Застосування засобiв паблiк рилейшнз в процесi пiдготовки Украiни та Польщi до проведення чемпiонату РДвропи з футболу РДВРО-2012

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ РЖ ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ ПР-ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МРЖЖНАРОДНИХ СПОРТИВНИХ ЗАХОДРЖВ

1.1 Поняття та сутнiсть ПР-забезпечення в практицi звтАЩязкiв з громадськiстю

1.2 Особливостi ПР-забезпечення мiжнародних спортивних заходiв

Роздiл РЖРЖ ПР-ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРЖДГОТОВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ РДВРО-2012: ДОСВРЖД УКРАРЗНИ ТА ПОЛЬЩРЖ

2.1 Нацiональна система ПР-забезпечення пiдготовки та проведення чемпiонату РДВРО-2012 в Украiнi

2.2 Контекст здiйснення ПР-забезпечення пiдготовки до проведення РДВРО-2012 в Украiнi

2.3 Пiдготовка до РДВРО-2012 в матерiалах украiнських та польських ЗМРЖ

РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. ПРОПОЗИЦРЖРЗ ЩОДО ЗБРЖЛЬШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ПР-ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РДВРОтАУ2012 В УКРАРЗНРЖ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛРЖК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Актуальнiсть теми дипломноi роботи зумовлюiться важливiстю застосування засобiв паблiк рилейшнз в практицi мiждержавних комунiкацiй не лише у полiтичному, економiчному, культурному аспектах. Нинiшнiй стан розвитку глобального iнформацiйного простору вимагаi змiщення акцентiв практики ПР з виключно полiтичних або економiчних на усi актуальнi сфери життя сучасного суспiльства. Одне з провiдних мiсць з-помiж них займаi спортивна сфера. Прагнення Украiни самореалiзуватися в мiжнародних вiдносинах i досягти бажаноi мети тАУ стати повноправним учасником як регiональних тАУ iвропейських, так i мiжрегiональних вiдносин, вимагаi вiд нашоi держави переймати досвiд ПР-забезпечення своii дiяльностi з урахуванням усiх актуальних сфер дiяльностi держави. Такий процес неможливий без забезпечення ефективних комунiкацiй як всерединi нашоi держави, так i з нашими закордонними партнерами.

Найбiльш поширеним демократичним iнструментом для забезпечення високоi ефективностi зусиль держави в будь-якiй сферi i iх ефективне ПР-забезпечення, що уможливлюi налагодження мiж групових звтАЩязкiв мiж державою, суспiльством та свiтовою спiльнотою.

Держава плануi достойно представити себе як органiзатор та приймаюча сторона у проведеннi чемпiонату РДвропи з футболу 2012 року. Ця подiя, враховуючи означенi вище тенденцii до поступовоi змiни сфер використання ПР-технологiй, потребуi вiд нашого керiвництва органiзацii вiдповiдного ефективного забезпечення. Вiд того, наскiльки Украiни буде здатна продемонструвати вмiння застосовувати сучаснi методи ПР, ефективно позицiонувати себе та створити собi позитивний iмiдж краiни-органiзатора змагань такого масштабу буде багато в чому залежати сприйняття нашоi держави нашими нинiшнiми та потенцiйними партнерами на свiтовiй аренi.

Велика кiлькiсть наукових праць вiтчизняних науковцiв присвячено проблемам застосування технологiй та засобiв ПР в практицi реалiзацii державноi полiтики в рiзних сферах. Зокрема Тихомирова РД.Б., Шевченко О.В., Макаренко РД.А., Бебик В.М., Почепцова Г.Г., Зернецька О.В. дослiджують особливостi реалiзацii конкретних заходiв ПР-забезпечення рiзних сфер полiтичного, економiчного, суспiльного життя Украiни з урахуванням мiжнародного резонансу такоi дiяльностi.

ОбтАЩiктом нашого дослiдження i ПР-забезпечення мiжнародних спортивних заходiв.

Предметом дослiдження тАУ i Державна цiльова програма тАЬЗабезпечення пiдготовки i проведення в Польщi та Украiнi фiнального турнiру чемпiонату РДвропи УРДФА 2010/12 з футболутАЭ на 2007-2012 роки в Украiнi.

Мета роботи полягаi у визначеннi та дослiдженнi теорii i практики дiяльностi держави з ПР-забезпечення проведення спортивних заходiв в Украiнi.

Для досягнення мети дослiдження було поставлено такi завдання:

1. Визначити основнi аспекти здiйснення ПР-забезпечення рiзних сфер дiяльностi держави, в тому числi спортивноi.

2. Проаналiзувати положення офiцiйних документiв, що встановлюють та регулюють норми та процеси здiйснення ПР-забезпечення пiдготовки до проведення Украiною чемпiонату РДвропи з футболу 2012 року тАУ Державноi цiльовоi програми тАЬЗабезпечення пiдготовки i проведення в Польщi та Украiнi фiнального турнiру чемпiонату РДвропи УРДФА 2010/12 з футболутАЭ на 2007-2012 роки в Украiнi, Концепцii iнформацiйного забезпечення процесу пiдготовки та проведення чемпiонату РДвропи з футболу 2012 року в Украiнi, та Методичних рекомендацiй щодо створення регiональних iнформацiйних центрiв для висвiтлення пiдготовки та проведення фiнальноi частини чемпiонату РДвропи 2012 року з футболу.

3. Вивчити особливостi здiйснення ПР-забезпечення пiдготовки нашоi держави до проведення РДВРО-2012 в нацiональних засобах масовоi iнформацii Украiни та Польщi.

4. Виробити пропозицii щодо пiдвищення ефективностi ПР-забезпечення пiдготовки до проведення Украiною чемпiонату РДвропи з футболу 2012 року.

При проведенi дослiдження були використанi наступнi методи:

1. Емпiричнi методи тАУ застосовувалася методика системного аналiзу для дослiдження концепцii та практичних крокiв реалiзацii ПР-забезпечення пiдготовки до РДВРО-2012 на державному рiвнi, а також методика контент-аналiзу для дослiдження особливостей здiйснення ПР- забезпечення пiдготовки Украiни до проведення РДВРО-2012 в украiнських та польських нацiональних засобах масовоi iнформацii.

Базу джерел дипломноi роботи становлять:

- теоретичнi розробки сучасних вiтчизняних та зарубiжних дослiдникiв у сферi ПР-забезпечення та мiжнародних зв'язкiв з громадськiстю;

- науковi дослiдження глобальних комунiкацiйних процесiв та мiжнародних iнформацiйних вiдносин;

- ресурси глобальноi мережi РЖнтернет;

- зарубiжнi та вiтчизнянi перiодичнi видання з дослiджуваноi тематики.

Дипломна робота складаiться зi вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури та iнших iнформацiйних джерел i додаткiв.

У першому роздiлi розглядаються теоретичнi концепцii та практичнi пiдходи до здiйснення ПР-забезпечення загалом, та конкретно в практицi проведення мiжнародних спортивних заходiв.

У другому роздiлi детально представлено практику здiйснення ПР-забезпечення пiдготовки Украiни до проведення чемпiонату РДвропи з футболу РДВРО-2012 у вiдображеннi публiкацiй украiнських та польських нацiональних засобiв масовоi iнформацii.

У третьому роздiлi на основi когнiтивного дослiдження процесiв ПР-забезпечення пiдготовки Украiни до проведення РДВРО-2012 представленi рекомендацii щодо пiдвищення ефективностi такого забезпечення.

Наукова та практична значущiсть дипломноi роботи полягаi в набуттi та отриманнi додаткових знань та навичок з даноi теми. Дослiдження також i внеском у подальшому розвитку теорii та практики ПР-забезпечення мiжнародних спортивних заходiв, що надалi може бути використана у практичнiй дiяльностi вiддiлiв мiжнародних та iнформацiйних служб регiональних та центральних органiв державноi влади, громадських органiзацiй.

1.1 Поняття та сутнiсть ПР-забезпечення в практицi звтАЩязкiв з громадськiстю

Зовнiшня i внутрiшня полiтика держави, передвиборчi кампанii, ефективна робота з пресою, секрети формування суспiльноi думки, iмiджмейкiнг, комерцiйна, а також соцiально-полiтична реклама тАУ це далеко не весь спектр Public Relations (паблiк рiлейшнз). Це наука i мистецтво формування суспiльноi думки в потрiбному напрямку. ПР служать багатьом соцiальним iнститутам. Для досягнення бажаноi мети цi iнститути повиннi налагоджувати мiцнi зв'язки з рiзними аудиторiями i соцiальними групами, а також iз суспiльством у цiлому. Одна з функцiй ПР тАУ система керування iнформацiiю, якщо пiд керуванням розумiти процес створення iнформацiйних приводiв i iнформацii зацiкавленоi в нiй стороною, поширення iнформацii засобами комунiкацiй для формування бажаноi суспiльноi думки. [23, с.35]

В Украiнi зтАЩявився паблiк рiлейшнз як область професiйноi прикладноi i науковоi дiяльностi не так давно, i його поява була викликана об'iктивними умовами розвитку суспiльних вiдносин, iнститутiв громадського суспiльства, а також соцiально-економiчних, iнтеграцiйних, ринкових механiзмiв. Тому в цих умовах очевидна необхiднiсть зв'язкiв, як механiзму побудови рiвноправного дiалогу. Однак процес становлення паблiк рiлейшнз у нашiй краiнi значно ускладнений деякими причинами як об'iктивного, так i суб'iктивного характеру i серед цих причин займають серйозна соцiально-економiчна криза i постiйна полiтична конфронтацiя. Вона призвела до прiрви мiж суспiльством i державою i тягне за собою постiйнi протирiччя i не порозумiння.

РЖ тому використання зв'язкiв з громадськiстю в державному секторi можна охарактеризувати, як сприяння держави у вирiшеннi об'iктивних протирiч мiж плюралiзмом полiтичноi сфери суспiльства i цiлiснiстю державноi влади [47, с.131]. Вiдповiдно до загальнодемократичних тенденцiй суспiльного розвитку державнi служби повиннi удосконалюватися i сприяти формуванню громадянського суспiльства, для чого прiоритетним напрямком i налагодження прямих i зворотних зв'язкiв iз громадянами.

Як основний суб'iкт управлiння держава постiйно присутня в актах взаiмовiдносин мiж людьми. Таким чином, "зв'язки з громадськiстю" у полiтичнiй сферi виступають як особливий канал вираження, як незадоволення якiстю правлiння та управлiння, так i ухвалення, пiдтримки полiтичного курсу та полiтико-управлiнських рiшень, що приймаються. Свiтовий iсторичний досвiд свiдчить, що полiтичне управлiння може ефективно функцiонувати лише при наявностi динамiчних вiдносин iз громадськiстю. [2, с.256]

А особливо це актуально в наш час глобалiзацii та будування iнформацiйного суспiльства, де спостерiгаiться швидкоплиннiсть та динамiчнiсть суспiльних процесiв у всiх сферах життя, i це призводить до нестабiльностi ситуацii. РЖ при таких умовах необхiдною складовою успiху i умiння швидко адаптуватися до динамiзму подiй, передбачати iх, намагання вдосконалити iх, здатнiсть вiдмовитися вiд застарiлих форм та методiв. Активно впроваджувати i використовувати сучаснi методи i сучаснi технологii, якi i таким компонентом, що постiйно забезпечують суб'iкта полiтичного управлiння поточною iнформацiiю, прогнозними розробками, у тому числi рекомендацiями стосовно переважних форм та методiв дiяльностi, використання чи тих чи iнших каналiв та зв'язкiв з громадськiстю, що виконують функцiю прогнозування розвитку суспiльно-полiтичних процесiв, можливих наслiдкiв рiшень, що приймаються та акцiй, що проводяться, моделювання соцiально-полiтичноi ситуацii, визначення основних цiлей, методiв та способiв комунiкацii. [19, с.28]

РЖ дiйсно, в iнформацiйному середовищi за умов функцiонування глобальноi комунiкацiйноi iнфраструктури зовнiшня полiтика держави набуваi значення i багатогранно впливаi на характер i засоби реалiзацii нацiональних iнтересiв, та процеси формування громадськоi думки. [35,с.4] РЖ тому ПР-технологii для формування позитивного iмiджу держави i бажаноi громадськоi думки вiдiграють велику роль для краiни на мiжнароднiй аренi, як актора у зовнiшнiх вiдносинах. Технологii впливають на субтАЩiкти мiжнародних вiдносин, трансформуючи зовнiшньополiтичнi iнтереси краiн. РЖ вже зараз спостерiгаiться тенденцiя створення нацiональних, державних ПР- програм, якi формують бажану реакцiю громадськостi. Такi програми активно реалiзуються державами захiдноi РДвропи, захiдних словтАЩян та США i не тiльки.

На думку вiтчизняних вчених всеукраiнська нацiональна ПР-програма маi пiдкреслити значимiсть сфери внутрiшнiх стосункiв у формуваннi зовнiшньоi полiтики держави, оскiльки саме в цiй сферi вiдбуваiться концентрацiя ресурсiв i зусиль, необхiдних для реалiзацii цiлей у мiждержавних вiдносинах. Йдеться мова про ефективне функцiонування всiх суспiльних iнституцiй та механiзмiв, результатом якого i впливовiсть держави в сферi мiжнародних вiдносин. Тобто методика програми полягаi у перенесеннi внутрiшнього (в економiчнiй, технологiчнiй, iнтелектуальнiй, iнформацiйнiй сферах) потенцiалу краiни на ii зовнiшнiй авторитет, здiйснення якоi можливо реалiзувати технологiями ПР.[21, с.134]

Тому говоримо вже не про ПР , а про мiжнароднi ПР, як про зовнiшньо полiтичного архiтектора держави в час глобалiзацii та побудови iнформацiйного суспiльства.

Поняття тАЮмiжнароднi паблiк рилейшнзтАЭ та тАЮглобальнi паблiк рилейшнзтАЭ (тАЬкомунiкацii з громадськiстютАЭ) вiдносно нове в науковому i полiтичному лексиконi. Воно все частiше почало зтАЩявлятися в науковiй, навчальнiй та методичнiй лiтературi з паблiк рилейшнз. На перший погляд, це поняття просте, зрозумiле й доступне для вживання i використання. Але вже першi спроби визначити його в контекстi глобалiзацii спричиняють певнi труднощi, повтАЩязанi не лише з численними трактуваннями самого термiну паблiк рилейшнз (про це багато вже писали як зарубiжнi, так i вiтчизнянi дослiдники), а й з розумiнням термiну тАЮмiжнароднiтАЭ. Так, С.Блек трактуi мiжнароднi паблiк рилейшнз як мiжнароднi комунiкацii, якi сприяють досягненню взаiморозумiння шляхом зближення географiчних, культурних i мовних вiдмiнностей, або всiх iх одночасно. Вiн пiдкреслюi, що цей термiн також використовуiться для позначення дiяльностi у сферi паблiк рилейшнз, яка здiйснюiться або маi позитивне значення поза краiною походження. Г.Почепцов розглядаi мiжнароднi паблiк рилейшнз як гармонiзацiю стосункiв мiж певною краiною та рештою свiту [18, с.528]. Дослiдниця з Великобританii Ш.Харрiсон, аналiзуючи сутнiсть мiжнародних комунiкацiй з громадськiстю та зазначаючи, що виникнення мультинацiонального конгломерату i стиснення свiтових ринкiв до масштабiв ринковоi площi одного свiтового глобального села призвело до необхiдностi розвитку мiжнародних звтАЩязкiв з громадськiстю, звертаi увагу на те, що органiзацii, дiяльнiсть яких виходить за межi одноi краiни, потребують визначення мiжнародного контексту своii PR-дiяльностi, незалежно вiд того, якiй аудиторii (нацiональнiй чи локальнiй) вона адресована. Ш.Харрiсон пiдкреслюi, що навiть тим органiзацiям, якi дiють лише у межах одноi краiни, слiд враховувати мiжнародний вимiр своii дiяльностi. Це обумовлено тим, що у свiтi бiзнесу юридичнi норми, якi визначають структуру виробництва i екологiчну полiтику пiдприiмств в однiй краiнi, незабаром можуть бути прийнятi i в iншiй; символ (чи кольорова композицiя) корпоративноi iдентичностi, що застосовуються в однiй краiнi, в iншiй частинi свiту, в iншому мiсцi можуть мати зовсiм iнше значення; iнтернацiоналiзацiя ЗМРЖ приводить до того, що матерiали новин можуть отримуватися в одному мiсцi, а доводитися до аудиторii у багатьох iнших протягом дуже короткого часу [49, с.402].

На неоднорiднiсть мiжнародних звтАЩязкiв з громадськiстю звертають увагу й дослiдники з Голландii Х.Вiссе та Л.Шойверс, дослiджуючи мiжнароднi аспекти дiяльностi PR-агентств. Вони зазначають, що iснуi три напрями здiйснення мiжнародних комунiкацiй. По-перше, iх здiйснюють нацiональнi PR-агентства, коли iх клiiнти виходять на зарубiжнi ринки. По-друге, до нацiональних агентств може звернутися зарубiжна компанiя, коли буде виходити на ринок цiii краiни. По-третi, можна говорити й про глобальний масштаб, коли клiiнтовi потрiбна допомога в його справi одночасно в декiлькох краiнах або на декiлькох ринках (тут фактично маються на увазi мiжнароднi комунiкацii, якi здiйснюють мiжнароднi мережi PR-агентств, про якi буде йтися далi) [38, с.305].

Отже, спроби дати визначення цьому термiновi та зтАЩясувати сутнiсть i змiст цього соцiального явища обумовлюють низку питань як термiнологiчного, так i методологiчного характеру: вiдображення яких соцiальних процесiв описуiться поняттям тАЮмiжнароднi паблiк рилейшнзтАЭ? Як спiввiдносяться термiни тАЮмiжнароднийтАЭ та тАЮглобальнийтАЭ у зазначеному контекстi?

Уточнення поняття тАЮмiжнароднi паблiк рилейшнзтАЭ слiд, як нам здаiться, починати з термiнологiчного аналiзу. Тлумачнi словники розрiзняють поняття тАЮмiжнароднийтАЭ i тАЮглобальнийтАЭ(тАЬсвiтовийтАЭ i тАЮвсесвiтнiйтАЭ). Це стосуiться не лише украiнськоi мови, а й iнших. Зокрема, в росiйськiй знаходимо вiдповiдно тАУ тАЮмеждународныйтАЭ та тАЮглобальныйтАЭ (тАЬмировойтАЭ i тАЮвсемирныйтАЭ), в англiйськiй тАУ тАЮinternationalтАЭ та тАЮglobalтАЭ (тАЬworldтАЭ i тАЮworld-wideтАЭ). Термiн тАЮмiжнароднийтАЭ, як правило, тлумачиться як такий, що повтАЩязаний iз зовнiшньою полiтикою, з вiдносинами мiж народами або краiнами. Термiн тАЮглобальнийтАЭ (тАЬсвiтовийтАЭ, тАЮвсесвiтнiйтАЭ) трактуiться як такий, що належить всьому свiтовi, повтАЩязаний зi всiм свiтом, iз земною кулею. Як бачимо, у першому випадку акцент робиться на субтАЩiктну сторону поширення вiдповiдного суспiльного явища (те, що стосуiться того чи iншого субтАЩiкта мiжнародних вiдносин), в другому тАУ на його географiчний контекст (явище, що охоплюi земну кулю).

Зрозумiло, в такому розумiннi поняття тАЮмiжнароднi паблiк рилейшнзтАЭ i тАЮглобальнi паблiк рилейшнзтАЭ не спiвпадають: комунiкацii можуть стосуватися вiдносин мiж окремими державами i не мати глобального, свiтового характеру i, навпаки, вони можуть мати свiтове поширення, але не торкатися мiждержавних вiдносин (наукова, культурна комунiкацiя). У першому випадку йдеться про особливу категорiю соцiальних вiдносин, якi виходять за рамки внутрiшньо суспiльноi взаiмодii; в другому тАУ маiться на увазi комунiкацiя рiзних субтАЩiктiв глобального процесу, спрямована на реалiзацiю iх спiльних iнтересiв у глобальному масштабi. Тобто, вживаючи поняття тАЮмiжнароднийтАЭ, ми маiмо на увазi як тi комунiкацii, що реалiзуються у глобальному масштабi, так i тi, якi стосуються окремих субтАЩiктiв глобального процесу i на нацiональному, i на регiональному, i на глобальному рiвнях [1, с.12]. Вiдтак можна дати таке визначення поняття тАЮмiжнароднi паблiк рилейшнзтАЭ: це комунiкацii зi свiтовою громадськiстю, що вiдбуваються в мультикультурному середовищi та спрямованi на гармонiзацiю стосункiв мiж рiзними субтАЩiктами мiжнародних вiдносин. Такий пiдхiд до розумiння мiжнародних комунiкацiй з громадськiстю даi пiдстави намiтити певнi рамки функцiонування мiжнародних паблiк рилейшнз i зтАЩясувати iх основнi складовi. Це, передусiм, комунiкацii, що виходять за рамки внутрiшньо суспiльноi взаiмодii; комунiкацii окремих субтАЩiктiв глобального процесу (нацiональнi держави, iх коалiцii, мiжнароднi органiзацii), повтАЩязанi з мiждержавними вiдносинами; комунiкацii окремих субтАЩiктiв глобального процесу (неурядовi мiжнароднi органiзацii, транснацiональнi корпорацii, нацiональнi фiрми та органiзацii, що виходять на мiжнароднi ринки), не повтАЩязанi з мiждержавними вiдносинами; внутрiшнi комунiкацii рiзних глобальних акторiв як такi, що опосередковано впливають на глобальнi процеси.

Загальною метою PR-дiяльностi мiжнародних акторiв в умовах глобального поступу i гармонiзацiя мiжнародних вiдносин та iнформацiйне забезпечення глобалiзацiйних процесiв, формування позитивного iмiджу глобалiзацii, довiри до iнституцiй глобального управлiння i пiдтримки з боку свiтовоi громадськостi iнтеграцiйних процесiв на всiх рiвнях архiтектури глобального управлiння [44, с.487]. Проте кожен з учасникiв глобального комунiкацiйного процесу маi своi цiлi, повтАЩязанi iз забезпеченням ним у мiжнародному середовищi сприятливих умов iснування та хоча б мiнiмальноi пiдтримки iх з боку свiтовоi громадськостi. Орiiнтуючись на це, субтАЩiкти мiжнародних PR створюють необхiднi структури для забезпечення комунiкацiй зi свiтовою громадськiстю, якi здiйснюють рiзноманiтну PR-дiяльнiсть як на мiжнароднiй аренi, так i в межах окремих краiн.

Основними напрямами мiжнародних PR i формування iмiджу окремих агентiв глобалiзацii; взаiмне iнформування один одного; вивчення та формування громадськоi думки як важливого фактора мiжнародного середовища; iнформацiйне забезпечення прийняття рiшень агентами глобалiзацii; iнформацiйна пiдтримка iхнiх iдей, рiшень, дiй; формування i пiдтримка довiри до окремих агентiв глобалiзацii та глобалiзацiйного процесу загалом; спонукання iх до спiвробiтництва та просування на мiжнародну арену iдей, цiнностей, товарiв, послуг.

Визначення структури мiжнародних PR передбачаi виявлення субтАЩiктiв, мiж якими вiдбуваiться процес комунiкацii. В найбiльш загальному виглядi можна сказати, що комунiкатором i комунiкантом тут i свiтова громадськiсть та ii окремi складовi [25, с.210].

Свiтова громадськiсть тАУ це сукупний субтАЩiкт мiжнародних PR, представлений населенням рiзних краiн свiту, державами i державними установами, ТНК, нацiональними та мiжнародними iнститутами та органiзацiями, якi активно сприймають мiжнародну iнформацiю та реагують на неi.

Мiжнароднi паблiк рилейшнз тАУ це комунiкацii зi свiтовою громадськiстю, яка i субтАЩiктом мiжнародних ПР, що вiдбуваються в мультикультурному середовищi та спрямованi на гармонiзацiю стосункiв мiж рiзними субтАЩiктами мiжнародних вiдносин.[46, с.109]

Зовнiшньополiтичнi комунiкацii тАУ це процес обмiну мiжнародною iнформацiiю у системi мiжнародних вiдносин мiж окремими субтАЩiктами, мiж державами, суспiльними групами та iндивiдами. Комунiкатором та комунiкантом в мiжнародних ПР i свiтова громадськiсть та ii окремi складовi. [5, с.152]

Стратегiязовнiшньополiтичноi комунiкацii враховуi обмiн iнформацiiю.

Дослiджено, що зовнiшньополiтична iнформацiя передаiться за допомогою:

1. спецiалiзованих установ та мiжнародних органiзацiй,

2. неформальних контактiв,

3. засобiв масовоi комунiкацiй,

4. глобальних мереж, зокрема, РЖнтернет,

5. iмiджевих комунiкацiй (зовнiшньополiтичнi технологii ПР). [31, с.264]

Зовнiшньополiтичнi технологii ПР дозволяють створювати новий iмiдж краiни, запустити новi позитивнi характеристики, якi б закрiпили ii позицii в мiжнародному спiвтовариствi. Такi комунiкацii i важливими не тiльки для громадськостi i держави, а i для самого паблiк рилейшнз

Наслiдки поширення мiжнародних комунiкацiй iз громадськiстю для паблiк рилейшнз:

1. Розвиток системи зв'язкiв iз громадськiстю в усiх краiнах свiту.

2. Поширення ПР на всi сфери життя.

3. Виникнення iнформацiйних структур, що дiють у мультикультурному середовищi.

4. РЖнтенсифiкацiя зв'язкiв мiж фахiвцями в галузi ПР рiзних краiн, обмiн досвiдом та спiльне вирiшення тих чи iнших ПР-проблем (приклад - кампанiя переходу на iвро).[48, с.23]

Наслiдки виникнення та розвитку мiжнародних ПР для суспiльства

1. Пiдвищення рiвня загальноi iнформованостi про життя та дiяльнiсть рiзних краiн та регiонiв свiту.

2. Пiдвищення iнформованостi про дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй i транснацiональних корпорацiй, популяризацiя iхньоi дiяльностi.

3. Сприяння формуванню iнформацiйного суспiльства у свiтових масштабах.

4. Налагодження зв'язкiв мiж суб'iктами мiжнародних вiдносин якi ранiше мали обмеженi контакти.[9, с.223]

Головною метою мiжнародних ПР i гармонiзацiя, демократизацiя та зростання значення громадськоi думки в мiжнародних вiдносинах i не тiльки. Тому що активно суспiльство iнтернацiоналiзуiться в економiчному, полiтичному i культурному сферах життя, що сприяi глобалiзацii мiжнародних вiдносин i зростанню взаiмозалежностi всiх субтАЩiктiв мiжнародних вiдносин. Вiдбулась деiдеологiзацiя мiжнародних вiдносин, яка змусила усвiдомити спiльнiсть iнтересiв свiтовоi громадськостi та важливiсть обмiну iнформацiiю.

На державному рiвнi мiжнародну ПР-дiяльнiсть виконують ПР-служби мiнiстерства закордонних справ, ПР-служби президента та уряду, прес-служби iнших державних вiдомств. У МЗС Украiни цi функцii покладенi на управлiння iнформацii, яке маi такi пiдроздiли: прес-центр, вiддiл оперативного реагування, вiддiл електронного забезпечення. [36, c.111]

Основнi завдання ПР-дiяльностi держави у мiжнародних вiдносинах i:

В· створення позитивного iмiджу своii краiни i його здiйснення на мiжнароднiй аренi;

В· створення позитивного iмiджу перших осiб держави i навiть пересiчних громадян;

В· робота з громадською думкою;

В· вивчення стереотипiв iнших краiн культури, традицiй та принципiв формування iхнього iнформацiйного простору;

В· iнформування;

В· забезпечення мiжнародноi громадськостi обтАЩiктивною iнформацiiю про краiну, оскiльки iмiдж створюiться лише на основi вiдповiдноi iнформацii про неi;

В· пiдготовка прийняття рiшень;

В· пiдтримка iдей, рiшень, дiй;

В· вплив на владнi структури iнших краiн шляхом лобiювання, щоб примусити iх прийняти потрiбнi рiшення щодо обтАЩiкта лобiювання;

В· спонукання до спiвробiтництва, просування на мiжнародну арену iдей, цiнностей, товарiв, послуг. [20, с.352]

Викликаi iнтерес з точки зору технологiй мiжнародних ПР - лобiювання, - вплив на владнi структури iнших краiн, щоб примусити iх прийняти позитивнi рiшення щодо суб'iкта лобiювання. В зовнiшнiй полiтицi лобiювання спрямоване на формування позитивного ставлення до певноi держави або ii представникiв (органiзацiй, установ). Лобiювання тАУ це як мова мiжнародного спiлкування, володiння якою вiдiграi значну роль для ii зовнiшньоекономiчних та полiтичних успiхiв. За даними статистики за 1994 рiк, у секретарiатi Палата представникiв США та Сенату Конгресу США було офiцiйно зареiстровано 6308 активних лобiстiв, iз них 741 на основi Акта реiстрацii iноземних агентств. Тут офiцiйно зареiстрованi такi лобiюючи iнституцii, як Американський еллiнiстичний iнститут громадських справ, iрландське нацiональне об'iднання, Трансафрика, Американсько-iзраiльський комiтет громадських справ [11, с.27]. РЖ тому використання мiжнародного ПРтАУлобiювання покращить розумiння мiж державами, допоможе реалiзацii зовнiшньополiтичних планiв.

На думку вчених мiжнароднi ПР повиннi бути на багато уважнiшими до громадськоi думки, так як позитивна громадська думка у свiтi про державу та ii полiтику формуi iмiдж держави.

Тому стратегiя мiжнародних комунiкацiй у зовнiшнiй полiтицi держави повинна базуватися на двох аспектах:

В· внутрiшньому;

В· зовнiшньому.

Внутрiшнi повтАЩязанi iз впливом на внутрiшню громадськiсть тАУ населення та iнституцii цiii краiни.

Зовнiшнi вiдповiдно повтАЩязанi iз населенням та iнституцiями iнших краiн.

РЖмiдж держави за кордоном не може бути кращим вiд ii iмiджу в серединi краiнi. РЖ тому внутрiшнi i зовнiшнi аспекти комунiкацiй мiжнародних ПР тiсно взаiмоповтАЩязанi.

Роберт.А.Келлi у своiй роботi ВлЗвтАЩязки з громадськiстю: впливовий iнструмент 21 столiттяВ» [29, с.274]. Мiсце ПР у новому тисячолiттiтАЭ запропонував такi рекомендацii для того, щоб досягти успiху у позицiонуваннi зовнiшньополiтичних iнтересiв держави на мiжнароднiй аренi:

В· визначити цiльову аудиторiю;

В· оцiнити рiвнi сприйняття цiльовоi аудиторii;

В· визначити ПРтАУ цiлi кампанii;

В· сформулювати ПР тАУ стратегiю;

В· приготовити переконливе основне повiдомлення для кожноi цiльовоi краiни;

В· обрати та здiйснити комунiкативнi тактики, якi передають повiдомлення ключовiй аудиторii;

В· вiдстежити змiни у вiдношеннi аудиторii до нових характеристик субтАЩiкта мiжнародних ПР.[37, с.352]

Отже сучасний процес глобалiзацii комунiкацii дозволяють припустити, що мiжнароднi звтАЩязки з громадськiстю мають безпосереднiй вплив на прийняття зовнiшньополiтичних рiшень i на iх реалiзацiю. Сучаснi ПР-технологii мають бути невiдтАЩiмною складовою стратегii, що використовуiться субтАЩiктами полiтичного управлiння, для того, щоб вiдповiдати очiкуванням аудиторiй.

Можна назвати низку причин, якi обумовили зростання значення PR у глобальному свiтi й актуалiзували мiжнароднi комунiкацii з громадськiстю.

РЖнтернацiоналiзацiя економiчного, полiтичного та культурного життя, що сприяла глобалiзацii мiжнародних вiдносин i зростанню взаiмозалежностi всiх субтАЩiктiв мiжнародних вiдносин. Як зазначають фахiвцi, ефективнiсть глобальноi спiвпрацi, здатнiсть мiжнародного форуму держав до вирiшення екстремальних проблем спiльноти великою мiрою залежать вiд свiтового спiвтовариства, яке впливаi на процеси у системi мiжнародних вiдносин.

Деiдеологiзацiя мiжнародних вiдносин, яка змусила вiдмовитися вiд тАЮобразу ворогатАЭ й усвiдомити певну спiльнiсть iнтересiв свiтовоi громадськостi. Вiд уявлень про сучасний свiт як суперечливий та подiлений на двi соцiальнi системи суспiльство перейшло до усвiдомлення його цiлiсностi та взаiмозалежностi [6, с.48]. Зросла потреба в дiалозi та компромiсах, якi неможливi без обмiну iнформацiiю.

Демократизацiя мiжнародних вiдносин, яка передбачаi свободу обмiну iнформацiiю мiж iхнiми учасниками. Без взаiмного iнформування неможлива демократiя, неможливе спiвробiтництво субтАЩiктiв мiжнародних вiдносин як рiвноправних партнерiв.

Зростання значення громадськоi думки в мiжнародних вiдносинах. Фахiвцi зазначають, що уряди рiзних краiн свiту стали глибше розумiти потребу враховування не лише нацiональноi думки, а й думки свiтовоi громадськостi, оскiльки сьогоднi засоби звтАЩязку здатнi поширювати iнформацiю на мiжнароднi теми у всiх регiонах свiту.

Зростання значення мiжнародноi пiдтримки у вирiшеннi глобальних проблем та виникненнi конфлiктiв. Ця пiдтримка можлива лише в разi систематичного та своiчасного iнформування свiтовоi громадськостi з проблем, що виникають.

Поширення iнформацii про глобалiзацiю, що забезпечуi мiжнародний PR, сприяi формуванню в громадськостi уявлень про свiт як цiлiсну величину [44, с.496]. Справжня глобалiзацiя i поняття глобалiзацii, сформоване у свiдомостi засобами масовоi iнформацii тАУ двi сторони одного й того ж процесу. В пробудженнi уваги до глобалiзацii проявляiться нова умова людського iснування.

Успiшна спiвпраця субтАЩiктiв мiжнародних вiдносин неможлива без позитивного ставлення iх один до одного, а це потребуi серйозноi систематичноi роботи над своiм iмiджем. Сформувати позитивний iмiдж без достатньоi обтАЩiктивноi i рiзноманiтноi iнформацii досить складно.

Процеси глобалiзацii комунiкацii, формування iнформацiйного (iнтелектуального) суспiльства, що приводять до ефекту тАЮглобального селатАЭ i проникностi територiальних, полiтичних, економiчних, соцiальних, культурних i лiнгвiстичних бартАЩiрiв, як зазначаi украiнський полiтолог РД.Макаренко, багатократно примножують ступiнь взаiмозалежностi всiх субтАЩiктiв мiжнародних вiдносин [27, с.216].

Вiдтак можна зробити висновок: з ускладненням свiтового сценарiю та розвитком глобального суспiльства, залученням до нього дедалi бiльше дiйових осiб, концентрацiiю учасникiв i часу дii система паблiк рилейшнз дедалi бiльше актуалiзуiться i набуваi конкретних механiзмiв та моделей.

Поширення мiжнародних комунiкацiй з громадськiстю в глобальному свiтi маi такi наслiдки: система звтАЩязкiв з громадськiстю розвиваiться в усiх краiнах свiту; PR поширюiться на всi сфери життя; виникають iнформацiйнi структури, що дiють у мультикультурному середовищi; вiдбуваiться iнтенсифiкацiя звтАЩязкiв мiж фахiвцями в галузi PR рiзних краiн, обмiн досвiдом та спiльне вирiшення тих чи iнших PR-проблем (приклад тАУ кампанiя переходу на iвро).

Поширення мiжнародних PR маi й вiдчутнi наслiдки для суспiльства, зокрема, пiдвищуiться рiвень загальноi iнформованостi про життя i дiяльнiсть рiзних краiн та регiонiв свiту; пiдвищуiться iнформованiсть про мiжнароднi органiзацii i ТНК, популяризуiться iхня дiяльнiсть; створюються сприятливi умови для формування iнформацiйного суспiльства у свiтових масштабах; налагоджуються звтАЩязки мiж субтАЩiктами мiжнародних вiдносин, якi ранiше не мали особливих контактiв (мали обмеженi контакти); вiдбуваiться певна гармонiзацiя мiжнародних вiдносин, що сприяi зменшенню воiнноi загрози та застосування сили у мiжнародних вiдносинах.

Поява нових тенденцiй i проблем розвитку паблiк рилейшнз потребують як уточнення iхньоi колишньоi iнтерпретацii, так i нових розробок. П.Уiлсон, директор вiддiлення мiжнародних дослiджень факультету комунiкацiй Рейнхард-Колледжа (США), зазначаi, що з початку XXI столiття вiдбулися стрiмкi змiни у сферi PR. Серед проблем, якi постали перед фахiвцями зi звтАЩязкiв з громадськiстю, тАУ зокрема хвилi демонстрацiй антиглобалiстiв i терориз
м, спрямований проти корпоративних i державних центрiв. Цi перешкоди на шляху до глобалiзацii i роль PR як посередника, покликаного захищати корпоративний капiталiзм, обумовлюють питання про самi основи даноi професii. Цi проблеми потребують розгляду на новому критичному рiвнi полiтичних i культурних настанов [45, с.21]. Дослiдниця вважаi, що у створеннi сильного i самодостатнього свiтового спiвтовариства значна частка вiдповiдальностi лежить на корпоративному PR. Глобалiзацiя, тАЮсвiт необмеженоi торгiвлi i можливостi вкладень, свiт, де корпорацii можуть робити i продавати послуги i товари практично в будь-якiй краiнiтАЭ, змiнила в захiдних суспiльствах етноцентричну позицiю PR. Глобалiзацiя жадаi вiд цiii професii використання бiльш широкого, мiжкультурного пiдходу, метою якого служить усвiдомлення ролi PR-дiяльностi в мiжнацiональному контекстi. На думку iншого вченого, Крукеберга, тАЮзавтрашнi PR-практики мають стати культурно проникливими космополiтами у всьому, що стосуiться мультикультурних та мiжнародних нюансiв, характерних для неоднорiдних органiзацiй. Будуть потрiбнi професiонали, якi вмiтимуть аналiзувати, пiдтримувати i змiнювати в потрiбному руслi органiзацiйнi i соцiальнi цiнностi та системи вiрувань, бо це буде столiття i комунiкацiйне середовище, в яких цiнностi, вiрування та iдеологii постiйно зазнаватимуть дедалi нових випробувань [4, с.62].

Можна говорити про рiзнi способи налагодження звтАЩязкiв з громадськiстю в мiжнародному контекстi. РЖнституцiональне забезпечення мiжнародних звтАЩязкiв з громадськiстю, на наш погляд, повтАЩязане з тими ж рiзноманiтними органiзацiйними моделями PR-дiяльностi, якi використовуються й на нацiональному рiвнi. Йдеться про чотири основнi моделi PR, що використовуються у всiх сферах нацiонального та мiжнародного життя: PR-фiрми (PR-агентства) або iх обтАЩiднання, незалежнi самонайманi консультанти (iндивiдуальна дiяльнiсть), власна служба звтАЩязкiв iз громадськiстю органiзацiй та установ, змiшана модель здiйснення PR-дiяльностi, що передбачаi використання як власноi служби, так i iнших органiзацiйних моделей.

РЖсторично першою зтАЩявилася така органiзацiйна форма звтАЩязкiв iз громадськiстю, яку сьогоднi називають зовнiшнiм консультуванням. Органiзацii чи установи, що мають потребу у встановленнi звтАЩязкiв iз громадськiстю, можуть звернутися до спецiалiзованих фiрм чи агентств, якi займаються наданням PR-послуг.

Найбiльш поширенi консультативна i змiшана моделi паблiк рилейшнз у США, де створено понад 5 тисяч агентств PR, прибуток яких становить сотнi мiльйонiв доларiв. PR-iндустрiя США висококонцентрована. За деякими даними, ii доходи в 2001 роцi становили 4,4 млрд. доларiв, з них першi 50 фiрм отримали 85%, а першi десять тАУ 57% цiii суми. Порiвняно з рекламним бiзнесом, валовий дохiд якого був приблизно в сiм разiв бiльший, це не так вже й багато. Проте рекламна iндустрiя в серединi 90-х рокiв була за обсягом майже в 12 разiв бiльшою, нiж PR-бiзнес. Бiльшiсть PR-фiрм входять у холдинговi компанii. Дослiдники прогнозують новi обтАЩiднання серед PR-компанiй. Хоча активнiсть злиття компанiй i була ослаблена в 2001 р., ця галузь все ще залишаiться однiiю з найперспективнiших з погляду зростання концентрацii та розширення [30, с.97].

РЖнша помiтна тенденцiя, що зтАЩявилася у США, тАУ фiрми з порiвняно невеликими доходами продовжують показувати найбiльшi темпи зростання. У той час як найпотужнiшi 10 фiрм продовжують представляти бiльш нiж 50% ринку, меншi фiрми представляють рекордний ресурс ринку. Першi 20 фiрм найшвидшого зростання в 2001 роцi мали доходи нижче 7 млн. дол. Саме вони продовжують змiцнювати динамiчний характер пiдприiмницького сектора ринку звтАЩязкiв з громадськiстю пiсля злиття компанiй та економiчного спаду пiсля 11 вересня 2001 року.

У пострадянських краiнах формування мережi PR-агентств почало здiйснюватися наприкiнцi 80-х тАУ на початку 90-х рокiв. Тому нi в кiлькiсному вiдношеннi, нi з погляду поширення iхнього впливу на рiзнi сфери суспiльства зовнiшнi консультування не можна порiв

Вместе с этим смотрят:

Advertising in the trade market

Globalization Strategy of Nokia

PR в банковской системе

PR и маркетинг: грани взаимодействия

PR как технология эффективного управления фирмой