Етикет як умова виховання i формування цiлiсностi особистостi

Змiст

Вступ

1. РЖсторiя етикету

2. Основнi поняття про етикет

2.1. Види етикету

3. Етикет як умова виховання i формування цiлiсностi особистостi

3.1. Одяг i зовнiшнiй вигляд

3.2. Прийом пiдлеглих

3.3. Бесiда з вiдвiдувачами

3.4. Пiдготовка до спiлкування

Висновок

Використана лiтература

Вступ

Етикет i одним з яскраво виражених феноменiв культури, що торкаiться всiii гами почуттiв й емоцiй людини, збагачуi саме людське спiлкування. Роль етикету в суспiльствi завжди була дуже велика, що пiдтверджуiться його тривалою iсторичною й соцiальною еволюцiiю, функцiями в суспiльствi, багатоплановою структурою, рiзноманiтними видами й формами.

На вiдмiну вiд ритуалу, обрядовi церемонii якого носять демонстративний характер, етикет заснований на практичнiй суспiльнiй доцiльностi. Найважливiшою особливiстю етикету i й те, що вiн завжди пiдлеглий сформованiй системi культурних цiнностей. Прийняти етикетнi норми тАУ виходить, визнати себе членом даноi соцiальноi групи або суспiльства в цiлому й пiдкоритися сформованим тут культурним цiнностям.

Соцiальна значимiсть етикету проявляiться в тому, що вiн проявляi рiвнiсть i нерiвнiсть iндивiдiв i груп, що склала в суспiльствi соцiальну iiрархiю, демократизм або консерватизм соцiальних вiдносин. Етикет дозволяi людям орiiнтуватися в повторюваних соцiокультурних ситуацiях (вiтання, знайомства, поводження в громадських мiсцях i т.д.). Етикет проявляi й загальний культурний рiвень людей (освiченiсть, вихованiсть, конформiзм).

Незважаючи на те, що норми етикету пов'язанi з iстотним обмеженням егоiзму окремого iндивiда, бiльшiстю вони сприймаються як належне. У цьому також проявляiться своiрiднiсть етикету, здатного впливати на свiдомiсть людей, на iхнi моральнi орiiнтири.

Найважливiшою соцiальною функцiiю етикету i попередження конфлiктних ситуацiй у мiжособистiсному спiлкуваннi. Тут етикет здатний зняти психологiчну напруженiсть. У конфлiктних ситуацiях (сiмейнi, мiжособистiснi конфлiкти) норми етикету виконують функцiю ВлсинтонаВ» (Влпсихологiчного зглажуванняВ»). Тактовнiсть, як знак поваги до конфлiктуючоi сторони, створюi умови для цивiлiзованого вирiшення конфлiкту.

Норми етикету допомагають людям знайти загальну мову, гiдно поводитися в складних ситуацiях. Вiдмова вiд використання етикету погiршуi вiдносини мiж людьми, веде до людських драм.

1. РЖсторiя етикету

"Великий тлумачний словник сучасноi украiнськоi мови" подаi таке визначення етикету: "Установленi норми поведiнки i правила ввiчливостi в якому-небудь товариствi".

Слово "етикет" дуже схоже на слово "етикетка". Що мiж ними спiльного? Вважаiться, що слово "етикет" французького походження i маi два значення: "ярлик" ("етикетка") i "церемонiал". Хоча, насправдi, i до французiв це слово прийшло з голландськоi мови, де воно спочатку означало кiлочок, до якого прив'язували папiрець з назвою товару, а пiзнiше - папiрець з написом-етикеткою, яку ми i сьогоднi бачимо щодня на всiх товарах. На основi значення "напис" розвинулось бiльш вузьке значення - "церемонiал", тобто, правила поведiнки. РЗх багато, i у рiзних народiв вони неоднаковi. Слово "етикет" прижилось у багатьох мовах. Але в украiнськiй мовi i своi слова-синонiми до цього слова, а саме: ТСречнiсть, чемнiсть, норми поведiнки. Першi згадки про ТСречнiсть сягають тисячолiтнiх глибин людськоi iсторii. У лiтературних текстах стародавнього Шумеру (сучасна територiя РЖраку та РЖрану) було викладено першi моральнi принципи, якi, на думку шумерiв, були наданi людям богами. У правилах поведiнки рiзних народiв вiдображаються рiзнi умови iхнього життя. Ось деякi приклади. З часiв стародавнього Риму до нас прийшов звичай гостинностi. У стародавньому РДгиптi для мiжнародних переговорiв вперше почали призначати спецiальних людей - послiв, а самi переговори проводилися в урочистiй обстановцi. До речi, в РДгиптi вперше з'явився звичай замикати дверi на ключ. Але тiльки з того боку, де був замок. У стародавнiй Грецii посли носили при собi спецiальнi жезли Гермеса, до того ж, iм вручали iнструкцii з поведiнки, що мали назву "дипломах". В античнiй Грецii навчились вiдмикати замки, а ключi тодi були бiльше метра довжиною, i носили iх через плече. РЖ здаля було видно, що йде людина, яка нiкому не довiряi. У цiй же краiнi бiдняковi жити за рахунок багатiя не вважалось ганебним. Бiдняк був у багатiя на побiгеньках, розважав його, а за це багатiй давав йому харчi. Грецькою мовою слово "дармоiд" звучало так: "парасит", а згодом воно перетворилося у "паразит". Жителi скандинавських краiн першими ввели до правил ТСречноi поведiнки звичай надавати почеснi мiсця жiнкам i найбiльш шанованим гостям. У стародавньому скандинавському епосi "Едда" детально розповiдаiться про поведiнку за обiднiм столом, а правила проголошення тостiв у цього народу були розробленi до дрiбниць. За порушення етикету призначались штрафи. Перший посiбник з ТСречностi було створено 1204 року iспанцем Педро Альфонсо i називався вiн "Дисциплiна клерикалiс". У ньому викладалися правила поведiнки за столом, прийому гостей, проведення бесiди.

В Украiнi першi писемнi правила поведiнки було викладено у "Поученнях дiтям.." великим киiвським князем Володимиром Мономахом. Вiн писав: "У домi своiм не лiнуйтеся, а за всiм дивiтьсятАж Нi питтю, нi iдi не потурайте, нi спаннютАж Лжi бережiтьсятАж А куди пiдете i де станете, напоiте, нагодуйте, краще стороннього; а ще бiльше вшануйте гостя, звiдки вiн до вас прийде. Недужого одвiдайте, за мрецем iдiте, тому що всi ми смертнi iсмо. РЖ чоловiка не минiть, не привiтавши, добре слово йому подайте". В Росii у ХVРЖРЖ столiттi з'явилася книжка "Юностi чесне зеркало..", у якiй подавались настанови молодi про поведiнку в гостях, на службi, за столом. У ХIV-XVII столiттях при дворах iвропейських правителiв було запроваджено посади церемонiймейстерiв, якi мали знати всi правила придворного етикету - вiд зачiсок до застiбок на взуттi та прийому гостей.

Пам'ятаiмо вислiв: "розводити китайськi церемонii"? Таких церемонiй у стародавньому Китаi було близько 30 тисяч. Звичайно, iх роками вивчали тiльки заможнi люди, бо бiдняки не могли гаяти час на iх засвоiння та дотримування. Так, колись при зустрiчi китайцi тиснули руки самi собi. А у бiльшостi краiн прийнято тиснути руки один одному. У пiвденних краiнах, де руки у людей вологi вiд поту, такi жести не популярнi. Натомiсть, в африканських народiв при зустрiчах прийнято дарувати один одному гарбуза. Калмики, вiтаючись у колишнi часи, вiд щирого серця терлись носами. Лапландцi, виявляючи повагу та шанобливiсть, крутили язиками на всi боки. Японцiв з дитинства привчають посмiхатись, щоб нiкому не псувати настрою своiм "кислим виглядом". Тому на обличчi японця завжди посмiшка, i коли вiн пригнiчений, i коли йому соромно чи боляче. Сьогоднi в багатьох народiв видобувати рештки iжi iз зубiв при людях вважаiться непристойним. Але не в Нiмеччинi, де часто-густо можна побачити таку картину: ошатно одягненi люди пiсля iжi "приводять у порядок" своi зуби за допомогою зубочистки, i нiхто iх за це не засуджуi. Або американцi, якi полюбляють сидiти, поклавши ноги на стiл. РЖ це нiкого не дивуi, бо так допускаiться за iхнiми правилами поведiнки. Або ось якi недоречностi спостерiгались колись у народiв Кавказу. Одна i та ж людина могла з радiстю приймати гостей у себе вдома, а потiм пограбувати iх у дорозi.

Велике значення в правилах ТСречностi надаiться словам. Придворний етикет мови був колись дуже "кучерявим", вигадливим. Ось такий кумедний приклад. Наприкiнцi ХРЖХ столiття в Англii директором Королiвського полiтехнiчного iнституту був Джон Пеппер. Одного разу до iнституту приiхала королева Вiкторiя. Вчений вирiшив продемонструвати iй дослiд, але при цьому боявся порушити придворний мовний етикет. Тому, пояснюючи дослiд, сказав: "А зараз кисень та водень будуть мати честь з'iднатись перед лицем Вашоi Величностi".

Зi змiною умов життя багато правил, приписiв ТСречностi зникають, натомiсть з'являються новi. Так, поряд з побутовим з'явився дiловий етикет. РЖ подiбних прикладiв можна навести безлiч. Зрозумiло, що правила ТСречностi не i чимось назавжди усталеним, але всюди цiнуються тактовнiсть, чуйнiсть, повага до звичаiв. Знання етикету - необхiдна ознака вихованостi.

2. Основнi поняття про етикет

Сформованi норми моральностi i результатом тривалого за часом процесу становлення взаiмин мiж людьми. Без дотримання цих норм неможливi полiтичнi, економiчнi, культурнi вiдносини, тому що не можна iснувати, не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень.

Сучасний етикет успадковуi звичаi практично всiх народiв вiд сивоi давнини до наших днiв. В основi своii цi правила поведiнки i загальними, оскiльки вони дотримуються представниками не тiльки якогось даного суспiльства, але i представниками всiляких соцiально-полiтичних систем, що iснують у сучасному свiтi. Народи кожноi краiни вносять в етикет своi виправлення i доповнення, обумовленi суспiльним ладом краiни, специфiкою ii iсторичноi будови, нацiональними традицiями i звичаями.

2.1. Види етикету

Розрiзняють кiлька видiв етикету, основними з який i:

- придворний етикет - строго регламентований порядок i форми обходження, установленi при дворах монархiв;

- дипломатичний етикет - правила поведiнки дипломатiв i iнших офiцiйних осiб при контактах один з одним на рiзних дипломатичних прийомах, вiзитах, переговорах;

- вiйськовий етикет - звiд загальноприйнятих в армii правил, норм i манер поводження вiйськовослужбовцiв у всiх сферах iхньоi дiяльностi;

- загальногромадянський етикет - сукупнiсть правил, традицiй i умовностей, дотримуваних громадянами при спiлкуваннi один з одним.

Бiльшiсть правил дипломатичного, вiйськового i загальногромадянського етикету тiiю чи iншою мiрою збiгаються. Вiдмiннiсть мiж ними полягаi в тому, що дотриманню правил етикету дипломатами придаiться бiльше значення, оскiльки вiдступ вiд них чи порушення цих правил може завдати шкоди престижу краiни чи ii офiцiйним представникам i привести до ускладнень у взаiминах держав.

3. Етикет як умова виховання i формування цiлiсностi особистостi

В мiру змiн умов життя людства, росту утворень i культури однi правила поведiнки змiнюються iншими. Те, що ранiш вважалося непристойним, ставати загальноприйнятим, i навпаки. Але вимоги етикету не i абсолютними: дотримання iх залежить вiд мiсця, часу й обставин. Поводження, неприпустиме в одному мiсцi i за одних обставин, може бути доречним в iншiм мiсцi i за iнших обставин.

Норми етикету, на вiдмiну вiд норм моралi i умовними, вони носять нiби характер неписаноi угоди про те, що в поводженнi людей i загальноприйнятим, а що нi. Кожна культурна людина повинна не тiльки знати i дотримуватися основних норм етикету, але i розумiти необхiднiсть визначених правил i взаiмин. Манери багато в чому вiдбивають внутрiшню культуру людини, його моральнi й iнтелектуальнi якостi. Умiння правильне поводитися в суспiльствi маi дуже велике значення: воно полегшуi встановлення контактiв, сприяi досягненню взаiморозумiння, створюi гарнi, стiйкi взаiмини.

Сучасний етикет регламентуi поводження людей у побутi, на службi, у громадських мiсцях i на вулицi, у гостях i на рiзного роду офiцiйних заходах - прийомах, церемонiях, переговорах.

Отже, етикет - дуже велика i важлива частина загальнолюдськоi культури, моральностi моралi, виробленоi протягом багатьох столiть життя всiма народами вiдповiдно до iхнiх представлень про добро, справедливiсть, людянiсть - в областi моральноi культури i про красу, порядок, благоустрiй, побутовiй доцiльностi - в областi культури матерiальноi.

У питаннях загальногромадянського етикету не мале мiсце займаi етикет дiлового спiлкування, а зокрема тАУ етика прийому вiдвiдувачiв i пiдлеглих i бесiда з ними. Дiлова етика складаi не тiльки репутацiю самого керiвника, але i репутацiю фiрми в очах дiлових партнерiв i потенцiйних клiiнтiв.

3.1. Одяг i зовнiшнiй вигляд

Хоча i говорять, що проводжають по розуму, але приймають по одежинцi тАУ цi ж принципи дiють i коли людина приходить до вас на прийом. РЖ одяг одна з найголовнiших умов того, наскiльки гарною складеться в людини думка про вас. Рокфеллер почав свiй бiзнес з того, що купив собi на останнi грошi дорогий костюм i став членом гольфа-клуба.

Одяг повинний бути охайним, вичищеним i вигладженим. Чоловiкам можна надягати будь-якi костюми не яскравих кольорiв. В офiцiйнiй обстановцi пiджак повинний бути застебнутим. У застебнутому пiджацi входять у кабiнет, до знайомих, у ресторан, у залу театру, сидять у президii чи виступають з доповiддю, але при цьому варто знати, що нижнiй ТСудзик пiджака нiколи не защiбають. Розстебнути ТСудзика пiджака можна на обiдi, вечерi чи сидячи в крiслi.

Колiр чоловiчих носкiв повинний бути в будь-якому випадку темнiше, нiж костюм, що створюi перехiд вiд кольору костюма до кольору взуття. Лаковане взуття потрiбно взувати тiльки до смокiнга.

Жiнка користаiться значно бiльшою волею у виборi фасону одягу i тканини, чим чоловiк. Основне правило, яке варто дотримувати при виборi одягу, - це вiдповiднiсть часу й обстановки. Тому не прийнято приходити на роботу в офiс у розкiшних платтях. Для таких випадкiв пiдiйде елегантне плаття, чи костюм плаття-костюм.

3.2. Прийом пiдлеглих

Успiшне керiвництво нерозривно пов'язане з ефективною комунiкацiiю. Якщо ви не умiiте витягти максимум можливого зi спiлкування з людьми, то вам не вдасться i змусити iх викладатися на роботi в повну силу.

На перший погляд усе дуже навiть просто тАУ потрiбно пояснити людинi, що саме ви вiд неi хочете, додати кiлька слiв похвали, чи, якщо потрiбно, навпаки тАУ але якби усi було так просто! Недостатньо вiдповiдальне вiдношення до тих форм комунiкацii, з якими маi справу керiвник тАУ усноi, письмовоi, невербальноi, може серйозно ускладнити його роботу.

У прямому контактi i безпосереднiй розмовi найбiльше значення мають усна i невербальна комунiкацii.

Розмова чи передача повiдомлень по телефону i найрозповсюдженiшими формами комунiкацiй; iх вiдрiзняi безпосереднiй контакт i велика розмаiтiсть способiв спiлкування, що дозволяi без працi сполучити дiлову (формальну) i особисту (неформальну) частини всякого повiдомлення.

Ефективнiсть усноi комунiкацii залежить вiд ряду факторiв, у число яких входять, зокрема: пiдбiр слiв, стиль спiлкування, Влсигнали пiдтримкиВ».

Вступаючи в контакт iз пiдлеглими необхiдно стежити за своiю мовою, тому що вiд того, як говорить керiвник залежить, те наскiльки точно його будуть розумiти пiдлеглi. Правильний i лiтературний стиль мови викликаi повагу i привертаi увагу до того, що вiн говорить.

Часто ми не звертаiмо увагу на те, як ми говоримо. На питання, пов'язанi з вибором стилю мови, якоюсь мiрою дасть вiдповiдь вивчення стилю розмови. Дослiдження в цiй областi показали, що iснуi три основних стилi ведення розмови.

Перший стиль - людина може розмовляти, як ВлбатькоВ» з дитиною. Другий стиль - ВлдитинаВ» звертаiться до ВлбатькаВ» за пiдтримкою. Звичайно, це не виходить, що людина говорить по-дитячому, але вiдносини, що пов'язують його з тим, про що i кому вiн говорить, нагадують вiдносини ВлбатькаВ» i ВлдитиниВ».

РЖ, нарештi, третiй стиль тАУ стиль ВлдорослогоВ», що коли говорить не виражаючи своi вiдношення до того, що вiн говорить, i очiкуi вiд спiврозмовника емоцiйно нейтральноi вiдповiдi.

Цi три стилi ведення розмови умовно можна позначити трьома пересiчними окружностями. Протягом декiлькох хвилин та сама людина може використовувати в спiлкуваннi всi три стилi. Якщо спiврозмовник почуваi стиль i вiдповiдаi згiдно цього, така комунiкацiя називаiться рiвнобiжною. Рiвнобiжне використання стилiв дозволяi домогтися найбiльшоi ефективностi пiд час бесiди i мобiлiзувати сили пiдлеглих.

Люди не тiльки слухають, що iм говорять, але й уважно стежать за жестами, якими супроводжуiться мова. Звичайно, багато про що розповiсть вираз обличчя, але положення нашого тiла усе-таки важливiше.

Перелiчимо основнi жести, що видають настрiй спiврозмовника:

Знаки схвалення дiй партнера:

- оживлений, зацiкавлений погляд, розкутiсть пози (партнер як би подаiться назустрiч спiврозмовнику, розстiбаючи пiджак, ледве нахиливши голову);

- розкритi i розгорнутi убiк спiврозмовника долонi рук. Мимовiльнi ледве помiтнi кивки головою, легкий дотик до руки чи плеча партнера, що супроводжуi схвальну реплiку;

- теплий поважний тон мови.

Оцiнюючi жести i пози:

- замислене (мiркування) вираження обличчя, що супроводжуiться характерним положенням долонi в щоки (свiдчить про те, що спiврозмовника щось зацiкавило, залишаiться з'ясувати, що ж спонукало його зосередитися на якiйсь проблемi);

- партнер свiдомо вiдводить очi вiд спiврозмовника. Це жест досади чи невдоволення. Партнер боiться бути викритим у своiх сумнiвах.

При спiлкуваннi з пiдлеглими вiдiграi роль ще один немаловажливий аспект тАУ це виникнення чи наявнiсть конфлiктноi ситуацii. У цьому випадку, щоб вмiти залагодити конфлiкт, безболiсно для пiдприiмства i його колективу, необхiдно знати природу конфлiкту i вмiти нею керувати.

Сучасна точка зору полягаi в тому, що навiть в органiзацiях з ефективним керуванням деякi конфлiкти не тiльки можливi, але i бажанi. Звичайно, конфлiкт не завжди маi позитивний характер. У деяких випадках вiн може заважати задоволенню потреб i досягненню цiлей органiзацii. Наприклад, людина, що на засiданнi сперечаiться тiльки тому, що не сперечатися не може, ймовiрно знизить ступiнь задоволення потреби в приналежностi i повазi i, можливо, зменшить здатнiсть групи приймати ефективнi рiшення. Члени групи можуть прийняти його точку зору тiльки для того, щоб уникнути конфлiкт i всiх пов'язаних з ним неприiмностей навiть не будучи впевненими, що вчиняють правильно. Але в багатьох випадках конфлiкт допомагаi виявити розмаiтiсть точок зору, подаi додаткову iнформацiю, допомагаi виявити бiльше число альтернатив чи проблем i т.д. Це робить процес прийняття рiшень групою бiльш ефективним, а також даi людям можливiсть виразити своi думки i тим самим задовольнити особистi потреби в повазi i владi. Це також може привести до бiльш ефективного виконання планiв, стратегiй i проектiв, оскiльки обговорення рiзних точок зору на них вiдбуваiться до iхнього фактичного виконання.

Таким чином, конфлiкт може бути функцiональним i вести до пiдвищення ефективностi органiзацii. Вiн може бути дисфункцiональним i приводить до зниження особистоi задоволеностi, групового спiвробiтництва й ефективностi органiзацii. Роль конфлiкту, в основному, залежить вiд того, наскiльки ефективно ним керують. Щоб керувати конфлiктом, необхiдно знати причини його виникнення, тип, можливi наслiдки для того, щоб вибрати найбiльш ефективний метод його вирiшення.

3.3. Бесiда з вiдвiдувачами

Усiм без винятку пiдприiмцям доводиться вступати в контакт з партнерами по бiзнесу тАУ постачальниками сировини чи готових виробiв, а також зi споживачами. Вiд того, наскiльки добре вмii пiдприiмець органiзувати i вести переговори, залежить успiх його справи, його репутацiя. Мистецтву ведення переговорiв спецiально навчаються в усьому свiтi.

Правильно пiдготовлена до переговорiв людина зможе домогтися своii мети, не скривдивши при цьому партнера i залишивши про себе приiмне враження. Пiдготовка до переговорiв включаi два основних напрямки роботи: рiшення органiзацiйних питань i пророблення основного процесу переговорiв.

Гарна пiдготовка до переговорiв припускаi попереднiй розгляд максимально можливого числа варiантiв вирiшення.

Важливим елементом пiдготовки до основного процесу переговорiв i органiзацiя дiлового прийому. Дiловий прийом проводиться на раннiй стадii партнерства з iншою фiрмою, пiсля встановлення з нею контактiв, що виявляють взаiмну зацiкавленiсть.

Готуючись до зустрiчi з партнером необхiдно намiтити свою тактичну лiнiю. Для цього корисно засвоiти тактичнi прийоми, якi можна застосувати в ходi переговорiв, домагаючись своii мети.

Прийом ВлвiдходуВ» чи Влвiдхилення вiд боротьбиВ» - застосовуiться, коли зачiпаються питання небажанi для обговорення, щоб не давати партнеру точну iнформацiю, однозначну вiдповiдь.

Прийом полягаi в тому, що партнера просять вiдкласти розгляд того чи iншого питання, перенести його на iнше засiдання i т.п. При цьому прохання супроводжуiться переконливими аргументами.

Близькi за змiстом до ВлвiдходуВ» iншi тактичнi прийоми тАУ ВлзатягуванняВ», ВлвичикуванняВ», ВлсалямiВ» (за принципом нарiзування ковбаси тонкими шматочками). Цi прийоми використовують, коли хочуть затягти процес переговорiв, щоб прояснити ситуацiю, одержати бiльше iнформацii вiд партнера i т.п.

ВлПакетуванняВ» тАУ до обговорення пропонуiться не одне питання, а декiлька. При цьому зважуються задачi двоякого роду (привабливi i непривабливi пропозицii чи пропонуiться пакет поступок).

ВлЗавищення вимогиВ» тАУ вiн полягаi в тому, щоб включити до складу обговорюваних проблем пункти, щоб потiм можна безболiсно зняти, зробивши вигляд, що це i поступкою, i зажадати в замiн аналогiчних крокiв з боку партнера.

ВлРозмiщення помилкових акцентiв власноi позицiiВ» - вiн полягаi в тому, щоб продемонструвати партнеру крайню зацiкавленiсть у вирiшеннi якогось питання, що в дiйсностi i другорядним. РЖнодi це робиться для того, щоб, знявши це питання з порядку денного, одержати необхiднi рiшення по iншому, бiльш важливому питанню.

ВлВисування вимог в останню хвилинуВ» - наприкiнцi переговорiв, коли залишаiться тiльки пiдписати контракт, один з партнерiв висуваi новi вимоги. Якщо iнша сторона дуже зацiкавлена в контрактi, вона прийме цi вимоги.

Усi дiловi люди повиннi опанувати технiкою живого контакту. Мова повинна бути красивою i правильною, потрiбно намагатися, якнайменше використовувати слiв тАЬпаразитiвтАЭ тАУ це розсiюi увагу i вiдволiкаi вiд теми розмови.

3.4. Пiдготовка до спiлкування

Перед початком розмови потрiбно чiтко сформулювати для себе, чого необхiдно досягти в результатi зустрiчi. Щоб бесiда була продуктивною iз самого початку, треба:

- установити контакт зi спiврозмовником;

- створити сприятливу атмосферу для бесiди;

- привернути увагу партнера;

- розбудити iнтерес до бесiди;

- ВлперехопитиВ» iнiцiативу, якщо це необхiдно.

РЖснують такi способи початку розмови, що закривають шлях до успiху чи сильно утрудняють його досягнення. Варто уникати iх щоб ваша розмова була результативною:

- прояв ознак непевностi в собi й у необхiдностi зустрiчi;

- прояв неповаги на початку зустрiчi, навiть у м'якiй формi;

- порушення оборонноi позицii спiврозмовника першими ж питаннями.

Нерiдко стиль ведення розмови впливаi на ii результати, i навiть при позитивнiй настроiностi партнерiв на спiлкування, щирому бажаннi досягти домовленостi iхня бесiда не складаiться, бiльш того, iхнi зусилля виправити положення лише погiршуюють його.

Найважливiшою причиною цього часто i розходження стилiв ведення розмови в партнерiв.

Стиль ведення розмови тАУ комплексне поняття, що включаi, з однiii, сторони, що здаються ВлелементарнимиВ», ВлтехнiчнимиВ» компоненти мови, такi як: висота тону, тембр; голоснiсть; тривалiсть, частота пауз; швидкiсть; наявнiсть i характер жестiв; iнтонацiя; повторення i т.д.

Однак, цi характеристики аж нiяк не елементарнi i дуже важко пiддаються змiнi, тому що вони реалiзуються в мовi, в основному, автоматично, часто несвiдомо. Крiм того, iхнi значення i враження, що вони справляють на партнера, дуже неоднозначне.

Проблема успiшноi взаiмодii людей збiльшуiться ще i наявнiстю бiльш складних i глибинних складових стилю ведення розмови, таких, як: схильнiсть висловлюватися чи прямо натякати; розпитувати чи надавати iншим iнiцiативу в наданнi iнформацii про себе; комфортний рiвень формальностi тАУ простоти; припустимi жарти; вiдношення до обмiну скаргами.

Висновок

Сучасний етикет сприяi взаiморозумiнню людей у процесi дипломатичного й дiлового спiлкування, забезпечуi його доцiльнiсть i практичнiсть. Також i гарантiiю прояву взаiмоповаги суб'iктiв спiлкування, служить формуванню позитивного iмiджу дiлових партнерiв й i в цьому змiстi, крiм усього iншого, "прибутковою справою". В етикетi високо цiнуються вмiння управляти своiми емоцiями, приховувати дурний настрiй (в основi девiз - "вчитися опановувати себетАЭ).

Таким чином, сучасний етикет регламентуi поводження людей у побутi, на службi, у громадських мiсцях i на вулицi, у гостях i на рiзного роду офiцiйних заходах - прийомах, церемонiях, переговорах. Етикет - дуже велика й важлива частина загальнолюдськоi культури, моралi, виробленоi протягом багатьох столiть життя всiма народами вiдповiдно до iх розумiння про добро, справедливiсть, людянiсть - в областi моральноi культури й про красу, порядок, благоустрiй, побутову доцiльнiсть - в областi культури матерiальноi.

РЖнтелiгентнiсть не тiльки в знаннях, але й у здатностi до розумiння iнших людей. Вона проявляiться в тисячi дрiб'язкiв: в умiннi шанобливо сперечатися, поводитися скромно за столом, в умiннi непомiтно допомогти iншому, берегти природу, не смiтити навколо себе - не смiтити недокурками або лайкою, дурними iдеями.

РЖнтелiгентнiсть - це терпиме вiдношення до миру й до людей.

В основi всiх гарних манер лежить турбота про те, щоб людина не заважала людинi, щоб усi разом почували себе добре. Треба вмiти не заважати один одному. Виховувати в собi потрiбно не стiльки манери, скiльки те, що виражаiться в манерах, дбайливе вiдношення до миру, до суспiльства, до природи, до свого минулого.

Використана лiтература:

1. Алехина И. Имидж и этикет делового человека. М.: Анкил,1996.

2. Байбурин А. К., Топорков А.Л. У истоков этикета.

3. Вандербильт Э. Этикет. В 2 кн.: Пер. с англ. М.: ВлАвиальВ», 1995.

4. Все об этикете. тАУ М.: Вече, 2000.

5. Курочкина И. Н. Этикет для детей и взрослых: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. тАУ М.: Издательский центр ВлАкадемияВ», 2001.

6. Мирзоян А. Мир этикета: Энциклопедия. Урал Л.Т.Д., 2001. тАУ 327 с.

7. Соловьев Э. Я. Современный этикет и деловой протокол. тАУ 2-е изд. тАУ М.: Издательство ВлОсь-89В», 1999.

8. Энджел Д. Ф. Этикет. тАУ М.: Цитадель-Триада, 2000.

Вместе с этим смотрят:

"Quo vadis": проекцiя на сучаснiсть

"Звезды" немого кино и русская мода 1910-х годов

"Культура": типология определений

"Русские сезоны" в Париже

"Серебрянный век" русской культуры