Експертиза якостi та митне оформлення штучного хутра i виробiв з нього
Змiст
Вступ
Роздiл I: Стан ринку штучного хутра в Украiнi
1.1Проблеми насичення ринку Украiни якiсними текстильними товарами
1.2 Порiвняльна характеристика класифiкацiй штучного хутра
1.3 Коротка характеристика споживних властивостей штучного хутра
1.4 Особливостi митноi полiтики Украiни щодо ввезення штучного хутра на територiю Украiни
Роздiл II: ОбтАЩiкти та методи дослiдження
2.1 ОбтАЩiкти дослiдження
2.2Методи дослiдження
Роздiл III: Особливостi товарознавчоi експертизи якостi штучного хутра
3.1Асортимент штучного хутра, яке перемiщаiться через митний кордон Украiни
3.2 Поняття експертизи якостi непродовольчих товарiв, зокрема штучного хутра
3.3 Аналiз нормативноi документацii, що регламентуi якiснi показники штучного хутра
3.4 Аналiз результатiв дослiдження якостi штучного хутра
3.5 Шляхи вдосконалення експертизи штучного хутра
Роздiл VI: Митна полiтика Украiни щодо ввезення штучного хутра на територiю Украiни
4.1 Проблеми, якi виникають пiд час iдентифiкацii штучного хутра
4.2 Митний контроль та митне оформлення штучного хутра при перемiщеннi через митний кордон Украiни
4.3 Порядок нарахування мита та митних платежiв
Висновки та пропозицii
Список використаноi лiтератури
Додатки
Вступ
Незмiнний пiдвищений попит населення на вироби з натурального хутра, що ще не цiлком задовольняiться, визначив проблему створення хутра, що iмiтуi натуральне, штучним способом. Створення технологii штучного хутра стало можливим завдяки розвитку виробництва хiмiчних волокон рiзних видiв, структур та властивостей, розробцi оригiнального устаткування для виготовлення штучного хутра, хiмiкатiв i барвникiв. Штучне хутро користуiться стабiльним попитом у швейникiв, взуттьовикiв i навiть мебельникiв. Саме дорожнеча та недоступнiсть виробiв з натурального хутра призвели до пiдвищеного попиту на вироби зi штучного хутра.
Незважаючи на iснуючу державну систему контролю якостi, безпеки товарiв i захисту прав споживачiв, внаслiдок розбалансування, припинення або суттiвого зниження обсягiв виробництва вiтчизняноi продукцii, ринок Украiни насичуiться низькоякiсними та недоброякiсними товарами. Для обтАЩiктивного оцiнювання якостi вiтчизняних та iмпортних товарiв необхiднi чiтко визначенi принципи та вимоги до експертизи товарiв, якi можуть зробити компетентний висновок про якiсть партii товарiв. Але нажаль, до цього часу в Украiнi не iснуi доскональоi нормативноi бази щодо дослiджень та експертизи штучного хутра та виробiв з нього, тому питання, якi розглядаються в даному дипломi i ще не вивченими.
Недосконалiсть нормативноi бази, яка регламентувала б критерii експертизи якостi штучного хутра i виробiв з нього, а також важливiсть правильного митного оформлення таких експортних товарiв роблять тему даноi роботи актуальною. В цiй роботi будуть також представленi шляхи вирiшення iснуючих проблем експертизи якостi штучного хутра та його iдентифiкацii пiд час митного контролю, що i буде новизною даноi роботи.
В процесi експертизи якостi штучного хутра та виробiв з нього дослiдженням пiддаються iх показники якостi, якi i стали обтАЩiктами дослiджень.
Серед багатьох економiчних та соцiальних проблем, якi вирiшуються у суспiльствi, проблема якостi набуваi особливого значення. В нiй знаходить вираження ефективнiсть виробництва, ступiнь задоволення потреб населення, розвиток зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв. Для обтАЩiктивного оцiнювання якостi вiтчизняних та iмпортних товарiв необхiдно проводити експертизу якостi товарiв, яка може дати компетентний висновок про якiсть партii товарiв, якi закуповуються, визначити iх вартiсть, походження, конкурентоспроможнiсть, тощо. Тому завданням цiii роботи буде визначення та дослiдження показникiв якостi штучного хутра та виробiв з нього, та визначення порядку проведення експертизи якостi виробiв зi штучного хутра.
Експертиза якостi товарiв як специфiчний вид дiяльностi являi собою випробування, дослiдження якостi (споживних властивостей, нешкiдливостi, безпечностi тощо, кiлькостi та вiдповiдностi умовам нормативноi документацii, умовам договору партii (або окремого товару) з поданням мотивованого, обтАЩiктивного (незалежного), квалiфiкованого висновку.
Видiлення цього напрямку експертноi дiяльностi в самостiйну галузь повтАЩязане з розвитком промислового виробництва товарiв i ринкових вiдносин. Внаслiдок цього виникла необхiднiсть глибокого дослiдження товару як обтАЩiкта комерцiйноi дiяльностi i оцiнювання властивостей товарiв. Експертиза споживчих товарiв (як товарна, так i товарознавча експертиза) передбачаi вивчення i визначення основних споживних властивостей товарiв, iх змiни в процесi виробництва, транспортування, зберiгання, реалiзацii; вiдповiдностi визначених, передбачених заявками показникiв вимогам нормативноi документацii.
Украiна, як суверенна держава, створила власну митну систему контролю за перемiщенням товарiв через митний кордон Украiни i успiшно здiйснюi митну справу, яка i складовою частиною зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни. Важко перебiльшити роль митних органiв у боротьбi з органiзованою злочиннiстю та корупцiiю, особливо у сферi економiки, у протидii наркобiзнесу та контрабандi.
Сировинна база для виробництва штучного хутра в основному розмiщена за межами Украiни: Бiлорусь, Росiя, Нiмеччина, Корея i т.д., тому значна кiлькiсть штучного хутра ввозиться на територiю Украiни з-за кордону. Саме в цьому аспектi особливо важливим i дотримання порядку митного контролю та митного оформлення при перемiщеннi товарiв через митний кордон Украiни.
Тому метою цiii роботи буде: дослiдити класифiкацiю та асортимет виробiв зi штучного хутра, визначити показники якостi товарiв зi штучного хутра згiдно з нормативною документацiiю та методи дослiдження цих показникiв в процесi здiйснення експертизи якостi, вивчити порядок проведення експертизи якостi виробiв зi штучного хутра та митного оформлення цих товарiв.
Роздiл I: Стан ринку штучного хутра в Украiнi
1.1 Проблеми насичення ринку Украiни якiсними текстильними товарами
Незмiнний пiдвищений попит населення на вироби з натурального хутра, що ще не цiлком задовольняiться, визначив проблему створення хутра, що iмiтуi натуральне, штучним способом. Створення технологii штучного хутра стало можливим завдяки розвитку виробництва хiмiчних волокон рiзних видiв, структур та властивостей, розробцi оригiнального устаткування для виготовлення штучного хутра, хiмiкатiв i барвникiв. Штучне хутро користуiться стабiльним попитом у швейникiв, взуттьовикiв i навiть мебельникiв. Саме дорожнеча та недоступнiсть виробiв з натурального хутра призвели до зростання попиту на вироби зi штучного хутра.
Ринок Украiнi досить компактний, бо вiтчизнянi споживачi тiльки починають розумiти всi переваги штучного хутра перед натуральним i попит на вироби зi штучного хутра ще не досить великий.
Працюють всього три вiтчизняних виробники цiii продукцii: Ясинська фабрика штучного хутра, фабрика в Жовтих водах (при паспортнiй продуктивностi 3 млн. метрiв у рiк торiк зробила 4 млн.) i цех значно меншоi потужностi на швейнiй фабрицi iменi Рози Люксембург у Киiвi. По неофiцiйних вiдомостях, найбiльший прибуток киiвська фабрика одержуi саме вiд реалiзацii хутра. На хутрянi виробництва Киiва i Жовтих вод прийшли iнвестори, там встановлюiться сучасне устаткування. Додаткову привабливiсть виробництво одержало в 1999 роцi з введенням Украiною обмежень на ввiз iмпортного хутра.
Штучне хутро на трикотажнiй основi, що випускаiться ЗАТ тАЬРозатАЭ, м. Киiв вже бiльше 30 рокiв, по своiх технiчних характеристиках вiдповiдаi свiтовим стандартам. Для виробництва хутра використовуються полiакрилонiтрильнi, полiефiрнi i шерстянi волокна рiзних модифiкацiй. Технологiчна лiнiя по виробництву хутра оснащена устаткуванням провiдних фiрм: обробне устаткування фiрм "Artos" i "Henz-Hergert" (Нiмеччина), "Springer-Vermont" (США); в'язальне устаткування фiрми "Wildman Jakkard" (США); пiдготовче устаткування фiрм "Temafa" i "Krupp Schpinbau" (Нiмеччина), "Orteingha usAG" (Англiя).
В 2003 роцi встановлена нова технологiчна лiнiя по виробництву штучного хутра, що дозволило значно збiльшити об'iм продукцii, що випускаiться, а також розширити асортимент новими видами штучного хутра, що дозволяють використовувати хутро для дублювання.
Виробничi потужностi пiдприiмства дозволяють випускати до 4 мiльйонiв м2 хутра в рiк. [52]
Застосування нових видiв натуралiзованих волокон дозволяють ВАТ тАЬФабрика штучного хутратАЭ, м. Жовтi води випускати продукцiю iдентичну натуральному хутру диких тварин: тигр, леопард i iн.
Використання модифiкованих волокон дозволяi проводити прекраснi обробнi i декоративнi хутра, якi не поступаються за якiстю натуральнiй нiрцi, песцю i iншому дорогому хутру. Фахiвцями освоiно бiльше 20 iмiтацiй натурального хутра тварин. У виробництвi також широко застосовуються натуральнi компоненти, такi як овеча шерсть.
Колекцiя обновляiться двiчi на рiк, i кожний сезон фабрика представляi на споживацький суд 40 - 50 нових розробок хутра. Новинки фабрики i постiйними переможцями мiжнародних виставок в Киiвi, Москвi, Парижi, Дюссельдорфi.
Фабрика i постiйним законодавцем мод в областi виробництва хутра на територii СНД i перша зробила такi новацii в областi виробництва хутра, як: натуральна овчина на трикотажнiй основi, нанесення витисненого малюнка на ворсову поверхню, технологiя виробництва ворсових трикотажних тканин по типу ВлдрапВ», ВлкашемiрВ».
Бiльше 25% продукцii фабрика експортуi до Росii, Голландii, Нiмеччини. Ведуться переговори про початок продажу в США. В Украiнi основними замовниками цiii фабрики i пiдприiмства ВлЮнiстьВ», ВлДанаВ», ВлАрельВ». [51]
Непогано себе зарекомендувало i нове пiдприiмство в цiй галузi ТД ВлРУНОВ», яке представляi продукцiю Луцького заводу синтетичних шкiр, по праву визнану не тiльки на внутрiшньому ринку Украiни, але i на всiй територii СНД.
Не дивлячись на значнi успiхи, вiтчизнянi виробники не можуть задовольнити у повному обсязi зростаючий попит населення держави на вироби зi штучного хутра. Якщо з питань пошиття готових виробiв украiнськi пiдприiмства цiii галузi ще можуть скласти непогану конкуренцiю iноземним виробникам, то у виробництвi штучного хутра вони не можуть сперечатися з Росiiю, Кореiю, а особливо з Бiлоруссю, яка по праву вважаiться самим крупним виробником полотен та готових виробiв зi штучного хутра в РДвропi.
Вiдповiдно до статтi 19 Закону Украiни "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" Мiнiстерство економiки та з питань iвропейськоi iнтеграцii Украiни повiдомляi, що 28 березня 2006 року закiнчуiться строк дii остаточних антидемпiнгових заходiв щодо iмпорту в Украiну хутра штучного та полотна ворсового, що класифiкуються згiдно з Державним класифiкатором Украiни "Украiнська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi" за кодами УКТ ЗЕД 4304 та 6001 походженням з Республiки Бiлорусь. Зазначенi заходи були застосованi рiшенням Мiжвiдомчоi комiсii з мiжнародноi торгiвлi № АД-15/2001/52-54 вiд 23 лютого 2001 року "Про застосування остаточних антидемпiнгових заходiв щодо iмпорту в Украiну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республiки Бiлорусь". [9]
1.2 Порiвняльна характеристика класифiкацiй штучного хутра
На сьогоднiшнiй час в Украiнi iснують декiлька класифiкацiй штучного хутра, якi будуть представленi нижче.
Класифiкацiя виробiв зi штучного хутра, яка зазначена в нормативному документi наступна:
1. В залежностi вiд призначення:
В· для верхнього одягу;
В· для головних уборiв та оздоблення;
В· для пiдкладки для верхнього одягу;
В· для декоративних виробiв ( ковдри, покривала, чохли, накидки та iн.);
В· для меблiв;
В· для пiдкладки для взуття, шкiряноi та текстильноi галантереi;
В· для iграшок.
2. В залежностi вiд довжини та товщини волокон, хутро буваi з однорiдною та рiзною структурою ворсу.
3. По зовнiшньому виду та способу обробки хутро подiляють на:
В· гладке;
В· пiстрявовтАЩязане;
В· жакардове;
В· зi стрижкою;
В· без стрижки;
В· з обробкою ворсу пiд тАЬкаракультАЭ;
В· з тисненням;
В· з рисунчастим ефектом;
В· з рисунчастою укладкою;
В· з фасонною стрижкою ворсу.
4. По виду сировини виготовлення штучне хутро подiляють на:
В· з синтетичних волокон;
В· з синтетичних волокон в сумiшi з натуральними;
В· з натуральних волокон в сумiшi з хiмiчними;
В· з натуральних волокон. [40]
Щодо навчальноi класифiкацii, то ознаки за якими класифiкують вироби зi штучного хутра наступнi:
В· призначення;
В· зовнiшнiй вигляд;
В· спосiб обробки;
В· за видом сировини.
З бiльш детальною класифiкацiiю за цими показниками можна ознайомитись вище.
За УКТЗЕД штучне хутро та вироби з нього вiдносяться до класу VIII (шкура та шкiра необробленi, шкiра, натуральне хутро та вироби з них; шорно-сiдельнi спорядження та упряж; дорожнi речi, сумки та аналогiчнi товари; вироби з кишок тварин (крiм кетгуту з натурального шовку), 43 групи (натуральне хутро та штучне; вироби з них), позицiя 4304000000 (хутро штучне та вироби з нього).
Згiдно з примiткою 5 до групи 43 Украiнськоi класифiкацii товарiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (УКТЗЕД), термiн "штучне хутро" означаi будь-якi матерiали, що iмiтують хутро з вовни, волосу або iнших волокон, наклеiних або нашитих на шкiру, тканину або iншi матерiали, крiм iмiтацiй хутра, одержаних ткацтвом або в'язанням (вони в основному включаються до товарних позицiй 5801 або 6001). Таке "штучне хутро" класифiкуiться у товарнiй позицii 4304. [38]
Вiдповiдно до Пояснень ТН ЗЕД СНД у товарнiй позицii 6001 (Додаток А) класифiкуiться ворсове полотно (iмiтацiя хутра) виготовлене в'язанням, причому використовуються переважно такi способи виробництва:
1. На круглов'язальнiй машинi в'яжеться полотно, на якому за допомогою додатковоi нитки утворюються подовженi протягання петель; потiм петлi розрiзаються для утворення ворсу та одержання оксамитовоi поверхнi (Додаток Б).
2. На спецiальнiй основов'язальнiй машинi в'яжуться лицьовими боками один до одного два полотна з однiiю загальною ворсовою ниткою; потiм обидва полотна розрiзаються i одержуються два трикотажних полотна з розрiзаним ворсом.
3. Текстильнi волокна з чесаноi стрiчки вводяться в петлi трикотажного ТСрунтового полотна пiд час його утворення (довговорсовi полотна). [39]
Ворсове полотно (iмiтацiя хутра), отримане шляхом введення ворсових ниток у вже готовий ТСрунтовий текстильний матерiал (тканий, трикотажний машинного чи ручного в'язання, повсть, неткане полотно i т. д.), класифiкуiться у товарнiй позицii 5802 (Додаток В). Цi тканини вiдрiзняються вiд ворсових тканин товарноi позицii 6001 з рядами ланцюгових рядкiв на виворiтному боцi тканини тим, що вони мають властивi ряди неперервних рядкiв, якi проходять вздовж виворiтного боку тканини (Додаток Б). Ворсовi тканини, якi iмiтують хутро класифiкуються у товарнiй позицii 5801. [37]
В основi класифiкацii за УКТЗЕД покладено подiл готових виробiв та напiвфабрикатiв однаковоi природи (в даному випадку тваринного походження) з натуральноi та штучноi сировини та рiзного способу виробництва. Але можна зазначити, що в УКТЗЕД немаi iдиноi та детальноi класифiкацii штучного хутра, а тим паче виробiв з нього, що не дозволяi надавати iм бiльш детальну характеристику та може призводити до помилковоi класифiкацii при перемiщеннi цих товарiв через митний кордон Украiни.
На вiдмiну вiд УКТЗЕД, в товарознавствi iснуi досить детальний подiл штучного хутра та виробiв з нього за рiзними класифiкацiйними характеристиками :
1.За способом отримання:
1.1 Трикотажне штучне хутро, виробляiться на трикотажних машинах наступними методами:
В· вплетiння волокон чесальноi стрiчки в трикотажне полотно на круглотрикотажних машинах;
В· виготовлення трикотажу з довгими плюшевими петлями iз ниток, при розрiзаннi i розчiсуваннi яких утворюiться довгий ворс на круглофангових та кругловтАЩязальних машинах;
В· на основi трикотажу з пiдкладочною ниткою для начiсування (футерний трикотаж) на машинах МТ.
1.2 Штучне хутро на тканiй основi по способу закрiплення ворсу в ТСрунтовому полотнi подiляiться на:
В· одноуточне;
В· двохуточне;
В· трьохуточне;
В· чотирьохуточне.
1.3 Клейове штучне хутро отримують рiзноманiтними способами:
В· приклеюванням ворсу у виглядi завиткiв синелi на тканину та iншi матерiали;
В· приклеюванням вертикального ворсу в електростатичному полi високоi напруги (прогресивний метод).
2. Сировина та матерiали для виготовлення штучного трикотажного хутра :
2.1 Сировина для ТСрунту хутра:
В· бавовняно-паперова;
В· нiтронова (полiакрилонiтрильна);
В· лавсанова (полiетилентерефталат);
В· бавовняно-лавсанова;
В· полiпропiленова;
В· полiвiнiлхлоридна.
2.2 Волокна для ворсу:
В· лавсановi (полiетилентерефталати);
В· капроновi (полiконденсати капроновоi кислоти);
В· нiтроновi (полiакрилонiтрили);
В· вiскознi (ксантогенати целюлози).
2.3 Допомiжнi хiмiчнi матерiали:
В· антистатичнi матерiали;
В· препарати для апретування ТСрунту хутра. [27]
Проаналiзувавши всi вищезазначенi класифiкацii штучного хутра та виробiв з нього можна прийти до висновку, що найбiльш повними i нормативна класифiкацiя та товарознавча тому, що вони характеризують штучне хутро та вироби з нього за найбiльш повним спектром показникiв.
1.3 Коротка характеристика споживних властивостей штучного хутра
Вимоги до виробiв зi штучного хутра у пересiчних споживачiв наступнi: вони мають володiли зносостiйкiстю, не мтАЩятися, бути досить легкими та добре зберiгати тепло; добре i швидко чиститися i мати гарний зовнiшнiй вигляд.
Штучне хутро володii дуже високою стiйкiстю до стирання, задовiльною стiйкiстю проти зминання i гарним зовнiшнього виглядом. Правильно використовуючи штучне хутро з урахуванням його позитивних властивостей, швейна промисловiсть може випускати широкий асортимент гарних, елегантних i дешевих виробiв, якi користуються великим попитом у населення.
Бiльш детальна iнформацiя про головнi споживчi властивостi штучного хутра викладена нижче:
1.Стiйкiсть до стирання, яку ще можна називати зносостiйкiстю.
Штучне хутро застосовуiться в основному для виробництва одягу i в умовах експлуатацii пiддаiться iнтенсивному зношуванню. Стiйкiсть штучного хутра до стирання, в основному, залежить вiд стiйкостi ворсу. Стiйкiсть ворсу визначаiться природою волокна, з якого виготовлений ворс, мiцнiстю утримання ворсу в ТСрунтi, рiвномiрнiстю розподiлу ворсу по поверхнi ТСрунту, видом обробки та iн.
Ворс штучного хутра сьогоднi виготовляiться, частiше за все з синтетичних волокон, якi володiють цiлим рядом переваг перед натуральними. Всi синтетичнi волокна мають велику мiцнiсть на розрив, багато з них володiють високою стiйкiстю до стирання (виключення складають полiакрилонiтрильнi волокна), якi володiють найбiльшим опором зi всiх волокон до багаторазових деформацiй.
2. Зминання ворсу.
Пiд впливом рiзних чинникiв ворсова поверхня змiнюiться. Вiдбуваiться зминання ворсу, його звалення i злам. В бiльшостi випадкiв втрата зовнiшнього вигляду виробiв зi штучного хутра з ворсом назовнi наступаi значно ранiше, нiж вiдбуваiться повне руйнування ворсу вiд стирання.
Зминання - це властивiсть матерiалу зберiгати протягом певного часу змiни форми пiсля видалення навантаження, що викликало деформацiю.
Зминання ворсу штучного хутра характеризуiться зменшенням товщини пiд впливом навантаження, що стискаi його в площинi, паралельнiй поверхнi ТСрунтовоi тканини. Це звичайно маi мiсце пiд час експлуатацii готового виробу. Зминання знижуi якiсть штучного хутра, погiршуi зовнiшнiй вигляд виробiв, зменшуi теплозахиснi властивостi та iн. На теплозахиснi властивостi хутра значно впливаi i об'iм ворсового покрову. При зминаннi ворсу вiдбуваiться скорочення об'iму ворсового покрову, внаслiдок скорочення об'iму повiтря, а отже, змiнюiться теплозахисна цiннiсть хутра. Тому показник зминання ворсу i iстотним при оцiнцi якостi штучного хутра.
Величина зминання ворсу залежить вiд природи волокна, з якого вироблений ворс, товщина елементарного волокна, профiлю поперечного перетину волокна, кута нахилу ворсу до ТСрунту i iнших чинникiв.
При вивченнi впливу природи волокна на зминання ряд дослiдникiв приходять до висновку, що волокно вовни володii найбiльшою стiйкiстю проти зминання. Пружнi властивостi волокна зумовлюються в значнiй мiрi наявнiстю поперечних зв'язкiв мiж головними полiпептидними ланцюгами макромолекули. Цi зв'язки вiдновлюють первинний стан волокна пiсля деформацii тому, що напруження, яке виникло при деформацii дii на поперечнi зв'язки i зняття деформуючого навантаження супроводжуiться зняттям напружень. Отже, одним з моментiв, що зумовлюi високу пружнiсть волокна, i сiтчаста структура, що утворюiться молекулярними ланцюгами.
У виробництвi штучного хутра для ворсу застосовуються такi синтетичнi волокна, такi як лавсан, капрон, нiтрон, та iн. Полiефiрне волокно лавсан володii високою стiйкiстю до зминання, яка перевищуi стiйкiсть до зминання iнших синтетичних волокон. При нормальнiй вогкостi полiефiрнi волокна володiють високою стiйкiстю до зминання, як i шерстянi, а при пiдвищенiй вогкостi зминання полiефiрного волокна значно нижче, нiж шерстяного.
Питання впливу форми поперечного перетину на зминання не цiлком вивчене, однак деякi дослiдники вважають, що волокно з круглим поперечним перерiзом важче згинаiться пiд дiiю навантаження, чим волокно з плоскою i стрiчкоподiбною формою поперечного перерiзу, але пiсля зняття навантаження волокно з круглим перерiзом буде володiти меншим пружним вiдновленням i залишаiться бiльш зiм'ятим. [19]
3. Забруднюванiсть та очищення штучного хутра.
Великим недолiком бiлого або забарвленого в свiтлi тони штучного хутра i швидка забруднюванiсть ворса у виробах при носiннi за рахунок прямого зiткнення з носiями бруду (рукава, манжети), вiдкладення на поверхнi (верх плечей), вдавлювання пилу (спинка, подоли), а також за рахунок частинок бруду, що переносяться дощем i снiгом.
Бiльше всього забруднюiться ворс з сумiшей орлону i дайнеля, нiтрону i капрону. Слiд зазначити, що кольоровий ворс забруднюiться менше, чим бiлий.
Ступiнь очищення штучного хутра з ворсом з нiтрону i капрону найвища. Ворс штучного хутра з сумiшi орлону i дайнелю очищаiться дещо гiрше, чим ворс з нiтрону i капрону. Значно важче пiддаiться очищенню ворс з лавсану i сумiшi вовни з нiтроном.
Таким чином, ворс штучного хутра з лавсану i сумiшi вовни з нiтроном пiсля очищення залишаiться бiльш забрудненим порiвняно з ворсом з iнших волокон.
Повторнi забруднення i очищення поступово збiльшують рiзницю у вiдображеннi свiтла вiд поверхнi зразкiв. Особливо це помiтно у ворсi з лавсану i вовни з нiтроном.
Практично можна вважати, що штучне хутро з ворсом з лавсану пiсля третього циклу забруднення i очищення не придатне для подальшого носiння, оскiльки коефiцiiнт вiдображення свiтла вiд поверхнi зразка пiсля третього очищення наближаiться до коефiцiiнта вiдображення свiтла пiсля первинного забруднення.
Тому штучне хутро з ворсом з лавсану можна рекомендувати для пошиття виробiв, якi в процесi експлуатацii зазнають очищення не бiльш двох разiв (наприклад, пальта для дорослих, розрахованi для носiння один-два сезони).
При повторних очищеннях штучного хутра з ворсом з нiтрону рiзниця у вiдображеннi свiтла при збiльшеннi кiлькостi циклiв тАЭзабруднення тАУ очищеннятАЭ майже не спостерiгаiться. Це стосуiться i кольорового ворсу з капрону. Цi види штучного хутра можна використовувати для виготовлення дитячого одягу, який необхiдно часто чистити. [21]
4.Захиснi властивостi штучного хутра i комплексним показником, який в свою чергу складаiться з декiлькох показникiв:
В· повiтропроникнiсть;
В· водопроникнiсть;
В· водовiдштовхування;
В· водопоглинання;
В· морозостiйкiсть.
Для характеристики якостi штучного хутра, його теплозахиснихвластивостей велике значення маi повiтропроникнiсть. Показником повiтропроникностi матерiалу служить кiлькiсть повiтря, що проходить через матерiал в одиницю часу при певному тиску. Величина повiтропроникностi штучного хутра залежить вiд його товщини, висоти i густини ворсового покрову, густини ТСрунту та природи волокна у ворсовому покровi.
Пiд водопроникнiстю розумiють властивiсть матерiалу пропускати воду при певному тиску. Водопроникнiсть вимiрюють кiлькiстю води (в мл), що проходить в годину через 1 см² матерiалу. Опiр матерiалу проникненню води на його протилежну сторону називають водовiдштовхуванням. Воно характеризуiться висотою стовпа води, яку матерiал, що зазнаi випробування може витримати, не пропускаючи на зворотню сторону воду у виглядi вiльно падаючих крапель.
Водопоглинання трикотажного хутра визначають за допомогою спецiального дощувального приладу. Морозостiйкiсть також i важливим показником якостi хутра, оскiльки вироби з нього носять в холодну погоду i це чи не найперший показник, пiсля естетичних властивостей, який цiкавить споживача. [19]
1.4 Особливостi митноi полiтики Украiни, щодо ввезення штучного хутра на територiю Украiни
Вiдповiдно до Закону Украiни "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Украiну" Мiжвiдомча комiсiя з мiжнародноi торгiвлi (далi - Мiжвiдомча комiсiя) на своiму засiданнi 14 травня 1999 року розглянула заяву украiнського виробника ВАТ "Фабрика штучного хутра" про порушення та проведення спецiального розслiдування щодо iмпорту до Украiни хутра штучного та полотна ворсового походженням з Бiлорусi, Латвii, Литви, Китаю, Польщi, Росiйськоi Федерацii, США, Угорщини, а також про застосування спецiальних заходiв стосовно зростання iмпорту з цих держав.
Вiдповiдно до заяви товар, iмпорт якого до Украiни нiбито заподiюi значну шкоду або загрожуi заподiянням значноi шкоди, i хутро штучне та полотно ворсове iноземного походження.
Опис товару, що i об'iктом спецiального розслiдування:
- хутро штучне та вироби з нього (далi - хутро штучне), якi класифiкуються згiдно з Державним класифiкатором Украiни "Украiнська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi" та "Товарноi номенклатури зовнiшньоекономiчноi дiяльностi" та мають код 4304;
- полотна трикотажнi ворсовi (включаючи довговорсовi полотна) та полотна махровi (далi - полотно ворсове), якi класифiкуються згiдно з Державним класифiкатором Украiни "Украiнська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi" та "Товарноi номенклатури зовнiшньоекономiчноi дiяльностi" та мають код 6001. [4]
Вiдповiдно до ст.1 Закону Украiни ВлПро захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпортуВ» термiни вживаються в такому значеннi:
1) антидемпiнговi заходи - попереднi або остаточнi заходи, що застосовуються вiдповiдно до цього Закону пiд час або за результатами антидемпiнгового розслiдування;
2) антидемпiнгове мито (попереднi або остаточне) - особливий вид мита, що справляiться у разi ввезення на митну територiю краiни iмпорту товару, який i об'iктом застосування антидемпiнгових заходiв (попереднiх або остаточних);
3) демпiнг - ввезення на митну територiю краiни iмпорту товару за цiнами, нижчими вiд порiвнянноi цiни на подiбний товар у краiнi експорту, що заподiюi шкоду нацiональному товаровиробнику подiбного товару.[2]
Вiдповiдно до ст.13 Закону Украiни ВлПро РДдиний митний тарифВ» Антидемпiнгове мито застосовуiться:
- вiдповiдно до Закону Украiни "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту" у разi ввезення на митну територiю Украiни товарiв, якi i об'iктом демпiнгу, яке заподiюi шкоду нацiональному товаровиробнику;
- у разi вивезення за межi митноi територii Украiни товарiв за цiною, iстотно нижчою за цiни iнших експортерiв подiбних або безпосередньо конкуруючих товарiв на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподiюi шкоду.
Вiдповiдно до ст.15 Закону Украiни ВлПро РДдиний митний тарифВ» особливi види мита справляються на пiдставi рiшень про застосування антидемпiнгових, компенсацiйних або спецiальних заходiв, прийнятих вiдповiдно до законiв Украiни "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту", "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту", "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Украiну".
У разi, якщо iмпорт товару i об'iктом антидемпiнгових, компенсацiйних або спецiальних заходiв, преференцii не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який iх установив.[1]
Рiшенням вiд 11.02.2000 р. № АД-1/2000 Мiжвiдомчоi комiсii було порушено антидемпiнгове розслiдування, щодо iмпорту в Украiну хутра штучного та полотна ворсового походження з Республiки Бiлорусь та вiдповiдно до рiшення 11.10.2000 р. № АД-10/2000/52-40А Мiжвiдомчоi комiсii були застосованi попереднi антидемпiнговi заходи щодо iмпорту в Украiну хутра штучного та полотна ворсового походження з Республiки Бiлорусь.
Пiд час розслiдування Мiнiстерством встановлено, що скарга подана ВАТ "Фабрика штучного хутра" вважаiться поданою нацiональним товаровиробником.
Оскiльки, згiдно з даними, отриманими вiд компетентних органiв Украiни та скаржника, було встановлено, що сукупне виробництво ВАТ "Фабрика штучного хутра" подiбного до товару, який iмпортуiться з Бiлорусi, становить бiльш 50 % вiд всього обсягу його виробництва в Украiнi, таким чином, ВАТ "Фабрика штучного хутра" i належним скаржником та визначаiться як нацiональний товаровиробник. Незастосування заходiв захисту внутрiшнього ринку вiд демпiнгового iмпорту товару з Республiки Бiлорусь заподii суттiвоi шкоди нацiональному товаровиробнику. При цьому Мiнiстерство робить висновок, що з урахуванням зазначеного не маi непереборних обставин для незастосування остаточних антидемпiнгових заходiв. Таким чином, застосування заходiв захисту внутрiшнього ринку вiд демпiнгового iмпорту в Украiну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республiки Бiлорусь i в нацiональних iнтересах Украiни.
В ходi антидемпiнгового розслiдування було встановлено, що у перiод розслiдування (з 1 сiчня 1999 року по 31 грудня 1999 року) в Украiну ввозилося хутро штучне та полотно ворсове походженням з Республiки Бiлорусь та з iнших краiн, iмпорт яких не був визначений скаржником як такий, що заподiюi шкоду.
Мiнiстерством було проведено дослiдження iмпорту товару, що i об'iктом розслiдування з Республiки Бiлорусь на пiдставi вiдповiдних критерiiв:
В· система класифiкацii та кодування товарiв;
В· методи виробництва;
В· сировина, що використовуiться для виробництва;
В· фiзичнi характеристики;
В· вимоги покупця (споживача);
В· вимоги Держстандарту;
В· використання кiнцевим споживачем,
та встановлено, що хутро штучне та полотно ворсове, вироблене нацiональним товаровиробником, i подiбними до хутра штучного та полотна ворсового, яке ввозиться в Украiну з Республiки Бiлорусь.
У процесi цього антидемпiнгового розслiдування, на пiдставi даних органiв виконавчоi влади Украiни та скаржника, було встановлено, що протягом перiоду розслiдування вiдбувалось зростання в абсолютних величинах обсягiв демпiнгового iмпорту в Украiну товару (код ТН ЗЕД 4304 та 6001) походженням з Республiки Бiлорусь. При цьому темпи зростання вiдповiдно I кварталу 1999 року становили:
II кв. 1999 р. - 39,49 %;
III кв. 1999 р. - 42,60 %;
IV кв. 1999 р. - 41,20 %.
Встановлено, що в перiод розслiдування iмпорт хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республiки Бiлорусь здiйснювався в значних обсягах, займаючи значну частку в споживаннi на внутрiшньому ринку Украiни, а саме 13,98 %. Було дослiджено та встановлено, що протягом перiоду розслiдування та з 1997 року по 1999 рiк спостерiгаiться суттiве зменшення цiни за одиницю товару, що i об'iктом цього антидемпiнгового розслiдування походженням з Республiки Бiлорусь. В перiод розслiдування цiна за одиницю товару, що iмпортувався з Республiки Бiлорусь, була в середньому на 39,38 % меншою за середню цiну подiбного товару, який виробляiться нацiональним товаровиробником. Темпи зменшення цiни за одиницю товару (код ТН ЗЕД 4304 та 6001), що i об'iктом розслiдування, i значними та становили вiдповiдно до 1997 р.:
1998 р. - 14,52 %;
1999 р. - 47,95 %.
В ходi антидемпiнгового розслiдування було дослiджено та встановлено, що в перiод розслiдування обсяги виробництва нацiонального товаровиробника на кiнець перiоду розслiдування скоротились на 53,23 % у порiвняннi з обсягами виробництва на початку перiоду розслiдування.
Причому темпи скорочення обсягiв виробництва в 1999 роцi порiвняно до:
1997 року становили 32,26 %;
1998 року становили 41,59 %.
Використання виробничих потужностей нацiональним товаровиробником на кiнець перiоду розслiдування скоротились на 44,06 % у порiвняннi з використанням виробничих потужностей на початку перiоду розслiдування.
В перiод розслiдування скоротилися обсяги продажу товару, що i об'iктом розслiдування. Темпи скорочення обсягiв продажу нацiональним товаровиробником стосовно I кв. 1999 року становили:
II квартал 1999 р. - 84,00 %;
III квартал 1999 р. - 46,60 %;
IV квартал 1999 р. - 46,80 %.
В ходi розслiдування було дослiджено та встановлено, що протягом перiоду розслiдування нацiональний товаровиробник не отримував прибуткiв вiд виробництва та продажу подiбного товару. Виробництво подiбного товару було збитковим.
В перiод розслiдування значно знизився коефiцiiнт лiквiдностi подiбного товару. Темпи падiння лiквiдностi товару стосовно I кв. 1999 року становили:
II квартал 1999 р. - 1,85 %;
III квартал 1999 р. - 19,23 %;
IV квартал 1999 р. - 59,26 %.
Таким чином, в перiод розслiдування та в порiвняннi з 1997 та 1998 роками фiнансово-економiчний стан нацiонального товаровиробника значно погiршився. Зокрема, скоротилися обсяги виробництва та продажу товару нацiональним виробником, зменшився коефiцiiнт лiквiдностi товару, крiм того, виробництво нацiонального товаровиробника стало збитковим. Зазначене свiдчить про наявнiсть прямих фактiв нанесення шкоди нацiональному товаровиробнику вiд демпiнгового iмпорту товару, що i об'iктом розслiдування.
Таким чином, спостерiгаiться прямий причинно-наслiдковий зв'язок мiж наявнiстю фактiв здiйснення в значних обсягах демпiнгового iмпорту в Украiну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республiки Бiлорусь та нанесення шкоди нацiональному товаровиробнику.
Виходячи з вищезазначеного, враховуючи iнтереси нацiонального товаровиробника, нацiональних споживачiв, нацiональнi iнтереси Украiни, а також з метою сприяння добросовiсноi конкуренцii на внутрiшньому ринку хутра штучного та полотна ворсового, Мiжвiдомча комiсiя вирiшила:
1. Застосувати остаточнi антидемпiнговi заходи щодо iмпорту в Украiну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республiки Бiлорусь. Зазначенi остаточнi антидемпiнговi заходи застосовуються шляхом справляння остаточного антидемпiнгового мита щодо iмпорту в Украiну:
1.1 хутра штучного та виробiв з нього, якi класифiкуються згiдно з Державним класифiкатором Украiни "Украiнська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi" за кодом 4304;
1.2 полотна трикотажного ворсового (включаючи довговорсовi полотна) та полотна махрового, якi класифiкуються згiдно з Державним класифiкатором Украiни "Украiнська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi" за кодом 6001.
2. Встановити, що:
2.1. остаточнi антидемпiнговi заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпiнгового мита щодо iмп
Вместе с этим смотрят:
Advertising in the trade market
Globalization Strategy of Nokia
PR в банковской системе
PR и маркетинг: грани взаимодействия
PR как технология эффективного управления фирмой