiiю 96 четвертоi сесii цiii Конференцii, Украiна надаi тарифнi преференцii краiнам, що розвиваються. Тарифний преференцiйний режим встановлено щодо 149 краiн. Преференцii застосовуються до товарiв вiд 1-i до 24-i товарноi групи.
Преференцii - це встановлення преференцiйних ставок, розмiр яких для зазначених товарiв - нульовий, за винятком товарiв товарних груп 22 та 24 на пиво (код за ТН ЗEД 22.03), рiзноманiтнi вина (22.04-22.06), на якi встановлено преференцiйну ставку в розмiрi 10 % вiд митноi вартостi, а на спирт етиловий (22.07-22.08), тютюн (22.01), сигарети (24.02) та тютюн оброблений (24.03)-ЗО %. По товарних групах 22 та 24 преференцiйнi ставки встановлено на рiвнi,
Пiльговi ставки застосовуються до товарiв, якi мають походження з держав або, економiчних союзiв, що користуються в Украiнi режимом найбiльшого сприяння, а також до товарiв з краiн, якi розвиваються (у межах товарних груп позицiй 25-97).
Повнi ставки - по iнших товарах. Повним митом оподатковуються товари iз,Тайваню, ЮАР, Сербii, Хорватii, Словенii.
Мито варто вiдрiзняти вiд митних зборiв, що представляють собою плату за послуги митницi. Мито маi всi необхiднi основнi податковi характеристики:
1.сплата мита носить обов'язковий характер;
2.мито i безоплатним платежем;
3.мито використовуiться для цiлей фiнансового забезпечення дiяльностi держави i/чи мунiципальних утворень.
На вiдмiну вiд мита, митнi збори представляють собою плату за надання рiзного роду послуг (перевезення, збереження), виконання рiзних заходiв у процесi митного оформлення i, отже, не i податками у власному змiстi слова. Таким чином, мито представляi собою платiж, що сплачуiться в обов'язковому порядку, стягнутий митними органами з товарiв, перемiщуваних через митний кордон, i яких присутнi усi риси податку, головним чином, безплатнiсть його сплати, пiд якою розумiiться однобiчний характер податкового зобов'язання, без еквiвалентнiсть i безповоротнiсть податку, у той час як збiр завжди возмiздний. Платник збору одержуi за плату визначенi права [11].
РЖмпорт товарiв супроводжуiться стягненням мита. Ставки ввiзного мита i перелiк товарiв, у вiдношеннi до яких вони застосовуються, визначенi "РДдиним митним тарифом Украiни" та змiнами i доповненнями до нього. Ставки ввiзного мита встановлюються i змiнюються Законами ВР Украiни. Ставки ввiзного мита, якi слiд використовувати у роботi, наданi у пiдготовленому Держмитслужбою систематизованому зводi ставок ввiзного мита (лист ДМК Украiни вiд 30.08.96 р. N 11/2-6451) враховуючи наступнi змiни i доповнення.
При ввезеннi товарiв з краiн у вiдношеннях з якими дiють угоди про вiльну торгiвлю, мито не стягуiться. Дiючий порядок при цьому передбачаi пiдтвердження походження товарiв з наданням документiв за встановленою формою.
Преференцii з ввiзного мита поширюються також на товари, походженням з митних територiй краiн СНД якi поставляються в рамках Угоди про загальнi умови i механiзм пiдтримки розвитку виробничоi кооперацii пiдприiмств i галузей держав-учасниць СНД вiд 23 грудня 1993 року. На окремi товари та iншi предмети може встановлюватися сезонне ввiзне i вивiзне мито на строк не бiльше чотирьох мiсяцiв з моменту iх встановлення.
З метою захисту економiчних iнтересiв Украiни, украiнських виробникiв та у випадках, передбачених законами Украiни, у разi ввезення на митну територiю Украiни i вивезення за межi цiii територii товарiв незалежно вiд iнших видiв мита можуть застосовуватися особливi види мита:
спецiальне мито;
антидемпiнгове мито;
компенсацiйне мито.
Спецiальне мито застосовуiться:
1) як засiб захисту украiнських виробникiв;
2) як засiб захисту нацiонального товаровиробника у разi коли товари ввозяться на митну територiю Украiни у обсягах та (або) за таких умов, що заподiюють значну шкоду або створюють загрозу заподiяння значноi шкоди нацiональному товаровиробнику;
3) як запобiжний засiб щодо учасникiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, якi порушують нацiональнi iнтереси у сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi;
4) як заходи у вiдповiдь на дискримiнацiйнi та (або) недружнi дii iнших держав, митних союзiв та економiчних угруповань, якi обмежують здiйснення законних прав та iнтересiв суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та (або) ущемляють iнтереси Украiни.
Антидемпiнгове мито застосовуiться:
1)вiдповiдно до Закону Украiни "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" у разi ввезення на митну територiю Украiни товарiв, якi i об'iктом демпiнгу, яку заподiюi шкоду нацiональному товаровиробнику;
2)у разi вивезення за межi митноi територii Украiни товарiв за цiною, iстотно нижчою за цiни iнших експортерiв подiбних або безпосередньо конкуруючих товарiв на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподiюi шкоду.
Компенсацiйне мито застосовуiться:
1)вiдповiдно до Закону Украiни "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту" у разi ввезення на митну територiю Украiни товарiв, якi i об'iктом субсидованого iмпорту, яке заподiюi шкоду нацiональному товаровиробнику; 2)у разi вивезення за межi митноi територii Украiни товарiв, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидiя, якщо таке вивезення заподiюi шкоду.
Особливi види мита справляються на пiдставi рiшень про застосування антидемпiнгових, компенсацiйних або спецiальних заходiв, прийнятих вiдповiдно до законiв Украiни "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту", "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту", "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Украiну" [11].
У разi, якщо iмпорт товару i об'iктом антидемпiнгових, компенсацiйних або спецiальних заходiв, преференцii не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який iх установив.
Нарахування мита на товари та iншi предмети, що пiдлягають митному обкладенню, провадиться на базi iх митноi вартостi, тобто цiни, яка фактично сплачена або пiдлягаi сплатi за них на момент перетину митного кордону Украiни. Мито сплачуiться митним органам Украiни, а стосовно товарiв та iнших предметiв, що пересилаються в мiжнародних поштових вiдправленнях - пiдприiмствам зв'язку. Порядок надання вiдстрочки та розстрочки оплати мита встановлюiться Державною митною службою Украiни.
Роздiл 2. Митно-тарифна полiтика Украiни на сучасному етапi
2.1 Рiвень митно-тарифного захисту краiни
В останнi роки Урядом Украiни проводиться активна робота щодо iнтегрування Украiни до свiтових торговельно-економiчних структур. Вступ Украiни до СОТ та iнтеграцiя до РДвропейського спiвтовариства створила украiнському товаровиробнику бiльш сприятливi умови для проникнення на ринки iнших краiн. Необхiдно зазначити, що на зовнiшню торгiвлю впливають багато чинникiв. Це контАЩюнктура на внутрiшньому та зовнiшнiх ринках, купiвельна спроможнiсть населення, економiчний стан суб'iктiв господарювання, коливання валютних курсiв, полiтика у сферi захисту внутрiшнього ринку тощо. У 1996-1998 роках Урядом Украiни проводилася полiтика рiзкого пiдвищення ставок ввiзного мита. У 1998 -1999 роках у зв'язку з активiзацiiю спiвробiтництва з мiжнародними фiнансовими органiзацiями (на виконання положень Меморандуму економiчноi полiтики на перiод з 1 липня 1998 року по 30 червня 2001 року, який було прийнято Урядом у зв'язку з впровадженням програми "Механiзм розширеного фiнансування"), Уряд почав проводити полiтику лiбералiзацii зовнiшньоi торгiвлi, яка в першу чергу характеризувалася поступовим зниженням ставок ввiзного мита. Спостерiгалася наступна динамiка середньоарифметичного тарифу та обсягiв iмпорту по групам товарiв [13, 15].
Сiльгосппродукцiя (групи 1-24 УКТЗЕД) - у 1997 роцi рiзке пiдвищення середньоарифметичного тарифу до 23,6% призвело до падiння обсягiв iмпорту. Зниження середнього тарифу у 1998 роцi до 19,5% призвело до невеликого пiдвищення обсягiв iмпорту. Подальше незначне зменшення середнього тарифу до 19,2% (1999 рiк) призвело до падiння iмпорту у 1999 роцi. Однак, значною мiрою це було пов'язано iз фiнансовою кризою 1998 року. В подальшому, у 2000 тАУ 2003 роках вiдмiчаiться тенденцiя поступового зростання iмпорту. а у 2004 року вiн знизився незначним чином. Тобто чiткоi залежностi рiвня середньоарифметичного тарифу та обсягiв iмпорту, починаючи з 1998 року, не вiдслiдковуiться.
Мило та миючi засоби (група 34 УКТЗЕД) - з 2004 року по 2008 рiк середньоарифметичне значення тарифу було знижено з 11,4% до 7,33%, а у 2008 роцi вiн зрiс до 11,85%. Обсяги iмпорту цих товарiв повiльно зростали до 2006 року, але у 2008 роцi, не дивлячись на стабiльнi ставки мита, вiдбулося доволi рiзке падiння обсягiв iмпорту (до рiвня 1997 року). Починаючи з 2007 року вiдбуваiться збiльшення iмпорту цiii продукцii, в тому числi, на 25% у 2008 роцi (незважаючи на зростання ввiзного мита). Тобто рiвень ставок мита не i визначальним фактором щодо обсягiв iмпорту цих товарiв.
Текстильна продукцiя (групи 50-63 УКТЗЕД) - з 2007 року по 2008 рiк середньоарифметичний тариф було пiдвищено з 11,3% до 18,9%, при цьому одночасно зростали обсяги iмпорту цих товарiв. З 2004 року по 2008 рiк на виконання Угоди про партнерство та спiвробiтництво з РДС вiдбулося зниження середньоарифметичного тарифу з 18,9% до 5,52%, при цьому за 2009 рiк обсяги iмпорту впали i досягли рiвня трохи нижче 1996 року. За 2004 тАУ 2008 роки обсяги iмпорту рiзко зросли, але треба вiдзначити, що в цьому випадку зростання iмпорту вiдбулося, в основному, за рахунок сировинних товарних позицiй (нитки, волокна, тканини та iнше), що дозволило украiнському виробнику нарощувати обсяги випуску готовоi товарноi продукцii i вiдповiдно нарощувати обсяги експорту готовоi продукцii, при цьому обсяги iмпорту готовоi продукцii практично не зростали. Розпочата у 2008 роцi полiтика лiбералiзацii торгiвлi текстильною продукцiiю призвела збалансування показникiв експорту та iмпорту цих товарiв, що значною мiрою пов'язано iз зростанням експорту украiнськоi готовоi текстильноi продукцii.
Взуття (група 64 УКТЗЕД) - у 2004 - 2008 роках середньоарифметичний тариф не змiнювався i залишався на рiвнi 22,5%, водночас вiдбувалося плавне падiння обсягiв iмпорту цих товарiв. У 2006 роцi середньоарифметичний тариф знизився до 20%, однак обсяги iмпорту товарiв цiii групи продовжували знижуватися до 2007 року. У 2008 роцi вiдбулося збiльшення iмпорту на 25% порiвняно з 2007 роком.
Холодильне устаткування, в тому числi i побутове (товарна позицiя 8418 УКТЗЕД) на кiнець 2004 року середньоарифметичний тариф було рiзко пiдвищено з 5% до 19% при цьому протягом 2005 року вiдбувалося зростання iмпорту цих товарiв. На кiнець 2006 року обсяги iмпорту знизилися на незначну величину i протягом 2007 року продовжували знижуватися. Однак, не дивлячись на те, що на кiнець 2008 року середньоарифметичний тариф знову було пiдвищено до рiвня 21%, протягом 2006 тАУ 2009 рокiв вiдбувалося зростання iмпорту цiii технiки. У 2004 роцi рiвень ввiзного мита було знижено до 9%, а обсяги iмпорту зросли на 54% [13].
Меблi та iграшки (товарнi групи 94-95 УКТЗЕД) - на кiнець 2006 року середньоарифметичний тариф було пiдвищено з 11,1% до 11,8%, при цьому вiдбувалося зростання обсягiв iмпорту. На кiнець 2007 року середньоарифметичний тариф було пiдвищено до рiвня 22,6% i протягом цього перiоду вiдбувалося зниження обсягiв iмпорту цих товарiв. У 2008 та 2009 роках середньоарифметичний тариф було знижено вiдповiдно до рiвня 18,6% та 17,83%, а iмпорт у 2007 роцi зрiс на 22%) порiвняно з 2008 роком. Що стосуiться загальних змiн середньоарифметичного тарифу по усiх товарах та загальних обсягiв iмпорту, можна вiдмiтити, що у 2007 - 2008 роках вiдбувалося пiдвищення ставок мита i в той же час, у 2007 роцi вiдбувалося зростання обсягiв iмпорту товарiв. У 2008 - 2009 роках вiдбувалося значне падiння обсягiв iмпорту товарiв, не дивлячись на те, що у 2009 роцi середньоарифметичний тариф було знижено до рiвня 9,82%. У 2003 роцi, незважаючи на зростання середнього значення тарифу до рiвня 10,68%, вiдбулося зростання обсягiв iмпорту до 15,78 млрд.дол. США. У 2007 роцi середнiй тариф зменшився до 10,5%, а обсяги iмпорту збiльшилися до майже 17 млрд. дол. США, але це значною мiрою можна пов'язати iз загальним економiчним ростом [13]. Аналiзуючи наведеннi статистичнi данi можна зробити висновок, що змiни ставок мита, у визначених межах, не i головним чинником, який може вплинути на зростання обсягiв iмпорту товарiв. В даний час, в основному, ринок споживання та виробництва стабiлiзувався. Змiни ставок ввiзного мита вже вiдбуваються по окремих товарних позицiях i це не може значно вплинути на загальнi обсяги iмпорту продукцii.
Слiд зазначити, що Украiна майже не використовуi на практицi спецiальнi, антидемпiнговi та компенсацiйнi мита для захисту внутрiшнього ринку, хоча iх роль надзвичайно важлива, особливо з точки зору економiчноi безпеки.
Так, у 2002 р. Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни введено спецiальне мито у розмiрi 20% щодо низки росiйських товарiв у кiлькостi 22 позицiй, в тому числi залiзняка, хлору, мiнеральних добрив, деяких фарб i лакiв, бавовняних тканин, феросплавiв. Мито було введено на перiод дii спецiального мита, встановленого Росiiю у травнi 2001 р. на украiнськi труби з чорних металiв. Також з 30 липня по 8 грудня 2002 р. було введено спецiальне мито на новi легковi автомобiлi з Росii з робочим обтАЩiмом цилiндра вiд 1000 до 1500 см3, що ввозяться громадянами на митну територiю Украiни, у розмiрi 31,7%. Мета введення тАФ пiдтримка вiтчизняного виробника.
З цiiю ж метою 27 вересня 2003 р. Украiна ввела антидемпiнгове мито термiном на 5 рокiв на iмпорт сiрникiв з Росii та Бiлорусi. У рiшеннi Мiжвiдомчоi комiсii з мiжнародноi торгiвлi вiд 12.09.2003 р. розмiр ставки ввiзного мита для росiйських сiрникiв установлено на рiвнi 8,8%, однак продукцiя ЗАТ ВлПлитспичпромВ» (Балабаново) обкладатися митом не буде. Для бiлоруських виробникiв розмiри мита i значно вищими: ЗАТ ВлПинскдревВ» тАФ 31,8%, ВлБорисовдревВ» тАФ 68,7%, iнших виробникiв тАФ 95,7% [13].
Аналiз вiтчизняного митного оподаткування далi здiйснимо з огляду на структуру доходiв Зведеного бюджету Украiни за 1994 тАФ 2004 рр. за такими напрямами: по-перше, зтАЩясуiмо, яку питому вагу маi митне оподаткування в цiлому в дохiднiй частинi Зведеного бюджету Украiни (мито/доходи), i в непрямому оподаткуваннi зокрема (мито/непрямi податки); по-друге, визначимо змiни у структурi мита (ввiзне та вивiзне мито).
Таблиця 2.1. Динамiка та ланцюговi темпи приросту питомоi ваги мита у складi доходiв Зведеного бюджету Украiни та непрямих податках, %.
| Показники | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Мито, доходи | 1.9 | 2,5 | 5,4 | 4,3 | 4,5 | 4,8 | 5,1 |
| Мито, нппрямi податки | 11,0 | 12,2 | 11,9 | 8,1 | 8,9 | 7,0 | 6,1 |
| Ланцюговi темпи приросту, доходи | 6,5 | 6,5 | 3,5 | - 15 | 11,8 | 31,5 | 24,5 |
| Ланцюговi темпи приросту, Непрямi податки | 2,7 | 46,0 | - 8,3 | 26,2 | 15,9 | <
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry