Група Свiтового Банку та ii роль у регулюваннi МЕВ
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
РЖМЕНРЖ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО
РЖНСТИТУТ ПРЖСЛЯДИПЛОМНОРЗ ОСВРЖТИ
кафедра мiжнародноi економiки
Тема: Група Свiтового Банку та ii роль у регулюваннi МЕВ
Виконала:
студентка групи МТ-08
Молочинська Анна
Перевiрила:
к.е.н, доцент Л.М.Самосьонок
Донецьк - 2009
ПЛАН
1. Група Свiтового банку. Мета створення. Дiяльнiсть
2. Органiзацii, з яких складаiться Свiтовий Банк
2.1 Мiжнародний банк реконструкцii й розвитку тАУ МБРР
2.2. Мiжнародна фiнансова корпорацiя тАУ МФК
2.3 Мiжнародна асоцiацiя розвитку тАУ MAP
2.4 Багатостороннi агентство з гарантування iнвестицiй тАУ БАГРЖ
2.5 Мiжнародний центр з урегулювання iнвестицiйних спорiв тАУ МЦУРЖС
3. Спiвпраця Украiни з органiзацiями Групи Свiтового банку
Лiтература
1. ГРУПА СВРЖТОВОГО БАНКУ
Свiтовий банк, заснований в 1944 роцi, i однiiю з найбiльших у свiтi органiзацiй, що надають допомогу з метою розвитку. Банк, що надав у 2002 фiнансовому роцi краiнам-клiiнтам позики на загальну суму 19,5 млрд дол. США, у цей час здiйснюi свою дiяльнiсть бiльш нiж в 100 краiнах, що розвиваються, роблячи фiнансову й консультацiйну допомогу з метою пiдвищення рiвня життя й полiпшення життя найбiднiшого населення. Банк розробляi стратегii допомоги для кожноi зi своiх краiн-клiiнтiв у спiвробiтництвi з державними органами, неурядовими органiзацiями й приватним сектором. Представництва Банку в рiзних краiнах свiту займаються реалiзацiiю його програм, пiдтримують зв'язок з урядом i цивiльним суспiльством i сприяють бiльше глибокому розумiнню проблем розвитку.
Група Свiтового банку складаiться з чотирьох основних iнститутiв тАУ Мiжнародний банк реконструкцii й розвитку (МБРР), Мiжнародноi фiнансовоi корпорацii (МФК), Мiжнародноi асоцiацii розвитку (МАР), Багатосторонньоi агенцii з гарантiй iнвестицiй (БАГРЖ); до цiii ж групи належить також Мiжнародний центр з урегулювання iнвестицiйних спорiв (МЦУРЖС), який маi специфiчнi функцii, але органiзацiйно пов'язаний iз Свiтовим банком.
Однiiю з цiлей Свiтового банку i заохочення iнвестування краiн-членiв в iншi краiни, особливо в такi, що розвиваються. Проте соцiально-полiтична нестабiльнiсть в деяких регiонах робить iнвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своiх учасникiв вiд фiнансових втрат, Свiтовий банк формуi в 1988 р. органiзацiю, яка б гарантувала вiдшкодування можливих втрат вiд некомерцiйних ризикiв, тАУ Багатосторонню агенцiю з гарантiй iнвестицiй. З проблемами iнвестування пов'язано утворення в 1966 р. Мiжнародного центру з урегулювання iнвестицiйних спорiв. Таким чином, сформувалася група Свiтового банку iз п'яти органiзацiй.
Незважаючи на певну рiзницю у функцiях, всi органiзацii Свiтового банку тiсно зв'язанi, перш за все, iднiстю цiлей: сприяння стабiльному економiчному зростанню краiн-членiв, допомога в реконструкцii господарства краiн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення iноземного iнвестування. Група iдина й органiзацiйно: практично всi структури пiдпорядкованi iдиному керiвниковi тАУ Президенту Свiтового банку, мають спiльну адмiнiстративну систему. Водночас за функцiями iнститути Свiтового банку мають специфiчнi розбiжностi.
Банк використаi своi фiнансовi ресурси, висококвалiфiкований персонал i велику базу знань для надання допомоги кожноi iз краiн, що розвиваються, у процесi забезпечення стабiльного, стiйкого розвитку, заснованого на принципах соцiальноi справедливостi. Основна увага придiляiться наданню допомоги найбiднiшим групам населення й найбiднiших краiн, однак всiм своiм клiiнтам Банк указуi на необхiднiсть вживання наступних заходiв:
Ø iнвестування в розвиток людських ресурсiв, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров'я й утворення;
Ø концентрацiя зусиль на соцiальному розвитку, залученнi широких верств населення до рiшення проблем розвитку, удосконалюваннi методiв керування й нарощуваннi iнституцiонального потенцiалу як основних факторах зниження рiвня бiдностi;
Ø змiцнення здатностi урядiв надавати якiснi послуги, забезпечення ефективностi й прозоростi iхньоi дiяльностi;
Ø охорона навколишнього середовища;
Ø пiдтримка й стимулювання розвитку приватного пiдприiмництва;
Ø пiдтримка реформ, спрямованих на макроекономiчну стабiлiзацiю, що забезпечуi умови для iнвестицiй i довгострокового планування.
Видаючи кредити, проводячи консультацii з питань економiчноi полiтики й надаючи технiчну допомогу, Свiтовий банк сприяi реалiзацii в краiнах широкого кола програм, метою яких i скорочення бiдностi й пiдвищення рiвня життя населення в краiнах, що розвиваються. Завданням глобальноi боротьби з бiднiстю i надання людям в усьому свiтi шансу полiпшити своi життя й життя своiх дiтей. За перiод життя останнього поколiння для скорочення рiвня бiдностi й пiдвищення рiвня життя людей було зроблено бiльше, нiж за який-небудь iнший перiод в iсторii.
У краiнах, що розвиваються:
Ø середня тривалiсть життя збiльшилася з 55 до 65 рокiв;
Ø число грамотних серед дорослого населення подвоiлося;
Ø загальне число дiтей, що навчаються в початковiй школi, виросло з 411 до 681 мiльйона;
Ø дитяча смертнiсть знизилася на 50 вiдсоткiв.
Незважаючи на досягнутi успiхи, дуже багато чого ще маi бути зробити для рiшення завдань розвитку. З 4,7 мiльярди людей, що живуть в 100 краiнах, що i клiiнтами Свiтового банку:
Ø 3 мiльярди живуть менш нiж на 2 долари США в день, а 1,2 мiльярди - менш нiж на 1 долар у день;
Ø майже 3 мiльйони дiтей у краiнах, що розвиваються, щорiчно вмирають вiд хвороб, якi можна попередити за допомогою вакцинацii;
Ø 113 мiльйонiв дiтей не вiдвiдують школу;
Ø 1,5 мiльярда людей не мають доступу до чистоi питноi води.
Найважливiшими коштами рiшення вартих перед Банком завдань i ефективнi стратегii скорочення бiдностi й кредитування на метi боротьби з бiднiстю. Найбiльш прiоритетними завданнями, установлюваними в рамках здiйснюваних Банком програм, i забезпечення стiйкого соцiального розвитку, розвиток людського потенцiалу й пiдвищення ефективностi керування економiкою, причому усе бiльше уваги придiляiться залученню рiзних верств населення до рiшення завдань розвитку, удосконалюванню керування й iнституцiональному будiвництву.
Банк також надаi допомогу краiнам у змiцненнi й пiдтримцi основних умов, якi необхiднi для залучення приватних iнвестицiй i пiдтримки iх на належному рiвнi. Опираючись на сприяння Банку у виглядi кредитування й консультацiй, уряду проводять всебiчне реформування економiки своiх краiн i змiцнюють банкiвську систему. Вони iнвестують кошти в розвиток людських ресурсiв, в iнфраструктуру й охорону навколишнього середовища, що пiдсилюi привабливiсть краiни для приватних iнвесторiв i пiдвищуi ефективнiсть капiталовкладень.
В 2001 фiнансовому роцi надання допомоги Банком краiнам, що розвиваються, здiйснювалося по наступних напрямках: Прискорене полегшення тягаря заборгованостi. Вiдповiдно до розширеноi РЖнiцiативи вiдносно бiдних краiн з високим рiвнем заборгованостi (ХИПК), в 2001 фiнансовому роцi був досягнутий значний прогрес у розширеннi масштабiв i прискореннi темпiв полегшення тягаря заборгованостi ряду найбiднiших краiн миру, багато хто з яких розташованi на африканському континентi. На 30 червня 2002 року в рамках цiii iнiцiативи була скорочена заборгованiсть 26 краiн, i очiкуiться, що згодом тягар заборгованостi буде полегшено на загальну суму, складову 41 млрд. дол. США. Завдяки скороченню боргового тягаря в рамках РЖнiцiативи ХИПК (у сполученнi iз традицiйними видами скорочення заборгованостi) загальний обсяг боргу в 26 краiнах зменшиться на двi третини, збiльшаться видатки на соцiальнi потреби й скоротяться видатки на обслуговування боргу.
Епiдемiя ВРЖЛ/Снiда становить найбiльшу небезпеку для краiн Африки до пiвдня вiд Сахари. У вереснi 2000 року Банк разом з партнерами приступився до реалiзацii багатокраiнноi програми боротьби з ВРЖЛ/Снiдом (МШС) для Африки - першоi програми такого роду. Програма МШС передбачаi швидке й гнучке фiнансування розроблених краiнами конкретних проектiв боротьби з ВРЖЛ/Снiдом на умовах Мiжнародноi асоцiацii розвитку - установи Банку, що надаi кредити на пiльгових умовах. Багатобiчна пiдтримка програм скорочення бiдностi. У Доповiдi Банку про свiтовий розвиток за 2000/2001 рiк основними умовами скорочення бiдностi у всiх ii проявах були названi розширення прав i можливостей i пiдвищення захищеностi населення. У цьому зв'язку, наданий Банком обсяг кредитування на боротьбу з iнфекцiйними захворюваннями досяг 608 млн. дол. США, що у два рази перевищуi середньорiчнi обсяги кредитування за останнi чотири роки. Надавана Банком допомога в галузi освiти направляiться в першу чергу на забезпечення доступностi, високого якостi й рiвних можливостей у його одержаннi. Дiяльнiсть Банку по забезпеченню бiльше чистого й здорового навколишнього середовища зажадала проведення по усьому свiтi великих консультацiй для збору iнформацii, необхiдноi для розробки екологiчноi стратегii. Швидко, що розвиваiться напрямком, дiяльностi Банку i надання допомоги краiнам в областi вдосконалювання законодавства й судовоi системи, причому дiяльнiсть Банку крiм реформування конкретних аспектiв законодавства в цей час охоплюi правове утворення населення, реалiзацiю програм боротьби з корупцiiю в судових органах, створення механiзмiв дозволу споровши з використанням мiсцевих традицiй i правову допомогу незаможним жiнкам.
За останнi п'ять рокiв число проектiв у портфелi Банку, реалiзацiя яких уважаiться пiд погрозою зриву, було скорочено вдвiчi й у цей час перебуваi на самою низкою за багато рокiв оцiнцi. Значно пiдвищилася також якiсть оцiнки проектiв i нагляду i iхнiм виконанням; аналогiчна тенденцiя спостерiгаiться й вiдносно послуг, не пов'язаних iз кредитуванням.
2. ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ, З ЯКИХ СКЛАДАРДТЬСЯ СВРЖТОВИЙ БАНК
2.1 Мiжнародний банк реконструкцii й розвитку тАУ МБРР
Мiжнародний банк реконструкцii й розвитку тАУ МБРР (International Bank for Reconstruction and Development тАУ IBRD) заснований в 1945 роцi. Мiсцеперебування тАУ Вашингтон. В число учасникiв банку входить 185 краiни, також i Украiна (увiйшла в 1992 р.)
Основними цiлями банку i:
Ø сприяння краiнам-членам в розвитку економiки шляхом надання iм довгострокових позик i кредитiв;
Ø заохочення iноземного iнвестування через надання гарантiй або участь в позиках та iнших iнвестицiях приватних кредиторiв;
Ø стимулювання тривалого збалансованого зростання мiжнародноi торгiвлi, пiдтримка збалансованостi платiжних балансiв краiн-членiв.
Органiзацiйна структура МБРР:
Ø Рада керуючих;
Ø Директорат;
Ø Комiтет з розвитку;
Ø Президент.
Рада керуючих тАУ вищий орган МБРР. Вона складаiться з призначених краiнами-членами управлiнцiв. Звичайно це мiнiстри фiнансiв або президенти центральних банкiв краiн. Строк повноважень керуючого тАУ 5 рокiв, але можливе повторне призначення. Рада збираiться раз на рiк для обговорення кардинальних питань полiтики банку. При голосуваннi в Радi всi голоси краiни залежать вiд ii частки в капiталi банку. Понад 40% голосiв належать вкупi державам "Великоi Сiмки".
Директорат складаiться з 24 директорiв-виконавцiв, якi обираються на два роки. З них 5 призначаються п'ятьма членами МБРР тАУ США, Японiiю, Нiмеччиною, Великою Британiiю, Францiiю; решта обираiться з урахуванням належностi до певноi групи краiн. Директори здiйснюють поточну дiяльнiсть банку.
Комiтет з розвитку тАУ спiльний орган Свiтового банку й МВФ. Вiн складаiться з 24 членiв i являi собою полiтичний форум для завчасного обговорення найважливiших проблем в сферi економiчного розвитку. Здiйснюi дослiдження й складаi аналiз середньо-строкових i довгострокових перспектив розвитку економiки краiн, що розвиваються, розробляi вiдповiднi рекомендацii щодо розподiлу ресурсiв банку.
Президент обираiться строком на 5 рокiв. Вiн не може бути нi керуючим, нi директором. Президент здiйснюi адмiнiстративнi функцii й контролюi поточнi справи банку.
Формування ресурсiв
Джерелами iх формування i уставний капiтал, що складаiться пiдпискою краiн-членiв; позиковi кошти; платежi в рахунок погашення боргу.
Уставний капiтал банку на середину 1998 р. складав 191 млрд. доларiв. Вiн формуiться нетрадицiйно. Уряди краiн-членiв купують акцii, але сплачують лише невелику частину iх вартостi (6%). Решта капiталу i "недоторканою" i може бути затребувана банком лише в разi вiдсутностi в нього ресурсiв для термiнового погашення своiх зобов'язань. Поки що таких випадкiв не траплялося. Цей гарантiйний капiтал не можна використовувати для надання кредитiв.
Пiдписка краiн-членiв на акцii банку здiйснюiться у вiдповiдностi з iх економiчною потужнiстю. Кожна краiна маi свою квоту в уставному капiталi. Квота Украiни складаi 0.8% капiталу банку, США тАУ 17% , Японii тАУ 6, 24% . Росii, Канади, Саудiвськоi Аравii, РЖндii та РЖталii тАУ по 2,99%.
Зовнiшнi джерела фiнансування.
МБРР i значним позичальником на свiтовому фiнансовому ринку. Вiн випускаi облiгацii пiд 7% щорiчних, що дуже вигiдно приватним iнвесторам. iх iнтерес пiдiгрiваiться ще й тим, що банк даi гарантii пiд цi облiгацii. Крiм того, приватнi банки й iншi кредитнi iнститути вкладають також своi капiтали в облiгацii МБРР. За рахунок емiсii облiгацiй МБРР формуi 94% своiх ресурсiв.
Кредитна полiтика МБРР
Основне призначення кредитiв тАУ стимулювання розвитку приватного сектору в краiнах-членах. До прийняття рiшення про надання кредиту в краiну прямуi мiсiя МБРР, яка вивчаi економiчну ситуацiю, оцiнюе доцiльнiсть здiйснення проектiв, пiд якi плануються кредити. Мiсiя складаi свiй висновок i рекомендацii, якi краiна мусить прийняти, iнакше може й не одержати кредиту.
Кредити надаються тiльки урядам, вiдповiдно iх центральним банкам для фiнансування великих проектiв пiд гарантii урядiв. На початок 1998 р. сума позик МБРР досягла 107 млрд. долiв.
Кредити надаються на строк 15-20 рокiв. Ставка кредиту в середньому перевищуi на 0,5% ставку по позиковим коштам банку. Оскiльки МБРР залучаi позики з розрахунку 7% щорiчних, то кредитна ставка складаi в середньому 7,5%
Для краiн, що розвиваються, ставка дещо нижча. Найбiднiшим краiнам МБРР може надати безвiдсотковий кредит.
Однiiю з особливостей дiяльностi МБРР i вiдмова вiд реструктуризацii заборгованостi клiiнтiв: випадкiв неповернення кредитiв ще не було. Хоч прибуток не i головною метою МБРР, вiн працюi прибутково. В серединi 90-х рокiв пересiчно за рiк прибуток складав понад 1 млрд. доларiв; вiн використовуiться для поповнення ресурсiв МБРР. Дивiдендiв своiм членам банк не сплачуi.
МБРР спочатку кредитував конкретнi об'iкти, переважно iнфраструктури, ретельно iх вiдбираючи. Це обмежувало позичальникам можливiсть маневру, що викликало iх невдоволення. З 80-х рокiв кредити стали менше прив'язуватись до конкретних об'iктiв. Крiм пiдприiмств приватного сектора банк став кредитувати й державнi пiдприiмства, але пiд гарантii уряду. Банк кредитуi й галузi, куди приватний капiтал йде неохоче через iх високу капiталоiмнiсть або низьку рентабельнiсть (енергетика, транспорт, сiльське господарство).
Надання кредитiв Свiтовим банком маi демонстрацiйний ефект: його авторитет стимулюi приватних iнвесторiв та iншi банки спрямовувати капiтали в краiни, що одержали кредити вiд МБРР.
Таким чином, Свiтовий банк спричиняi дуже сильний вплив на весь валютно-кредитний ринок.
2.2 Мiжнародна фiнансова корпорацiя тАУ МФК
Мiжнародна фiнансова корпорацiя тАУ МФК (International Finance Corporation тАУ IFC) заснована в 1956 роцi. Штаб-квартира тАУ Вашингтон. Нараховуi 179 краiн-членiв, серед них Украiна (з 1993 p.).
Мета дiяльностi
Головна мета МФК тАУ сприяння економiчному зростанню краiн,, що розвиваються, через заохочення приватного пiдприiмництва у виробничому секторi.
Органiзацiйна структура:
Ø Рада керуючих;
Ø Директорат;
Ø Президент;
Ø Банкiвська консультативна комiсiя;
Ø Дiловий консультативний комiтет.
Рада керуючих тАУ вищий орган МФК. Кожний керуючий МБРР автоматично стаi й керуючим МФК, якщо його краiна i членом МФК. Рада проводить щороку збори водночас зi зборами МБРР, на яких обговорюються найважливiшi проблеми полiтики банку й МФК.
Директорат здiйснюi поточну роботу. Вiн складаiться з 24 директорiв, якi водночас i директорами МБРР.
Президент МФК за посадою i головою директорату МФК. Вiн називаiться також виконавчим президентом.
Банкiвська консультативна комiсiя складаiться з восьми представникiв провiдних мiжнародних iнститутiв. Разом з керiвництвом МФК вони обговорюють дiловi й полiтичнi проблеми й стратегiю корпорацii.
Дiловий консультативний комiтет сполучаi провiдних промисловикiв, банкiрiв, державних дiячiв, якi обмiнюються думками з керiвництвом МФК з економiчних та фiнансових проблем.
Джерела фiнансування
Джерелами фiнансування i: внески краiн-членiв в уставний капiтал; кредити вiд МБРР; вiдрахування вiд прибуткiв; кошти вiд повернення кредитiв; залученi на зовнiшнiх ринках кошти.
Кредитна дiяльнiсть
Кредитна дiяльнiсть. МФК, як правило, кредитуi тiльки високорентабельнi пiдприiмства в нових iндустрiальних краiнах. Менш розвиненим краiнам важче одержати кредит через високу кредитну ставку, яка вище пересiчних ставок на основних ринках позичкових капiталiв. Привабливою ж стороною цих кредитiв i те, що вони спрямованi на реалiзацiю таких проектiв, якi не одержали б коштiв з iнших джерел. Звичайно МФК фiнансуi не бiльше як 25% загальноi вартостi проекту, решта коштiв вiдшукуiться за рахунок приватних компанiй i комерцiйних банкiв.
На вiдмiну вiд МБРР для iнвестування коштiв МФК не вимагаi урядових гарантiй. Це вiдгороджуi приватнi компанii вiд державного контролю. РЖншою вiдмiною i те, що МФК не тiльки надаi кредити, але й здiйснюi iнвестицii в акцiонерний капiтал пiдприiмств, що створюються, з наступним перепродажем акцiй приватним iнвесторам. З моменту утворення й до середини 1998 р. МФК здiйснила iнвестицiй на суму 24 млрд. доларiв1.
Попри своii головноi функцii тАУ заохочення приватних iнвестицiй тАУ МФК надаi краiнам-членам також i технiчну допомогу. В 1986 р. вона заснувала Консультативну службу з iноземних iнвестицiй для надання допомоги урядам краiн, що розвиваються, щодо ефективного використання iнвестицiй. Сфера консультування тАУ капiтали, технологiя, менеджмент. Видаiться регулярний довiдник "База даних" по новим ринкам.
2.3 Мiжнародна асоцiацiя розвитку тАУ MAP
Мiжнародна асоцiацiя розвитку тАУ MAP (International Development Association тАУ IDA) утворена в 1960 роцi. Мiсцезнаходження тАУ Вашингтон. Нараховуi 160 краiн-учасниць, якi подiляються на двi групи. До першоi групи входить 22 високорозвинутi краiни, а також Кувейт i Об'iднанi Арабськi Емiрати. Другу групу складають краiни, що розвиваються, i краiни з перехiдною економiкою.
Основнi цiлi МАР:
Ø сприяння економiчному розвитковi краiн-членiв;
Ø пiдвищення продуктивностi працi;
Ø зростання рiвня життя в державах-членах, в першу чергу, таких, що розвиваються.
Дiяльнiсть МАР спрямована, головним чином, на допомогу краiнам, що розвиваються, через заохочення розвитку приватного сектора, мобiлiзацii внутрiшнiх i зовнiшнiх джерел капiталу.
Органiзацiйна структура:
Ø Рада керуючих;
Ø Виконавчий директорат;
Ø Президент.
До Ради керуючих i Виконавчого директорату входять тi ж представники, що й до МБРР, тобто тi ж самi особи. Виконують вони аналогiчнi функцii.
Президент МАР займаiться органiзацiйною дiяльнiстю. Штат спiвробiтникiв МАР подiляiться на чотири сектори: операцii, фiнансування, полiтика, планування.
Джерела фiнансування
Джерелами фiнансування i: прибутки МБРР, внески краiн-членiв першоi i частково другоi груп; повернення кредитiв, що були наданi ранiше. В основному ресурси МАР формуються за рахунок "донорiв" тАУ краiн першоi групи. Частка "Великоi Сiмки" складаi 80% загальноi суми внескiв.
Розподiл ресурсiв
МАР надаi безпроцентнi позики найбiднiшим краiнам. Критерiiм "бiдностi" i рiвень ВНП на душу населення, що не перевищуi 925 доларiв. Позики МАР мають 10-рiчний пiльговий перiод й погашаються протягом 35-40 рокiв. Рештi краiн кредит надаiться заставкою 5% щорiчних.
Кредити плямуються в основному в розвиток iнфраструктури i в сiльське господарство. Так, в 1998 роцi на кредитування сiльського господарства пiшло 18% видiлених коштiв МАР, на освiту тАУ 16%, на охорону здоров'я тАУ 14%, на транспорт тАУ 13%, на енергетику тАУ 12% '. РЖнодi МАР i МБРР спiльно кредитують один i той же об'iкт, якщо на нього необхiднi великi кошти. Кредити МАР надаються тiльки урядам пiд iх гарантii. МАР сформувала Фонд для скорочення боргiв у 100 млн. доларiв; його призначено для найбiднiших краiн. Кредити надаються в нацiональнiй валютi держав.
2.4 Багатостороннi агентство з гарантування iнвестицiй тАУ БАГРЖ
Багатостороннi агентство з гарантування iнвестицiй тАУ БАГРЖ (Multilateral Investment Guarantee Agency тАУ MIGA) заснована в 1988 роцi. Мiсцезнаходження тАУ Вашингтон. Нараховуi 145 членiв. Украiна стала членом БАГРЖ з 1995 року.
Основнi цiлi:
Ø сприяння збiльшенню притоку iнвестицiй в краiни, що розвиваються, через надання гарантiй, включно страхування, по некомерцiйним ризикам;
Ø здiйснення дослiджень, збiр i поширення iнформацii для сприяння iнвестуванню;
Ø надання технiчноi допомоги краiнам, проведення консультацiй з iнвестицiйних питань.
Органiзацiйна структура:
Ø Рада керуючих;
Ø Директорат;
Ø Комiтет з розвитку;
Ø Президент.
Рада керуючих складаiться з тих самих осiб, що й Рада керуючих МБРР i виконуi такi ж функцii стосовно до цiлей БАГРЖ.
Директорат складаiться з 24 виконавчих директорiв та iх заступникiв. Президент МБРР за посадою i головою Директорату БАГРЖ. Директорат займаiться поточними справами.
Комiтет з розвитку являi собою групу мiнiстрiв великих краiн; вони здiйснюють монiторинг з проблем розвитку в сферi економiки й фiнансiв.
Президент БАГРЖ призначаiться Директоратом за пропозицiiю президента МБРР. Займаiться органiзацiйною роботою.
Основнi напрямки дiяльностi БАГРЖ
Вона була утворена з тим, щоб забезпечити потенцiйних iнвесторiв до краiн, що розвиваються, вiд некомерцiйних ризикiв i таким чином стимулювала туди потоки iнвестицiй. До некомерцiйних ризикiв належать: вiйни, соцiальнi вибухи, експропрiацiя вкладеного капiталу, неможливiсть переводу прибутку за кордон i таке iнше.
Гарантii надаються тiльки iнвесторам iз кран-членiв БАГРЖ. Строк гарантiй тАУ 15-20 рокiв по прямих iнвестицiях, по позиках тАУ понад три роки. Основна вимога надання гарантiй: iнвестор повинен бути резидентом краiни-члена БАГРЖ; iнвестицiя ж може призначатися для будь-якоi краiни, навiть такоi, що не входить до БАГРЖ.
Гарантii БАГРЖ, по сутi, i страховкою, за одержання якоi треба сплатити вiд 0,25% до 1,25% за кожнi 100 доларiв вартостi гарантii. За станом на середину 1997 р. БАГРЖ видало гарантiй на суму 3,4 млрд. доларiв.
БАГРЖ надаi консультативнi й рекламнi послуги через спецiальний Департамент полiтичних i консультативних послуг.
2.5 Мiжнародний центр з урегулювання iнвестицiйних спорiв тАУ МЦУРЖС
Мiжнародний центр з урегулювання iнвестицiйних спорiв тАУ МЦУРЖС (International Center for Settlement of Investment Disputes тАУ ICSID) заснований в 1966 p., мiсцезнаходження тАУ Вашингтон. Нараховуi 139 членiв.
Мета дiяльностi
Головна мета тАУ сприяти притоку iноземних капiталiв шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорiв мiж урядами й iноземними iнвесторами. МЦУРЖС не i кредитною органiзацiiю в прямому розумiннi слова; через це його не завжди включають до Групи Свiтового банку, хоча за цiлями й органiзацiйно вiн з нею пов'язаний.
Органiзацiйна структура:
Ø Адмiнiстративна рада;
Ø Технiчний секретарiат;
Ø Президент.
Адмiнiстративна рада складаiться з керуючих вiд кожноi краiни-члена й займаiться обговоренням найважливiших проблем Центру.
Технiчний секретарiат виконуi поточну роботу. Йото очолюi Генеральний секретар, який i вiце-президентом Свiтового банку.
Президентом Центру i президент Свiтового Банку.
Дiяльнiсть МЦУРЖС
Центр виступаi в ролi арбiтра мiж iнвестором й урядом краiни в разi виникнення конфлiкту. Процес урегулювання iнвестицiйних спорiв маi двi форми: примирення й арбiтраж. Примирення досягаiться в тому випадку, якщо вдаiться переконати обидвi сторони у можливостi вирiшити конфлiкт узгоджено, через взаiмнi поступки. Якщо ж примирення неможливе, то МЦУРЖС виносить аргументоване рiшення на користь однiii з сторiн; така процедура маi назву арбiтражу.[[zh:ICSID]
3. Спiвпраця Украiни з органiзацiями Групи Свiтового банку
Украiна стала акцiонером i членом IFC (Межнародноi фiнансовоi корпорацii) в 1993 р. До 4 травня 2007 р. IFC iнвестувала близько 692 мiльйонiв доларiв в 33 проекту. РЖнвестицiйна програма IFC в Украiнi в цей час розширюiться високими темпами, при цьому основна увага зосереджена на iнвестицiйних можливостях у фiнансовому секторi, агробiзнесi, виробництвi будiвельних матерiалiв, роздрiбнiй торгiвлi й послугах, енергетику, виробництвi встаткування для транспорту, iнфраструктури.
В 2006 фiнансовому роцi (1 липня 2005-30 червня 2006), обсяг iнвестицiй IFC в Украiну зрiс другий рiк пiдряд до $295 мiльйонiв. Серед проектiв IFC цього року не можна не вiдзначити iнвестицii в мережу автозаправних станцiй, у розвиток складськоi iнфраструктури й логiстики, а також у виробництво керамiчноi плитки. Серед iснуючих клiiнтiв, IFC надала додаткове фiнансування "Сандора" для розширення й модернiзацii виробництва сокiв i напоiв, "Новоi Лiнii" для будiвництва нових торгових центрiв, i субординований кредит банку "Аваль" для капiталу другого рiвня банку.
З 1992 р. IFC реалiзуi в Украiнi масштабну програму технiчноi допомоги. IFC сприяла приватизацii малих пiдприiмств i об'iктiв незавершеного будiвництва, а також приватизацii земель i масовоi приватизацii. У цей час у рамках фiнансованих донорами програм розробляються рекомендацii з корпоративного керування компанiй i банкiв, розвитку агробiзнесу, лiзингу, ведеться робота з полiпшення умов господарювання й стимулюванню росту малих i середнiх пiдприiмств.
ЛРЖТЕРАТУРА
1. МРЖЖНАРОДНА економiка. Навч. посiбник / За ред. Козака Ю. Г., Ковалевського В. В., Ржепiшевського К. РЖ. тАФ К.: ЦУЛ, 2004. тАФ 672 с.
2. МРЖЖНАРОДНРЖ органiзацii. Навчальний посiбник / За ред. / Ю. Г. та Ковалевського В. В.тАФК.: ЦУЛ, 2003. тАФ 288 с.
3. Матерiали сайту ВлВiльна енциклопедiяВ». / http://uk.wikipedia.org/
4. Фiлiпенко А.С., Буд кiн В.С., Гальчинський А.С., Геiць В.М., Дудченко М.А. Украiна i свiтове господарство: взаiмодiя на межi тисячолiть: Навч. посiбник для студ. вищих навч. закладiв. - К.: Либiдь, 2002. - 470 с.
Вместе с этим смотрят:
"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной
"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта
"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения
"Этап реформ" в Саудовской Аравии
Globalization and Hospitality Industry