Глобалiзацiйнi процеси в Украiнi

В умовах глобалiзацii свiтового господарства i мiжнародних економiчних вiдносин рiзко зростаi роль i значення зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв (ЗЕЗ) для економiки краiни в цiлому, та зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (ЗЕД) для окремого пiдприiмства. Суттiво змiнюються й цiлi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Вона стаi одним з прiоритетiв нацiональноi полiтики i стратегii дiяльностi пiдприiмства. Для регламентацii зовнiшньоекономiчноi дiяльностi створюються спецiальнi мiнiстерства, вводяться вiдповiднi законодавчi акти, укладаються мiждержавнi угоди, створюються мiжнароднi органiзацii. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть на сучасному етапi i невiдтАЩiмною частиною дiяльностi пiдприiмства i важливою сферою економiки бiльшостi краiн свiту. У мiру розвитку технiчного прогресу зовнiшня торгiвля стала глобальною i охопила увесь свiт. Головними причинами розвитку торгiвлi мiж краiнами i нерiвномiрний розподiл економiчних ресурсiв краiн. Через зовнiшню торгiвлю i систему ЗЕЗ краiни досягаються максимального використання своiх можливостей.

В цiлому система ЗЕЗ спрямована на вирiвнювання темпiв економiчного розвитку краiн, реалiзацiю переваг мiжнародного подiлу працi, що сприяi пiдвищенню ефективностi нацiональних економiк. Практичне значення ЗЕЗ для краiн складаiться у можливостi отримати валютну виручку вiд експорту, пiдвищувати технiчний рiвень виробництва на пiдприiмствах, виробляти конкурентоспроможну продукцiю [2].

Глобалiзацiя зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв в 21 сторiччi призводить до руйнування iснуючих бартАЩiрiв мiж краiнами, подальшому залученню нових держав у рiзноманiтнi форми мiжнародноi економiчноi спiвпрацi. Процес глобалiзацii мiжнародноi економiки не оминаi i Украiну, яка поступово займаi своi мiсце в системi нового мiжнародного економiчного порядку.

Глобалiзацiя i однiiю з головних тенденцiй у розвитку сучасного свiту, яка iстотно впливаi не лише на економiчне життя, але й маi полiтичнi (внутрiшнi та мiжнароднi), соцiальнi i навiть культурно-цивiлiзацiйнi наслiдки. Цi наслiдки все бiльше вiдчувають на собi практично всi краiни i серед них, звичайно, Украiна, яка цiлком усвiдомлено, активно i цiлеспрямовано рухаiться в напрямку iнтеграцii в мiжнародну економiку. Тому, для посилення цiii iнтеграцii важливим i питання вироблення прiоритетiв розвитку економiки Украiни в умовах глобалiзацii.

Що означаi глобалiзацiя? З усього розмаiття визначень можна видiлити два найбiльш прийнятних. По-перше, це загальнопланетарний процес iнтернацiоналiзацii мiжнародноi економiки як логiчний результат взаiмодii нацiональних економiк, iх взаiмного проникнення i переплетiння. По-друге, це унiверсалiзацiя або гомогенiзацiя економiчного життя, яке пiд впливом обмiну товарами, факторами виробництва, знаннями, культурними здобутками все бiльше тяжii до iдиних стандартiв, принципiв, цiнностей.

Глобалiзацiя насправдi вiдкриваi практично необмеженi можливостi для всесвiтнього розвитку, однак темпи ii поширення не рiвномiрнi. Процес iнтеграцii у мiжнародну економiку вiдбуваiться в одних краiнах швидше, нiж в iнших. У краiнах, що зумiли досягти iнтеграцii, спостерiгаються бiльш високi темпи зростання економiки та добробуту. У свою чергу, пiдвищення рiвня життя створило можливостi для розвитку демократii i просування вперед у вирiшеннi таких економiчних питань, як захист навколишнього середовища i полiпшення умов працi.

Питанню вивчення глобалiзацiйних процесiв в сучасному свiтi присвятили увагу такi вченi, як А.П.РумтАЩянцев, Макогон Ю.В., Рокоча В.В.,Мазаракi, Гелд Д., Дiдкiвський та iншi. На пiдставi аналiзу визначення термiну ВлглобалiзацiяВ» та ii опису в сучаснiй лiтературi, можна визначити основнi риси, якi характеризують глобалiзацiю свiтовоi економiки:

Поглиблення мiжнародного подiлу працi з його переходом вiд спiльного к специфiчному i iдиному.

Перевищення темпiв росту мiжнародного товарообiгу над темпами росту обсягiв свiтового виробництва.

Зростаюча лiбералiзацiя мiжнародноi торгiвлi, виражена у вiдкриттi нацiональних ринкiв товарiв i послуг шляхом поступового зняття торгiвельних обмежень i бартАЩiрiв.

Випереджуюче зростання руху капiталу у вiдношеннi до руху товарiв. Формування свiтового фiнансового ринку, збiльшення потокiв портфельних i прямих iноземних iнвестицiй.

РЖнформацiйно-технологiчна революцiя, переворот в засобах телекомунiкацiй на базi електронiки, кiбернетики, супутникових систем звтАЩязку.

Посилення впливу транснацiональних корпорацiй.

Концентрацiя i централiзацiя капiталу на пiдставi процесiв злиття i поглинення компанiй i банкiв.

Розвиток iнтеграцiйних тенденцiй на регiональному, субрегiональному i мiжрегiональному рiвнях. Зростання ролi наднацiональних органiв у свiтовiй полiтицi та економiки.

Таким чином, запропонуiмо приоритетнi напрямки розвитку економiки Украiни в умовах глобалiзацii (рис. 2.8)

Розвиток зовнiшнього сектору економiки Украiни i реакцiiю народного господарства на потреби розвитку нацiональних факторiв виробництва. Участь у мiжнародному подiлi працi i умовою формування сучасноi народногосподарськоi структури, яка маi забезпечити нормальний розвиток вiтчизняного виробництва i бiльш повне задоволення потреб членiв суспiльства. Зовнiшня економiка повинна формуватися як органiчна складова нацiональноi економiки, що пов'язуi ii з народними господарствами iнших краiн для розв'язання комплексу проблем щодо задоволення рiзноманiтних потреб суспiльства як у сферi виробництва, так i сферi споживання.

Рис. 2.8

Серед головних причин i чинникiв, що спонукають до поглиблення участi економiки Украiни в мiжнародному подiлi працi, до органiчного включення ii господарства в сучаснi цивiлiзацiйнi процеси, можна назвати, насамперед, високу частку експорту у валовому нацiональному продуктi. Досить характерним i те, що третина нацiонального виробництва Украiни опосередкована дiiю зовнiшнiх економiчних зв'язкiв. Це пiдкреслюi виняткову важливiсть даноi сфери в системi життiзабезпечення держави i для виходу його з надзвичайно важкоi i всеосяжноi кризи.

Це позначаiться на формуваннi зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв Украiни, яка повинна зважати на наявнiсть iнтеграцiйних угруповань, враховувати особливостi зовнiшньоекономiчноi полiтики краiн-учасниць таких центрiв. Це передбачаi таку орiiнтацiю зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв Украiни зi свiтовими центрами, за якоi вiдкритiсть економiки не суперечить нацiональним економiчним iнтересам, реалiзацiя яких може заважати тиск з боку цих центрiв. Вимога мiжнародних органiзацiй i регiональних iнтеграцiйних угруповань щодо лiбералiзацii зовнiшньоторговельних звтАЩязкiв маi бути збалансована з потребами украiнських виробникiв експортноi продукцii та продукцii, що конкуруi з iмпортом.

Суб'iктами процесу глобалiзацii на сьогоднi i ТНК i глобальна елiта, яка iх очолюi, всi iншi об'iкти глобалiзацii, з тiiю рiзницею, що держави Влзолотого мiльярдаВ» самi i водночас i суб'iктом, i об'iктом глобалiзацiйного процесу.

Аналiзуючи вектори сучасних мiжнародних процесiв, розвиток економiки, можна передбачити, що ТНК i глобальна елiта спершу за допомогою мiжнародних органiзацiй, держав-глобалiзаторiв пiдпорядкують собi нацii-держави (зокрема, через скуповування iх економiк), а потiм i найбiльшi держави свiту тАФ США, Японiю, Китай, Францiю, Великобританiю.

Найпотужнiшим i, звичайно, економiчний вектор глобалiзацii, крiм того, цей процес поширюiться i в геополiтичну, соцiальну, екологiчну, iнформацiйну, культурну сферу.

Для Украiни основною вимогою сьогодення i спрямування глобалiзму не лише на осмислення свiтових проблем i процесiв, а, передусiм, на наукове забезпечення управлiння сучасним свiтовим розвитком. Суперечливiсть i турбулентнiсть цього розвитку вимагаi активного пошуку стабiлiзуючих, врiвноважуючих механiзмiв управлiння надскладними глобальними вiдносинами i процесами в iнтересах виживання людства.

Включення в глобальну економiку актуалiзуi питання: чим ми торгуiмо? Не секрет, що Украiна пропонуi свiтовi переважно сировинну та напiвфабрикатну продукцiю, або так званi промiжнi товари. Товарна структура украiнського експорту лишаiться неоптимальною, енергомiсткою. Розвиненi ж держави, як правило, виходять на свiтовий ринок з кiнцевою продукцiiю, з високими технологiями.

РЖ ще одна iстотна деталь. Високотехнологiчнi вироби надходять на свiтовi ринки переважно в рамках замкнених систем обороту транснацiональних компанiй. А тому краiнi, компанii якоi знаходяться за межами дiяльностi ТНК, дуже важко конкурувати у сферi високих технологiй.

Тим часом глобалiзацiя ставить перед Украiною гостру проблему економiчного реформування, насамперед змiни структури товарного виробництва, здатного бути конкурентоспроможним як на внутрiшньому, так i на зовнiшнiх ринках. Правило перше i неодмiнне: шляхом здiйснення iнновацiйноi економiчноi полiтики треба створити сприятливi умови для формування могутнiх нацiональних компанiй, здатних успiшно конкурувати у глобальному економiчному середовищi. Це дозволило б поступово адаптуватись до прiоритетних напрямiв розвитку свiтовоi економiки, щоб сповна використати переваги мiжнародноi торговельноi системи.

Глобальнi процеси передiлу свiтового ринку зачiпають рiзнi галузi, де домiнують ТНК. Крiм того, пiсля приiднання Украiни до ВТО, значна частина вiтчизняних пiдприiмств зiткнулась з тим, що не готова до зростання конкуренцii на внутрiшньому ринку з провiдними захiдними компанiями. Щоб взаiмодiяти з ТНК як в Украiнi, так i на свiтових ринках, потрiбно створювати власнi, украiнськi транснацiональнi структури, як це зробили ранiше Китай, Росiя, РЖндiя, РЖндонезiя, Мексика, Венесуела i iн. (не враховуючи промислово розвиненi краiни, де iснують сотнi крупних ТНК). Досвiд цих держав свiдчить, що нацiональний капiтал здатний витримувати конкуренцiю з ТНК тiльки у випадку, якщо вiн сам структуруiться в могутнi фiнансово-промисловi утворення, адекватнi мiжнародним аналогам i здатнi проводити активну зовнiшньоекономiчну полiтику.

Важливим кроком на шляху до глобалiзацii i створення корпорацiй повного та замкнутого циклу, якi займалися б видобутком сировини, його переробкою, виготовленням продукцii та реалiзацiiю. Так, впродовж останнiх рокiв на рiзних рiвнях розглядаiться можливiсть створення в енергетичнiй галузi державноi вертикально-iнтегрованоi компанii ВлНафта УкраiниВ» на базi ВлУкрнафтиВ», ЗАТ ВлУкртатнафтаВ» i НПК ВлГаличинаВ», яка мала б в своiму складi 700тАФ800 АЗС i контролювала до 15% ринку свiтлих нафтопродуктiв краiни.

В той же час впритул до створення вiтчизняноi ТНК тАФ iнтегрованоi нафтовоi компанii зi всiма елементами технологiчного ланцюжка Влвидобуток тАФ переробка тАФ збутВ» пiдiшли Приватбанк i Укрсиббанк. Структури Приватбанку володiють найбiльшою в Украiнi мережею АЗС ВлСентозаВ», контрольним пакетом акцiй НПЗ ВлНафтохiмiк ПрикарпаттяВ» i бiльше 30% акцiй НПК ВлГаличинаВ».

Певних успiхiв в планi транснацiоналiзациi бiзнесу досягла корпорацiя ВлРЖндустрiальний союз ДонбасуВ» (РЖСД). Основна увага при цьому придiляiться побудовi вертикально iнтегрованих холдингiв по ланцюжку Влвугiлля тАФ кокс тАФ металВ». При цьому РЖСД створюi ТНК повного профiлю, завдяки чому компанiя активно виходить на зарубiжнi ринки, привертаi нових партнерiв, спiльно з iноземними фiрмами бере участь в створеннi консорцiумiв для просування на зовнiшнiй ринок своii продукцii.

Близька до створення ТНК повного циклу i донецька ВлСистем Кепiтал МенеджментВ», така, що зосередила контроль над такими гiгантами, як ВлАзовстальВ», РДнакiiвський металургiйний завод, Авдiiвськiй коксохiмiчний завод, що володii крупними пакетами акцiй Керченського меткомбiната, Харцизського трубного заводу, об'iднання ВлЗапорожкоксВ» та iншими металургiйними комплексами.

Фактично повним замкнутим циклом металургiйного воробництва, властивого ТНК, маi ВлАрселорМiттал Кривий РiгВ» (ВлКриворiжстальВ»). Значна увага створенню вiтчизняних ТНК, пiдтримцi, розвитку i пiдвищенню конкурентоспроможностi на свiтових ринках продукцii украiнських пiдприiмств придiляiться керiвниками провiдних харкiвських промислових об'iднань. В областi авiабудування потенцiйними учасниками ТНК i Харкiвський авiазавод i завод ВлФЕДВ», енергоустаткування тАФ ВАТ ВлТурбоатомВ» i об'iднання ВлЕлектротяжмашВ», електронiки тАФ Харкiвський електроапаратний завод, ПО ВлМонолiтВ», Харкiвський релейний завод i iн.

Разом з тим процес створення украiнських ТНК може бути значно прискорений i розширений в галузевому спектрi у разi залучення iноземних партнерiв. Для цього компанii, що спiвробiтничають з iноземними фiрмами на основi спецiалiзацii i кооперацii, можуть формувати з ними загальнi структури, вступати до стратегiчних альянсiв шляхом створення мiждержавних корпорацiй.

На початку 2007 року в Украiнi налiчувалося близько 46 тис. корпоративних акцiонерних об'iднань. Найпривабливiшим варiантом створення мiжнацiональних корпорацiй може бути iх об'iднання з росiйськими галузевими партнерами, що, звичайно, не виключаi можливостi появи i украiнсько-американських, украiнсько-канадських або украiнсько-нiмецьких корпорацiй. Розгортання вiтчизняних ТНК за участю капiталу Росii i iнших краiн СНД, може стати визначальним чинником реiнтеграцii сегментiв пострадянського економiчного простору i маi перспективи виходу на ринки третiх краiн. У Украiнi i Росii iснуi багато однопрофiльних пiдприiмств, якi можуть, об'iднавши зусилля i можливостi, усунувши паралелiзм в роботi i конкуренцiю мiж собою, створити могутнi корпоративне об'iднання, здатне зайняти серйозну позицiю на зовнiшнiх ринках.

Тому створення украiнсько-росiйських ТНК може послужити вагомим стимулом як для розширення виробничих потужностей структур, якi входитимуть до складу цих ТНК, так i для збiльшення iх фiнансових показникiв, що, у свою чергу, сприятиме подальшiй диверсифiкацii виробництва, нарощуванню темпiв i об'iмiв продукцii, що випускаiться, а також дозволить iнтегрувати двостороннiй економiчний простiр на порядок вище, нiж десяток мiждержавних угод i домовленостей.

Певнi кроки на цьому шляху вже зробленi. У 1994 роцi були створенi украiнсько-росiйськi ТНК ВлУкртатнафтаВ» i ВлРУНОВ». У жовтнi 1996 року за участю Украiни i Росii було пiдписано угоду про створення транснацiональноi ФПГ по експлуатацii i ремонту авiатехнiки цивiльноi авiацii краiнтАУучасниць СНД, в 1997 роцi тАФ двостороння угода про спiвпрацю в областi розробки, виробництва, постачань i експлуатацii авiатехнiки, в 1998-му тАФ про виробничу кооперацiю, в 1999-му тАФ органiзований мiжнародний консорцiум ВлСереднiй транспортний лiтакВ», а в 2003 роцi тАФ пiдготовлена Програма держпiдтримки продажiв авiатехнiки украiнського i росiйського виробництва пiдприiмствам цивiльноi авiацii Украiни i Росiйськоi Федерацii на 2003тАФ2010 роки.

Росiйський ВлГазпромВ» разом з Харцизським трубним заводом створили концерн ВлСталь-труби-газВ». Обговорюються також питання створення украiнсько-росiйських ВлТранснацiональноi алюмiнiiвоi компанiiВ» i ВлМiжнародних авiамоторiвВ», корпорацiй по випуску титану i титанового прокату, вантажних автомобiлiв.

Разом з тим становлення украiнських ТНК, не дивлячись на наявнiсть вiдповiдноi правовоi бази, знаходиться на початковому етапi, тодi як процес створення таких структур набуваi значних масштабiв в Росii, де ряд провiдних корпорацiй останнiми роками за наслiдками своii дiяльностi займаi високi позицii в рейтингу 500 найбiльших ТНК свiту.

Таким чином створення украiнських ТНК дозволить певною мiрою захистити нацiональнi економiчнi iнтереси, сприятиме подальшому розвитку украiнських господарських структур, iнтернацiоналiзацii iх виробництва i капiталу, iнтеграцii Украiни в свiтову економiку, ii участi в глобальних трансформацiйних процесах.

Цiкавим i огляд рейтингу 25 найбагатших корпорацiй, що розташованi на територii Украiни. На основi рейтингу можна проаналiзувати якi саме галузi економiки i найбiльш активними та капiталоiмкими.

Аналiзуючи рейтинг корпорацiй стаi зрозумiлим, що на Украiнi домiнуючими галузями виробництва i: нафтова, газова промисловiсть, телекомунiкацii, чорна та кольорова металургiя, а також хiмiчна промисловiсть. Бiльш наглядно розподiл найбагатших корпорацiй за сферами дiяльностi представлений на рис. 2.9.

Рис. 2.9

Найбiльш капiталоiмким сектором економiки за станом на 2008 рiк i важка промисловiсть, а саме гiрничо-металургiйний комплекс. Значна частина продукцii цiii галузi вiдвантажуiться на експорт: у свiтовiй торгiвлi чорними металами Украiна входить до п ятiрки та ii частка на мiжнародному ринку металургii складаi близько 10-12%. Рiчний товарний оборот галузi понад 25 млрд. дол. В останнi роки основною тенденцiiю галузi була пропозицiя обтАЩiднання пiдприiмств. Украiнськi промисловцi продовжують придбання металургiйних активiв за кордоном тАУ у краiнах РДвропи (Польща, Угорщина, Болгарiя, РЖталiя), а також у Пiвнiчнiй Америцi (США, Канада). Саме цi кроки направленi на зустрiч глобалiзацii та створення нових ТНК. Яскравим прикладом процесу мiжнародноi iнтеграцii в 2005 роцi i продаж найбiльшого металургiйного комбiнату ВлКриворiжстальВ» на вiдкритому конкурсi, в результатi якого комбiнат було продано мiжнароднiй металургiйнiй корпорацii ArcelorMittal.

Не менш важливим для Украiни i паливно-енергетичний комплекс (ПЕК). Украiна i найважливiшим транзитним вузлом поставок газу та нафти з Росii i Казахстану в краiни РДвропи. Географiчне розташування Украiни дозволяi задiяти рiзнi джерела постачання нафти незалежними шляхами з Азербайджану, Казахстану, Туркменiстану, краiн Близького та Середнього Сходу. Украiна в своiму розпорядженнi маi умови та засоби для створення могутнiх мiжнародних корпорацiй.

На сьогоднiшнiй день на наш погляд наша краiна неповнiстю готова до глобальноi iнтеграцii i мiжнародноi конкуренцii. Але держава з таким потенцiалом не може залишатися iзольованою. Тому ii прiоритетним завданням маi стати наближення вiтчизняноi економiки до рiвня провiдних краiн свiту шляхом активiзацii iнновацiйного процесу, пiдвищення стимулiв до працi, покращення iнвестицiйного клiмату, адаптацii законодавства до сучасних умов господарювання, всебiчну пiдтримку пiдприiмництва.

Оптимальний розвиток зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв ТСрунтуiться, передусiм, на принципових змiнах у структурi нацiональноi економiки Украiни. Тому важливим стаi питання реформування зовнiшньоекономiчного сектора Украiни, iнтеграцii ii господарськоi системи у мiжнародну економiку, створення розгалуженоi iнфраструктури, яка б забезпечувала швидку реалiзацiю ринкових перетворень, перш за все у зовнiшньому секторi економiки. Вiд трансформацii зовнiшнього сектора економiки Украiни залежать подальший економiчний розвиток краiни, ефективнiсть i результативнiсть пiдприiмницькоi дiяльностi, мiсце Украiни в системi свiтового господарства. Якщо Украiна хоче стати повноцiнним субтАЩiктом глобальноi економiчноi дiяльностi, брати участь не лише на ринках виробiв чорноi металургii або простих хiмiчних виробiв, вона маi створювати власнi транснацiональнi структури.

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry