Зовнiшньоекономiчнi операцii мiж украiнськими та французькими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi (на прикладi експорту соняшника)

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Днiпропетровський нацiональний унiверситет

Факультет мiжнародноi економiки

Кафедра мiжнародного менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплiни ВлМенеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностiВ»

Тема №11: ВлЗовнiшньоекономiчнi операцii мiж украiнськими та французькими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi (на прикладi експорту соняшника)В»

Виконавець,

студент (ка) групи

ВЗ _ХХ_ХХ ______________________

(особистий пiдпис) (розшифровка ПРЖБ)

Керiвник

(посада, вчений ступiнь) ______________________

(особистий пiдпис) (розшифровка ПРЖБ)

Допускаiться до захисту:

Керiвник

(посада, вчений ступiнь) ______________________

(особистий пiдпис) (розшифровка ПРЖБ)

Днiпропетровськ тАУ 2009

РЕФЕРАТ

Курсова робота, 51 стор, 4 рис.,8 табл., список посилань з 50 джерел, 4 додатки на 25 стор.

Предметом курсовоi роботи i - дослiдження зовнiшньоекономiчних операцiй експорту та iмпорту товарiв мiж украiнськими та французськими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi (на прикладi експорту соняшника) на протязi 2007 року та кiнця 2008 року (пiсля вступу Украiни в СОТ у 2008 роцi).

ОбтАЩiктом дослiдження курсовоi роботи i тАУ украiнське пiдприiмство ТОВ ВлЗаготзерноВ» (Межiвський район, Днiпропетровськоi областi) та його експортнi операцii з французькою фiрмою при поставцi насiння соняшнику.

Мета курсовоi роботи тАУ оцiнка обсягiв зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв мiж Украiною та Францiiю, а також аналiз доцiльностi та ефективностi експорту насiння соняшника iз Украiну у Францiю.

Як показав аналiз, у листопадi 2008 року при рiзькому зниженнi свiтових цiн на насiння соняшнику прибутковiсть ЗЕД операцiй по експорту насiння соняшника та iх рентабельнiсть на рiвнi 33,4% виникаi тiльки при внутрiшнiй закупiвельнiй цiнi не вище 1200 грн./тону та курсi долару 8,0 грн./1 долар США з врахуванням експортного вiдщкодування ПДВ (20% вiд суми митноi вартостi товарiв при експортi). При пiдвищеннi закупiвельноi цiни до 1900 грн./тону (внутрiшнi витрати виробникiв Украiни у 2008 роцi становлять не менше 1600 грн. за 1тону) тАУ ефективнiсть експорту дорiвнюi нулю. Тому внутрiшнi закупiвельнi цiни трейдерiв на насiння соняшнику в Украiнi в листопадi впали до 1100 - 1200 грн./тону, що робить виробникiв соняшнику в Украiнi збитковими у 2008 роцi та веде до нереалiзованих надлишкiв 50% урожаю-2008 соняшника (бiля 3 млн.тон).

ЕКСПОРТ, СОНЯШНИК, ФРАНЦРЖЯ, ЕКСПОРТНРЖ КВОТИ, РЖНДИКАТИВНРЖ ЦРЖНРЖ, СОТ, ЕКСПОРТНЕ МИТО, СВРЖТОВА КОНтАЩЮНКТУРА, ФРЖТОСАНРЖТАРНИЙ КОНТРОЛЬ ЕКСПОРТУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТРЖВ, ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНИЙ КОНТРАКТ.

ЗМРЖСТ

ВСТУП

ДОСЛРЖДНИЦЬКО тАУ АНАЛРЖТИЧНИЙ РОЗДРЖЛ 1. Загальна характеристика Францii та торгово-економiчних вiдносин Францii з Украiною

1.1 Коротка загальна характеристика Францii

1.2 Характеристика державного устрою та полiтичного стану Францii

1.3 Аналiз соцiально-економiчних процесiв Францii протягом 2004 тАУ 2008 рокiв

1.4 Аналiз економiчних можливостей та потреб для активiзацii зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Францii

1.5 Аналiз зовнiшньоекономiчних та торговельних вiдносин Францii та Украiни

1.6 Характеристика основних виробникiв продукцii, що експортуiться з Украiни до Францii, та продукцii, що iмпортуiться Украiною з Францii

1.7 ОбТСрунтування вибору обтАЩiкта дослiдження - насiння соняшника, як експортного товару з Украiни у Францiю, та зустрiчного експорту насiння соняшника з Францii в Украiну

ПРОЕКТНИЙ РОЗДРЖЛ 2. ОбТСрунтування доцiльностi експортних операцiй по торгiвлi насiнням соняшника мiж Украiною та Францiiю

2.1. Складання плану проведення експортноi операцii

2.2. Розробка органiзацiйноi структури пiдроздiлу пiдприiмства ТОВ ВлЗаготзерноВ», що займаiться проведенням зовнiшньоекономiчних операцiй

2.3. Мотивацiя персоналу пiдприiмства ТОВ ВлЗаготзерноВ», який займаiться проведенням зовнiшньоекономiчних операцiй

2.4. Складання кошторису витрат на проведення зовнiшньоекономiчноi операцii

2.5. Визначення прибутковостi, ефективностi, доцiльностi проведення зовнiшньоекономiчноi операцii. Розробка пропозицiй щодо пiдвищення ефективностi операцii

2.6. Розробка проекту (контракту) iз зовнiшньоекономiчним партнером тАУ субтАЩiктом зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Францii

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛРЖК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть - це дiяльнiсть суб'iктiв господарськоi дiяльностi Украiни та iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, побудована на взаiмовiдносинах мiж ними, що маi мiсце як на територii Украiни, так i за ii межами.

Згiдно з Законом Украiни ВлПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьВ» - суб'iкти господарськоi дiяльностi Украiни та iноземнi суб'iкти господарськоi дiяльностi при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi керуються принципами:

1. Принципом свободи зовнiшньоекономiчного пiдприiмництва, що полягаi у:

- правi суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi добровiльно вступати у зовнiшньоекономiчнi зв'язки;

- правi суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi здiйснювати ii в будь-яких формах, якi прямо не забороненi чинними законами Украiни;

- обов'язку додержувати при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi порядку, встановленого законами Украiни;

- виключному правi власностi суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на всi одержанi ними результати зовнiшньоекономiчноi дiяльностi;

2. Принципом юридичноi рiвностi i недискримiнацii, що полягаi у:

- рiвностi перед законом всiх суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, незалежно вiд форм власностi, в тому числi держави, при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi;

- заборонi будь-яких, крiм передбачених цим Законом, дiй держави, результатом яких i обмеження прав i дискримiнацiя суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, а також iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi за формами власностi, мiсцем розташування та iншими ознаками;

- неприпустимостi обмежувальноi дiяльностi з боку будь-яких ii суб'iктiв, крiм випадкiв, передбачених цим Законом;

З 1996 року на протязi 12 рокiв зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть в Украiнi регулювалась Указом Президента Украiни ВлПро заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цiновоi полiтики у сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностiВ» вiд 10 лютого 1996 року N 124/96, згiдно якому Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi Украiни запроваджувало iндикативнi цiни на товари:

щодо експорту яких застосовано антидемпiнгованi заходи або розпочато антидемпiнговi розслiдування чи процедури в Украiнi або за ii межами;

щодо яких застосовуються спецiальнi iмпортнi процедури вiдповiдно до статтi 19 Закону Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";

щодо експорту яких встановлено режим квотування, лiцензування;

щодо експорту яких встановлено спецiальнi режими;

експорт яких здiйснюiться у порядку, передбаченому статтею 20 Закону Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";

в iнших випадках на виконання мiжнародних зобов'язань Украiни.

В звтАЩязку з вступом у 2008 роцi Украiни в СОТ та прийняттям Закону Украiни ВлПро ратифiкацiю Протоколу про вступ Украiни до Свiтовоi органiзацii торгiвлiВ» вiд 10 квiтня 2008 року N 250-VРЖ, Указом Президента Украiни вiд 05.08.2008 N 686/2008 "Про визнання таким, що втратив чиннiсть, Указу Президента Украiни вiд 10 лютого 1996 року N 124" режим iндикативного обмеження цiн в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi скасований.

Вiдповiдно, мiнiстерство економiки Украiни наказом вiд 15 серпня 2008 року N 359 скасувало дiю та визнало такими, що втратили чиннiсть:

наказ Мiнiстерства економiки Украiни вiд 12.05.2006 N 167 "Щодо iндикативних цiн";

наказ Мiнiстерства економiки Украiни вiд 31.07.2006 N 263 "Про затвердження мiнiмальних рiвнiв iндикативних цiн на електроенергiю, що експортуiться з Украiни";

наказ Мiнiстерства економiки Украiни вiд 28.08.2006 N 281 "Про внесення змiн до наказу Мiнекономiки вiд 31.07.2006 N 263";

наказ Мiнiстерства економiки Украiни вiд 31.07.2008 N 317 "Про затвердження перелiку мiнiмальних рiвнiв iндикативних цiн на деякi види продукцii, що експортуiться з Украiни у серпнi 2008 року".

Таким чином, з 15 серпня 2008 року Украiна в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi вступила в нову фазу регулювання цiн в ЗЕД контАЩюнктурою попиту та пропозицii вiльного свiтового торгового ринку.

Предметом курсовоi роботи i - дослiдження зовнiшньоекономiчних операцiй експорту та iмпорту товарiв мiж украiнськими та французськими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi (на прикладi експорту соняшника) на протязi 2007 року та кiнця 2008 року (пiсля формального та фактичного вступу Украiни в СОТ).

Експорт (експорт товарiв) тАУ це продаж товарiв украiнськими суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi iноземним суб'iктам господарськоi дiяльностi (у тому числi з оплатою в негрошовiй формi) з вивезенням або без вивезення цих товарiв через митний кордон Украiни, включаючи реекспорт товарiв. При цьому термiн реекспорт (реекспорт товарiв) означаi продаж iноземним суб'iктам господарськоi дiяльностi та вивезення за межi Украiни товарiв, що були ранiше iмпортованi на територiю Украiни;

РЖмпорт (iмпорт товарiв) тАУ це купiвля (у тому числi з оплатою в негрошовiй формi) украiнськими суб'iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi товарiв з ввезенням або без ввезення цих товарiв на територiю Украiни, включаючи купiвлю товарiв, призначених для власного споживання установами та органiзацiями Украiни, розташованими за ii межами;

Тематика курсовоi роботи вiдповiдаi завданню варiанта № 11 методичних вказiвок по виконанню курсових робiт кафедри мiжнародного менеджменту ДНУ.

1.1 Коротка загальна характеристика Францii

Францiя сприймаiться у свiтi як своiрiдний еталон iвропейськоi культури, демократii i поваги до людини-творця. Такий iмiдж краiни обумовлений тривалими зусиллями ii видатних особистостей i народу утвердити в собi та у свiтi iдеали свободи i рiвностi [45].

Рис.1.1. Географiчне розташування Францii в РДвропi

Францiя межуi з Бельгiiю, Люксембургом, Нiмеччиною, Швейцарiiю, РЖталiiю та РЖспанiiю. Це найбiльша краiна зарубiжноi РДвропи. РЗi площа вдвiчi бiльша вiд територii Великобританii, але становить 1/4 територii США (без Аляски). Францiя займаi крайню захiдну частину РДвропейського материка. За формою ii територiя вписуiться в шестигранник (французи так i називають свою краiну - l'Hexagone - шестикутник). Морськi кордони краiни мають бiльшу довжину, нiж сухопутнi. На сходi краiна омиваiться Атлантичним океаном, на пiвднi тАУ Серед-земним морем, на пiвночi - протокою Ла-Манш.

Офiцiйна назва - Французька Республiка - Republique Francaise. Територiя - 551,6 тис. кв. км. Адмiнiстративний подiл: 95 департаментiв (departement), включаючи особливу територiально-адмiнiстративну одиницю Корсику , 22 областi (region), комуни (commune). РЖснуi також подiл на З7 iсторичних провiнцiй. Володiння: 6 заморських департаментiв: в Америцi - Гваделупа, Гвiана Французька, Мартiнiка (Центральна Америка), Сен-П'iр i Мiкелон (поблизу пiвденно-схiдного узбережжя Ньюфаундленду); в Африцi - Реюньйон (бiля пiвденно-схiдного узбережжя); 5 заморських територiй: в Океанii - Нова Каледонiя, Полiнезiя Французька, до складу якоi входять острови Суспiльства, Маркiзькi острови, архiпелаг Туамоту, Французькi пiвденнi та антарктичнi територii; острови Уоллiс i Футуна, розташованi на екваторi, в пiвденно-захiднiй частинi Тихого океану мiж Фiджi i Самоа; острiв Майотта ; Французькi пiвденно-антарктичнi територii. Завдяки цьому Францiя i третьою державою свiту (пiсля США i Великобританii) за розмiрами заморських володiнь.

Населення - 60,1 млн. осiб (2006 р.). Близько 4,5 мiльйона з них тАУ iноземцi: алжирцi, португальцi, iталiйцi, iспанцi, вiрмени тощо. Щороку приблизно 10 тис. осiб отримують французьке громадянство.

Релiгiя. Майже все населення краiни - католики. Але з огляду на iсторичнi причини у Францii спiвiснують багато рiзних релiгiй. На другому мiсцi - iслам. Його сповiдують вихiдцi з краiн Пiвнiчноi Африки, колишнiх французьких колонiй. РД також прибiчники iудаiзму, православ'я, протестантизму та англiканства.

Столиця - Париж (Paris) - 2,116 млн. жителiв (1999 р.). З передмiстям тАУ близько 10 млн. жителiв. РЖншi великi мiста - Марсель (801 тис.), Лiон (415 тис.), Тулуза (359 тис.), Нiцца (342 тис.), Страсбург (252 тис.), Нант (245 тис.), Бордо (210 тис.).

Офiцiйна мова - французька, належить до романськоi групи мов.

Грошова одиниця - EURO. 1 EUR = 1.36 USD курс на 03.07.2008.

Ландшафт - 2/3 територii Францii - рiвнини i пагорби. Найбiльшi гiрськi масиви - Альпи, Пiренеi i Центральний Французький масив. Найвища точка - гора Монблан в Альпах (4807 м.). Найбiльшi рiчки - Сена (найдовша рiчка краiни, 1012 км), Луара, Гаронна, Рона.

Нацiональний склад Францii порiвняно однорiдний, понад 90% жителiв -французи. До нацiональних меншин, якi населяють деякi околичнi областi, належать: на Сходi - ельзасцi i лотарингцi (близько 1,4 млн. осiб), на Пiвночi тАУ бретонцi (1,25 млн.), на Сходi - фламандцi (300 тис.), на Пiвднi - каталонцi (250 тис.) i баски (140 тис.), на островi Корсика - корсиканцi (280 тис. осiб); у великих мiстах живуть iвреi (близько 500 тис. осiб). Близько 4 млн. iноземцiв - iталiйцi, португальцi, iспанцi, поляки, алжирцi, марокканцi та iншi.

Природний прирiст населення становить 12 осiб на 1000 жителiв. Францiя - високоурбанiзована краiна: частка мiського населення - близько 80 вiдсоткiв.

Середня тривалiсть життя (на 1992 рiк) становила 74 роки у чоловiкiв i 82 роки у жiнок. Рiвень народжуваностi (на 1000 людей) - 13. Рiвень смертностi (на 1000) - 9. 26,4% населення перебуваi у вiковому iнтервалi 0-19 рокiв, 58,9% - вiд 20 до 64 рокiв, у продуктивному вiцi - понад 40% французiв, а безробiтних - 12%.

Офiцiйною мовою i французька, однак на околицях краiни розмовляють баскською (Пiренеi), каталонською (Руссiльон), нiмецькою (Ельзас), бретонською (Захiдна Бретань), фламандською (район Дюнкерка) i корсиканською (дiалект iталiйського на Корсицi). Французи, як правило, вчать i знають iноземнi мови, але дуже неохоче розмовляють ними з iноземцями.

Париж - найелегантнiша столиця РДвропи, серце адмiнiстративного, культурного i полiтичного життя Францii, де проживаi п'ята частина ii населення, вона настiльки не схожа на iншу частину краiни, що ii часто називають "мiстом-державою зi своiми законами".

Францiя розташована в Захiднiй РДвропi. На пiвнiчному сходi межуi з Бельгiiю, Люксембургом i Нiмеччиною, на сходi - з Нiмеччиною, Швейцарiiю та РЖталiiю, на пiвденному сходi - з Монако, на пiвднi - з РЖспанiiю та Андоррою. На пiвночi омиваiться Пiвнiчним морем, протоками Па-де-Кале i Ла-Манш, на пiвденному сходi - Середземним морем, на заходi - Бiскайською затокою. Морськi береги, що простяглися на 3120 км, включають в себе скелi Бретанi, довгi гряди дюн з боку Атлантики, чудовi пiщанi пляжi i бухти Середземномор'я. Пiвденно-схiдне узбережжя Францii носить назву Блакитний берег.

Головними фiзiографiчними рисами Францii i ii природнi кордони на сходi i пiвднi, нагiр'я в пiвденнiй частинi центрального регiону та обширнi рiвнини. Альпи i Юра i природними кордонами з РЖталiiю i Швейцарiiю. Багато з вершин Французьких Альп пiднiмаються на висоту бiльше нiж 4000 м. Гори Юра, висота яких сягаi 1700 м, поступово знижуються в напрямку долини рiчки Рона до Белфортськоi западини.

На пiвнiчний схiд вiд Белфортськоi западини франко-нiмецький кордон проходить по Рейну. У цьому регiонi знаходиться також гiрський ланцюг Вогезiв, що пiднiмаються до 1424 м. Пiренеi, якi формують природний кордон мiж Францiiю та РЖспанiiю, пiднiмаються на французькому боцi до 3298 м (гора Пiк-де-Вiнемаль). Нагiр'я у пiвденнiй частинi центрального регiону, назване Центральний масив, вiддiлене вiд гiрського регiону долиною Рони.

Регiон рiвнин, найбiльша за територiiю частина Францii, i частиною Великоi iвропейськоi рiвнини. Окремi пагорби не перевищують висоти 200 м над рiвнем моря. До цього регiону належать долини рiк Сена, Луара, Гарона i Рона. Практично всi з 200 рiчок Францii судноплавнi в якiйсь частинi течii. Озер у Францii небагато, а головне - Женевське озеро (вiдоме також як озеро Леман) переважно знаходиться на територii Швейцарii.

Францiя знаходиться в помiрних широтах i i iдиною iвропейською краiною, яка маi чотири клiматичнi зони: атлантична (на заходi), континентальна (в центрi i на сходi), альпiйська i середземноморська (на пiвднi). Клiмат Францii в основному помiрний, хоча на середземноморському узбережжi вiн субтропiчний, а на сходi в горах i на нагiр'i - континентальний. Середня температура сiчня в Парижi - вiд 1В° до 6В° С, середня температура липня - вiд 15В° до 25В° С. В Марселi на середземноморському узбережжi - вiд 2В° до 10В° С в сiчнi та вiд 17В° до 29В° С в липнi.

З корисних копалин Францii найбiльшi запаси: залiзняку, бокситiв, калiйних солей, природного газу, кам'яного вугiлля та урану. Родовища залiзняку (Мец - Тiонвiль, Лонгвi, Брii, Нансi) iз загальними запасами 4 млрд. т належать юрському вiдкладенню Лотарингзького басейну. Великi родовища бокситiв (загальнi запаси 100 млн. т) пов'язанi з мезозойськими вапняками Провансу (департамент Вар). Поклади калiйних солей, достовiрнi i вiрогiднi запаси яких становлять 300 млн. т (в перерахунку на K2O), зосередженi в Ельзасi (Мюлуз). Найбiльшi родовища природного газу (Лак) з запасами 150 млрд. м3 i невеликi - нафти (Парантiс-ан-Борн) iз запасами 12,1 млн. т розташованi в Аквiтанському басейнi.

Основнi камтАЩяновугiльнi басейни - Валансьiнн (Нiр - Па-де-Кале) i Лотарингзький iз загальними запасами 9,5 млрд. т - пов'язанi зi складчастим пiдмурком епiгерцинськоi платформи. Родовища уранових руд (Лiмузен, Форез, Морван) належать до герцинських гранiтiв Центрального Французького та Арморiканського масивiв (загальнi запаси 43 тис. т U3O8). РД також родовища вольфраму (12 тис. т WO3) i сурми (40 тис. т) в Центральному Французькому масивi, плавикового шпату (7 млн. т) i високоякiсноi тальковоi сировини (247 тис. т) в Схiдних Пiренеях, свинцю (630 тис. т) i цинку (800 тис. т), олова (4 тис. т), срiбла i золота (разом з полiметалiчними рудами), сiрки i сiркового колчедану, рiзних будматерiалiв.

1.2 Характеристика державного устрою та полiтичного стану Францii

Францiя - республiка. Дii Конституцiя П'ятоi республiки - "Конституцiя Республiки i Спiвтовариства" вiд 28 вересня 1958 року iз змiнами, внесеними у 1962 роцi., 196З р., 1974 р., 1976 р., 1985 р., 1986 р. i 1993 р., 1995 i 2000 роках.

Глава держави тАУ Президент. Президент обираiться абсолютною бiльшiстю голосiв. Якщо цiii бiльшостi не набрано в першому турi голосування, проводиться другий тур. Президент призначаi прем'iр-мiнiстра i за поданням останнього - мiнiстрiв без затвердження iх парламентом, маi право розпускати Нацiональнi збори, пiсля попереднiх консультацiй з головою Нацiональних зборiв призначати новi вибори, може вживати будь-яких надзвичайних заходiв, якi "диктуються обставинами".

Законодавча влада здiйснюiться парламентом, який складаiться з двох палат: Нацiональних зборiв i Сенату. Нацiональнi збори обираються за мажоритарною системою у 2 тури строком на 5 рокiв.

Сенат обираiться шляхом непрямого голосування за мажоритарною системою строком на 9 рокiв. Кожнi З роки склад Сенату оновлюiться на третину. Сенатори обираються не загальним голосуванням, а лише голосами виборщикiв-депутатiв, членiв обласних i генеральних рад департаментiв, а також мунiципальних рад.

Виконавча влада здiйснюiться Президентом i Радою Мiнiстрiв (урядом).

Президент призначаi прем'iр-мiнiстра i за його поданням - мiнiстрiв. Член парламенту не може бути одночасно членом уряду. Уряду не потрiбний вотум довiри, однак вiн може бути вiдправлений у вiдставку через вотум недовiри, оголошений бiльшiстю в Нацiональнiй асамблеi.

У березнi 1982 року ухвалено закон про децентралiзацiю, згiдно з яким Францiя подiляiться на 95 департаментiв, 22 областi та особливу адмiнiстративну одиницю Корсику.

1.3 Аналiз соцiально-економiчних процесiв Францii протягом 2004 тАУ 2008 рокiв

Францiя - високорозвинута iндустрiально-аграрна краiна, яка посiдаi одне з провiдних мiсць у свiтi за обсягами промислового виробництва. Валовий нацiональний продукт на душу населення тАУ 22 320 доларiв на рiк [49].

Частка у ВВП (1991, %): промисловiсть - 18,4, сiльське господарство - 5,7. Видобуток (1993, млн. т) кам'яного вугiлля - 10,1, нафти - 2,7, залiзняку - 7, природного газу - 4,85 млрд. куб. м. Виробництво електроенергii - 454,7 млрд. кВт.ч (193), у тому числi понад 2/3 на АЕС. Чорна (виплавка, млн. т. у 1985: чавуну - 15,5, сталi - 19,4) i кольорова (алюмiнiй, цинк, свинець, мiдь та iншi) металургiя.

Провiдна галузь промисловостi - машинобудування. Розвинутi автобудування, суднобудування, тракторо- i авiабудування, електротехнiчна i радiоелектронна промисловiсть, а також хiмiчна (виробництво соди, добрив, хiмiчних волокон, пластмас), нафтопереробна i нафтохiмiчна промисловiсть. Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереi. Розвинутi харчова промисловiсть i виноробство. Головна галузь сiльського господарства тАУ тваринництво. Поголiв'я (1992, млн.) великоi рогатоi худоби - 20,9, овець - 11,5, свиней - 12,3; птахiвництво. Посiви зернових (урожай пшеницi - 32,6 млн. т у 1992; ячмiнь, кукурудза), цукрового буряка. Виноградарство, овочiвництво, плодiвництво i квiтництво. Морське рибальство i розведення устриць.

Францiя - один з найбiльших у свiтi виробникiв хiмiчноi i нафтохiмiчноi продукцii (у тому числi каустичноi соди, синтетичного каучуку, пластмас, мiнеральних добрив, фармацевтичних товарiв та iншого), чорних i кольорових (алюмiнiй, свинець i цинк) металiв. Великою популярнiстю на свiтовому ринку користуються французький одяг, взуття, ювелiрнi вироби, парфуми i косметика, коньяки, сири (виробляiться близько 400 сортiв).

Експорт: машинобудiвна продукцiя, у тому числi транспортне обладнання (близько 14% вартостi), автомобiлi (7%), сiльськогосподарськi i продовольчi товари (17%; один з провiдних iвропейських експортерiв), хiмiчнi товари i напiвфабрикати тощо.

Площа сiльськогосподарських угiдь становить 2/3 територii Францii (35,5 млн. га); все бiльше зменшуiться частка рiллi i збiльшуiться площа, вкрита травами, що пов'язано з посиленням тваринницькоi спецiалiзацii сiльського господарства. Рiлля займаi 16,8 млн. га, багаторiчнi насадження - 2,2 млн. га (виноградники i сади), пасовища i сiнокоси - 13,9 млн. га, пiд лiсом - 14,5 млн. га.

Структура сiльського господарства за вартiстю продукцii у %: рослинництво - 43,3, у тому числi зерновi - 16,0, овочi i фрукти - 9,0, виноград (на вино) - 8,5; тваринництво - 56,7, в тому числi виробництво м'яса - 26,1, молока - 18,6, птицi та яiць - 7,7. Рослинництво середньоiвропейского i середземноморсько-субтропiчного типiв. За збиранням зернових Францiя поступаiться тiльки США, Росii, РЖндii та Канадi. Основна зернова культура - пшениця (близько 1/2 всього врожаю зерна), основний район ii виробництва - низовина на Заходi краiни.

Головний район лову - Атлантичний океан. Улов риби - 806 тис. т (1994). Головнi риболовецькi порти - Булонь i Лор'ян, Ла-Рошель. Устричний промисел (близько 70% свiтового збору устриць).

Приiднання Францii до мiжнародних органiзацiй та iнтеграцiйних угрупувань - Францiя i членом ООН i бiльшостi спецiалiзованих агентств цiii органiзацii, ОБСРД, РДС, НАТО, Органiзацii економiчного спiвробiтництва i розвитку.

1.4 Аналiз економiчних можливостей та потреб для активiзацii зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Францii

Обсяги зовнiшньоторговельного обороту Францii за роки пiсля 2-i свiтовоi вiйни iстотно збiльшилися; за розмiрами експорту й iмпорту Францiя поступаiться лише США, ФРН i Японii. В експортi частка Францii становить понад 6,9%, iмпортi - понад 6,7% [50].

Основнi статтi iмпорту: машини та обладнання, нафта, кам'яне вугiлля, кольоровi метали, целюлоза, бавовна, вовна, деревина хвойних i тропiчних порiд.

Близько 1/2 зовнiшньоторговельного обороту Францii припадаi на краiни РДС; головний торговий партнер - ФРН, торгiвля з якою, як i з США, здiйснюiться з великим пасивом.

В економiцi Францii держава вiдiграi бiльшу роль, нiж в iнших розвинених краiнах. Пiд ii контролем перебувають банки i страховi компанii, енергетика (вугiльна, газова i електроенергетична галузi), залiзничний транспорт, великi пiдприiмства, науковi дослiдження в атомнiй та аерокосмiчнiй промисловостi. Держава визначаi прiоритетнi напрямки i плануi iх розвиток.

У Францii розвиненi всi галузi господарства. Частка зайнятих у сiльському господарствi i рибальствi становить 6 % i вони створюють 4 % ВНП, у промисловостi й будiвництвi, вiдповiдно, 28 % i 28 %, у нематерiальних галузях тАФ 66 % i 68 %.

Краiна i великим експортером як промисловоi, так i сiльськогосподарськоi продукцii. Процвiтаi туристичний бiзнес. У зовнiшньоекономiчних стосунках головними партнерами Францii завжди були краiни Захiдноi РДвропи. Зараз 3/5 ii торгового обiгу припадаi на краiни РДС. Серед iнших значна частка Швейцарii, США, Японii та Алжиру. Найбiльшим торговим партнером Францii i Нiмеччина. Частка Францii в зовнiшньому торговому обiгу Украiни в 1995 р. становила 0,5 %.

Найважливiшою особливiстю господарства Францii i дефiцит власних енергоресурсiв та iх значний iмпорт. Видобуток вугiлля в краiнi становить менше 10 млн т (у 50-тi роки понад 60 млн т), нафти тАФ З млн т i природного газу тАФ 5 млрд м куб на рiк. Францiя належить до найбiльших iмпортерiв енергоресурсiв, особливо нафти. РЖмпортуються також природний газ i вугiлля. РЖмпорт нафти (до 90 млн т на рiк, переважно з Алжиру i краiн Перськоi затоки) здiйснюiться морським шляхом. Головними пунктами приймання нафти та ii переробки i Гавр i Марсель. Трубопроводами Гавр зв'язаний з Парижем, Марсель тАФ з Нiмеччиною через Лiон i Страсбург. Природний газ надходить з Нiдерландiв, Росii та з Алжиру.

З дефiцитом мiнерального палива пов'язана велика увага до розвитку гiдро- i атомноi енергетики. Навiть перед другою свiтовою вiйною частка ГЕС i ТЕС у виробництвi електроенергii була однаковою. Понад 2/3 потужностей ГЕС зосереджено в Альпах (рiчки Рона, РЖзер, Дюранс), решта тАФ на заходi Центрального масиву i в Пiренеях.

Францiя сама виробляi ядерне паливо. За потужнiстю АЕС (60 млн кВт) вона поступаiться лише США. На атомну енергетику припадаi 50 % виробленоi електроенергii. Мiсцями розташування АЕС стали долини Рони i Луари та узбережжя Ла-Маншу. Першу в свiтi припливну електростанцiю (ПЕС) збудовано в Бретанi у гирлi рiчки Ране на березi Ла-Маншу, де висота припливiв досягаi 13 м. Рiчне виробництво електроенергii становить 450 млрд кВт год; частину ii Францiя передаi своiм схiдним сусiдам.

Обробна промисловiсть Францii представлена всiма сучасними галузями. За виплавкою сталi (14 млн т на рiк; у 50-х роках тАФ 30 млн т) i алюмiнiю (460 тис. т) Францiя входить до першоi десятки краiн свiту. РД двi групи металургiйних центрiв: старi, якi виникли в XРЖX ст. у вугiльних басейнах Пiвночi й Лотарингii, i новi тАФ комбiнати, побудованi в 60-70-х роках у Дюнкерку та поблизу Марселя у Фосi. Найбiльший у Захiднiй РДвропi Лотаринзький залiзорудний басейн нинi став економiчно невигiдним як через умови залягання руди, так i через ii якiсть i технологiю збагачення. У 50-х роках видобували 60 млн т руди щороку, тепер тiльки 10 млн. Все бiльше залiзноi руди iмпортуiться морем, що надаi перевагу комбiнатам, розташованим на узбережжi. Виплавляння алюмiнiю сконцентроване в передгiр'ях Альп, поруч з покладами сировини i джерелами дешевоi енергii ГЕС.

Головною галуззю обробноi промисловостi i машинобудування (38 % зайнятих). Найсильнiшi позицii краiни в автомобiльному, атомному та аерокосмiчному машинобудуваннi, в яких вона маi солiднi традицii, квалiфiкованi кадри i науковi досягнення.

Автомашин, в основному марки ВлРеноВ» i ВлПежоВ», виготовляiться до 4 млн на рiк. Майже половина з них експортуiться. Автомобiльнi заводи розкиданi в двох з половиною десятках мiст, у тому числi в метрополiтенах Парижа i Лiона-Сент-РДтьiна, в мiстах Сошо (Мон-бельяр), Ле-Ман, Рен, Дуi. Науковi iнститути атомноi енергii iснують У конурбацii Парижа i в ТРреноблi. Францiя i провiдним експортером атомноi технологii i технологii зберiгання радiоактивних вiдходiв. Центрами аерокосмiчного машинобудування стали Париж, Тулуза, Бордо, Байонна. Францiя була третьою краiною свiту, яка запустила власний супутник Землi. Вона маi широку космiчну програму i космодром Кру в ТРвiанi.

На французьких заводах виготовляють також обладнання для хiмiчноi промисловостi, сiльськогосподарськi машини, офiсну технiку електроннi вироби i засоби зв'язку, рухомий склад залiзниць, найсучаснiше озброiння. Краiна i пiонером волоконноi оптики.

Добре розвинена у Францii хiмiчна промисловiсть, особливо ii новi галузi та Влверхнi поверхиВ». Пiсля другоi свiтовоi вiйни ця галузь розвивалася найшвидшими темпами, ii пiдприiмства i в усiх регiонах. Францiя тАФ великий виробник синтетичних волокон i синтетичного каучуку, а як експортер хiмiчноi продукцii посiдаi третi мiсце в свiтi. Значним i виробництво паперу i картону (7 млн т на рiк). Розвиненi легка i харчова промисловiсть. Заслужену славу традицiйно зберiгаi Францiя як виробник i експортер таких споживчих товарiв: одяг, ювелiрнi вироби, парфуми, косметика, вина, коньяк, книжкова продукцiя тощо.

Францiя тАУ провiдна сiльськогосподарська краiна в РДвропейському союзi. Вона маi найбiльшу площу орних земель (понад 30 млн. га) i найвищу iх продуктивнiсть (врожайнiсть зернових 60 ц/га). На частку Францii припадаi понад 21% сiльськогосподарськоi продукцii краiн РДС (у вартiсному вираженнi). Францiя тАУ найбiльший в РДвропi експортер сiльськогосподарськоi продукцii. Особливо велика роль Францii в поставках зернових (50 млн. т в рiк, переважно пшеницi i кукурудзи) на свiтовий ринок. Вона експортуi також м'ясо (яловичину, свинину i баранину), молочнi продукти, овочi, фрукти i вино.

Загальний високий рiвень розвитку краiни також позитивно позначився на сiльськогосподарському виробництвi тАФ воно належить до iнтенсивних i високопродуктивних. У сiльському господарствi працюi 1,2 млн чол., середнiй розмiр ферм становить 28 га. У виробництвi кращi показники характернi для Пiвнiчноi Францii, гiршi тАФ для пiвденних районiв.

На рослинництво доводиться трохи бiльше половини доходiв сiльськогосподарського сектора. Зерновi культури й до тепер лiдирують як по обсягу виробництва, так i по експорт у . Виробляючи 36 млн. т пшеницi, Францiя займаi по цьому показнику четверте мiсце у свiтi й перше - у РДвропейському Союзi.

Вирощуванню пшеницi сприяють родючi ТСрунти Паризького басейну, районiв Берр i й Тулузи. Виробництво кукурудзи, що склало в 1997 р. 17 млн. т, у цей час перевищило виробництво ячменя, що зберiгаiться протягом останнього десятилiття на одному рiвнi (10 млн. т). Протягом тривалого перiоду кукурудза вирощувалася тiльки на пiвденно-заходi краiни, однак тепер завдяки дощувальному зрошенню й виведенню гiбридних сортiв вона поширилася й на Паризький басейн. Виробництво iнших злакiв, зокрема вiвса й жита, швидко скорочуiться.

Навпроти, посiви олiйних i бiлкових культур, на якi iснуi стiйкий i значний промисловий попит, за останнi 15 рокiв розширилися. Рапс, вирощуваний головним чином до пiвночi вiд Луари, i соняшник, який культивуiться на пiвденно-за-ходi й у Паризькому басейнi, забезпечують основну частину поставок. З недавнiх пор на пiвднi краiни й у долинi Рони почалося вирощування соi.

Вирощуваний найчастiше разом iз зерновими продовольчими культурами цукровий буряк, збiр якого в 1997 р. склав 34,2 млн. т, забезпечуi Францii, що випередила щодо цього Нiмеччину, перше мiсце у свiтi. Поряд iз цим цукор виробляiться також iз цукровоi тростини, що надходить iз Мартинiки, Гваделупи й Реюньона . Що стосуiться картоплi як технiчноi культури, то площi пiд нею скорочуються, незважаючи на рiзноманiття ii використання в харчовiй промисловостi.

Спецiалiзованi культури займають порiвняно меншi площi, але вони найчастiше приносять досить високий прибуток з гектару. Насамперед це виноград. В 1997 р. загальне виробництво вина склало 56 млн. гл i перевищило рiвень РЖталii (54 млн. гл). Францiя займаi також провiдне мiсце по виробництву марочних вин. Цi вина виробляються в строго певних районах, причому iхнi виробництво захищаiться за допомогою системи контролю, що пiдтверджуi вiдповiднiсть марочних вин iхнiй назвi. Мова йде в першу чергу про такi райони, як Шампань , Бордо, Бургундiя, долини Луари й Рони. Що стосуiться iнших виноградникiв, зокрема в районах Арманьяку й Коньяку, iхня продукцiя служить для виробництва прославлених мiцних напоiв. У Лангедоке , звiдки поставляються головним чином столовi вина, почата великомасштабна реорганiзацiя з орiiнтацiiю на пiдвищення якостi продукцii шляхом замiни сортiв винограду й скорочення обсягiв виробництва.

По збору фруктiв i овочiв Францiя посiдаi третi мiсце в РДвропi, поступаючись РЖталii й РЖспанii. РЗхнi виробництво зосереджене головним чином у средземноморських районах, таких як Руссiльон i Конта-Венессен , у долинах Гаронни й Луари, а також в "городньому поясi" навколо великих мiст. Квiтництво поширене переважно в прибережних зонах i в долинах Провансу.

1.5 Аналiз зовнiшньоекономiчних та торговельних вiдносин Францii та Украiни

Францiя визнала незалежнiсть Украiни 27 грудня 1991 року. Дипломатичнi вiдносини мiж двома краiнами були встановленi 24 сiчня 1992 року. В Парижi i Киiвi дiють посольства Украiни та Францii. Посольство Украiни працюi в Парижi з 1993 р. [50].

В рамках украiнсько-французьких взаiмовiдносин вiдбуваiться поступове залучення широких кiл громадськостi до iх подальшого розвитку, чому значною мiрою сприяли проведенi вперше в iсторii двостороннiх зв'язкiв Днi украiнськоi культури у Францii (вересень-грудень 1999р.) та початок роботи Форуму украiнсько-французького дiалогу, покликаного надавати пiдтримку поширенню феномена т.зв. народноi дипломатii. З украiнськоi сторони Форум очолив академiк РЖ.Ф.Курас, з французькоi - керуючий Банку Францii Ж.-К.Трiше.

Двостороннi торговельно-економiчнi зв'язки мiж двома краiнами ще не вiдповiдають iх економiчному потенцiаловi.

Динамiка показникiв зовнiшньоi торгiвлi Украiни з Францiiю у 1996 тАУ 2001 роках за даними Держкомстату Украiни (млн. дол. США) представлена в табл.1.1:

Таблиця 1.1

Динамiка обсягiв зовнiшньоекономiчноi торгiвлi Украiни та Францii у 1996 -2001 роках [48]

	1996 р.	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.
Експорт	123,2	121,2	145,6	111,4	137,4	128,5
РЖмпорт	248,4	332,4	295,9	249,6	248,1	317,1
Товарооборот	371,6	453,6	441,5	361	385,5	445,6
Сальдо	-125,2	-211,2	-150,3	-138,2	-110,7	-188,6

В табл.1.2 наведенi результати аналiзу зростання обсягiв зовнiшньоекономiчноi торгiвлi Украiни з всiм свiтом та питома вага торгiвлi з Францiiю у 2005 -2008 роках.

Таблиця 1.2

Показники мiжнародноi торгiвлi Украiни в цiлому з всiма краiнами свiту та з Францiiю за 2005 тАУ 2008 роки [48], [49]

Як показуi аналiз даних, наведених в табл.1.2, при обсягу територii Украiна на 10% бiльше, нiж територiя Францii, ВВП Францii за 2007 рiк практично в 15 разiв бiльше , нiж ВВП Украiни, а населення Францii бiльше за населення Украiни тiльки на 25%. Таким чином, середньодушовий дохiд ВВП на одного жителя Францii за результатами 2007 року був в 11 раз вище нiж середньодушовий дохiд на одного жителя Украiни.

Частка експорту у Францiю станом на кiнець 2007 року становить 0,7% вiд загального обсягу експорту Украiни у всi краiни свiту, частка iмпорту iз Францii становить 2,0% вiд обсягу iмпорту в Украiну з всiх краiн св

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry