Вплив територiальних суперечностей на процеси iвропейськоi iнтеграцii Украiни
Мiнiстерство освiти та науки Украiни
Днiпропетровський нацiональний унiверситет iм. О.Гончара
Соцiально-гуманiтарний факультет
Кафедра полiтологii
Дипломна робота
Вплив територiальних суперечностей на процеси iвропейськоi iнтеграцii Украiни
Виконавець
студентка групи
СП-05-2 Макарова К.В.
Керiвник: доцент,
кандидат iсторичних наук Кремена В.РЖ.
Рецензент: доцент,
кандидат iсторичних наук РЖщенко РЖ.В.
Допускаiться до захисту:
завiдувач кафедри, доцент,
кандидат полiтичних наук Тупиця О.Л.
2009
Реферат
Дипломна бакалаврська робота: 56с., 48 джерел.
ОбтАЩiктом дослiдження i процеси iвропейськоi iнтеграцii Украiни, предметом тАУ територiальнi суперечностi нашоi держави з ii сусiдами в контекстi iнтеграцiйних процесiв.
Метою роботи i визначення впливу неврегульованостi питань по демаркацii та делiмiтацii державного кордону та прикордонного спiвробiтництва i, як наслiдок, територiальних суперечностей нашоi краiни з ii сусiдами на iвроiнтеграцiйнi процеси. Поставленi завдання вiдповiдають метi дипломноi роботи, в повнiй мiрi сприяють ii реалiзацii.
Методика дослiдження впливу сучасних територiальних суперечностей на iвропейську iнтеграцiю Украiни передбачаi використання загально- та конкретнонаукових методiв. Специфiка цього дослiдження передбачаi застосування методiв просторового та хронологiчного аналiзу. Серед останнiх особливе мiсце посiдаi iсторичний метод, який даi можливiсть розглянути вплив на iнтеграцiйнi процеси в звтАЩязку з тенденцiями суспiльно-iсторичного i геополiтичного розвитку та мiсцем окремих краiн в цьому процесi. Доцiльним i проведення аналiзу полiтичних i соцiально-економiчних взаiмозвтАЩязкiв на таких рiвнях: вiдносини мiж урядами сусiднiх держав, , вiдносини мiж сумiжними прикордонними районами сусiднiх краiн, вiдносини мiж урядом однiii краiни i прикордонними районами iншоi. Це даi можливiсть скласти загальну картину геополiтичноi обстановки навколо кордонiв держави та спрогнозувати протiкання iнтеграцiйних процесiв у майбутньому.
Одержанi висновки та iх новизна: визначено наслiдки розширення РДвропейського Союзу для сучасноi системи мiжнародних вiдносин, проаналiзовано нормативно-правову базу Украiни, що регулюi вiдносини нашоi краiни з РДС та його нормотворчi акти з приводу неврегульованостi прикордонних питань, дослiджено вплив територiальних суперечностей на процеси iвроiнтеграцii; новизна зроблених висновкiв полягаi в тому, що було зроблено спробу комплексного дослiдження даноi проблеми, структуризацiю та аналiз фактичного матерiалу з теми.
Результати дослiджень можуть бути застосованi при пошуку шляхiв вирiшення територiальних спорiв Украiни.
Перелiк ключових слiв: ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН, ДЕМАРКАЦРЖЯ, ДЕЛРЖМРЖТАЦРЖЯ, ТЕРИТОРРЖАЛЬНРЖ СПОРИ, РДВРОРЖНТЕГРАЦРЖЙНРЖ ПРОЦЕСИ, ВЕКТОР РОЗВИТКУ.
Resume
The graduation research of the 4-year student Makarova E.V. (DNU, social-humanitarian faculty, Department of politology) deals with Influence of territorial disagreements on processes of the European integration of Ukraine. The work is interesting for its basic results the consequences of expansion of the European Union for modern system of the international relations are determined, the нормативно-legal base of Ukraine is analysed which adjusts the relation of our country from EU and his legal certificates acts concerning of boundary questions, the influence of territorial disagreements on processes of the European integration i is investigated; the novelty of the made conclusions is, that the attempt of complex research of the given problem, structures and analysis of an actual material of a theme was made.
Bibliogr. 48 .
Змiст
Вступ
Роздiл 1. РДвропейська iнтеграцiя як вектор розвитку зовнiшньоi полiтики Украiни
1.1 Процес розширення РДвропейського Союзу: наслiдки i виклики сучаснiй системi вiдносин
1.2 Договiрно-правове оформлення вiдносин Украiна - РДС
1.3 Проблема кордонiв в нормативних документах РДвропейського Союзу
Роздiл 2. Територiальнi суперечностi Украiни
2.1 Полiтико-географiчна ситуацiя на пiвденно-захiдному кордонi
2.1.1 РЖсторичнi передумови формування кордону Украiна - РДС та режим його функцiонування
2.1.2 Острiв Змiiний: позицiя РДС в розвтАЩязаннi суперечностi
2.1.3 Проблема оформлення украiнсько-молдавського кордону
2.2 Територiальнi суперечностi та врегулювання питання оформлення пiвнiчно-схiдного кордону
2.2.1 Проблема визначення лiнii кордону на Азовському морi та правового статусу острова Коса Тузла
2.2.2 Кримська проблема
Висновки
Використана лiтература
Вступ
Украiна ще на початку свого становлення, як суверенноi держави, проголосила курс на iвропейську iнтеграцiю, що i стратегiчною метою зовнiшньоi полiтики Украiни. Визначивши одним з головних геополiтичних прiоритетiв вiдродження iвропейськоi iдентичностi, Украiна послiдовно реалiзуi курс на iнтеграцiю в iвропейськi структури. РЖнтеграцiя Украiни в мiжнароднi структури в глобальному вимiрi маi своiю стратегiчною метою створення найбiльш сприятливих умов для ефективноi, виходячи з ii нацiональних iнтересiв, участi краiни у процесах глобалiзацii, i органiчного входження Украiни у систему глобального полiтичного, економiчного та правового регулювання.
Проголошений Украiною курс на iнтеграцiю до РДС маi бути пiдкрiплений дiями вiдносно створення належних передумов цiii iнтеграцii. Прогрес налагодження тiсних iнтеграцiйних вiдносин Украiни з РДС передбачаi:
-встановлення дiiвого кордону Украiни з РФ, Бiлорусiiю та Молдовою;
-досягнення домовленостей з РДС щодо спрощення вiзового режиму мiж Украiною та РДС, загального контролю над кордонами та поступового переходу до режиму вiльного перетину кордонiв мiж Украiною та РДС;
-створення митного союзу Украiна тАУ РДС;
Проблемою даного дослiдження i визначення перешкод на шляху iнтеграцii Украiни до iвроструктур та можливе iх усунення.
Метою роботи i визначення впливу неврегульованостi питань по демаркацii та делiмiтацii державного кордону та прикордонного спiвробiтництва i, як наслiдок, територiальних суперечностей нашоi краiни з ii сусiдами на iвроiнтеграцiйнi процеси.
Актуальнiсть та важливiсть дослiджуваноi проблеми, ii практична значимiсть визначаiться сучасним перебiгом подiй - а саме реалiзацiiю зовнiшньоi полiтики Украiни у новiй системi мiжнародних вiдносин на iвразiйському континентi.
Глобалiзацiя мiжнародних вiдносин зумовлюi те, що жодна держава не може iснувати iзольовано. РЖнтеграцiя тАУ обтАЩiктивний процес, зумовлений глобалiзацiйними чинниками.
У звтАЩязку iз новiтнiм розширенням РДвросоюзу, Украiна з 2004 року вже безпосередньо межуi з РДС, що не тiльки принципово змiнило систему взаiмовiдносин, але визначаi i низку новiтнiх проблем на старому тАУ новому як захiдному, так i схiдному прикордоннi Украiни. РЖнтеграцiя до РДС, як i пiдтримання добросусiдських вiдносин з РФ, тАУ вектори зовнiшньоi полiтики Украiни. Однак наближення кордонiв одного та неврегульованiсть територiальних суперечностей з iншим негативно впливають на реалiзацiю обраного курсу.
Складовою реалiзацii iвропейського вибору Украiнськоi держави i спiвробiтництво Украiни з НАТО, тому в рамках дослiджуваноi проблеми особливого значення набуваi питання про базування Чорноморського Флоту РФ у м. Севастополi. Вiдтак, проблема визначення кордону з Росiйською Федерацiiю набираi для Украiни стратегiчного значення. Крiм того, через невизначенiсть державного кордону Росiйська Федерацiя перетворилася на найбiльшого "постачальника" нелегальних мiгрантiв до нашоi краiни, що створюi додатковi бартАЩiри у вiдносинах Украiни з РДвропейським Союзом. А такий стан справ нiяк не може влаштовувати нашу державу, що проголосила iвроiнтеграцiю стратегiчним напрямом своii зовнiшньоi полiтики. Саме тому в iнтересах Украiни остаточно вирiшити прикордонне питання з Росiiю та поставити в ньому крапку.
З огляду на розширення РДвропейського Союзу на схiд, безпосередньо до кордонiв нашоi держави, актуалiзуiться питання мiнiмiзацii негативних наслiдкiв такого розширення. Величезною мiрою це стосуiться зменшення гостроти проблем, якi виникають для украiнських громадян у звтАЩязку iз запровадженням жорсткiшого режиму перетину кордону краiнами, що вже набули членства в РДС, а також забезпечення максимально сприятливих умов для легального здiйснення украiнськими громадянами трудовоi дiяльностi на територii краiн-членiв РДС.
Завданнями дипломноi роботи i:
- визначити позицiю РДвропейського Союзу з приводу таких питань як вирiшення територiальних питань краiн, що прагнуть вступити до РДС, оформленностi державного кордону на основi вивчення вiдповiдних нормативних документiв ;
- дослiдити територiальнi суперечностi Украiни в контектi процесiв iвропейськоi iнтеграцii.
При дослiдженнi впливу сучасних територiальних суперечностей на iвропейську iнтеграцiю Украiни необхiдно використовувати загально- та конкретнонауковi методи. Специфiка цього дослiдження передбачаi застосування методiв просторового та хронологiчного аналiзу. Серед останнiх особливе мiсце посiдаi iсторичний метод, який даi можливiсть розглянути вплив на iнтеграцiйнi процеси в звтАЩязку з тенденцiями суспiльно-iсторичного i геополiтичного розвитку та мiсцем окремих краiн в цьому процесi. Доцiльним i проведення аналiзу полiтичних i соцiально-економiчних взаiмозвтАЩязкiв на таких рiвнях: вiдносини мiж урядами сусiднiх держав, , вiдносини мiж сумiжними прикордонними районами сусiднiх краiн, вiдносини мiж урядом однiii краiни i прикордонними районами iншоi. Це даi можливiсть скласти загальну картину полiтико-географiчноi обстановки навколо кордонiв держави та спрогнозувати протiкання iнтеграцiйних процесiв у майбутньому.
Зазначена тема за актуальнiстю займаi одне з провiдних мiсць серед питань безпеки Украiнськоi держави, тому ii дослiдженню присвячено чимало наукових робiт. Серед них слiд виокремити монографii авторського колективу провiдних украiнських учених i полiтикiв ВлУкраiна та Росiя у системi мiжнародних вiдносин: стратегiчна перспективаВ», ВлУкраiна: стратегiчнi прiоритети: Аналiтичнi оцiнки. тАФ 2004В» , низку статей науковцiв i експертiв у таких виданнях, як ВлСтратегiчна панорамаВ», ВлВiчеВ», ВлНова полiтикаВ», ВлПЕРСОНАЛВ» тощо.
Серед перших наукових дослiджень прикордонного спiвробiтництва Украiни з РДС, зокрема що стосуiться його безпекового вимiру, слiд вiдзначити науковi працi вчених Нацiонального iнституту стратегiчних дослiджень щодо питань безпеки [1], РЖнституту свiтовоi економiки та мiжнародних вiдносин НАН Украiни стосовно аналiзу проблемних питань на кордонах Украiни та нових членiв РДС тАУ держав Центральноi РДвропи сусiдiв тАЬпершого порядкутАЭ Украiни [2].
Фактично, в Украiнi комплексне дослiдження актуальних проблем, повтАЩязаних з проблемами територiальних суперечностей здiйснюють вченi та експерти незалежних наукових центрiв. Так, серйозним доробком щодо аналiзу сучасного стану кордонiв Украiни та РДС i проект Центру миру, конверсii та зовнiшньоi полiтики (Киiв) тАЬКордони УкраiнитАЭ [3]. Важливим i актуальним науковим доробком комплексного вивчення кордонiв як Украiни так i кордонiв РДС, i також праця тАЬРозширення РДвропейського Союзу: вплив на вiдносини Украiни з центральноiвропейськими сусiдамитАЭ, яка здiйснена за сприяння РЖнституту регiональних та iвроiнтеграцiйних дослiджень тАЬРДвроРегiо УкраiнатАЭ [4]. Заслуговують на увагу також публiкацii незалежного культурологiчного журналу РЗ (Львiв) [42,43], - а саме актуальнi питання кордонiв, iх дослiдження, сучасний стан тАУ i саме на сторiнках цього видавництва в РЖнтернетi (проект - РЖнтеграцiя з РДС, НАТО, Кордон) щоденно акумулюються актуальнi питання кордонiв, iсторii кордонiв прикордонноi полiтики краiн РДвропи, включно i Украiни [6].
У той же час важливо пiдкреслити, що поряд з великою кiлькiстю публiкацiй iнформацiйного спрямування [10-15, 37-39] на сьогоднi комплексних аналiтичних академiчних наукових дослiджень щодо впливу територiальних суперечностей на прцеси iнтеграцii ще бракуi. На сьогоднi в Украiнi наявними i лише так би мовити першi кроки наукового осмислення тАУ науковi розробки та дослiдження цiii важливоi проблематики.
Мiждисциплiнарний пiдхiд, застосований в данiй роботi, заснований на вивченнi питань, повтАЩязаних з прикордонним спiвробiтництвом та територiальними суперечностями, маi важливе значення для визначення рiзних типiв економiчних, культурних i полiтичних вiдносин, якi виникають та розвиваються в прикордонних регiонах, особливо в регiонi ЦСРД, поза як, саме тут проблемнi питання виокремлюються якнайповнiше i якнайперше.
Структура даноi дипломноi роботи включаi два роздiли з пiдроздiлами та пунктами, що вiдповiдають завданням дипломноi роботи та розкривають iх, висновкiв та списку використаноi лiтератури.
В першому роздiлi Вл РДвропейська iнтеграцiя як вектор розвитку зовнiшньоi полiтики УкраiниВ» розглянуто проблеми розширення РДвропейського Союзу, його наслiдки i виклики сучаснiй системi вiдносин, договiрно-правового оформлення вiдносин Украiна-РДС та проблема кордонiв в нормативних документах РДвропейського Союзу. Другий роздiл ВлТериторiальнi суперечностi УкраiниВ» присвячено вивченню проблем, пов'язаних з демаркацiiю та делiмiтацiiю державного кордону, в контекстi iвроiнтеграцiйних процесiв.
Дана робота являi собою спробу зробити комплексний аналiз та структурування iнформацiйного та фактичного матерiалу з дослiджуваноi проблематики.
Роздiл 1. РДвропейська iнтеграцiя як вектор розвитку зовнiшньоi полiтики украiни
1.1 Процес розширення РДвропейського Союзу: наслiдки i виклики сучаснiй системi вiдносин
Початок iвропейськоi iнтеграцii було закладено пiсля Другоi свiтовоi вiйни. З метою вiдбудови економiки, вiдновлення полiтичного впливу iвропейськi держави намагалися створити органiзацiю, яка б змогла врегулювати проблеми, що постали на той час. Як результат, було створено Раду РДвропи (1949 р.), а через рiк - ОбтАЩiднання вугiлля та сталi, що заклало основу iнтеграцiйним процесам в РДвропi.
На сьогоднi РДС тАУ наймiцнiше регiональне обтАЩiднання у свiтi, що разом з США та Японiiю створюють один з трьох центрiв глобальноi економiки.
Головними вiхами реальноi iсторii захiдноiвропейськоi iнтеграцii були базовi договори, iх оновленi редакцii та ряд послiдовних розширень, що змiнювали склад обтАЩiднання та характер взаiмодii краiн-учасниць. Щодо визначення етапiв iнтеграцii, то однозначноi точки зору по цiй проблемi не iснуi. В рамках дослiджуваноi теми бiльш прийнятною буде етапiзацiя iвропейськоi iнтеграцii за ii змiстом, а не хронологiiю, в напрямку розширення iвропейських структур. Видiляють наступнi етапи [23, с.164]:
1973р. тАУ вступ до РДвропейського спiвтовариства Великобританii, Данii та РЖрландii;
1981р. тАУ вступ Грецii;
1986р. тАУ вступ РЖспанii та Португалii;
1995р. тАУ приiднання до РДвропейського Союзу Австрii, Фiнляндii та Швецii;
2004р. тАУ вступ Кiпра, Латвii, Литви, Естонii, Мальти, Угорщини, Польщi, Чехii, Словаччини та Словенii;
2007р. тАУ вступ Румунii.
У звтАЩязку iз новiтнiм розширенням РДвросоюзу, Украiна з 2004 року вже безпосередньо межуi з РДС.
Принципово важливим вважаiмо пiдкреслити, що розширення РДС викликало докорiннi, якiснi змiни геополiтичноi ситуацii на континентi, яка по сутi, знайшла вiдображення у розширеннi на схiд iнтересiв i простору РДвросоюзу, з виокремленням чiтких контурiв Центральноi РДвропи та Схiдноi РДвропи тАУ i як наслiдок, змiни характеру нового схiдного кордону РДС, формування нового украiнсько-iесiвського кордону.
Формування протягом 2003-2004 рр. нового мiжнародного кордону у триiдинiй площинi (РДвросоюз тАУ держави Центральноi РДвропи - Украiна) де-факто мiж мiжнародною органiзацiiю РДвропейським Союзом та субтАЩiктом мiжнародних вiдносин Украiною ставить на порядок денний такi проблемнi питання: змiну характеру схiдних кордонiв держав Центральноi та Схiдноi РДвропи, наявнiсть низки проблемних питань нових схiдних кордонiв РДвросоюзу, насамперед, в контекстi iх захисту та режиму iх перетину[4,с 151-152].
В процесi аналiзу змiни геополiтичноi ситуацii зокрема в регiонi ЦРД, ключова роль належить новому кордону, особливо в контекстi його делiмiтацii та демаркацii.
Особлива увага придiляiться питанням кордонiв i ще бiльше прикордонним територiям i прикордонним регiонам, особливо в межах РДвропейського Союзу. Цей iнтерес обумовлений i цiлком прагматично аргументований поступовим послабленням полiтичних демаркацiйних лiнiй та зникненням економiчних бартАЩiрiв всерединi РДвросоюзу.
Кордони окреслюють територiальну цiлiснiсть певних держав та мiжнародноi iнституцii, водночас i як лiнiiю дотикання суверенних держав, так i лiнiiю iх вiдокремлення.
По сутi, будь-який кордон i тАЬштучнимтАЭ, тобто вiдображаi спiввiдношення конкретних сил в конкретний час, i протягом iсторii кордони встановлювалися як в межах так званих природних кордонiв, iсторичних кордонiв, iнодi етнiчних кордонiв, а здебiльше внаслiдок завершення вiйн тАУ як встановлення меж дii, сфери впливу переможцiв. Не буваi одвiчних кордонiв, кожний кордон встановлюiться, переноситься, уточнюiться за примхами РЖсторii. РЖ можливо сучасний новий кордон мiж РДС та Украiною не стане одвiчною схiдноi периферiiю РДС. Бiльше того, згiдно внутрiшнiй логiцi розвитку новий кордон маi еволюцiонувати протягом столiття. Позаяк це залежатиме не тiльки вiд внутрiшнього розвитку розширеного РДС протягом ХХРЖ столiття, а також i вiд його новiтнiх сусiдiв по усьому периметру нового кордону, отже i вiд внутрiшнього розвитку Украiни[8, с. 47].
Процес трансформацii кордону РДС тАУ як пiдготовчий тАУ вже розпочався у 2002 роцi, що визначилось у практичному вирiшеннi питань прикордонного менеджменту, у розбудовi та впорядкуваннi тАЬновихтАЭ схiдних кордонiв РДС згiдно iвропейських стандартiв на кордонах Украiни включно. Внаслiдок змiни сутностi кордонiв РДС, паралельно вiдбуваiться i змiна характеру схiдних кордонiв як РДС, так i держав Центральноi РДвропи (як повноправних членiв РДС з 2004 року), тобто вже на сьогоднi вiдбуваiться i змiна характеру прикордонного менеджменту мiж Украiною та сусiдами тАЬпершого порядкутАЭ тАУ Польщею, Угорщиною, Словаччиною.
Вкрай важливим наслiдком формування нового схiдного кордону РДС для Украiни, i питання безпеки, точнiше керування ситуацiiю з питань безпеки. За умов, коли жодна з краiн ЦСРД не маi територiальних претензiй одна до одноi та до Украiни включно, питання безпеки зосереджуiться не на питаннях перегляду наявних кордонiв, а на проблемi захисту нового кордону.
Аналiзуючи причинно-наслiдковi звтАЩязки формування новоi полiтико-географiчноi ситуацii в регiонi Центральноi РДвропи та Схiдноi РДвропи зокрема в контекстi змiни геополiтичноi ролi нових кордонiв на континентi, на нашу думку, не слiд абсолютизувати роль сучасного розширення РДС в контекстi формування так званих тАЬостаточнихтАЭ кордонiв РДвросоюзу, чи то змiни ролi та функцiй кордонiв в РДвропi не слiд вбачати лише в останнiх подiях новiтнього розширення РДС. РЖсторично i концептуально подii тАЬповерненнятАЭ до РДвропи, тАЬвходженнятАЭ до РДвропи, навiть сучасноi iнтеграцii до РДвропи - взагалi часовий лаг цих процесiв можна визначити з ХРЖХ-ХХ столiть [18, с.318-319].
1.2 Договiрно-правове оформлення вiдносин Украiна тАУ РДвропейський Союз
Украiна ще на початку свого становлення як суверенноi держави проголосила курс на iвропейську iнтеграцiю, що i стратегiчною метою зовнiшньоi полiтики Украiни. Визначивши одним з головних геополiтичних прiоритетiв вiдродження iвропейськоi iдентичностi Украiна послiдовно реалiзуi курс на iнтеграцiю в iвропейськi структури.
Прагнення Украiни до здобуття повноправного членства в РДС вперше зафiксоване в Основних напрямах зовнiшньоi полiтики Украiни, схвалених Верховною Радою Украiни у липнi 1993 р. На мiжнародному рiвнi це було проголошено Президентом Украiни Л. Кравчуком 14 червня 1994 р. в м. Люксембурзi пiд час пiдписання Угоди про партнерство i спiвробiтництво (УПС) мiж Украiною i РДвропейськими Спiвтовариства ми та iх державами-членами.
Зазначена Угода заклала правову основу для розвитку двостороннiх вiдносин Украiни з РДС. У полiтичному аспектi УПС зафiксувала пiдтримку з боку РДС суверенiтету i територiальноi цiлiсностi (!) Украiни та украiнськоi позицii щодо кримського питання, намiри сприяти вирiшенню проблем членства Украiни у багатостороннiх iвропейських органiзацiях та форумах (ЗРДС, Рада РДвропи, СОТ та iн.), а також створення механiзмiв зустрiчей i консультацiй на всiх рiвнях для ухвалення конкретних рiшень з питань спiвробiтництва. РЖнституцiйними органами реалiзацii Угоди визначенi Рада з питань спiвробiтництва, Комiтет з питань спiвробiтництва (робочий орган Ради), а також Парламентський Комiтет з питань спiвробiтництва.
Пiдписанню УПС передувала iнiцiатива РДвропейськоi комiсii (квiтень 1994 р.) з розробки Стратегii РДС щодо Украiни. Слiд зазначити, що Украiна виявилася першою з держав Центральноi та Схiдноi РДвропи, для якоi вироблено Стратегiю вiдносин. Процес реалiзацii цiii Стратегii було започатковано уже пiсля пiдписання УПС шляхом прийняття Радою Мiнiстрiв РДС Спецiальноi резолюцii (31 жовтня 1994 р.) та рiшення про Спiльну позицiю щодо Украiни (28 листопада 1994 р.).
Подальше офiцiйне пiдтвердження прагнення Украiни до iнтеграцii в РДС вiдбулося в сiчнi 1996 р., коли на засiданнi РДвропейськоi Ради у Страсбурзi Президент Украiни Л.Кучма зробив заяву про рiшення Украiни здiйснювати заходи з метою набуття членства у РДС. Вагомою вiдповiддю з боку РДС стала Заява про визнання РДвропейським Союзом за Украiною статусу краiни з перехiдною економiкою (червень 1996 р.) та План дiй щодо Украiни, прийнятий Радою Мiнiстрiв РДС 6 грудня 1996 р., в якому було пiдтверджена готовнiсть РДвросоюзу розвивати полiтичнi та економiчнi вiдносини з Украiною.
Пiдбиваючи пiдсумки переговорного процесу мiж Украiною та РДС протягом 1994-1996 рокiв, слiд зазначити, що активна спрямованiсть нашоi держави на iнтеграцiю до РДвросоюзу наштовхнулася на досить обережну вiдповiдь РДС, головним змiстом якоi стала формальна пiдтримка зазначеного курсу. Таку ситуацiю не варто вважати значним прогресом, оскiльки це була певною мiрою вимушена реакцiя Заходу з метою позначити для Украiни можливiсть руху до РДвропи.
Ще до ратифiкацii УПС було пiдписано наступнi документи: Угоду про торгiвлю текстильною продукцiiю (5 березня 1993 р.), Тимчасову угоду про торгiвлю мiж Украiною та РДС (чинна з лютого 1996 р.), Угоду про торгiвлю деякими сталеливарними виробами (15 червня 1997 р.). У 1999 р. до зазначених угод економiчноi спрямованостi додалися: Рамкова угода про iнституцiйнi засади створення мiждержавноi системи транспортування нафти та газу (22 липня 1999 р.), Угода про спiвробiтництво в галузi термоядерного синтезу (23 липня 1999 р.), Угода про спiвробiтництво мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни та РДвропейським спiвтовариством з атомноi енергii в галузi ядерноi безпеки (23липня 1999 р.).
Зазначенi угоди практично окреслюють коло iнтересiв РДС у сферi економiчного спiвробiт ництва з Украiною.
Початком бiльш активного етапу спiвробiтництва Украiни з РДС слiд вважати набуття 1 березня 1998 р. УПС чинностi. Наступним кроком у напрямку iнтенсифiкацii спiвробiтництва Украiни з РДС став Указ Президента Украiни Л. Кучми вiд 11 червня 1998р. №615/98 "Стратегiя iнтеграцii Украiни до РДС", що визначив основнi напрями нацiональноi стратегii iвропейськоi iнтеграцii.
На Гельсiнкському самiтi, який вiдбувся 10грудня 1999 р., РДвропейська Рада схвалила Спiльну стратегiю РДвропейського Союзу щодо Украiни, яка зберiгала свою дiю упродовж наступних чотирьох. У зазначеному документi РДС зафiксував своi бачення партнерства з Украiною та взяв зобов'язання продовжити спiвпрацю з нашою краiною на мiжнародному, регiональному i мiсцевому рiвнях з метою сприяння успiшному проведенню полiтичних та економiчних перетворень, що полегшить iй подальше зближення з РДвросоюзом.
На сучасному етапi важливою вiхою у вiдносинах Украiна-РДС i программа ВлСхiдне партнерствоВ». Головна мета "Схiдного партнерства" - додати новий iмпульс вiдносинам РДвросоюзу з краiнами регiону на схiд вiд його кордонiв.
РДврокомiсiя 3 грудня 2008 року представила Комунiкацiю ВлСхiдне партнерствоВ», серед основних положень якоi: оновлення договiрно-правовоi бази вiдносинРДС зi схiдними сусiдами через замiну чинних Угод про партнерство та спiвробiтництво на угоди про асоцiацiю; створення спецiальноi програми допомоги для змiцнення адмiнiстративноi спроможностi краiн-партнерiв; створення поглиблених зон вiльноi торгiвлi (ЗВТ), яке, передусiм, залежатиме вiд готовностi економiк краiн-партнерiв; лiбералiзацiя вiзового режиму мiж РДС та державами-партнерами; змiцнення енергетичноi безпеки РДС та його партнерiв на принципах Енергетичноi Хартii; вирiвнювання регiонального розвитку краiн-партнерiв, пiдтримка iх соцiально-економiчного розвитку тощо.
Серед iнiцiатив-флагманiв ВлСхiдного партнерстваВ»: розробка та реалiзацiя програм iнтегрованого управлiння кордонами; створення iнструменту сприяння малому та середньому бiзнесу; розвиток регiональних ринкiв електроенергii, пiдвищення енергоефективностi та використання вiдновлювальних енергоресурсiв; подальший розвиток пiвденного енергетичного коридору; посилення взаiмодii у контекстi попередження та запобiгання наслiдкам природних та техногенних катастроф.
19-20 березня 2009 року РДвропейська Рада схвалила зазначену Комунiкацiю РДврокомiсii та затвердила вiдповiдну зовнiшньополiтичну iнiцiативу ВлСхiдне партнерствоВ».
07 травня 2009 р. делегацiя Украiни на чолi з Президентом Украiни Вiктором Ющенком взяла участь в установчому самiтi новоi зовнiшньополiтичноi iнiцiативи РДС "Схiдне партнерство".
До складу офiцiйноi делегацii Украiни увiйшли Представник Украiни при РДС А.Веселовський, Заступник Глави Секретарiату Президента Украiни А.Гончарук, керiвник Офiсу Президента Украiни Р.Демченко, Посол Украiни в Чеськiй Республiцi РЖ.Кулеба Перший заступник Мiнiстра закордонних справ Украiни В.Хандогiй.
Президент Украiни В.Ющенко високо оцiнив започаткування тАЬСхiдного партнерстватАЭ, придiливши основну увагу потенцiалу новоi iнiцiативи у контекстi посилення iнтеграцiйних тенденцiй в сферi енергетики.
Вiн також наголосив на таких прiоритетних для Украiни аспектах тАЬСхiдного партнерстватАЭ як впровадження всеохоплюючоi програми iнституцiйноi розбудови, реалiзацiя проектiв у сферi регiонального розвитку на основi полiтики регiонального вирiвнювання РДвропейського Союзу, а також впровадження iнтегрованоi системи управлiння кордонами Украiни згiдно зi стандартами РДС.
За пiдсумками самiту було прийнято Спiльну заяву.
Пiд час перебування в Празi Президент Украiни В.Ющенко також провiв зустрiчi з Президентом РДвропейськоi Комiсii Ж.-М.Баррозо, Комiсаром РДС з питань зовнiшнх зносин i полiтики сусiдства Б.Ферреро-Вальднер, ПремтАЩiр-мiнiстром Нiдерландiв Я.П.Бакененде, ПремтАЩiр-мiнiстром Швецii О.Райнлфельдом, Мiнiстром закордонних справ Великоi Британii Д.Мiлiбендом, iншими учасниками самiту.
У роботi Самiту взяли участь Президент РДвропейськоi Комiсii Ж.-М.Баррозо, Високий представник РДС з питань спiльноi зовнiшньоi та безпековоi полiтики Х.Солана, глави держав, урядiв та мiнiстри закордонних справ краiн тАУ членiв РДС. Запрошенi на самiт краiни тАУ партнери були представленi президентами Азербайджану, Вiрменii, Грузii та Украiни. Делегацii Бiлорусi i Молдови очолювали вiце-премтАЩiр-мiнiстри.
У той же час експертне середовище в Украiнi i за ii межами вже активно обговорюi можливi конфiгурацii спiвробiтництва в рамках проекту. Зокрема , перспективи "Схiдного партнерства" обговорили у Варшавi полiтики, експерти i вченi, що прийняли участь у роботi конференцii "Украiна як партнер схiдноi полiтики Польщi i Нiмеччини". Велика частина з них вважаi, що така iнiцiатива маi шанси стати ефективним iнструментом iвропейськоi iнтеграцii Украiни. Хоча iвропейську i iвроатлантичну iнтеграцiю Украiни i визначили основними напрямками мiжнародноi активностi Украiни, ii швидке просування значною мiрою залежить вiд захiдних сусiдiв. Польськi i нiмецькi експерти були одностайнi в тiм, що схiдна полiтика Нiмеччини i Польщi, та й iнших краiн РДвросоюзу стосовно Украiни повинна формуватися через призму загальноi iвропейськоi полiтики.
Ключовим питанням у вiдносинах з Украiною для РДС, на думку депутата польського Сейму Павла Залевского, стала реалiзацiя РДвросоюзом своii схiдноi закордонноi полiтики. За його словами, в останнi роки в РДС активно формуiться сфера зовнiшнiх iнтересiв, але дотепер спiвтовариство реалiзовувало iх лише на средземноморському, африканському або близькосхiдному напрямках. А от Схiдна РДвропа i, зокрема, Украiна не входили в сферу зовнiшньополiтичних прiоритетiв Заходу. Причиною тому стала реакцiя РДвросоюзу на зовнiшнi виклики пiсля iхнього прояву [47].
1.3 Проблеми кордонiв в нормативних документах РДвропейського Союзу
Розглядаючи головнi нормотворчi документи РДвропейського Союзу, слiд зазначити, що в свiтлi дослiджуваноi проблеми найбiльший iнтерес, на нашу думку представляють наступнi: Хельсинський Заключний акт 1975р., Декларацiя РДропейськоi ради вiд червня 1993р.,вiдома як Копенгагенськi критерii, де встановленi умови прийняття в РДС, Договiр про РДвропейський Союз вiд 07.02.1992р. зi змiнами, що внесенi Амстердамським договором вiд 02.10.1997р. та Ницьким договором вiд 26.02.2001р., Договiр про приiднання 2003р., Афiнський договiр вiд 01.02.2003р. Найважливiшою частиною Афiнського договору i Акт щодо умов приiднання i змiн договорiв, на яких ТСрунтуiться РДС.
Положення цих документiв обумовлюють полiтику РДвропейського Союзу щодо прийняття нових членiв, умови вступу та вимоги, що висуваються до краiн-кандидатiв.
У вiдповiдностi зi ст. 49 Договору про РДС краiна-кандидат повинна бути за духом - "iвропейськоi", тобто iвропейськими повиннi бути культура, полiтичнi i правовi традицii держав-нового члена. Краiни-кандидати перед своiм вступом у РДС повиннi пiдiгнати свою полiтичну й економiчну систему пiд стандарти РДС, щоб вистояти на внутрiшньому ринку i стати повноправними членами. Що стосуiться географiчного положення в РДвропi, то дана умова - бажане, але, очевидно, не обов'язкове, що показуi приклад входження в РДС таких краiн, як Мальта (ближче до Африки, чим до РДвропи) i Кiпру (розташований в Азii) i визначення краiни-кандидата Туреччини (Азiя).
У вiдповiдностi зi ст. 6 Договору про РДС кандидат повинний поважати демократичнi принципи конституцiйного ладу (воля, демократiя, права людини i громадянина, принцип правовоi держави).
Вiдповiдно до "Копенгагенскими критерiiв" краiна-кандидат повинна вiдповiдати наступним вимогам:
1)Повага i захист меншостей;
2)Стабiльнiсть, демократiя i верховенство праве, дотримання прав людини, Нормально працююча ринкова економiка i здатнiсть витримувати конкуренцiю на внутрiшньому ринку РДС;
3)Здатнiсть засвоiти обов'язку i мети, що випливають iз членства в РДС. Це означаi, що краiни-кандидати повиннi включити в нацiональне законодавство напрацьований правовий масив, "загальну нормативно-правову базу РДС".
Не менш важливою умовою для вступу в РДС i врегулювання краiною-кандидатом усiх територiальних суперечок зi своiми сусiдами, тобто державний кордон повинний бути чiтко демаркований i повиннi бути знятi усi взаiмнi територiальнi претензii. Даним критерiям можуть вiдповiдати далеко не всi краiни-кандидати на вступ у РДС i краiни, що бажають у якiйсь тимчасовiй перспективi ввiйти в Союз (кандидати на кандидатство до РДС). Прикладом цього може слугувати Туреччина, прийняття якоi досить тривалий час вiдкладалося через неврегульованiсть питання пiвнiчного Кiпру.
Ця вимога тАУ вирiшення своiх територiальних суперечностей краiною-кандидатом до вступу до РДвропейського Союзу тАУ ТСрунтуiться на принципах та положеннях закладених в Хельсинському Заключному акту вiд 1975 року.
До ввiйшла i Декларацiя принципiв, якими держави-учасники зобов'язалися керуватися у своiх вiдносинах. Серед тих, що безпосередньо нас цiкавлять можна видiлити принцип суверенноi рiвнiстi, поваги прав, властивому суверенiтетовi. Сукупнiсть цих прав включаi право кожноi держави на територiальну цiлiснiсть. Важливе мiсце посiдаi принцип непорушностi границь. Держави-учасники Хельсинськоi наради заявили, що розглядають як нерушимi границi всiх держав у РДвропi, i зобов'язалися утримуватися вiд будь-яких зазiхань на цi границi. (Прагнення Заходу зберегти можливiсть мирноi змiни границь привело до появи в першому принципi положення, по якому границi держав-учасникiв наради могли "змiнюватися, вiдповiдно до мiжнародного права, мирним шляхом i за домовленiстю"). Принцип територiальноi цiлiсностi держав означаi вiдмовлення вiд будь-яких дiй проти територiальноi цiлiсностi, полiтичноi незалежностi або iдностi будь-якого держави-учасника.
Отже, будь-якi суперечки з приводу змiни проходження встановлених пiсля Другоi свiтовоi вiйни кордонiв i порушенням принципiв мiжнародного права i, як наслiдок, - дуже вагомим чинником, що негативно впливаi на iнтеграцiйнi процеси в мiжнародну спiльноту, частиною якоi i Украiна та РДвропейський Союз.
Таким чином, Украiна ще на початку свого становлення як суверенноi держави проголосила курс на iвропейську iнтеграцiю, що i стратегiчною метою зовнiшньоi полiтики Украiни. Визначивши одним з головних геополiтичних прiоритетiв вiдродження iвропейськоi iдентичностi Украiна послiдовно реалiзуi курс на iнтеграцiю в iвропейськi структури.
Основними нормотворчими документами в регулюваннi украiнсько-iвропейських вiдносин були: Угода про партнерство i спiвробiтництво (УПС) мiж Украiною i РДвропейськими Спiвтовариствами та iх державами-членами, пiдписанню якоi передувала iнiцiатива РДвропейськоi комiсii (квiтень 1994 р.) з розробки Стратегii РДС щодо Украiни, Спецiальна резолюцiя (31 жовтня 1994 р.) та рiшення про Спiльну позицiю щодо Украiни (28 листопада 1994 р.) Ради Мiнiстрiв РДС, Угода про торгiвлю текстильною продукцiiю (5 березня 1993 р.), Тимчасову угода про торгiвлю мiж Украiною та РДС (чинна з лютого 1996 р.), Угода про торгiвлю деякими сталеливарними виробами (15 червня 1997 р.). У 1999 р. до зазначених угод економiчноi спрямованостi додалися: Рамкова угода про iнституцiйнi засади створення мiждержавноi системи транспортування нафти та газу (22 липня 1999 р.), Угода про спiвробiтництво в галузi термоядерного синтезу (23 липня 1999 р.), Угода про спiвробiтництво мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни та РДвропейським спiвтовариством з атомноi енергii в галузi ядерноi безпеки (23липня 1999 р.). Указ Президента Украiни Л. Кучми вiд 11 червня 1998р. №615/98 "Стратегiя iнтеграцii Украiни до РДС".
Розглядаючи головнi нормотворчi документи РДвропейського Союзу, слiд зазначити, що в свiтлi дослiджуваноi проблеми найбiльший iнтерес, на нашу думку представляють наступнi: Хельсинський Заключний акт 1975р., Декларацiя РДропейськоi ради вiд червня 1993р.,вiдома як Копенгагенськi критерii, де встановленi умови прийняття в РДС, Договiр про РДвропейський Союз вiд 07.02.1992р. зi змiнами, що внесенi Амстердамським договором вiд 02.10.1997р. та Ницьким договором вiд 26.02.2001р., Договiр про приiднання 2003р., Афiнський договiр вiд 01.02.2003р. Найважливiшою частиною Афiнського договору i Акт щодо умов приiднання i змiн договорiв, на яких ТСрунтуiться РДС.
Положення цих документiв обумовлюють полiтику РДвропейського Союзу щодо прийняття нових членiв, умови вступу та вимоги, що висуваються до краiн-кандидатiв.
В нацiональному законодавствi Украiни значна увага придiлена питанням ii територiальних вiдносин з сусiднiми краiнами.
Роздiл 2. Територiальнi суперечностi Украiни
2.1 Полiтико-географiчна ситуацiя на пiвденно-захiдному прикордоннi
2.1.1 РЖсторичнi передумови формування кордону Украiна-РДС та режим його функцiонування
Процес формування захiдного державного кордону Украiни вiдбувався протягом 1918-1990-их рр.,саме в цей час встановлюються державнi кордони Украiни з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунiiю та Молдовою.
Аналiз процесу встановлення державних кордонiв Украiни свiдчить про те, що вплив геополiтичного оточення на формування державноi територii i державних кордонiв найбiльш сильно проявляiться в перiод становлення держави. За вiдсутностi держави як виразного цiлого органiзму говорити про конкретну лiнiю державних кордонiв в бiль
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry