Функцiональний пiдхiд у промисловому маркетингу


Функцiональний пiдхiд у промисловому маркетингу


1 Функцiональний пiдхiд у сучаснiй маркетинговий системi

У сформованiй у даний час ситуацii на Украiнi неминуча гостра конкуренцiя виробникiв, що використовують рiзнi маркетинговi дii, спрямованi на збут продукцii, застосування яких, немислимо без проведення об'iктивного аналiзу конкурентоздатностi пропонованоi ринку продукцii. Для цього недостатньо визначити тiльки рiвень якостi товару, що i для споживача до визначеного моменту обов'язковою характеристикою, хоча ще не гарантуюче придбання товарноi одиницi. Конкурентоздатним виявляiться той продукт, що задовольняi потреби покупця оптимальним способом при максимальнiй вiдповiдностi цiни i якостi.

За останнi 10..15 рокiв виникли новi науковi напрямки, покликанi вивчати функцiонування машин i здiйснювати пошук шляхiв, що забезпечують бiльш високу продуктивнiсть устаткування в експлуатацii. При функцiональному пiдходi намагаються насамперед з'ясувати, що необхiдно споживачу, яку функцiю для цього необхiдно виконати i якi iснують варiанти для цього шляхом проведення збору й аналiзу iнформацii на мiсцях експлуатацii машин.

Однак, споживачi продукцii найчастiше звертаються до вивчення функцiональних особливостей тодi, коли купують вироби, освоюють технологiю iхнього застосування, вивчають експлуатацiйнi можливостi. Внутрiшнiй змiст технiчноi системи починаi цiкавити споживача тодi, коли виникаi несправнiсть, вiдмовляi та чи iнша пiдсистема, з'являються вiдхилення вiд заданих вимог.

Серед основних факторiв формування вартiсних оцiнок функцiональних елементiв технiчноi системи видiляють такi групи факторiв, як експлуатацiйнi, функцiональнi, технiко-експлуатацiйнi, конструкторсько-технологiчнi, органiзацiйно-технологiчнi.

Кожна з перерахованих груп функцiональних факторiв при реалiзацii маi свою специфiчну спрямованiсть. Експлуатацiйнi фактори покликанi характеризувати дослiджувану технiчну систему в якостi досягнення певних цiлей, а саме - задоволення iснуючоi потреби, крiм того вони обумовлюють розмiр витрат на iхню реалiзацiю. Автори iснуючоi класифiкацii наполягають на видiлення в цiй групi факторiв ще двi пiдгрупи, що дозволяi робити бiльш ретельну розробку машини, що включаi в себе не тiльки зосередження всього набору необхiдних функцiй у створювану машину, але i забезпечення ii надiйностi. При цьому перша пiдгрупа мiстить у собi показники призначення, кiлькiсть виконуваних функцiй, "режим i число циклiв функцiонування, максимальнi-можливi значення функцiональних параметрiв, дiапазон вимiруВ», а друга тАУ тАЬнадiйнiсть, величину ресурсу, кратнiсть застосування функцiонального елемента i т.д.тАЭ. Дана група факторiв i основополягаючою. Конструкторсько-технологiчнi, у свою чергу, спрямованi на дослiдження технiчноi системи, як об'iкт створення i виробництва. РЖ, нарештi, органiзацiйно-економiчнi характеризують умови створення виробництва й експлуатацii.

Аналiз функцiонування i прийняття управлiнських рiшень використовуються не тiльки за рубежем, але й у нашiй краiнi, хоча, як свiдчать бiльшiсть вiтчизняних джерел, вiдбуваiться нацiленiсть такого аналiзу на сферу споживання. У результатi виникаi ситуацiя, у якiй фактори, що формуються в основному при створеннi устаткування, вiдносяться до розряду некерованих.

У результатi можна зробити висновок, що науковi напрямки, що вивчають функцiонування машин, склалися в сферi експлуатацii устаткування унаслiдок усезростаючоi його одиничноi потужностi, складностi i вартостi, що вимагаi нових пiдходiв до забезпечення ефективностi функцiонування машин, i переслiдують одну iдину мету - комплексне дослiдження факторiв, що впливають на функцiонування, а також безупинне виявлення й усунення Влвузьких мiсцьВ» у роботi устаткування.

Як обТСрунтування необхiдностi функцiональноi спрямованостi промислового маркетингу можна використовувати наступнi фактори:

1) попит на машинобудiвну продукцiю не завжди обТСрунтовано формуiться на основi запиту споживачiв, що i малоiнформованими про продукцiю, що готуiться до випуску i знаходиться в процесi виробництва;

2) структура потреби в основному визначаiться на основi побудови технологiчних задач, тобто формуваннi банку необхiдних функцiй;

3)вимоги до проектованого товару базуються на технологiчних задачах.

У результатi того, що в даний час потреби покупцiв промисловоi продукцii вiдрiзняються в залежностi вiд рiзних факторiв, доцiльно використовувати сегментацiю технiко-технологiчного оточення дорiвнюi, як i в загальному маркетингу, пiд якою необхiдно розумiти також подiл ринкового простору на певнi групи - сегменти, для яких характерне зосередження iдентичних вимог до продукту у сферi застосування, конструкцii, типу устаткування та iнше.

Якщо розглядати конкретну фiрму-виробника в цьому просторi, то для неi iснуi визначена його частина, що представляi для цього продуцента найбiльш прибутковi можливостi, а для споживача, яка даi найбiльший ефект, iменована надалi, як технiко-технологiчною нiшею. У свою чергу, технiко-технологiчна нiша не обов'язково включаi один сегмент, iх може бути необмежена кiлькiсть. Пошук своii нiшi на ринку i досить вiдповiдальним моментом у функцiональному маркетингу, тому що вiд правильностi цього кроку залежить подальша доля пiдприiмства. Однак, конкретна нiша в ринковому просторi не i вiдособленою одиницею у вакуумному оточеннi, вона звичайно перетинаiться з технiко-технологiчними нiшами конкурентiв. Тому пошук повинний виконуватися також шляхом виключення з власноi нiшi конкурентних з одночасним аналiзом можливостей.


2 Реалiзацiя iнтересiв споживача i виробника в показнику межовоi цiни

В умовах, коли ринок не випробуi дефiциту, вимоги споживачiв невпинно ростуть i розвиваються, виникаi протирiччя мiж пропозицiiю виробника i попитом споживача, що полягаi в тому, що останнiй не займаiться порiвнянням умов виробництва, а вiддаi перевагу тим товарам, вартiсть яких його влаштовуi, при цьому не зважаючи на кiлькiсть витраченого часу i ресурсiв виробником для створення одиницi продукцii i згодний фiнансувати функцii, наданi ресурсами, втiленими в реальну машину. Виходячи з цього виникаi гостра необхiднiсть визначення такого показника, як межова цiна, у якому визначаються вимоги, як споживача, так i виробника. Рiвень граничноi цiни визначаiться по наступнiй формулi:

,

де Ц.Ипред. - мiжова цiна устаткування;

ЦА - продажна цiна машини-аналога;

F1 - функцiя залежностi цiни устаткування вiд його маси;

F3- функцiя залежностi маси устаткування вiд класифiкацiйних i функцiональних показникiв призначення.

Аi i, Bi i,.., Di i - класифiкацiйнi i функцiональнi показники призначення дослiджуваного устаткування;

Аi а, Bi а,.., Di а - класифiкацiйнi i функцiональнi показники призначення машини-аналога;

Qекс.и. - експлуатацiйна продуктивнiсть дослiджуваного устаткування;

Qекс.а.прив. - експлуатацiйна продуктивнiсть машини-аналога, приведена до показникiв призначення дослiджуваноi машини.

Показник експлуатацiйноi продуктивностi, який використовуiться для визначення рiвня межовоi цiни призначений для комплексноi оцiнки якостi експлуатацii машини, що дозволяi визначити перелiк рекомендацiй з розробки, виробництву й експлуатацii устаткування великого машинобудування, i являi собою рiвняння функцiонування устаткування:

,

Ин Пт.у. Пу.е.

де Кт.i. - коефiцiiнт технологiчного використання, що представляi собою частку робочого часу, протягом якого машина виконуi своi основне технологiчне призначення, i обумовлений шляхом розподiлу величини часу безпосередньоi роботи устаткування протягом одного робочого циклу на сумарний час роботи устаткування i виконання допомiжних технологiчних операцiй;

Кт. - коефiцiiнт технiчного використання, обумовлений шляхом вiдношення сумарного часу роботи устаткування до сумарноi величини часу безпосередньоi роботи устаткування, на виконання допомiжних технологiчних операцiй, на усунення вiдмовлень i на технiчне обслуговування;

Кор. - коефiцiiнт органiзацiйного використання, обумовлений шляхом вiдношення календарного фонду часу за винятком часу на простоi за органiзацiйними причинами до загального фонду часу;

Ин - iндекс призначення, що представляi собою сукупнiсть тих показникiв, що покликанi характеризувати призначення машини i iм значення привласнюються на етапi проектування кожного конкретного класу виробiв у процесi розробки технiчного завдання. Складовi розглянутого iндексу на наступних етапах життiвого циклу машини i незмiнними i являють собою мiцний фундамент, на якому провадиться формування будинку конкурентноздатностi продукцii, та як при виборi товару виробничого призначення споживач починаi вiдсiвання невiдповiдних йому машин iз запропонованого перелiку саме за показниками призначення. Таким чином, за рiвень цього iндексу несе повну вiдповiдальнiсть розроблювач машини i повинний поставитися до цього процесу з усiiю вiдповiдальнiстю, на пiдставi маркетингових дослiджень вимог потенцiйних споживачiв;

ПТ.У. - комплексний показник технiчного рiвня, що складаi з тих показникiв, що покликанi характеризувати тiльки сугубо технiчну сторону, що включаi в себе технiчний рiвень експлуатацii проекту розроблювача. У iхнi число прийнято вiдносити тiльки тi показники з загальноi iхньоi сукупностi, що характеризують машину i вiдображають рiвень якостi ii виготовлення i технiчний рiвень використання самого проекту. У випадку збiгу порiвнюваних машин споживач при ухваленнi рiшення про покупку показникiв, що входять до складу iндексу призначення, подальший добiр устаткування продовжуi саме за показниками технiчного рiвня, за який вiдповiдаi виготовлювач машини;

Пу.е. - показник рiвня експлуатацii, величина якого характеризуi наскiльки повно й ефективно для власного виробничого процесу споживач використовуi тi параметри i властивостi машини, що були закладенi в неi проектувальником i виготовлювачем на попереднiх етапах життiвого циклу. Таким чином, у випадку спостереження низькоi вiддачi машини проти очiкуваноi при вiдповiдному високому рiвнi iндексу призначення i показника технiчного рiвня винуватцем i тiльки сам споживач.

Виходячи з утвердження iснуючоi методики, маса будь-якого устаткування знаходиться у функцiональнiй залежностi вiд класифiкацiйних i функцiональних показникiв призначення, а саме лiнiйних, силових, теоретичних, продуктивних i iнших, i виражаiться функцiiю F3.

Аналiз публiкацiй, спрямованих на визначення маси рiзних видiв устаткування через виведення ii функцiональноi залежностi вiд функцiональних i класифiкацiйних параметрiв призначення, свiдчать про незаперечний факт, що багатьом авторам удалося досягти поставленоi мети шляхом побудови шукаючоi функцii через мультиплiкативне вираження, що, крiм теоретичноi обТСрунтованостi, забезпечуi ще i досить висока вiдповiднiсть розрахункових результатiв iз практичними спостереженнями, що говорить про максимальну придатнiсть даного методу для використання в реальних виробничих умовах.

Однак, необхiдно зробити iстотне зауваження, яке полягаi в тому, що найбiльш вагомi показники призначення, що роблять iстотний вплив на масу устаткування, незалежно вiд його класу i виду, можуть бути виявленi тiльки на етапi остаточного визначення емпiричноi формули, то найбiльш компетентнi дослiдники в данiй областi науковоi дiяльностi радять проводити аналiз цiii залежностi спочатку в загальному видi, не прив'язуючи його нi до якого-небудь конкретного устаткування. Виходячи з цього, вищевказана формула в мультиплiкативнiй формi маi наступний вид:

,

де КМ - коефiцiiнт пропорцiйностi, що визначаi вплив якостi виконання проекту на масу устаткування;

Z1,..,Zn - показники ступеня, iнакше названi коефiцiiнтами регресii, що визначають вагомiсть впливу вiдповiдних показникiв призначення на масу дослiджуваного виду устаткування.

Процес визначення емпiричних залежностей, у тому числi i розглянутому видi, здiйснюiться протягом семи, виконуваних у строгiй послiдовностi, етапiв. На початковому етапi, насамперед необхiдно визначити кiнцеву прикладну мету, для якоi й органiзоване виконання всiх намiчених робiт. На момент, коли реалiзованi цiлi поставленi, а виконавцям зрозумiла суть виконуваних задач, i можливiсть переходу до другого етапу, що складаiться в зборi статистичних даних i iнформацii, необхiдних для виконання поставлених цiлей i проведення необхiдного аналiзу. Наступним етапом i проведення кореляцiйного дослiдження, що дозволяi виявити iснування хоча б якогось зв'язку, навiть незначно вираженоi, мiж дослiджуваними величинами, що вiдразу ж на первiснiй стадii аналiзу дозволить переконатися i визначитися, що виконуванi роботи мають теоретичну основу i математичний фундамент. Якщо такий зв'язок знайдений, то на четвертому етапi можна переходити до опису класу функцiй, у рамках яких буде здiйснюватися подальший пошук i дослiдження залежностей. По-п'яте, аналiзуiться мультиколлiнiарнiсть перемiнних i проводиться добiр тих з них, що i найбiльш iнформативними. По-шосте, виконуiться оцiнка невiдомих параметрiв, що входять у дослiджуване рiвняння статистичного зв'язку. РЖ, у результатi, при пiдведеннi пiдсумкiв проведеного процесу необхiдно проаналiзувати точнiсть отриманого рiвняння. У випадку недостатньоi точностi чи невiдповiдностi ii необхiднiй величинi, необхiдно переглянути весь процес ще раз з метою виявлення помилок. Однак, якщо i вони не виявленi, то тодi вводиться поправочний коефiцiiнт, що перекриваi погрiшнiсть розрахункiв.

Порядок прямого пошуку полягаi в наступному. Спочатку потрiбно вибрати для кожного з параметрiв А, B,.., D початковi передбачуванi значення Z1, Z2,.., Zn разом з деяким початковим збiльшенням DZ. Потiм за статистичними даними з урахуванням обраних значень Z1, Z2,.., Zn за наступною формулою визначаються величини Kмi i розраховуiться коефiцiiнт варiацii:

,

де Км - середнi значення Кмi за вибiркою розглянутоi бази даних;

m - кiлькiсть кранiв у вибiрцi.

Наступним кроком i замiна якого-небудь значення Zi з набору Z1, Z2,., Zn на величину i, вiдповiдно, визначення нового значення Квар. Якщо значення Квар не зменшиться, iспиту пiддаiться величина. В остаточному пiдсумку, по мiнiмуму коефiцiiнта варiацii визначаiться деякий локальний оптимум.

Описаний процес повторюiться за визначеним алгоритмом для кожного з параметрiв А, B,.., D окремо, а також для сполучення цих параметрiв, що складаi серiю спробних крокiв. Новi оцiнки параметрiв Z1, Z2,.., Zn утворять деякий вектор у просторi параметрiв, що задаi напрямок, який веде до зменшення Квар. Уздовж цього напрямку здiйснюiться ряд робочих крокiв доти, поки при будь-якiй змiнi значень Z1, Z2,.., Zn зменшення величини коефiцiiнта варiацii виявиться неможливим. В областi близькоi до оптимуму для бiльшоi точностi величина DZ може бути зменшена. Неможливiсть подальшого скiльки-небудь iстотного зниження значення Квар при малих DZ указуi на те, що досягнуть оптимум.

Що стосуiться вибору початкового збiльшення вiдзначимо, що вибiр DZ=0.3 вважаiться розумним компромiсом мiж занадто великим початковим розмiром кроку, що прийдеться, можливо, зменшити перш, нiж почне зменшуватися величина Квар, i занадто малим розмiром кроку, що може привести до великих витрат часу, тому що буде потрiбно зробити дуже багато малих крокiв.

Для виключення можливостi перебування помилкових оптимумiв можна порекомендувати проводити описаний процес неодноразово, щораз задаючи новi, iстотно вiдмiннi, початковi значення Z1, Z2,.., Zn.

До достоiнств даноi методики визначенню функцiональноi залежностi можна вiднести найбiльш високу точнiсть у порiвняннi з iншими способами, легкiсть опису, а, у випадку, застосування програмного пакета i швидкiсть проведення процесу.

Методом, аналогiчним визначення функцiональноi залежностi маси устаткування вiд його показникiв призначення, i можливiсть виведення рiвняння, що описуi залежнiсть цiни устаткування вiд його маси, тобто функцiю F3:

,

де х - показник ступеня, що визначаi вагомiсть впливу маси устаткування на його цiну;

ДОСЮ м - коефiцiiнт пропорцiйностi, що визначаi вплив величини маси на цiну устаткування.

Таким чином, пiдставивши формули i у рiвняння, що описуi визначення граничноi цiни аналiзованого устаткування, одержимо остаточний вид даного вираження, яке можна використовувати для будь-якого класу устаткування:

,

Виходячи з вищенаведених доводiв, можна зробити висновок про те, що рiвняння i в даний час найбiльш зручним для опису економiчноi сторони дослiджуваного устаткування, тому що воно вiдображаi не тiльки цiну машини, але i показуi ступiнь впливу найбiльш важливих показникiв призначення на ii рiвень, а також значимiсть якостi i надiйностi машини при проведення процесу цiноутворення. Крiм того, даний показник дозволяi в одному рiвняннi привести у вiдповiднiсть i в порiвнюваний вид продукцiю рiзних фiрм.


3 Застосування функцiонального пiдходу в маркетингу при оцiнцi рiвня конкурентоспроможностi продукцii промислового призначення

Таким чином, конкурентноздатнiсть являi собою оптимальну вiдповiднiсть цiни i якостi аналiзованоi продукцii. Крiм того, якщо ТСрунтуватися на висновках, отриманих на базi проведених дослiджень, то в даний час бiльш придатного показника для характеристики товару виробничого призначення, що випускаiться, чим гранична цiна, не iснуi, тому що при його розрахунку й аналiзi визначаiться той максимальний рiвень цiни, що покриваi усi властивому устаткуванню якостi й експлуатацiйнi властивостi. Крiм того, цей показник i, можна сказати, порогом конкурентноздатностi, через який недоцiльно переходити, якщо фiрма дiйсно вийшла чи виходить на потенцiйний ринок з метою задоволення iснуючих потреб i реалiзацiiю товару для забезпечення прибутковостi й ефективностi свого виробництва. Отже, рiвень межовоi цiни можна взяти за нульову величину конкурентноздатностi продукцii, тому що за ii межами товар стаi неконкурентоспроможним, з чого випливаi, що даний показник може служити еталоном для порiвняння цiни аналiзованоi машини з властивими iй технiчними характеристиками.

Таким чином, з вищесказаного можна прийти до висновку, що з'являiться можливiсть нового функцiонального пiдходу до визначення рiвня конкурентноздатностi, шляхом вiдношення граничноi цiни до продажноi цiни устаткування. Аналiтично вищесказане можна записати в такий спосiб:

,

де Цпрод.И. - рiвень продажноi цiни дослiджуваного устаткування.

Пiдставивши уже виведене рiвняння граничноi цiни в загальному видi з метою дотримання послiдовностi виведення рiвняння, у вираження, отримаiмо:

,

Якщо привести вираження у вид, що читаiться, то воно буде мати наступне формулювання:

.

Однак, за умови, що мультиплiкативна форма i найбiльш строгим способом вираження функцiональних залежностей будь-якого виду, у тому числi i продажнiй цiнi вiд маси, а останньоi вiд функцiональних i класифiкацiйних показникiв призначення, тодi формула при пiдстановцi в неi вираження перетвориться в наступне:

.

Формула даi повне представлення про стан технiчного й економiчного рiвня дослiджуваного товару i машини-аналога, а також дозволяi визначити розходження мiж цими порiвнюваними товарами, i вiдображаi зiставлення iхнiй споживчих вартостей. Отриманий у такий спосiб комплексний показник конкурентноздатностi,К по своiй сутi моделюi добiр машин у кiлькiсному вираженнi, що дозволяi при цьому привести iх у найкращу вiдповiднiсть шляхом сполучення баз порiвняння, а саме умов використання та iнше.

Даний ефект досягаiться за рахунок замiни у формулi мiжовоi цiни експлуатацiйноi продуктивностi аналога на показник експлуатацiйноi продуктивностi аналога, приведений до показникiв призначення дослiджуваноi машини, тобто, iнакше кажучи, цiiю дiiю обидвi одиницi устаткування приводяться до одного класу споживачiв, що для промисловоi продукцii дуже важливо, у результатi того, що у випадку невiдповiдностi показникiв призначення рiвню вiдповiдноi потреби, то сегменту ринку, де переважаi визначений клас устаткування, користувачу прийдеться випробувати додатковi витрати, у яких вiн не зацiкавлений. Таким чином, дане вiдношення являi собою поправочний коефiцiiнт коректування баз порiвняння. А показники надiйностi машин, у свою чергу, мають у приведенiй формулi реальнi значення, властивi кожному з них, i, тим самим, об'iктивно оцiнюються. Що стосуiться фактичних величин показникiв призначення машини-аналога i дослiджуваного устаткування, то вони порiвнюються при пiдстановцi в мультиплiкативне вираження.

Однак, у данiй методицi немаi чiткого угрупування технiчних i економiчних показникiв конкурентноздатностi, що утрудняi процес розрахунку, аналiзу результатiв i виявлення Влвузького мiсцяВ» виробу. З цiiю метою виникаi необхiднiсть у представленнi формули у наступному видi:

.,

IТ.П. IЭ.П.

Таким чином, у формулi вираження, укладене в першi квадратнi дужки, описуi технiчну сторону товару, тобто:


,

Визначений у такий спосiб комплексний показник конкурентноздатностi за технiчними параметрами дозволяi виявити i проаналiзувати одну з найбiльш важливих проблем, що складаi у визначеннi ступеня задоволеностi iснуючоi потреби аналiзованим устаткуванням у порiвняннi з машиною-аналогом за твердими технiчними параметрами. При проведеннi розрахункiв по формулi пiдвищуiться точнiсть аналiзу технiчних характеристик машинобудiвноi продукцii за рахунок бiльш повного i ретельного аналiзу якостi i надiйностi устаткування. Це вiдбуваiться в результатi того, що в процесi розрахунку з'являiться можливiсть вiдмовитися вiд залучення експертiв до оцiнки технiчних параметрiв дослiджуваноi продукцii промислового призначення, що, у свою чергу, не тiльки пiдвищуi точнiсть, тому що при використаннi експертних оцiнок спочатку в методицi розрахунку запрограмована погрiшнiсть, що складаiться в бiльшостi випадкiв у розбiжностi думок рiзних груп фахiвцiв, i спрощуi процес аналiзу, але i прискорюi його за рахунок економii часу не тiльки на проведеннi ранжирування параметрiв, але i на пошук компетентних експертiв.

Крiм того, при використаннi даного методу аналiзу споживчих властивостей продукцii спостерiгаiться чiтко налагоджений механiзм формулювання перелiку параметрiв, що роблять iстотний вплив на рiшення про покупку. Дана ситуацiя складаiться у результатi того, що у формулi цей добiр вiдбуваiться автоматично, тому що в неi включаються тiльки тi характеристики машини, чисельнi значення яких безпосередньо вiдображаються на величинi експлуатацiйноi продуктивностi, величину якоi кожен потенцiйний споживач прагне максимiзувати, тому що iснуi прямо пропорцiйна функцiональна залежнiсть мiж нею i передбачуваним прибутком користувача.

Як що в даному випадку аналiзу пiдлягаi продукцiя промислового призначення, що здобуваiться покупцем з метою одержання прибутку вiд подальшого ii використання, то це обТСрунтування i актуальним. Крiм того, у число аналiзованих параметрiв входять усi показники призначення, що характеризують споживчi можливостi, необхiднi для досягнення вище поставлених цiлей. Визначення значимостi кожного з показникiв призначення також запрограмовано в рiвняннi споконвiчно i виражаiться у видi ступенiв, що вiдображають мультиплiкативну залежнiсть.

Однак, у вираженнi не враховуiться вплив на рiвень конкурентноздатностi Влм'якихВ» параметрiв. Хоча естетичнi властивостi продукцii, навiть промислового призначення, вiдiграють немаловажну роль при ухваленнi рiшення про покупку того чи iншого продукту працi, особливо у випадку збiгу в запропонованих увазi споживача зразкiв тАЬтвердихтАЭ параметрiв. Для iхньоi оцiнки в даному випадку необхiдно використовувати методику, запропоновану М.Г.Долинською. Тiльки при оцiнцi вищевказаних параметрiв необхiдно врахувати той факт, що вони не мають чисельних значень, тому для iхнього аналiзу необхiдно використовувати десятибальну шкалу, значення за якою кожному iндивiдуальному параметру привласнюються на пiдставi проведеного маркетингового дослiдження ринку й опитування потенцiйних споживачiв. Тодi з'являiться можливiсть визначення конкурентноздатностi товару за тАЬм'якимитАЭ технiчними параметрам:

,

де Iт.м.п. - груповий показник конкурентноздатностi за тАЬм'якимитАЭ технiчними параметрами;

qИт.м.п., q Ат.м.п - одиничнi показники конкурентноздатностi за тАЬм'якимитАЭ технiчними параметрами.

Причому, визначення цих показникiв здiйснюiться на пiдставi порiвняння тАЬм'якихтАЭ параметрiв дослiджуваного устаткування машини - аналога зi зразком, що символiзуi потребу потенцiйних споживачiв, чисельнi значення якого дорiвнюють максимальному значенню, тобто десятьом балам.

На пiдставi цього формула приймаi наступний вид:

,

деIт.ж.п. - груповий показник конкурентноздатностi за жорсткими технiчними параметрами.

Тодi промiжний варiант рiвняння буде виглядати в такий спосiб:

,

Однак, вираз не дозволяi повною мiрою провести необхiдний аналiз технiчноi сторони, незважаючи на внесенi виправлення i коректування. Це вiдбуваiться, у результатi того, що формула аналогiчно методикам, розглянутим у попереднiх роздiлах, не даi можливостi, у випадку низького рiвня конкурентноздатностi, виявити без особливих зусиль i iстотних витрат часу Влвузькi мiсцяВ» у функцiонуваннi аналiзованого устаткування i, що особливо важливо, винуватця iхнього виникнення.

Для усунення цього недолiку вираження необхiдно представити в розгорнутому видi:


,

На даному етапi, при облiку розробок Л.А.Юрченка, представлених у видi виразу, i згрупованi в загальному видi не залежно вiд класу i типу аналiзованого устаткування за умови, що показники Аi i Сi символiзують показники призначення, Вi - показники технiчного рiвня, а Di - рiвень експлуатацii, то рiвняння приймаi наступний вид:

,

Згрупованi показники в перших квадратних дужках являють собою iндекс призначення, у других - показник технiчного рiвня, а вiдповiдно, у третiх - показник, що характеризуi рiвень експлуатацii.

При проведеннi деяких математичних дiй i при облiку того, що в iндексi призначення показники СiA i С, узятi з рiвняння експлуатацiйноi продуктивностi, i приведеними, тобто мають однаковi чисельнi значення, а, крiм того, при проведеннi розрахунку конкурентноздатностi продукцii приймаiться, що обидвi машини, як аналiзована, так i аналог, будуть використовуватися тим самим споживачем, вираження приймаi вид:

,

Для остаточного уявлення комплексного показника конкурентноздатностi за технiчними параметрами припустимо, що всi Влм'якiВ» параметри машини закладаються при ii проектуваннi, тобто розроблювачем, що, у принципi, обТСрунтовано теоретично i практично, тодi

,

Вираз, укладений в першi квадратнi дужки, групуi показники призначення i являi собою iндекс призначення, а в других - показники технiчного рiвня.

У випадку, якщо показник конкурентноздатностi за технiчними параметрами приймаi значення менше за одиницю, тобто Iт.п<1, то аналiзований товар уступаi за технiчними i якiсними характеристиками товару конкурента, а це викликаi необхiднiсть пiдвищення iндексу призначення, залучаючи при цьому проектувальника i розроблювача, або iндексу, що характеризуi технiчний рiвень виготовлення, i при цьому розроблювач повинен внести деякi змiни в проектi машини, а виготовлювач крiм втiлення iх у виробництвi, повинен удосконалити сам процес виготовлення, пiдвищивши при цьому якiсть i надiйнiсть машини. ЯкщоIт.п.>1, то за технiчними характеристиками дослiджувана машина перевершуi аналог. РЖ, нарештi, якщо Iт.п.=1, то за технiчними параметрами цi два види устаткування, хоча i виготовляються рiзними продуцентами, i iдентичними, i при придбаннi одного з них споживач у функцiональному аспектi нiчого не виграi в порiвняннi з тим випадком, якби вiн зробив iнший вибiр.

Вираз, укладений в другi квадратнi дужки, рiвняння описуi економiчну сторону товару, тобто, говорячи аналiтично, одержимо:

,

Однак, як було вiдзначено в другому роздiлi, за ствердженням багатьох вчених i пiдтвердженням цього на практицi, описуючи економiчну сторону виробу тiльки продажною цiною, допускаiться велика погрiшнiсть, величина якоi дорiвнюi експлуатацiйним витратам за весь термiн використання товару, що особливо важливо для машинобудiвноi продукцii, тому що вона здобуваiться з метою довгостроковоi експлуатацii.

Як було з'ясовано в другому роздiлi, у даний час прийнято, щоб уникнути вище описуваноi погрiшностi, замiняти при розрахунку показника конкурентноздатностi за економiчними параметрами продажноi цiни на цiну споживання, що включаi крiм першоi складовоi ще й експлуатацiйнi витрати за весь термiн експлуатацii. Однак, у такому випадку, виникають труднощi у визначеннi останньоi складовоi показника цiни споживання, у результатi того, що аналiзу пiдлягаi довгостроковий перiод експлуатацii машини. З цiiю метою краще використовувати такий показник, як собiвартiсть вироблення товарноi продукцii використовуваною машиною, значення якоi маiться на кожному пiдприiмствi-виробника останньоi, тодi вираз приймаi вид:


,

де СА i СИ - собiвартiсть вироблення товарноi продукцii експлуатованою машиною, вiдповiдно, аналога i дослiджуваноi;

Тслужби А, Сслужби И - термiн служби машини-аналога i дослiджуваного устаткування.

Однак, якщо залишити визначення групового показника конкурентноздатностi за економiчними параметрами у видi виразу, то в якостi його недолiку можна вiдзначити вiдсутнiсть облiку впливу функцiональних можливостей аналiзованого устаткування на зниження експлуатацiйних витрат. Щоб уникнути одержуваноi погрiшностi необхiдно формулу представити в наступному видi:

,

де V - загальний обсяг продукцii, вироблений аналiзованими машинами протягом року.

У виразi доцiльно брати однаковi величини обсягу виробництва з метою проведення максимально об'iктивного аналiзу, тобто в такий спосiб проводиться приведення у вiдповiднiсть варiантiв. Однак, при такому розрахунку виявляiться неврахованим такий важливий показник, як термiн служби машини, що характеризуi ii зносостiйкiсть i до деякоi мiри надiйнiсть. Щоб уникнути цiii помилки отриманий показник рiчних експлуатацiйних витрат необхiдно помножити на термiн експлуатацii, тодi вираження приймаi остаточний вид:

,

При аналiзi групового показника конкурентноздатностi за економiчними параметрами iснуi прямо пропорцiйна залежнiсть мiж рiвнем цього показника й економiчним ефектом, тобто, якщо значення цього показника спостерiгаються в розмiрi, бiльшому одиницi, то напрошуiться висновок про бiльш вигiднi умови, пропонованих споживачу дослiджуваноi машини. Якщо Iэ.п.<1, то це свiдчить про наявнiсть такоi ж ситуацii, але для машини-аналога, i, якщо Iэ.п. =1, те це означаi, що економiчнi параметри обох видiв продукцii знаходяться на однаковому рiвнi.

З урахуванням вищевказаних виправлень, втiлених у формулах i, рiвняння, що описуi комплексний показник конкурентноздатностi машинобудiвноi продукцii, приймаi наступний вид:

,

Однак, для представлення комплексного показника конкурентноздатностi машинобудiвноi продукцii в остаточному видi необхiдно врахувати вплив нормативних параметрiв на ii рiвень, як це пропонують багато авторiв:

,

При аналiзi рiвня конкурентноздатностi, розрахованого за формулою, необхiдно враховувати, що економiчний змiст даного показника складаiться у визначеннi розходження мiж споживчими собiвартостями порiвнюваних товарiв промислового призначення. У випадку, якщо К>1, то це свiдчить про те, що дослiджуване устаткування перевершуi машина-аналог. Це пiдтверджуi той факт, що в аналiзованому товарi досягнуто кращим образом вiдповiднiсть цiни i якостi, чим у продукцii конкурента. Виходячи з цього, основнi дii продуцента повиннi бути спрямованi на максимальне використання виробничих потужностей, постiйне вивчення i дослiдження ринку, а також вимог потенцiйних споживачiв з метою продовження роботи з удосконалювання виробленого устаткування i доведення його вiдповiдностi потребам до максимуму, що спричинить за собою рiст або пiдтримку iснуючого рiвня конкурентноздатностi, а отже, уплине на змiну величини сукупного прибутку в позитивну сторону.

У випадку, якщо К<1, необхiдно проаналiзувати всi складовi рiвняння, тому що це говорить про низький рiвень конкурентноздатностi дослiджуваного товару, що спричинить за собою втрату частки ринку. Тому в залежностi вiд того, яке тАЬвузьке мiсцетАЭ буде виявлено в процесi аналiзу рiвняння необхiдно почати вiдповiднi мiри. Якщо низьким представляiться iндекс призначення, то це свiдчить о недолiках проекту машини i необхiдностi залучити ii розроблювача до виправлення всiх знайдених недолiкiв. У випадку низького iндексу, що характеризуi технiчний рiвень виробу, вважаiться необхiдним переглянути весь виробничий процес i притягти до вiдповiдальностi виготовлювача, та як це сигнал про низьку якiсну сторону продукту i його надiйностi. РЖ, нарештi, якщо причиною низькоi конкурентноздатностi i економiчнi параметри, то при вiдповiдному перелiку функцiональних i класифiкацiйних характеристик, а також рiвнi якостi i надiйностi, властивому дослiджуваному товару, необхiдно зробити коректування або продажноi цiни або експлуатацiйних витрат.

При рiвнiй конкурентноздатностi, тобто К=1, напрошуiться висновок про взаiмозамiннiсть дослiджуваного устаткування i машини-аналога, а, отже, для споживача немаi принциповоi рiзницi при ухваленнi рiшення про покупку мiж цими двома товарами. Вiдповiдно до цього, необхiдно полiпшити або технiчну сторону машини, або знизити економiчнi показники.

Викладена вище методика розрахунку конкурентноздатностi, пристосована для проведення дослiдження продукцii промислового призначення, створюi передумови для пiдвищення точностi розрахунку даного показника за рахунок бiльш повного i ретельного аналiзу якостi i надiйностi дослiджуваного класу продукцii. Крiм того, з'являiться можливiсть виявлення не тiльки Влвузького мiсцяВ» у функцiонуваннi машини при ii експлуатацii у випадку низького рiвня конкурентоздатностi, але i винуватця виникнення, а також вiдмовитися вiд залучення експертiв для оцiнки ВлтвердихВ» технiчних параметрiв аналiзованого продукту працi, що, у свою чергу, значно спрощуi i прискорюi процес дослiдження.


Лiтература

1. Коваленко Г.

Вместе с этим смотрят:


Advertising in the trade market


Globalization Strategy of Nokia


PR в банковской системе


PR и маркетинг: грани взаимодействия


PR как технология эффективного управления фирмой