Зовнiшньоекономiчнi операцii мiж украiнськими та французькими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi (на прикладi експорту соняшниковоi олii ЗАТ з РЖРЖ "ДОЕЗ")

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Днiпропетровський нацiональний унiверситет

Факультет мiжнародноi економiки

Кафедра мiжнародного менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплiни ВлМенеджмент зовнiшньоекономiчноi дiяльностiВ»

Тема: ВлЗовнiшньоекономiчнi операцii мiж украiнськими та французькими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi (на прикладi експорту соняшниковоi олii ЗАТ тАЮДОЕЗтАЭ)В»

РЕФЕРАТ

Предметом курсовоi роботи i дослiдження зовнiшньоекономiчних операцiй експорту та iмпорту товарiв мiж украiнськими та французськими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi (на прикладi експорту соняшниковоi олii) на протязi 2007 року та кiнця 2008 року (пiсля вступу Украiни в СОТ у 2008 роцi).

ОбтАЩiктом дослiдження курсовоi роботи i тАУ украiнське пiдприiмство з iноземними iнвестицiями ЗАТ ДОЕЗ ВлДнiпропетровський олiйноекстракцiйний заводВ» (м. Днiпропетровськ) та його експортнi операцii з французькою фiрмою при поставцi соняшниковоi олii.

Мета курсовоi роботи тАУ оцiнка обсягiв зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв мiж Украiною та Францiiю, а також аналiз доцiльностi та ефективностi експорту соняшниковоi олii iз Украiну у Францiю.

Як показуi аналiз результатiв розрахункiв, у листопадi 2008 року при рiзькому зниженнi свiтових цiн на насiння соняшнику прибутковiсть ЗЕД операцiй по експорту соняшниковоi олii та iх рентабельнiсть на рiвнi 23,4% виникаi тiльки при внутрiшнiй закупiвельнiй цiнi не вище 800 1000 грн./тону та курсi долару 8,0 грн./1 долар США з врахуванням експортного вiдщкодування ПДВ (20% вiд суми митноi вартостi товарiв при експортi). При пiдвищеннi закупiвельноi цiни до 1650 грн./тону (внутрiшнi витрати виробдникiв Украiни у 2008 роцi становлять не менше 1600 грн.за 1тону) тАУ ефективнiсть виготовлення олii та ii експорту дорiвнюi нулю.

ЕКСПОРТ, СОНЯШНИК, СОНЯШНИКОВА ОЛРЖЯ,ФРАНЦРЖЯ, ЕКСПОРТНРЖ КВОТИ, СОТ, ЕКСПОРТНЕ МИТО, СВРЖТОВА КОНтАЩЮНКТУРА, ФРЖТОСАНРЖТАРНИЙ КОНТРОЛЬ ЕКСПОРТУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТРЖВ, ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНИЙ КОНТРАКТ

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1 Загальна характеристика Францii та торговоекономiчних вiдносин Францii з Украiною

1.1 Коротка загальна характеристика Францii

1.2 Характеристика державного устрою та полiтичного стану Францii

1.3 Аналiз соцiальноекономiчних процесiв Францii протягом 2004 тАУ 2008 рокiв

1.4 Аналiз зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Францii

1.5 Аналiз зовнiшньоекономiчних та торговельних вiдносин Францii та Украiни

1.6 Характеристика основних виробникiв продукцii, що експортуiться з Украiни до Францii, та продукцii, що iмпортуiться Украiною з Францii

1.7 Обгрунтування вибору обтАЩiкта дослiдження тАУ соняшникова олiя, як експортного товару з Украiни у Францiю

РОЗДРЖЛ 2 Обгрунтування доцiльностi експортних операцiй по торгiвлi соняшниковою олiiю мiж Украiною та Францiiю

2.1 Складання плану проведення експортноi операцii

2.2 Мотивацiя персоналу пiдприiмства ЗАТ тАЮДОЕЗтАЭ, який займаiться проведенням зовнiшньоекономiчних операцiй

2.3 Складання кошторису витрат на проведення зовнiшньоекономiчноi операцii

2.4 Визначення прибутковостi, ефективностi, доцiльностi проведення зовнiшньоекономiчноi операцii. Розробка пропозицiй щодо пiдвищення ефективностi операцii

2.5 Розробка проекту (контракту) iз зовнiшньоекономiчним партнером тАУ субтАЩiктом зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Францii

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛРЖК ПОСИЛАНЬ ТА ДОДАТКИ

ВСТУП

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть це дiяльнiсть суб'iктiв господарськоi дiяльностi Украiни та iноземних суб'iктiв господарськоi дiяльностi, побудована на взаiмовiдносинах мiж ними, що маi мiсце як на територii Украiни, так i за ii межами.

В звтАЩязку з вступом у 2008 роцi Украiни в СОТ та прийняттям Закону Украiни ВлПро ратифiкацiю Протоколу про вступ Украiни до Свiтовоi органiзацii торгiвлiВ» вiд 10 квiтня 2008 року N 250VI, Указом Президента Украiни вiд 05.08.2008 N 686/2008 "Про визнання таким, що втратив чиннiсть, Указу Президента Украiни вiд 10 лютого 1996 року N 124" режим iндикативного обмеження цiн в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi скасований. Таким чином, з 15 серпня 2008 року Украiна в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi вступила в нову фазу регулювання цiн в ЗЕД контАЩюнктурою попиту та пропозицii вiльного свiтового торгового ринку.

Предметом курсовоi роботи i дослiдження зовнiшньоекономiчних операцiй експорту та iмпорту товарiв мiж украiнськими та французськими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi (на прикладi експорту соняшниковоi олii) на протязi 2007 року та кiнця 2008 року (пiсля фактичного вступу Украiни в СОТ).

ОбтАЩiктом дослiдження тАУ украiнське пiдприiмство з iноземними iнвестицiями ЗАТ ДОЕЗ ВлДнiпропетровський олiйноекстракцiйний заводВ» та його експортнi операцii з французькою фiрмою при поставцi соняшниковоi олii.

Тематика курсовоi роботи вiдповiдаi завданню варiанта № 36 методичних вказiвок по виконанню курсових робiт кафедри мiжнародного менеджменту ДНУ.

РОЗДРЖЛ 1 Загальна характеристика Францii та торговоекономiчних вiдносин Францii з Украiною

1.1 Коротка загальна характеристика Францii

Офiцiйна назва Французька Республiка Republique Francaise. Територiя 551,6 тис. кв. км. Адмiнiстративний подiл: 95 департаментiв (departement), включаючи особливу територiальноадмiнiстративну одиницю Корсику , 22 областi (region), комуни (commune). РЖснуi також подiл на З7 iсторичних провiнцiй. Володiння: 6 заморських департаментiв: в Америцi Гваделупа, Гвiана Французька, Мартiнiка (Центральна Америка), СенП'iр i Мiкелон (поблизу пiвденносхiдного узбережжя Ньюфаундленду); в Африцi Реюньйон (бiля пiвденносхiдного узбережжя); 5 заморських територiй: в Океанii Нова Каледонiя, Полiнезiя Французька, до складу якоi входять острови Суспiльства, Маркiзькi острови, архiпелаг Туамоту, Французькi пiвденнi та антарктичнi територii; острови Уоллiс i Футуна, розташованi на екваторi, в пiвденнозахiднiй частинi Тихого океану мiж Фiджi i Самоа; острiв Майотта ; Французькi пiвденноантарктичнi територii. Завдяки цьому Францiя i третьою державою свiту (пiсля США i Великобританii) за розмiрами заморських володiнь.

Столиця Париж (Paris) 2,116 млн. жителiв (1999 р.). З передмiстям тАУ близько 10 млн. жителiв. РЖншi великi мiста Марсель (801 тис.), Лiон (415 тис.), Тулуза (359 тис.), Нiцца (342 тис.), Страсбург (252 тис.), Нант (245 тис.), Бордо (210 тис.).

Населення 60,1 млн. осiб (2006 р.). Близько 4,5 мiльйона з них тАУ iноземцi: алжирцi, португальцi, iталiйцi, iспанцi, вiрмени тощо. Щороку приблизно 10 тис. осiб отримують французьке громадянство.

Рис.1.1. Докладна географiчна й полiтична карта Францii та прикордонних краiн РДвропи

Францiя розташована в Захiднiй РДвропi. На пiвнiчному сходi межуi з Бельгiiю, Люксембургом i Нiмеччиною, на сходi з Нiмеччиною, Швейцарiiю та РЖталiiю, на пiвденному сходi з Монако, на пiвднi з РЖспанiiю та Андоррою. На пiвночi омиваiться Пiвнiчним морем, протоками ПадеКале i ЛаМанш, на пiвденному сходi Середземним морем, на заходi Бiскайською затокою. Морськi береги, що простяглися на 3120 км, включають в себе скелi Бретанi, довгi гряди дюн з боку Атлантики, чудовi пiщанi пляжi i бухти Середземномор'я. Пiвденносхiдне узбережжя Францii носить назву Блакитний берег. Морськi кордони краiни мають бiльшу довжину, нiж сухопутнi. На сходi краiна омиваiться Атлантичним океаном, на пiвднi тАУ Середземним морем, на пiвночi протокою ЛаМанш.

Релiгiя. Майже все населення краiни католики. Але з огляду на iсторичнi причини у Францii спiвiснують багато рiзних релiгiй. На другому мiсцi iслам. Його сповiдують вихiдцi з краiн Пiвнiчноi Африки, колишнiх французьких колонiй. РД також прибiчники iудаiзму, православ'я, протестантизму та англiканства.

Офiцiйна мова французька, належить до романськоi групи мов.

Грошова одиниця EURO. 1 EUR = 1.36 USD курс на 03.07.2008.

Ландшафт 2/3 територii Францii рiвнини i пагорби. Найбiльшi гiрськi масиви Альпи, Пiренеi i Центральний Французький масив. Найвища точка гора Монблан в Альпах (4807 м.). Найбiльшi рiчки Сена (найдовша рiчка краiни, 1012 км), Луара, Гаронна, Рона.

Нацiональний склад Францii порiвняно однорiдний, понад 90% жителiв французи. До нацiональних меншин, якi населяють деякi околичнi областi, належать: на Сходi ельзасцi i лотарингцi (близько 1,4 млн. осiб), на Пiвночi тАУ бретонцi (1,25 млн.), на Сходi фламандцi (300 тис.), на Пiвднi каталонцi (250 тис.) i баски (140 тис.), на островi Корсика корсиканцi (280 тис. осiб); у великих мiстах живуть iвреi (близько 500 тис. осiб). Близько 4 млн. iноземцiв iталiйцi, португальцi, iспанцi, поляки, алжирцi, марокканцi та iншi.

Природний прирiст населення становить 12 осiб на 1000 жителiв. Францiя високоурбанiзована краiна: частка мiського населення близько 80 вiдсоткiв.

Середня тривалiсть життя (на 1992 рiк) становила 74 роки у чоловiкiв i 82 роки у жiнок. Рiвень народжуваностi (на 1000 людей) 13. Рiвень смертностi (на 1000) 9. 26,4% населення перебуваi у вiковому iнтервалi 019 рокiв, 58,9% вiд 20 до 64 рокiв, у продуктивному вiцi понад 40% французiв, а безробiтних 12%.

Офiцiйною мовою i французька, однак на околицях краiни розмовляють баскською (Пiренеi), каталонською (Руссiльон), нiмецькою (Ельзас), бретонською (Захiдна Бретань), фламандською (район Дюнкерка) i корсиканською (дiалект iталiйського на Корсицi). Французи, як правило, вчать i знають iноземнi мови, але дуже неохоче розмовляють ними з iноземцями.

Париж найелегантнiша столиця РДвропи, серце адмiнiстративного, культурного i полiтичного життя Францii, де проживаi п'ята частина ii населення, вона настiльки не схожа на iншу частину краiни, що ii часто називають "мiстомдержавою зi своiми законами".

Головними фiзiографiчними рисами Францii i ii природнi кордони на сходi i пiвднi, нагiр'я в пiвденнiй частинi центрального регiону та обширнi рiвнини. Альпи i Юра i природними кордонами з РЖталiiю i Швейцарiiю. Багато з вершин Французьких Альп пiднiмаються на висоту бiльше нiж 4000 м. Гори Юра, висота яких сягаi 1700 м, поступово знижуються в напрямку долини рiчки Рона до Белфортськоi западини.

На пiвнiчний схiд вiд Белфортськоi западини франконiмецький кордон проходить по Рейну. У цьому регiонi знаходиться також гiрський ланцюг Вогезiв, що пiднiмаються до 1424 м. Пiренеi, якi формують природний кордон мiж Францiiю та РЖспанiiю, пiднiмаються на французькому боцi до 3298 м (гора ПiкдеВiнемаль). Нагiр'я у пiвденнiй частинi центрального регiону, назване Центральний масив, вiддiлене вiд гiрського регiону долиною Рони.

Регiон рiвнин, найбiльша за територiiю частина Францii, i частиною Великоi iвропейськоi рiвнини. Окремi пагорби не перевищують висоти 200 м над рiвнем моря. До цього регiону належать долини рiк Сена, Луара, Гарона i Рона. Практично всi з 200 рiчок Францii судноплавнi в якiйсь частинi течii. Озер у Францii небагато, а головне Женевське озеро (вiдоме також як озеро Леман) переважно знаходиться на територii Швейцарii.

Францiя знаходиться в помiрних широтах i i iдиною iвропейською краiною, яка маi чотири клiматичнi зони: атлантична (на заходi), континентальна (в центрi i на сходi), альпiйська i середземноморська (на пiвднi). Клiмат Францii в основному помiрний, хоча на середземноморському узбережжi вiн субтропiчний, а на сходi в горах i на нагiр'i континентальний. Середня температура сiчня в Парижi вiд 1В° до 6В° С, середня температура липня вiд 15В° до 25В° С. В Марселi на середземноморському узбережжi вiд 2В° до 10В° С в сiчнi та вiд 17В° до 29В° С в липнi.

З корисних копалин Францii найбiльшi запаси: залiзняку, бокситiв, калiйних солей, природного газу, кам'яного вугiлля та урану. Родовища залiзняку (Мец Тiонвiль, Лонгвi, Брii, Нансi) iз загальними запасами 4 млрд. т належать юрському вiдкладенню Лотарингзького басейну. Великi родовища бокситiв (загальнi запаси 100 млн. т) пов'язанi з мезозойськими вапняками Провансу (департамент Вар). Поклади калiйних солей, достовiрнi i вiрогiднi запаси яких становлять 300 млн. т (в перерахунку на K2O), зосередженi в Ельзасi (Мюлуз). Найбiльшi родовища природного газу (Лак) з запасами 150 млрд. м3 i невеликi нафти (ПарантiсанБорн) iз запасами 12,1 млн. т розташованi в Аквiтанському басейнi.

Основнi кам"яновугiльнi басейни Валансьiнн (Нiр ПадеКале) i Лотарингзький iз загальними запасами 9,5 млрд. т пов'язанi зi складчастим пiдмурком епiгерцинськоi платформи. Родовища уранових руд (Лiмузен, Форез, Морван) належать до герцинських гранiтiв Центрального Французького та Арморiканського масивiв (загальнi запаси 43 тис. т U3O8). РД також родовища вольфраму (12 тис. т WO3) i сурми (40 тис. т) в Центральному Французькому масивi, плавикового шпату (7 млн. т) i високоякiсноi тальковоi сировини (247 тис. т) в Схiдних Пiренеях, свинцю (630 тис. т) i цинку (800 тис. т), олова (4 тис. т), срiбла i золота (разом з полiметалiчними рудами), сiрки i сiркового колчедану, рiзних будматерiалiв.

1.2 Характеристика державного устрою та полiтичного стану Францii

Францiя республiка. Дii Конституцiя П'ятоi республiки "Конституцiя Республiки i Спiвтовариства" вiд 28 вересня 1958 року iз змiнами, внесеними у 1962 роцi., 196З р., 1974 р., 1976 р., 1985 р., 1986 р. i 1993 р., 1995 i 2000 роках.

Глава держави тАУ Президент. Президент обираiться абсолютною бiльшiстю голосiв. Якщо цiii бiльшостi не набрано в першому турi голосування, проводиться другий тур. Президент призначаi прем'iрмiнiстра i за поданням останнього мiнiстрiв без затвердження iх парламентом, маi право розпускати Нацiональнi збори, пiсля попереднiх консультацiй з головою Нацiональних зборiв призначати новi вибори, може вживати будьяких надзвичайних заходiв, якi "диктуються обставинами".

Законодавча влада здiйснюiться парламентом, який складаiться з двох палат: Нацiональних зборiв i Сенату. Нацiональнi збори обираються за мажоритарною системою у 2 тури строком на 5 рокiв.Сенат обираiться шляхом непрямого голосування за мажоритарною системою строком на 9 рокiв. Кожнi З роки склад Сенату оновлюiться на третину. Сенатори обираються не загальним голосуванням, а лише голосами виборщикiвдепутатiв, членiв обласних i генеральних рад департаментiв, а також мунiципальних рад.

Виконавча влада здiйснюiться Президентом i Радою Мiнiстрiв (урядом).

Президент призначаi прем'iрмiнiстра i за його поданням мiнiстрiв. Член парламенту не може бути одночасно членом уряду. Уряду не потрiбний вотум довiри, однак вiн може бути вiдправлений у вiдставку через вотум недовiри, оголошений бiльшiстю в Нацiональнiй асамблеi.

У березнi 1982 року ухвалено закон про децентралiзацiю, згiдно з яким Францiя подiляiться на 95 департаментiв, 22 областi та особливу адмiнiстративну одиницю Корсику.

1.3 Аналiз соцiальноекономiчних процесiв Францii протягом 2004 тАУ 2008 рокiв

Францiя високорозвинута iндустрiальноаграрна краiна, яка посiдаi одне з провiдних мiсць у свiтi за обсягами промислового виробництва. Валовий нацiональний продукт на душу населення тАУ 22 320 доларiв на рiк [49].

Частка у ВВП (1991, %): промисловiсть 18,4, сiльське господарство 5,7. Видобуток (1993, млн. т) кам'яного вугiлля 10,1, нафти 2,7, залiзняку 7, природного газу 4,85 млрд. куб. м. Виробництво електроенергii 454,7 млрд. кВт.ч (193), у тому числi понад 2/3 на АЕС. Чорна (виплавка, млн. т. у 1985: чавуну 15,5, сталi 19,4) i кольорова (алюмiнiй, цинк, свинець, мiдь та iншi) металургiя.

Провiдна галузь промисловостi машинобудування. Розвинутi автобудування, суднобудування, тракторо i авiабудування, електротехнiчна i радiоелектронна промисловiсть, а також хiмiчна (виробництво соди, добрив, хiмiчних волокон, пластмас), нафтопереробна i нафтохiмiчна промисловiсть. Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереi. Розвинутi харчова промисловiсть i виноробство. Головна галузь сiльського господарства тАУ тваринництво. Поголiв'я (1992, млн.) великоi рогатоi худоби 20,9, овець 11,5, свиней 12,3; птахiвництво. Посiви зернових (урожай пшеницi 32,6 млн. т у 1992; ячмiнь, кукурудза), цукрового буряка. Виноградарство, овочiвництво, плодiвництво i квiтництво. Морське рибальство i розведення устриць.

Францiя один з найбiльших у свiтi виробникiв хiмiчноi i нафтохiмiчноi продукцii (у тому числi каустичноi соди, синтетичного каучуку, пластмас, мiнеральних добрив, фармацевтичних товарiв та iншого), чорних i кольорових (алюмiнiй, свинець i цинк) металiв. Великою популярнiстю на свiтовому ринку користуються французький одяг, взуття, ювелiрнi вироби, парфуми i косметика, коньяки, сири (виробляiться близько 400 сортiв).

Експорт: машинобудiвна продукцiя, у тому числi транспортне обладнання (близько 14% вартостi), автомобiлi (7%), сiльськогосподарськi i продовольчi товари (17%; один з провiдних iвропейських експортерiв), хiмiчнi товари i напiвфабрикати тощо.

Площа сiльськогосподарських угiдь становить 2/3 територii Францii (35,5 млн. га); все бiльше зменшуiться частка рiллi i збiльшуiться площа, вкрита травами, що пов'язано з посиленням тваринницькоi спецiалiзацii сiльського господарства. Рiлля займаi 16,8 млн. га, багаторiчнi насадження 2,2 млн. га (виноградники i сади), пасовища i сiнокоси 13,9 млн. га, пiд лiсом 14,5 млн. га.

Структура сiльського господарства за вартiстю продукцii у %: рослинництво 43,3, у тому числi зерновi 16,0, овочi i фрукти 9,0, виноград (на вино) 8,5; тваринництво 56,7, в тому числi виробництво м'яса 26,1, молока 18,6, птицi та яiць 7,7. Рослинництво середньоiвропейского i середземноморськосубтропiчного типiв. За збиранням зернових Францiя поступаiться тiльки США, Росii, РЖндii та Канадi. Основна зернова культура пшениця (близько 1/2 всього врожаю зерна), основний район ii виробництва низовина на Заходi краiни.

Головний район лову Атлантичний океан. Улов риби 806 тис. т (1994). Головнi риболовецькi порти Булонь i Лор'ян, ЛаРошель. Устричний промисел (близько 70% свiтового збору устриць).

Приiднання Францii до мiжнародних органiзацiй та iнтеграцiйних угрупувань Францiя i членом ООН i бiльшостi спецiалiзованих агентств цiii органiзацii, ОБСРД, РДС, НАТО, Органiзацii економiчного спiвробiтництва i розвитку.

1.4 Аналiз економiчних можливостей та потреб для активiзацii зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Францii

Обсяги зовнiшньоторговельного обороту Францii за роки пiсля 2i свiтовоi вiйни iстотно збiльшилися; за розмiрами експорту й iмпорту Францiя поступаiться лише США, ФРН i Японii. В експортi частка Францii становить понад 6,9%, iмпортi понад 6,7% [50].

Основнi статтi iмпорту: машини та обладнання, нафта, кам'яне вугiлля, кольоровi метали, целюлоза, бавовна, вовна, деревина хвойних i тропiчних порiд.

Близько 1/2 зовнiшньоторговельного обороту Францii припадаi на краiни РДС; головний торговий партнер ФРН, торгiвля з якою, як i з США, здiйснюiться з великим пасивом.

В економiцi Францii держава вiдiграi бiльшу роль, нiж в iнших розвинених краiнах. Пiд ii контролем перебувають банки i страховi компанii, енергетика (вугiльна, газова i електроенергетична галузi), залiзничний транспорт, великi пiдприiмства, науковi дослiдження в атомнiй та аерокосмiчнiй промисловостi. Держава визначаi прiоритетнi напрямки i плануi iх розвиток.

У Францii розвиненi всi галузi господарства. Частка зайнятих у сiльському господарствi i рибальствi становить 6 % i вони створюють 4 % ВНП, у промисловостi й будiвництвi, вiдповiдно, 28 % i 28 %, у нематерiальних галузях тАФ 66 % i 68 %.

Краiна i великим експортером як промисловоi, так i сiльськогосподарськоi продукцii. Процвiтаi туристичний бiзнес. У зовнiшньоВмекономiчних стосунках головними партнерами Францii завжди були краiни Захiдноi РДвропи. Зараз 3/5 ii торгового обiгу припадаi на краiни РДС. Серед iнших значна частка Швейцарii, США, Японii та Алжиру. Найбiльшим торговим партнером Францii i Нiмеччина. Частка Францii в зовнiшньому торговому обiгу Украiни в 1995 р. становила 0,5 %.

Найважливiшою особливiстю господарства Францii i дефiцит власних енергоресурсiв та iх значний iмпорт. Видобуток вугiлля в краiнi становить менше 10 млн т (у 50тi роки понад 60 млн т), нафти тАФ З млн т i природного газу тАФ 5 млрд м куб на рiк. Францiя належить до найбiльших iмпортерiв енергоресурсiв, особливо нафти. РЖмпортуються також природний газ i вугiлля. РЖмпорт нафти (до 90 млн т на рiк, переважно з Алжиру i краiн Перськоi затоки) здiйснюiться морським шляхом. Головними пунктами приймання нафти та ii переробки i Гавр i Марсель. Трубопроводами Гавр зв'язаний з Парижем, Марсель тАФ з Нiмеччиною через Лiон i Страсбург. Природний газ надходить з Нiдерландiв, Росii та з Алжиру.

З дефiцитом мiнерального палива пов'язана велика увага до розвитку гiдро i атомноi енергетики. Навiть перед другою свiтовою вiйною частка ГЕС i ТЕС у виробництвi електроенергii була однаковою. Понад 2/3 потужностей ГЕС зосереджено в Альпах (рiчки Рона, РЖзер, Дюранс), решта тАФ на заходi Центрального масиву i в Пiренеях.

Францiя сама виробляi ядерне паливо. За потужнiстю АЕС (60 млн кВт) вона поступаiться лише США. На атомну енергетику припадаi 50 % виробленоi електроенергii. Мiсцями розташування АЕС стали долини Рони i Луари та узбережжя ЛаМаншу. Першу в свiтi припливну електростанцiю (ПЕС) збудовано в Бретанi у гирлi рiчки Ране на березi ЛаМаншу, де висота припливiв досягаi 13 м. Рiчне виробництво електроенергii становить 450 млрд кВт год; частину ii Францiя передаi своiм схiдним сусiдам.

Обробна промисловiсть Францii представлена всiма сучасними галузями. За виплавкою сталi (14 млн т на рiк; у 50х роках тАФ 30 млн т) i алюмiнiю (460 тис. т) Францiя входить до першоi десятки краiн свiту. РД двi групи металургiйних центрiв: старi, якi виникли в XIX ст. у вугiльних басейнах Пiвночi й Лотарингii, i новi тАФ комбiнати, побудованi в 6070х роках у Дюнкерку та поблизу Марселя у Фосi. Найбiльший у Захiднiй РДвропi Лотаринзький залiзорудний басейн нинi став економiчно невигiдним як через умови залягання руди, так i через ii якiсть i технологiю збагачення. У 50х роках видобували 60 млн т руди щороку, тепер тiльки 10 млн. Все бiльше залiзноi руди iмпортуiться морем, що надаi перевагу комбiнатам, розташованим на узбережжi. Виплавляння алюмiнiю сконцентроване в передгiр'ях Альп, поруч з покладами сировини i джерелами дешевоi енергii ГЕС.

Головною галуззю обробноi промисловостi i машинобудування (38 % зайнятих). Найсильнiшi позицii краiни в автомобiльному, атомному та аерокосмiчному машинобудуваннi, в яких вона маi солiднi традицii, квалiфiкованi кадри i науковi досягнення.

Автомашин, в основному марки ВлРеноВ» i ВлПежоВ», виготовляiться до 4 млн на рiк. Майже половина з них експортуiться. Автомобiльнi заводи розкиданi в двох з половиною десятках мiст, у тому числi в метрополiтенах Парижа i ЛiонаСентРДтьiна, в мiстах Сошо (Монбельяр), ЛеМан, Рен, Дуi. Науковi iнститути атомноi енергii iснують У конурбацii Парижа i в ТРреноблi. Францiя i провiдним експортером атомноi технологii i технологii зберiгання радiоактивних вiдходiв. Центрами аерокосмiчного машинобудування стали Париж, Тулуза, Бордо, Байонна. Францiя була третьою краiною свiту, яка запустила власний супутник Землi. Вона маi широку космiчну програму i космодром Кру в ТРвiанi.

На французьких заводах виготовляють також обладнання для хiмiчноi промисловостi, сiльськогосподарськi машини, офiсну технiку електроннi вироби i засоби зв'язку, рухомий склад залiзниць, найсучаснiше озброiння. Краiна i пiонером волоконноi оптики.

Добре розвинена у Францii хiмiчна промисловiсть, особливо ii новi галузi та Влверхнi поверхиВ». Пiсля другоi свiтовоi вiйни ця галузь розвивалася найшвидшими темпами, ii пiдприiмства i в усiх регiонах. Францiя тАФ великий виробник синтетичних волокон i синтетичного каучуку, а як експортер хiмiчноi продукцii посiдаi третi мiсце в свiтi. Значним i виробництво паперу i картону (7 млн т на рiк). Розвиненi легка i харчова промисловiсть. Заслужену славу традицiйно зберiгаi Францiя як виробник i експортер таких споживчих товарiв: одяг, ювелiрнi вироби, парфуми, косметика, вина, коньяк, книжкова продукцiя тощо.

Францiя тАУ провiдна сiльськогосподарська краiна в РДвропейському союзi. Вона маi найбiльшу площу орних земель (понад 30 млн. га) i найвищу iх продуктивнiсть (врожайнiсть зернових 60 ц/га). На частку Францii припадаi понад 21% сiльськогосподарськоi продукцii краiн РДС (у вартiсному вираженнi). Францiя тАУ найбiльший в РДвропi експортер сiльськогосподарськоi продукцii. Особливо велика роль Францii в поставках зернових (50 млн. т в рiк, переважно пшеницi i кукурудзи) на свiтовий ринок. Вона експортуi також м'ясо (яловичину, свинину i баранину), молочнi продукти, овочi, фрукти i вино.

Загальний високий рiвень розвитку краiни також позитивно позначився на сiльськогосподарському виробництвi тАФ воно належить до iнтенсивних i високопродуктивних. У сiльському господарствi працюi 1,2 млн чол., середнiй розмiр ферм становить 28 га. У виробництвi кращi показники характернi для Пiвнiчноi Францii, гiршi тАФ для пiвденних районiв.

На рослинництво доводиться трохи бiльше половини доходiв сiльськогосподарського сектора. Зерновi культури й до тепер лiдирують як по обсягу виробництва, так i по експорт у . Вироблячи 36 млн. т пшеницi, Францiя займаi по цьому показнику четверте мiсце у свiтi й перше у РДвропейському Союзi.

Вирощуванню пшеницi сприяють родючi ТСрунти Паризького басейну, районiв Берр i й Тулузи. Виробництво кукурудзи, що склало в 1997 р. 17 млн. т, у цей час перевищило виробництво ячменя, що зберiгаiться протягом останнього десятилiття на одному рiвнi (10 млн. т). Протягом тривалого перiоду кукурудза вирощувалася тiльки на пiвденнозаходi краiни, однак тепер завдяки дощувальному зрошенню й виведенню гiбридних сортiв вона поширилася й на Паризький басейн. Виробництво iнших злакiв, зокрема вiвса й жита, швидко скорочуiться.

Навпроти, посiви олiйних i бiлкових культур, на якi iснуi стiйкий i значний промисловий попит, за останнi 15 рокiв розширилися. Рапс, вирощуваний головним чином до пiвночi вiд Луари, i соняшник, який культивуiться на пiвденнозаходi й у Паризькому басейнi, забезпечують основну частину поставок. З недавнiх пор на пiвднi краiни й у долинi Рони почалося вирощування соi.

Вирощуван ий найчастiше разом iз зерновими продовольчими культурами цукровий буряк, збiр якого в 1997 р. склав 34,2 млн. т, забезпечуi Францii, що випередила щодо цього Нiмеччину, перше мiсце у свiтi. Поряд iз цим цукор виробляiться також iз цукровоi тростини, що надходить iз Мартинiки, Гваделупи й Реюньона . Що стосуiться картоплi як технiчноi культури, то площi пiд нею скорочуються, незважаючи на рiзноманiття ii використання в харчовiй промисловостi.

Спецiалiзованi культури займають порiвняно меншi площi, але вони найчастiше приносять досить високий прибуток з гектару. Насамперед це виноград. В 1997 р. загальне виробництво вина склало 56 млн. гл i перевищило рiвень РЖталii (54 млн. гл). Францiя займаi також провiдне мiсце по виробництву марочних вин. Цi вина виробляються в строго певних районах, причому iхнi виробництво захищаiться за допомогою системи контролю, що пiдтверджуi вiдповiднiсть марочних вин iхнiй назвi. Мова йде в першу чергу про такi райони, як Шампань , Бордо, Бургундiя, долини Луари й Рони. Що стосуiться iнших виноградникiв, зокрема в районах Арманьяку й Коньяку, iхня продукцiя служить для виробництва прославлених мiцних напоiв. У Лангедоке , звiдки поставляються головним чином столовi вина, почата великомасштабна реорганiзацiя з орiiнтацiiю на пiдвищення якостi продукцii шляхом замiни сортiв винограду й скорочення обсягiв виробництва.

По збору фруктiв i овочiв Францiя посiдаi третi мiсце в РДвропi, поступаючись РЖталii й РЖспанii. РЗхнi виробництво зосереджене головним чином у средземноморських районах, таких як Руссiльон i КонтаВенессен , у долинах Гаронни й Луари, а також в "городньому поясi" навколо великих мiст. Квiтництво поширене переважно в прибережних зонах i в долинах Провансу.

1.5 Аналiз зовнiшньоекономiчних та торговельних вiдносин Францii таУкраiни

Францiя визнала незалежнiсть Украiни 27 грудня 1991 року. Дипломатичнi вiдносини мiж двома краiнами були встановленi 24 сiчня 1992 року. В Парижi i Киiвi дiють посольства Украiни та Францii. Посольство Украiни працюi в Парижi з 1993 р. [50].

В рамках украiнськофранцузьких взаiмовiдносин вiдбуваiться поступове залучення широких кiл громадськостi до iх подальшого розвитку, чому значною мiрою сприяли проведенi вперше в iсторii двостороннiх зв'язкiв Днi украiнськоi культури у Францii (вересеньгрудень 1999р.) та початок роботи Форуму украiнськофранцузького дiалогу, покликаного надавати пiдтримку поширенню феномена т.зв. народноi дипломатii. З украiнськоi сторони Форум очолив академiк РЖ.Ф.Курас, з французькоi керуючий Банку Францii Ж.К.Трiше.

Двостороннi торговельноекономiчнi зв'язки мiж двома краiнами ще не вiдповiдають iх економiчному потенцiаловi.

Динамiка показникiв зовнiшньоi торгiвлi Украiни з Францiiю у 1996 тАУ 2001 роках за даними Держкомстату Украiни (млн. дол. США) представлена в табл.1.1:

Таблиця 1.1

Динамiка обсягiв зовнiшньоекономiчноi торгiвлi Украiни та Францii

у 1996 2001 роках [48]

	1996 р.	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.
Експорт	123,2	121,2	145,6	111,4	137,4	128,5
РЖмпорт	248,4	332,4	295,9	249,6	248,1	317,1
Товарооборот	371,6	453,6	441,5	361	385,5	445,6
Сальдо	125,2	211,2	150,3	138,2	110,7	188,6

Вместе с этим смотрят:

"Стена безопасности" между Израилем и Палестиной

"Хезболла" как инструмент ИРИ в эскалации арабо-израильского конфликта

"Холодная война": идеологические и геополитические факторы ее возникновения

"Этап реформ" в Саудовской Аравии

Globalization and Hospitality Industry