Вдосконалення маркетинговоi дiяльностi
ЗМРЖСТ
ВСТУП
1.ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ МАРКЕТИНГОВОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ
1.1 Теоретична сутнiсть маркетинговоi дiяльностi та ii особливостi в ринкових вiдносинах
1.2. Формування стратегii збуту товарiв у системi товаропросування
1.3. Вплив факторiв маркетинговоi дiяльностi на пiдвищення економiчноi ефективностi пiдприiмства
1.4.Сучасний стан та проблеми розвитку маркетингу на вiтчизняних пiдприiмствах
2. АНАЛРЖЗ МАРКЕТИНГОВОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ТОВ ВлАФ РЖМЕНРЖ МРЖЧУРРЖНАВ»
2.1 Природно-економiчна характеристика пiдприiмства
2.2 Аналiз виробництва та собiвартостi продукцii господарства
2.3 Аналiз складу та динамiка виручки вiд реалiзацii продукцii
2.4 Маркетингова оцiнка потенцiалу пiдприiмства
3. ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ В ТОВ тАЮАФ РЖМЕНРЖ МРЖЧУРРЖНАтАЭ
3.1 Маркетингове дослiдження ринку сiльськогосподарськоi продукцii64
3.2 Проектування органiзацiйноi структури служби маркетингу на пiдприiмствi
3.3 Впровадження мiнi цеху для виробництва круп
4. БЕЗПЕКА ЖИТТРДДРЖЯЛЬНОСТРЖ
4.1 Органiзацiя охорони працi на пiдприiмствi
4.2 Облiк коштiв, якi витрачаються на охорону працi.
5. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ВИСНОВКИ ТА ПРОПЗИЦРЖРЗ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ВСТУП
Болючiсть ринкових перетворень в аграрнiй сферi, надмiрна тривалiсть перiоду ринковоi трансформацii та вiдносна байдужiсть широких селянських мас до ii здiйснення деякою мiрою пояснюються вiдсутнiстю чiткоi, науково обТСрунтованоi програми розбудови новоi, орiiнтованоi на ринковi вiдносини, органiзацiйноi структури сiльського господарства Украiни.
Незважаючи на наявнiсть здобуткiв вчених аграрникiв, все ще не iснуi чiткого розумiння механiзму, завдяки якому сiльськогосподарськi товаровиробники можуть вижити в умовах, коли держава поступово вiдходить вiд таких функцiй, як заготiвля та збут сiльськогосподарськоi продукцii. Тут найбiльш ефективним буде створення самими товаровиробниками засобiв якi б сприяли органiзацii маркетинговоi дiяльностi на пiдприiмствi, що суттiво пiдвищить ефективнiсть виробництва продукцii.
Саме тому мною була вибрана тема дипломного проекту тАУ тАЬвдосконалення маркетинговоi дiяльностiтАЭ, ii актуальнiсть в наш час i безперечною.
У сучаснiй економiчнiй теорii та практицi розвинутих краiн свiту вже звичним стало поняття маркетинг. Все бiльш зрозумiлим та вживаним воно стаi в Украiнi. При цьому, якщо ранiше це явище економiчного життя було своiрiдною екзотикою, то тепер його розвиток тАУ головна умова виходу пiдприiмств iз кризи та досягнення поставлених ринкових цiлей. В узагальненому виглядi маркетинг тАУ це система органiзацii i збуту товарiв, спрямована на задоволення потреб конкретних споживачiв i користувачiв та на одержання прибутку пiдприiмством на основi дослiдження i прогнозування ринку.
Для цього нам необхiдно визначити теперiшню ситуацiю ТОВ тАЬАФ iменi МiчурiнатАЭ опираючись на:
- рiчнi звiти;
- статистичнi звiти;
- звiт про фiнансову iнформацiю.
Проаналiзувавши теперiшнiй стан пiдприiмства нам необхiдно розробити шляхи пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва продукцii.
Головною метою дипломного проекту i розробка заходiв якi б сприяли пiдвищенню прибуткiв пiдприiмства, а, вiдповiдно, збiльшити економiчну ефективнiсть виробництва.
Основними завданнями i:
- розглянути теоретичнi аспекти органiзацii маркетинговоi дiяльностi;
- розглянути сучасний стан економiчноi дiяльностi пiдприiмства;
- провести маркетинговi дослiдження збуту сiльськогосподарськоi продукцii;
- провести вдосконалення органiзацiйно-управлiнськоi структури;
- провести впровадження переробки зерна на крупу в пiдприiмствi, що пiдвищить ефективнiсть дiяльностi пiдприiмства.
Дипломна робота написана на 103 сторiнках, мiстить 31 таблицю та 12 рисункiв.
РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ МАРКЕТИНГОВОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ
Трансформацiя вiтчизняноi економiки вiд командно-адмiнiстративноi до ринковоi спричинила безпрецедентнi змiни у всiх сферах дiяльностi. Необхiднiсть суттiвого пiдвищення рiвня життя народу, вiдродження та пiднесення вiтчизняноi економiки, утвердження iмiджу Украiни потребують знання та розумного застосування надбань свiтовоi економiчноi теорii i практики стосовно виробничо-господарськоi i комерцiйноi сфер дiяльностi, вивчення ринку, його структури, формування та функцiонування/ 6, с.23/.
Термiн тАЬмаркетингтАЭ походить вiд слова англiйського походження тАЬmarketingтАЭ, що означаi продаж, збут, ринкова дiяльнiсть. Його появу повтАЩязують з американськими фермерами, якi шукаючи ринок збуту продукцii, ввели поняття тАЬMarket GettingтАЭ, що означало оволодiння ринком. Пiзнiше це словосполучення дало iдине слово тАУ тАЬмаркетингтАЭ/25, с. 6/.
Бiльш глибоке розумiння сутi маркетингу передбачаi розгляд його з економiчноi, господарськоi i комерцiйноi сторiн.
Економiчна сторона маркетингу полягаi у застосуваннi фiрмою наступних умов:
- наявнiсть фiзичних i юридичних осiб;
- можливостi комунiкативних звтАЩязкiв, якi базуються на порядностi, чесностi i добросовiсностi партнерiв;
- вiльний вибiр альтернативних рiшень i, вiдповiдно, прийняття або вiдхилення пропозицiй;
- можливостi реально впливати на покращення економiчного становища власноi фiрми, партнерiв i конкурентiв на ринку товарiв.
Господарська сторона маркетингу зводиться до розподiлу виробничо-технологiчних i збутових функцii з метою прiоритету на ринку i успiшного задоволення потреб споживачiв. Воно охоплюi:
- пiдготовку виробництва;
- процес виготовлення товарноi продукцii;
- забезпечення вiдповiдних функцiй служб i вiддiлiв;
- систему фiнансово-економiчних заходiв фiрми / 31,с. 87/.
Комерцiйна сторона маркетингу означаi формування особливого способу мислення, спрямованого на задоволення початкового попиту, тобто зацiкавленостi у купiвлi i споживаннi товарiв. Комерцiя пiдпорядковуi i скеровуi виробника виробляти тiльки те, що можна продати, не забуваючи про постiйно зростаючи потреби i вимоги покупцiв на ринку. Дана функцiя маркетингу включаi:
- виявлення потреб i рiзних груп покупцiв, розробку i виготовлення товарiв;
- встановлення цiни та iнших стимулюючих факторiв;
- виявлення рацiональних шляхiв доставки товарiв у потрiбнiй кiлькостi, упаковцi та з вiдповiдним iнформативним супроводженням /26, с.112/.
В узагальненому видi маркетинг тАУ це система органiзацii i збуту товарiв, спрямована на задоволення потреб конкретних споживачiв i користувачiв та на одержання прибутку фiрмою на основi дослiдження i прогнозування ринку.
Застосування маркетингу пiдприiмствами здiйснюiться з врахуванням принципiв, цiлей i специфiчних функцiй, якi ним виконуються у виробничо-збутовiй дiяльностi.
Основними принципами, завдяки яким маркетинг виконуi вiдповiднi функцii, i:
1. Великий вибiр мети i стратегii функцiонування та розвитку;
2. Концентрацiя зусиль на досягнення кiнцевих результатiв виробничо-збутовоi дiяльностi та оволодiння часткою ринку;
3. Вiдкритiсть до споживачiв, iх потреб i побажань та активне пристосування i вплив на них;
4. Комплексний пiдхiд до вирiшення проблем вiдповiдно до наявних ресурсiв i можливостей пiдприiмства;
5. Постiйний пошук та реалiзацiя резервiв для оптимального та ефективного використання управлiнських кадрiв збутовоi сфери;
6. Науковий пiдхiд до вирiшення маркетингових проблем, випередження конкурентiв, систематичне проведення маркетингових дослiджень;
7. Гнучкiсть у досягненнi поставленоi мети через реакцiю на постiйнi змiни у макросередовищi ринку;
8. Активнiсть, наступальнiсть та пiдприiмництво, що дозволяють швидко i ефективно реагувати на змiни зовнiшнього середовища пiдприiмства.
Завдяки перерахованим принципам пiдприiмства мають можливiсть обирати цiлi своii дiяльностi. Цiлi подiлять на загальнi та конкретнi/31, с. 51/.
До загальних цiлей маркетингу зараховують:
- дослiдження максимально можливого високого споживання, що сприяi максимальному зростанню виробництва, зайнятостi i збагаченню;
- досягнення максимального споживчого задоволення;
- надання широкого вибору товарiв та послуг;
- пiдвищення якостi життя.
До конкретних цiлей маркетингу зараховують:
- задоволення вимог споживачiв i покупцiв;
- задоволення частки ринку;
- забезпечення росту обсягiв збуту;
- досягнення переваг над конкурентами;
- вдосконалення маркетингових структур управлiння збутом;
- застосування нових методiв дослiдження ринку.
Отже, основнi завдання маркетингу можна звести до наступних:
- виявлення iснуючих i потенцiальних побажань та попиту на товари i послуги;
- планування i координацiя виробничоi, збутовоi та фiнансовоi дiяльностi пiдприiмства;
- органiзацiя i вдосконалення системи та методiв збуту продукцii;
- реалiзацiя полiтики цiноутворення;
- комунiкацii маркетингу;
- аналiз маркетинговоi дiяльностi та контроль ii здiйснення /31, с. 53/.
Згiдно з наведеними завданнями основними функцiями маркетингу i:
1. аналiз навколишнього середовища;
2. дослiдження ринку i його середовища;
3. виявлення i детальний аналiз потреб споживачiв;
4. довго- i короткострокове планування товарноi номенклатури i ii реалiзацii;
5. органiзацiя товаропропускання i розподiл продукцii;
органiзацiя механiзму цiноутворення;
6. забезпечення соцiальноi вiдповiдальностi перед суспiльством;
7. органiзацiя стимулювання збуту, реклами i пiсляпродажного обслуговування;
8. управлiння i контроль маркетингу.
Функцii маркетингу, якi виконують окремi субтАЩiкти, взаiмоповязують iх у процесi ринкових i комунiкативних звтАЩязкiв. Схема взаiмовiдносин субтАЩiктi в i iх вiдношення до товарiв i послуг зображено на рисунку 1.1. /33,с.180/.
Рис.1.1. Взаiмовiдносини субтАЩiктiв маркетингу у виробництвi i збутi товарiв та послуг
Для забезпечення ефективноi реалiзацii виробленоi продукцii пiдприiмства здiйснюють комплекс заходiв, який забезпечуi перемiщення та розподiл товарноi маси у ринковому просторi, доведення товарiв до споживачiв i органiзацiю iх ефективного споживання. Все це присутнi у розробцi маркетинговоi збутовоi стратегii / 7, с. 25 /.
Слiд враховувати, що збут тАУ це один iз головних елементiв маркетингу, який стоiть позаду таких елементiв як виявлення споживчих потреб, розробка товарiв i встановлення на них вiдповiдноi цiни, налагодження системи iх ефективного стимулювання / 43, с.208/.
Роль збуту у маркетинговiй дiяльностi обумовлена наступними обставинами:
1. у сферi збуту визначаiться результат комерцiйного виробництва;
2. пристосування збутовоi мережi до запитiв споживачiв впливаi на перемогу у конкурентнiй боротьбi;
3. збутова мережа продовжуi процес виробництва, беручи на себе функцiю доробки товару, зберiгання i сортування /6, с. 44/ .
Дослiдження основних форм i методiв збуту спрямоване на пошук перспективних засобiв просування товарiв вiд виробника до кiнцевого споживача i органiзацiю роздрiбноi торгiвлi на основi всебiчного аналiзу i оцiнки ефективностi використовуваних каналiв i способiв розподiлу i збуту.
Основними критерiями каналiв збуту i:
- швидкiсть товаропросування;
- рiвень витрат обiгу;
- обсяги реалiзацii товарiв.
Ефективною вважаiться така система пiдiбраних каналiв збуту i методiв, яка доводить товар до мiсця реалiзацii за дуже короткий термiн, затрати на органiзацiю мiнiмальнi, обсяги продажу та прибутку максимально високi. Головною метою вiдбору методiв i каналiв збуту i скорочення сумарноi величини збутових витрат, якi залежать вiд рiвня комерцiйноi роботи i служби збуту / 7, с. 56/.
Розробка i реалiзацiя збутовоi стратегii передбачаi вирiшення наступних питань:
- вибiр каналiв збуту;
- обТСрунтування оптимального методу збуту i вибiр посередникiв.
Маркетингова полiтика розподiлу тАУ це дiяльнiсть пiдприiмства щодо планування, реалiзацii та контролю за перемiщенням товарiв, сировини i матерiалiв через широку мережу посередницьких пунктiв до споживача.
Кориснiсть маркетинговоi полiтики розподiлу та збуту полягаi в забезпеченнi своiчасного пропонування товару (кориснiсть часу), доставки товарiв до мiсць попиту (кориснiсть мiсць), змiна форми i вигляду товарiв (кориснiсть форми), можливостi придбання товарiв (кориснiсть власностi) /31, с. 156 /.
У практичнiй дiяльностi спецiалiсти тАУ маркетологи здiйснюють прогнозування збуту за такими показниками: загальний обсяг, насичення ринку (верхня межа), цiни, збут кожного виду продукцii, збут за географiчним принципом, цiни конкурентiв, рiвень запасiв.
Прогнозування здiйснюють за наступними методами:
- аналiз тренду;
- аналiз частки ринку;
- опитування споживачiв;
- опитування продавцiв;
- метод послiдовних спiввiдношень;
- метод нарощування ринку;
- метод статистичного аналiзу / 32, с. 188/.
У процесi формування стратегii збуту пiдприiмство змушене враховувати наступнi фактори:
1. наявнiсть повноi iнформацii про кiлькiсть та концентрацiю покупцiв, величину разовоi закупiвлi, рiвень доходiв, закономiрнiсть поведiнки у момент купiвлi;
2. фiнансовi можливостi свого пiдприiмства, конкурентоспроможнiсть, основнi напрямки ринковоi стратегii, масштаби виробництва та наявнiсть потужностей;
3. повна характеристика товарiв тАУ вид, середня цiна, сезоннiсть виробництва та попиту;
4. ступiнь конкуренцii i збутова полiтика конкурентiв, iх чисельнiсть, збутова стратегiя i тактика;
5. особливостi ринку, його фактична мiсткiсть, торгiвельний досвiд;
6. порiвняльна вартiсть рiзноманiтних збутових систем.
Головною метою вибору методiв i каналiв збуту i скорочення сумарноi величини збутових витрат, яка залежить вiд рiвня комерцiйноi роботи i служби збуту / 6, с. 38 /.
1.3. Вплив факторiв маркетинговоi дiяльностi на пiдвищення економiчноi ефективностi пiдприiмства
Розглянемо основний змiст i структуру системоутворюючих факторiв маркетингового середовища в умовах ринковоi економiки.
Маркетингове середовище пiдприiмств АПК тАУ сукупнiсть факторiв, дiючих за межами пiдприiмства i якi впливають на його можливостi, якi необхiдно враховувати при органiзацii маркетинговоi дiяльностi /7, с.157/.
Розвиток пiдприiмств АПК залежить не тiльки вiд спiввiдношення i протиборства комплексiв маркетингу, якi застосовуються рiзними пiдприiмствами, але i тенденцiй i подiй, маючих мiсце в маркетинговому середовищi /2, с.34/.
В маркетинговому середовищi видiляють мiкросереду та макросереду.
Макросереда пiдприiмства представлена факторами бiльш широкого соцiального плану, якi впливають на мiкро середу тАУ демографiчного, економiчного, природного, технiчного, полiтичного i культурного характеру.
Рис.1.2. Маркетингове середовище пiдприiмства.
Мiкросереда представлена силами, якi мають безпосереднi вiдношення до пiдприiмства, його можливостям по обслуговуванню споживачiв, тобто постачальникам, маркетинговими посередниками. Клiiнтами, конкурентами i контактними аудиторiями. Всi фактори зовнiшнього середовища дiяльностi пiдприiмств взаiмозалежнi i взаiмоповтАЩязанi / 26, с. 256 /.
До характеристики зовнiшньоi середи дiяльностi пiдприiмств АПК можна вiднести:
- взаiмоповтАЩязанiсть факторiв тАУ сила, з якою змiни одного фактора впливають на iншi фактори;
- важкiсть зовнiшнього середовища тАУ число факторiв, на якi пiдприiмство зобовтАЩязане реагувати, i рiвень змiнностi кожного фактору;
- рухомiсть зовнiшнього середовища тАУ швидкiсть, з якою проходять змiни в оточеннi пiдприiмства;
- невизначенiсть тАУ кiлькiсть iнформацii про середу i впевненiсть в ii достовiрностi.
Таблиця 1.1
Системоутворюючi фактори маркетингового середовища дiяльностi пiдприiмств АПК
| Групи факторiв | Фактори, якi враховуються в дiяльностi пiдприiмств АПК |
| 1 | 2 |
Макросереда Економiчнi | Ринковий попит i пропозицiя; цiни; фiнанси, податки, дотацii, вiдсоткова ставка, форми власностi, пiдприiмницький ризик, iнтенсифiкацiя, спецiалiзацiя, кооперацiя, обсяги фiнансування, виробнича iнфраструктура, регiональнi фiнансовi фонди, механiзм банкрутства. |
| Полiтико-правовi | Аграрна i продовольча полiтика держави, регiональна полiтика, мiжнародне положення, контАЩюнктура свiтового ринку, закони та iншi нормативнi акти, експорт та iмпорт товарiв, мито, державна пiдтримка i регулювання. |
| Демографiчнi | Трудовi ресурси i робоча сила, демографiчна ситуацiя, соцiальна iнфраструктура. |
| Природнi | Клiматичнi умови (тепло, свiтло, волога, ТСрунти, рельiф, водяний режим, тривалiсть вегетацiйного перiоду), бiоклiматичний потенцiал продуктивностi рослин, бiологiчнi (селекцiя, генетична iнженерiя, захист рослин, бiостимулятори), екологiчнi (захист ТСрунтiв, водних ресурсiв, запобiгання забруднення продукцii). |
| Фактори культури | Освiта i культура, загальноприйнятi i застосованi на практицi стандарти поведiнки. |
| Науково-технiчнi | Наукове обслуговування i забезпечення, розвиток технiки i технологii, науково-технiчна iнформацiя, вiтчизняний i закордонний досвiд. |
Мiкросередовище Постачальники | Розвиток транспорту, енергетики, звтАЩязки, сервiс, розмiр складських запасiв, наявнiсть грошей на рахунках, обсяг продаж, природнi ресурси, труд, капiтал, основнi i оборотнi засоби, цiна на ресурси. |
| Посередники | Розмiр, залежнiсть, умови, альтернативнi канали, iх довжина, кiлькiсть затрати. |
| Конкуренти | Кiлькiсть, ринкова доля, конкурентнi переваги. |
| РЖншi контактнi аудиторii | Фiнансовi органи, державнi органiзацii, засоби масовоi iнформацii, акцiонери, суспiльнi органiзацii, кiлькiсть, iх взаiмозалежнiсть с пiдприiмствами АПК, ступiнь доступноi iнформацii. |
Механiзм впливу окремих системоутворюючих факторiв на дiяльнiсть пiдприiмств АПК визначаiться iх економiчним змiстом. Бiльшiсть факторiв в умовах ринковоi економiки неодноманiтнi за змiстом, а вiдповiдно i механiзму сприйняття /2 с, 38 /.
В умовах ринковоi економiки при розробцi будь-яких планiв, програм, прогнозiв i реформ в першу чергу необхiдно провести оцiнку конкурентiв i конкурентноздатностi товарноi продукцii. В агропромисловому виробництвi така оцiнка займаi провiдне мiсце в стратегii маркетингу, так як вiд ii достовiрностi в багатому залежить комерцiйний успiх на ринку.
Аналiз факторiв зовнiшньоi i внутрiшньоi середи дозволить приймати рiшення, якi забезпечують досягнення поставлених цiлей. Для цього фактори подiляють на контрольованi i неконтрольованi.
Зовнiшнi фактори не знаходяться пiд впливом пiдприiмств АПК, i тому завдання служби маркетингу тАУ слiдкувати за iх змiнами, враховувати, передбачати i за можливiстю впливати на них. До контрольованих факторiв можна вiднести фактори внутрiшнього середовища тАУ кадри, фiнанси, технологii i т.п., тобто основнi елементи, можливi для контролю самим пiдприiмством / 2, с.40 /.
1.4. Сучасний стан та проблеми розвитку маркетингу на вiтчизняних пiдприiмствах
Неважко помiтити, що найбiльша проблема украiнськоi економiки полягаi в тому, що вона повiльно пристосовуiться до роботи в умовах вiльного пiдприiмництва. Поява в Украiнi фiнансовоi кризи - це не проблема економiчних реформ, це проблема iх вiдсутностi. З невiдомоi причини всi зусилля зосереджуються на досягненнi фiнансоВнвоi стабiлiзацii, а сфери виробництва i продажу вiтчизняних товарiв i послуг залишаються поза полем зору державних органiв влади. Досвiд краiн з ринковою орiiнтацiiю показуi, що всi зазначенi аспекти вирiВншуються комплексно та у взаiмозв'язку з маркетингом. /49, с. 105/.
Проведенi дослiдження пiдтверджують, що рiвень маркетингоВнвоi дiяльностi фiрм Украiни не забезпечуi вимог ринку. Такий висновок зроблено на пiдставi аналiзу опитування 208 респондентiв тАФ фiрм Украiни, про сутнiсть маркеВнтингу.
Розподiл вiдповiдей на запитання: тАЮЯкий змiст у основному, ви вкладаiте в поняття тАЮмаркетингтАЭ?тАЭ тАФ представлено в табл. 1.
Як бачимо, класичне визначення змогли дати ледь бiльш як 12 % опитаних, i 2,3 % зовсiм не змогли вiдповiсти. Багато хто з них не змогли дати визначення маркетингу. /5, с. 76/
Таблиця 1.2
Результати опитування украiнських пiдприiмцiв щодо iх думки про суть маркетингу
| Характеристика поняття | Позитивна вiдповiдь, % |
| Органiзацiя успiшного збуту товарiв (послуг) | 17,8 |
| Вивчення ринку, його можливостей | 15,7 |
| Задоволення нестаткiв i потреб клiiнта | 12,6 |
| Вибiр товарiв (послуг), з якими можна успiшно вийти на ринок | 11,8 |
| Визначення методiв найбiльш ефективного розподiлу товарiв (послуг) | 11,5 |
| Органiзацiя ефективноi реклами | 10,5 |
| Визначення оптимальноi цiни на товар | 8,0 |
| Аналiз вiдносин, що складаються усерединi фiрми, мiж фiрмою i постачальниками, конкуВнрентами, клiiнтами, контактними аудиторiями | 6,4 |
| РЖнше | 3,4 |
| Важко вiдповiсти | 2,3 |
Не краще становище склалося у фiрмах, що займаються маркетинВнгом, у iх забезпеченнi фахiвцями i наявностi в структурах фiрм маркетингових служб. Структуру фiрм за наявнiстю в них фахiвцiв i служб, що займаються маркетингом, видно що, з-помiж опитаних (це 208 людей) лише 30 % повiдомили, що в iх фiрмах i маркетинговi служби або i фахiвцi-маркетологи.
РЖстотним аспектом пiдвищення ролi та значущостi маркетингу i маркетингових дослiджень на рiвнi пiдприiмств в умовах становленВння ринку виступаi формування служб маркетингу. У ходi опитування респондентiв просили висловити свою думку про необхiднiсть марВнкетингових служб для роботи фiрми на ринках. 49 % респондентiв погодилися з твердженням, що служба маркетингу необхiдна; 42 % опитаних вважають, що ефективно працювати без служби маркетинВнгу на ринку дуже важко, 2 % вважають, що служба маркетингу не потрiбна; 7 % респондентiв не змогли вiдповiсти на запитання. /49, с.112/
На фiрмах, де вiдсутнi маркетинговi служби i фахiвцi-маркетолоВнги, iх функцiональнi обов'язки в 30 % випадкiв виконуi керiвник пiдприiмства, у 18 % - заступник керiвника (комерцiйний директор), у 4 % тАФ вiддiл реклами, у 15 % тАФ вiддiл збуту. У 23 % фiрм маркетингом нiхто не займаiться, у 10 % - усi спiвробiтники пiдприiмства виконують маркетинговi завдання без наявностi вiдповiдних професiйних знань.
Далi була з'ясована практика стосовно наявностi фаховоi осВнвiти з маркетингу. На питання респондентам: тАЮЧи мають спiвробiтники служб маркетингу або фахiвцi-маркетологи спецiальну маркетингову освiту?тАЭ - з 208 опитаних 51 % респондентiв вiдповiли, що спiвробiтники, якi займаються маркетингом на фiрмi, не мають фаховоi освiти. 15 % спiвробiтникiв закiнчили скороченi курси з маркетингу, 14 % - факультет маркетингу у вузах, 8 % мають економiчну освiту, 2 % тАФ освiту психолога, 10 % мають зовсiм iншу фахову освiту./6, С. 76/.
Ефективнiсть роботи маркетингових служб багато в чому визнаВнчаiться використанням у пiдприiмствах спецiальних комп'ютерних програм для дослiдження i прогнозування ринкових ситуацiй. РесВнпондентам задавалося питання про використання в пiдприiмствах спецiальних комп'ютерних програм для роботи в сферi маркетингоВнвоi дiяльностi. 11 % респондентiв утруднилися вiдповiсти на це пиВнтання, 68 % вiдповiли, що спецiальне програмне забезпечення в них на фiрмi вiдсутнi, тiльки 21 % респондентiв вiдповiли позитивно.
Як показують данi таблицi, маркетингова проблематика пiдприiмств маi рiзнобiчний характер. Але слiд зазначити, що 80 % респондентiв заВнявили, що неможливо обiйтися без маркетингових дослiджень.
Таблиця 1.3
Проблеми, що вивчаються в ходi маркетингових дослiджень
| Проблема | Частка в дослiдженнях, % |
| Цiнова полiтика | 11,9 |
| Збут | 10,6 |
| Реакцiя споживачiв на новий товар | 9,4 |
| Потенцiйнi можливостi ринку | 9,1 |
| Ефективнiсть реклами | 8,2 |
| Дiяльнiсть конкурентiв | 8,2 |
| Характеристика ринку | 8,0 |
| Пошук партнерiв | 7.3 |
| Товарна номенклатура | 5,3 |
| Проблеми поiнформованостi споживачiв | 4,7 |
| Стратегiя стимулювання збуту | 4,4 |
| Суспiльнi потреби i цiннiснi орiiнтацii населення | 3,8 |
| Соцiальнi та полiтичнi проблеми | 2,6 |
| Розподiл частки мiж фiрмами | 2,0 |
| Соцiально-демографiчний портрет споживача | 1,8 |
| Комплексне дослiдження проблем розвитку бiзнесу | 1,8 |
| Тенденцii дiловоi активностi | 0,9 |
Результати опитування свiдчать про те, що маркетинг як один з напрямкiв економiчноi реформи сприяi продуктивному розвитку бiзнесу / 8, С.4/.
Основними причинами незацiкавленостi Украiни в маркетингу i маркетингових дослiдженнях i такi:
- елементарна вiдсутнiсть знань про маркетинг узагалi;
- нерозвинена конкуренцiя на ринку;
- вiдсутнiсть iнформацiйного забезпечення.
Проблемна ситуацiя на сiльськогосподарських пiдприiмствах характеризуiться в такий спосiб.
У сучасних умовах господарювання головне завдання пiдприiмства - продати свою продукцiю. тАЮСпочатку знайти замовлення, а потiм розгорнути виробництвотАЭ тАФдевiз пiдприiмства в умовах ринку. Звiдси i вимоги до функцiй маркетингу тАФ вiн стаi основною свiтоглядною полiтикою пiдприiмства /8, С.5/.
Головна проблема в галузi маркетингу - проблема збуту продукцii, що викликана, у свою чергу, такою сукупнiстю проблем:
- утрата традицiйних ринкiв збуту, розрив традицiйних зв'язкiв зi споживачами;
- низька платоспроможнiсть споживачiв;
- низька конкурентоспроможнiсть продукцii, що утруднюi ii просування на новi ринки;
- слабка поiнформованiсть потенцiйних покупцiв про продукцiю i про умови ii постачання;
- неефективна цiнова полiтика пiдприiмства, зумовлена, зокрема, рiзким подорожчанням енергоносiiв, сировини, матерiалiв, якi комплектуються, i гострим дефiцитом обiгових коштiв;
- нерозвиненiсть збутовоi сфери пiдприiмства, застарiлi органiзацiйнi схеми збуту продукцii;
- занепад у оптовiй ланцi, яка iснувала ранiше;
- нерiвнi умови i Влправила гриВ» для рiзних пiдприiмств, особливо порiвняно з пiдприiмствами-iмпортерами;
- тАЮнеповоротнiстьтАЭ пiдприiмств у освоiннi продукцii, що користуiться пiдвищеним платоспроможним попитом;
- вiдсутнiсть у пiдприiмства чiткоi стратегii розвитку тощо.
Для подолання названих вище труднощiв i проблем служба маркетингу на сучасному пiдприiмствi повинна вирiшувати цiлий компВнлекс взаiмозалежних завдань.
Комплексне розв'язання таких завдань означаi реалiзацiю функцiй маркетингу на пiдприiмствi. Визначення складу i змiсту основних функцiй маркетингу - найважливiший етап iнновацiйноi полiтики пiдприiмства в данiй сферi.
Постановка функцiй маркетингу на пiдприiмствi повинна починатися з конкретизацii конкурентних переваг компанii, з виявлення вимог ринку, оцiнки сильних i слабких сторiн конкурентiв пiдприiмства /31, С.48/.
Подальша робота пов'язана з формулюванням мiсii пiдприiмства, що являi собою сутнiсть, масштаби компанii, перспективи зростанВння, вiдмiнностi вiд конкурентiв. Мiсiя фокусуi увагу на споживачевi, а не на товарi чи послузi, тому що мiсiя (фiлософiя) бiзнесу повинна визначатися в термiнах купiвельного iнтересу, у термiнах потреб i заВнпитiв, що задовольняються даним бiзнесом /32, С. 68/.
Таким чином, першочерговим завданням i придбання знань про маркетинг керiвниками пiдприiмств, органiзацiя служб маркетингу на пiдприiмствi та проведення широкомасштабних маркетингових дослiджень.
РОЗДРЖЛ 2 АНАЛРЖЗ МАРКЕТИНГОВОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ТОВ ВлАФ РЖМЕНРЖ МРЖЧУРРЖНАВ»
2.1 Природно-економiчна характеристика пiдприiмства
В Михайлiвському районi функцiонують 155 господарств рiзних форм власностi, а саме: пiдсобних господарств тАУ 4, ТОВ тАУ 21, ВАТ тАУ 2, СВК тАУ 4, КООП тАУ 3, СК тАУ 1, ДП тАУ 1, МП тАУ 1, ПП тАУ 9, МСХП тАУ 4, фермерськi господарства тАУ 105. ОбтАЩiктом нашого дослiдження i ТОВ АФ тАЮiменi МiчурiнатАЭ, яке знаходиться в смт Михайлiвна, яка одночасно i центром району i вiддалений вiд залiзничноi станцii Пришиб на вiдстань 7 км.
Господарство маi компактну форму. Протяжнiсть його з пiвночi на пiвдень 15 км, зi сходу на захiд бiля 8 км. Господарство маi зручний виробничий зв'язок з основними сiльськогосподарськими угiддями. Населений пункт маi мiжгосподарський зв'язок з обласним центром через держдорогу смт Михайлiвна тАУ м Василiвка тАУ м Запорiжжя.
Територiя господарства знаходиться в помiрно посушливiй степнiй зонi краiни. Клiмат характеризуiться високими температурними ресурсами i недостатнiм зволоженням. Середньомiсячна температура самого холодного мiсяця сiчня складаi тАУ 4,7 0С, самого теплого липня +22,6 0С. Середньомiсячна кiлькiсть опадiв 412 мл. Бiльше всього випадаi опадiв в червнi i липнi. Влiтку часто опади мають ливневий характер. Снiговий покрив утворюiться щорiчно, але залягаi нестiйко.
Рельiф територii представляi майже плоске водо роздiльне плато з невеликими пониженнями. Глибина понижень незначна до 0,5 м. Рiзноманiтнi елементи рельiфу неоднаково впливають на перерозподiл атмосферних опадiв.
Основними джерелами зволоження ТСрунтiв являються атмосфернi опади.
В рамках господарств поширенi чорноземи звичайнi, чорноземи пiвденнi, чорноземи слабо солонцюватi.
Як видно, з цiii характеристики господарство розташоване у сприятливому районi для вирощування бiльшостi зернових i технiчних культур. При правильному i рацiональному користуваннi ресурсами пiдприiмство матиме перспективи для свого подальшого успiшного розвитку.
Необхiдно чiтко уявити дiяльнiсть господарства, його розмiр, виробниче направлення, рiвень iнтенсивностi сiльськогосподарського виробництва, економiчну ефективнiсть процесу iнтенсифiкацii. Це даi можливiсть у подальшому визначити галузi виробництва, найбiльш важливi для даного господарства.
Розмiр сiльськогосподарського пiдприiмства впливаi на впровадження сучасноi технiки, науковоi органiзацii працi, пiдвищення його продуктивностi, рiвень собiвартостi продукцii. Прямим показником розмiру сiльськогоспоВндарського пiдприiмства прийнято вважати об'iм валовоi продукцii. Також до показникiв розмiру пiдприiмства вiдносять й площу сiльськогосподарських угiдь. Середньорiчна вартiсть основних виробничих фондiв й вартiсть оборотВнних фондiв, а також чисельнiсть середньорiчних робiтникiв та iншi показники вiдображенi в таблицi 2.1.
Аналiзуючи розмiр господарства можна зробити висновок, що площа сiльськогосподарських угiдь за перiод з 2000 р. по 2004 р. зменшилась на 4,2%.
Вартiсть основних виробничих фондiв збiльшилась на 28 %. , а вартiсть оборотних фондiв збiльшилась на 36,9 %.
Простежуiться тенденцiя зменшення середньорiчноi чисельностi робiтникiв. Цей показник зменшився за перiод з 2000 р. по 2004 р. на 77,3 % та складаi в 2004 р. 46 чол.
Таблиця 2.1
Розмiри господарства
| Показники | 2000р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2004 р. в % до 2000р. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Площа сiльськогосподарських угiдь, га | 3875,4 | 3822 | 3822 | 3716 | 3714 | 95,8 |
| Середньорiчна вартiсть основних виробничих фондiв, тис.грн. | 3246,5 | 4504 | 4416 | 4470,5 | 4156 | 128,0 |
| Середньорiчна вартiсть оборотних фондiв, тис.грн. | 1006 | 1193,5 | 1133,5 | 1194,5 | 1378 | 136,9 |
| Чисельнiсть середньорiчних робiтникiв, чол. | 203 | 193 | 141 | 86 | 46 | 22,7 |
| Валова продукцiя сiльського господарства в спiвставних цiнах 2000 р., тис. грн. | 2096 | 2490 | 2460 | 1917 | 1639 | 78,2 |
| Виручка вiд реалiзацii, тис.грн. | 2049,8 | 2228 | 2960 | 1599 | 1366 | 66,6 |
| Прибуток (збиток) | 1152 | 241 | 128 | 593 | 163 | 14,1 |
При цьому за останнi птАЩять рокiв обсяг виробництва i реалiзацii продукцii в рослинництвi збiльшувався не поступово, а зазнав значних коливань по рокам. Так за перiод з 2000 по 2003 рiк обсяг виробництва i реалiзацii зростав, з 2003 по 2004 зменшувався i (рис. 2.1).
За дослiджений перiод знизився показник виручки вiд реалiзацii на 33,4 %, внаслiдок цього зменшуiться прибуток, в 2004 роцi господарство отримало лише 163 тис. грн. прибутку, тодi як в 2000 роцi тАУ 1152 тис.грн., тобто на 85,8% менше.
У сiльському господарствi земля - це основний засiб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукцii рослинництва i тваринництва.
Рис. 2.1 тАУ Динамiка обсягу виробництва i реалiзацii продукцii
Земля одночасно i предметом i засобом працi, а отже, i головним засоВнбом виробництва.
Земля наочною мiрою визначаi темпи розвитку i рiвень ефективностi сiльськогосподарського виробництва.
Земля маi низку особливостей, якi ii вiдрiзняють вiд iнших засобiв виробництва.
Якщо для таких ресурсiв сiльськогосподарського виробництва як трудоВнвi i матерiально-технiчнi, притаманна визначена взаiмозамiннiсть, то земля - не замiнний засiб виробництва.
При правильному використаннi вона не тiльки не погiршиться, але i здаВнтна пiдвищувати своi виробничi зусилля (iншi засоби виробництва фiзично i морально зношуються).
Забезпеченiсть земельними ресурсами ТОВ ВлАФ iменi МiчурiнаВ» наведена в таблицi 2.2
Таблиця 2.2
Склад та структура земельних угiдь господарства