Товарознавча експертиза шоколаду, що пiдлягаi митному оформленню з метою випуску у вiльний обiг

Вступ

Роздiл IПроблеми насичення ринку Украiни якiсними шоколадними виробами в Украiнi

1.1. Сучасний стан ринку шоколаду в Украiнi

1.2. ДМСУ як структура державного контролю щодо перемiщення через митний кордон товарiв та iнших предметiв

1.3. Законодавча база, яка регламентуi порядок i правила пропуску шоколаду

Роздiл IIТоварознавча експертиза шоколаду, який надходить в Украiну через митний кордон

2.1. Класифiкацiя товарознавча шоколаду та за УКТ ЗЕД, що оформлюiться на Пiвнiчнiй регiональнiй митницi

2.2. Товарознавча експертиза шоколаду

2.2.1. Характеристика обтАЩiкту та методiв дослiджень

2.2.2. Дослiдження органолептичних показникiв шоколаду

2.2.3 Дослiдження фiзико-хiмiчних показникiв шоколаду

Роздiл IIIМитне оформлення шоколаду при перетинi митного кордону Украiни

3.1. Митно-тарифне регулювання та визначення митноi вартостi шоколаду

3.2. Порядок пропуску шоколаду через митний кордон Украiни

3.2.1. Митний контроль та митне оформлення при перемiщеннi шоколаду через митний кордон Украiни

3.2.2. Порядок нарахування митних платежiв на шоколаднi вироби

Висновки i пропозицii

Список використаноi лiтератури

Додатки

ВСТУП

У багатьох книгах про шоколад говориться, що саме ацтеки вперше культивували какао-дерева i винайшли шоколадний напiй. РЖ хоча це не вiдповiдало iстинi, проте ацтеки зiграли велику роль у розширеннi використання какао в Новому Свiтлi. Ацтекська легенда говорить, що насiння какао потрапило до нас з Раю, i що з плоду какао-дерева виходять мудрiсть i сила. Какао-боби служили в iмперii ацтекiв як грошi. Один мiшок какао, що переносив торговець торговцю в якостi своiрiдноi тАЬумовноi одиницiтАЭ, умiщав близько 24.000 зерен какао. Ще стародавнi ацтеки готували з плодiв какао своiрiднийРЖ гострий напiй тАЮчокоатль", що в перекладi означаi тАЮгiрка вода". У жителiв Мексiки з давнiх часiв i до другоi половини XIX ст. какао боби служили грошовими знаками.

Говорять, Христофор Колумб привiз какао-боби королю Фердинанду зi своii четвертоi експедицii в Новий Свiт, але нi сам король, нi його придворнi так i не звернули на чудовий дарунок особливоi уваги через велику кiлькiсть iнших привезених скарбiв. Однак протягом наступних ста рокiв пiсля повернення Колумба шоколад з'явився i став популярний у РДвропi. Коштував вiн по 10-15 шилiнгiв за фунт i вважався напоiм для найвищого свiту. У шiстнадцятому сторiччi iспанський iсторик Овiiдо писав: "Тiльки багатий i шляхетний мiг дозволити собi пити шоколад, тому що вiн буквально пив грошi. Какао-боби використовували як валюту всi нацii, ..за 100 насiнин какао цiлком можна було купити гарного раба." Шоколад застосовуiться також i як лiкувальний засiб ведучими цiлителями того часу. Так, Христофор Людвiг Хоффман рекомендував шоколад як засiб проти багатьох хвороб, посилаючись на досвiд лiкування кардинала Рiшельi.

З розвитком промисловостi шоколад став бiльш доступний, у нього почали додавати молоко, спецii, рiзнi солодкi речовини, вино i навiть пиво. Якщо спочатку шоколад вважався винятково чоловiчим напоiм, надалi вiн став улюбленим дiтьми. У 1674 роцi з застосуванням шоколаду почали готувати рулети i тiстечка. Ця дата вважаiться датою появи "iстiвного" шоколаду, який можна було не тiльки пити, але iiсти. Ввезене в РЖспанiю какао потрапляi спочатку в монастирi i до двiру короля, де користуiться великою популярнiстю у придворних дам. З РЖспанii "ксоколатл" проникаi в РДвропу, швидко витiсняючи мексиканськi солодощi, виготовленi з очеретяного цукру i ванiлi. Уряд нiмецького iмператора Карла V, усвiдомлюючи комерцiйну важливiсть какао, вимагаi введення монополii на цей продукт. Однак, вже в XVII столiттi, загони контрабандистiв активно ввозять його в Нiдерланди. Першi лiцензii на створення шоколадного виробництва застосовують iталiйцi. В Англii "Chocolate Houses" у тi часи бiльш вiдвiдуванi, чим кавовi i чайнi салони. У XIX столiттi з'являються першi шоколаднi плитки, а Жан Неаус винаходить першу цукерку з начинкою..

На великий жаль, Украiна не надiлена природними ресурсами необхiдними для культивування дерев какао, тому потреби в сировинi для виробництва вищезгаданих продуктiв покриваються за рахунок iмпорту. Близько 70% промисловоi переробки какао здiйснюiться в краiнах, що какао-iмпортують в Украiну, в основному, з Захiдноi РДвропи i Пiвнiчноi Америки. РЖмпорт какао - бобiв за останнi 6 рокiв збiльшився майже втроi . У виробництвi шоколадноi продукцii (цукерки, печиво iз шоколадом, iзюм i горiхи в ньому ж i т.п.) центральне мiсце придiляiться такiй сировинi, як какао-боби. Саме з какао-бобiв одержують какао-олiю i какао-порошок тАУ основнi компоненти для виробництва шоколадних продуктiв i напою какао.

Основною сировиною для виробництва какао-продуктiв, шоколаду та шоколадних виробiв i какао боби. РЖ це тiльки перший етап на довгому шляху до банальноi плитки шоколаду. Шоколадна експансiя охопила планету. Сьогоднi йому всi народи i вiки покiрнi. Але, як i в далекi часи, перш, нiж шоколад попадаi до нас на стiл - у видi нiжного напою чи апетитноi плитки, - вiн проходить довгий шлях тАЬстановленнятАЭ: вiд какао-бобiв до власне продукту.

Какао боби - насiння плодiв тропiчного дерева какао Theobroma cacao L. З одного дерева знiмають вiд 50 до 120 плодiв, з яких одержують у середньому 1 кг ферментованих сухих какао бобiв. Боби покритi твердою оболонкою тАФ какао-веллою, у якiй мiститься зародок (паросток) i тверде ядро, що складаiться з двох сiм'ядоль i вкритi нiжною срiблистою плiвкою.

Цiна на какао-боби залежить вiд безлiчi рiзних факторiв, зокрема, вiд якiсних показникiв. РЖснуi близько 14 широких-вiдомих рiзновидiв какао-бобiв. Какао-боби розрiзняються за походженням: найбiльш якiсний продукт маi африканське походження (Берiг Слоновоi Кiстки, Гана i т.д.); далi за якiсними показниками iдуть американськi боби (Бразилiя, Венесуела й iн.); i найменш якiснi тАУ походженням з регiону Азii й Океанii (РЖндонезiя, Малайзiя i т.д.). Крiм того, цiна на боби залежить вiд сорту (1, 2, 3 тАУ у залежностi вiд розмiру, кольору, чистоти, цiлiсностi i т.д.). Крiм того, боби в Украiну завозяться сирi, ферментованi, смаженi, цiлi, дробленi й iн., що також впливаi на цiну. Бiльш того, цiна може iстотно коливатися в залежностi вiд умов постачання, а також вiд кiлькостi промiжних ланок мiж покупцем i виробником.

Проведення товарознавчоi експертизи допомагаi визначити вiдповiднiсть шоколаду вимогам НТД, запобiгаi проникненню неякiсних iмпортних та вiтчизняних виробiв на украiнський ринок[25].

Виходячи з результатiв, одержаних при проведеннi товарознавчоi експертизи, можна визначити краiну походження товарiв, правильнiсть визначення коду за УКТ ЗЕД, що маi вирiшальне значення для встановлення правильностi режиму державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.

Данi, одержанi пiд час проведення експертизи, впливають на формування митноi вартостi, адже виходячи з якостi шоколаду можна правильно встановити цiну товару, яка суттiво впливаi на платежi, якi сплачуються до держбюджету.

В наш час митний кордон Украiни перетинаi велика кiлькiсть шоколадних виробiв, надходження яких на украiнський ринок стимулюi розвиток конкурентоспроможностi вiтчизняних товарiв, сприяi iх вдосконаленню, вiдповiдностi сучасним потребам споживача.

В зв'язку з вище сказаним метою даноi роботи i вивчення ринку шоколаду на Украiнi, дослiдження асортименту шоколаду, що перетинають митний кордон Украiни. Дослiдити особливостi товарознавчоi експертизи i визначити методи дослiдження якостi шоколаду, порядок пропуску та митного оформлення шоколадних виробiв за матерiалами Пiвнiчноi регiональноi митницi.

РОЗДРЖЛ I

ПРОБЛЕМИ НАСИЧЕННЯ РИНКУ ЯКРЖСНИМИ ШОКОЛАДНИМИ ВИРОБАМИ В УКРАРЗНРЖ

1.1. СУЧАСНИЙ СТАН РИНКУ ШОКОЛАДУ В УКРАРЗНРЖ

Шоколад в Украiнi - настiльки популярний, що навiть може вiдноситись до розряду товарiв першоi необхiдностi. Фактично, попит в лiтнiй час проти зимового, за словами операторiв шоколадного ринку скорочуiться в середньому у 3 рази (на цукерки, за тими ж даними, попит влiтку зменшуiться в 5 разiв). Загалом, за рiвнем споживання на душу населення серед краiн СНД Украiна i одноособовим лiдером. А серед краiн колишнього Радянського Союзу i Схiдноi РДвропи наша краiна по споживанню плиткового продукту поступаiться лише бiльш благополучнiй Польщi.

Одним з позитивних наслiдкiв такоi всенародноi любовi до шоколаду i активний внесок закордонного та вiтчизняного капiталу в украiнську промисловiсть, яка з 1997 року розвиваiться ударними темпами. Валовий обсяг виробництва в Украiнi "кондитерки" протягом 1997-2002 рокiв зрiс не менше нiж у 2,5 рази. Позитивним можна назвати i активне витiснення шоколадного iмпорту з украiнського ринку, в якому сьогоднi частка закордонних марок складаi в сукупностi бiля 5%. Не бiльше, нiж 5%-у долю займають i росiйськi марки.

Дослiдники вiдзначають ряд змiн на ринку шоколаду, якi внесли розмаiтiсть в затишок останнiх двох рокiв. Тим не менш, основна частка ринку (бiльше 80%) як i ранiше розподiлена мiж трьома найбiльшими виробниками. Лiдер ринку "Крафт Фудз Украiна" пропонуi двi марки плиткового чорного та молочного шоколаду з начинкою i без неi: "Корона" i "Мiлка" в розфасовцi 100, 80, 40, та 15 грамiв, упакованих в папiр. В поточному роцi "Крафт Фудз Украiна" вивела на ринок два найменування пористого шоколаду в 100-грамовiй розфасовцi - чорний i молочний. Цiлком закономiрно, що з найбiльших кондитерiв саме "Крафт Фудз" досяг найбiльшого успiху на шоколадному ринку, оскiльки саме плитковий шоколад i основним продуктом компанii. Вiдповiдно, для розвитку "Корони" i "Милки" використовуються кращi маркетинговi сили та основнi рекламнi засоби[40].

Наступний лiдер - компанiя. з марками "Свiточ" -виготовляi 15 найменувань 100-грамових плиток, iз яких: одна (молочний шоколад) не мiстить кускових добавок i начинки; п'ять без начинки, але iз смаковими добавками; решта позицiй - з кремовою або йогуртовою начинкою. Ще бiльшим розмаiттям начинок (15 смакiв) в молочному або чорному шоколадi вiдрiзняiться марка "Зодиак" (100 i 50) компанii-лiдера "Укрпромiнвест Кондитер".

Крiм "Зодiаку" з начинкою "Укрпромiнвест" пропонуi старi добрi "радянськi бренди" з меленими добавками чи без них: "Гвардейский", "Оленка", "Спорт", "Театральний", "Чайка" ( всi - по 100 i 50 г). На особливому мiсцi пористий шоколад "Люкс" в 100- i 75-грамовiй розфасовцi.

З бiльш нiж трикратним вiдривом вiд "Укрпромiнвесту" четверте мiсце займаi вiтчизняний ВлКоронаВ» з великим розмаiттям (23 найменування) пористого та плоского шоколаду з добавками i без, який виробляiться пiд марками: "Бон й Боник" ( поки що iдиний в Украiнi дитячий шоколад, який виготовляiться у великих об'iмах ); "Бремена года"; "Дамское счастье", "Золотой запас", "Золотой орешек", "Каприз". Всi марки ВлКоронаВ» пропонуi в 100-грамовiй розфасовцi. Росiйський виробник "Русский Шоколад" з однойменною та iдиною торговою маркою замикаi п'ятiрку лiдерiв. Доречi, на украiнському ринку конкуренцiя мiж "Русским Шоколадом" i ВлКороноюВ» найбiльш жорстка. Обидвi компанii виготовляють 100-грамовi плитки пористого та плоского шоколаду i пропонують дуже схожий смаковий асортимент. "Русский Шоколад" через використання давальницькоi сировини (сухе молоко ) украiнського походження i пiльгових умов увезення з Росii, утримуi на украiнському ринку нижчу цiну, нiж украiнський ВлКоронаВ».

Решта - i украiнськi, i закордоннi виробники (кiлькiстю бiля десяти), чиi марки присутнi на украiнському ринку, займають бiля 14% ринку. (Данi дослiдницькоi компанii АС Штате). При цьому найбiльш активно ставку на шоколад на протязi останнього року робить пiдроздiл "Харкiвськоi бiсквiтноi фабрики", кондитерська фабрика "Харкiв'янка". Чернiвецька фабрика "Буковинка" з минулого року пропонуi декiлька найменувань плиткового шоколаду з фруктовою начинкою в полiмернiй упаковцi.

РЖмпортний шоколад в 2001 роцi займав на украiнському ринку трохи бiльше 11%, з яких найбiльшу частку (3,4%) займав "Русский Шоколад". Марки виробництва Германii загальними зусиллями контролювали трохи бiльше 4%, марки в росiйського виробництва -1,7%. "Старожил" украiнського ринку французька марка Рошен за рiзними даними контролюi бiля 0,1% - 0,2%.

Протягом минулого року збiльшилась кiлькiсть iноземних компанiй .

Новий "гравець" - германський виробник Кiндер Со.- пропонуi марку Кiндер Зроi: 100-грамова плитка (з начинкою i без) " нестандартноi" квадратноi форми в особливiй полiмернiй упаковцi, зручнiй для споживання

"на ходу"[39].

До числа найбiльш крупних та вiдомих пiдприiмств кондитерськоi промисловостi вiтчизняних виробникiв вiдносяться: фiрма " Свiточ" (м. Львiв), Киiвська, Вiнницька, Днiпропетровська, Донецька, Одеська, Житомирська, Полтавська, Херсонська, Миколаiвська кондитерськi фабрики, а також Харкiвська та Черкаська. Що стосуiться закордонних виробникiв, то серед них найбiльш помiтну роль грають "Кiндер Сюрприз", "Твiкс", "Баунтi".

Одне iз перспективних направлень розвитку кондитерськоi промисловостi - об'iднання окремих пiдприiмств для успiшного виживання в умовах ринкових вiдношень, а також максимального забезпечення вимог споживача. Таке партнерство вигiдне як окремим областям, так i державi в цiлому. Воно призводить до посилення iнвестицiйноi активностi пiдприiмств, i, як наслiдок, збiльшення надходжень до бюджету.

Сьогоднi на ринку активно працюють такi iнтегрованi структури, як АО "Укрпродспiлка" (об'iднуi 348 пiдприiмств, в тому числi 3 кондитерськi фабрики i 185 кондитерських цехiв), концерн "Укрпромiнест" (його пiдсистема "КО8НЕК" об'iднуi 4 кондитерськi фабрики - Вiнницьку, Киiвську та iн.) i концерн "А.В.К." (об'iднуi 5 кондитерських фабрик -Донецьку, Луганську i Мукачевську, "Март", "Пчела"). Самим крупним об'iднанням на ринку кондитерських виробiв i ЗАО "Укркондитер", до складу якого входять 28 спецiалiзованих пiдприiмств (в тому числi i два вище згаданих концернiв).

Зараз ДП тАЬУкрпромiнвест - кондитертАЭ розпоряджуiться 40 оптовими пiдприiмствами, якi активно розповсюджують нашу продукцiю. Концерн тАЬУкрпромiнвест - кондитертАЭ виробляi бiльше 200 найменувань кондитерськоi продукцii - цукерки, шоколад, торти, крекери, вафлi та плодово-ягiдне желе, виготовлених з натуральних продуктiв самоi високоi якостi.

Ядро промислового спектру ДП тАЬУкрпромiнвест - кондитертАЭ представлено на украiнському та iвропейському ринку торговою маркою тАЬROCHENтАЭ.

Торт "Киiвський", шоколад "Чайка", "Театральний", цукерки "Киiв вечiрнiй", "Бiлочка", "Червоний мак", " Кара-Кум", "Гулiвер" i т.д. мають великий попит i користуються популярнiстю. Розробляються новi вироби. Наприклад, останнi розробки - "Кузя" (цукерки з заповненням) i цукерки "Вiнницкi галаретки" (плодове желе у шоколадi) - цi вироби дуже подобаються замовникам.

Починаючи з 1998 року кондитерськi вироби украiнського концерну тАЬУкрпромiнвест - кондитертАЭ розповсюджуються i швидко набирають популярнiсть за кордоном. Торговельнi партнери працюють у краiнах СНД (Росiя, Молдова, Казахстан), США, Канадi, Нiмеччинi, РЖзраiлi i т.д.

Киiвська кондитерська фабрика iм. Карла Маркса - одне з найстарiших пiдприiмств у Киiвi. Фабрика була та залишаiться однiiю з самих великих та найвидатнiших кондитерських пiдприiмств у СНД.

В iмпортi шоколаду Украiна займаi дуже незначне мiсце тАУ ледве менше 1% свiтового обсягу iмпорту, що за останнi кiлька рокiв знаходиться на стабiльному рiвнi 2,2 млн. тонн. Ведучими ж краiнами тАУ iмпортерами шоколаду i США тАУ близько 18% i краiни Захiдноi РДвропи: Нiдерланди (18%), Нiмеччина (14%), Великобританiя (9%), Францiя (5%). Так, хоча споживання какао на душу населення в Украiнi з 1991/92 р. зросло майже на 125% i складаi близько 0,5 кг тАУ цей показник залишаiться далеко за аналогiчними рiвнями в традицiйних краiнах-споживачах: Бельгiя тАУ близько 6 кг на душу населення; РЖсландiя i Данiя тАУ близько 5 кг; Нiмеччина, Швейцарiя тАУ близько 4 кг, Великобританiя, Францiя, Австрiя тАУ близько 3 кг.

У 2001 роцi украiнськi iмпортери шоколаду були представленi 12 пiдприiмствами: ОАО тАЬКрафт Якобз Сушард УкраiнатАЭ, ЗАТ тАЬСвiточтАЭ, ДП тАЬУкрпромiнвест-КондитертАЭ, АТЗТ тАЬХаркiвська Бiсквiтна ФабрикатАЭ. Великими закордонними контрагентами торiк виступали такi фiрми як: тАЬAgroprodimpex Corp.тАЭ (США), тАЬTaloka Ag.тАЭ (Швейцарiя), тАЬADM PolskaтАЭ (Польща), тАЬContinaf B.V.тАЭ (Нiдерланди). РЖмпорт здiйснювався на базисних умовах постачання: FCA тАУ 53%; DDU тАУ 31%; CIP тАУ 15%; DAF i EXW[34].

Пiдприiмство ДП тАЬУкрпромiнвест-КондитертАЭ виробник кондитерськоi продукцii.

Укрпромiнвест- кондитерВ», складаiться з кондитерських фабрик: Киiвська iм. К.Маркса, Марiупольська, Вiнницька та Кременчуцька - ведучiй нацiональний виробник кондитерськоi продукцii, та головний акцiонер. Сьогоднi, концерн тАЬУкрпромiнвест - кондитертАЭ виробляi кожну четверту тону украiнських солодких виробiв.

Висока якiсть продукцii, ii популярнiсть та високотехнологiчне керiвництво створюi основу для розвитку вiтчизняних промислових дiй та стiйкого положення на сучасному ринку. Динамiчний контроль продажу мiстить великомасштабний маркетинг разом з гнучкою стратегiею скидок.

Сьогоднi асортимент кондитерськоi фабрики нараховуi 200 найменувань кондитерських виробiв тАУ це рiзнi види шоколаду, цукерки, карамелi, тiстечка, крекери, плодово-ягiднi желе. Фабричний фiрмовий знак зформувався в значнiй мiрi на видатнiй славi цукерок "Киiв вечiрнiй", шоколаду "Чайка", "Театральний", "Оленка", торта "Киiвский" i багатьох видах iншоi славнозвiсноi продукцii. Одна з останнiх новинок - шоколад "Зодiак" з плодовим i кремовим (молочним) наповненням.

Налагоджено випуск кондитерських виробiв з радiопротекторiв - речовин, якi допомогають захищати людський органiзм вiд радiацii. Назвемо декiлька: цукерки "Заря Востока", "Киiвськи лiхтарики", вафлi "Каротиновi", "Медуниця", "Зоряний свiт" та багато iншого. Фабрика отримала багато мiжнародних нагород i дипломiв за названу продукцiю.

Це тАУ великiй успiх, хоча знадобився лише рiк, щоб завоювати популярнiсть серед споживачiв та замовникiв.

За оцiнкою спецiалiстiв вiтчизнянi виробники конкурують з iноземними тiльки по елiтним групам шоколадних виробiв, а також в сегментi продукцii в точнiй розфасовцi.

Розмiщення пiдприiмств i концернiв виробництва по областям Украiни - досить рiвномiрне i вiдповiдаi густотi населення. Найбiльш висока - в Киiвi, в пiвденному та схiдному регiонах (Днiпропетровська, Одеська, Харкiвська, Запорiжська, Донецька областi). В захiдному регiонi основний виробник солодощiв - кондитерськi фабрики Львова i Мукачева.

Пiдводячи пiдсумок, слiд зазначити широкi перспективи для розвитку вiтчизняноi кондитерськоi галузi, i зокрема, для виробництва шоколаду i шоколадних продуктiв, оскiльки iснуючий на даний момент у краiнi рiвень споживання на душу населення маi великий потенцiал для зросту (з полiпшенням добробуту населення). Зрiст обсягiв iмпорту сировини какао-бобiв, какао-продуктiв та експорту шоколаду i шоколадних продуктiв указуi також на широкi можливостi сучасного виробництва i збуту украiнського продукту за кордон. Крiм того, iноземнi iнвестицii сприяють розвитку пiдприiмств, хоча i ставлять iх у залежнiсть вiд полiтики i стратегiй i iноземних партнерiв[35].

1.2. ДМСУ ЯК СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЩОДО ПЕРЕМРЖЩЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ТОВАРРЖВ ТА РЖНШИХ ПРЕДМЕТРЖВ

Украiна як суверенна держава самостiйно створюi власну митну систему i здiйснюi митну справу.

Митна справа i складовою частиною зовнiшньополiтичноi i зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни.

З цiiю метою Постановою Верховноi Ради Украiни вiд 12.12.1991року було створено Державний митний комiтет Украiни, який повинен був у найкоротший термiн створити мiцну розгалужену дiiздатну структуру, якою на сьогоднi стала Державна митна служба Украiни (далi тАУ ДМСУ).

При здiйсненнi митноi справи Украiна дотримуi визнаних у мiжнародних вiдносинах систем класифiкацii та кодування товарiв, iдиноi форми декларування експорту та iмпорту товарiв, митноi iнформацii, iнших загальноприйнятих мiжнародною практикою норм та стандартiв[4].

Порядок перемiщення через митний кордон Украiни товарiв та iнших предметiв, митне регулювання, пов'язане з встановленням мита та митних зборiв, процедури митного контролю та iншi засоби проведення в життя митноi полiтики становлять митну справу, якою керуiться ДМСУ. Митна справа в Украiнi розвиваiться у напрямi гармонiзацii та унiфiкацii з загальноприйнятими в мiжнароднiй практицi нормами та стандартами [6].

Митна справа в Украiнi включаi в себе встановлення порядку та органiзацiю перемiщення через митний кордон Украiни товарiв i предметiв, обкладення митом, оформлення, здiйснення контролю та iнших заходiв щодо реалiзацii митноi полiтики в Украiнi.

Украiна бере участь у мiжнародному спiвробiтництвi з питань митноi справи.

Засади ДМСУ визначаються виключно Указом Президента тАЬПро державну митну службу УкраiнитАЭ. Кабiнет Мiнiстрiв Украiни органiзовуi i забезпечуi здiйснення митноi полiтики. Безпосереднi керiвництво митною справою покладаiться на Державну митну службу Украiни, яка i центральним органом виконавчоi влади зi спецiальним статусом. Положення про Державну митну службу Украiни затверджуiться Президентом Украiни. Митнi органи Украiни безпосередньо здiйснюють митну справу[5].

Збiльшення кiлькостi суб`iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, пiдвищення iхньоi активностi на зовнiшньому ринку в умовах стабiлiзацii ринковоi економiки призвело до необхiдностi удосконалення структури митноi системи. Це стало можливим з виходом Указу Президента вiд 29 листопада 1996 року за №1145/96 тАЬПро державну митну службутАЭ, на виконання якого у митнiй системi Украiни проведено ряд органiзацiйних заходiв щодо реформування митних органiв. У процесi перебудови митноi системи було принципово змiнено схему управлiння митними органами, зменшено кiлькiсть митниць, лiквiдовано територiальнi митнi управлiння. Натомiсть було створено регiональнi митницi, що поiднали в собi функцii оперативних i координуючих органiв у регiонi[2].

Органи державноi влади, органи мiсцевого самоврядування, установи, органiзацii та громадяни не мають права втручатися в службову дiяльнiсть митних органiв Украiни, крiм випадкiв, передбачених законами Украiни.

Систему митних органiв Украiни складають:

î Державна митна служба Украiни;

î регiональнi митницi;

î митницi;

î спецiалiзованi митнi управлiння та органiзацii;

î установи i навчальнi заклади.

Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя митниць, спецiалiзованих митних управлiнь та органiзацiй, установ i навчальних закладiв здiйснюiться Державною митною службою Украiни за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв Украiни[5].

Митнi органи Украiни у своiй дiяльностi взаiмодiють з органами державноi влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприiмствами, установами, органiзацiями та громадянами.

Законодавством Украiни встановлюiться компетенцiя митних органiв Украiни щодо виконання таких функцiй:

1. захисту економiчних iнтересiв Украiни;

2. контролю за додержанням законодавства Украiни про митну справу;

3. забезпечення виконання зобов'язань, якi випливають з мiжнародних договорiв Украiни стосовно митноi справи;

4. використання засобiв митно-тарифного та позатарифного регулювання при перемiщеннi через митний кордон Украiни товарiв та iнших предметiв;

5. митне оформлення та оподаткування товарiв та iнших предметiв, що перемiщуються через митний кордон Украiни;

6. комплексного контролю разом з Нацiональним банком Украiни за валютними операцiями;

7. здiйснення заходiв щодо захисту iнтересiв споживачiв товарiв i додержання учасниками зовнiшньоекономiчних зв'язкiв державних iнтересiв на зовнiшньому ринку з участю Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Украiни;

8. створення сприятливих умов для прискорення товарообiгу та товаро- i пасажиропотоку через митний кордон Украiни;

9. боротьби з контрабандою та iншими порушеннями митних правил;

10. спiвробiтництва з митними та iншими органами зарубiжних краiн, а також з мiжнародними органiзацiями з питань митноi справи;

11. ведення митноi статистики[8].

Деражавна митна служба Украiни сприяi змiцненню системи митних органiв, удосконаленню процедур митного контролю, посиленню боротьби з контрабандою, незаконним перемiщенням наркотикiв та iншими правопорушеннями.

Пiд час здiйснення своiх функцiй митнi органи Украiни можуть спiвпрацювати з митними та iншими органами iноземних держав та з мiжнародними органiзацiями.

Товари, в тому числi i шоколаднi вироби, майно, транспортнi засоби та iншi предмети, що перемiщуються через митний кордон Украiни, пiдлягають митному контролю. Крiм митного контролю, вони можуть пiдлягати санiтарному, ветеринарному, фiтосанiтарному, радiологiчному та екологiчному контролю вiдповiдно до встановленого законодавством порядку. Митне оформлення може бути завершено тiльки пiсля закiнчення зазначених видiв контролю[7].

1.3. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА, ЯКА РЕГЛАМЕНТУРД ПОРЯДОК РЖ ПРАВИЛА ПРОПУСКУ ШОКОЛАДУ

Державна митна служба в Украiнi регулюiться Законом тАЬПро митну справутАЬ, Законом Украiни тАЬПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть УкраiнитАЬ, Митним кодексом Украiни, Законом Украiни "Про митний тариф" та iншими законодавчими актами [3].

З метою захисту нацiонального товаровиробника, стимулювання експорту товарiв, сприянню змiцнення системи митних органiв, удосконалення процедур митного контролю, посилення боротьби з незаконним перемiщенням предметiв та iншими правопорушеннями кожна держава визначаi комплекс заходiв, що регулюють порядок та умови пропуску через митний кордон товарiв, послуг, транспортних засобiв та iнших предметiв.

Митний кодекс Украiни введено в дiю Постановою Верховноi Ради Украiни вiд 12.12.1992року за № 1970-ХРЖРЖ. Визначаючи правовi, економiчнi та органiзацiйнi основи митноi справи в Украiнi, вiн спрямований на захист економiчного сувернiтету та економiчноi безпеки Украiни, активiзацiю ii зовнiшньоторговельноi дiяльностi. Кодекс маi на метi забезпечити виконання митними та iншими державними органами, громадянами, суб`iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi прав та обов`язкiв у галузi митноi справи[9].

Ряд Указiв Президента Украiни спрямовано на регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Даними Указами в Украiнi введено в дiю правила тАЬРЖнкотермс-90тАЭ, розроблено державну полiтику регулювання iмпорту, введено в дiю систему валютного та експортного контролю, облiку окремих видiв зовнiшьоекономiчних договорiв (контрактiв), регулювання бартерних (товарообмiнних) операцiй, визначено основнi механiзми та порядок проведення деяких зовнiшньоекономiчних операцiй.

Перш за все, це наказ ДМСУ вiд 14 жовтня 2002р. № 561 тАЬПро порядок здiйснення митного оформлення товарiв та транспортних засобiв iз застосуванням вантажно-митноi декларацiiтАЭ, який дозволяi вдосконалити органiзацiю митного контролю та визначаi послiдовнiсть дiй посадових осiб митних органiв при здiйсненнi митного оформлення шоколаду, що прискорюi iх пропуск через митний кордон Украiни[16].

Основнi положення тарифного регулювання в Украiнi викладено в Законi тАЬПро РДдиний митний тарифтАЭ вiд 5 лютого 1992 року, а ставки iмпортного мита затверджено Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 11 сiчня 1993року за №4-93 тАЬПро РДдиний митний тариф УкраiнитАЭ. Законом Украiни тАЬПро РДдиний митний тарифтАЭ визначено, що ввiзне мито нараховуiться на товари, в тому числi i на шоколад, якi пiдлягають митному оподаткуванню на базi iх митноi вартостi. Митний тариф за своiм економiчним складом та характером дii належить до вартiсних ринкових регуляторiв зовнiшньоторговельного обороту[1,2].

Законом Украiни вiд 23.09.94 р. за № 185/94-ВР тАЬПро порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютiтАЭ встановлено термiн проведення розрахункiв у iноземнiй валютi при здiйсненнi зовнiшньоекономiчних операцiй суб`iктами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi[4].

Документом, який регулюi зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть в Украiнi, i Закон Украiни вiд 16 квiтня 1991року за №959-ХРЖРЖ тАЬПро зовнiшньоекономiчну дiяльнiстьтАЭ, який запровадив правове регулювання видiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, визначив коло фiзичних i юридичних осiб, що мають право займатися нею, заклав основи зовнiшньоекономiчного законодавства Украiни як незалежноi держави[5].

Крiм того, з метою захисту нацiонального товаровиробника, стимулювання експорту шоколадних виробiв, а також для забезпечення митного контролю та для застосування засобiв державного регулювання при ввезеннi на митну територiю Украiни, вивезеннi за ii межi та транзитi даних виробiв використовуiться також комплекс iнших документiв, якi визначенi нашою державою i регламентують порядок i правила пропуску шоколаду .

РЖнструкцiя ДМСУ вiд 9 грудня 1999р. № 1178/145/90 тАЬПро визначення перелiку документiв, необхiдних для митного оформлення товарiв, майна, транспортних засобiв та iнших предметiв, якi перемiщуються через митний кордон Украiни в режимах iмпорт, експорт, транзиттАЭ дозволяi визначити сукупнiсть документiв, якi будуть необхiднi для здiйснення митного оформлення шоколаду в рiзних митних режимах[20].

Наказ ДМСУ вiд 8 грудня 1998р. № 771 тАЬПро затвердження Положення про порядок здiйснення контролю за доставкою вантажiв у митницi призначеннятАЭ дозволяi встановити надiйний контроль за перемiщенням шоколадних виробiв мiж митницями Украiни, оперативно вiдреагувати у разi виникнення ускладень чи непередбачених ситуацiй пiд час такого перемiщення, пiдвищення рiвня вiдповiдальностi осiб, що здiйснюють перевезення вантажiв, а також для ведення статистичноi обробки та аналiзу iнформацii про вантажi, якi перемiщуються.

Дiя цього документу поширюiться на перемiщення тих шоколадних виробiв, якi перебувають пiд митним контролем та перемiщуiться мiж митницями на територiiю Украiни всiма юридичними та фiзичними особами[15].

Наказ ДМСУ вiд 24 квiтня 1999р. № 240 тАЬПро затвердження порядку заповнення та використання попереднього повiдомленнятАЭ забезпечуi здiйснення контролю за доставкою виробiв шоколаду, якi ввозяться на митну територiю Украiни в митному режимi iмпорт та перемiщуються з будь-якою метою, крiм транзиту[18].

Вiдповiдно до Наказу ДМСУ вiд 9 липня 1997р. № 307 тАЬПро затвердження РЖнструкцii про порядок заповнення вантажноi митноi декларацiiтАЭ визначаiться загальний порядок заповнення граф вантажноi митноi декларацii, якi мiстять вiдомостi про товар та мету його перемiщення через митний кордон Украiни або про змiну митного режиму щодо нього, а також iнформацiю, необхiдну для здiйснення митного контролю, митного оформлення, митноi статистики i нарахування митних платежiв[17].

Нарахування митних платежiв, в тому числi мита та митних зборiв, при митному оформленнi та перемiщеннi шоколадних товарiв через митний кордон Украiни здiйснюiться вiдповiдно до таких законодавчих актiв, як постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 27 сiчня 1997р. № 65 тАЬПро ставки митних зборiвтАЭ, № 363 тАЬПро затвердження порядку справляння митних зборiв, якi нараховуються за ВМДтАЭ.

Керуючись Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 5 жовтня 1999р. №1598 тАЬПро затвердження порядку визначення митноi вартостi товарiв та iнших предметiв у разi перемiщення через митний кордон УкраiнитАЭ проводиться визначення митноi вартостi шоколаду. Митна вартiсть i основою для нарахування мита, митних зборiв та iнших митних платежiв, а також для встановлення вартостi товарiв для iнших митних цiлей, включаючи стягнення штрафiв та застосування iнших санкцiй за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами Украiни, i для ведення митноi статистики[7].

РОЗДРЖЛ II

ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ШОКОЛАДУ, ЯКИЙ НАДХОДИТЬ В УКРАРЗНУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАРЗНИ

2.1. КЛАСИФРЖКАЦРЖЯ ТОВРОЗНАВЧА ШОКОЛАДУ ТА ЗА УКТ ЗЕД, ЩО ОФОРМЛЯРДТЬСЯ НА ПРЖВНРЖЧНРЖЙ РЕГРЖОНАЛЬНРЖЙ МИТНИЦРЖ

За бiльш нiж 200-рiчну iсторiю шоколад потерпiв багато рецептурних фермових та iнших технологiчних змiн i нововведень. Сьогоднi асортимент шоколаду в Украiнi за рiзноманiтнiстю смакiв i видiв мало чим поступаiться ринкам iвропейських краiн. РЖ визначаiться за багатьма показниками.

Десертна шоколадна маса характеризуiться високими смаковими та ароматичними властивостями i тонкою дисперснiстю.

Асортимент шоколаду подiляють за кiлькома ознаками. ЗалежВнно вiд способу випуску шоколад буваi плитковим, фiгурним i в поВнрошку; за складом - без начинки i з начинкою, без добавок i з доВнбавками, за складом i способом обробки шоколадноi маси - звиВнчайним i десертним.

Шоколад. Вироби з маси какао з буряковим чи очеретяним цукром, з збiльшенням чи без збiльшення олii какао i пряностей.

Шоколади повиннi мiстити, щонайменше, 95% маси какао i, принаймнi, 40% складових частин какао. Вмiст цукру, таким чином, не повинен перевищувати 60%[36].

Якщо доданi iншi припустимi речовини, то сума загальноi кiлькостi iх i цукру не повинна перевищувати 60%.

Шоколади не повиннi мiстити стороннiх жирiв i стороннiх мiнеральних речовин. Лушпайки i сiм'ядолi какао повиннi мiститися лише в технiчно неминучих кiлькостях. Залишки, що виходять при очищеннi бобiв какао, не повиннi домiшуватися до шоколаду чи перероблятися на шоколад.

Вмiст мiнеральних речовин не повинен, як правило, перевищувати 2,5%; при дуже високому вмiстi маси какао вiн може доходити до 3%. Вмiст пiску не повинний перевищувати 0,1%.

Шоколад з марципаном, шоколад з марципановим кремом. Шоколад з марципаном повинен мiстити марципан. Шоколад з марципановим кремом маi мiстити крем з такою кiлькiстю марципана, щоб смак останнього чiтко почувався. Уживання засобiв, що замiняють марципан, заборонено.

Фруктовi шоколади тАФ шоколади, що виготовляються винятково iз складових частин фруктiв, (фруктових мас, фруктових паст, а також i в концентрованому видi). Шоколади, приготовленi добавленням до них натуральних чи штучних ароматiв, повиннi бути позначенi винятково як Влшоколади з фруктовим присмакомВ». У шоколадах, приготовлених iз фруктовою м'якоттю з лимонних сортiв, допускаiться збiльшення аромату натуральноi кiрки. Бананове борошно не вважаiться фруктовою масою.

Горiховi шоколади тАФ незалежно вiд того, чи мiстять вони горiхи в цiльному видi чи в тонкорозтертому станi, повиннi бути приготовленi так, щоб вiльна вiд горiхiв шоколадна маса вiдповiдала приведеним вимогам для шоколадiв[37].

Склад багатьох видiв шоколаду полiпшують за рахунок горiхоВнвоi сировини в поiднаннi з сухим молоком. З обмеженим вмiстом какао тертого виробляють шоколад Лотос - 14,5 % i Чайка - 15, сеВнреднiм - Веселi хлоп'ята - 20, Чибiс - 20, Казки Пушкiна, Байки Крилова i Театральний - 22, Новинка - 23 %. На сухому молоцi i кавi натуральнiй виготовляють шоколад Попелюшка, фундуку смаВнженому тертому - Ведмедик - 20 i Сьоме небо - 8,7 %. За рецепВнтурою в шоколадi Сьоме небо багато какао тертого - 42 %.

Шоколад звичайний також випускають з великими добавками, переважно з ядрами горiхiв: фундук цiлий або половинки - вхоВндить до рецептури шоколаду Золотий горiх; фундук подрiбнений - Горiховий; кешью або фундук подрiбнений - Витязь; ядро арахiсу смажене цiле i подрiбнене - Парус. До складу всiх видiв шоколаду, крiм Золотий горiх, входить сухе молоко, а Витязь - також i сухi вершки. Для шоколаду Три мушкетери наповнювачем i подрiбненi вафельнi листи, Фантазiя - крихти печива, Сузiр'я - нарiзанi цукаВнти з кавунових кiрок - 17 %. Частка какао тертого найбiльш висока в рецептурi шоколаду Горiховий - 24 %.

Пiд ВлгорiхамиВ» у цьому випадку потрiбно розумiти тiльки лiсовi i волоськi горiхи. Легке часткове знежирення, якщо воно виробляiться тiльки з метою готування шоколаду з горiхами, допускаiться. Уживання залишкiв вiд пресованих горiхiв (горiхових макух) забороняiться.

Шоколади з земляними горiхами, з кокосовими горiхами i т.п. повиннi носити вiдповiднi назви, якi точно вказують на склад. Збiльшення олiй земляного горiха i кокосового до цих сортiв шоколаду забороняiться[38].

Пористий шоколад отримують iз десертноi шоколадноi маси без добавок чи з добавками. Форми заливають на % об'iма, помiщають у вакуум-апарати i витримують в р

Вместе с этим смотрят:

Advertising in the trade market

Globalization Strategy of Nokia

PR в банковской системе

PR и маркетинг: грани взаимодействия

PR как технология эффективного управления фирмой