Глобальнi та регiональнi системи безпеки: перспективна роль Украiни

ГЛОБАЛЬНРЖ ТА РЕГРЖОНАЛЬНРЖ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ: ПЕРСПЕКТИВНА РОЛЬ УКРАРЗНИ.

Украiна в iвропейському ландшафтi

Розвиток демократичноi украiнськоi держави вiдбуваiться в умовах формування iвропейськоi та глобальноi систем безпеки, заснованих на взаiмодii демократичних держав iвроатлантичного простору. Усвiдомлююючи себе невiд'iмною частиною цього простору, Украiна одночасно перебуваi пiд впливом оточуючих ii i не завжди однонаправлених силових полiв. Поряд iз iвропейським i Росiйським, Украiна, як i iншi краiни Пiвдня РДвропи, не може не вiдчувати на собi й тАЬгарячий подихтАЭ мусульманського свiту. Тим бiльше, що на ii територii проживаi автохтонна кримськотатарська меншiсть, яка i невiд'iмною частиною народу Украiни. Визначаючи мiсце Украiни в iвропейськiй та свiтовiй системах безпеки, було б невiрно нi розташовувати Украiну мiж РДвропою i Росiiю, нi протиставляти одна однiй РДвропу i Росiю.

В основi включення Украiни до новоi архiтектури iвропейськоi безпеки лежить створення нею власноi, заснованоi на демократичних цiнностях системи нацiональноi безпеки i характерний саме для демократичних пiдходiв внесок у змiцнення мiжнародноi безпеки. Колишня частина ядерноi наддержави - Украiна - не успадкувала ii тАЬменталiтеттАЭ, цiлком вiдмо вившись вiд конфронтацiйних пiдходiв, усвiдомлюючи вiдповiдальнiсть за мiжнародну безпеку. РЖз змiцненням мiжнародних позицiй Украiни в неi з'являiться власне позитивне поле впливу, зростають роль i вiдповiдальнiсть у забезпеченнi безпеки континенту.

Не можна уявити стабiльну РДвропу без стабiльностi в кожнiй iз iвропейських краiн, проте загроза стабiльностi особливо гостро вiдчуваiться в нових ще не змiцнiлих незалежних державах, якi переживають перiод радикальних економiчних i полiтичних реформ. Дбаючи про внутрiшню стабiльнiсть, цi краiни спираються на власнi сили, шукають пiдтримки одна у одноi й водночас дедалi бiльше звертають погляд на зону демократii, економiчноi i полiтичноi стабiльностi, що поширюiться в напрямку iхнiх кордонiв i являi собою РДвропейський Союз.

На пiвденно-схiднiй периферii Великоi РДвропи останнiм часом усе активнiше заявляi про прагнення до iнтеграцii в РДС група з чотирьох iвропейських краiн, згуртованих не лише спiльним радянським минулим, але й необхiднiстю вирiшувати схожi проблеми, одночасним становленням державностi i ринкових вiдносин та прагненням до використання своiх рiзноманiтних ресурсiв на основi iвропейсь коi моделi економiчного та суспiльного устрою. Поряд з Украiною до цiii групи, яка вже отримала назву ГУАМ, належать Грузiя, Азербайджан i Молдова. Фактично можна констатувати, що на РДвропейськiй частинi колишнього СРСР сформувалося три спiвтовариства держав за ознакою ставлення до iвропейськоi та iвроатлантичноi iнтеграцii: краiни Балтii, ГУАМ i Росiйсько-бiлоруський союз. Характерно, що колишнi республiки СРСР об'iднуi лояльне ставлення до розширення РДС i роздiляi негативне ставлення двох iз них - Росii та Бiлорусi до розширення НАТО на Схiд.

Спiльнiсть пiдходiв до iвропейськоi та iвроатлантичноi iнтеграцii створюi взаiмне тяжiння мiж Балтiiю i ГУАМом. З пiдключенням Польщi здiйснюiться пошук у напрямку розвитку Балто-Чорноморського спiвробiтництва. Економiчним стрижнем цього спiвробiтництва Пiвночi i Пiвдня в серединi РДвропи служить проект транспортування каспiйських енергоносiiв через Украiну, що дозволяi пiдвищити ступiнь диверсифiкацii енергозабезпечення iвропейських краiн i вiдродити древнiй шлях тАЬiз варяг у грекитАЭ. РДвропейський Союз одержуi можливiсть iнтеграцii власноi системи нафто- i газопроводiв зi створюваною, яка орiiнтована на енергоресурси Каспiю. Тим бiльше, що найперспективнiшi потенцiйнi споживачi каспiйськоi нафти розташованi саме мiж Чорним та Балтiйським морями.

Мабуть, для РДС як структури, до якоi прагне iнтегруватися Украiна, небайдуже, що при усьому полiтичному та соцiальному розмаiттi украiнського суспiльства керiвництву краiни вдалося створити систему нацiональноi безпеки, що дозволила здiйснювати реформи. Хоча i не так швидко, як хотiлося б, але винятково мирним, цивiлiзованим шляхом. Жодного разу в Украiнi процес формування органiв державноi влади, вирiшення складних внутрiшньополiтичних проблем не виходив з-пiд контролю i не супроводжувався протистоян ням iз застосуванням сили.

Створюючи систему нацiональноi безпеки, адаптовану до мiжнародних вимог, Украiна прагне брати активну участь в унiверсалiзацii регiональних, iвропейськоi i глобальноi систем безпеки на всiх стадiях цього процесу - вiд розробки концепцii до участi в конкретних спiльних операцiях.

Уже сприйнята у свiтi як ключова краiна iвропейськоi безпеки, Украiна i iдиною державою, що водночас належить до Схiдноi, Центральноi i Пiвденно-Схiдноi РДвропи. Саме вона здатна вiдiграти цементуючу роль у розвитку спiвробiтництва нових незалежних держав РДвропи, сприяти iхнiй iнтеграцii до iвропейських та iвроатлантичних структур, попередити виникнення або поновлення штучних бар'iрiв у тiй частинi континенту, що входила до СРСР або перебувала пiд його контролем.

Перший вектор становлять вiдносини Украiни з Заходом. Складовою цього вектора i iнтеграцiя до iвропейських та iвроатлантичних структур. Основними напрямками тут залишаються вiдносини з РДС, НАТО i державами -членами. Зусилля Украiни спрямовуються на поглиблення i розширення спiвробiтництва, наповнення його конкретними програмами i заходами в рамках реалiзацii Угоди про партнерство i спiвробiтництво Украiни та РДС, а також Хартii Украiна-НАТО.

Важливою складовою захiдного вектора i iнтенсифiкацiя вiдносин Украiни iз захiдними сусiдами-кандидатами на членство в РДС i НАТО.Насамперед, йдеться про Польщу. Стратегiчне партнерство Украiни i Польщi здатне не тiльки запобiгти появi новоi лiнii подiлу на украiнсько-польському кордонi пiсля вступу Польщi до РДС i НАТО, але й зцементувати вiдносини Заходу i Сходу, Пiвночi i Пiвдня РДвропи, де розташованi новi незалежнi iвропейськi держави та колишнi краiни так званого соцiалiстичного табору.

Украiнсько-польське партнерство виходить за межi двостороннього спiвробiтництва, а сприяння всебiчному його розвитковi з боку РДС i для Украiни одним iз прiоритетних напрямкiв спiвробiтництва з РДвросоюзом.

В Украiнi розглядають поглиблення iнтеграцiйних процесiв на континентi як необхiдну передумову створення системи глобальноi безпеки, що вiдповiдаi вимогам наступного сторiччя.

Пiдписання базових полiтичних договорiв iз Росiiю та Румунiiю, угод щодо Чорноморського флоту, договору про державний кордон з Бiлоруссю i Спiльноi заяви Президентiв Украiни i Республiки Польща стали важливими ланками ланцюга, що об'iднуi Украiну з простором стабiльностi i добросусiдства, оформленим у1995 роцi Пактом стабiльностi в РДвропi. По сутi вiдбуваiться процес поширення цього пакту на значну територiю континенту, яку займаi Украiна.

Загальновизнано, що Украiна i не лише споживачем, але й тАЬпостачальникомтАЭ безпеки, активним учасником врегулювання регiональних конфлiктiв у РДвропi. Мова йде про неоднаковий за характером, але завжди миротворчий внесок у колишнiй Югославii, Нагiрному Карабасi i Приднiстров'i, готовностi допомогти у розв'язаннi конфлiктноi ситуацii в Абхазii.

Украiна займаi активну позицiю в розвитку iвропейського регiонального спiвробiтництва з використанням таких структур, як Центральноiвропейська iнiцiатива, Чорноморське економiчне спiвтовариство та iн. i виступаi за об'iднання зусиль ОБСРД i ЦРДРЖ в питаннях змiцнення стабiльностi i безпеки в Центрально Схiдноiвропейському регiонi.

Украiнсько-росiйськi вiдносини в iвропейському контекстi

Украiна виходить iз того, що вiдносини з Заходом не тiльки не суперечать, але й сприяють цивiлiзованiй реалiзацii iншого вектора ii зовнiшньоi полiтики - встановленню рiвноправного та взаiмовигiдного партнерства з демократичною Росiiю. Вiд стабiльностi та прогнозованостi вiдносин двох найбiльших за територiiю краiн РДвропи значною мiрою залежить доля демократичного розвитку як Украiни, так i Росiйськоi Федерацii, стабiльнiсть у РДвропi та в усьому свiтi.
В Украiнi розглядають украiнсько-росiйськi вiдносини в контекстi новоi архiтектури мiжнародноi безпеки, а тАЬВеликийтАЭдоговiр мiж Украiною i Росiiю й угоди по Чорноморському флоту - як конкретний внесок у ii змiцнення.

Украiну i Росiю зв'язують не тiльки спiльнi географiя, минуле i повно схожих невирiшених проблем сьогодення. Головне в тому, що iх об'iднуi iнше. Йдеться про майбутнi. Обидвi краiни рухаються в одному напрямку, прагнучи до створення вiдкритого демократичного суспiльства i ринковоi економiки, характерних для членiв РДвропейського Союзу, одним з яких прагне стати Украiна, а судячи з заяви колишнього прем'iра РФ В.Черномирдiна пiд час перебування в Брюсселi, - i Росiя.

Украiну i Росiю об'iднують полiтичнi та економiчнi iнтереси. Саме це, при всьому прагненнi кожноi з них до самозабезпечення i диверсифiкацii зовнiшнiх зв'язкiв, визначаi iх як найбiльш вагомих партнерiв.

Украiнсько-росiйськi економiчнi вiдносини, як впливовий чинник розвитку обох краiн, найважливiша складова iхнiх зовнiшньополiтич них зусиль, виходять за рамки двостороннiх iнтересiв i не можуть не привертати уваги РДС i його членiв.

Через украiнськi трубопроводи здiйснюiться постачання енергоносiiв у багато краiн РДвропи, енергетична безпека якоi значною мiрою залежить вiд надiйностi украiнсько-росiйсь коi взаiмодii в сферi енергетики.

Украiнський пiдхiд полягаi в участi капiталу i технологiй з iвропейських та iнших краiн в украiнсько-росiйських проектах мiжнародно го значення. В Украiнi аж нiяк не прагнуть до якогось украiнсько-росiйського вiдособлення i намагаються всебiчно враховувати iнтереси iнших наших сусiдiв та партнерiв. Украiна i Росiя беруть активну участь у програмi тАЬПартнерство заради мирутАЭ, що довела свою необхiднiсть i ефективнiсть як засiб пiдвищення довiри в РДвропi.

Участь Украiни i Росii в програмi партнерства, у стабiлiзацiйних силах на Балканах разом iз пiдписанням згаданого Акта i Хартii вже забезпечили обом краiнам свого роду тАЬзовнiшню участьтАЭ у НАТО. Подiбна формула на початковому етапi спiвробiтництва, мабуть, може бути використана й у випадку з РДС. Майбутнi пiдкаже ii оптимальний варiант i конкретне наповнення. Це дасть можливiсть бiльш ефективно сполучити ресурсний потенцiал Украiни та Росii з технологiч ними можливостями РДвропи. Справжнiм проривом у цьому напрямку стало б створення iвропейського вiйськово-транспортного лiтака на базi АН-70.

Украiна виходить iз концепцii РДвропи iз тАЬзмiнюваною геометрiiютАЭ та неприпустимiстю створення економiчних i полiтичних бар'iрiв як на своiх захiдних, так i схiдних кордонах.

Украiна i Росiя не тiльки демонструють прагнення продовжувати перетворення на основi цiнностей iвропейськоi цивiлiзацii, а й дедалi активнiше взаiмодiють iз РДС i НАТО як структурами, що об'iднують демократичнi краiни iз соцiально-орiiнтованою ринковою економiкою.

Складаiться враження, що змiцнення захiдного вектора зовнiшньоi полiтики Украiни i Росii позитивно позначилося на позицiях обох краiн у ставленнi одна до одноi i сприяi формуванню iхнього рiвноправного партнерства.

Невоiннi чинники безпеки i спiвробiтництво Украiни з РДС

Сучасне розумiння безпеки виключаi статичний пiдхiд. Мова йде про широкий погляд на безпеку, що охоплюi не тiльки вiйськовi, а й економiчнi та полiтичнi чинники, проблеми демократизацii та стабiльностi окремих держав i груп держав, формування дружнiх мiжнародних вiдносин.
Йдеться також про колективну спроможнiсть протистояти новим загрозам безпецi, зокрема поширенню зброi масового знищення, мiжнародному тероризмовi, органiзованiй злочинностi, нелегальнiй мiграцii, масштабним екологiчним лихам.

У комплексi взаiмозалежних складових безпеки усе бiльшу роль вiдiграi економiчна безпека, яка в ядерному свiтi стала стрижнем мiжнародноi i нацiональноi безпеки. Виник феномен глобальних фiнансових i економiчних систем, у яких навiть найбiльшi краiни виявилися нездатними вести тАЬзамкнутий спосiб життятАЭ. На змiну тАЬгарячимтАЭ i тАЬхолоднимтАЭ вiйнам прийшли вiйни торговельнi та митнi. У цьому контекстi для бiльшостi iвропейських краiн РДС виступаi гарантом економiчноi безпеки, що забезпечуi стабiльнiсть прийнятних для окремих його членiв i РДвросоюзу в цiлому умов економiчного розвитку.

У планi розподiлу потенцiалу небезпек нинiшня ситуацiя в Украiнi i типовою для посткомунiстичних краiн - внутрiшнi загрози переважають над зовнiшнiми. Неоднозначними i хiд i наслiдки економiчних реформ. Проте основна небезпека йде не вiд реформ як таких, а вiд непослiдовностi, некомплексностi iхнього здiйснення, що, поряд iз суб'iктивними причинами, стало результатом малодосвiдченостi економiчних служб молодоi украiнськоi держави.

Водночас слiд зазначити, що Украiна маi чiткий сценарiй економiчних реформ, що збiгаiться зi сценарiiм наближення краiни до членства в РДвросоюзi. Керiвництво економiкою стаi усе бiльш прагматичним.

Проте Украiна навряд чи зможе швидко досягти економiчноi стабiлiзацii без допомоги з боку РДвропейського Союзу, США i мiжнародних фiнансових органiзацiй.

Мова йде не тiльки про фiнансову допомогу, що i для Украiни надзвичайно важливою, особливо в зв'язку з лiквiдацiiю наслiдкiв Чорнобильськоi катастрофи, яка маi не лише iвропейський, але й глобальний вимiр. Украiна потребуi сприяння в поступовому входженнi в РДвропейський економiчний простiр. РЖ тут для неi ключовим питанням i поглиблення вiдносин iз РДС.

В Украiнi добре усвiдомлюють стан ii готовностi до вступу в РДС - для нас це стратегiчна мета. Однак наявнiсть цiii мети, а також полiтична пiдтримка стратегiчного курсу Украiни на членство в РДС з боку самого РДС, а також таких впливових краiн, як Нiмеччина, Францiя i Великобританiя, сприяли б активiзацii реформування украiнського суспiльства. З'являiться перспективна модель соцiально-економiчного розвитку, чiткi орiiнтири у виглядi конкретних стандартiв РДС у найважливiших суспiльних сферах i насамперед в економiчнiй.

В Украiнi не повною мiрою задоволенi динамiкою розвитку вiдносин iз РДС. Серед чинникiв, що стримують виведення цих вiдносин на якiсно новий рiвень - i складна економiчна ситуацiя в Украiнi, i стан iнституцiйного забезпечення полiтики Украiни щодо РДС, i непроста внутрiшня ситуацiя в РДвросоюзi. Позначаiться i високий рiвень економiчноi залежностi Украiни вiд Росii.

Актуальним питанням залишаiться тАЬперсоналiзацiятАЭ полiтики, яку РДС проводить щодо Украiни, i вiдмова вiд тАЬтрафаретнихтАЭ пiдходiв у ставленнi до краiн СНД. Вiдчуваючи себе краiною Центрально-Схiдноiвропейського регiону, Украiна не прагне преференцiй або пiльг. Йдеться про таку спецiалiзовану i конкретну полiтику з боку РДС, яка дозволила б краще використовувати потенцiал спiвробiтництва з Украiною в усiх сферах. Йдеться про активiзацiю спiвробiтництва в галузi зовнiшньоеко номiчних зв'язкiв, промисловоi кооперацii, митноi справи, юстицii, попередження злочинностi i боротьби з ii органiзованими проявами, науково-технiчноi полiтики.

Особливо варто пiдкреслити зацiкавленiсть Украiни щодо транс'iвропейських проектiв, насамперед транспортних i енергетичних.Унiкальне географiчне розташування Украiни обумовлюi ii роль як однiii з ключових краiн-комунiкаторiв мiж РДвропою, Кавказом i Азiiю. Тому пiдтримка пов'язаних з Украiною проектiв, зокрема транспортного коридору, який включав би нафтопровiд Одеса - Гданськ, з боку РДС, краiн-членiв та iнших зацiкавлених сторiн створить не просто транспортну iнфраструктуру, але й iнфраструкту ру iнтеграцii Украiни до РДС. Будуть створенi реальнi передумови запобiгання появi економiчних й iнших бар'iрiв у рамках Великоi РДвропи.

Украiна прагне створити власну систему нацiональноi безпеки, збалансова ну й погоджену не лише внутрiшньо, але й з iвропейськими та свiтовими тенденцiями розвитку i змiцнення мiжнародноi безпеки. Вже досягнутий Украiною рiвень полiтичноi, соцiально-економiчноi трансформацii дозволяi стверджувати, що краiна крок за кроком просуваiться шляхом демократii i ринковоi економiки, усе бiльше наближаючись до вимог, якi висуваються до краiн-кандидатiв на вступ до РДС. За пiдтримкою провiдних краiн РДвропи i свiту незалежна, демократична, стабiльна й економiчно процвiтаюча Украiна здатна стати не лише ключовою краiною iвропейськоi безпеки, але й ii важливою опорою.

Формування сучасних регiональних систем безпеки можливе тiльки за умов:

В· пристосування та постiйноi модернiзацii функцiй iснуючих структур безпеки до нових викликiв та загроз ХХРЖ ст. (спроби формування нових структур безпеки в умовах iснування тих чи iнших оборонних союзiв викличе протидiю останнiх, що може поховати саму iдею такого створення на початковому етапi);

В· чiткого розподiлу функцiй мiж iснуючими структурами з урахуванням iх можливостей, набутого досвiду, специфiки дiяльностi та складу учасникiв. (Досвiд iснування НАТО, ОБСРД, ЗРДС свiдчить про певну ВлспецiалiзацiюВ» iх дiяльностi, про що йшлося в попереднiх параграфах);

В· визначення прiоритетiв мiж структурними компонентами системи безпеки у вирiшеннi тих чи iнших питань;

В· встановлення та постiйний розвиток тiсних взаiмних звтАЩязкiв мiж структурними компонентами регiональноi безпеки, що дозволяли б координувати iх дiяльнiсть або пiдключати до виконання того чи iншого завдання рiзнi структурнi компоненти безпеки.

Ефективнiсть регiональних систем безпеки значною мiрою залежатиме вiд тих принципiв, що будуть закладенi в iх основу. Так, принцип оборонноi достатностi дозволить визначати оптимальнi параметри збройних сил, здатних гарантовано забезпечити захист iнтересiв усiх учасникiв.

Оскiльки система регiональноi безпеки охоплюi багато держав, що вiдрiзняються мiж собою за рiвнем економiчного розвитку, важливим принципом системи безпеки мусить стати надання однакових умов безпеки для членiв даноi системи. Однiiю з таких умов i збiг елементiв системи безпеки хоча б за своiми основними параметрами.

Найважливiшим щодо цього i ступiнь розвитку демократii та стабiльний розвиток.

Найзагальнiшим результатом iсторичного розвитку останнiх рокiв став кiнець Влхолодноi вiйниВ». Внаслiдок рiзко обмежилася вiрогiднiсть широкомасштабноi збройноi сутички iз застосуванням засобiв масового ураження. З карти РДвропи зникла одна iз наддержав, а розвиток свiтових процесiв входить у рiчище, перерване жовтнем 1917 р. РДвропа втратила почесне звання центру свiтовоi полiтики й можливiсть породжувати конфлiкти свiтового масштабу.

Найiстотнiшi змiни торкнулися РДвропейського континенту: Розпад Органiзацii Варшавського договору, обтАЩiднання Нiмеччини, оксамитова революцiя в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи i, зрештою, дезiнтеграцiя Радянського Союзу, Чехословаччини, Югославii тАУ поява низки нових незалежних держав на картi РДвропи i свiту, процеси розширення РДС та НАТО тАУ все це становить неповний перелiк факторiв, що у найближчi десятилiття посутньо впливатимуть на полiтичнi, соцiальнi, економiчнi та вiйськовi тенденцii в цьому регiонi.

Пiд час Влхолодноi вiйниВ» авторитарним комунiстичним режимам вдавалося тримати пiд контролем регiональнi, етнiчнi та релiгiйнi суперечностi. Крах комунiзму, поява нових незалежних держав призвели, з одного боку, до зростання почуттiв нацiональноi гiдностi, культурного самоусвiдомлення, а з другого тАУ до втрати механiзмiв, що стримують крайнi форми прояву нацiоналiзму. Досвiд колишньоi Югославii, Чечнi, Карабаху, останнi подii у Дагестанi свiдчать, наскiльки складним може бути процес подолання конфлiкту, якщо вiн сягнув певного рiвня напруги. Це змусило захiдних полiтикiв поставитися до надання гарантiй безпеки краiнам Схiдноi РДвропи та колишнього Радянського Союзу з бiльшою обережнiстю. Захiд не готовий втручатися у внутрiшнi конфлiкти, тим паче, що ефективнiсть такого втручання надзвичайно низька, а проблеми, якi виникають унаслiдок такого втручання, мають загрозливу тенденцiю збiльшувати свою гостроту та масштаби.

Жорсткi внутрiшнi конфлiкти в краiнах, що розвиваються, поставили перед полiтиками i населенням Заходу ряд нових гострих питань. Паризький РЖнститут Захiдноiвропейського союзу, створений для дослiджень у галузi безпеки обгрунтовував, наприклад, необхiднiсть спiльноi оборони несприятливим впливом конфлiктiв у краiнах, що знаходяться за межами РДвропи, на загальний стан iвропейськоi безпеки. Вiн ототожнив це завдання зi сферою ВлважливихВ» (тобто наступних за значимiстю пiсля життiвих та ВлзагальнихВ») iнтересiв краiн РДвропейського союзу (РДС) в галузi безпеки. При цьому акцент був зроблений на проблемах, що торкаються економiчних iнтересiв краiн РДС та повтАЩязанi iз забезпеченням енергоносiями, експортом продуктiв виробництва, користуванням морськими й сухопутними комунiкацiями, iз свободою та безпекою пересування людей i товарiв. Нормальне функцiонування цих украй важливих для захiдноi економiки галузей може виявитися пiд ударом, якщо правлячi режими в краiнах, що розвиваються, не подолають нацiональний або полiтичний екстремiзм.

Список використаноi лiтератури:

1. Арах М. Европейский союз: видение политического объединения. тАУ М., 1998;

2. Багров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития: Монография.- К.: Либiдь, 2002;

3. Бершеда РД.Р. РЖнтереси i прiоритети Украiни стосовно РДС: вибiр у галузi полiтики безпеки // Стратегiчна панорама. - 1998. - № 1-2. - С. 24;

4. Будкiн В.С., Вiткiн Л.М. та iн. РДвропейська iнтеграцiя та Украiна. тАУ К.: Тов тАЬМакростАЭ, 2002;

5. Коппель О.А., Пархомчук О.С. Мiжнароднi вiдносини XX сторiччя. тАУ К., 1999;

6. Макиндер Х. Географическая ось истории // Элементы. Евразийское обозрение. тАУ М., 1996.- № 7;

7. Митрофанов А.В. Шаги новой геополитики. тАУ М.: Русский вестник, 1997;

8. Украiна 2000 i далi: геополiтичнi прiоритети та сценарii розвитку: Монографiя Нацiонального iнституту стратегiчних дослiджень i Нацiонального iнституту украiнсько-росiйських вiдносин. тАУ К.: НРЖСД, 1999. - С. 185.

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry