Вплив фiнансовоi глобалiзацii на економiку Украiни
Змiст. 1
Вступ. 2
Фiнансова глобалiзацiя - вплив на економiчне зростання. 3
Фiнансовi нововведення - до чого це може призвести. 11
Фiнансова глобалiзацiя - перспективи украiнськоi економiки. 17
Висновок. 23
Список лiтератури. 24
Сучаснi мiжнароднi змiни фiнансовоi й економiчноi контАЩюнктури дають пiдставу говорити про розвиток нового процесу в сферi мiжнародних фiнансiв - фiнансовоi глобалiзацii. Фiнансова глобалiзацiя вiдображаi процес руху фiнансових ресурсiв за межами державних кордонiв та охоплюi сукупнiсть вiдносин, що повтАЩязанi з формуванням, акумулюванням та використанням фiнансових ресурсiв не зважаючи на iснування державних кордонiв.
Рух капiталу (у формi кредитiв, позик, операцiй з цiнними паперами, валютних операцiй) в десятки разiв перевищуi мiжнародний товарообiг i вiдiграi значну роль, стаючи (поряд з дiяльнiстю мiжнародних корпорацiй) основною рушiйною силою процесу глобалiзацii. Спостерiгаiться прямування до свiтового фiнансизму, коли першоосновою уже i не надприбуток, а можливiсть отримувати доходи, функцiонувати у глобальнiй системi, маючи свою нiшу, брати участь у розподiлi та перерозподiлi економiчних ресурсiв. Свiтовий фiнансовий сектор сьогоднi i нiчим iншим, як глобальною системою акумулювання фiнансових ресурсiв з розподiлом та перерозподiлом мiж свiтовими господарюючими субтАЩiктами на принципах конкуренцii, яка також набула глобального характеру.
Глобалiзацiя фiнансових ринкiв впливаi на розвиток, оскiльки фiнанси вiдiграють важливу роль в економiчному зростаннi та iндустрiалiзацii.
Тенденцiя до глобалiзацii особливо стала вiдчутною з середини 1980-х рокiв, зокрема у сферi фiнансiв. Фiнансова глобалiзацiя впливаi на зростання двома способами: - за рахунок пiдвищення глобальноi пропозицii капiталу; - через стимулювання розвитку нацiональноi фiнансовоi системи, що пiдвищуi ефективнiсть розподiлу ресурсiв, створюi новi фiнансовi iнструменти та покращуi якiсть банкiвських послуг.
У ходi фiнансовоi глобалiзацii змiнився традицiйний склад факторiв виробництва. Тепер до них долучилася iнформацiя як могутня i, у багатьох випадках, основна умова вирiшення економiчних, соцiальних i полiтичних проблем. Зростаi мобiльнiсть потокiв капiталiв. Не знаючи державних кордонiв фiнансовi потоки стрiмко зростають останнiми роками: мiж 1983 i 1995 рр. щорiчний прирiст свiтового ВВП складав 3,5%, свiтовоi торгiвлi - 6%, щорiчний випуск облiгацiйних позик у цей перiод зрiс на 9,8%. Виробництво та розподiл товарiв i послуг органiзовано у глобальному масштабi 53 тисяч багатонацiональних корпорацiй, 419 тисяч iх iноземних фiлiй iз допомiжною сiткою. Всього на iх рахунку - близько 25% випущеноi у свiтi продукцii i 2/3 свiтовоi торгiвлi. Поiднання бiльшоi мобiльностi та чiткоi орiiнтованостi, диверсифiкацii потокiв капiталiв сприяють чiткiшiй структуризацii свiтового фiнансового середовища в цiлому. Адже переорiiнтацiя потокiв капiталiв, в свою чергу, сприяi диверсифiкацii ризикiв, зумовлюючи змiни у мiжнародних портфелях у бiк бiльш вигiдних ризикiв. Завдяки iнформацiйним технологiям i фiнансовим iнновацiям оптимальне керiвництво та управлiння ризиком за короткий час зробили сучасне управлiння портфелем досить витонченою справою: ризики оцiнюють, розподiляють, лiмiтують, обтАЩiднують у новi, ефективнiшi комбiнацii.
Пiдвищення доходностi активiв сприятиме прискоренню темпiв економiчного зростання, а iнтеграцiя фiнансових ринкiв - суттiвому полiпшенню добробуту суспiльства. Разом з тим, слiд зауважити, що фiнансова глобалiзацiя i багатогранним процесом, який маi як позитивнi, так i негативнi впливи на розвиток людства. Фiнансова глобалiзацiя маi неоднозначний (позитивний або негативний) вплив на рiзнi краiни, в залежностi вiд ступеня iх економiчноi розвиненостi та полiтичного впливу в свiтi.
Фiнансова глобалiзацiя маi певнi небезпеки як для розвинутих краiн, так i для краiн, що мають невисокий економiчний рiвень розвитку. Можна видiлити такi реальнi небезпеки фiнансовоi глобалiзацii: по-перше, небезпека глобальних фiнансових криз; по-друге, небезпека пiдриву суверенiтету краiн з невисоким рiвнем розвитку з причин борговоi та iншоi фiнансовоi залежностi; по-третi, розрив рiвня фiнансового i, в цiлому економiчного, розвитку окремих краiн; по-четверте, фiнансове пiдпорядкування краiн з невисоким рiвнем розвитку з боку розвинутих краiн; по-птАЩяте, фiнансування культурних та iнших нематерiальних цiнностей. Тобто, фiнансова глобалiзацiя повтАЩязана з цiлим рядом негативних явищ для розвитку людства.
Сучасною тенденцiiю руху капiталiв i переважання мiжнародного руху капiталу у формi закордонних портфельних iнвестицiй, якi значно перевищують за своiми масштабами прямi iноземнi iнвестицii i мiжнароднi кредити. Цьому сприяла поява нових боргових фiнансових iнструментiв. Вкладення у похiднi фiнансовi iнструменти все частiше здiйснюються зi спекулятивною метою, нiж з метою хеджування ринкiв. В 1997 р. обсяг свiтовоi торгiвлi акцiями оцiнювався в 40 трлн. дол., а сума продаж i купiвлi валюти мiж краiнами сягнула 400 трлн. дол. Звiсно, за цим рухом цiнних паперiв i грошей стоiть мiграцiя i реального капiталу, в тому числi у формi мiжнародного кредиту. Але багато в дечому вiн отримав чисто спекулятивний, вiртуальний характер, став самостiйним i мало не перетворився на самостiйну сферу мiжнародного пiдприiмництва. Зростання портфельних iнвестицiй i активiзацiя вторинного ринку цiнних паперiв у свiтовому вимiрi, в свою чергу, виступаi передумовою до ще однiii тенденцii свiтового руху капiталiв. Особливiстю свiтового фiнансового сектора початку 1990-х рокiв i його спекулятивнiсть. Понад 9/10 операцiй на фондових бiржах свiту не повтАЩязанi з торгiвлею i довгостроковими iнвестицiями. Цьому сприяли численнi корпоративнi злиття, банкрутства, угоди з приводу викупу пакетiв акцiй фiнансових структур, iнколи дуже потужних i впливових.
Специфiчною ознакою чи особливiстю сучасного свiтового фiнансового сектора, що й забезпечуi йому самодостатнiсть i i його спекулятивний характер (спекуляцiю не завжди слiд ототожнювати з негативом). Окрiм того, спекуляцiя сприяi перерозподiлу частини доданоi вартостi та стимулюi концентрацiю та централiзацiю капiталу шляхом розорення дрiбних i середнiх компанiй. Спекуляцiя, яка живиться тАЬгарячими грiшмитАЭ пiдтримуi у станi високоi активностi валютний ринок i ринок фондових цiнностей. Особливо важливу роль вона вiдiграi у формуваннi вторинного ринку, без якого немислимим був би оборот фiктивного капiталу у промисловий i навпаки. Але негативнiсть у цьому процесi i, i закладена вона у його вiдiрваностi вiд реального сектору, у можливостях приносити вiдсотки на вiдсотки пiд час арбiтражних операцiй (валютних, процентних, як часових так i просторових) (хоча iнколи ми це розцiнюiмо й як свого роду зменшення ризику), часто нiчим не обумовленi (з господарсько-економiчного боку) величезнi дивiденди та вiдсотки по цiнних паперах внаслiдок завищеного котирування (акцii компанiй тАЬНовоiтАЭ економiки), переливи капiталiв, iх вiдмивання через офшорнi зони, iнтернет-рахунки, пряме ухилення вiд податкiв та iнше i, як наслiдок, розростання фiнансовоi бульбашки, рециклювання у реальний виробничий сектор лише 10% коштiв.
Масштаби операцiй спекулятивного капiталу невпинно зростають. Якщо у 1990 роцi в грошовi спекуляцii залучалось 600 млрд. дол., в 1997 роцi, наприклад, - бiльше 1 трлн., то в 2000 роцi близько 1,5 трлн., що в 29-30 раз перевищувало вартiсть товарiв та послуг якi за день продаються, реалiзуються. За iснуючими оцiнками, на кожен долар, що обертаiться в реальному торi свiтовоi економiки, припадаi до 50 доларiв у фiнансовiй сферi. Розмiр спекулятивного капiталу оцiнюiться щонайменше в 300 трлн. дол. США i це при тому, що свiтовий валовий продукт становить близько 41 трлн. дол. США. Стрiмко розвиваiться мiжнародний вторинний ринок боргових зобовтАЩязань який став величезним полем дiяльностi для фiнансових спекулянтiв. Його загальний обсяг наближаiться до позначки 100 трлн. дол.
Глобальний фiнансовий сектор значною мiрою став самодостатнiм. Усе це сприяло не лише появi, а й функцiонуванню та нагромадженню (збiльшенню) так званих тАЬдутих грошейтАЭ (фiнансових бульбашок ) - грошей з нiчого, лише через гру на фiнансових ринках у глобальному чи внутрiшньому масштабi. У сучасному свiтовому фiнансовому середовищi все очевиднiше проявляються хронiчнi вади, що розвалюють його з середини.
Головна з них - спекулятивний характер функцiонування глобальних фiнансових ринкiв: сформувалися величезнi потоки тАЬсвiтових грошейтАЭ, непiдконтрольних нi нацiональним урядам, нi iншим iнституцiям. Вони виникають не з потреб виробництва, торгiвлi, iнвестування чи споживання. Головним iх джерелом i переважно торгiвля грiшми. Хоча iснуi певна пропорцiя мiж промисловим, торговим i позичковим капiталом, в останнi десятилiття спостерiгаiться негативна тенденцiя вiдриву фiнансового, позичкового капiталу вiд матерiально-речовоi основи товарiв, послуг i капiталiв. Так, iз щоденного обсягу валютних угод, який перевищуi 1трлн.150 млрд. доларiв, лише 10% справдi опосередковують рух реальних товарiв i капiталiв. Щорiчна рiзниця мiж брутто i нетто обсягами мiжбанкiвських операцiй у 1980-х роках становила понад 880 млрд. дол. США. Рiчний обсяг мiжнародних фiнансових операцiй у 10-15 разiв перевищуi масштаби свiтовоi торгiвлi i сягаi бiля 150 трлн. дол. Зростання фiктивного капiталу i спекулятивнi дii в цiй сферi iстотно ускладнюють дотримання рiвноваги мiж найважливiшими сферами свiтового господарства.
Зростання портфельних iнвестицiй i активiзацiя вторинного ринку цiнних паперiв у свiтовому вимiрi, обумовлюi також зростання обсягiв такого рiзновиду торгiвлi грiшми, як розвиток торгiвлi похiдними фiнансовими iнструментами. Вiдзначаючи добре налагоджену органiзацiйну бiржову iнфраструктуру свiтового ринку похiдних фiнансових iнструментiв, варто сказати, що основний обсяг бiржовоi торгiвлi здiйснюiться на головних свiтових фiнансових центрах, провiдних свiтових фондових i товарних бiржах та бiржах, що спецiалiзуються тiльки на торгiвлi похiдними iнструментами. На провiдних свiтових строкових бiржах (EUREX, СМЕ, СВОТ, LIFFE, СВОРД, Euronext), а також останнiм часом i KSE, зосереджено близько 95% обсягу всiii бiржовоi торгiвлi строковими фiнансовими iнструментами. Парето ще на початку столiття зауважив, що кiлькiсть фiнансових трансакцiй зростаi швидше, нiж кiлькiсть товарних, що призводить(за його термiнологiiю) до утворення тАЬфiнансових бульбашоктАЭ, в кiнцi столiття цей процес багаторазово iнтенсифiкувався. Такий фiктивний капiтал, за словами професорiв О.В. Бузгалiна та А.РЖ. Колганова, утилiзуi попереднi гiгантське зростання продуктивностi працi, який призвiв до рiзкого скорочення питомоi ваги матерiального виробництва i генезису iнформацiйних технологiй у розвинутих краiнах.
В результатi вiн окупуi i пiдпорядковуi собi найсучаснiшу сферу дiяльностi i спiлкування - iнформацiйнi системи, що створили адекватний бiзнес для життя i експансii корпоративного фiктивного капiталу. Так виникаi особливий свiт цього тАЬвiртуальноготАЭ капiталу, зi своiм особливим простором, часом, законами i життiвими цiнностями (прабатьком його i, зокрема, загальновiдоме зростання тАЬфiнансових бульбашоктАЭ i перетворення фiнансових спекуляцiй у найбiльш масштабну, найбiльш прибуткову i найбiльш динамiчну сферу ринку). Саме цей капiтал i сьогоднi основою соцiально-економiчною силою глобальноi гегемонii капiталу взагалi.
В цiлому можна класифiкувати всi бiржi, що торгують похiдними iнструментами у свiтi за наступними категорiями.
До першоi категорii вiдносяться традицiйнi строковi товарнi бiржi, що поширили свою дiяльнiсть на торгiвлю фiнансовими похiдними iнструментами.
До другоi категорii фондовi бiржi, що торгують тiльки фтАШючерсами й опцiонами. У третю категорiю входять спецiалiзованi бiржi, що торгують тiльки похiдними контрактами, наприклад EUREX. Як четверту категорiю можна видiлити чисто опцiоннi бiржi - СВОE й ЕОЕ. Слiд зазначити, що переважна кiлькiсть найбiльших бiрж, що торгують похiдними iнструментами, не обмежуються вузьким набором базових активiв, на якi торгуються деривативи. Бiльшiсть з них тАЬунiверсальнiтАЭ, тобто на них здiйснюються торги строковими контрактами i на товари, i на валюту, i на процентнi ставки, i на iндекси, i на iншi види базових активiв.
Базою для порiвняння регiонального розвитку похiдних фiнансових iнструментiв може слугувати структура торгiвлi деривативами за базовими видами.
На рiзних континентах склалася своя тенденцiя щодо розвитку деривативiв на тi чи iншi види базових активiв. Так, обсяг торгiв опцiонами на акцii в Пiвнiчнiй Америцi в (936 млн. контрактiв) 1,8 рази перевищуi аналогiчний показник у РДвропi у 2003 роцi. Однак, фтАШючерси на акцii одержали значно менший розвиток у свiтi. Усього у свiтi в 2003 роцi обсяги торгiв склали близько 96 млн. контрактiв, що обумовлюiться декiлькома факторами.
По-перше, у США фтАШючерси на акцii забороненi, що, можливо, i зiграло важливу роль в нерозвиненостi цього iнструменту. Бiльш того, хеджування високо диверсифiкованих портфелiв за допомогою фтАЩючерсiв несе в собi високi операцiйнi витрати. Однак, тому що фтАШючерс як фiнансовий iнструмент, i бiльш простим у порiвняннi з опцiоном, це стало однiiю з причин його поширення в краiнах, що розвиваються, i краiнах з перехiдною економiкою. Так, фтАШючерсами на акцii торгують i Росiя, i Польща, i Угорщина. Деривативи на фондовi iндекси були найпопулярнiшими похiдними iнструментами в 2003 роцi, випереджаючи навiть фтАШючерси на казначейськi борговi зобов'язання. Причина цiлком зрозумiла, адже нестабiльнiсть на фондових ринках свiту змусила бiльшiсть хеджерiв захеджувати ризики цiнових коливань. Для спекулянтiв ця ситуацiя ще бiльш приваблива, тому що загальна невпевненiсть на ринку створюi передумови для активноi гри i спекуляцiй. Таким чином, ранiше невiдома Корейська фондова бiржа з фондовим iндексом KOSPI 200 змогла стати лiдером за обсягом торгiв у свiтi, а опцiони на iндекси в Азii стали абсолютними рекордсменами за обсягами торгiв серед усiх iнструментiв усiх регiонiв свiту.
Похiднi iнструменти на процентнi ставки (хоча процентнi ставки i бiльш загальним поняттям, яке включаi процентнi ставки на урядовi i неурядовi борговi зобов'язання) теж торгуються з високими обсягами. У 2003 роцi обсяг торгiв фтАШючерсами на процентнi ставки склав 1,5 млрд. контрактiв, що i четвертим показником пiсля опцiонiв на акцii й iндекси i фтАЩючерсiв на казначейськi зобов'язання. Що ж стосуiться загального аналiзу iнструментiв, на основi яких створенi i торгуються похiднi iнструменти, то тут простежуiться наступна тенденцiя. З 35% i 27% лiдирують обсяги торгiв деривативами на акцii i фондовi iндекси. Обсяг торгiв строковими контрактами по боргових зобов'язаннях майже дорiвнюi попереднiм двом групам (28%), але окремо казначейськi зобов'язання i процентнi ставки в два рази менше i займають 15% i 13% усього свiтового ринку деривативiв у 2001 роцi вiдповiдно. Що ж стосуiться таких тАЬiсторичнихтАЭ видiв похiдних iнструментiв, як сiльськогосподарськi товари, метали, паливо й енергетика, валюта, що iснують значно довше, нiж деривативи на акцii i фондовi iндекси, то поряд iз загальним зростанням активностi на строкових ринках свiту, iхня частка знижуiться й очiкуiться, що така тенденцiя не змiниться в майбутньому. Такi ринки стали менш спекулятивними, i бiльше використовуються хеджерами для страхування своiх ризикiв, повтАЩязаних з даними групами товарiв.
Ще одна причина - це невисокi темпи зростання сировинних i сiльськогосподарських галузей i стабiльнiсть складу суб'iктiв, що дiють на товарних ринках. РЖз зростанням мiжнародноi мобiльностi капiталу i конкуренцii за його залучення посилилась нестабiльнiсть фiнансовоi сфери i ймовiрнiсть криз, що вимагаi посилення наднацiонального контролю за фiнансовими ринками i транскордонним рухом капiталу. З цiiю метою в 1999р. було створено мiжнародний орган - Форум фiнансовоi стабiлiзацii (ФФС) , який включаi представникiв як мiжнародних фiнансових органiзацiй (МВФ, Свiтовий банк, БМР, та iн), так i державних фiнансових органiв 11 розвинених краiн. Власне декiлька мiжнародних фiнансових криз 1990-х звернули увагу на крихкiсть нового глобального фiнансового ринку - через вiдсутнiсть бартАЩiрiв величезний обсяг фiнансових ресурсiв, що перебували пiд приватним контролем, i швидкiсть, з якою цi кошти можуть бути перерахованi, при вiдсутностi ефективного контролю, значно збiльшили нестiйкiсть ринку.
Робоча група ФФС розробляi норми з руху короткострокового капiталу, дiяльностi хеджфондiв, заходiв iз збiльшення прозоростi офшорних зон. Щоправда, найбiльш успiшно розробка правових норм регулювання транскордонного руху капiталу ведеться на регiональному рiвнi. Першiсть у цьому належить РДвропейському Союзу завдяки гармонiзацii податкового законодавства його членами. Цим самим шляхом йдуть i краiни, якi 1 травня 2004 вступили в РДС.
Отже, в структурi глобальних ринкiв завданням мiжнародних фiнансових вiдносин i, по сутi, забезпечення мiжнародноi фiнансовоi стабiльностi, яка маi два фундаментальних аспекти - запобiгання кризi (уникнення так званоi тАЬсистемноiтАЭ кризи, коли банкрутства мають мiсце на певнiй територii, секторi i розповсюджуються на мiжнароднi фiнансовi ринки, наражаючи iх небезпеку, як процес iнфiкування (зараження) /чи ефект тАЬдомiнотАЭ) i вихiд з кризи (як фiнансовi i юридичнi аспекти).
Швидкий розвиток технологiй збору, обробки i розповсюдження iнформацii поряд iз вiдкриттям внутрiшнiх фiнансових ринкiв, лiбералiзацiiю операцiй по рахунках руху капiталу i зростанням приватних пенсiйних заощаджень стимулювали фiнансовi нововведення i привели до появи трильйонiв i трильйонiв доларiв мiжнародного мобiльного капiталу. А консолiдацiя глобальноi банкiвськоi галузi i конкуренцiя з боку небанкiвських фiнансових установ (включаючи хеджинговi i взаiмнi фонди) залучають нових гравцiв на мiжнародну фiнансову арену. Цi тенденцii посилились у 1990-тi роки i спричинили розширення можливостей для iнвестування заощаджень i зближення дiапазону джерел позичкового капiталу. Ймовiрно, що такi самi тенденцii збережуться i у ХХРЖ столiттi. Як би далеко не просунулась iнтеграцiя ринкiв капiталiв, однак вона все ще не охоплюi всiх ринкiв. Все бiльший вплив на мiграцiю капiталу в свiтi спричиняють злиття i поглинання корпорацiй, мiнливий iнвестицiйний клiмат у краiнах, лiбералiзацiя нормативних актiв на користь залучення iноземного капiталу. У сферi мiжнародних фiнансових вiдносин зросла хаотичнiсть, непередбачуванiсть мiжнародних потокiв капiталiв, вкрай загострилися вiдносини боржникiв i кредиторiв, значно посилилась нестiйкiсть основних ринкiв капiталу. Про небезпеку глобальноi фiнансовоi нестабiльностi зазначалося ще на початку 1990-х у доповiдi про розвиток людини де зазначалося: тАЬГлобалiзацiя стала однiiю iз найдраматичнiших подiй останнiх рокiв. Бiльше трильйона доларiв бродить по свiту цiлодобово у невтомних пошуках максимального прибутку. Цей потiк капiталу не лише вiдкриваi безпрецедентнi можливостi для отримання прибутку (чи втрат). Вiн вiдкрив свiт для операцiй на глобальному фiнансовому ринку, який залишаi лише обмежену автономiю навiть наймогутнiшим краiнам у вiдношеннi вiдсоткових ставок, обмiнних валютних курсiв чи iншоi фiнансовоi полiтикитАЭ. Тому для краiн актуальною на сьогоднi i економiчна полiтика чiткого i послiдовного проведення фiнансових реформ, яка одночасно забезпечувала б стабiльнiсть у краiнах, що розвиваються i вигоди вiд iнтеграцii у свiтовi ринки капiталу. РЖснуi чотири ключових компоненти такого пiдходу для отримання вигод вiд внутрiшньоi фiнансовоi лiбералiзацii краiни, що розвиваються повиннi змiцнити банкiвське регулювання i, по можливостi, створити взаiмодоповнюючi i чiтко регульованi ринки цiнних паперiв.
Ринки схiдноiвропейських краiн, колишнього Радянського Союзу, iнших краiн з централiзовано-плановою економiкою, краiн, що розвиваються (Less developed countries - LDC) все ще в значнiй мiрi роздiленi, однак можна сподiватися, що незадовго становище покращиться. За останнi десять рокiв кiлькiсть краiн, що змiнили своi законодавства в напрямку лiбералiзацii, суттiво зросла. Окрiм того кiлькiсть положень, якi помтАЩякшують регламентацiю ввозу капiталу, значно переважаi кiлькiсть положень, якi стримують приплив iноземного капiталу.
Одночасно зi змiцненням банкiвського регулювання повиннi бути вжитi заходи полiтики щодо скорочення попиту на короткостроковi iноземнi запозичення i коливання iх обсягiв; − слiд розглянути можливостi посилення мiжнародного спiвробiтництва у розробцi i проведеннi податково-бюджетноi, грошово-кредитноi i валютноi полiтики; довгостроковi iноземнi iнвестицii повиннi стимулюватися полiтикою забезпечення здорового економiчного середовища - включаючи iнвестицii в людський капiтал, створення умов для роботи внутрiшнiх ринкiв без непотрiбних диспропорцiй, прихильнiсть до сильного режиму дотримання прав i виконання зобовтАЩязань iнвесторiв - а не пропозицiями субсидiй чи iнших стимулiв. Стихiйнi процеси глобалiзацii не перетворюють свiтову економiку в iнтегральне цiле, а навпаки посилюють ii диспропорцii. Збiльшуiться контраст мiж високорозвинутим центром, в якому проживаi менше 1/6 населення i периферiiю, у якiй концентруiться основна маса населення всiii планети. При скороченнi вiдносних розривiв у рiвнях розвитку свiтового економiчного авангарду i артАЩiргарду абсолютний розрив в обсягах iх виробництва на душу населення вiдчутно зрiс. Так, перевага розвинених краiн над краiнами, що розвиваються з ВВП на душу населення бiльше 10 тис. дол. збiльшилось з 4,4 тис. дол. у 1951 р. до 6,5 тис. дол. у 1980 р. i досягло 9,3 тис. дол. у 2000 р., а до 2015 р. такий розрив прогнозно складе - 30,1 тис. дол. (в цiнах i за паритетом купiвельноi спроможностi 1995 р). Над наступною (за часткою виробництва, що припадаi на душу населення) групою краiн (5001 - 10000 тис. дол.) вона збiльшилась з 3,8 до 10,5 i 17,9 тис. дол., вiдповiдно. Отже, чим нижче мiсце краiни у свiтовому економiчному рейтингу (табелi про ранги), тим бiльше збiльшилось iх вiдставання вiд iндустрiально розвинених краiн за абсолютними розмiрами ВВП на душу населення На вiдмiну вiд iндустрiально розвинених держав, якi представляють Центр - системотворне ядро свiтовоi економiки, де створюються передовi технiчнi, технологiчнi, органiзацiйно-управлiнськi, економiчнi та соцiальнi стандарти, на основi котрих формуються правила гри i загальний свiтогосподарський порядок, краiни, що розвиваються, залишились на Периферii i перебувають на траiкторii тАЬдоганяючоготАЭ розвитку.
Виходячи з аналiзу тенденцiй економiчного розвитку високорозвинених краiн та краiн, що розвиваються випливаi, що у найближчiй перспективi, як i в останнi десятилiття, мiж цими категорiями краiн поступово скорочуватиметься вiдносний розрив у ВВП на душу населення. В абсолютному ж виразi цей розрив ще бiльше зросте. Винятком можуть бути хiба, що краiни найбiльш розвиненоi групи, якi в бiльшостi уже сьогоднi за багатьма параметрами впритул наблизились до розвинених (мова йде здебiльшого про так званi пороговi краiни). Ще, що найменше 10 - 15 з них опустяться нижче сьогоднiшнього рiвня. Така тенденцiя може бути змiнена у бiльш тривалiй перспективi лише у випадку суттiвого збiльшення уваги до потреб бiдних краiн з боку свiтовоi громадськостi, що i одним iз основних питань у глобалiзованому свiтi.
Така ситуацiя в черговий раз пiдкреслюi суперечливiсть та недосконалiсть розвитку сучасного мiжнародного фiнансового середовища.
Серед них можна визначити таке явище, як економiчний тероризм. Економiчний тероризм - це суспiльно небезпечнi в нацiональному або мiжнародному масштабi дii, що призводять до порушень в нормальному функцiонуваннi мiжнародноi або нацiональноi економiчноi системи, економiчнiй дiяльностi окремих субтАЩiктiв економiчноi дiяльностi та економiчного життя громадян.
До економiчного тероризму також вiдносяться насильницькi дii, що спрямованi проти окремих громадян, установ i органiзацiй, краiн або груп краiн. На вiдмiну вiд тероризму звичайного, економiчний тероризм здiйснюiться, як правило, без здiйснення акцiй, що призводять до вибухiв, руйнувань, людських жертв тощо. Прояви економiчного тероризму можна розглядати на кiлькох рiвнях - мiжнародному, нацiональному, рiвнi громадян. На мiжнародному рiвнi метою економiчного тероризму i змiни в iснуючiй розстановцi економiчних i полiтичних сил. Економiчний тероризм може мати на метi зниження показникiв регiональних фондових iндексiв, зниження курсу акцiй тих чи iнших компанiй, зниження курсу колективноi валюти (наприклад iвро) тощо. В такому випадку дii економiчного тероризму прямо повтАЩязанi з процесами фiнансовоi глобалiзацii, причому саме в планi посилення негативних ii проявiв. В якостi однiii з цiлей економiчного тероризму на мiжнародному рiвнi виступаi змiна впливу традицiйних центрiв економiчноi могутностi (США, Захiдноi РДвропи, Японii). Одним iз можливих проявiв економiчного тероризму на мiжнародному рiвнi i штучнi стрибки цiн на золото, нафту, окремi метали тощо. На досягнення цiлей економiчного тероризму в мiжнародному масштабi впливаi розвтАЩязання вiйськових конфлiктiв, полiтичнi потрясiння, дii тероризму звичайного. На нацiональному рiвнi економiчний тероризм маi на метi пiдрив економiчноi системи конкретноi краiни та змiни ii мiсця в свiтi за економiчними показниками. Такий рiзновид економiчного тероризму часто знаходиться у взаiмозвтАЩязку з цiлями та завданнями, що ставить перед собою мiжнародний рiвень економiчного тероризму. Найчастiше, дii нацiонального рiвня економiчного тероризму вiдбуваються паралельно з проявами звичайного тероризму, а також полiтичних чинникiв внутрiшнього та зовнiшнього змiсту. Прояви економiчного тероризму на нацiональному рiвнi можуть вiдбуватися шляхом пiдриву економiчноi безпеки краiни, створення умов для зовнiшньоi економiчноi залежностi, розвалу фiнансово-кредитноi системи краiни, виснаження природних запасiв та руйнування нацiонального економiчного потенцiалу. Загальнi схеми мiжнародного рiвня економiчного тероризму також придатнi для використання на нацiональному рiвнi.
На рiвнi окремих громадян економiчний тероризм призваний створити умови для повноi економiчноi залежностi громадян вiд iнших субтАЩiктiв (iнших громадян, установ i органiзацiй, держави тощо). В цьому напрямку економiчний тероризм створюi умови для вiдсутностi будь-якоi економiчноi самостiйностi громадян, що, в свою чергу призводить до втрати самостiйностi полiтичноi. До економiчного тероризму на рiвнi громадян вiдноситься позбавлення громадян майна, грошових заощаджень, внескiв в установах банку, грошей, що знаходяться в цiнних паперах тощо. Економiчний тероризм проти громадян призводить до стану зневiри в можливостi держави, повного економiчного занепаду та маi полiтичнi наслiдки. Як правило, наведений рiвень економiчного тероризму використовуiться поруч з нацiональним та мiжнародним рiвнями. З точки зору фiнансовоi глобалiзацii, одним iз специфiчних проявiв економiчного тероризму i подii 11 вересня 2001 року в США. Саме тодi масштабнi прояви тероризму звичайного (руйнацiя Всесвiтнього торговельного центру в Нью-Йорку та частково будiвлi Пентагону в Вашингтонi з використанням лiтакiв цивiльноi авiацii) призвели до досягнення цiлей економiчного тероризму. Внаслiдок терористичних дiй з використанням цивiльноi авiацii та руйнування символiв могутностi США, виникла ситуацiя, яка вплинула на фондовий ринок, а також зачепила сфери страхування, авiаперевезення, лiтакобудування тощо. На початку листопада 2001 року iндекс Dow Jones Industrial Average упав на 14,2%, досягши оцiнки в 8235,81 пункту - мiнiмального рiвня з часiв фiнансовоi кризи в серпнi 1997 року iндекс Standard & PoorтАЩs 500 уперше з 13 жовтня 1998 року закрився нижче оцiнки в 1000 пунктiв - на рiвнi 965,8 пункту. РЖндекс компанiй високотехнологiчного сектора NASDAQ Composite досяг мiнiмального рiвня з 8 жовтня 1998 року - 1423,18 пункту. Один за одним зтАЩявлялися повiдомлення компанiй про зниження прогнозних показникiв прибутку i масових звiльнень спiвробiтникiв, загальне число яких на наприкiнцi жовтня 2001 року досягло 60 тис. Ринкова капiталiзацiя компанiй у США знизилася бiльше нiж на 1,2 трлн. дол. Значно впали в цiнi акцii авiа - i технологiчних компанiй. За авiакомпанiями подешевiли цiннi папери туристичних фiрм. Нова оцiнка сумарних страхових виплат у 73 млрд. дол. викликала падiння цiн на акцii страхових компанiй. Продовжували падати котирування акцiй виробника лiтакiв Boeing Co., що заявив про намiр звiльнити 30 тис. чоловiк i скоротити постачання авiацiйноi технiки. Знизилася вартiсть таких великих технологiчних фiрм, як Microsoft Corp., Cisco Systems Inc. i Intel Corp. Лише золотодобувнi компанii i компанii медичного сектора продемонстрували значний рiст.
На початку листопада 2001 року продовжилося падiння котирувань акцiй i iвропейських компанiй. Фондовi iндекси Великобританii, Нiмеччини, РЖталii, Швейцарii й РЖспанii вже досягли 4-лiтнього мiнiмуму. Сумарна капiталiзацiя компанiй iндексу Dow Jones Stoxx 50, у розрахунок якого входять найбiльшi компанii зони iвро, знизилася на 470 млрд. iвро. За рахунок загальноглобалiзацiйних важелiв, а також важелiв фiнансовоi глобалiзацii, були охопленi негативним впливом не лише безпосередньо США, а й iншi регiони свiту, в першу чергу краiни, якi вiдкритi для мiжнародного руху товарiв та капiталу.
Тобто, в кiнцi ХХ на початку ХХРЖ ст. значно зросла мобiльнiсть капiталу та регiональна диференцiацiя його потокiв, якi повтАЩязанi з проблемою лiбералiзацii у фiнансовому регулюваннi; чiтко окреслився його спекулятивний характер; активiзувалися реверснi тенденцii та волатильнiсть свiтових фiнансових ринкiв, що зумовлюють (провокують) глобальну фiнансову нестабiльнiсть.
Узагальнюючи вплив фiнансовоi глобалiзацii на свiтовий економiчний розвиток, доцiльно видiлити i перспективи украiнськоi економiки у звтАЩязку з фiнансовою глобалiзацiiю. Що стосуiться впливу цивiлiзацiйних аспектiв фiнансовоi глобалiзацii на розвиток економiчноi ситуацii в Украiнi, то в силу специфiки економiчного розвитку з часiв набуття незалежностi, державi дуже далеко до лiдерства навiть серед краiн Центральноi та Схiдноi РДвропи. На сьогоднi можна говорити про слабкий рiвень iнтегрованостi Украiни до мiжнародних економiчних вiдносин. Прикладом ролi i мiсця Украiни в мiжнародних економiчних вiдносинах можуть служити рейтинги провiдних корпорацiй свiту, що будуються за ознаками ринковоi капiталiзацii. Традицiйний рейтинг 500 наймогутнiших корпорацiй свiту (за показником ринковоi капiталiзацii) газети Financial Times нiколи не включав украiнських пiдприiмств, причому украiнськi пiдприiмства навiть не потрапляли до 100 провiдних компанiй Схiдноi РДвропи. Нерозвиненiсть показника ринковоi капiталiзацii в Украiнi не дозволяi створити загальнонацiональний iндекс фондового ринку та використовувати такий iндекс для порiвняння з iншими краiнами. Низькi показники розвитку фiнансового ринку в Украiнi пiдтверджуються порiвнянням з iншими краiнами Центральноi та Схiдноi РДвропи. В наявностi також традицiйнi труднощi з залученням в Украiну iноземних iнвестицiй. Навiть не зважаючи на наслiдок наведених подiй, сфера залучення iноземних iнвестицiй i вкрай вразливою сферою в Украiнi. РЖснуючий стан процесу залучення iноземного капiталу в економiку Украiни не дозволяi стверджувати про ефективнiсть його надходження. Оцiнюючи ситуацiю в сферi залучення iноземного капiталу, слiд зазначити, що загальна маса iноземних iнвестицiй в Украiнi, що була нагромаджена протягом рокiв незалежностi, i мiзерною.
З урахуванням зазначених та iнших факторiв, якi пiдтверджують неучасть Украiни у свiтових фiнансових процесах, одним iз задекларованих напрямiв стратегii економiчного розвитку Украiни i iнтеграцiя у свiтовий фiнансовий простiр, який включаi такi основнi групи потокiв капiталiв: грошовi та фiнансовi потоки, якi повтАЩязанi з рухом товарiв та послуг (iмпортно-експортнi угоди), а також витрати, що повтАЩязанi з туризмом; - прямi iноземнi iнвестицii, якi передбачають не тiльки трансферти фiнансового капiталу, але й трансферт фiзичного, людського та технологiчного капiталу; - портфельнi iнвестицii та рiзнi типи угод на ринках цiнних паперiв (включаючи спекулятивнi операцii). Взаiмодiя нашоi краiни з iншими краiнами свiту маi вiдбуватися у всiх сегментах мiжнародних фiнансових вiдносин. Для цього доцiльно здiйснити ряд заходiв, зокрема такi: - вступ до мiжнародних органiзацiй (зокрема, вступ до Свiтовоi органiзацii торгiвлi - СОТ), - позицiонування Украiни на свiтових фiнансових ринках i взаiмодiя з зарубiжними фiнансовими iнститутами для залучення iнвестицiйних i кредитних ресурсiв. При цьому в якостi позичальника виступаi держава та iншi субтАЩiкти економiки: корпорацii, комерцiйнi банки, фiнансовi iнститути, органи мiсцевоi влади; - запровадження новоi стратегii вiдносин з МФО та iн. Слiд наголосити на тих реалiях сучасного свiтового розвитку, з урахуванням яких маi вiдбуватися практична реалiзацiя зазначених завдань.
На сьогоднi, курс, спрямований на форсований вступ у СОТ не маi альтернатив. Але, крiм позитивних вигод вiд членства у цiй органiзацii, необхiдно врахувати i певнi проблеми, з якими стикаються нерозвиненi краiни при цьому. Зокрема, вченими i практиками економiстами доведено, що дотримання правил вiльноi торгiвлi благотворно дii лише на економiки краiн, що мають приблизно однаковий рiвень розвитку. Участь у СОТ маi рiзнi наслiдки для розвинутих i краiн, що розвиваються. Експорт краiн, що розвиваються, маi переважно сировинну спрямованiсть, у той час як iмпортують вони в основному високотехнологiчнi товари з бiльш розвинутих краiн. Зняття митних бар'iрiв стимулюi розвиток товарообiгу, однак збiльшення товарообiгу лише збiльшуi розрив в розвитку економiк, що розвиваються, i промислово розвинутих краiн. Отже, вступ Украiни до СОТ маi здiйснюватися для вирiшення наступних завдань: по-перше - вступати у СОТ, щоб колективно лобiювати поступки з боку багатих краiн; по-друге - iнтегруватися в ту регiональну зону вiльноi торгiвлi, що найбiльшою мiрою вiдповiдаi задачам розвитку внутрiшнього ринку.
РЖнтеграцiя Украiни у свiтовий фiнансовий простiр можлива i за рахунок розвитку мiжнародних кредитних вiдносин. Мова зокрема йде про активiзацiю запозичень субтАЩiктiв вiтчизняноi економiки на зовнiшнiх ринках. При цьому корпорацii, комерцiйнi банки та органи мiсцевоi влади зможуть позицiонувати себе в якостi позичальникiв. А для комерцiйних банкiв розшириться спектр дiяльностi i послуг, що надаються, оскiльки вони зможуть виступати не тiльки як емiтенти кредитних iнструментiв, а й як iх андеррайтери у випадку спiвпрацi банкiв з органами мiсцевоi влади i виконаннi банками ролi лiд-менеджерiв мунiципальних облiгацiйних позик. Але перспективи успiшного розвитку цього напрямку iнтеграцii, в свою чергу потребуi вирiшення для Украiни ряду питань, i в тому числi питання отримання рейтингiв iнвестицiйного класу. Вiдомо, що чим вищий рейтинг маi краiна та ii субтАЩiкти, тим нижча вартiсть отримання для них позичкових ресурсiв на зовнiшнiх ринках. По-перше, це i актуальними для Украiни в умовах високих процентних ставок на внутрiшньому ринку краiни. По-друге, в умовах реальноi конкуренцii вiтчизняних фiнансових iнститутiв iз зарубiжними можна буде сподiватися i на зниження вартостi запозичень на внутрiшньому ринку. Тобто мова йде про iнвестицiйний рейтинг, як засiб стимулювання руху капiталу.
РЖсторiя глобалiзацiйних процесiв свiдчить про те, що пiонерами при освоiннi iнвестицiйного ринку тiii
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry