РЖнформацiйне забезпечення дiяльностi органiзацii

ЗМРЖСТ

ВСТУП

I РОЗДРЖЛ РЖНФОРМАЦРЖЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМЕРЦРЖЙНИЙ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ

1.1. РЖнформацiйне забезпечення як складова комерцiйноi дiяльностi

1.2. РЖнформацiйне забезпечення маркетингових дослiджень

II РОЗДРЖЛ РЖНФОРМАЦРЖЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМЕРЦРЖЙНИЙ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ НА ПРИКЛАДРЖ МАЛОГО ПРИВАТНОГО ПРЖДПРИРДМСТВА тАЮСПОРТ-ЦЕНТРтАЭ

2.1. Загальна характеристика малого приватного пiдприiмства тАЮСпорт-центртАЭ

2.2. РЖнформацiйне забезпечення комерцiйний дiяльностi малого приватного пiдприiмства тАЮСпорт-центртАЭ. Маркетинговi дослiдження.

2.3. Рекомендацii по покращенню маркетингових дослiджень для малого приватного пiдприiмства тАЮСпорт-центртАЭ

ВИСНОВКИ

ЛРЖТЕРАТУРА

ВСТУП

З того моменту, як суспiльство пiшло вiд плановоi економiки й вступило в ринковi вiдносини умови функцiонування пiдприiмств повнiстю змiнилися, тобто щоб вижити, пiдприiмству необхiдно проявляти iнiцiативу, заповзятливiсть й ощадливiсть для того, щоб пiдвищити ефективнiсть дiяльностi, щоб не виявитися на гранi банкрутства. Стаючи об'iктом товарно-грошових вiдносин, що мають економiчну самостiйнiсть й повнiстю вiдповiдають за результати своii господарськоi дiяльностi, пiдприiмство повинне сформувати в себе систему управлiння, що забезпечила б йому високу ефективнiсть роботи, конкурентноздатнiсть i стiйкiсть положення на ринку. Не iснуi нiяких унiверсально сприйнятливих прикладiв або твердих принципiв, якi б робили функцiонування ефективним. РЖснують, однак, пiдходи, якi допомагають керiвникам пiдвищити ймовiрнiсть ефективного досягнення цiлей органiзацii. Аналiз i менеджмент не дають унiфiкованих рецептiв. Вони вчать тому, як, знаючи прийоми, способи й шляхи рiшення тих або iнших управлiнських завдань, домогтися успiху для конкретного пiдприiмства. Грамотна органiзацiя комерцiйноi дiяльностi дозволяi пiдприiмству бути чимось бiльшим, нiж сумою його окремих компонентiв - капiталу й спiвробiтникiв. Вдале iнформацiйне забезпечення комерцiйнiй дiяльностi важливо для досягнення мети пiдприiмництва i отримання прибутку. Метою роботи i вивчення комерцiйноi дiяльностi пiдприiмства та особисто iнформацiйного забезпечення комерцiйноi дiяльностi органiзацii. Для досягнення поставленоi мети необхiдно вирiшити наступнi завдання: вивчити теоретичнi питання по органiзацii й оцiнки ефективностi iнформацiйного забезпечення комерцiйноi дiяльностi на пiдприiмствi, а також розглянути основнi шляхи вдосконалювання iнформацiйного забезпечення комерцiйноi дiяльностi пiдприiмства.

Об'iктом дослiдження i малого приватного пiдприiмства тАЮСпорт-центртАЭ.

РОЗДРЖЛ I РЖНФОРМАЦРЖЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМЕРЦРЖЙНИЙ

ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ

1.1. Комерцiйна дiяльнiсть, сутнiсть, завдання, етапи

Комерцiйна дiяльнiсть тАУ широке й складне поняття. Це комплекс прийомiв i методiв, що забезпечують максимальну вигiднiсть будь-якоi торговельноi операцii для кожного з партнерiв при врахуваннi iнтересiв кiнцевого споживача.

Головна мета комерцiйноi дiяльностi тАУ одержання прибутку через задоволення купiвельного попиту при високiй культурi торговельного обслуговування. Ця мета рiвною мiрою важлива як для органiзацiй i пiдприiмств, так i для окремих осiб, що здiйснюють операцii купiвлi-продажу на ринку товарiв i послуг.

Утримування основ комерцiйноi дiяльностi включаi такi напрямки

- Закупiвля матерiально-технiчних ресурсiв промисловими пiдприiмствами й товарiв оптово-посередницькими й iн. торговельними пiдприiмствами.

- Планування асортиментiв i збуту продукцii на промислових пiдприiмствами.

- Органiзацiя збуту продукцii пiдприiмствами- виготовлювачами.

- Вибiр найкращого партнера в комерцiйнiй дiяльностi.

- Органiзацiя оптового продажу товарiв i комерцiйне посередництво.

- Роздрiбна торгiвля як форма комерцiйно-посередницькоi дiяльностi.

Комерцiйнi вiдносини можуть розвиватися в умовах економiчноi волi суб'iктiв дiлових вiдносин, що припускаi володiння капiталом i вмiння управляти фiнансами, орiiнтацiю на витяг максимально можливоi для складних умов прибутку й найбiльш вигiднi способи ii капiталiзацii, умiння управляти комерцiйним ризиком, формування таких органiзацiйних структур комерцii, якi здатнi пристосовуватися до мiнливих умов, сприйнятливiсть до змiн у потребах ринку, повна рiвноправнiсть партнерiв. У теж час не можна вважати економiчною волею в комерцiйнiй дiяльностi повну незалежнiсть вiд iнтересiв i дiй суб'iктiв ринку, оскiльки в рядi випадкiв для досягнення яких-небудь стратегiчних цiлей необхiдний компромiс iз дiловими партнерами. Крiм того, воля комерцiйних взаiмин може обмежуватися умовами зовнiшнього середовища, комерцiйною таiмницею й iншими об'iктивними факторами.

Основнi принципи комерцiйноi дiяльностi.

1. Для досягнення поставлених завдань необхiдно керуватися наступними основними принципами

2. Нерозривний зв'язок комерцii iз принципами маркетингу.

3. Гнучкiсть комерцii, ii спрямованiсть на облiк постiйно мiнливих вимог ринку.

4. Умiння передбачати комерцiйнi ризики.

5. Видiлення прiоритетiв.

6.Прояв особистоi iнiцiативи.

7. Висока вiдповiдальнiсть за виконання прийнятих зобов'язань по торговельних угодах.

8. Нацiленiсть на досягнення кiнцевого результату тАУ прибутку.

Тiсний зв'язок комерцii з маркетингом визначаiться насамперед сутнiстю сучасноi концепцii маркетингу, що переважаi на бiльшостi ринкiв i втiленоi в гаслi ВлПродавати потрiбно тiльки те, що можна продатиВ». До середини поточного сторiччя дiяла концепцiя маркетингу, що робила основний упор на активiзацiю комерцiйних зусиль. Значення цiii концепцii дотепер ще не втрачене в Росii. За допомогою маркетингу комерцiйнi працiвники, керiвники пiдприiмств одержують необхiдну iнформацiю про те, якi вироби й чому хочуть купувати споживачi, про цiни, якi споживачi готовi платити, про те, у яких регiонах попит на данi вироби найбiльш високий, де збут продукцii пiдприiмства може принести найбiльший прибуток. За допомогою маркетингу визначають, у якi види виробництва, яку область найбiльше вигiдно вкласти капiтал, де заснувати нове пiдприiмство.

Маркетинг дозволяi зрозумiти, яким образом виробник, пiдприiмство повинне органiзувати процес збуту, упор на активiзацiю комерцiйних а своii продукцii, як треба проводити кампанiю по просуванню на ринку нових виробiв, будувати стратегiю реклами й т.д. Маркетинг дозволяi розрахувати рiзнi варiанти ефективностi витрат на виробництво й реалiзацiю виробiв i послуг, визначити, якi види продукцii, проданi конкретному споживачевi в певному регiонi, принесуть найбiльшу вiддачу на кожний рубль, вкладений у виробництво, транспортування, зберiгання, рекламу, збут. Сьогоднi багато вiтчизняних пiдприiмств виходять на зовнiшнiй ринок, починають дiяти в незвичному господарському середовищi, де ринковi вiдносини досягли високого рiвня розвитку. Однак, не опанувавши передовими методами маркетингу, такi пiдприiмства приреченi на невдачi в конкурентнiй боротьбi.

Знання маркетингу дозволяють необхiдним образом органiзувати роботу зi споживачем, об'iктивно оцiнити своiх конкурентiв, iхню чиннiсть i слабiсть, визначити порiвняльнi переваги в конкурентнiй боротьбi, правильно вибрати сегмент або ВлнiшуВ» ринку, сферу господарськоi дiяльностi. Гнучкiсть комерцii повинна проявлятися насамперед у своiчасному облiку вимог ринку, для чого необхiдно вивчати й прогнозувати товарнi ринки, розвивати й удосконалювати збутову рекламу, а також впроваджувати в комерцiйну дiяльнiсть iнновацii, при необхiдностi тАУ змiнювати профiль дiяльностi, вносити змiни в органiзацiйнi структури комерцii.

Умiння передбачати комерцiйнi ризики i дуже важливим принципом для пiдприiмця в сферi торгiвлi. Ризик тАУ це ступiнь невизначеностi результату. Комерцiйний ризик тАУ це можливi збитки в комерцiйнiй роботi. Вiн може бути визначений як сума збитку, понесеного внаслiдок невiрного рiшення й видаткiв до його реалiзацii. . Комерцiйний ризик може виникнути внаслiдок iнфляцii, з погiршенням фiнансового становища фiрми, а також у результатi висновку ризикованоi угоди, невиконання договiрних зобов'язань контрагентами, пов'язаних з дiями конкурентiв, через знищення або псування вантажу при транспортуваннi, вiд стихiйних лих, вiд можливоi нечесностi працiвникiв фiрми. Крiм того, комерцiйний ризик може виникнути через нестабiльнiсть соцiально-полiтичноi ситуацii. Виявляються ймовiрнi, малоймовiрнi й випадковi групи факторiв ризику. До ймовiрного ставляться добре вiдомi й очiкуванi пiдприiмцем обставини; до малоймовiрних тАУ вiдомi фактори, ступiнь прояву яких украй мала. У групу випадкових включаються фактори, якi не враховувалися експертами. У ходi аналiзу експерти можуть давати оцiнки про ймовiрностi виникнення рiзних величин втрат, про ймовiрностi припустимого й критичного ризику. По ступенi ризику видiляють припустимий ризик тАУ iмовiрнiсть втрати прибутку; критичний тАУ iмовiрнiсть втрати прибутку й недоодержання частини доходу; катастрофiчний тАУ можливiсть банкрутства. Для того щоб зменшити ступiнь iмовiрного ризику й одночасно забезпечити досягнення заданих рiвнiв рентабельностi необхiдно:

В·провести пошук партнерiв з достатнiми фiнансовими коштами й привабливою iнформацiiю про ринок.

В·звернутися до послуг зовнiшнiх консультантiв-експертiв, наприклад, для проведення науково обТСрунтованих прогнозiв змiни цiн, попиту, дii конкурентiв;

В·утворити спецiальний резервний фонд для самострахування за рахунок частини прибутку;

В·передати частина ризику iншим особам i органiзацiям шляхом страхування торговельного бiзнесу.

Комерцiйна дiяльнiсть без ризикiв неможлива, однак, при ii плануваннi важливо передбачити вплив комерцiйного ризику. Для того щоб ризик був ВлзваженийВ», необхiдно використати максимально можливий обсяг iнформацii.

РЖнформацiя - вiдомостi про осiб, предмети, факти, подiях, явищах i процесах незалежно вiд форми iхнього подання. РЖнформацiя зменшуi ступiнь невизначеностi, неповноту знань про осiб, предмети, подii й т.д.

Термiн походить вiд латинського informatio, що означаi роз'яснення, освiдомлення, виклад.У широкому змiстi iнформацiя - це загальнонаукове поняття, що включаi в себе обмiн вiдомостями мiж людьми, обмiн сигналами мiж живою й неживою природою, людьми й пристроями.

Економiка розглядаi iнформацiю як вiдносини мiж вiдомостями i iхнiм одержувачем, як мiру корисностi, цiнностi даних для конкретного одержувача, а данi, як вiдомостi, представленi у формалiзованому видi й призначенi для наступноi обробки технiчними засобами, наприклад на комп'ютерi. Таким чином, данi - це будь-якi вiдомостi, а iнформацiя - вiдомостi потрiбнi одержувачевi, що дозволяють усунути невизначенiсть i прийняти рiшення. Пiд економiчною iнформацiiю розумiiться сукупнiсть вiдомостей, що вiдображають стан або визначають змiну й розвиток економiки й всiх ii елементiв. Економiчна iнформацiя i важливою частиною управлiнськоi iнформацii, основним ресурсом органiзацiйно-економiчного керування. Складнiсть розгляду iнформацii з погляду економiчноi науки сказана з тим, що iнформацii i трохи стороннiм поняттям для неi. Пильний iнтерес до iнформацii зараз багато в чому зв'язаний з формуванням iнформацiйного суспiльства, коли iнформацiя виразно стала проступати у всiх сферах економiчного життя й iгнорувати ii стаi просто неможливо. Почасти це пояснюiться тим, що поки iнформацiя сама не стала вступати в товарообiг, нею в багатьох випадках обТСрунтовано зневажали, що видно на прикладi рiзних економiчних навчань. П. Хейне затверджував, що "iнформацiя i рiдким благомВ», придбання якого пов'язане з витратами. Дослiдження процесiв iнформатизацii суспiльства актуально для украiнськоi економiки, для успiшного розвитку якоi необхiдний облiк iнформацiйних аспектiв сучасного суспiльного виробництва, розробка iнформацiйного пiдходу до аналiзу економiчних явищ. Все зроблене людством несе в собi iнформацiйну складову. Розходження й результатах виробництв складаiться тiльки в тiм, що людина споживаi або iнформацiю, як таку, або тo, що ii матерiалiзуi. Вiдповiдно й всi товари:, реалiзованi на ринку, мiстять у собi iнформацiю, що маi бiльшу або меншу матерiальну складову.

РЖнформацiя як товар, ринки iнформацii.

Розглядаючи економiку iнформацiйного суспiльства, необхiдно помiтити, що зi зростанням ролi iнформацii в економiцi простежуiться й загальний рiст обсягiв витрат, зв'язаних з нею. Необхiдно також ураховувати, що iнформацiя - це не звичайний товар. Як правило, при купiвлi - продажу iнформацii об'iктом продажу i не право власностi на iнформацiю, а тiльки право ii використання. До промисловоi власностi ставляться науково-технiчнi утвори людського розуму. винаходи, кориснi моделi, промисловi зразки, товарнi знаки, знаки обслуговування, фiрмовi найменування. Авторське право поширюiться на зобрази мистецтва, лiтературноi, музичноi, кiнематографiчноi творчостi. Зараз до них можна вiднести також комп'ютернi програми, iнтегральнi схеми, продукцiю бiотехнологii, вiдео- i аудиозаписи. РЖнформацiйна рента - це продаж права користування iнформацiiю iз цiни багато нижче витрат на виробництво даноi iнформацii. Але створення, розробка якоi-небудь технологii по виробництву споживчих благ, товарообмiннi операцii з даною технологiiю - це вже прояв iнформацii в економiчних вiдносинах в iншому видi. Економiчна iнформацiя i основним типом iнформацii, використовуваному при аналiзi тiii або iншоi економiчноi проблеми. Вона може бути роздiлена на три види: статистику, бухгалтерiю й оперативну iнформацiю. Статистика даi загальну картину стану й розвитку нацiонального господарства, висвiтлюi хiд соцiально-полiтичних процесiв у краiнi або ii частинах. При цьому використаються спецiальнi методи спостережень i аналiзу масових явищ.

Бухгалтерiя (бухгалтерська звiтнiсть) являi собою спосiб вiдбиття засобiв пiдприiмств i органiзацiй залежно вiд iхнього стану, розмiщення, використання й джерел походження. Вона вiдбиваi процес розвитку пiдприiмства i i основою аналiзу його господарсько-фiнансовоi дiяльностi. Оперативна iнформацiя тАУ це вiдомостi, необхiднi для поточноi дiяльностi, для прийняття оперативних рiшень. Як оперативна iнформацiя можуть виступати як офiцiйнi статистичнi показники, так i неопублiкованi данi, що i результатом безпосереднього спостереження, особистого досвiду, рiзних експериментiв i т.д.В свою чергу з вищезгаданих типiв економiчноi iнформацii найбiльше значення для науки й практики мають статистичнi показники. Сучасна система мiжнародноi статистики i складним механiзмом, у якому однi статистичнi органiзацii розробляють статистичну методологiю, програми спостереження, а iншi безпосередньо здiйснюють збiр, обробку й публiкацiю статистичних даних. Рiзноманiття статистичних збiрникiв, що випускають рiзними органiзацiями по рiзних сферах економiчноi дiяльностi, порушують питання про унiфiкацiю методiв збору iнформацii, ii статистичнiй обробцi, порiвнянностi класифiкаторiв, що беруть участь у мiжнародному обмiнi товарiв i послуг, видiв дiяльностi, одиниць вимiру й т.д. Рiзновидом оперативноi iнформацii i цiнова iнформацiя.

Сотнi рiзних органiзацiй у закордонних краiнах зайнятi збором вихiдноi цiновоi iнформацii, ii аналiтичною обробкою, зберiганням i поширенням на комерцiйнiй основi. У iхньому числi органи державноi статистики, консультацiйнi й дослiдницькi фiрми, торговельнi видавництва й торгово-промисловi палати, асоцiацii виробникiв i iн. РЗхнiми зусиллями рiзнорiдна iнформацiя приводиться до порiвнянного виду, вибудовуiться в тимчасовi ряди цiнових показникiв, якi дозволяють без особливоi працi визначити загальнi тенденцii динамiки цiн на свiтовому ринку й практично незамiннi при розробцi прогнозiв цiн. У вiдмiнностi вiд оперативноi iнформацii, збiр якого обмежений навкруги практичних завдань, розв'язуваних комерцiйною органiзацiiю на зовнiшньому ринку, цiнова продукцiя зазначених вище виробникiв iнформацiйних послуг доступна самому широкому колу користувачiв. Тому отриманi вiд них матерiали за свiтовими цiнами служать важливим доповненням оперативних джерел iнформацiйного забезпечення комерцiйноi дiяльностi. Таким чином iнформацiя i важливою частниною комерцiной дiяльностi, однак деяка iнформацiя може бути таiмною.

Вiдомостi, що становлять державну таiмницю, установленi вiдповiдним перелiком i пiдлягають захисту з боку держави. Комерцiйна таiмниця перелiком не визначена, оскiльки вона завжди рiзна стосовно до рiзних пiдприiмств i фiрм. РЖнша вiдмiннiсть полягаi в тому, що державна таiмниця охороняiться силою держави в особi вiдповiдних органiв, а комерцiйна таiмниця - службою безпеки пiдприiмства. При цьому варто мати на увазi, що комерцiйнi секрети можуть бути державними секретами, однак державнi секрети не можуть бути комерцiйною таiмницею, оскiльки у противному випадку йшла б торгiвля державними iнтересами.

Таiмнiсть в умовах ринкового господарювання захищаi виробника вiд несумлiнноi конкуренцii до якоi ставляться рiзнi протиправнi дii у виглядi схованого використання торгiвельноi марки, пiдробки продукцii конкурента, облудноi реклами, пiдкупу, шантажу й т.п. Не останнi мiсце в цьому рядi займаi промислове шпигунство. Сьогоднi стало майже масовим явищем запозичення iнтелектуальноi й промисловоi власностi: спiвробiтники пiдприiмств, будучи одночасно членами кооперативу, малих пiдприiмств або спiльних пiдприiмств, використають методики, програми й технологii, якi були розробленi на вiтчизняних пiдприiмствах i i iх iнтелектуальним капiталом. Захiднi партнери прагнуть незаконним шляхом одержати закриту iнформацiю, що представляi для них економiчний iнтерес. Тому забезпечення економiчноi безпеки пiдприiмства, фiрми й будь-якоi iншоi форми господарювання в умовах ринковоi економiки вимагаi захисту комерцiйноi таiмницi. Розголошення комерцiйноi таiмницi може погiршити економiчне положення пiдприiмства або фiрми. Щоб цього не вiдбулося, треба перевести таку iнформацiю в розряд охоронюваноi. У нас це робиться приказом керiвника фiрми, у якому перелiчують вiдомостi, стосовнi до комерцiйноi таiмницi. Однак вiн не вправi вiднести до неi вiдомостi, що пiдпадають пiд категорiю державноi таiмницi, тому що вони мають свiй, спецiальний режим охорони. Крiм того керiвник фiрми не може вiднести до комерцiйнiй таiмницi вiдомостi про види дiяльностi фiрми, оскiльки це може привести до приховання вiдомостей про забруднення навколишнього середовища й iншоi негативноi дiяльностi, здатноi завдати шкоди суспiльству.

При засекречуваннi iнформацii треба виходити iз принципу економiчноi вигоди й безпеки фiрми. Причому, повiдомляючи ту або iншу iнформацiю комерцiйною таiмницею, важливо дотримати Влзолоту серединуВ». Надмiрне засекречування дiяльностi фiрми може обернуться втратою прибуткiв, тому що умови ринку вимагають широкоi реклами виробленоi продукцii й послуг. Тi ж результати може викликати зневажливе вiдношення до комерцiйноi таiмницi, тому що ринок це завжди конкуренцiя. РЖнформацiя типу Влноу- хауВ» ,безумовно, повинна бути вiднесена до розряду комерцiйноi таiмницi. РЗi треба охороняти й вiд власного персоналу, тому що завжди iснуi небезпека, що той або iнший спiвробiтник звiльниться й влаштуiться на роботу в конкуруючу фiрму.

У всiх випадках захисту комерцiйноi таiмницi необхiдно звернути особливу увагу на документи, оскiльки в нашiй краiнi основнi обсяги комерцiйноi iнформацii зберiгають у документах. З комерцiйною таiмницею зв'язане таке поняття, як iнтелектуальна власнiсть, що у широкому змiстi слова може бути визначена як комерцiйно коштовнi iдеi. Не обов'язково, щоб це було щось нове або запатентоване. Головне, щоб iнформацiя не вiдносилась до числу загальновiдомоi.

РЖнформацiйне право

Право, виконуючи економiчнi й соцiально-полiтичнi функцii постiйно розвиваiться, удосконалюiться й змiнюiться. Це пов'язане з рiзними стратегiчними завданнями й цiлями, якi ставляться в той або iнший iсторичний перiод. Право як iдина система правил поведiнки регулюi суспiльнi вiдносини, що розрiзняються по об'iктi, утримуванню, сутностi, суб'iктному складу й iншим критерiям. Дана позицiя припускаi розподiл системи права на окремi галузi й iнститути. У цей час виникла необхiднiсть для видiлення особливоi галузi права - iнформацiйного права. Сьогоднi деякими авторами вiдзначаiться тенденцiя становлення iнформацii як фактор, що визначаi чи ледве не всi сторони життя людини. Сучасний етап розвитку суспiльства й держави характеризуiться зростаючою роллю iнформацiйноi сфери, становленням iнформацiйного суспiльства.

Аналiз уже iснуючих норм, що регламентують деякого правила поведiнки в iнформацiйнiй сферi, показуi, що суперечливiсть i нерозвиненiсть правового регулювання суспiльних вiдносин в iнформацiйному просторi утрудняi пiдтримку необхiдного балансу iнтересiв особистостi, суспiльства й держави, а також адекватнiсть застосування вiдповiдних норм на практицi, у т.ч. судами й органами слiдства й дiзнання. У перiод становлення iнформацiйного суспiльства важливого значення набуваi право як основний регулятор суспiльних вiдносин. Видiлення iнформацiйного права iз загальноi системи права не зв'язано тiльки iз задоволенням суспiльного й державного завдання або потреби.

При визначеннi предмета iнформацiйного права виникають деякi труднощi, оскiльки чiтко вiдмежувати сферу дii iнформацiйного права вiд сумiжних галузей представляiться досить складною процедурою. Адже iнформацiя пронизуi всi сфери життiдiяльностi людей, всi вiдносини, регульованi тiiю або iншою галуззю права. Норми iнформацiйного права не завжди перебувають у нормативних актах, якi з вiдомим ступенем умовностi можна вiднести до так званого iнформацiйного законодавства. Вони розкиданi по безлiчi правових актiв, що регулюють такi галузi як конституцiйне, цивiльне, адмiнiстративне, фiнансове й карне право. Це ще раз пiдтверджуi та фактична обставина, що регламентацiя правил поведiнки у зв'язку з дiяльнiстю за iнформацiiю i необхiдною практично у всiх сферах життя людини.

Комплекснiсть iнформацiйного права характеризуi також ще й те, що його норми регулюють всi складнi на пiдконтрольнiй територii вiдносини iз приводу збору, обробки, нагромадження, зберiгання, пошуку, поширення й надання споживачевi документованоi iнформацii. При сучасному характерi суспiльних вiдносин дане положення маi практичне значення. Здiйснюючи дiяльнiсть за iнформацiiю (збiр, зберiгання ..) у рiзних сферах життiдiяльностi, фiзичнi i юридичнi особи зобов'язанi дотримувати норм iнформацiйного права. Недотримання iх приведе до iнформацiйного хаосу, що, безсумнiвно, негативно може позначитися, наприклад, на комерцiйнiй дiяльностi якоi-небудь фiрми й вплинути на ii фiнансове становище на ринку. Як об'iкт правового регулювання iнформацiйного права виступаi iнформацiя особливого роду - документована iнформацiя, тобто зафiксована на матерiальному носii iнформацiя з реквiзитами, що дозволяють ii iдентифiкувати. Утримування й спрямованiсть iнформацii не розглядаiться як об'iкт, оскiльки це прерогатива предмета правового регулювання. Високий ступiнь актуальностi маi в цей час саме документована iнформацiя (документ). Документи при формуваннi iдиного iнформацiйного простору органiв федерального, регiонального й мiсцевого рiвнiв циркулюють досить активно (останнiм часом - бiльше в електронному форматi). Величезне значення з метою скорочення витрати часу маi обмiн iнформацiiю (документами) у пiдприiмницькiй (комерцiйноi) дiяльностi. Для перерахування всiх форм дiяльностi, пов'язаних з обмiном iнформацiiю, бракуватиме часу й чинностей. Постiйно, що збiльшуiться впровадження, у роботу рiзних органiв автоматизованих iнформацiйних систем веде до формування можливостi несанкцiонованого доступу до банок даних. У цьому випадку документована iнформацiя як об'iкт регулювання iнформацiйного права i досить уразливим мiсцем у базi даних i маi потребу в додаткових механiзмах захисту. Механiзми захисту документованоi iнформацii, тобто рiзнi перспективнi iнформацiйнi технологii, спецiальнi технiчнi кошти, охороняють iнформацiю саме як об'iкт правового регулювання iнформацiйного права.

Як i будь-яка iнша галузь права, iнформацiйне право маi не тiльки свiй предмет, але й своi методи. Методи iнформацiйного права визначають те, яким образом або способом регулюiться суспiльно-полiтичне й правове життя в iнформацiйнiй сферi i як пiзнаiться iнформацiйне право як наука. При формуваннi новоi галузi завжди виникають рiзнi думки: деякi виступають ВлзаВ», деякi - ВлпротиВ». РЖнформацiйне право не стало в цьому змiстi виключенням. Суперечки, що народжуються iз приводу видiлення iнформацiйного права iз системи права, не позбавленi пiдстави й вимагають обговорення.

РЖнформацiйне забезпечення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi пiдприiмств. Пошук необхiдноi iнформацii про ринки, цiни, клiiнтiв, товарах - важливий етап зовнiшньоторговельних операцiй. Але збiр ii й аналiз - досить забарна справа. Комерцiйна iнформацiя, як i науково-технiчна, i соцiальна, мiстить у собi безлiч накопичених знань i понять. Оскiльки все бiльше число пiдприiмств Украiни самостiйно виходить на зовнiшнiй ринок, iх цiкавить iнформацiя про закордоннi пiдприiмства, ринки й цiни, а також стандартах якостi, науково-технiчних досягненнях. Класичнi питання економiки - що випускати, у якiй кiлькостi й за якою цiною - трансформуються в питання про пошук свiтових стратегiчних партнерiв, союз iз якими дозволить, використовуючи iнновацiйнi стратегii, увiйти зi своiм продуктом у розподiл свiтового доходу, перерозподiливши його у свою сторону. Таким чином, природа пiдприiмницьких ризикiв криiться в пошуку й виборi стратегiчного партнера для оперування на свiтовому ринку, оцiнцi ефективностi стратегiчного партнерства, а також у виборi iнновацiйноi стратегii змiни частки свiтового доходу при реалiзацii продукту. РЖз цього погляду необхiдно оцiнити стан iнформацiйного забезпечення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Украiни як вiдносно органiв державного регулювання зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, так i вiдносно пiдприiмцiв, що працюють у зовнiшньоекономiчнiй сферi.

Господарський керiвник може мати повну iнформацiю про iноземнi фiрми, iнвестицiйний клiмат i ринки закордонних краiн - досить навчитися працювати з довiдниками, рiчними звiтами компанiй, дiловою економiчною лiтературою, газетами, журналами й iншими джерелами засобiв масовоi iнформацii, довiдниками банкiв i кредитних бюро, а також iз сучасними електронними картотеками банкiв i кредитних бюро, картотеками-термiналами iнформацiйних комп'ютерних мереж. Але перш нiж користуватися джерелами iнформацii, треба знати, де iх знайти. У зв'язку iз практичними потребами з'явився новий напрямок аналiзу кон'юнктури ринку - аналiз фiрмовоi структури ринку, на який плануi вихiд та або iнша органiзацiя. Фахiвцi з'ясовують ступiнь i особливостi концентрацii виробництва й капiталу, рiвень монополiзацii ринку, мiж фiрмового зв'язку на ньому, ступiнь завантаження виробничих потужностей, фiрмовi цiни, оцiнюють конкуренцiю на ринку. РЖнформацiя i своiрiдним ресурсом, а ii джерело - це мiсця зберiгання й форма зберiгання. Мiсця зберiгання iнформацii, необхiднi пiдприiмству, установi, органiзацii, що накопичують i поширюють iнформацiю, -i державнi органи, торговельнi палати, НДРЖ, навчальнi iнститути, бiблiотеки, бюро, асоцiацii й союзи, банки, бiржi, кредитних бюро, консультацiйнi й iнформацiйнi фiрми й агентства, дипломатичнi й торговельнi представництва, представництва фiрм, виставки, ярмарки, обчислювальнi центри. Джерелами зберiгання й поширення iнформацii i доповiдi, iнформацiйнi записки, книги, преса, рекламнi видання, довiдники, каталоги, термiнали комп'ютерних мереж, радiо, телебачення, iнформацiйнi звiти фiрм i наочна реклама.

РЖнформацiю про iноземнi фiрми можуть надати:

1. Кредитнi бюро. Це досвiдченi консультанти, якi за один день можуть пiдготувати для вас i маленьку довiдку про фiрму, i найдокладнiший звiт ii дiяльностi. Вони надають i конфiденцiйну iнформацiю, що надходить не стiльки вiд обробки величезних iнформацiйних масивiв, скiльки вiд iхнiх агентiв в iнших компанiях, банках, державних органах.

От назви найбiльших кредитних бюро: США-"Данэнд Брэдстрит", Австрiя -"Кредитшутцфербанд", Великобританiя - "Дейтастрим", РЖталiя - "Космос", Францiя - ДАФСА. Компанii надають рiзноманiтнi асортименти економiко-iнформацiйних послуг, у числi яких видача коротких i бiльше докладних довiдок по фiрмах (на рiзних носiях), складання тематичних добiрок по фiрмах, у тому числi по окремих галузях, складання й публiкацiя фiрмових довiдникiв, загальне число найменувань яких перевищуi 50. Французька ДАФСА випускаi фiрмовi довiдники й надаi iнформацiю про фiрми в будь-якiй формi - вiд телефонних вiдповiдей до магнiтних носiiв, а також становить тематичнi огляди. Система взаiмин iз замовниками iнформацii в кредитних бюро будуiться не на разовому запитi, а на абонементному обслуговуваннi. Так, ви не можете замовити тiльки одну довiдку про фiрми, що вас цiкавлять, необхiдно пiдписатися на абонемент для стандартних довiдок, при бажаннi можна одержати доповнення до довiдки - на додатковий абонемент. По рiчнiй пiдписцi можуть надаватися щомiсячнi списки фiрм, спецiальнi огляди, науково-iнформацiйнi огляди по ринках i фiрмам-виробникам. Дуже коштовно, що кредитнi бюро надають допомогу у виборi контрагента й даi вiдомостi по ваших контрагентах.

2. Торгово-промисловi палати краiн, мiст, адмiнiстративних територiй. Палати, якi по своiй сутi i об'iднанням фiрм i комерсантiв на данiй територii, охоче допомагають всiм бажаючоi у встановленнi дiлових контактiв. Для цього вони здiйснюють видання, ведуть iнформацiйно-комерцiйну дiяльнiсть, включаються в комерцiйнi комп'ютернi мережi.

3. Банки. Сучаснi банки стали величезними сховищами дiловоi iнформацii. Причому ця iнформацiя стосуiться не тiльки iхнiх клiiнтiв (тих, хто веде в банку рахунок i одержуi вiд нього кредит, банк знаi до дрiбних подробиць), але й усього ринку, з якими маi справа банк. Банк може видавати на своiх клiiнтiв короткi характеристики, рекомендацiйнi листи й довiдки про платоспроможнiсть. Звичайно, залежить це вiд того, хто й для яких цiлей запитуi iнформацiю.

4. Окремi фiрми, якi спецiалiзуються на iнформацiйному обслуговуваннi, консультацiях, iнжинiрингових, брокерських послугах, або перебувають у тiсних зв'язках з позовним партнером. Наприклад, мiжнародна кооперативна аудиторська й консалтингова фiрма з юридичною адресою у Швейцарii маi своi фiлii в багатьох краiнах, у тому числi й у Росii.

5. Державнi установи, де реiструються знову створенi пiдприiмства (у торговельних судах, у нотарiусiв i т.д.). Вони ж можуть видавати виписки з реiстру й реiстрацiйних книг.Важливу роль грають фондовi бiржi. Члени бiржi й бiржовi комiтети в чиннiсть специфiки своii дiяльностi мають завжди пiд рукою iнформацiю про фiнансовi зв'язки фiрм, iхньому фiнансовому станi й репутацii. РЖнформацiю iз закордонних фiрм можна одержати й самим. Досить знати, що ii можна знайти у фiрмових довiдниках, монографiях, пресi, каталогах, брошурах, рекламi, за допомогою комп'ютерних мереж, на виставках, у рiчних звiтах, деяких спецiальних джерелах. Докладний опис кожного джерела iнформацii допоможе навчитися працювати з ним. Саму загальну систематизовану по багатьом параметрам iнформацiю можна одержати з довiдникiв. Насамперед варто видiлити фiрмовi довiдники. Довiдники видаються iнформацiйно-довiдковими агентствами, як правило, щорiчно. Вiдомостi, що втримуються в них, беруться зi звiтiв i публiкацiй фiрм, матерiалiв торгово-промислових палат, рiзних асоцiацiй, союзiв пiдприiмцiв, бюро й агентiв по реiстрацii фiрм. РД довiдники про фiрми однiii краiни (нацiональнi) i про фiрми рiзних краiн (мiжнароднi). З одних довiдникiв можна довiдатися координати (поштова адреса, телекс, телефон), з iнших - вiдомостi про характер дiяльностi фiрми, ii економiчних i фiнансових показниках, виробничiй базi, що керуi складi й т.д. Число фiрмових довiдникiв, що випускають, за наявними оцiнками, близько 1,5 тис. i видаються вони бiльш нiж в 96 краiнах. Довiдники - практично iдиний вид iнформацii про фiрми, де вiдомостi публiкуються регулярно й у систематизованому видi. У цiлому довiдники мiстять такi вiдомостi по фiрмах рiзних краiн: повне й скорочене найменування; поштовоi, телеграфноi адреси, телекс, телефон; рiк пiдстави й основнi етапи розвитку фiрми; сфера дiяльностi; основнi виробленi товари й види послуг; банки, клiiнтом яких i фiрма; власники фiрми або материнська компанiя; склад керiвних органiв; число й мiсцезнаходження пiдприiмствi ; дочiрнi й асоцiйованi фiрми; число зайнятих; основнi показники дiяльностi фiрми (рiчний обсяг продажiв, прибуток, активи, власний капiтал i iн.); приналежнiсть до галузевого (або нацiональним) союзам пiдприiмцiв; зв'язку з iншими фiрмами через участь у капiталi; персональнi зв'язки з iншими фiрмами: бiографiчнi данi про керiвникiв фiрми. Так, за цим даними можна визначити обсяг виробництва, виробничi потужностi, площа пiдприiмства, деякi технiчнi характеристики випускаi продукцii, що, окремих фiрм.

Багато довiдникiв, в основному по фiрмах краiн, що розвиваються, публiкують iнформацiю iз краiни, у тому числi огляди по окремих галузях економiки. У довiдниках помiщають рекламу по фiрмах, що надають рекламу. Однак не по всiх фiрмах можна одержати перерахований набiр iнформацii. Найбiльш повнi вiдомостi, можна пiдiбрати по середнiх i великих промислових компанiях, що виступаi у формi акцiонерного товариства. Довiдники розрiзняються по кiлькостi фiрм, що включають, обсягу, характеру й принципам систематизацii вiдомостей про iх, i у зв'язку iз цим - по цiлям iхнього використання. Фiрмовi довiдники залежно вiд призначення умовно можна роздiлити на кiлька груп: адреснi, товарно-фiрмовi, загально фiрмовi, галузевi, по акцiонерних компанiях, по фiнансових зв'язках, директорськi, бiографiчнi, тематичнi. Загально фiрмовi, по акцiонерних товариствах i галузевi довiдники приводять iнформацiю про фiрму в цiлому, а iншi - по окремих конкретних питаннях.

Адреснi довiдники охоплюють найбiльша кiлькiсть фiрм i мiстять поштова й телеграфна адреси фiрм, iхнi телекси, телефони. Найменування фiрми часто мiстить вказiвка на сферу, а iнодi й на предмет ii дiяльностi (промисловiсть, торгiвля, транспорт, галузь або товар) i правову форму. Це дозволяi визначити, який обсяг iнформацii про дану фiрму можна одержати з iнших джерел. Товарно-фiрмовi довiдники охоплюють велика кiлькiсть фiрм, створених у рiзних правових формах. Вони призначенi для визначення фiрм, що випускають той або iнший товар або торгуючих iм. Побудовано довiдники за принципом "товар-фiрма". Всi фiрми згрупованi по товарних рубриках; за назвою кожного товару (або виду послуг) за абеткою перераховуються компанii, що займаються його виробництвом або торгiвлею iм. Окремi довiдники цiii групи, особливо по фiрмах краiн, що розвиваються, групують фiрми одночасно по товарному й географiчному принципi. Наприклад, усерединi товарноi групи -i по мiстах i провiнцiям (штатам i т.п.) i, навпаки, усерединi регiонального роздiлу - по товарах. Для зручностi користування товарно-фiрмовi довiдники постаченi алфавiтним перелiком товарiв i послуг або товарних груп, якi часто даються кiлькома мовами (англiйському, французькому, нiмецькому, iнодi iспанському). Найбiльш повнi по обсязi iнформацii - довiдники по акцiонерних товариствах. У них включаються фiрми, створенi у формi акцiонерного товариства, акцii яких котируються на фондових бiржах вiдповiдноi краiни. У таких довiдниках - iсторiя створення фiрми, вiдомостi про характер ii дiяльностi, виробничiй базi, розмiрi й структурi власних i позикових коштiв, кiлькостi зайнятих, дочiрнiх i асоцiйованих компанiях i iн. Галузевi довiдники помiщають iнформацiю про фiрми однiii або декiлькох сумiжни

Вместе с этим смотрят:

Advertising in the trade market

Globalization Strategy of Nokia

PR в банковской системе

PR и маркетинг: грани взаимодействия

PR как технология эффективного управления фирмой