Органiзацiя маркетингових дослiджень в туризмi

1. Сутнiсть та завдання маркетингових дослiджень в туризмi.

2. Напрямки маркетингових дослiджень .

3. Внутрiшня i зовнiшня маркетингова iнформацiя.

4. Поняття середовища маркетингу. Аналiз внутрiшнього та зовнiшнього середовища туристичного пiдприiмства.

5. Маркетинговий пiдхiд до управлiння персоналом.

6. Маркетинговi дослiдження туристичного ринку.

7. Структура туристичного ринку.

8. Особливостi попиту та пропозицii в туризмi.

9. Сегментацiя туристичного ринку по певних ознаках.

10. Вибiр цiльового ринку.

11. Маркетинговi дослiдження туристичного продукту.

12. Життiвий цикл туристичного продукту.

13. Конкурентне середовище туристичного пiдприiмства.

14. Побудова конкурентноi карти ринку.

15. Фактори, що впливають на споживачiв туристичних послуг.

16. Оцiнка ступеню задоволеностi тАУ незадоволеностi споживачiв.

17. Сутнiсть стратегiчного маркетингового планування.

18. Планування цiлей туристичного пiдприiмства.

19. Розробка, вибiр та оцiнка пiдприiмства альтернативних стратегiй.

20. Розробка програми Маркетингу. Бюджет маркетингу туристичного пiдприiмства.

21. Формування маркетинговоi товарноi (продуктовоi) стратегii.

22. Розробка нового продукту та торговоi марки.

23. Маркетингова цiнова стратегiя туристичного пiдприiмства.

24. Зовнiшнi i внутрiшнi фактори процесу цiноутворення.

25. Маркетингова збутова стратегiя туристичного пiдприiмства.

26. Канали збуту тур продукту.

27. Сутнiсть маркетингових комунiкацiй.

28. Розробка комунiкацiйноi стратегii.

29. Особистий продаж в маркетингу туристичного пiдприiмства.

30. Стимулювання збуту як засiб впливу на ринок туризму.

31. Пропаганда у комплексi маркетингових комунiкацiй.

32. Особливостi та види реклами у сферi туризму. Характеристика сучасного рекламного процесу.

33. Виставки та ярмарок.

34. Вивчення та освоiння туристичних районiв.

35. Визначення туристичноi привабливостi регiону.

36. Туристичне пiдприiмство в системi розвитку регiону.

37. Пошук можливостей для проникнення та традицiйнi та новi ринки.

38. Робота з рiзними сегментами ринку.

39. Франчайзiнг як нова форма управлiння туристичним пiдприiмством.

40. Органiзацiя вiдпочинку у вiльний вiд роботи час.

Система маркетингових дослiджень в туризмi

ПЛАН

1. Суть, типи i напрями маркетингових дослiджень в туризмi.

2. Етапи маркетингових дослiджень.

3. Форми органiзацii маркетингових дослiджень в туризмi.

4. Маркетингова iнформацiя та ii види.

5. Методи збору маркетинговоi iнформацii.

6. Система аналiзу маркетинговоi iнформацii.

7. Дослiдження маркетингового середовища туристичних пiдприiмств.

8. Маркетинговi дослiдження ринку туристичних послуг.

9. Маркетинговi дослiдження конкурентiв.

10. Маркетинговi дослiдження споживачiв туристичних послуг.

1. Суть, типи i напрямки маркетингових дослiджень в туризмi

З метою зменшення ризику та невизначеностi у дiяльностi туристичне пiдприiмство маi володiти обтАЩiктивною i своiчасною iнформацiiю. Отримання iнформацii може забезпечуватись проведенням маркетингових дослiджень.

Маркетинговi дослiдження (за визначенням Олександра Дуровича) тАУ це процес збору, обробки та аналiзу даних з метою зменшення невизначеностi при прийняттi маркетингових рiшень.

Валерiй Квартальнов розглядаi маркетинговi дослiдження як широкий комплекс рiзноманiтних дослiджень, необхiдних для вироблення оптимальних стратегiй i проведення ефективноi оперативноi маркетинговоi дiяльностi.

Маркетинговими дослiдженнями займаються самостiйно в основному великi фiрми, якi можуть дозволити собi мати спецiальний пiдроздiл. Меншi фiрми, як свiдчить практика, звертаються iз замовленням провести таке дослiдження до спецiалiзованоi органiзацii. Цим займаються рекламнi агентства, служби соцiологiчних дослiджень та iншi.

Головнi напрямки маркетингових дослiджень в туризмi:

Ø дослiдження внутрiшнього потенцiалу пiдприiмства;

Ø аналiз частки ринку;

Ø вивчення характеристик ринку;

Ø аналiз продаж;

Ø вивчення тенденцiй дiловоi активностi;

Ø пошук потенцiйних споживачiв;

Ø прогнозування довгострокових тенденцiй розвитку ринку;

Ø вивчення дiяльностi конкурентiв;

Ø вивчення туристичних продуктiв;

Ø аналiз степенi задоволеностi споживачiв послугами фiрми.

Маркетинговi дослiдження подiляють на 3 типи:

Ø попереднi тАУ збираiться попередня iнформацiя, на основi якоi формулюiться гiпотеза.

Гiпотеза тАУ це наукове припущення.

Ø описовi тАУ даiться констатацiя певних фактiв;

Ø аналiтичнi тАУ перевiрка гiпотез про причинно-наслiдковi звтАЩязки.

Винятково важливу роль виконують маркетинговi дослiдження при проведеннi ситуацiйного аналiзу. Ситуацiйний аналiз тАУ це процес виявлення ринкових можливостей туристичного пiдприiмства, заснований на результатах маркетингових дослiджень. Ситуацiйний аналiз дозволяi оцiнити стан речей на фiрмi на даний момент, позбавитись вiд iлюзiй та намiтити новi перспективи розвитку пiдприiмства.

Таким чином, маркетинговi дослiдження тАУ це функцiя, яка через iнформацiю повтАЩязуi туристичне пiдприiмство з ринками, споживачами, конкурентами та iншими елементами його середовища.

2. Етапи маркетингових дослiджень

Система маркетингових дослiджень складаiться з послiдовних та взаiмозалежних етапiв, якi зображенi на рисунку 5.1.

Рис. 5.1. Етапи маркетингових дослiджень в туризмi

Для успiшного проведення маркетингового дослiдження необхiдно, перш за все, виявити проблеми, якi стоять перед фiрмою i сформулювати цiлi дослiдження.

Пiдходи до виявлення проблем:

Ø аналiз результатiв господарськоi дiяльностi фiрми;

Ø експертне опитування керiвникiв та спецiалiстiв;

Ø спостереження за виконанням маркетингових функцiй.

Наступним етапом проведення маркетингового дослiдження i вибiр джерел iнформацii. Джерела iнформацii можуть пропонувати вториннi або первиннi данi. Вториннi данi тАУ це iнформацiя, що уже десь iснуi, будучи зiбрана ранiше для iнших цiлей. Первиннi данi тАУ це iнформацiя, що зiбрана вперше з якоюсь конкретною метою.

У залежностi вiд напрямку i характеру дослiджень iнформацiю можна отримати з рiзних джерел.

Маркетинговi дослiдження можуть розподiлятися на внутрiшньофiрмовi та вивчення зовнiшнього середовища. Джерелами iнформацii для внутрiшньофiрмових дослiджень i рiзнi звiтнi документи, якi характеризують дiяльнiсть фiрми, та iншi вiдомостi, поданi працiвниками фiрми.

Маркетингова iнформацiя при дослiдженнях зовнiшнього середовища звичайно береться з трьох основних джерел:

1. власнi джерела тАУ iнформацiя, отримана в ходi дослiджень зовнiшнього середовища, проведених фiрмою;

2. замовлена iнформацiя тАУ iнформацiя, яку надають замовникам спецiалiзованi фiрми;

3. незалежнi джерела тАУ звiти, огляди, добiрки, публiкованi рiзними науково-дослiдними, маркетинговими й iншими фiрмами та установами.

Третiм етапом i збiр iнформацii. Часто дослiдження починаються зi збору вторинних даних, оскiльки вони i дешевшими та доступнiшими. Однак, вториннi данi можуть бути застарiлими, неповними, неточними чи неправдивими.

РЖснуi декiлька способiв збору первинних даних. Вiдомий дослiдник проблем маркетингових дослiджень РД.П. Голубков розрiзняi якiснi та кiлькiснi методи маркетингових дослiджень. До якiсних вiн вiдносить спостереження, роботу у фокус-групах, iнтерв'ю, аналiз протоколiв, проекцiйнi i фiзiологiчнi вимiрювання, до кiлькiсних тАУ рiзного виду опитування.

Збiр первинних даних для туристичноi фiрми, зокрема спостереження, опитування та експерименти, можуть проводити агенти по збуту чи iншi працiвники фiрми. Фiрма може запропонувати таку роботу i тимчасовим працiвникам (старшокласникам, студентам), оскiльки вона не вимагаi особливоi квалiфiкацii. РЖнодi фiрми запрошують фахiвцiв, однак таке залучення повинне бути економiчно обТСрунтованим, щоб витрати на фахiвцiв окупилися.

Наступним етапом маркетингового дослiдження i аналiз зiбраних даних. Цi данi зводяться у таблицi й обробляються за допомогою статистичних методик.

Спецiалiст, який займаiться аналiзом iнформацii, повинен докласти зусиль, щоб наданi ним результати маркетингового дослiдження були чiткими та з найменшим числом невизначеностей. На даному етапi представлення результатiв цифрова iнформацiя може зводитися для наочностi у дiаграми, графiки.

Важливо не лише провести маркетингове дослiдження. Велике значення мають iнтерпретацiя i використання його наслiдкiв. Отже, необхiдно зiставити завдання проведеного маркетингового дослiдження i його наслiдки, проаналiзувати, чи використовувалися результати, чи у повному обсязi. На даному етапi аналiзу використання дослiдження можна виявити як недолiки, так i позитивнi моменти у проведеннi дослiдження, що може бути корисним i надалi при органiзацii iнших маркетингових дослiджень.

3. Форми органiзацii маркетингових дослiджень

Маркетинговi дослiдження можна органiзовувати власними силами i можна залучати для цього спецiалiзованi фiрми.

На практицi вибiр форми маркетингового дослiдження обумовлюiться такими факторами:

Ø досвiдом роботи фiрми на ринку туристичних послуг;

Ø наявнiстю персоналу вiддiлу маркетингу, який спецiалiзуiться на дослiдженнях;

Ø професiйним рiвнем працiвникiв;

Ø становищем фiрми на ринку;

Ø стратегiiю та тактикою ринковоi дiяльностi.

Окрiм того, до уваги приймаiться економiчна доцiльнiсть та необхiднiсть збереження комерцiйноi таiмницi.

Стороннiм органiзацiям часто доручають масовi опитування споживачiв. Не обiйтись без допомоги стороннiх фiрм, якщо опитування треба проводити у рiзних мiстах. Майже усi поважнi туристичнi фiрми спiвпрацюють з органiзацiями по вивченню ринку чи консалтинговими фiрмами. Це робиться з наступних причин:

Ø по-перше, фiрми, якi займаються вивченнями ринкiв, мають висококвалiфiкований персонал;

Ø по-друге, у них i досвiд проведення маркетингових дослiджень;

Ø по-третi, споживачiв вважають такi органiзацii за нейтральну сторону i бiльш чесно вiдповiдають на запитання.

Запрошуючи до спiвпрацi сторонню органiзацiю, керiвництво та спецiалiсти туристичноi фiрми мають якнайточнiше сформулювати проблему та завдання дослiдження. Для цього вони проводять брифiнг.

Брифiнг тАУ це iнструктаж або нарада, в рамках якоi формулюються цiлi та завдання маркетингового дослiдження. Викладення такоi iнформацii у письмовому виглядi носить назву бриф.

Основнi елементи брифу:

Ø опис зовнiшнього маркетингового середовища фiрми;

Ø формулювання проблеми, цiлей i завдань дослiдження;

Ø iнформацiя про обмеження (термiн дослiдження, затрати тi iн.)

На основi брифу дослiдницькi органiзацii готують контракт iз туристичною фiрмою. Професiйнi дослiдники часто говорять: тАЬХороший бриф на входi тАУ хорошi результати на виходiтАЭ.

4. Маркетингова iнформацiя та ii види

Достовiрна маркетингова iнформацiя дозволяi туристичнiй фiрмi:

Ø отримувати конкурентнi переваги;

Ø знижувати фiнансовi ризики;

Ø визначати ставлення споживачiв до фiрми та ii турпродукту;

Ø аналiзувати зовнiшнi та внутрiшнi середовище;

Ø координувати реалiзацiю маркетинговоi стратегii;

Ø робити оцiнку ринковоi дiяльностi;

Ø пiдвищувати довiртАЩя до фiрми та ii послуг;

Ø пiдтверджувати iнтуiтивнi можливостi менеджменту;

Ø пiдвищувати ефективнiсть дiяльностi.

Маркетингову iнформацiю класифiкують по таких критерiях:

1. перiод часу:

Ø iсторична;

Ø поточна;

Ø прогнозна.

2. по вiдношенню до етапiв прийняття маркетингових рiшень:

Ø констатуюча тАУ це данi по обтАЩiкти управлiння;

Ø пояснююча тАУ даi уявлення про фактори чи причини тих або iнших явищ в маркетингу;

Ø планова тАУ застосовуiться в ходi формулювання цiлей маркетинговоi дiяльностi, стратегiй та програм маркетингу;

Ø контрольна тАУ використовуiться для перевiрки результатiв дiяльностi маркетингових пiдроздiлiв.

3. за можливiстю оцiнки:

Ø кiлькiсна;

Ø якiсна.

4. по перiодичностi виникнення:

Ø постiйна;

Ø змiнна;

Ø епiзодична.

5. по характеру:

Ø демоскопiчна тАУ це вiдомостi про споживачiв (туристiв);

Ø екоскопiчна тАУ це данi про економiчну ситуацiю, ринки, рiвень цiн тощо.

6. по джерелах:

Ø первинна;

Ø вторинна.

Сукупнiсть усiii iнформацii, яка необхiдна для здiйснення маркетингових заходiв, називаiться системою маркетинговоi iнформацii.

5. Методи збору маркетинговоi iнформацii

Основними методами збору маркетинговоi iнформацii i:

Ø опитування;

Ø спостереження;

Ø експеримент;

Ø iмiтацiйне моделювання

Опитування i найпоширенiшим методом i використовуiться у 90% випадкiв. Опитування засноване на усному або письмовому зверненнi до споживачiв чи працiвникiв фiрми з питаннями, змiст яких становить проблему маркетингового дослiдження.

Опитування класифiкують по таких критерiях:

1. по носiях iнформацii:

Ø масовi;

Ø спецiалiзованi (експертнi).

2. по частотi опитування:

Ø точковi (одноразовi);

Ø повторювальнi.

3. по ступеню охоплення:

Ø суцiльнi;

Ø вибiрковi.

4. по формi:

Ø анкетування (у присутностi анкетера або поштою);

Ø iнтервтАЩю (пряме i по телефону).

Анкета тАУ це обтАЩiднана iдиним дослiдницьким замислом система питань, спрямованих на виявлення кiлькiсно-якiсних характеристик обтАЩiкта i предмета дослiдження.

Анкета передбачаi наявнiсть закритих та вiдкритих запитань. Закритi запитання пропонують вибiр одного або декiлькох з наведених варiантiв вiдповiдей. Вiдкритi запитання дозволяють респондентам самим формувати текст вiдповiдi.

Спостереження тАУ це метод збору первинноi iнформацii шляхом вивчення явищ, ситуацiй чи дiй групи осiб, явищ та ситуацiй, причому спостереження часто проводиться без вiдома останнiх.

У практицi маркетингу використовуються рiзнi види спостережень, якi класифiкують по таких ознаках:

1. по характеру оточуючоi обстановки:

Ø польовi тАУ у природнiй обстановцi;

Ø лабораторнi тАУ у штучно створенiй ситуацii.

2. за способом здiйснення:

Ø приховане тАУ за допомогою прихованих камер;

Ø вiдкрите тАУ з безпосередньою участю дослiдника.

3. по ступеню стандартизацii:

Ø стандартизоване тАУ дослiдних фiксуi лише заданi факти, явища, дii;

Ø вiльне тАУ дослiдних фiксуi усе можливе.

Експеримент тАУ це манiпулювання рiзними факторами з метою виявлення iх впливу на обтАЩiкти дослiдження.

Експерименти подiляють на двi групи:

Ø лабораторнi;

Ø польовi.

Польовi експерименти ще називають пробний маркетинг або тестування ринку.

Перспективним методом збору маркетинговоi iнформацii i iмiтацiйне моделювання. Воно полягаi у побудовi моделей (часто за допомогою комптАЩютерiв), якi характеризують дiяльнiсть туристичноi фiрми на ринку.

Як джерело отримання маркетинговоi iнформацii можуть також використовуватись експертнi оцiнки та фокус-групи.

Метод експертних оцiнок використовуiться у випадку неможливостi збору iнформацii чи недостатнiм ii обсягом. Вiн полягаi в опитуваннi квалiфiкованих спецiалiстiв (експертiв), менеджерiв i працiвникiв туристичних фiрм. Основнi вимоги, якi предтАЩявляються до експертiв тАУ це компетентнiсть та обтАЩiктивнiсть.

Експертнi оцiнки можуть здiйснюватись одним iз способiв:

Ø вiдкрите обговорення поставлених запитань з наступним вiдкритим або закритим голосуванням;

Ø закрите обговорення з наступним заповненням експертних анкет;

Ø обговорення без голосування.

Метод фокус-групи дозволяi отримувати маркетингову iнформацiю, отриману вiд невеликоi групи осiб (8-12 чол.), якi i споживачами туристичних продуктiв.

Даний метод може використовуватись для:

Ø генерацii iдей;

Ø вивчення словникового запасу споживачiв;

Ø ознайомлення з побажаннями споживачiв;

Ø вивчення реакцii споживачiв на маркетинговi заходи, зокрема рекламу.

6. Система аналiзу маркетинговоi iнформацii.

Система аналiзу маркетинговоi iнформацii дозволяi на основi обробки наявних даних виробляти шляхи вирiшення проблеми та прогнозувати шляхи розвитку пiдприiмства, поведiнку споживачiв, конкурентiв та iн.

Методи аналiзу маркетинговоi iнформацii пiдроздiляються на 2 групи: кiлькiснi (заснованi на обробцi статистичних даних) та якiснi (заснованi на словесному формулюваннi).

До кiлькiсних методiв вiдносяться:

Ø екстраполяцiя тренда;

Ø регресивний аналiз;

Ø дисперсiйний аналiз;

Ø варiацiйний аналiз;

Ø дискримiнантний аналiз;

Ø факторний аналiз;

Ø кластерний аналiз;

Ø багатовимiрне шкалювання.

Екстраполяцiя тренда тАУ це проекцiя статистичних даних у майбутнi на основi iснуючоi тенденцii.

Регресiйний аналiз тАУ це метод визначення сили звтАЩязку мiж незалежними та залежною змiнною. Якщо при аналiзi використовуiться одна незалежна змiнна, то мова йде про просту регресiю. Виявлення впливу декiлькох змiнних тАУ це складна регресiя. Класичним прикладом i аналiз впливу змiни цiн на змiну реалiзацii послуг туристичною фiрмою.

Дисперсiйний аналiз використовуiться для пiдтвердження чи заперечення впливу фактора на якiсь економiчнi параметри.

Варiацiйний аналiз використовуiться для перевiрки того, наскiльки суттiво впливаi змiна фактора на незалежнi змiннi.

Дискримiнантний аналiз полягаi в аналiзi вiдмiнностей мiж групаи даних, обтАЩiктiв.

Факторний аналiз використовуiться для видiлення найсуттiвiших факторiв, якi впливають на дослiджуваний обтАЩiкт.

Кластерний аналiз тАУ це обтАЩiднання даних у групи так, щоб вiдмiнностi мiж обтАЩiктами кожноi групи були мiнiмальними, а мiж самими групами тАУ суттiвими. Головною сферою застосування цього методу i сегментацiя.

Багатовимiрне шкалювання передбачаi отримання iнформацii про рiзноманiтнi залежностi мiж обтАЩiктами дослiдження.

До якiсних (iнтуiтивно-творчих) методiв належать:

Ø метод мозковоi атаки;

Ø метод Дельфи;

Ø метод Бренстормiнг;

Ø метод Гордона;

Ø метод груповоi дискусii;

Ø синектика.

Метод мозковоi атаки полягаi в неконтрольованiй генерацii iдей учасниками групового обговорення. При органiзацii такого обговорення слiд дотримуватись наступних вимог:

Ø кiлькiсть учасникiв обговорення тАУ вiд 7 до 12 осiб;

Ø оптимальна тривалiсть обговорення тАУ вiд 15 до 30 хвилин;

Ø вiдсутнiсть авторських прав на iдеi, можна розвивати iдеi iншого;

Ø заборонена критика та насмiшка.

Метод Дельфи тАУ це форма роботи з експертами, при якому результати iх анонiмного опитування обговорюються групою. Такi опитування та обговорення проводяться у декiлька турiв.

Метод Бренстормiнг полягаi в наступному:

Ø 2 менеджери набирають команду по 15 осiб;

Ø генеральний менеджер представляi наявну iнформацiю;

Ø перша команда висловлюi своi зауваження та прогнози;

Ø друга команда висловлюi сумнiви та заперечення щодо припущень першоi команди.

Метод Гордона подiбний до методу мозковоi атаки. Рiзниця полягаi в тому, що група не отримуi нiяких конкретних даних, лише обговорюi проблему. Потiм результати обговорення пристосовуються менеджером до конкретноi ситуацii.

Метод груповоi дискусii тАУ це ще один рiзновид мозковоi атаки. Передбачаi участь людей, не компетентних у проблемi. У результатi обговорення можна отримати нову, цiкаву iнформацiю, нестандартнi iдеi. Вважаiться нормальним, якщо спецiалiсти вiдхиляють 90% iдей.

Синектика полягаi у проведеннi аналогiй маркетинговоi проблеми з iншими сферами суспiльного життя. Аналiзуються шляхи вирiшення аналогiчних проблем у цих iнших сферах, а потiм вони пристосовуються до конкретноi ситуацii.

Таке рiзноманiття методiв ще раз пiдтверджуi, що маркетинг тАУ це не лише наука i практика, але й мистецтво.

7. Дослiдження маркетингового середовища туристичних пiдприiмств

Для того, щоб виробити ефективну маркетингову стратегiю, керiвництво фiрми повинно мати iнформацiю про стан внутрiшнього та зовнiшнього середовища маркетингу.

Внутрiшнi середовище аналiзуiться по таких напрямках:

Ø кадри (потенцiал, квалiфiкацiя, результати працi, взаiмовiдносини мiж працiвниками турфiрми);

Ø органiзацiя управлiння (комунiкацiйнi процеси, органiзацiйнi структури, розподiл повноважень та обовтАЩязкiв, iiрархiя управлiння);

Ø фiнанси (лiквiднiсть активiв, прибутковiсть, iнвестицiйнi можливостi);

Ø маркетинг (продуктова стратегiя, цiнова стратегiя, збутова стратегiя, комунiкативна стратегiя).

Головною метою дослiдження внутрiшнього середовища маркетингу i виявлення сильних та слабких сторiн в маркетинговiй дiяльностi.

Зовнiшнi середовище маркетингу складаiться iз двох пiдсистем:

Ø макрооточення;

Ø безпосереднi оточення.

Макрооточення (макросередовище) створюi загальнi умови для дiяльностi туристичноi фiрми. Макросередовище не визначаi безпосередньо дiяльнiсть фiрми, ним майже неможливо управляти.

До макросередовища належать:

Ø демографiчний стан;

Ø економiчнi фактори;

Ø природнi фактори;

Ø науково-технiчний прогрес;

Ø полiтико-правовi фактори;

Ø соцiально-культурнi фактори.

Так, наприклад, туристичнi ринки мають такi демографiчнi особливостi. Найбiльшу схильнiсть до рiзних форм туризму виявляють особи у вiцi 18-30 рокiв. Але найбiльшi витрати на туризм несуть особи 30-50 рокiв. Мобiльнiшими i неодруженi люди. Бiльший iнтерес до туризму виявляють жiнки, а не мужчини.

Безпосереднi оточення тАУ це тi елементи зовнiшнього середовища, з якими туристична фiрма перебуваi у безпосереднiй взаiмодii. Сюди належать:

Ø споживачi (туристи);

Ø контактнi аудиторii;

Ø конкуренти;

Ø партнери.

Контактними аудиторiями для туристичноi фiрми i:

Ø фiнансовi кола (банки, фонди, страховi компанii);

Ø ЗМРЖ (газети, журнали, радiо, телебачення, РЖнтернет);

Ø громадськi органiзацii (союзи споживачiв, органiзацii захисту природи та памтАЩяток культури, жителi курортноi зони).

Майже жодна туристична фiрма не спроможна самостiйно органiзувати тур i забезпечити клiiнтiв усiм необхiдним. Недостачi в обслуговуваннi забезпечують партнери, а саме:

Ø мiсця проживання;

Ø транспорт;

Ø екскурсiйне обслуговування;

Ø харчування та iнше.

Таким чином, туристична фiрма дii на ринку не вiдусоблено, а в оточеннi i пiд впливом рiзних сил.

8. Маркетинговi дослiдження ринку туристичних послуг

Метою маркетингових дослiджень туристичного ринку i визначення умов, при яких найповнiше задовольняiться попит населення у туристичних послугах i створюються передумови для збуту таких послуг. У вiдповiдностi до цього першочерговим завданням i вивчення спiввiдношення попиту i пропозицii на туристичному ринку, тобто контАЩюнктури ринку.

КонтАЩюнктура тАУ це економiчна ситуацiя на ринку у визначений момент часу як результат взаiмодii факторiв та умов, котрi визначають спiввiдношення попиту i пропозицii на туристичнi послуги, а також рiвень i динамiку цiн на них.

В цiлому контАЩюнктуру туристичного ринку характеризують:

Ø спiввiдношення попиту i пропозицii туристичних послуг;

Ø рiвень цiн;

Ø конкуренцiя та бартАЩiри для входу на ринок;

Ø ступiнь державного регулювання галузi;

Ø умови для реалiзацii туристичних послуг;

Ø наявнiсть сезонних коливань попиту.

Дослiдження контАЩюнктури туристичного ринку проходить у декiлька етапiв:

Ø пiдготовчий тАУ визначаiться ринок як обтАЩiкт дослiдження;

Ø поточнi спостереження за контАЩюнктурою ринку;

Ø аналiз контАЩюнктурноi iнформацii;

Ø розробка прогнозiв.

РЖншим напрямом дослiдження туристичного ринку i оцiнка його iмностi.

РДмнiсть ринку тАУ це потенцiйно можливий обсяг реалiзацii на ньому туристичних послуг за певний промiжок часу (1 рiк).

РДмнiсть ринку розраховуiться в натуральному виразi (кiлькiсть туристiв, яких може обслужити ринок) та у грошовому виразi (сумарна вартiсть послуг, якi можна реалiзувати на ринку).

Знаючи iмнiсть ринку та тенденцii ii змiни фiрма може оцiнювати перспективнiсть того чи iншого ринку для себе. Немаi змiсту працювати на ринку з невеликою iмнiстю, на якому до того ж уже працюi багато турфiрм.

9. Маркетинговi дослiдження конкурентiв

Конкуренцiя тАУ це суперництво мiж окремими юридичними чи фiзичними особами (конкурентами), зацiкавленими в досягненнi одноi i тоi самоi цiлi. З точки зору пiдприiмства конкуренцiiю i максимiзацiя прибуткiв за рахунок завоювання переваг споживачiв.

Видiляють двi групи конкурентiв:

Ø прямi тАУ це фiрми, якi конкурували та конкурують з даною фiрмою;

Ø потенцiйнi тАУ цi фiрми, якi розширюють сферу своii дiяльностi i можуть стати прямими конкурентами та новi фiрми, якi виходять на ринок.

Система маркетингових дослiджень конкурентiв даi туристичнiй фiрмi можливiсть:

Ø оцiнити перспективи ринкового успiху, знаючи про дiяльнiсть конкурентiв;

Дискримiнантний аналiз полягаi в аналiзi вiдмiнностей мiж групаи даних, обтАЩiктiв.

До якiсних (iнтуiтивно-творчих) методiв належать:

Ø метод мозковоi атаки;

Ø метод Дельфи;

Ø метод Бренстормiнг;

Ø метод Гордона;

Ø метод груповоi дискусii;

Ø синектика.

Ø кiлькiсть учасникiв обговорення тАУ вiд 7 до 12 осiб;

Ø оптимальна тривалiсть обговорення тАУ вiд 15 до 30 хвилин;

Ø вiдсутнiсть авторських прав на iдеi, можна розвивати iдеi iншого;

Ø заборонена критика та насмiшка.

Метод Бренстормiнг полягаi в наступному:

Ø 2 менеджери набирають команду по 15 осiб;

Ø генеральний менеджер представляi наявну iнформацiю;

Ø перша команда висловлюi своi зауваження та прогнози;

Ø друга команда висловлюi сумнiви та заперечення щодо припущень першоi команди.

Таке рiзноманiття методiв ще раз пiдтверджуi, що маркетинг тАУ це не лише наука i практика, але й мистецтво.

Нацiональний Унiверситет Украiни iменi Тараса Шевченка

Фактори формування системи маркетингу персоналу на пiдприiмствах

Практика довела, що успiшнiсть пiдприiмства багато в чому визначаiться його правильною та вчасною реакцiiю на ринковий розвиток. Традицiйно орiiнтований на товари та послуги, в 1970-х рр. маркетинг поступово стаi предметом уваги спецiалiстiв з працi. Використання маркетингового пiдходу отримало розвиток на iншому ринку тАУ ринку працi або персоналу. Початкове обережне ставлення до маркетингу персоналу було замовлене трьома причинами:

1. Ринок працi тАУ це ринок, структури та механiзми якого в значнiй мiрi вiдрегульованi. Через чiтких правил ринку i досить мало можливостей для власного активного новаторства.

2. Практично до середини 1980-х рр. пропозицiя робочих мiсць вiдповiдало, а частково i перевищувала попит на них.

3. Пiдприiмцi та працiвники у питаннях роботи iз персоналом на пiдприiмствах часто виступають проти впровадження iдеi маркетингу персоналу, невiрно розумiючи сутнiсть маркетингу персоналу.

Зазначенi причини не спонукали до появи маркетингових пiдходiв та процедур на пiдприiмствi. Для вiтчизняних пiдприiмств i досить зазначенi причини вiдiграють основну роль у вiдмовi вiд необхiдностi дослiдження ринку працi та використання результатiв в формуваннi полiтики управлiння персоналом.

З кiнця 1980-х рр. виокремились тенденцii, що вимагали оновлення маркетинговоi концепцii iз врахуванням таких змiнних як ВлперсоналВ» та Влринок персоналуВ». Така вимога до формування персонал-маркетингових пiдходiв зумовлена сукупним сполученням факторiв, обумовлених зовнiшнiм середовищем пiдприiмства, сформованих внутрiшньо в пiдприiмствi та iнiцiйованих працiвником або кандидатом на вакансiю.

Первинними, сприятливими формуванню персонал-маркетинговоi концепцii, стали також такi фактори, як переоцiнка цiнностей кандидатiв на посади та уже найнятих працiвникiв, недостатня кiлькiсть спецiалiстiв та керiвникiв, особливостi демографiчного розвитку, одностороннi рiшення з приводу освiти та вибору професii, новий профiль сучасних робочих мiсць, тощо. Переоцiнка цiнностей тАУ це змiна позицiй найбiльш значних мотиваторiв при виборi професii та мiсця роботи в життiвих планах працездатного населення та, перш за все, молодi. Так, результати проведених в серединi 1980-х рр. опитувань в деяких iвропейських краiнах, зокрема в Нiмеччинi, продемонстрували бажання працездатного населення отримувати бiльшу кiлькiсть вiльного часу та можливiсть для самореалiзацii на пiдприiмствi в обмiн на вищий рiвень доходу. Зараз можна стверджувати, що Влсформувався новий тип кандидата на вакансiю, що розумii свою значимiсть, критично налаштований щодо пiдприiмства-роботодавця, не обмежуiться задоволення потреб матерiального рiвняВ» [1]. Все частiше в теорii та практицi управлiння персоналом застосовуiться такий вираз як Влтренд змiнених цiнностейВ». Регулярно фiксований спецiалiстами iз персоналу, вiн даi уявлення про еволюцiю головних потреб по шукачiв вакансiй та власного персоналу органiзацii. Основними у перiод останнiх десятилiть стали наступнi цiнностi: прагнення до саморозвитку та задоволення життям; емансипацiя жiнок; зниження готовностi до пiдлеглостi; зниження значення роботи як обовтАЩязку; зростаюча оцiнка вiльного часу; висока оцiнка збереження природи; збереження фiзичного здоровтАЩя.

Одностороннiй пiдхiд до вибору професii та мiсця роботи тАУ це продукт еволюцiйного розвитку суспiльства. Виявленi тенденцii в професiйному визначеннi працездатного населення i перш за все молодi, продемонстрували, що орiiнтацii на професii формуються в значнiй мiрi пiд впливом нереалiстичних передбачень та соцiальних штампiв, а не реальноi ситуацii та можливостей. Таким чином, виникаi ситуацiя, коли кiлькiсть претендентiв, якi прагнуть вивчати робочi спецiальностi, складаi лише 40-60 % вiд наявних в учбових закладах мiсць, натомiсть в так званiй офiснiй сферi (службовцi, працiвники банкiв, тощо) попит перевищуi пропозицiю, незважаючи на те, що через велику кiлькiсть спецiалiстiв конкуренцiя в цiй сферi загальмовуi картАЩiрний розвиток. Корекцiя одностороннього пiдходу до вибору професiйного шляху, i важливою та необхiдною за своiю сутнiстю, в той самий час вона не повинна перетворюватись на грубу рекламну акцiю та пiдмiнюватись тезою про те, що молодь начебто прагне займатися ремiсництвом. Вiдомо, що пропозицiя сукупноi суспiльноi працi чiтко спiвпадаi iз змiною чисельностi населення, що обумовлюi вибiр стратегii забезпечення пiдприiмств персоналом. Чисельнiсть населення залежить вiд впливу двох кiлькiсних факторiв: природного та просторового (механiчного) руху. Перший фактор, згiдно оцiнок демографiв, досить високо прогнозований, оскiльки сальдо числа народжень та смертей i показником, що пiдлягаi еволюцiйному розвитку. Його революцiйнi змiни зумовленi лише надзвичайними обставинами, такими як вiйни, великi стихiйнi катастрофи, тощо. Глобалiзацiя ринкiв робочоi сили зумовила ще бiльшу, нiж ранiше, необхiднiсть отримання прогнозних оцiнок претендентiв на найом не лише в нацiональному просторi, але i в краiнах тАУ потенцiйних експортерах та iмпортерах робочоi сили. Демографiчнi показники свiдчать про те, що ситуацiя з природнiм та механiчним рухом населення призводить до додаткових труднощiв на ринку працi та жорсткоi конкуренцii за придбання кращоi робочоi сили. Вищi шанси на конкурентну перемогу у тих пiдприiмств, котрi своiчасно розвивають iнновацiйнi стратегii забезпечення своiх структур персоналом та реалiзують привабливi форми роботи iз персоналом. Недостатня кiлькiсть спецiалiстiв та керiвникiв зумовлена як демографiчними змiнами, так i пiдвищеними вимогами претендентiв до потенцiйного мiсця роботи. Найбiльшi проблеми iз наявнiстю висококвалiфiкованоi робочоi сили зустрiчаються в технiчно важких виробничих одиницях.

Новий профiль робочого мiсця. Зростаюча конкурентна боротьба роботодавцiв вимагаi формування на пiдприiмствах нових робочих мiсць або модернiзацii уже iснуючих iз одночасною змiною вимог до персоналу, його готовностi не лише до багатофункцiональних дiй в рамках своii професii, але й до iнтелектуальних та психiчних перевантажень. Чим бiльш ретельно розробленi вимоги та сформульованi обовтАЩязки до персоналу, тим вище ймовiрнiсть знайти прийнятного спiвробiтника, а також пiдвищити квалiфiкацiю вже зайнятого персоналу для створення та забезпечення пiдприiмства потенцiалом для виконання нових органiзацiйних задач.

Протягом останнiх рокiв актуальнi первиннi фактори необхiдностi реалiзацii в органiзацii маркетингу доповнились новими. З позицiй зовнiшнього впливу - це полiтика держави, профсоюзiв та союзiв роботодавцiв, нацiлена на гуманiзацiю працi та розширення прав працiвникiв, динамiчний ринок працi; економiчний та технiчний розвиток, що супроводжуiться технiчними змiнами, збiльшенням (зменшенням) платоспроможного попиту на працю; соцiокультурнi фактори, засоби масовоi iнформацii. До сформованих в самому пiдприiмствi, так званих внутрiшнiх факторiв, можна вiднести стратегiчну органiзацiйну мету, орiiнтовану на клiiнта, специфiку пiдприiмства, його розмiр, нацiональний або мiжнародний формат функцiонування, iмiдж, характер оптимiзацii цiлi мiж органiзацiiю та працiвником.

Таким чином, можна зробити висновок, що людина як частина персоналу, робоча сила або спiвробiтник i бiльш широким обтАЩiктом маркетингу персоналу, нiж споживач, що потрапив в поле зору маркетингу товарiв та послуг.

1.1. Суть i змiст маркетингу в туризмi.

Туризм по своiх основних характеристиках не маi яких-небудь принципових вiдмiнностей вiд iнших форм господарськоi дiяльностi. Тому вс

Вместе с этим смотрят:

Advertising in the trade market

Globalization Strategy of Nokia

PR в банковской системе

PR и маркетинг: грани взаимодействия

PR как технология эффективного управления фирмой