Комерцiйне товарознавство

К.т.н.Володимир Сиротенко

КОНСПЕКТ ЛЕКЦРЖЙ

Лекцiя 1

Основи товарознавства

Товарознавство - наука про основоположнi характеристики товарiв, що визначають iх споживчi вартостi, i чинники забезпечення цих характеристик.

Термiн ВлтоварознавствоВ» складаiться з двох слiв: ВлтоварВ» i ВлзнанняВ». Останнi слово вiдбулося вiд санскритського уесiа , що означаi ВлзнанняВ». Отже, товарознавство -це знання про товари.

Цi знання необхiднi як технологам пiдприiмств-виготiвникив, товарознавцям промислових, сiльськогосподарських i торгових органiзацiй, експертам, комерсантам, економiстам, бухгалтерам, менеджерам, так i покупцям. Останнi отримують знання про товар з допомогою засобiв iнформацii - маркування, реклами, статей, книг i т. д., тому дуже важливо, щоб засоби масовоi iнформацii, як основне джерело використовували товарознавчi знання про товар.

Предметом товарознавства i споживнi вартостi товарiв. Тiльки споживна вартiсть робить продукцiю товаром, оскiльки володii здатнiстю задовольняти конкретнi потреби людини. Якщо споживна вартiсть товару не вiдповiдаi реальним запитам споживачiв, то вiн не буде затребуваний, а отже, не буде використаний за призначенням в його сферi застосування.

Мета товарознавства - вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживну вартiсть, а також iх змiн на всiх етапах рухи товару.

До завдань товарознавства як науки i учбовоi дисциплiни вiдносяться:

■ чiтке визначення основоположних характеристик, складових споживноi вартостi;

■ встановлення принципiв i методiв товарознавства, що обумовлюють його науковi основи;

■ систематизацiя безлiчi товарiв шляхом рацiонального застосування методiв класифiкацii i кодування;

■ вивчення властивостей i показникiв асортименту для аналiзу асортиментноi полiтики промисловоi або торговоi органiзацiй;

■ управлiння асортиментом органiзацiй;

Завдання товарознавства

Товарознавство як спецiальна наукова дисциплiна приВнзначене активно брати участь в управлiннi якiстю та асортиВнментом товарiв на внутрiшньому i зовнiшньому ринках.

Актуальна проблема товарознавства - розробка науково-теоретичних основ формування торгового асортименту i управлiння якiстю товарiв в умовах ринковоi економiки.

ОсВнновнi завдання товарознавства:

* розвивати теоретичнi положення про товар як споживчу

вартiсть i виявлення закономiрностей, пов'язаних iз проВнсуванням товару на ринку i задоволенням потреб насеВнлення на сучасному етапi;

тАв розроблювати науковi принципи i правила класифiкацii i кодування товарiв, якi сприяють упровадженню комп'юВнтеризацii в процеси управлiння асортиментом i якiстю товарiв i удосконалення iнформацiйного забезпечення;

тАв участь у розробленнi вимог до якостi товарiв, що заклаВндаються в нормативно-технiчнi документи на продукцiю;

тАв створювати новi прилади i сучаснi методи контролю якоВнстi товарiв, що забезпечують об'iктивнiсть результатiв, мiнiмальнi витрати ресурсiв i часу;

*визначення номенклатури, споживчих властивостей i показникiв товарiв;

*оцiнка якостi товарiв, зокрема нових вiтчизняних та iмпортних;

*виявлення градацiй якостi i дефектiв товарiв, причин iх виникнення i мiр по попередженню реалiзацii неякiсних товарiв;

*визначення кiлькiсних характеристик одиничних примiрникiв товарiв i товарних партiй;

*забезпечення якостi i кiлькостi товарiв на рiзних етапах iх технологiчного циклу шляхом облiку формуючих i регулюючих та зберiгаючих чинникiв;

*встановлення видiв товарних втрат, причин iх виникнення i розробка мiр по iх попередженню або зниженню;

*iнформацiйне забезпечення руху товару вiд виготiвника до споживача;

тАв дослiдження властивостi нових товарiв, насамперед влаВнстивостi безпеки, розробка номенклатури iх показникiв

тАв участь у розробленнi вимог до якостi товарiв, що заклаВндаються в нормативно-технiчнi документи на продукцiю;

*створення нових приладiв i сучасних методiв контролю якоВнстi товарiв, що забезпечують об'iктивнiсть результатiв, мiнiмальнi витрати ресурсiв i часу;

тАв дослiдження властивостей нових товарiв, насамперед влаВнстивостей безпеки, розробка номенклатури показникiв якостi цих товарiв, необхiдних i достатнiх для комплексВнноi оцiнки якостi;

тАврозробка системи якостi на товари в пiдприiмствах торгiвлi на основi

мiжнародних стандартiв;

розробка рекомендацiй щодо нагляду за товарами в процесi збереження i транспортування.

товарознавча характеристика конкретних товарiв.

Товарознавство вiдноситься до основоположних учбових дисциплiн при формуваннi професiйноi компетентностi товарознавцiв, експертiв, комерсантiв i маркетологiв. Крiм того, основи товарознавчих знань необхiднi бухгалтерам, економiстам, менеджерам, оскiльки облiк, планування товарних ресурсiв, аналiз фiнансово-господарськоi дiяльностi, управлiння виробництвом i iншi види професiйноi дiяльностi повиннi здiйснюватися з урахуванням особливостей товарiв, iх основоположних характеристик i можливих змiн при виробництвi, транспортуваннi, зберiганнi i реалiзацii.

Товарознавство не iдина дисциплiна, необхiдна для професiйноi пiдготовки фахiвцiв: експертiв, товарознавцiв, комерсантiв, маркетологiв i iн. Вона пов'язана з iншими дисциплiнами мiж наочними зв'язками: передуючими, супутнiми i подальшими.

Попереднiми зв'язками товарознавство сполучене з рядом природничо-наукових i математичних дисциплiн - фiзикою, хiмiiю, бiологiiю, мiкробiологiiю, математикою, а також iз загально професiйною дисциплiною - основи стандартизацii, метрологii i сертифiкацii. Знання цих дисциплiн необхiдне для глибшого розумiння оцiнки споживчих властивостей товарiв, iх змiн при виробництвi i зберiганнi.

Одночасно товарознавство i базовою учбовою дисциплiною для багатьох загально професiйних i спецiальних дисциплiн - органiзацii i технологii комерцiйноi дiяльностi, економiки, бухгалтерського облiку, маркетингу i iн. РЗх об'iднують подальшi i супутнi мiжпредметнi зв'язки .

Як приклад, товарознавство споживчих товарiв включаi загальну частину i приватне товарознавство. Загальна частина товарознавства присвячена розгляду теоретичних основ, якi i основоположними для приватних роздiлiв товарознавства. У нiй приводяться товарознавчi характеристики конкретних груп товарiв. Проте без знання теоретичних основ складно дати повну i об'iктивну оцiнку основоположних характеристик будь-якого товару.

Спецiальне товарознавство аналiзуi стан i перспективи розвитку вiдповiдного сегменту ринку, класифiкацiю товарiв на асортиментнi групи та iншi структурнi елементи нижчих ступенiв. У окремих пiдроздiлах приватного товарознавства приводиться узагальнена i систематизована товарознавча характеристика асортиментних груп, видiв i рiзновидiв товарiв.

Будь-яка наука i професiйна дiяльнiсть базуються на окремих принципах.

Принцип (лат. ргiпсiрiит - основа, почало) - основне початкове положення якоi-небудь теорii, учення, керiвна iдея, основне правило дiяльностi.

Принципами товарознавства i: безпека, ефективнiсть, сумiснiсть, взаiмозамiнюванiсть i систематизацiя.

З урахуванням рiзноманiття об'iктiв систематизацiя в товарознавствi маi надзвичайно важливе значення, оскiльки дозволяi об'iднати у взаiмозв'язанi взаiмопiдлеглi категорii (систематичнi категорii), скласти систему, побудовану по певному плану.

Принцип систематизацii покладений в основу групи методiв, до складу котрих входять iдентифiкацiя, класифiкацiя, узагальнення i кодування. Вiн широко застосовуiться в товарознавствi.

Системний пiдхiд до управлiння рухом товару, що базуiться на принципi систематизацii, означаi, що кожна система i iнтегровано цiлою, навiть якщо вона складаiться з окремих, роз'iднаних пiдсистем. Системний пiдхiд дозволяi побачити товар, його товарознавчi характеристики, процеси по забезпеченню якостi i кiлькостi як комплекс взаiмоповтАЩязаних пiдсистем, обтАЩiднаних загальною метою, розкрити його iнтеграцiйнi властивостi, внутрiшнi i зовнiшнi зв'язки.

Товарознавство представлене у виглядi нововведень, вiрнiше за iнновацii. Маються на увазi технологiчнi iнновацii, якi перетворили мир сучасного товарного виробництва. Причому iнновацiя вiдповiдно до мiжнародних стандартiв (ВлКерiвництво ФраськатiВ», ВлКерiвництво ОслоВ» i iн.) визначаiться як конечний результат iнновацiйноi дiяльностi, що отримав втiлення у виглядi нового або вдосконаленого продукту упровадженого на ринку.

Комерцiйний аспект визначаi iнновацiю як економiчну необхiднiсть, усвiдомлену через потреби ринку, особливо в глобальному масштабi.

Маркетинг як засiб аналiзу для успiшного виходу продуктiв на ринок включаi можливiсть уявлення i самих технологiй, як iнтелектуального товару, i питання реклами.

РЖнновацii у поiднаннi з дотриманням екологiчних вимог повиннi забезпечити майбутнi ефективного товарного виробництва.

Термiни, використовуванi в Товарознавствi

Продукцiя - це результат дiяльностi людей, призначений для задоволення нинiшнiх або потенцiйних iх потреб.

Дiяльнiсть по виготовленню продукцii - це не тiльки виробництво матерiальноi продукцii, але й виробiток iдей (якi йдуть на ринок), розробка технологiчних процесiв i так далi.

Продукцiя, яка вiдповiдаi стандартам, що дiють, або технiчним умовам, пройшла технiчний контроль, маi паспорт, сертифiкат або iнший документ, що засвiдчуi якiсть, комплектнiсть, i яка здана на склад називаiться готовою продукцiiю.

Готова продукцiя переходить в категорiю товару тiльки тодi, коли стаi об'iктом купiвлi-продажу i, володiючи споживчими властивостями, може задовольняти потреби споживача. Тобто, тiльки у сферi ринковоi торгiвлi готова продукцiя, маючи споживну вартiсть i переходячи вiд одного власника до iншого, перетворюiться на товар.

Товар - це готова продукцiя, що володii споживною вартiстю i призначена для обмiну на ринку за допомогою купiвлi-продажу i задоволення потреб споживачiв.

Поняття про споживчi властивостi та iх класифiкацiя

Будь-який товар маi безлiч властивостей, рiзних за своiю природою. Властивостями товару називають його об'iктивнi особливостi, якi виявляються на кожнiй стадii життiвого циВнклу товару (проектування, виготовлення, розподiл i спожиВнвання). Номенклатура споживчих властивостей для конкретВнного товару може включати десятки найменувань. Залежно вiд функцiонального призначення товару вона може розрiзВннятися. Вибiр номенклатури цих властивостей для конкретВнних товарiв i важливим завданням товарознавства. У процесi споживання товару його споживчi властивостi можуть робити позитивний чи негативний вплив на людину i навколишнi сеВнредовище. Вiдповiдно видiляються позитивнi i негативнi власВнтивостi товару. Наприклад, до позитивних можна вiднести теВнплозахиснi властивостi зимового одягу, а до негативних - його забруднення, ваговитiсть.

Споживчi властивостi подiляються на фiзичнi, хiмiчнi, фiзико-хiмiчнi та бiологiчнi. До фiзичних властивостей вiдноВнсяться механiчнi (мiцнiсть, деформацiя, твердiсть, стомлеВннiсть тощо), термiчнi (теплоiмнiсть, теплопровiднiсть, вогВннестiйкiсть, термостiйкiсть, термiчне розширення й iн.), опВнтичнi (колiр, блиск, прозорiсть, вiдбиття промiння тощо), акустичнi (тембр, висота звуку, звуковий тиск та iн.), електВнричнi, а також загальнi фiзичнi властивостi (маса, щiльнiсть, пористiсть). Хiмiчнi властивостi характеризують вiдношення товарiв до дii рiзних хiмiчних речовин i агресивних середовищ. Цi властивостi залежать вiд хiмiчного складу i змiсту матерiалiв. Найбiльш важливими з них i водостiйкiсть, кисВнлотостiйкiсть, лугостiйкiсть, вiдношення до дii органiчних розчинникiв, свiтла, погодних умов. Фiзико-хiмiчнi властивоВнстi поiднують властивостi, прояв яких супроводжуiться фiВнзичними i хiмiчними явищами одночасно. Найважливiшими фiзико-хiмiчними властивостями i сорбцiйнi, тобто здатнiсть поглинати i видiляти гази, воду i розчиненi в нiй речовини, адгезiйнi, тобто властивостi злипання або склеювання, власВнтивостi проникностi (повiтряно -, паро -, водо- i пило проникнення).

Бiологiчнi властивостi характеризують стiйкiсть товарiв до дii мiкроорганiзмiв (бактерii, цвiлевi грибки, дрiжджi), коВнмах (мiль, таргани й iн.) i гризунiв (мишi, пацюки). Процеси гниття, плiснявiння товарiв спричинюються вiдповiдними видами мiкроорганiзмiв.

Залежно вiд характеру впливу на споживчу вартiсть видiВнляють функцiональнi, ергономiчнi, естетичнi властивостi товару, а також його надiйнiсть i безпеку. Функцiональнi властивостi мають три групи показникiв: досконалiсть виВнконання основноi функцii; унiверсальнiсть застосування; доВнсконалiсть виконання допомiжних операцiй.

Ергономiчнi властивостi забезпечують зручнiсть i комВнфорт при користуваннi товаром, створюють оптимальнi умоВнви для людини в процесi працi i вiдпочинку, знижують стомВнлюванiсть, пiдвищують продуктивнiсть працi.

Ергономiчнi властивостi подiляються на такi групи: гiгiВнiнiчнi; антропометричнi; фiзiологiчнi; психофiзiологiчнi; психологiчнi.

Естетичнi властивостi товарiв забезпечують задоволенВння духовних потреб людини. Властивостi зовнiшнього вигляВнду товару не iзольованi один вiд одного i його естетична цiнВннiсть створюiться iх сукупнiстю, взаiмозв'язком i iднiстю, вигляду називаiться художньою композицiiю. Естетичнi властивостi товарiв повиннi вiдповiдати суспiльним i особисВнтим iдеалам, вимогам моди, стилю i смакам споживачiв. Цi властивостi формуються в процесi художнього конструюванВння виробiв.

Показники естетичних властивостей подiляються на чоВнтири групи: iнформацiйна виразнiсть; рацiональнiсть форВнми; цiлiснiсть композицii; досконалiсть виробничого викоВннання i стабiльнiсть товарного виду. До групи показникiв iнформацiйноi виразностi вiдносяться знаковiсть, оригiнальВннiсть, виразнiсть стилю i вiдповiднiсть модi.

Надiйнiсть товару - це властивiсть товару, що характеВнризуi його здатнiсть зберiгати свою споживчу вартiсть у часi. Надiйнiсть i складною властивiстю, що подiляiться на бiльш простi: безвiдмовнiсть, довговiчнiсть, ремонтоздатнiсть i збеВнрiгання.

Безпека товару характеризуi ступiнь захищеностi людиВнни i навколишнього природного середовища вiд впливу неВнбезпечних i шкiдливих факторiв, якi виникають при його споживаннi. Безпека товарiв для здоров'я людини проявляВнiться в iх здатностi запобiгати травматизму споживачiв, у вiдсутностi шкiдливих для органiзму людини речовин, у тоВнму числi токсичних, якi спричинюють отруiння, канцероВнгенних, якi зумовлюють злоякiснi новоутворення, алергiйних, якi викликають пiдвищення або зниження чутливостi органiзму, мутагенних, якi спричинюють стiйкi змiни спадВнкоiмних ознак.

Залежно вiд природи товару розрiзняють електричну, хiмiВнчну, механiчну, термiчну, рацiональну i бiологiчну безпеку.

До специфiчних товарiв свiтового ринку вiдносять результати iнновацiйноi дiяльностi, що i об'iктом лiцензiйних операцiй i нелiцензiйного продажу ноу-хау.

Такий товар, як технологiя необхiдно розглядати з врахуванням:

- споживнiй вартостi;

iнтелектуальноi працi по його створенню;

- процесу споживання технологiчних знань.

Технологiчнi знання i нематерiальним продуктом, його кориснiсть не визначаiться формою матерiального носiя (технiчною документацiiю, досвiдом i т. д.). Вона полягаi в створеннi умов для пiдвищення ефективностi виробництва випуску нових видiв продукцii i прискорення ii реалiзацii.

Будь-яке нове технiчне рiшення, що вiдноситься до виробництва, i унiкальним. Тому кожен технiчний товар не можна безпосередньо пов'язувати з iншим товаром, хоча останнiй може вiдноситися до тiii ж галузi виробництва. Порiвнювати технологii можна тiльки через корисний ефект вiд iх використання.

Праця по створенню нових технологiй, як один з видiв науковоi працi, носить творчий характер. Специфiка споживноi вартостi i працi по створенню технологiй зумовлюi особливостi споживання цього товару. Технологiчнi знання використовуються у виробничому процесi, проте характер iх споживання обумовлюi те, що праця по створенню технологiчних знань не переноситься на продукт пiдприiмства, який створиться за допомогою цих знань.

На використання технологiй впливають:

■ темпи застарювання i замiна iх новими, досконалiшими;

■ швидкiсть розповсюдження даних технологiй.

Загальнi поняття про стандартизацiю i сертифiкацiю

Стандарт - це документ, розроблений на основi консенВнсусу i затверджений визнаним органом, у якому встановлюВнються правила загального i багаторазового використання, заВнгальнi принципи або характеристики, якi стосуються рiзних видiв дiяльностi та ii результатiв, i котрий спрямований на досягнення оптимального ступеня упорядкування в певнiй галузi. В перекладi з англiйськоi слово ВлстандартВ» означаi зразок, норму, основу. Стандартизацiя ТСрунтуiться на досягВнненнях науки, технiки та передового досвiду i маi бути наВндiйним гарантом якостi товарiв, якi надходять на внутрiшнiй i зовнiшнiй ринки. Стандартизацiю розглядають у трьох аспеВнктах:

тАв як практичну дiяльнiсть;

тАв як частину системи управлiння;

тАв як науку.

Стандартизацiя як практична дiяльнiсть полягаi в розВнробцi, впровадженнi i застосуваннi нормативних документiв i наглядi за виконанням вимог, правил i норм, викладених у них.

Стандартизацiя як частина системи управлiння здiйснюВнiться на основi державноi системи стандартизацii, яка спираВнiться на комплекс основних стандартiв в галузi технiчноi поВнлiтики i управлiння якiстю продукцii.

Стандартизацiя як наука виявляi, узагальнюi й аналiзуi закономiрностi в галузi стандартизацii, у теорii систематизацii, класифiкацii i кодуваннi об'iктiв, у розвитку наукових методiв, у науковому обТСрунтуваннi норм i вимог до об'iктiв стандартизацii.

Будь-який товар, що надходить на ринок, повинен випусВнкатися у вiдповiдностi до вимог нормативних документiв зi стандартизацii, незалежно вiд того, на пiдприiмствi якоi фоВнрми власностi вiн виготовлений.

Сертифiкацiя - це дiя, яка засвiдчуi за допомогою сертиВнфiката або знака вiдповiдностi, що товар вiдповiдаi вимогам певних стандартiв чи технiчних умов. Вона i гарантiiю того, що даний товар вiдповiдаi вимогам стандартiв. У бiльшостi розвинутих краiн iснують нацiональнi системи сертифiкацii. Така система впроваджена в Украiнi з 1995 р. для харчових продуктiв вiтчизняного виробництва i тих, що завозяться, за назвою УкрСЕПРО.

Мета i завдання, принципи i методи стандартизацii

Найважливiшi цiлi стандартизацii:

тАв полiпшувати якiсть продукцii, що випускаiться;

тАв пiдвищувати конкурентоспроможнiсть товарiв вiтчизняВнного виробництва i забезпечувати умови для iх експорту на свiтовий ринок;

тАв встановлювати рацiональну номенклатуру вироблених товарiв;

тАв розвивати мiжнародне спiвробiтництво в усiх сферах людськоi дiяльностi;

тАв захищати навколишнi середовище в екологiчному планi i
забезпечувати безпеку людей.

Головним завданням стандартизацii i створення комплеВнксу нормативних документiв, якi визначають сучаснi вимоги до продукцii, до ii розробки, виробництва i застосування, а також нагляд за правильним використанням стандартiв.

Основний принцип стандартизацii тАФ це програмно-цiльове планування. РЖншими важливими принципами стандартизацii i: директивнiсть, системнiсть, динамiзм i оптимальнiсть.

Директивнiсть чи обов'язковiсть стандартизацii полягаi в тому, що в стандарти закладаються вимоги i норми, обов'язВнковi за своiю державно-правовою основою. Недотримання таких вимог переслiдуiться за законом. Системнiсть допусВнкаi розглядати стандарт як елемент системи. На основi цього принципу розробляються системи мiжгалузевих стандартiв, наприклад, стандарти на систему показникiв якостi продукцii (СГОТП).

Основнi методи стандартизацii:

тАв математичнi методи (використання рядiв кращих чисел i параметричних рядiв);

тАв унiфiкацiя (приведення продукцii до однаковостi за форВнмою, нормами i типорозмiрами);

тАв агрегатування (конструювання готових виробiв з унiфiВнкованих i стандартних деталей i вузлiв);

тАв комплексна стандартизацiя (розробка iдиноi системи взаiмопов'язаних вимог до готовоi продукцii, сировини, матерiалам, а також до процесiв розробки, виробництва i споживання);

тАв випереджальна стандартизацiя (встановлення пiдвищеВнних вимог до об'iкта стандартизацii, обТСрунтоване проВнгнозом науково-технiчного розвитку).

Органи i служби стандартизацii

У систему органiв i служб стандартизацii входять мiжнаВнроднi (всесвiтнi та регiональнi) i нацiональнi органiзацii з стандартизацii. РЖснуi понад 400 органiзацiй, якi займаються питаннями стандартизацii. Найбiльшi з них - Мiжнародна органiзацiя по стандартизацii (180) i Мiжнародна електроВнтехнiчна комiсiя (МЕК). Вони самостiйнi i незалежнi одна вiд одноi. 180 створена з метою сприяння розвитку стандартизаВнцii у свiтовому масштабi для полегшення свiтового товароВнобмiну i спiвробiтництва в галузi iнтелектуальноi, науковоi, технiчноi та економiчноi дiяльностi. Ця органiзацiя провоВндить роботи зi стандартизацii в усiх галузях промисловостi, економiки i технiки, за винятком електротехнiки та електроВннiки. Основне завдання МЕК - розроблювати мiжнароднi стандарти в галузi електротехнiки та електронiки, радiозв'язВнку i приладобудування з метою сприяння мiжнародному спiвробiтництву в цих галузях.

Регiональнi органiзацii зi стандартизацii обмежуються дiяльВннiстю в межах групи краiн певного регiону. Цi органiзацii сприВняють розробцi регiональних стандартiв для розв'язання завдань, якi випливають iз загальних iнтеграцiйних економiчних i технiВнчних угод мiж краiнами регiону. Найбiльша в свiтi регiональна органiзацiя зi стандартизацii - РДвропейський комiтет з питань стандартизацii (СЕН) - створена в рамках краiн РДЕС i РДвроВнпейськоi асоцiацii вiльноi торгiвлi (РДАВТ). СЕН розробляi iдиВннi iвропейськi стандарти для краiн-учасниць з метою усунення технiчних бар'iрiв, пов'язаних з розходженням вимог у нацiонаВнльних стандартах. Для краiн СНД регiональною органiзацiiю i Мiждержавна рада зi стандартизацii.

До нацiональних органiв i служб стандартизацii в Украiнi вiдносяться: Комiтет з питань стандартизацii, метрологii i сертифiкацii при Кабiнетi Мiнiстрiв Украiни (ДержстанВндарт), котрий здiйснюi загальне керiвництво роботами зi стандартизацii, затверджуi i реiструi нацiональнi стандарти, органiзовуi iнформацiйне забезпечення з питань стандартиВнзацii, метрологii i сертифiкацii. Держстандарт маi своi териВнторiальнi органи - центри стандартизацii i метрологii, якi здiйснюють функцii i права Держстандарту у встановлених межах. Керiвництво дiяльнiстю зi стандартизацii в галузi буВндiвництва i будматерiалiв здiйснюi Мiнбуд.

У мiнiстерствах, вiдомствах i концернах галузей економiки роботи зi стандартизацii проводять управлiння або вiддiли стандартизацii. На пiдприiмствах, в органiзацiях i установах роботи зi стандартизацii виконують конструкторсько-технологiчнi або науково-дослiднi вiддiли чи лабораторii, бюро, а також окремi фахiвцi.

Для розробки стандартiв Держстандарт може формувати технiчнi Комiтети (ТК), призначати головнi i базовi органiзаВнцii зi стандартизацii. В Украiнi створенi: Украiнський НДРЖ стандартизацii, сертифiкацii, iнформатики, а також Центри: метрологii (Харкiв) i технологii ВлСистемаВ» (Львiв), нацiонаВнльна система сертифiкацii СЕПРО (УкрСЕПРО)- Киiв.

Нормативнi документи зi стандартизацii

До нормативних документiв зi стандартизацii вiдносяться: стандарти, технiчнi умови, технiчнi описи, методичнi вказiВнвки, рекомендацii по стандартизацii i положення. Основне мiсце серед них займають стандарти i технiчнi умови. РозрiзВнняють такi види стандартiв: основнi (органiзацiйно-методичнi i загальнотехнiчнi); стандарти на продукцiю (поВнслуги); стандарти на процеси; стандарти на методи контролю (iспитiв, вимiрiв, аналiзу).

За категорiями стандарти подiляються на мiжнароднi, регiональнi, державнi, галузевi i стандарти пiдприiмств. В Украiнi дiють такi категорii стандартiв:

тАв мiжнароднi стандарти 180 (МС 180) i мiжнароднi стандарти МЕК (МС до МЕК), якi мають рекомендацiйний характер;

тАв мiждержавний стандарт СНД ВлДСТВ», який маi обов'язкоВнвий або обов'язково-рекомендацiйний характер;

тАв стандарт Украiни (ДСТУ), який може мiстити обов'язковi та обов'язковi рекомендацiйнi вимоги;

тАв стандарт пiдприiмства (СТП), що може мiстити обов'язВнковi та обов'язковi i рекомендацiйнi вимоги.

З метою запобiгання i припинення iх обов'язкових вимог стандартiв порушенням здiйснюiться державний нагляд за стандартами службами Держстандарту i центрами стандартиВнзацii та метрологii на всiх пiдприiмствах i в органiзацiях неВнзалежно вiд форм власностi.

Управлiння якiстю i асортиментом товарiв. Якiсть, номенклатура споживчих властивостей i показникiв

Ключовi слова: якiсть товару; показники призначення, надiйностi, ергономiчнi, естетичнi, технологiчностi; транспортабельнiсть;, стандартизацiя; унiфiкацiя; патентВнно-правовi показники; екологiчнi показники; показники безпеВнки; економiчнi показники i показники однорiдностi; ТСатунок; асортимент; характеристика асортименту: широта, повВннота, стiйкiсть, ступiнь оновлення, новизна, структура, асортиментний мiнiмум, рацiональнiсть, гармонiйнiсть.

Якiсть товарiв та ii показники

Якiсть товару - це сукупнiсть його властивостей i харакВнтеристик, якi додають йому здатнiсть задовольняти обумовВнленi або передбачуванi потреби покупця. Якiсть мiстить у соВнбi не всi властивостi товару, а тiльки тi, що пов'язанi iз задоВнволенням конкретних потреб вiдповiдно до призначення тоВнвару. Крiм споживчих властивостей, якiсть включаi й iншi властивостi товару, якi забезпечують задоволення потреб проектувальникiв, виробникiв, працiвникiв сфери обiгу, якi мають вiдношення до товару.

Важливе завдання товарознавства - якнайповнiше виявляВнти закладенi в товарi властивостi, якi формують його якiсть. Цi властивостi можуть виявлятися на всiх стадiях життiвого циклу товару. Якiсть товару не можна пояснити i вимiряти у вiдривi вiд його споживчоi вартостi i корисностi. Не можна ототожнювати якiсть i споживчу вартiсть. Споживча вартiсть - це сам товар, який володii кориснiстю i i конкретним благом. Товар як споживча вартiсть i носiiм його якостi. Пiдвищення якостi невiддiльне вiд прискорення науково-технiчного проВнгресу, тому що тiльки в сукупностi рiшення цих питань можна забезпечити конкурентноздатнiсть товару на свiтовому ринку.

Показник якостi товару - це кiлькiсна характеристика одного чи декiлькох властивостей товару, якi становлять йоВнго якiсть. Показник якостi кiлькiсно характеризуi ступiнь придатностi товару задовольняти певнi потреби. НоменклаВнтура показникiв якостi конкретного товару залежить вiд йоВнго призначення. У товарiв, якi виконують декiлька рiзнорiдВнних функцiй, номенклатура показникiв може бути дуже шиВнрока, у товару одноцiльового призначення вона буде значно звуженою.

Залежно вiд характеру властивостей показники якостi поВндiляються на такi групи: показники призначення (функцiонаВнльнi); показники надiйностi, ергономiчнi показники; естетиВнчнi, показники технологiчностi, показники транспортабельВнностi; показники стандартизацii й унiфiкацii; патентно-правовi показники; екологiчнi показники; показники безпеки; економiчнi показники i показники однорiдностi. На стадii тоВнварного обiгу на внутрiшньому ринку показники технологiчВнностi, стандартизацii й унiфiкацii i патентно-правовi, як праВнвило, не використовуються.

Залежно вiд кiлькостi властивостей показникiв, якi харакВнтеризуються, iх подiляють на одиничнi i комплекснi. ОдиничВнний показник кiлькiсно характеризуi одну просту властивiсть. Комплексний показник характеризуi одним числом одночасно декiлька властивостей товару або складну властивiсть.

Розрiзняють показники фактичнi, базовi i вiдноснi. ФакВнтичний показник - це конкретний одиничний або комплексВнний показник, встановлений для даного товару. Базовий поВнказник - це показник, прийнятий як вихiдний при порiвнянВннi з фактичним при оцiнюваннi якостi. Вiдносний показник характеризуi спiввiдношення фактичного i базового показВнникiв.

За способом вираження показники бувають розмiрними, якi виражаються в рiзних одиницях вимiру, i безрозмiрними, якi виражаються в частках одиницi або у вiдсотках. ОсоблиВнвий вид - iнтегральний показник, який виражаi спiввiдноВншення корисного ефекту товару i сумарних витрат на його розробку, виготовлення, обiг i споживання. Отже, це спiввiдВнношення споживчоi вартостi i вартостi.

Класифiкацiйне призначення тАФ здатнiсть ряду властивостей i показникiв виступати в якостi класифiкацiйних прикмет. Так, рiзнi моделi автомобiлiв можуть бути класифiкованi за потужнiстю двигуна, витратами палива, вантажопiдйомнiстю, функцiональним призначенням (вантажнi, легковi, спецiальнi тощо).

Унiверсальне призначення - здатнiсть властивостей i покаВнзникiв задовольняти одночасно кiлька споживчих потреб. Наприклад, пропагування останнiми роками здорового споВнсобу життя спонукало використання менш жирних продуктiв, запобiгаi токсичностi (небезпецi), тобто вони стали вiдiграВнвати соцiальну роль, а в непродовольчiй групi з'явилося поВнняття спецiального призначення допомiжних предметiв та косметики (креми, гелi, пудри) при проведеннi оздоровчих заходiв для окремих видiв спорту тощо.

Надiйнiсть - здатнiсть товару зберiгати функцiональне призначення в процесi збереження або експлуатацii впродовж установленого термiну. Залежно вiд критерiю надiйностi розВнрiзняють такi пiдгрупи: довговiчнiсть, безвiдмовнiсть, ремонВнтопридатнiсть та зберiгання.

Довговiчнiсть - здатнiсть товарiв зберiгати працездатнiсть до наступного стану або встановленого термiну технiчного обслуговування i ремонту.

Довговiчнiсть - властивiсть непродовольчих товарiв довВнгострокового використання. Воно не характерне для товарiв продовольчих, а також непродовольчих, призначених для безпосереднього вживання, в ходi якого вони частково або повнiстю безповоротно втрачаються (наприклад, парфумерВнно-косметичнi товари). Але треба пам'ятати, що деякi непроВндовольчi товари, якi володiють значною довговiчнiстю, вхоВндять у протирiччя iз соцiальним призначенням, оскiльки доВнстроково виходять з моди, морально застарiвають. Це стосуВнiться одягу, взуття, головних уборiв, окремих складнотехнiчних товарiв. Показниками довговiчностi можуть бути термiн експлуатацii виробiв, ресурс та iн.

Безвiдмовнiсть - здатнiсть товарiв виконувати функцiонаВнльнi призначення без появи дефектiв, якi заважають подальВншiй експлуатацii. Безвiдмовнiсть характеризуiться термiнаВнми, впродовж яких товари експлуатуються безвiдмовно з ноВнрмою передбачених дефектiв. Показниками безвiдмовностi можуть бути середнi напрацювання до першоi вiдмови, iнтеВннсивнiсть вiдмов.

Ремонтопридатнiсть - здатнiсть товарiв вiдновлювати своi вихiднi властивостi, насамперед функцiонального приВнзначення, пiсля усунення виявлених дефектiв. РемонтопридаВнтнiсть характерна для багатьох непродовольчих товарiв, осоВнбливо складнотехнiчних, якi за цiiю властивiстю подiляються на ремонтопридатнi i ремонтонепридатнi.

Ремонтопридатнiсть тiсно пов'язана з довговiчнiстю, заВнвдяки чому збiльшуiться термiн експлуатацii товару. Ця споживча властивiсть разом з довговiчнiстю може бути поВнкладена в основу формування переваг для того сегменту споживачiв, якi бережливi або не мають матерiальних коштiв для частого повторення покупок аналогiчного призначення. Показниками ремонтопридатностi i параметр потоку вiдказав, гарантiйне напрацювання, напрацювання на вiдмову, теВнрмiни ремонту.

Збереження тАФ здатнiсть товару пiдтримувати вихiднi кiВнлькiснi та якiснi характеристики без значних втрат упродовж певного термiну; якщо ж вони вiдбуваються, то це повинно бути економiчно виправдане. Збереження починаiться з моВнменту виготовлення товару i продовжуiться до його утилiзаВнцii. Етап збереження подiляють на два перiоди: складське збереження у виготовлювача, оптовiй i роздрiбнiй торгiвлi та домашнi збереження у споживача. Показниками збереження споживчих товарiв i втрати, вихiд товарноi (стандартноi) продукцii, термiни збереження. Збереження тiсно пов'язане з факторами, якi впливають на товар при транспортуваннi, збеВнреженнi i споживаннi. Необхiдно враховувати вплив пакуВнвання, умов транспортування, складування i збереження тоВнварiв.

Методи визначення показникiв якостi:

органолептичний, реiстрацiйний, розрахунковий, вимiрюВнвальний, експертний i соцiологiчний.

Органолептичний метод ТСрунтуiться на визначеннi покаВнзникiв за допомогою органiв почуттiв людини: зору, нюху, слуху, дотику, смаку. Показники виражаються в балах. Цей метод найбiльш прийнятний у торгiвлi.

Реiстрацiйний метод ТСрунтуiться на спостереженнi i пiдВнрахунку числа визначених предметiв, подiй, слухiв, витрат, явищ. Його використовують при статистичному контролi якостi або при дослiдному носiннi. Розрахунковий метод грунтуiться на визначеннi показникiв якостi розрахунковим шляхом.

Вимiрювальний метод найбiльш об'iктивний, вiн даi найточнiшi результати. Перспективними напрямами цього методу i прискоренi експрес-методи, якi не руйнують контВнролю

Градацiя якостi товарiв.

Взаiмозв'язок оцiнки з градацiями якостi i класами товарiв за призначенням.

Градацiя, клас, сорт - категорiя або розряд, привласненi об'iктам, що мають те ж саме функцiональне застосування, але рiзнi вимоги до якостi (МС 180 8402:1994). Для прийнятВнтя остаточного рiшення про градацiю якостi товару необхiдно порiвняти дiйснi i базовi значення за всiiю номенклатурою обраних показникiв, i якщо виявлена невiдповiднiсть, то тоВнвару не може бути привласнена стандартна градацiя, а тiльки знижена - нестандартна чи брак.

До нестандартного вiдноситься товар, який не вiдповiдаi встановленим вимогам по одному чи комплексу показникiв, але невiдповiднiсть не i критичною. Наприклад, якщо дефоВнрмацiя взуття за показниками вища вiд встановленоi норми, то воно вiдноситься до нестандартного.

Брак - товар з виявленими лiквiдними чи нелiквiдними невiдповiдностями по одному чи комплексу показникiв. РЖснуi брак, який можна лiквiдувати (виправити) та нелiквiдний (не пiдлягаi виправленню). Пiсля усунення невiдповiдностi граВндацiя товару може бути змiнена. Якщо усунення браку сприВняло покращенню всiх показникiв до встановленоi норми, то товар вiдноситься до стандартного

.За показником невiдповiдностi вiдповiдним вимогам усi товари за призначенням подiляють на три класи.

До 1 класу вiдносяться товари, придатнi до використання за призначенням (реалiзуються без обмежень).

II клас - товари, умовно придатнi для використання за призначенням (реалiзуються за зниженою цiною чи переробВнляються).

клас - небезпечнi товари, непридатнi для використання за призначенням (нелiквiднi вiдходи, iх утилiзують).

В оптовiй i роздрiбнiй торгiвлi переважають споживчi тоВнвари РЖ класу. Товари II i III класiв повиннi вчасно виявлятися при приймальнiй оцiнцi якостi i не допускатися до реалiзацii.

Однiiю з найважливiших завдань оцiнки якостi - встаноВнвити градацii якостi стандартноi продукцii, представленоi соВнртами. Сорт (ТСатунок) - це категорiя якостi продукцii одного найменування, але вiдмiнна вiд iншоi категорii значеннями показникiв.

Сукупнiсть сортiв, що вiдносяться до однойменного това

Вместе с этим смотрят:

Advertising in the trade market

Globalization Strategy of Nokia

PR в банковской системе

PR и маркетинг: грани взаимодействия

PR как технология эффективного управления фирмой