Вступ Украiни до СОТ: переваги та недолiки

Змiст

Вступ

1. Загальнi поняття та iсторiя Свiтовоi органiзацii торгiвлi

2. Переваги вiд членства у СОТ

3. Можливi наслiдки пiсля вступу Украiни до СОТ

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Вступ Украiни до СОТ тАФ це складне завдання, до вирiшення якого урядовцi та бiзнес-спiльнота мають пiдходити дуже виважено. На цьому шляху виникаi багато важливих питань про мiсце Украiни в свiтовiй економiцi, потенцiйнi переваги та недолiки членства або не членства у СОТ, макроекономiчнi та галузевi наслiдки в обох сценарiях.

В Украiнi вже введено в дiю значну кiлькiсть нових законiв, якi наближають краiну до вiдповiдностi нормам СОТ. Проте для того, щоб завершити переговори про вступ, Украiнi, перш за все, слiд зосередитися на остаточному впровадженнi законодавчих реформ. Мобiлiзацiя полiтичних сил, що стоять за цими законодавчими реформами, мiцнiша внутрiшня пiдтримка тАФ ось найважливiшi компоненти успiшного завершення переговорiв про вступ до СОТ.

Мета цiii роботи тАФ сформувати оцiнку переваг та наслiдкiв членства Украiни у СОТ. З певних причин процес вступу до СОТ досi був i, певно, й надалi залишатиметься повiльним, складним та важким для усiх краiн. Кандидатам на членство у СОТ часто доводиться йти на суттiвi реформи, щоб привести державнi iнституцii та законодавство у вiдповiднiсть з принципами i нормами СОТ.

Як видно з досвiду багатьох краiн, вступ до СОТ може стати впливовим важелем для просування ринковоi економiки, важливих регуляторних, iнституцiональних та економiчних реформ, зростання та зайнятостi.

Водночас iснуi загальне розумiння того, що процес вступу занадто громiздкий та обтяжливий для краiн-кандидатiв. Це сформувало наступнi уявлення щодо процесу вступу:

тАв процес вступу до СОТ тАФ дорогий та складний;

тАв процес вступу до СОТ займаi все бiльше часу;

тАв вступ до СОТ зараз передбачаi взяття зобовтАЩязань, якi виходять за рамки угод Генеральноi Угоди з Торгiвлi та Тарифiв / СОТ;

тАв цiна вступу до СОТ постiйно зростаi;

тАв процес прийому до СОТ майже не враховуi специфiки краiн кандидатiв.

Все ж найголовнiше питання не в тому, зростаi цiна вступу до СОТ чи нi, а в тому, чи варто ii платити з огляду на потенцiйний вплив членства на розвиток. Членство у СОТ дiйсно передбачаi певнi витрати на фiнансове та економiчне врегулювання. Однак досвiд краiн, якi вступили до СОТ ранiше, свiдчить, що вигода в кiлька разiв перевищуi витрати.

Довгостроковi економiчнi переваги членства у СОТ, зокрема, для зайнятостi, зростання та процвiтання можуть бути дуже великими.

Питання членства слiд розглядати в контекстi процесу мiжнародноi регiональноi iнтеграцii, що триваi. Украiна не може процвiтати iзольовано вiд всього свiту. Тi процеси, якi вiдбуваються зараз та триватимуть у майбутньому як в найближчому до Украiни середовищi (РДС та Росiя), так i в глобальному масштабi (особливо в Азii, Пiвнiчнiй та Пiвденнiй Америцi) вочевидь впливатимуть на привабливiсть будь-яких варiантiв вибору.

Зрозумiло, що вступ до СОТ посилить конкурентне навантаження на деякi сектори украiнськоi економiки. РЖноземнi iнституцii можуть принестипрямi iнвестицii, передовi навички управлiння та дiлову практику. Якщо iнституцii Украiни виявляться спроможними до реформування та оволодiння сучасними способами ведення бiзнесу, розроблення нових продуктiв та послуг, покращення якостi та зниження оперативних витрат, вони зможуть змагатися зi своiми iноземними конкурентами. Тому новий формат, який зтАЩявиться пiсля вступу до СОТ, стане корисним для розвитку украiнських компанiй, дозволить iм постачати споживачам бiльш ефективнi та зручнi товари та послуги, вiд чого виграi украiнська економiка в цiлому.

1. Загальнi поняття та iсторiя Свiтовоi органiзацii торгiвлi

Свiтова органiзацiя торгiвлi (СОТ) i мiжнародною мiжурядовою органiзацiiю, заснованою в 1994 р. згiдно з угодою, укладеною в м. Марракеш (Марокко) пiд час Уругвайського раунду багатостороннiх торговельних переговорiв пiд егiдою Генеральноi угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ). i налiчуi у своiму складi 149 краiн на долю яких припадаi бiльше 95% свiтовоi торгiвлi товарами та послугами. Вiдповiдно до угоди, краiнами-засновницями СОТ стали всi сторони-учасницi ГАТТ. СОТ покликана регулювати торговельно-полiтичнi вiдносини учасникiв Органiзацii на основi пакета угод Уругвайського раунду багатостороннiх торговельних переговорiв (1986 тАФ 1994 рр.). Цi документи i правовим базисом сучасноi мiжнародноi торгiвлi.

Членство у СОТ розглядаiться як системний фактор розвитку нацiональноi економiки, лiбералiзацii зовнiшньоi торгiвлi, створення передбачуваного середовища для залучення iноземних iнвестицiй, що вiдповiдаi нацiональним iнтересам Украiни.

Вступ Украiни до Свiтовоi органiзацii торгiвлi (СОТ) i необхiдним практичним кроком на шляху до iвропейськоi iнтеграцii, отже, одним з головних прiоритетiв економiчноi полiтики та одним з головних завдань уряду Украiни.

Угода про заснування СОТ передбачаi створення постiйно дiючого форуму краiн-членiв для врегулювання проблем, якi впливають на iх багатостороннi торговельнi вiдносини, i контролю за реалiзацiiю угод i домовленостей Уругвайського раунду. Усi краiни тАФ члени СОТ беруть зобовтАЩязання щодо виконання основних угод i юридичних документiв, обтАЩiднаних термiном тАЬбагатостороннi торговельнi угодитАЭ (БТУ).

Найважливiшими функцiями СОТ i:

тАв контроль за виконанням угод i домовленостей пакета документiв Уругвайського раунду;

тАв проведення багатостороннiх торговельних переговорiв i консультацiй мiж зацiкавленими краiнами-членами;

тАв урегулювання торговельних суперечок;

тАв огляд нацiональноi торговельноi полiтики краiн-членiв;

тАв технiчне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосуються компетенцii СОТ;

тАв спiвробiтництво з мiжнародними спецiалiзованими органiзацiями.

Процедура приiднання до Свiтовоi органiзацii торгiвлi булла вироблена впродовж пiвстолiтнього iснування ГАТТ/СОТ. Вона багатопланова i складаiться з кiлькох етапiв. Як показуi досвiд 12 краiн здобувачiв, цей процес у середньому триваi 5-7 рокiв. Нагадаiмо, що Украiна подала заявку на вступ до СОТ у 1993 роцi, отже процес приiднання до СОТ затягнувся для нашоi краiни бiльш нiж на десять рокiв. На першому етапi в межах спецiальних Робочих груп на багатосторонньому рiвнi вiдбуваiться детальний розгляд економiчного механiзму й торговельно_полiтичного режиму краiни, що приiднуiться, на предмет вiдповiдностi нормам i правилам СОТ. Пiсля цього розпочинаються консультацii й переговори стосовно умов членства краiни_здобувача в цiй органiзацii. Консультацii й переговори, як правило, вiдбуваються на двосторонньому рiвнi з усiма зацiкавленими краiнами тАУ членами Робочих груп.

2. Переваги вiд членства у СОТ

Мiжнародний досвiд свiдчить, що краiни тАФ члени СОТ отримують значнi переваги. Найсуттiвiшими перевагами вступу Украiни до СОТ i такi:

тАв збiльшення iноземних iнвестицiй в економiку Украiни. Досвiд краiн Центральноi та Схiдноi РДвропи свiдчить, що пiсля вступу до СОТ обсяги прямих iноземних iнвестицiй в цих краiнах зростають. Найяскравiшим прикладом i Болгарiя, де iнвестицii в перший же рiк пiсля вступу до СОТ зросли в 3,7 рази, а в 1999 тАФ 2000 рр. тАФ ще в 1,5 раза. У Словенii наступного року пiсля вступу до СОТ iнвестицii зросли майже вдвiчi, а згодом стабiлiзувалися;

тАв зменшення тарифних i нетарифних обмежень доступу украiнських товарiв практично на всi найважливiшi товарнi ринки розвинутих краiн свiту i, вiдповiдно, збiльшення валютних надходжень вiд експорту вiтчизняноi продукцii;

тАв одержання украiнськими товарами режиму найбiльшого сприяння, а також нацiонального режиму щодо внутрiшнього оподаткування та регулювання у торговельному просторi всiх краiн тАФ членiв СОТ, тобто одночасне покращання умов торгiвлi з багатьма краiнами свiту;

тАв можливiсть захисту iнтересiв украiнських виробникiв згiдно з процедурою розгляду торгових спорiв СОТ.

До полiтико-економiчних переваг слiд вiднести такi:

тАв членство Украiни в СОТ i необхiдною передумовою започаткування переговорiв про створення зони вiльноi торгiвлi та забезпечення поступовоi iнтеграцii Украiни до РДвропейського Союзу;

тАв вступ до СОТ дасть змогу уникнути торговельно-економiчноi iзоляцii Украiни вiд краiн Захiдноi та Центральноi РДвропи, Схiдноi РДвропи та Балтii, багато з яких вже сьогоднi i асоцiйованими членами РДС;

тАв Украiна отримаi можливiсть виставити своi умови стосовно Росii перед ii вступом до СОТ i намагатиметься виторгувати торговi преференцii (наприклад, по транзиту газу через Росiю i доступу на ii ринок наших товарiв);

тАв членство в СОТ дасть можливiсть уникнути витiснення украiнськоi продукцii з ринку РДС аналогiчною продукцiiю краiн Центральноi та Схiдноi РДвропи;

тАв приiднання до СОТ приведе до збiльшення надходжень до державного бюджету, яке вiдбудеться за рахунок скасування податкових i митних пiльг, збiльшення бази для справляння митних платежiв, зростання обсягiв виробництва й активiзацii торговельного обороту;

тАв додатковим стимулом вступу до СОТ для Украiни i розширення РДвропейського Союзу, яке вiдбулося у 2004 та 2006 рр. Украiна маi можливiсть претендувати на iнвестицii транснацiональних компанiй, якi зараз працюють у краiнах Центральноi РДвропи. Щоб бути привабливим кандидатом на залучення iнвестицiй цих компанiй, Украiна маi якнайшвидше завершити вступ до СОТ.

Головною перевагою, яку отримають украiнськi пiдприiмцi внаслiдок вступу Украiни до СОТ, стане створення прозорого та передбачуваного бiзнесового середовища в Украiнi. Пiсля набуття Украiною членства у СОТ краiни тАУ торговельнi партнери зобовтАЩязанi будуть знизити iмпортнi тарифи та iншi нетарифнi торговельнi бартАЩiри щодо украiнськоi продукцii.

Зменшення рiвня ввiзних мит практично на всi види продукцii, яка iмпортуiться до Украiни, позитивно вплине на конкурентоспроможнiсть пiдприiмств, що використовують iмпортнi комплектуючi. Пiдприiмства громадського харчування отримають кращi можливостi вибору продуктiв та напоiв. Також це дасть змогу збiльшити асортимент продукцii на ринку Украiни, вiд чого найбiльше виграють споживачi.

Важливим для украiнського бiзнесу стане спрощення митних процедур i збiльшення iх прозоростi та контрольованостi. На сьогоднi майже всi торговельнi партнери Украiни визнають, що процедури митного оформлення при iмпортi i одними з основних нетарифних бартАЩiрiв у торгiвлi.

Лiбералiзацiя ринку фiнансових i банкiвських послуг сприятиме здешевленню кредитних ресурсiв для пiдприiмств Украiни. Нинi це одна з головних проблем пiдприiмств Украiни. Багато з них вiдчувають необхiднiсть певних, iнодi значних змiн у своiй дiяльностi, але не мають можливостi залучити кошти на вигiдних для себе умовах.

У цiлому кожне пiдприiмство i одночасно виробником товарiв або послуг i споживачем певних товарiв та/або послуг. Як споживач пiдприiмство виграi вiд збiльшення асортименту товарiв i послуг на ринку, пiдвищення конкуренцii сприятиме зниженню цiн та пiдвищенню рiвня сервiсу. Така ситуацiя створить рiвнi можливостi для всiх субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi, що сприятиме розвитку найефективнiших пiдприiмств. Це, у свою чергу, позитивно вплине на оздоровлення та пiдвищення конкурентоспроможностi украiнськоi економiки, створить сприятливий iнвестицiйний клiмат в Украiнi.

Дешевий iмпорт, якого побоюються украiнськi пiдприiмства, вже присутнiй на украiнському ринку. Багато iмпортних товарiв потрапляi на ринок шляхом контрабанди, i мито з них не стягуiться взагалi. РЖз вступом до СОТ вiдповiдальнiсть Украiни за боротьбу з тiньовим iмпортом зросте, оскiльки контрабанда загрожуватиме вже не тiльки украiнському ринку, а й ринкам зовнiшньоекономiчних партнерiв нашоi держави.

Приiднання до СОТ аж нiяк не означаi припинення державноi пiдтримки вiтчизняних виробникiв. Можливостi галузевих дотацiй з боку держави, про якi украiнська сторона домовляiться iз СОТ, навiть переважатимуть спроможнiсть бюджету держави.

3. Можливi наслiдки пiсля вступу Украiни до СОТ

В той же час, потрiбно вказати i негативнi наслiдки, якi викличе вступ до СОТ:

- використання Украiни розвиненими краiнами як ринку збуту своii продукцii;

- внаслiдок цiновоi конкуренцii, вимог мiжнародних стандартiв слiд очiкувати скорочення традицiйних ринкiв збуту для украiнського експорту;

- занепад неконкурентоспроможних галузей економiки, зокрема, сiльського господарства;

- iснують проблеми неузгодженостi украiнських нацiональних стандартiв якостi продукцii мiжнародним нормам;

- рiзко посилиться конкуренцiя зi сторони iмпорту, що призведе до розорення багатьох вiтчизнаних виробникiв (особливо малих), якi зорiiнтованi на внутрiшньому ринку, а також багатьох сiльгосппiдприiмств (особливо в галузi тваринництва);

- зменшення золотовалютних резервiв, пов'язане iз збiльшенням обсягiв iмпорту;

- перетворення Украiни на краiну з вузькою спецiалiзацiiю, що призведе до зростання iмпортозалежностi;

- дискримiнацiя нацiональних товаровиробникiв.

Економiчна полiтика Украiни щодо мiнiмiзацii негативних наслiдкiв приiднання до СОТ маi забезпечувати такi напрями:

ü модернiзацiю системи захисту внутрiшнього ринку вiдповiдно до вимог СОТ;

ü пiдтримку експортних виробництв та вдосконалення структури експорту;

ü структурну перебудову нацiональноi економiки та пiдвищення ii конкурентоспроможностi вiдповiдно до вимог мiжнародноi конкуренцii.

Вiд вступу Украiни до СОТ передусiм виграють експортноорiiнтованi галузi (перш за все металургiя та хiмiчна продукцiя), i значно погiршиться становище пiдприiмств, якi в основному зорiiнтованi на внутрiшнiй ринок (автомобiлебудування, електронна промисловiсть, сiльське господарство харчова, легка промисловiсть та iн.).

Як показав досвiд постсоцiалiстичних краiн тАФ членiв СОТ, найменш конкурентоспроможними на внутрiшньому ринку пiсля приiднання до СОТ виявляються виробники молока, яiць, мтАЩяса, овочiв i фруктiв. В Украiнi переважну частину цих видiв продукцii виробляють у господарствах населення.

Отже, товарнi особистi господарства пiсля вступу в СОТ будуть найбiльш вразливою групою серед сiльгосптоваровиробникiв. Вони навряд чи витримають змагання з бiльш дешевим iмпортом, а це означаi, що результатом приiднання може стати зростання безробiття в сiльськiй мiсцевостi. Найбiльше програють тi пiдприiмства, якi працюють завдяки численним пiльгам, що передбаченi чинним законодавством Украiни, але не вiдповiдають загальноприйнятiй мiжнароднiй практицi, зокрема положенням угод СОТ. Тяжкi часи настануть для тваринництва, яке зiштовхнеться з конкуренцiiю дешевого латиноамериканського мтАЩяса. Втiм аграрiiв чекаi ще одна напасть тАУ по вимогам СОТ, Украiна значно скоротить державну пiдтримку села, вiдмiнивши пiльги по ПДВ. А це iще автоматично Вл+20%В» до собiвартостi продукцii наших селян. Правда, Кабiнет Мiнiстрiв Украiни обiцяi компенсувати цi втрати прямими держдотацiями, але iх механiзм ще достатньо не вiдпрацьований, а вiдповiднi суми потрiбно вiдшукати в бюджетi.

Бiльшiсть негативних наслiдкiв проявить себе у короткотермiновiй перспективi тАФ перiодi, необхiдному будь-якiй краiнi для адаптацii роботи пiдприiмств у нових умовах лiбералiзованого ринку. Отриманi вiд вступу до СОТ переваги носитимуть системний довготермiновий характер.

Водночас бiльшiсть галузей промисловостi, якi на сьогоднi розвинутi в Украiнi, вже довели свою конкурентоспроможнiсть в умовах зростання глобалiзацiйних процесiв. Тому не слiд очiкувати, що вступ Украiни до СОТ справить на них шоковий вплив.

Досвiд iнших краiн колишнього СРСР свiдчить, що рiзкого збiльшення iмпорту до Украiни внаслiдок вступу до СОТ не вiдбудеться. Це, зокрема, повтАЩязано з особливостями внутрiшнього ринку Украiни, захищеного вiд iмпортних надходжень такими факторами, як суттiвi транспортнi витрати на доставку iмпортноi продукцii, недостатнiй розвиток iнфраструктури надходження та розподiлу значних обсягiв iмпортноi продукцii в регiонах, невисока купiвельна спроможнiсть населення. Дешевий iмпорт вже присутнiй на украiнському ринку, а дорогi iмпортнi товари поки не по кишенi бiльшостi украiнцiв.

В окремих галузях промисловостi можливе зменшення виробництва за рахунок певного зростання iмпорту вiдповiдноi продукцii. Проте цi втрати i тимчасовими i можуть бути компенсованi зменшенням витрат на виробництво продукцii за рахунок впровадження мiжнародних та iвропейських стандартiв i вiдмови вiд застосування подвiйних стандартiв для внутрiшнього ринку та експорту зi зменшенням, залежно вiд виду продукцii, на 3 тАФ 5% витрат на обовтАЩязкове пiдтвердження вiдповiдностi експортноi продукцii за рахунок переходу вiд подвiйноi сертифiкацii (у краiнi-експортерi та краiнi-iмпортерi) до взаiмного визнання результатiв оцiнки вiдповiдностi в результатi вступу Украiни до СОТ.

Негативнi наслiдки можна мiнiмiзувати завдяки тому, що процес зниження тарифiв на деякi товари украiнськоi економiки вiдбуватиметься поступово з урахуванням перехiдного перiоду, який становитиме вiд 3 до 8 рокiв. Крiм того, слiд мати на увазi, що у разi вступу до СОТ iншi краiни стануть значно доступнiшими для украiнського експорту, що компенсуi окремi втрати, якi понесуть вiтчизнянi виробники на внутрiшньому ринку. Тобто якщо Украiна пiсля вступу до СОТ матиме перехiдний перiод для доступу iмпорту на своi ринки, то водночас ми отримаiмо можливiсть доступу украiнськоi продукцii на ринки краiн тАФ членiв СОТ за зниженими тарифами одразу ж пiсля приiднання до цiii органiзацii. Це, безумовно, повинно привести до нарощування експортного потенцiалу краiни. Членство у СОТ тАФ лише iнструмент стратегii нашого розвитку.

По-перше, вступ Украiни до СОТ маi вiдбутися на прийнятних для нас умовах. Це означаi, що такi умови погоджуватимуться з бiзнесом, i в тому разi, якщо певнi змiни iснуючих заходiв захисту будуть для нас неприйнятними, ми протистоятимемо вимогам вiдкриття вiдповiдних секторiв наших ринкiв.

Ступiнь захисту нацiонального виробника тарифними iнструментами повинен бути наближеним до такого, щоб, з одного боку, не перешкоджати конкуренцii, а з iншого тАФ забезпечити конкурентоздатним украiнським виробникам можливiсть адаптуватися до нових умов.

Угоди в рамках СОТ також дають змогу краiнам вживати обмежувальних заходiв проти iмпорту, котрий наносить особливо велику шкоду вiтчизнянiй економiцi, але вiдбуваiться це за чiтко визначеними правилами.

По-друге, промислова полiтика держави повинна бути спрямована на заохочення конкуренцii на внутрiшньому ринку, що послабить побоювання рiзкого напливу iмпорту.

По-третi, умови та наслiдки членства у СОТ мають бути максимально прозорими для бiзнесу. Маi бути створена державна система економiчноi та правовоi iнформацii для пiдприiмств, без якоi вони не зможуть ефективно використовувати можливостi, отриманi завдяки членству в СОТ.

По-четверте, мають проводитись консультацii з проблематики СОТ з краiнами, якi нещодавно вступили до СОТ i якi перебували у стадii переговорного процесу, зокрема з краiнами СНД, що мають подiбне до нашого економiчне середовище.

Одним з ключових етапiв завершення Украiною вступу до СОТ визначено гармонiзацiю нацiонального законодавства з нормами та вимогами цiii органiзацii.

Про важливiсть i складнiсть процесу гармонiзацii нацiонального законодавства свiдчить той факт, що в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи, якi вже i членами СОТ, кiлькiсть нормативно-правових актiв, що потребували гармонiзацii з угодами СОТ, коливалася вiд 800 до 1500.

У процесi гармонiзацii нацiонального законодавства кожна краiна тАФ претендент на вступ до СОТ повинна дотримуватися певних правил. Серед них можна видiлити чотири основних правила, на яких побудовано багатосторонню торговельну систему СОТ.

Перше правило тАФ захист вiтчизняноi промисловостi лише за допомогою тарифiв. Це правило даi змогу краiнам захищати внутрiшнi виробництво вiд iноземноi конкуренцii за умови, що такий захист забезпечуiться тiльки через застосування тарифiв, якi пiдтримуються на низькому рiвнi. Правило мiстить важливий виняток, що даi можливiсть краiнам, якi мають труднощi з платiжним балансом, вводити обмеження iмпорту з метою захисту свого фiнансового стану.

Друге правило передбачаi зменшення i скасування тарифiв та iнших бартАЩiрiв у торгiвлi шляхом проведення багатостороннiх переговорiв. Тарифнi ставки й iншi зобовтАЩязання, погодженi в ходi таких переговорiв, наводяться у Розкладi поступок кожноi краiни. Така краiна зобовтАЩязуiться не застосовувати тарифи або iншi мита i збори за ставками, що перевищують ставки, зазначенi в ii Розкладi.

Третi правило в основi мiстить принцип режиму найбiльшого сприяння, який передбачаi, що, погоджуючись на надання такого режиму, краiна-член зобовтАЩязуiться проводити недискримiнацiйну полiтику i не надавати однiй краiнi менш сприятливий режим порiвняно з iншими в усiх питаннях, повтАЩязаних iз зовнiшньою торгiвлею товарами. Так, якщо краiна накладаi мито на експорт товарiв у певний пункт призначення, то вона повинна застосовувати мито за такими самими ставками на експорт у всi iншi пункти призначення.

Четверте правило тАФ це правило нацiонального режиму, яке доповнюi принцип режиму найбiльшого сприяння i вимагаi, щоб пiсля сплати мита та iнших зборiв iмпортований товар отримав режим не менш сприятливий, нiж той, що отримують аналогiчнi товари, виробленi вiтчизняними виробниками. Тобто краiна не може застосовувати до iмпортних товарiв внутрiшнi податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогiчних вiтчизняних товарiв.

Гармонiзацiю украiнського законодавства з принципами, нормами i стандартами положень угод системи ГАТТ тАФ СОТ, апробованими протягом десятирiч у багатьох краiнах свiту, вже сьогоднi можна вiднести до позитивних наслiдкiв приiднання Украiни до СОТ.

Трансформацiя податкового законодавства Украiни вiдповiдно до принципiв, норм i стандартiв СОТ приведе до формування прозорого i стабiльного правового поля дiяльностi субтАЩiктiв господарювання тАФ платникiв податкiв, сприятиме становленню справедливого конкурентного середовища з одночасним збiльшенням надходжень до державного бюджету за рахунок скасування податкових пiльг i вiдповiдного розширення бази оподаткування.

Пiльгове оподаткування окремих галузей економiки або товарiв, яке дiяло до недавнього часу, суперечило нормам i принципам СОТ, згiдно з якими заходи щодо захисту i розвитку вiтчизняного виробництва та внутрiшнього ринку не повиннi здiйснюватися шляхом запровадження пiльгових режимiв оподаткування, викривлення загальноприйнятих схем оподаткування i порушення принципу рiвностi в оподаткуваннi субтАЩiктiв господарювання.

Таким чином, для ефективного входження Украiни на мiжнароднi економiчнi ринки уряду необхiдно термiново розробити систему захисту внутрiшнього ринку, вмiло використовувати наявний економiчний потенцiал краiни, пiдвищувати конкурентоспроможнiсть як вiтчизняного товаровиробника, так i вiтчизняного споживача. Адже вiдсутнiсть цiлiсноi стратегii пiдвищення конкурентоспроможностi нацiональноi економiки не лише обумовлюi гальмування нацiонального економiчного розвитку, а й призводить до значних ускладнень у мiждержавних торговельних стосунках Украiни з iншими державами.

Висновки

Членство у СОТ маi сiм основних переваг:

1. посилення нацiональних полiтик, iнституцiй та iх можливостей у мiжнароднiй торгiвлi товарами i послугами, що i необхiдною умовою для вступу до СОТ;

2. полегшення ринкового доступу до головних експортних ринкiв та посилення його безпеки;

3. доступ до механiзмiв розвтАЩязання суперечок у торговельних питаннях;

4. мiсце за столом: члени СОТ встановлюють правила, за якими здiйснюiться бiльша частина свiтовоi торгiвлi.

5. створення сприятливiших умов доступу на свiтовi ринки товарiв i послуг на засадах передбачуваностi й стабiльностi розвитку торговельних вiдносин iз краiнами_членами СОТ;

6. доступ до механiзму СОТ стосовно врегулювання, що забезпечуi захист нацiональних iнтересiв i подолання дискримiнацii;

7. можливiсть реалiзацii своiх поточних i стратегiчних торговельноекономiчних iнтересiв шляхом ефективноi участi у виробленнi нових правил мiжнародноi торгiвлi.

Очевидними наслiдками приiднання Украiни до СОТ стануть, з одного боку, полегшення доступу iноземних товарiв на внутрiшнiй ринок Украiни, а з другого, доступ украiнських товарiв на внутрiшнi ринки iнших краiн. Така ситуацiя створюi ризики для нацiональних товаровиробникiв втратити частину внутрiшнього ринку. Як саме буде складатися ситуацiя на внутрiшньому ринку залежить вiд конкурентоспроможностi нацiональних виробникiв.

Ø модернiзацiю системи захисту внутрiшнього ринку вiдповiдно до вимог СОТ;

Ø пiдтримку експортних виробництв та вдосконалення структури експорту;

Ø структурну перебудову нацiональноi економiки та пiдвищення ii конкурентоспроможностi вiдповiдно до вимог мiжнародноi конкуренцii.

Список використаних джерел

1. Конституцiя Украiни: Прийнята на птАЩятiй сесii Верховноi Ради Украiни 28 черв.1996р. тАУ К.: Преса Украiни, 1997.-80с.

2. Закон Украiни тАЮПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьтАЭ №959-ХРЖРЖ вiд 16 квiтня 1991 р. // Вiсник Верховноi Ради Украiни. тАУ 1991. - № 29.

3. Закон Украiни тАЮПро Митний тарифтАЭ № 2371-III вiд 5 квiтня 2001 року // Вiсник Верховноi Ради Украiни. тАУ 2001. - № 29.

4. Гудзь О.РД. Удосконалення кредитного субсидування сiльськогосподарських товаровиробникiв // Теорiя i практика ринкiв. тАУ 2007. - №3. тАУ С.67-72.

5. Дiагностика сектору текстильних виробiв Украiни, БРЖЗПРО, Агентство США з мiжнародного розвитку (USAID), жовтень 2006, - 205 с.

6. Конкурентоспроможнiсть економiки Украiни в умовах глобалiзацii / Я. А. Жалiло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белiнська та iн. тАФ К.: НРЖСД, 2005.

7. РЖнформацiйно-аналiтичнi матерiали з питань вступу Украiни до СОТ. Мiнiстерство економiки Украiни, 2006 р. тАУ 19 с.

8. Осика С.Г., Пятницький В.Т. тАЮСвiтова органiзацiя торгiвлiтАЭ тАУ Киiв: К.РЖ.С., 2001 - 491 с.

9. Результати Уругвайського раунду багатостороннiх торговельних переговорiв: Тексти офiцiйних документiв. К.: тАЮВимiртАЭ, 1998. 520 с.

10. Сагалевич В.И. Регуляторная политика в сфере малого и среднего бизнеса в Украине: пути реформирования // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. трудов. Ч. 3. тАУ Донецк: ДонНУ, 2005. тАУ С.799-802.

11. Сiльське господарство Украiни: Статистичний збiрник. 2006/ Держкомстат Украiни. За ред. Ю.М. Остапчука. тАУ К., 2006. тАУ 366с.

12. тАЬAchieving UkraineтАЩs Agricultural Potential: Stimulating Agricultural growth and Improving Rural LifeтАЭ Joint Publication by the OECD and the World Bank, 2004.

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry