РДвропейський банк реконструкцii та розвитку як мiждержавна фiнансова органiзацiя

РДвропейський банк реконструкцii та розвитку як мiждержавна фiнансова органiзацiя

Вступ

РДвропейський банк реконструкцii та розвитку тАУ це унiкальна в багатьох аспектах мiжнародна кредитно-фiнансова органiзацiя, яка веде до зближення в економiчному та полiтичному планi Захiдноi та Схiдноi РДвропи. РЖснування i дiяльнiсть РДвропейського банку реконструкцii та розвитку яскраво вiдображаi характер регiональноi iвропейськоi iнтеграцii. Створення ж нового фiнансового iнституту було необхiдне не тiльки для надання фiнансовоi допомоги краiнам Центральноi та Схiдноi РДвропи, але й для змiцнення iнтеграцiйних процесiв на континентi. Створення РДБРР, на думку його засновникiв, повинно було стати пiдТСрунтям iдиноi iвропейськоi структури, яка надалi мусить призвести до створення конфедерацii. Ось чому так необхiдно розглядати насамперед передумови виникнення та процес створення РДБРР.

1. Передумови виникнення, процес створення, внутрiшньо-органiзацiйний механiзм та структура РДБРР

Наприкiнцi 80х рокiв свiтове суспiльство все бiльше переконувалось в необхiдностi створення та розширення таких мiждержавних установ як РДБРР, МВФ,РДРЖБ i т.д. Це було викликано неможливiстю багатьох держав самотужки долати кризи iнфляцii, безробiття, безладдя в краiнi, що було викликано полiтичною ситуацiiю, модернiзацiiю усiх сфер життя. Треба зазначити, що така ситуацiя була практично в усiх пострадянських краiнах, тому перехiд на новий iвропейський рiвень життя до цього часу даiться дуже важко. Створення РДвропейського банку реконструкцii та розвитку значною мiрою полегшило таке складне завдання краiнам СНД i до сих пiр i чи не найпершим кредитором та iнвестором, що вкладаi значнi кошти в розвиток економiки та iнших сфер життя.

РДвропейський банк реконструкцii i розвитку i мiжнародною органiзацiiю i був створений згiдно з пiдписаною 29 травня 1990 року в Парижi Угодою для сприяння реформ в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи в звтАЩязку з переходом краiн цього регiону до орiiнтованоi на ринок економiки. Засновниками банку i 40 краiн тАУ усi краiни РДвропи (окрiм Албанii), США, Канада, Мексика, Марокко, РДгипет, РЖзраiль, Японiя, Нова Зеландiя, Австралiя, Пiвденна Корея та двi мiжнароднi органiзацii тАУ РДвропейський економiчний союз i РДвропейський iнвестицiйний банк, а також ряд краiн Схiдноi РДвропи. В заснуваннi банку брав також участь колишнiй СРСР.

Членами РДБРР окрiм iвропейських краiн можуть бути усi члени Мiжнародного валютного фонду. Угода про створення РДБРР була швидко пiдготовлена. Ця подiя i результатом декiлькох нарад експертiв з пiдготовки тексту Угоди i трьох зустрiчей представникiв краiн-членiв в Парижi 15-16 сiчня, 8-11 березня та 9 квiтня 1991 р., а також особистоi участi майбутнього президента РДБРР Жака Атталi. На сьогоднi РДБРР фiнансуi проекти тiльки в таких краiнах: Азербайджан, Киргизька Республiка, Словенiя, Албанiя, Латвiя, Таджикистан, Арменiя, Литва, Туркменiстан, Бiларусь, Молдова, Узбекистан, Болгарiя, Монголiя, Украiна, Боснiя и Герцеговина, Польща, Хорватiя, БЮР Македонiя, Росiя, Чорногорiя, Угорщина, Румунiя, Естонiя, Грузiя, Сербiя, Казахстан, Словакiя.

Така оперативнiсть при створеннi мiжнародного фiнансового iнституту пояснюiться тим, що соцiальнi i економiчнi перетворення, якi вiдбулися у 80-х роках в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи, призвели до економiчноi i полiтичноi перебудови, а також до зниження виробництва i зовнiшньоi торгiвлi, розладу фiнансовоi сфери, погiршенню рiвня життя, соцiальним та нацiональним конфлiктам в регiонi. Це перетворило краiни Центральноi та Схiдноi РДвропи (разом з колишнiм СРСР) в небезпечних сусiдiв, якi не тiльки не вiдповiдали процесу iвропейськоi iнтеграцii, але й могли його ускладнити i затримати. При створеннi тексту Угоди i деяких принципiв дiяльностi РДБРР використовувався досвiд практичноi роботи провiдних мiжнародних фiнансових iнститутiв, наприклад МВФ, а також регiональних банкiв розвитку.

Офiцiйно вважаiться, що РДБРР було створено 15 квiтня 1991 р. в Лондонi. Ця дата i саме датою, коли РДБРР розпочав своi операцii.

Створення РДБРР було необхiдне не тiльки для надання фiнансовоi допомоги краiнам Центральноi та Схiдноi РДвропи, але й для змiцнення iнтеграцiйних процесiв на континентi. Створення РДБРР, на думку його засновникiв, повинно було стати пiдТСрунтям iдиноi iвропейськоi структури, яка надалi мусить призвести до створення конфедерацii. Необхiдно було iнтегрувати спiвробiтництво з краiнами Заходу в межах спiльного економiчного простору за допомогою адмiнiстративних, фiнансових, i культурних iнфраструктур.

Географiчне розташування усiх iвропейських краiн поставило спiльнi регiональнi завдання боротьби з забрудненням навколишнього середовища (наприклад, з забрудненням Балтiйського моря чи Дунаю), створення загальноiвропейських систем енергетики i телекомунiкацii. Вирiшення цих проблем потребувало фiнансування вiд iдиного великого мiжнародного центру, яким i повинен був стати РДвропейський банк реконструкцii i розвитку.

Заснування такого фiнансового iнституту як РДвропейський банк реконструкцii та розвитку вимагало певноi органiзацiйноi структури. Це повтАЩязано насамперед з членством в iвропейському банку та управлiнням. Кожна з краiн повинна мати свою долю участi в капiталi та свiй процент голосiв. При чiткому розмежуваннi задач та повноважень, управлiння таким капiталом значно спрощуiться.

Членство та голосування вiдбуваiться у вiдповiдностi до статтi 3 Статуту РДБРР, де вказано, що членство в Банку вiдкрито для двох категорiй краiн: для iвропейських краiн та для неiвропейських краiн, що i членами МВФ, а також для таких органiзацiй, як РДвропейське економiчне спiвтовариство (РДЕС) та РДвропейський iнвестицiйний банк (РДРЖБ) тАУце повтАЩязано з головним принципом РДБРР тАУ прозорiсть та вiдкритiсть. Членами РДБРР i 62 краiни (включаючи всi колишнi радянськi республiки), а також РДЕС та РДРЖБ. Два члени РДБРР тАУ не держави, а мiжнароднi органiзацii, а саме РДЕС та РДРЖБ. Членство мiжнародноi органiзацii не дозволено в жоднiй з МКФО. Проте членство органiзацiй в РДБРР не маi на увазi створення прецеденту нi для того, щоб iншi органiзацii чи банки могли стати членами Банку, нi для того, щоб цi органiзацii стали членами iнших органiзацiй або iнших банкiв.

Особливiстю РДБРР i вдала спроба зберегти вплив iвропейських краiн в регiональнiй органiзацii за допомогою розподiлу акцiй таким чином, що при голосуваннi краiни-члени РДС разом з РДЕС та РДРЖБ зберiгають бiльшiсть у 51%, що закрiплене в пунктi 2 статтi 5 Статуту РДБРР. Це прагнення пояснюiться передусiм бажанням не допустити, щоб США зайняли провiдне мiсце в регiональному банку розвитку в РДвропi, як це сталося практично у всiх МКФО. При вступi, краiни РДС разом з РДЕС та РДРЖБ мали 51% акцiй, США тАУ 10%, Японiя, ФРГ, Великобританiя, Францiя, РЖталiя тАУ по 8,5%. Сьогоднi Нiмеччина маi 10% акцiй у звтАЩязку з вiдповiдним перерахунком квот пiсля обтАЩiднання з НДР, яка спочатку була самостiйним членом.

На частку СРСР припадало 6% акцiй. Пiсля пiдписання в груднi 1991 року в Алма-Атi документу, що означав припинення iснування СРСР та створення дванадцяти незалежних держав, зтАЩявилось питання про роздiл квоти СРСР в Банку. Колишнi радянськi республiки претендували на свою частку в 6% статутного капiталу, а також на частину вже внесеного в акцiонерний капiтал РДБРР внеску. Це питання було розвтАЩязане колишнiми республiками СРСР та керiвництвом РДБРР таким чином: Росiя отримала 4% статутного капiталу, краiни СНД тАУ останнi 2%, в тому числi Украiна тАУ 0,8%, держави Прибалтики тАУ по 0,1% з нерозподiлених акцiй. Квота Росii в капiталi РДБРР складаi 40 тис. акцiй, що дозволило Росiйськiй Федерацii призначити свого директора в Раду директорiв РДБРР.

При голосуваннi число голосiв розподiляiться у вiдповiдностi до кiлькостi акцiй краiни-члена в акцiонерному капiталi Банку, на якi вона пiдписалась. РДБРР використовуi систему тАЬзваженого голосуваннятАЭ, яка прийнята у всiх МКФО. Вiдмiнною рисою системи тАЬзваженого голосуваннятАЭ, яка використовуiться в РДБРР, i те, що засновники РДБРР вiдмовились вiд практики базисних голосiв, характерноi для iнших МКФО.

Рiшення в РДБРР приймаються простою бiльшiстю голосiв. Передбаченi також випадки, коли рiшення приймаються квалiфiкованою бiльшiстю.

У Статутi РДБРР закладено, що краiни РДС разом з РДЕС та РДРЖБ мають в Банку бiльшiсть голосiв. Краiна-член маi в розпорядженнi тiльки голоси у вiдповiдностi до сплачених акцiй. Це положення Статуту РДБРР i унiкальним.[6]

Структура управлiння аналогiчна структурi iнших МКФО. Керiвними та постiйними органами РДБРР i:

1) Рада керуючих;

2) Рада директорiв, або Директорат (складаiться з 23 членiв);

3) Президент, вiце-президенти;

4) Консультацiйна рада з питань навколишнього середовища (складаiться з 17 провiдних спецiалiстiв).

Рада керуючих, в якiй кожний член РДБРР представлений одним керуючим та одним його заступником, i найвищим органом, який визначаi основнi напрямки дiяльностi Банку. Збори проводяться один раз на рiк, додатковi збори можуть скликатися Радою керуючих або Директоратом. Двi третини керуючих складають кворум на будь-якому засiданнi Ради, за умови, що така бiльшiсть представляi не менше 2/3 вiд загальноi кiлькостi голосiв, на якi мають право члени РДБРР. Рада керуючих може повнiстю або частково делегувати своi повноваження Директорату, за винятком прийому та визначення умов прийому нових членiв, змiни розмiру статутного капiталу, припинення членства, обрання директорiв та президента, визначення оплати працi директорiв та заступникiв директорiв, затвердження загального балансу, внесення змiн в Угоду та припинення операцiй Банку, надання повноважень на пiдписання генеральних угод про спiвробiтництво з iншими мiжнародними органiзацiями та iн. При цьому Рада керуючих зберiгаi всю повноту влади щодо всiх задач, виконання яких доручено Директорату. Кiлькiсть голосiв, який маi у розпорядженнi кожний член, дорiвнюi кiлькостi його пiдписаних акцiй в акцiонерному капiталi Банку.

Рада директорiв РДБРР тАУ головний виконавчий орган, в компетенцii якого знаходяться поточнi питання дiяльностi Банку. Рада директорiв здiйснюi також дiяльнiсть у вiдповiдностi до повноважень, делегованих йому Радою керуючих: пiдготовлюi роботу Ради керуючих; в межах вказiвок Ради керуючих тАУ визначаi полiтику та характер рiшень щодо надання кредитiв, гарантiй, iнвестицiй в капiтал, технiчноi допомоги, представляi звiт за фiнансовий рiк; затверджуi бюджет РДБРР та iн. Рада директорiв РДБРР складаiться з 23 чоловiк, що вiдображаi груповий склад краiн-членiв Банку. Рада директорiв обираiться за такою схемою :

В· 11 членiв представляють Бельгiю, Грецiю, Данiю, РЖрландiю, РЖспанiю, РЖталiю, Люксембург, Нiдерланди, Португалiю, Великобританiю, ФРН, Францiю, РДЕС та РДРЖБ;

В· 4 члени представляють краiни Центральноi та Схiдноi РДвропи;

В· 4 члени представляють iншi iвропейськi краiни;

В· 4 члени представляють неiвропейськi краiни.

Склад Ради директорiв РДБРР i унiкальним та вiдображаi характер регiональноi iвропейськоi органiзацii. Директора в РДБРР переобираються кожнi три роки. Число голосiв кожноi краiни-члена дорiвнюi числу акцiй, на якi вона пiдписалась. Для прийняття бiльшоi частини рiшень в керiвних органах РДБРР необхiдна проста бiльшiсть голосiв, за умови, що вона складаi не менше 2/3 вiд загальноi кiлькостi голосiв, на яку мають право члени.

Президент (чотирьохрiчний мандат, можливе переобрання) керуi поточними справами згiдно з вказiвками Директорату. Вiн головуi на засiданнях Ради директорiв та може брати участь у зборах Ради керуючих. Вiн i повноважним представником Банку. Очолюючи штатний персонал Банку, президент, згiдно з встановленими Директоратом правилами, вiдповiдаi за органiзацiю роботи РДБРР, а також за прийом та звiльнення штатних спiвробiтникiв. Президент РДБРР користуiться бiльшими повноваженнями в порiвняннi з президентами iнших МКФО, оскiльки вiн очолюi весь персонал Банку. Президент РДБРР не бере участi в голосуваннi, але в тих випадках, коли голоси роздiлюються порiвну, вiн маi право вирiшального голосу. РЖснуюче нефiксоване правило визначаi президентом РДБРР iвропейця. Першим президентом РДБРР був Жак Атталi.

Вiце-президенти назначаються за рекомендацiiю президента Радою директорiв, яка визначаi термiн перебування на цiй посадi, а також повноваження та функцii. За вiдсутностi президента або у випадку його нездатностi виконувати своi повноваження вiце-президент маi в розпорядженнi повноваження та виконуi функцii президента Банку. Вiце-президент може брати участь у засiданнях Ради директорiв без права голосу, за винятком випадкiв, коли, замiнюючи президента, вiн маi право вирiшального голосу. На сьогоднi першим вiце-президентом РДБРР i Чарльз Франк.

В структуру РДБРР входять девтАЩять департаментiв (банкiвських операцiй, фiнансовий, оцiнки проектiв, вiддiл головного економiста та iн.). Департамент банкiвських операцiй маi три вiддiли: груп з краiн, груп з галузей, груп з пiдтримки операцiй. Кожний вiддiл складаiться з груп, до складу яких входять спецiалiсти з приватного та державного секторiв краiн-членiв Банку. Консультацiйна рада з питань навколишнього середовища складаiться з експертiв-екологiв з Центральноi та Схiдноi РДвропи та з краiн Органiзацii економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), а також з консультантiв з питань полiтики та стратегii, що стосуються тАЬекологiчного мандатутАЭ Банку.

Формування кадрового складу i важливим аспектом дiяльностi всього РДБРР. Вiд того, якi фахiвцi та спецiалiсти працюють в банку, залежить i сам процес дiяльностi та допомоги краiнам. Дуже важливо, щоб кожний проект, кожне питання було добре проаналiзовано, вчасно розглянуто та проiнвестовано. Але при цьому, РДБРР не забуваi про головний принцип - прозоростi, тому наголошуi на те, що працювати в баку реконструкцii та розвитку може кожен, хто маi освiту юриста, фiнансиста, економiста i т.д., а також добре якщо i досвiд роботи в iншому банку. При бажаннi можна пройти курс навчання в РДБРР, треба подати заявку, що заповнюiться на офiцiйному сайтi банку.

Розробивши конкретнi концепцii формування, навчання i перемiщення кадрiв, РДБРР став звертати бiльш пильну увагу на питання розвитку потенцiалу свого кадрового складу. Усi спiвробiтники керiвного рiвня зобов'язанi пройти навчальний курс iз питань керування виробничим процесом. Крiм того, РДБРР упритул займаiться пошуками бiльш рацiонального спiввiдношення мiж робочим i вiльним часом своiх спiвробiтникiв, затвердивши для цього вiдповiднi нормативи, що передбачають бiльш гнучку органiзацiю працi i дозволяють спiвробiтникам маневрувати своiм робочим часом, а також працювати вдома. Укрiплений також i порядок подачi скарг i апеляцiй, що забезпечуi право спiвробiтникiв вимагати перегляду iхнiх рiшень, що торкаються, адмiнiстрацii. Наймання кадрiв побудоване з урахуванням забезпечення рiзноманiтного i багатонацiонального складу спiвробiтникiв органiзацii.

1.1 Основнi цiлi та функцii дiяльностi РДБРР

Цiлi та функцii РДБРР витiкають з мети створення самого банку, якою насамперед i створення безтiньовоi ринковоi економiки, прозорого управлiння та сприяння екологiчному розвитковi без негативних наслiдкiв у довгостроковiй перспективi. Полiтична спрямованiсть дiяльностi РДБРР видiляi цей Банк серед iнших мiжнародних кредитно-фiнансових iнститутiв але окрiм того, велику роль вiдiграють й екологiчнi питання. РДБРР i певною мiрою банком-гiбридом, оскiльки поiднуi в собi функцii банку розвитку, який надаi середньо - i довгостроковi кредити та банкiвськi гарантii, i iнвестора, оскiльки дедалi бiльшу частку своiх операцiй проводить у формi iнвестицiй у акцiонерний капiтал. Головними фiнансовими iнструментами РДБРР i кредити (82%) та iнвестицii в акцiонерний капiтал (20%), питома вага банкiвських гарантiй невисока (лише 2%).

Але не тiльки в цiй тАЬгiбридностiтАЭ полягають вiдмiнностi РДБРР вiд бреттон-вудських iнститутiв (МВФ, Свiтовий банк тощо). Особливi риси РДБРР можна схарактеризувати таким чином:

В· Банк робить сильний акцент на умовах, що супроводжують проекти: при наданнi фiнансування РДБРР наголошуi на виконаннi клiiнтом цiлоi низки структурних та iнституцiйних умов з метою полiпшення iнвестицiйного клiмату, прискорення структурних змiн, оптимiзацii корпоративного управлiння тощо;

В· РДБРР тАУ iдина мiжнародна фiнансова iнституцiя, яка фiнансуi на комерцiйних принципах (тобто на засадах самоокупностi) як проекти розвитку, так i приватний сектор, не надаючи при цьому нiяких тАЬмтАЩякихтАЭ кредитiв або цiнових субсидiй;

В· На вiдмiну вiд комерцiйних банкiв РДБРР здатний брати на себе полiтичнi ризики (завдяки тому, що краiни операцiй i водночас акцiонерами), ризик конвертованостi валют (унаслiдок статусу преференцiйного кредитора борг РДБРР не пiдлягаi реструктуризацii), рiзноманiтнi комерцiйнi ризики (завдяки регiональнiй спецiалiзацii та унiкальному досвiдовi), а також перед проектнi ризики при розробцi великих проектiв у державному секторi (завдяки фондам технiчноi допомоги, якi надаються акцiонерами).

При розробцi тексту Угоди про заснування РДБРР та визначеннi принципiв його дiяльностi був використаний досвiд вже iснуючих провiдних МКФО та iх статутнi документи. Деякi положення та принципи у статутних документах РДБРР були сформульованi вперше. Органiзатори та засновники РДБРР не хотiли, щоб новий банк став ще одним банком розвитку, який фiнансував би традицiйнi проекти та програми розвитку.

Текст Угоди про заснування РДБРР даi повне уявлення про цiлi та задачi дiяльностi цього банка, регламентуi його дiяльнiсть. У вiдповiдностi до статтi 1 глави 1 Угоди про РДБРР, цiль Банка тАУ сприяння переходу до вiдкритоi економiки, орiiнтованоi на ринок, а також розвитку приватноi та пiдприiмницькоi iнiцiативи в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи, що визнають принципи багатопартiйноi демократii, плюралiзму та ринковоi економiки та втiлюють iх у життя.

Функцiями РДБРР i:

1) Сприяння через приватних та iнших зацiкавлених iнвесторiв налагодженню, вдосконаленню та розширенню продуктивноi, конкурентоздатноi та приватнопiдприiмницькоi дiяльностi, зокрема, малим та середнiм пiдприiмствам;

2) Залучення внутрiшнього та iноземного капiталу, а також керiвного досвiду для досягнення цiлей Банку;

3) Сприяння продуктивним iнвестицiям, включаючи iнвестицii у сферу послуг та фiнансiв та у вiдповiдну iнфраструктуру, коли це i необхiдним для пiдтримки приватноi та пiдприiмницькоi iнiцiативи, сприяючи тим самим створенню конкурентного клiмату та пiдвищенню продуктивностi працi, рiвня життя, а також покращенню умов працi;

4) Надання технiчноi допомоги в пiдготовцi, фiнансуваннi та впровадженнi вiдповiдних проектiв, як окремих, так i в межах спецiальних iнвестицiйних програм;

5) Стимулювання та заохочення розвитку ринкiв капiталу;

6) Пiдтримка обТСрунтованих та економiчно життiдiяльних проектiв, в яких бере участь понад одного члена-одержувача;

7) Сприяння у своiй дiяльностi екологiчно здоровому та стiйкому розвитку.

Всi функцii РДБРР спрямованi на розвтАЩязання подвiйноi задачi: сприяння переходу до демократii та ринковоi економiки та заохочення пiдприiмницькоi дiяльностi в краiнах ЦСРД, в тому числi в краiнах СНД та Прибалтики. Сучаснi цiлi та функцii РДБРР та iнших МКФО, по сутi, багато в чому схожi: надання позик, консультацiйна допомога, здiйснення iнвестування в краiни-члени, гарантування кредитiв, пiдвищення рiвня життя. Регiональнi банки розвитку, включаючи РДБРР, нацiленi на розвиток економiк краiн-членiв регiону. Масштаби дiяльностi унiверсальних та регiональних iнститутiв розвитку i рiзними [2].

Суттiвою вiдмiннiстю РДБРР вiд iнших регiональних банкiв розвитку i те, що РДвропейський банк реконструкцii та розвитку призначений для сприяння переходу вiд командно-адмiнiстративноi системи управлiння економiкою постсоцiалiстичних краiн до вiдкритоi, орiiнтованоi на ринок моделi. Найбiльш важливою та iсторично новою задачею Банку стало сприяння у створеннi нових економiчних умов в краiнах в перiод змiни полiтичноi системи. При цьому вважаiться необхiдним не допустити виникнення нестерпних соцiальних умов, якi б могли привести до розпаду суспiльства в цих краiнах та поставити пiд загрозу безпеку iх сусiдiв. РЖншi задачi стосуються сфери бiзнесу (заохочення iнвестицiй, вдосконалення комерцiйноi практики, приватизацiя та структурна перебудова), iнфраструктури та екологii (вдосконалення полiтики та прямi iнвестицii для вiдновлення навколишнього середовища).

Останнi задачi внесенi до Статуту РДБРР з урахуванням досвiду МКФО, причому якщо частина з них (iнвестицii, структурнi перетворення, технiчна допомога, модернiзацiя iнфраструктури) знаходить своi вiдображення в статутах органiзацiй, то в статутних документах МКФО, створених до РДБРР, немаi навiть згадки про поняття тАЬекологiятАЭ, хоч на практицi цi iнститути стикаються з питаннями захисту навколишнього середовища. Функцiя РДБРР щодо збереження навколишнього середовища записана в пунктi 1 статтi 2 Статуту РДБРР, у вiдповiдностi з якою Банк сприяi тАЬсвоiю дiяльнiстю екологiчно здоровому та стiйкому розвиткутАЭ. Банк визнаi наявнiсть серйозних екологiчних проблем в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи та враховуi принцип екологiчно здорового розвитку у всiй своiй дiяльностi, включаючи технiчне сприяння та iншi операцii, а також пiдтримуi конкретнi природоохороннi проекти. РДБРР видiляi прiоритети, якi стосуються здорового розвитку економiки та захисту навколишнього середовища. До них вiдносяться [4]:

1) Сприяння краiнам регiону в формуваннi екологiчноi полiтики для пiдвищення якостi навколишнього середовища;

2) Заохочення розвитку промисловостi для виробництва екологiчно чистих товарiв та послуг;

3) Органiзацiя та пiдтримка спецiальних дослiджень та програм з розвтАЩязання регiональних та нацiональних екологiчних проблем та сприяння екологiчнiй освiтi;

4) Втiлення у життя системи екологiчноi оцiнки всiх проектiв РДБРР;

5) Консультацiя з екологiчного аналiзу;

6) Включення екологiчних умов в угоди;

7) Впровадження та спостереження за конкретними програмами з контролю та покращенню навколишнього середовища.

Цiлий блок питань, безпосередньо повтАЩязаних з охороною навколишнього середовища, стосуiться безпеки АЕС. У вiдповiдностi з пропозицiiю тАЬсiмкитАЭ про створення мiжнародноi програми пiдвищення безпеки атомних електростанцiй в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи РДБРР заснував у березнi 1993 року Фонд ядерноi безпеки (ФЯБ), який отримуi вiд донорiв внески для використання iх як безкоштовнi позики на термiновi заходи пiдвищення безпеки РДБРР виступаi за закриття застарiлих атомних електростанцiй чорнобильського типу в колишнiх краiнах соцiалiстичного блоку та маi намiр надавати допомогу фiнансуванню iх замiни.

РДБРР фiнансуi рiзноманiтнi галузi. Не фiнансуються такi види дiяльностi:

1) Оборонна промисловiсть;

2) Тютюнова промисловiсть;

3) Виробництво засобiв, заборонених мiжнародним правом;

4) РЖгорний бiзнес;

5) Виробництва та процеси, якi негативно впливають на навколишнi середовище.

Особливими вимогами до одержувача фiнансування i:

1) Наявнiсть високого ступеня мотивацii та досвiду роботи керiвництва;

2) Бажаною i участь вiтчизняних iнвесторiв в акцiонерному капiталi пiдприiмства

3) Наявнiсть закордонного стратегiчного партнера i необовтАЩязковою, проте може значно пiдвищити шанси затвердження iнвестицiйного проекту.

4) Найбiльш важливими напрямами кредитно-фiнансовоi полiтики РДБРР i фiнансовий сектор, енергетика, телекомунiкацiйна iнфраструктура, транспорт та агробiзнес. Окремо видiляiться така сфера, як приватизацiя.[7]

Статут РДБРР i регулятором не тiльки економiчних, а й полiтичних процесiв. До загальних полiтичних вимог РДБРР можна вiднести стабiльнiсть полiтичних режимiв, що пояснюiться бажанням повернути кошти, наданi у вiдповiдностi з договором з конкретним урядом про кредит, а також заборона на участь краiни у воiнних дiях та на використання наданих кредитiв на воiннi цiлi. Поява цих положень у статтях Статуту РДБРР тАУ обтАЩiктивний результат розвитку системи МКФО. Хоч статути створених до РДБРР мiжнародних кредитно-фiнансових iнститутiв i забороняють втручатись у полiтичне життя краiн-членiв, i це передусiм стосуiться органiзацiй унiверсального характеру, фактично вони впливають на полiтичнi процеси в краiнах-членах й обумовлюють надання коштiв полiтичними умовами. Саме РДБРР вперше отримав закрiплений договором полiтичний мандат, у вiдповiдностi з яким Банк повинен сприяти розвитку демократii, створюючи демократичнi iнститути, контролюючи забезпечення захисту iнтересiв меншостi, попереджаючи загрозу порушення прав людини. Банк виходить з того положення, що неможливо створити ринкову економiку та демократiю, не маючи демократичноi держави та сильних структур влади. Банк сприяi розвитку законодавства в краiнах-членах, яке дозволяi розробити бюджет та податкову полiтику, заохочуi створення структур ринковоi економiки, необхiдних для появи приватного сектора.

Таким чином, полiтична спрямованiсть дiяльностi РДБРР видiляi цей Банк серед iнших мiжнародних кредитно-фiнансових iнститутiв. Вперше доступ до засобiв МКФО був обумовлений полiтичними, а не тiльки економiчними вимогами. Крiм цього, велику роль почали вiдiгравати й екологiчнi вимоги. Всi цi фактори стали обтАЩiктивним результатом розвитку системи мiжнародних кредитно-фiнансових органiзацiй [5]. Мета, з якою створювався РДБРР, полягаi у пiдтримцi краiн-членiв у проведеннi структурних i галузевих економiчних реформ, включаючи демонополiзацiю та приватизацiю, зi стратегiчним завданням цiлковитоi i iнтеграцii iхнiх економiк у свiтовий економiчний простiр шляхом:

В· органiзацii, модернiзацii та розширення виробничоi конкурентоспроможностi i приватнопiдприiмницькоi дiяльностi, передусiм малих i середнiх пiдприiмств (РДБРР повинен не менш нiж 60% своiх ресурсiв направляти в недержавний сектор);

В· мобiлiзацii нацiонального та iноземного капiталу, впровадження сучасних високоефективних форм i методiв управлiння;

В· iнвестицiй у виробництво з метою створення конкурентного середовища i пiдвищення продуктивностi, якостi життя та полiпшення умов працi;

В· надання технологiчноi допомоги в пiдготовцi, фiнансуваннi та реалiзацii перспективних проектiв;

В· стимулювання й заохочення розвитку ринкiв капiталу;

В· реалiзацii великих i економiчно обТСрунтованих проектiв, у яких заiнтересованi бiльш нiж одна краiна-реципiiнт;

В· сприяння екологiчно безпечному розвитковi.

РДБРР спiвпрацюi з iншими iнвесторами i кредиторами в наданнi кредитiв i гарантiй, а також iнвестуваннi коштiв у акцiонернi капiтали. Ця дiяльнiсть доповнюiться кредитуванням iнфраструктури або iнших проектiв у державному секторi, орiiнтованих на пiдтримку iнiцiатив у приватному секторi.

Статут РДБРР передбачаi його дiяльнiсть тiльки в тих краiнах, якi прихильнi принципам демократii. Турбота про навколишнi середовище i складовою частиною надiйно працюючоi системи корпоративного управлiння i фiгуруi у всiх iнвестицiйних операцiях РДБРР.

Отже, у всiх своiх iнвестицiйних операцiях РДБРР повинен:

В· сприяти створенню в краiнi повноцiнноi ринковоi економiки, а саме забезпечити ефект впливу на процес переходу;

В· брати на себе ризики з метою надання пiдтримки приватним iнвесторам, але при цьому не витiсняти iх з ринку;

В· застосовувати рацiональнi принципи ведiння банкiвськоi дiяльностi.

За допомогою своiх iнвестицii РДБРР сприяi:

В· проведенню структурних i галузевих реформ;

В· розвитковi приватизацii, конкуренцii i пiдприiмництва;

В· укрiпленню фiнансових органiзацiй i правових систем;

В· розвитковi необхiдноi iнфраструктури для пiдтримки приватного сектору;

В· запровадження надiйно працюючоi системи корпоративного управлiння в тому числi i з метою вирiшення природоохоронних проблем.

Являючись каталiзатором перетворень, РДБРР:

В· стимулюi софiнансування i залучення прямих iноземних iнвестицiй;

В· залучуi вiтчизняний капiтал;

В· надаi технiчну пiдтримку.

Банк приймаi до розгляду проекти, якi надходять з будь-яких джерел. Найважливiшою умовою при розглядi отриманого звернення, яке визначаi подальшу долю такого проекту, i якiсть наданих матерiалiв та те, чи вiдповiдають вони свiтовим стандартам в галузi проектного фiнансування. Основними обтАЩiктами кредитування РДБРР i приватнi фiрми чи державнi пiдприiмства, що пiдлягають приватизацii а також новi компанii, включно спiльнi пiдприiмства з мiжнародними iнвестицiями.

Основна мета банка полягаi в заохоченнi iнвестицiй в регiонi. РДБРР спiвпрацюi з iншими iнвесторами i кредиторами в наданнi кредитiв та гарантiй, а також iнвестуваннi коштiв в акцiонернi капiтали. Ця дiяльнiсть повинна доповнюватись кредитуванням iнфраструктури або iнших проектiв в державному секторi, якi орiiнтованi на пiдтримку iнiцiатив приватного сектора. РДБРР заохочуi регiональне спiвробiтництво, i пiдтриманi iм проекти можуть охоплювати декiлька краiн. При прийняттi рiшень РДБРР керуiться полiтикою в межах основноi дiяльностi та стратегiями по краiнах, затвердженими Радою директорiв. Стратегii по краiнах включають огляд полiтичних i економiчних подiй i виявляють прiоритетнi сфери дiяльностi. В низцi випадкiв виявленi Банком потреби в допомозi мають загальний характер для бiльшостi краiн регiону, обтАЩiднуi цi стратегii прагнення стимулювати виробничi iнвестицii в кожнiй краiнi.

Багато держав мають труднощi в полiтичнiй, органiзацiйнiй i економiчнiй сферах, якi обумовленi соцiально-економiчною нестабiльнiстю, вiдсутнiстю розробленоi законодавчоi бази i невизначенiстю ринкових умов. В окремих випадках це призводило до затримок в використаннi видiлених РДБРР коштiв. Урахування цих факторiв допомогло РДБРР розробити досить чiткi моделi вiдбору проектiв. В своiй дiяльностi РДБРР зустрiвся зi стриманiстю мiжнародних iнвесторiв i комерцiйних банкiв вiдносно розширення фiнансування проектiв в приватному секторi. Це виявило значення РДБРР як каталiзатора iнвестицiй. Небажання деяких урядiв надавати гарантii для проектiв в областi iнфраструктури в своiх краiнах також стримуi операцii РДБРР. Дiяльнiсть по лiнii технiчного спiвробiтництва прямо або непрямо пiдтримуi iнвестицii i кредити РДБРР; вона зосереджена на пiдготовцi проектiв, дослiдженнях по секторам i консультацiйних послугах. Тому ii значення в роботi РДБРР досить важливе. Важливим аспектом дiяльностi РДБРР i пiдготовка управлiнських кадрiв i пiдвищення квалiфiкацii фахiвцiв в усiх краiнах i на рiзноманiтних рiвнях. Тому навчання покладено в основу дiяльностi РДБРР i здiйснюiться при виконаннi майже всiх його проектiв. В межах цих зусиль в 1992 р. за iнiцiативою РДБРР та iнших птАЩяти мiжнародних органiзацiй-спонсорiв (МВФ, МБРР, БМР, РДС та ОЕСР) був вiдкритий

ОбтАЩiднаний Вiденський iнститут для надання допомоги постсоцiалiстичним краiнам по вирiшенню задач з пiдготовки банкiвських i господарських кадрiв, спроможних працювати в умовах ринковоi економiки.

1.2 Джерела фiнансування та iнструменти реалiзацii дiяльностi РДвропейського банку реконструкцii та розвитку

РДБРР представляi собою унiкальне сполучення комерцiйного банку та банку розвитку, тобто основною задачею Банку i фiнансування проектiв, якi сприяють розвитку економiки, проте, не дивлячись на це, Банк проводить свою дiяльнiсть, керуючись принципом самоокупностi. Треба звернути увагу також i на те, що саме фiнансуi банк. Це i рiзнi галузi, окрiм оборонноi та тютюновоi промисловостi, а також проектiв iгорного бiзнесу, а саме : кредити для комерцiйних пiдприiмств, кредити для проектiв у галузi, розвитку iнфраструктури, iнвестицii в статутнi фонди пiдприiмств, гарантii. При цьому процентна ставка по кредитах РДБРР встановлюiться з певною маржею над базовою ринковою ставкою (LIBOR). Для кредитiв, якi надаються пiд гарантiю уряду краiни-позичальника, ця ставка дорiвнюi LIBOR +1% (маржа Банку). Це i вигiдним для краiн тАУ позичальникiв, тому що при поверненнi кредиту враховуються такi фактори як полiтичнi ризики, комерцiйнi ризики, контАЩюнктура ринку.

На сьогоднi статутний капiтал РДБРР складаi бiльш нiж 16 млрд. дол. Загальна номiнальна сума акцiй, що пiдлягають оплатi, складаi 5,3 млрд. дол., що вiдповiдаi 30% первiсного дозволеного до випуску акцiонерного капiталу. Крiм того, 125 акцiй не пiдлягають розподiлу мiж членами РДБРР. Маючи найвищий кредитний рейтинг (ААА), Банк може залучати кошти на мiжнародних ринках капiталiв за найвигiднiшими ставками. Капiтальнi ресурси Банку включають статутний капiтал, залученi кошти та кошти, отриманi за рахунок погашення позик або гарантiй Банку, прибутки, якi вилучаються з iнвестицiй Банку, а також будь-якi iншi фiнансовi кошти та прибутки, якi не i частиною ресурсiв спецiальних фондiв Банку. РЖз звичайних ресурсiв РДБРР надаi кредити за ринковими умовами краiнам на реалiзацiю рентабельних проектiв розвитку.

Спецiальнi фонди включають кошти, спрямованi у вiдповiдний спецiальний фонд, та прибутки, отриманi вiд iнвестицiй, що були зробленi з ресурсiв спецiальних фондiв. Першi два вiдкритих спецiальних фонди були створенi у квiтнi 1992 року в рамках Балтiйськоi iнвестицiйноi програми, прийнятоi мiнiстрами економiки та фiнансiв пiвнiчних краiн (Данii, РЖсландii, Норвегii, Фiнляндii та Швецii). Головна мета програми тАУ сприяти розвитку приватного сектора шляхом пiдтримки дрiбних та середнiх пiдприiмств у Латвii, Литвi та Естонii. РЖншi краiни та багатостороннi органiзацii можуть вносити кошти в цi фонди. Ресурси спецiальних фондiв використовуються, як правило, для пiльгового кредитування низькорентабельних галузей соцiальноi iнфраструктури та надання технiчноi допомоги .

За Статутом РДБРР у вiдповiдностi до пункту 3 статтi 11 Банк передбачаi, що не менше 60% його зобовтАЩязань повиннi бути повтАЩязанi з фiнансуванням приватного сектора. Дiяльнiсть РДБРР включаi сприяння розвитку приватного сектора, змiцненню фiнансових закладiв та правових систем, а також розвитку iнфраструктури, необхiдноi для пiдтримки приватного сектора. Тобто Банк виконуi подвiйну функцiю тАУ банку розвитку на 40% та дiлового банку на 60%.

РЖснуi два основних метода фiнансування проектiв РДБРР: прямий i через посередникiв. РЖнструменти прямого фiнансування: РДБРР надаi пряме фiнансування на конкретнi проекти за лiнiiю приватного сектора, структурноi перебудови i приватизацii, а також фiнансуi iнфраструктуру, яка забезпечуi цю дiяльнiсть. Основними одержувачами кредитiв банку i спiльнi пiдприiмства, особливо за участю iноземних спонсорiв.

Статут РДБРР надаi перевагу фiнансуванню розвитку приватних пiдприiмств. РЖснуi думка, що логiчно правильним було би бiльше придiляти увагу iнфраструктурi, особливо в краiнах СНД, якi не мають досвiду приватного пiдприiмництва. Та помилковою i думка про те, що Схiдна РДвропа зможе розвиватися силами тiльки одного приватного сектору. На перших порах небезпека для Банку була в тому, що РДБРР могла перетворитися в iвропейську фiлiю МБРР у звтАЩязку з тим, що дiяльнiсть з пiдтримки саме приватних пiдприiмств знаходиться в компетенцii Свiтового банку.

Банк пропонуi широкий набiр фiнансових iнструментiв та гнучко пiдходить до розробки схем фiнансування проектiв. Мiнiмальна сума кредиту банку складаi 5 млн. iвро, хоча в цьому питаннi банк може виявити гнучкiсть, якщо проект маi принципово важливе значення для краiни.

Кредити. РДБРР надаi кредити, умови яких враховують конкретнi вимоги кожного проекту. Банк може взяти кредитний ризик або цiлком на свiй баланс, або синдикувати його частину на ринку. Кредит може забезпечуватися активами позичальника чи бути конвертований в акцii або передбачати участь в акцiонерному капiталi. Банк видаi кредити (i внаслiдок цього вимагаi iхнього повернення) у кожнiй iз вiльноконвертованих валют, головним чином, у доларах США т

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry