Демпiнг та антидемпiнговi заходи

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплiни тАЮМiжнародна економiкатАЭ

на тему:

тАЮДемпiнг та антидемпiнговi заходитАЭ

Киiв 2010

План

Вступ.

1.Сутнiсть демпiнгу.

2.Види демпiнгу.

3.Антидемпiнговi заходи.

4.Демпiнг та економiка Украiни.

Висновки.

Лiтература.

Вступ

Економiчний успiх будь-якоi краiни свiту базуiться на зовнiшнiй торгiвлi. Ще жодна краiна не спромоглася створити здорову економiку, iзолювавши себе вiд свiтовоi економiчноi системи. Чому мiжнароднiй торгiвлi надаiться настiльки важливе значення? Чому вiд неi так сильно залежать перспективи економiчного зростання? Чи всi краiни можуть брати участь у мiжнароднiй торгiвлi, а чи лише краiни з досить високим технологiчним рiвнем? Теоретичне обТСрунтування тих переваг, якi вiдкриваi мiжнародна торгiвля, було зроблено приблизно 200 рокiв тому двома видатними британськими економiстами - А.Смiтом i Д.Рiкардо.

А.Смiт у своiй класичнiй працi "Дослiдження про природу i причини багатства народiв" вiдзначив, що держави мають спецiалiзуватися на виробництвi та експортi тих товарiв, у виготовленнi яких вони мають абсолютну перевагу порiвняно з iншими суб'iктами мiжнародного економiчного спiвробiтництва. РЖ, очевидно, кожнiй краiнi слiд iмпортувати такi товари, у виробництвi яких вiдсутнi переваги. РЖнакше кажучи, краiна повинна експортувати такi товари, виробництво яких абсолютно ефективнiше в тому планi, що на одиницю продукту витрачаiться менше працi порiвняно з iншою краiною - потенцiйним торговельним партнером. [28.с.44]

Д. Рiкардо й економiсти, що були його послiдовниками, розвинули поняття порiвняльноi переваги. На його думку, незважаючи на те, що та чи iнша краiна здатна випускати безлiч рiзноманiтних товарiв, вона маi порiвняльну перевагу у виробництвi лише певних видiв продукцii, тодi як iншим краiнам краще вдаiться виробництво чогось iншого. РЖншими словами, ситуацiя порiвняльноi переваги - це здатнiсть краiни виробляти товари та послуги з вiдносно бiльш низькими альтернативними затратами, нiж будь-яка iнша краiна. До тих пiр, поки за умов вiдсутностi торгiвлi будуть зберiгатися вiдмiнностi в спiввiдношеннi цiн мiж краiнами, кожна краiна матиме порiвняльну перевагу, тобто у неi завжди знайдеться такий товар, виробництво якого буде вигiдним при iснуючому спiввiдношеннi затрат, нiж виробництво iнших товарiв. Саме цей товар вона i повинна експортувати в обмiн на iншi. Сукупний обсяг випуску продукцii буде найбiльшим тодi, коли кожен товар вироблятиметься тiii краiною, яка маi нижчi альтернативнi затрати. [29.с.11]

Сучасний свiтовий ринок характеризуiться стрiмким зростанням конкуренцii та вiдносно перенасиченiстю рiзноманiтними товарами та послугами. Такi умови впливають на економiчнi вiдносини мiж державами, насамперед на iх заходи, якi використовуються у зовнiшньоторговельнiй полiтицi. Багато краiн у конкурентнiй боротьбi замiсть торгових обмежень все ширше використовують рiзноманiтнi заходи просування вiтчизняних товарiв на зарубiжнi ринки. Демпiнг i одним з таких заходiв, проявом цiновоi конкуренцii i, одночасно, формою цiновоi дискримiнацii. Демпiнг (dumping) тАУ засiб фiнансовоi нетарифноi торговельноi полiтики, що полягаi в просуваннi товару на зовнiшнiй ринок за рахунок зниження експортних цiн нижче нормального рiвня цiн, iснуючого в цих краiнах. Вiн може здiйснюватись як за рахунок ресурсiв окремих фiрм, що прагнуть опанувати зовнiшнiй ринок своii продукцii, так i за рахунок державних субсидiй експортерам. [31.с.244]

Демпiнг заборонений як мiжнародними правилами в рамках СОТ, так i нацiональними антидемпiнговими законами багатьох краiн, що дозволяють застосовувати антидемпiнгове мито у разi вiдкриття факту демпiнгу.

Небезпека демпiнгу викликана його спрямованiстю на завоювання ринку шляхом витiснення з нього конкурентiв з числа мiсцевих виробникiв, за рахунок низькоi цiни з подальшою монополiзацiiю ринку i встановленням новою, значно вищоi монопольноi цiни. [30.с.444]

1. Сутнiсть демпiнгу

Пiд демпiнгом розумiiться експорт товарiв по цiнах нижче собiвартостi або, принаймнi, по бiльш низькiй цiнi, чим на внутрiшньому ринку, тобто демпiнг i формою мiжнародноi цiновоi дискримiнацii.

В основi демпiнгу лежить ринкова ситуацiя, за якоi еластичнiсть попиту по цiнi на внутрiшньому ринку нижче, нiж на зовнiшньому. Це дозволяi фiрмам, що мають вiдносно монопольне становище на внутрiшньому ринку, продавати своi товари за бiльш високими цiнами, нiж на зовнiшньому ринку, де попит бiльш еластичний по цiнi i де конкуренцiя вище. Необхiдними умовами для здiйснення демпiнгу також i:

- ситуацiя недосконалоi конкуренцii, що дозволяла б виробнику встановлювати i диктувати цiни;

- сегментованiсть ринку, тобто спроможнiсть виробника вiдокремити внутрiшнiй ринок, де вiн продаi товар за високими цiнами, вiд зовнiшнього ринку, де вiн це робить за бiльш низькими цiнами. Звичайно цьому сприяють високi транспортнi витрати i встановленi державою торговельнi бартАЩiри. [18.с.208]

Демпiнг може спричинятися, по-перше, державною зовнiшньо торговельною полiтикою, коли експортер отримуi субсидiю. По-друге, демпiнг може бути наслiдком типово монополiстичноi практики дискримiнацii в цiнах, коли фiрма-експортер, яка займаi монопольне становище на внутрiшньому ринку, при нееластичному попитi максимiзуi доход, пiдвищуючи цiни, тодi як на конкурентному закордонному ринку при достатньо еластичному попитi вона досягаi максимiзацii доходу шляхом зменшення цiни та розширення обсягу продажiв.

Походження термiна тАЬдемпiнгтАЭ часто приписують Вiнеровi (1926), який припустив, що при максимiзацii прибутку цiни на внутрiшньому ринку повиннi бути вищi, нiж на експортних, по тiй простiй причинi, що внутрiшнiй ринок, як правило, надаi бiльш комфортнi умови нацiональним виробникам. [23.с.21]

РЖншим логiчним обТСрунтуванням демпiнгу i так званий "хижацький демпiнг" (predatory pricing - навмисне сильне заниження цiни, у збиток собi), застосовуваний з метою нанести втрати чи знищити конкурентiв, iнодi з метою утворення картелю. Однак багато економiстiв говорять про те, що "хижацький демпiнг" - досить рiдке явище, оскiльки такi дii вигiднi тiльки в тому випадку, коли майбутнi надприбутки покривають iстотнi втрати в короткостроковому планi.

У 70-х рр., пiсля того як найбiльш промислово розвинутi краiни перейшли на систему плаваючих валютних курсiв, з'явився термiн "обмiнний демпiнг" (exchange dumping). Наприклад, у результатi зниження курсу долара стосовно iiни, цiна iмпортованих у Японiю товарiв, вимiрювана в доларах, буде падати в порiвняннi з цiною японських виробникiв доти, поки цiни не будуть переглянутi. РЖншими словами, спостерiгаiться демпiнг.

В останнi десятилiття виникло ще кiлька трактувань демпiнгу. Як причини називалися змiнний попит i складнiсть у перерозподiлi ресурсiв мiж рiзними галузями господарства, що виражалися в так званому "циклiчному демпiнгу" (cyclical dumping), заснованому на рiзницi у витратах.[24.с.120]

Був також уведений термiн "взаiмний демпiнг" (reciprocal dumping), що пояснюi торгiвлю мiж розвинутими краiнами схожою продукцiiю (внутрiшньогалузева торгiвля), найчастiше супроводжувану взаiмними обвинуваченнями в демпiнгу. На думку обох сторiн, попит на експортному ринку бiльш еластичний, нiж на нацiональному, що веде до бiльш низьких цiн (чи рiвних, але включаючи транспортнi витрати). РЖ хоча "взаiмний демпiнг" i приводить до марних перехресних перевезень, вигоди для загального добробуту учасникiв можуть виникнути через зростаючу конкуренцiю на нацiональних ринках.

Також варто вiдзначити, що iснуi ефект економii на масштабах виробництва, коли виробництво свiдомо нарощуiться з метою знизити собiвартiсть одиницi продукцii, що фактично при вiдсутностi попиту веде до демпiнгу при збутi на зовнiшнiх ринках.

Згiдно iз ст. 1 Закону Украiни тАЬПро захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпортутАЭ демпiнг - ввезення на митну територiю Украiни товару за цiнами, нижчими вiд порiвнянноi цiни на подiбний товар у краiнi експорту, що заподiюi шкоду нацiональному товаровиробнику подiбного товару [1.ст.1].

Економiчна наука взагалi розглядаi демпiнг як один з видiв обмежувальноi дiловоi практики, що в окремих випадках може квалiфiкуватися як недобросовiсна конкуренцiя. До демпiнгу вдаються експортери з метою проникнення на ринок, розширення обсягiв продажу, витискування iснуючих i потенцiйних конкурентiв, встановлення домiнуючого положення на ринку. РЖснуi кiлька видiв демпiнгу, якi рiзняться за методом дискримiнацii цiни, джерелами компенсацii втрат експортера, мотивами i термiнами застосування.

У мiжнароднiй торговiй практицi видiляють декiлька видiв демпiнгу. Постiйний демпiнг (persistent dumping) - це довгострокова тенденцiя монополiстiв максимiзувати загальний прибуток, продаючи товари по бiльш високiй цiнi на внутрiшньому ринку, що iзольований за допомогою транспортних витрат або торговi бар'iри, у порiвняннi зi свiтовим ринком, де можна зiткнутися з конкуренцiiю iноземних виробникiв.

На вiдмiну вiд постiйного спорадичний демпiнг (sporadic dumping) являi собою епiзодичний продаж товару на свiтовому ринку для того, щоб витягти тимчасову вигоду, не знижуючи цiну на внутрiшньому ринку. Необхiднiсть у спорадичному демпiнгу виникаi у фiрми тодi, коли вона опиняiться перед фактом надвиробництва товарiв. Не маючи можливостi реалiзувати товар на внутрiшньому ринку, з одного боку, i не бажаючи зупиняти своi виробництво - з iншого, фiрма приймаi рiшення викинути цей товар на свiтовий ринок i продати його там по бiльш низькiй цiнi, чим внутрiшня. [26.с.336]

В основi демпiнгу лежить ринкова ситуацiя, за якоi еластичнiсть попиту по цiнi на внутрiшньому ринку нижче, нiж на зовнiшньому. Це дозволяi фiрмам, що мають вiдносно монопольне становище на внутрiшньому ринку, продавати своi товари за бiльш високими цiнами, нiж на зовнiшньому ринку, де попит бiльш еластичний по цiнi i де конкуренцiя вище. Необхiдними умовами для здiйснення демпiнгу також i:

- ситуацiя недосконалоi конкуренцii, що дозволяла б виробнику встановлювати i диктувати цiни;

- сегментованiсть ринку, тобто спроможнiсть виробника вiдокремити внутрiшнiй ринок, де вiн продаi товар за високими цiнами, вiд зовнiшнього ринку, де вiн це робить за бiльш низькими цiнами. Звичайно цьому сприяють високi транспортнi витрати i встановленi державою торговельнi бартАЩiри.

Це явище зтАЩявилося в мiжнароднiй торгiвлi досить давно, але тiльки пiсля Першоi свiтовоi вiйни демпiнг став розглядатися як одна з найскладнiших та суперечливих проблем мiжнародноi торговельноi полiтики. Демпiнгова практика поширилась в 20-30-х роках минулого сторiччя тАУ перiод великоi економiчноi кризи, яка призвела до загострення конкуренцii на свiтових товарних ринках та виникнення збутових проблем.

Демпiнгова практика зазвичай повтАЩязана з монополiзацiiю товарних ринкiв та можливiстю застосуванням монопольно високих цiн. Наприклад, якщо компанiя-монополiст на ринку базування своiх виробничих потужностей маi можливiсть реалiзовувати свою продукцiю за монопольними цiнами, то в такому випадку вона отримуi додатковий прибуток, який дозволяi застосовувати полiтику штучно занижених цiн на iнших ринках з метою витiснення з них конкурентiв. Неминучi втрати, що виникають при здiйсненнi демпiнгу на ринку, з якого фiрма бажаi витiснити конкурентiв за рахунок низьких цiн, покриваються додатковими прибутками, одержаними на традицiйних нацiональних ринках збуту, де компанiя не вiдчуваi суттiвоi конкуренцii та взмозi продавати свою продукцiю за високими цiнами. Отже, можна зазначити, що використання занижених цiн як засобу конкурентноi боротьби на окремому ринку маi економiчну сутнiсть тодi, коли компанiя - i монополiстом на iншому ринку. В цьому виявляiться дискримiнацiйний характер практики демпiнгу.

Не слiд забувати також про виробникiв в iнших краiнах, якi також i учасниками зовнiшньоторговельних вiдносин, зокрема демпiнгових процесiв, та на яких певнi демпiнговi заходи однiii держави можуть мати значний негативний вплив. Виробники товару в краiнi-iмпортерi завжди зазнають втрат вiд iноземного демпiнгу, намагаючись подолати жорстку цiнову конкуренцiю. В такiй ситуацii мiсцевi компанii знаходяться в дуже невигiдному положеннi: по-перше, вони повиннi знижувати цiни, а по-друге, вони не можуть компенсувати виникаючi при цьому втрати за рахунок продажу товарiв за завищеними цiнами на iнших ринках у. В такiй ситуацii нацiональнi компанii краiни-iмпортера, як правило, несуть збитки, або втрачають частку ринку i конкретнi позицii. Такi результати мають мiсце при деформацii конкурентного середовища на ринку краiни-iмпортера. Однак кожна держава, прагне захистити своiх виробникiв, застосовуi антидемпiнговi заходи з метою протидii демпiнгу, що застосовуiться зарубiжними експортерами. [8.с.12]

2. Види демпiнгу

Вже пiсля Другоi Свiтовоi вiйни фахiвцi з мiжнародноi торгiвлi чiтко вiдокремлювали чотири основних види демпiнгу:

o цiновий демпiнг, тобто реалiзацiю товару на зарубiжних ринках дешевше, нiж на внутрiшньому ринку;

o демпiнг у сферi послуг, тобто зниження цiни експортного товару за рахунок отримання транспортних послуг на пiльгових умовах;

o валютний демпiнг, в основi якого лежить манiпулювання валютним курсом та використання множинних валютних курсiв з метою отримання переваги над виробниками краiни-iмпортера даного товару;

o соцiальний демпiнг, який маi мiсце тодi, коли низькi цiни на iмпортованi товари обумовленi використанням у виробництвi працi втАЩязнiв або експлуатацii робiтникiв. [15.с.22]

Еволюцiя iнструментiв регулювання мiжнародноi торгiвлi обумовила появу рiзноманiтних видiв демпiнгу, якi рiзняться за методом дискримiнацii цiни, джерелами компенсацii шкоди експортера, мотивами i термiнами застосування (Рис.1).

Рис.1. Види демпiнгу. [24.с.22]

За методами дискримiнацii свiтових цiн демпiнг подiляiться на прямий, зворотний i валютний.

Прямий демпiнг тАФ це продаж товару однiii краiни на ринку iншоi краiни за вартiстю меншою, нiж нормальна вартiсть цього товару. При цьому згiдно iз ст. VI ГАТТ слiд вважати, що товар потрапляi на ринок iмпортуючоi краiни за вартiстю, меншою за нормальну, якщо цiна товару, що експортуiться з однiii краiну в iншу: нижча за порiвнянну цiну при звичайному ходi торгiвлi на аналогiчний товар, призначеного для споживання в експортуючiй краiнi; або за вiдсутностi такоi внутрiшньоi цiни нижча за найвищу порiвнянну цiну на аналогiчний товар, призначений для експорту до будь-якоi третьоi краiни при звичайному ходi торгiвлi; або нижча за вартiсть виробництва товару в краiнi походження, до якоi доданi помiрнi додатковi витрати на продаж i прибуток.

Зворотний демпiнг тАФ закупiвля (скупiвля) iноземним покупки (iмпортерами) товару за цiнами вищими, нiж можуть заплатити внутрiшнi покупцi.

Валютний демпiнг тАФ продаж на зовнiшньому ринку товару за заниженою цiною внаслiдок значнiшого падiння курсу нацiональноi валюти, нiж зменшення ii купiвельноi спроможностi всерединi краiни. Купуючи товари, сировину, комплектуючi або товари за низькими внутрiшнiми цiнами, експортери реалiзують iх на мiжнародних ринках за демпiнговими цiнами, але за твердiшу валюту, обмiнюючи згодом останню на знецiнену нацiональну валюту та отримуючи внаслiдок цього курсовий прибуток. Прийнятий у рамках ГАТТ Мiжнародний антидемпiнговий кодекс передбачаi можливiсть застосування санкцiй (пiдвищеного мита, штрафу тощо) при доведеннi наявностi валютного демпiнгу.

Демпiнг може здiйснюватися як за рахунок фiрми-експортера, так i за пiдтримки держави, тобто шляхом субсидування (прямого чи опосередкованого) експортних поставок. Але в будь-яком разi втрата частини прибутку у звтАЩязку з продажем за заниженими цiнами повинна бути скомпенсована. Таке вiдшкодування можливе за рахунок завищення цiн на iншi товари фiрми або на цi ж товари, але на iнших ринках, в т.ч. внутрiшньому. За такоi ситуацii демпiнг називають самостiйним. Якщо витрати вiд демпiнгування компенсуi не сама фiрма, а держава, то демпiнг називають субсидицiйним, тобто за рахунок державних експортних субсидiй.

За мотивами i термiнами застосування демпiнг подiляiться на спорадчий, хижацький та постiйний.

Спорадчий демпiнг тАУ реалiзацiя товару на закордонному ринку за цiнами, нижчими за внутрiшнi або видатки виробництва, упродовж дуже короткого промiжку часу. Такий демпiнг, як правило, не може заподiяти суттiвоi шкоди або ii дуже важко довести. Однак вiн вигiдний споживачам, якi мають можливiсть купувати товари за досить низькими цiнами, хоча й обмежений перiод часу.

Хижацький демпiнг тАУ реалiзацiя товарiв на закордонних ринках за цiнами, нижчими за видатки, з метою витiснення з ринку нацiональних виробникiв. У такий спосiб iноземнi фiрми намагаються завоювати ринок конкретного товару та, посiвши прiоритетнi позицii на ньому, пiдняти в майбутньому цiни. Оскiльки хижацький демпiнг i, як правило, самостiйним, а реалiзацiя стратегii захоплення зарубiжного ринку за допомогою низьких цiн вимагаi великих коштiв, то вiн не може продовжуватися протягом тривалого перiоду.

Постiйний (стiйкий) демпiнг тАУ реалiзацiя товарiв за цiнами. нижчими за цiнами, нижчими за внутрiшнi або видатки виробництва упродовж тривалого перiоду. Цей вид демпiнгу може досить серйозно вразити певну галузь, тому виробники цiii галузi активно вимагатимуть захисту вiд iноземноi конкуренцii.

Крiм того, демпiнгом вважаiться також така торговельна практика експортерiв, для якоi не характерна суттiва рiзниця вiдповiдних внутрiшнiх та зовнiшнiх цiн, але ii наслiдки аналогiчнi "класичному" демпiнгу. Можна видiлити декiлька таких видiв демпiнгу, а саме:

o прихований демпiнг - маi мiсце тодi, коли iмпортер реалiзуi товар дешевше, нiж придбав його в експортера, з яким вiн маi тiснi звтАЩязки, та дешевше порiвняно з його цiною в краiнi-експортерi. РЖншими словами, в основi демпiнгу лежить трансфертне цiноутворення;

o непрямий демпiнг - коли товар iмпортуiться через третю краiну, в якiй його цiна не вважаiться демпiнговою;

o вторинний демпiнг - коли йдеться про експорт товару, при виробництвi якого використанi компоненти, iмпортованi за демпiнговими цiнами.

3. Антидемпiнговi заходи

Незважаючи на те, що демпiнг приносить краiнi-iмпортеру певну вигоду, полiпшуючи ii умови торгiвлi, уряди вважають усi види демпiнгу iноземних виробникiв формами несумлiнноi конкуренцii. Тому вiн заборонений як мiжнародними правилами СОТ, так i нацiональним законодавством ряду краiн. Якщо факт демпiнгу доведений, то краiна маi право вводити торговi обмеження у виглядi антидемпiнгових мит. Для законного введення антидемпiнгових мит необхiдна наявнiсть двох критерiiв: продаж товару за рубiж за цiною нижчою, нiж у краiнi походження, i нанесення матерiальних збиткiв галузi вiтчизняноi промисловостi. Пiсля того, як факт демпiнгу встановлено, торговi партнери краiни, що здiйснюють товарний демпiнг, мають право застосовувати проти неi торговi обмеження. Цi обмеження звичайно приймають форму введення антидемпiнгового мита або погрози його введення. Антидемпiнгове мито (antidumping duty) являi собою тимчасовий збiр, який вводиться краiною, що iмпортуi, для компенсацii втрат вiд товарного демпiнгу. Звичайно це мито встановлюiться в розмiрi рiзницi мiж цiнами товару на внутрiшньому i свiтовому ринках.

Торговi обмеження, що протидiють демпiнгу, особливо хижацькому, поза всяким сумнiвом кориснi, тому що вони захищають внутрiшнi виробникiв вiд несумлiнноi iноземноi конкуренцii. Внутрiшнi виробники, як правило, беззастережно пiдтримують протекцiонiстськi мiри, спрямованi проти демпiнгу будь-якого виду. Що ж стосуiться споживачiв, то iм у рядi випадкiв вигiдний постiйний i спорадичний демпiнг, що дозволяi одержувати товари по низькiй цiнi.

Проте кiнцевий ефект введення антидемпiнгових мит дуже невизначений. Введення антидемпiнгового мита звичайно пiдвищуi рiвень добробуту краiни, що iмпортуi, але це пiдвищення вiдбуваiться за рахунок зниження добробуту краiн свiтового спiвтовариства.

Проте, якщо краiна, викрита в демпiнгу, припинить постачання товарiв на ринок, захищений антидемпiнговими митами, то шкоду понесуть як краiна, що iмпортуi, так i свiтове господарство.

Можливi й iншi варiанти поводження краiни, що здiйснила товарний демпiнг. Вона може, наприклад, перекласти виробництво експортноi продукцii на територiю краiни, що iмпортуi, використовуючи можливостi, наявнi в багатонацiональних корпорацiй.

В Статтi VI тАЬАнтидемпiнгове та компенсацiйне митотАЭ ГАТТ зазначено, що сторони визначають, що демпiнг, через тАЬякi товари однiii краiни потрапляють на ринок iншоi краiни за вартiстю меншого, нiж нормальна вартiсть товарiв. Повинен осуджуватися, якщо вiн спричиняi матерiальну шкоду чи створюi загрозу матерiальноi шкоди промисловостi, створенiй на територii сторони, чи значно затримуi створення вiтчизняноi промисловостiтАЭ. [6.ст.14] Товар вважаiться обтАЩiктом демпiнгу тодi, коли вiн вводиться в торговельний обiг iншоi краiни за цiною нижчою, нiж його нормальна вартiсть. При чому, цiна товару, що ввозиться на митну територiю краiни, вважаiться нижчою за його нормальну вартiсть, якщо вона:

o нижче цiни, за якою зазвичай реалiзуються подiбнi товари, призначенi для споживання в краiнi-експортерi;

o у разi вiдсутностi такоi цiни, якщо цiна iмпортованого товару менша найвищоi цiни, що зазвичай встановлюiться на аналогiчнi товари, якi експортуються до будь-якоi третьоi краiни, або менша вартостi виробництва даного продукту в краiнi походження з урахуванням загальноприйнятих витрат реалiзацii та прибутку. [10.с.22]

Порiвнюючи цiни необхiдно враховувати умови реалiзацii товарiв в обох краiнах, рiзницю в рiвнях оподаткування та iншi чинники, що впливають на цiну. Важливо зауважити, що зниження цiн за рахунок пiдвищення ефективностi виробництва не квалiфiкуiться як демпiнг, що свiдчить про прагматично-помiркований пiдхiд до проблеми демпiнгу в мiжнароднiй торгiвельнiй системi.

Отже демпiнг - являi собою таке явище, коли товари продаються на зарубiжний ринок за цiнами нижчими, що превалюють на цьому ринку чи за цiнами, що i нижче за iх собiвартiсть (включаючи адмiнiстративнi та маркетинговi витрати та прибуток).

Демпiнг може здiйснюватися компанiiю як за рахунок власних ресурсiв, так i за рахунок експортних субсидiй. У випадках доведення факту демпiнгу, шкоди вiд нього та джерела компенсацii збиткiв експортера, застосовуються антидемпiнговi та компенсацiйнi мита, якi вже стають джерелом компенсацii збиткiв iмпортера (Рис.2).

Рис. 2. Джерела компенсацii демпiнгу та антидемпiнговi iнструменти [19, с.324]

Звичайним заходом захисту вiд демпiнгу i антидемпiнгове мито, як додаткове iмпортне мито, яким обкладаються товари, що експортуються за цiнами, нижчими за нормальнi цiни свiтового ринку або внутрiшнi цiни краiни, що iмпортуi товар, при самостiйному демпiнгу (за джерелами компенсування збиткiв). Воно може бути тимчасовим, що встановлюiться на перiод проведення антидемпiнговоi процедури, i постiйним, визначеним i встановленим у результатi антидемпiнгового розслiдування.

Так як метою такого мита i вiдшкодування демпiнгового впливу, то розмiр мита повинен бути еквiвалентним рiзницi мiж демпiнговою цiною та цiною нацiонального ринку. Ця рiзниця називаiться коефiцiiнтом демпiнгу.

Краiна, яка скаржиться на демпiнг, i вiдповiдальною за проведення розслiдування, що виявляi факт iснування демпiнгу та матерiальну шкоду, яку наносить або загрожуi нанести демпiнг, необхiднiсть застосування антидемпiнгового мита та його розмiр. Численнi процедурнi вимоги щодо проведення антидемпiнгового розслiдування та застосування антидемпiнгового мита викладенi в Угодi про застосування Статтi VI ГАТТ 1994, яка серед фахiвцiв вiдома пiд назвою Антидемпiнговий кодекс, або Угода про антидемпiнговi заходи.

Розглянемо послiдовнiсть i змiст етапiв антидемпiнгового розслiдування згiдно норм СОТ:

o Подання галуззю внутрiшньоi промисловостi письмовоi заяви про порушення антидемпiнгового розслiдування.

o Дослiдження заяви органом влади, що проводить розслiдування. Перед початком розслiдування орган влади, що проводить розслiдування маi повiдомити краiну-експортера товару, що i обтАЩiктом розслiдування, про отримання заяви про порушення антидемпiнгового розслiдування.

o Орган влади, що проводить розслiдування вiдхиляi заяву, якщо вона не мiстить достатнiх доказiв iснування факту демпiнгу. В такому випадку розслiдування не розпочинаiться. Якщо ж в заявi факт наявностi демпiнгу доведено, орган влади розпочинаi антидемпiнгове розслiдування, про що маi бути зроблене офiцiальне повiдомлення в пресi.

o Одразу ж пiсля початку розслiдування орган влади, що проводить розслiдування надсилаi всiм вiдомим експортерам та органам влади краiн-експортерiв товару, що i обтАЩiктом розслiдування, повний текст заяви про порушення розслiдування. Вiдповiдно до запиту текст заяви повинен бути доступним i iншим заiнтересованим сторонам розслiдування. Орган влади, що проводить розслiдування надсилаi вiдомим експортерам, iмпортерам, iншим сторонам антидемпiнгового розслiдування, яких вважаi за необхiдне залучити до участi в антидемпiнговому розслiдуваннi, або компетентним органам краiни експорту запитальники з метою отримання iнформацii та доказiв, що використовуються для проведення антидемпiнгового розслiдування.

o Пiсля завершення граничного строку подання вiдповiдей на запитальник (30 днiв) заiнтересованi сторони можуть подавати своi коментарi. Неконфiденцiйнi версii цих коментарiв мають бути доступними для вивчення iншими заiнтересованими сторонами. Заiнтересованi сторони також мають право вимагати проведення консультацiй з метою врегулювання проблемних питань розслiдування.

o Проводиться аналiз усiii зiбраноi iнформацii. На ii основi робиться попереднiй висновок про iснування факту демпiнгу.

o Орган влади, що проводить розслiдування на пiдставi попереднього висновку про iснування демпiнгу та нанесення ним шкоди нацiональнiй промисловостi може ввести в дiю попереднi антидемпiнговi заходи, про що в офiцiйнiй пресi маi бути опублiковане повiдомлення. В такому випадку заiнтересованим сторонам розслiдування повиннi бути наданi матерiали, виходячи з яких було прийнято рiшення про введення в дiю попереднiх антидемпiнгових заходiв. Попереднi антидемпiнговi заходи можуть набувати форми попереднього мита або (i це краще) забезпечення у виглядi готiвкового внеску або боргового зобовтАЩязання, що дорiвнюi сумi попередньо обчисленого антидемпiнгового мита, яка не бiльша нiж попередньо обчислена демпiнгова рiзниця. Попереднi заходи застосовуються не ранiше нiж через 60 днiв вiд дати порушення розслiдування. Застосування попереднiх заходiв обмежуiться найкоротшим можливим перiодом, не перевищуючи 4 мiсяцiв, або, за рiшенням зацiкавлених органiв влади, на вимогу експортерiв, якi представляють значну частку торгiвлi цим товаром тАФ на перiод, що не перевищуi 6 мiсяцiв.

o Зацiкавленi сторони можуть надавати своi коментарi та мають право вимагати проведення консультацiй з питань повтАЩязаних з введенням попереднiх антидемпiнгових заходiв.

o Орган влади, що проводить розслiдування аналiзуi всю наявну iнформацiю i робить остаточний висновок, щодо iснування факту демпiнгу.

o РЖнформування заiнтересованих сторiн розслiдування щодо зробленого висновку. Заiнтересованим сторонам даiться можливiсть висловити своi коментарi стосовно зробленого висновку на протязi термiну часу, встановленого органом, що проводить розслiдування.

o Аналiз органом влади, що проводить розслiдування коментарiв та пропозицiй, надiсланих зацiкавленими сторонами.

o Затвердження та публiкацiя рiшення про впровадження остаточних антидемпiнгових заходiв, що запроваджуються на строк до птАЩяти рокiв. Якщо в ходi розслiдування було зтАЩясовано, що продаж товару, що i обтАЩiктом розслiдування не здiйснювався за демпiнговими цiнами або, що нацiональнiй промисловостi не було нанесено шкоди iмпортом товару, що i обтАЩiктом розслiдування, тодi розслiдування завершуiться без введення остаточних антидемпiнгових заходiв, про що маi бути опублiковане офiцiйне повiдомлення в пресi.

Згiдно зi ст. 5 Угоди про застосування статтi VI Генеральноi угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 р. для порушення процедури необхiдна письмова заява, що повинна включати докази: демпiнгу; шкоди в рамках ст. VI Генеральноi угоди з тарифiв i торгiвлi 1994р.; причинного звтАЩязку мiж демпiнговим iмпортом та очiкуваною або фактичною шкодою. Просте твердження, не пiдкрiплене вiдповiдними доказами, не може вважатися достатнiм для розгляду його як заяви. Крiм того, заява повинна мiстити таку iнформацiю:

o про особу заявника та опис обсягу i вартостi вiтчизняного виробництва аналогiчного товару заявником. Якщо заява робиться вiд iменi вiтчизняноi галузi, в заявi повинна бути визначена галузь, вiд iменi якоi робиться заява, шляхом подання перелiку всiх вiдомих вiтчизняних виробникiв аналогiчного товару (або обтАЩiднань вiдомих вiтчизняних виробникiв аналогiчного товару) i, за можливостi, опис обсягiв та вартостi вiтчизняного виробництва алогiчного товару, який припадаi на таких виробникiв;

o повний опис товару, який нiбито демпiнгуiться, назва вiдповiдноi краiни чи краiн походження або експорту, особу кожного вiдомого експортера або iноземного виробника та перелiк вiдомих осiб, що iмпортують зазначений товар;

o iнформацiю щодо цiн, по яких зазначений товар продаiться, коли вiн призначений для споживання на внутрiшнiх ринках . краiн походження або експорту та iнформацiю про експортнi цiни або, якщо це доречно, про цiни, за якими цей товар перепродаiться незалежному покупцевi на територii iмпортера;

o iнформацiю про динамiку обсягiв товару, що нiбито демпiнгуiться, вплив цього iмпорту на цiни аналогiчного товару на внутрiшньому ринку та вплив iмпорту на галузь вiтчизняного виробництва. [10.ст.22]

Угода з Антидемпiнговоi практикинадаi право експортуючим компанiям (торгiвельним або бiзнес асоцiацiям, до яких вони належать) захищати iх iнтереси. Ця ж Угода зобовтАЩязуi iх надавати повну iнформацiю щодо собiвартостi товару, а також щодо iнших базових елементiв анкети, яка надсилаiться уповноваженими органами. Дуже важливо для компанiй спiвпрацювати з органами, що проводять розслiдування, тобто вчасно i в достатньому обсязi надавати iм необхiдну iнформацiю, яка надасть змогу встановити у випадку виявлення факту демпiнгу фiксований коефiцiiнт до сплати по кожному ринку окремо й в кожному конкретному випадку.

Угодою передбачено, що органи, якi проводять розслiдування повиннi повiдомити експортуючу краiну про початок розслiдування. Уповноваженi органи влади краiни-експортера мають право свiдчити проти клопотання i захищати iнтереси своiх експортерiв. Враховуючи те, що фiнансовi витрати на участь в розслiдуваннi i досить високими, i в бiльшостi випадкiв недоступними для малих i середнiх пiдприiмств, загальноприйнятою i практика, коли сам уряд краiни вiдстоюi права своiх експортерiв.

Дуже важливою в антидемпiнговому розслiдуваннi i процедура встановлення шкоди та вибiр певних критерiiв, за якими вона оцiнюiться. Згiдно Угоди про Антидемпiнгову практику (Стаття 3) при виявленнi шкоди, нанесеноi нацiональному виробництву, вiдповiднi органи влади беруть до уваги такi чинники:

o фактичне або потенцiйне падiння рiвня випуску товарiв та iх продажу, зменшення ринковоi долi, рiвня прибуткiв, продуктивностi, iнвестицiйних доходiв та використання виробничих потужностей;

o вплив на рiвень нацiональноi цiни;

o фактичний або потенцiйний вплив на грошовi потоки, науково-технiчнi розробки, рiвень зайнятостi, заробiтну плату, динамiку економiчного розвитку, можливiсть залучення коштiв та iнвестицiй. [8.с.22]

Кожен з цих чинникiв та масштаби його впливу i суттiвим показником для встановлення коефiцiiнту демпiнгу, а саме рiвня його маржi (адже вона може бути дуже високою, а може бути i низькою). Але Угодою зазначено, що даний перелiк економiчних чинникiв не i вичерпним, а тому слiд дослiджувати iншi переконливi критерii. Угодою також встановлено, що органи влади, якi проводять розслiдування мають довести, що саме демпiнговий iмпорт спричиняi шкоду нацiональнiй галузi виробництва. Антидемпiнгове мито не може бути застосовано, якщо головнi чинники, що спричинили труднощi мають iнше походження. Такими чинниками можуть бути:

o змiни показникiв попиту та норм пропозицii;

o обмежувальна торговельна практика та конкуренцiя мiж iноземними та нацiональними виробниками;

o рiвень технологiчного розвитку та стан експорту;

o продуктивнiсть нацiональноi галузi.

Важливо зазначити, що Угодою передбачено, що величина антидемпiнгового мита та вiдшкодування повинна бути встановлена окремо для кожного експортера або виробника. Таким чином, величина стягнення, що виплачуiться, може варiюватися вiдповiдно до частки субсидii в кiнцевiй цiнi товару кожного виробника окремо. Однак, вiдповiднi органи влади, що проводять розслiдування, можуть визначити величину стягнення виходячи iз певних статистичних показникiв (наприклад, виходячи iз найбiльшоi питомоi ваги експорту проблемноi краiни). Такий метод використовуiться, коли кiлькiсть експортерiв та виробникiв настiльки велика, що практично неможливо провести калькуляцiю маржi демпiнгового коефiцiiнту по кожному з них iндивiдуально. Крiм цього, визначаючи базисний елемент у розрахунку розмiру стягнення, органи влади, що проводять антидемпiнговi розслiдування, зобовтАЩязанi консультуватися iз зацiкавленими в цьому розслiдуваннi експортерами та виробниками. Це робиться з метою врахування пропозицiй i побажань зацiкавлених сторiн антидемпiнгового розслiдування вiдносно прийняття остаточного рiшення щодо цього базису.

Надалi Угодою СОТ передбачено, що застосування антидемпiнгових заходiв (тобто антидемпiнгового мита) маi бути пiд постiйним контролем. Перегляд та переоцiнка ситуацii проводиться уповноваженими органами за iх власним бажанням або за проханням хоча б однiii iз зацiкавлених сторiн.

Якщо в результатi перегляду уповноваженi органи доведуть, що для подальшого застосування антидемпiнгових заходiв немаi жодних пiдстав, то iх буде скасовано. В доповнення вище зазначеного, слiд зауважити, що Угодою передбачено, що антидемпiнговi заходи автоматично дiють птАЩять рокiв з моменту iх призначення i тривають до тих пiр доки наступне розслiдування не доведе, що iх скасування загрожуi нанесенням шкоди вiд впливу демпiнгу. Перегляди цього питання мають проводитися вчасно згiдно встановленоi дати i тривати не бiльше року.

Ще раз необхiдно пiдкреслити, що застосування антидемпiнгових заходiв можливе тiльки за двох умов:

o наявностi факту демпiнгу;

o доведенням того, що демпiнг або спричинив матерiальну шкоду галузi краiни-iмпортера, або загрожуi нанесенням шкоди, або впливаi на iснування нацiонального виробництва та гальмуi його подальший розвиток.

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry